Формирование общих принципов удержания инновационно-инвестиционного портфеля в зоне его эффективности

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 330. 341. 1:330. 322
Св^лана Олександрiвна Басильцова
Нацюнальний тexнiчний yнiвepcитeт «ХШ», Хapкiв
ЗАГАЛЬН1 ЗАСАДИ УТРИМАННЯ IННQБАЦIЙНQ-IНБЕCТИЦIЙНQГQ ПQРТФЕЛЯ Б 3QHI ЙQГQ ЕФЕКТИБНQCТI
Iнновaцiйно-iнвecтицiйнa дiяльнicть являе оотову eкономiчного pозвиткy дepжaв.отягом оcтaннього двaдцятиpiччя шнова-цiйний потeнцiaл Укpaiни змeншивcя. З ог-ляду на тe, що бaзиcнi шноваци y вiтчизняномy eкономiчномy пpоcтоpi ждостатньо pозpоблялиcя оcтaннiми pокaми, кyльтypy вeдeння нayковиx пpоeктiв та iнновaцiйниx поpтфeлiв пeвною мipою втpaчeно, нe в повниx обcягax зpоcтae вiдповiднe мeтодичнe зaбeзпeчeння.
Рiзнi acпeкти комepцiaлiзaцii ^новац^н^ пpоeктiв pозглядaютьcя багатьма вчeними-eкономicтaми,
тeоpeтикaми та пpaктикaми, зокpeмa: з питань цiноyтвоpeння в iнновaцiйниx пpодyктax за умови нeдоcконa-ло1'- конкypeнцii — С. Фiшep, Ф. Доpнбyш, Р. Шмaлeнзi [1], з питань вcтaновлeння pинковоi piвновaги — Дж. Дeбpьо [2], з питань визнaчeння можливост!
комepцiaлiзaцii iнновaцiйниx пpоeктiв виxодячи з im^pe^ пpодaвця та покупця, за тeоpieю eкономiчниx мexaнiзмiв
зaпpопоновaною Л. Гypвiцом, Е. Мacкiним, Р. Мaйepcоном [3, 4] та багатьма шшими.
Стpaтeгiя компaнii, чacтiшe за в^, е нaцiлeною на пpоpивнe зpоcтaння, cтвоpeння та зaxоплeння pинкiв. Для виконання тaкиx aмбiтниx завдань бiзнec yтвоpюe поpтфeль пpоeктiв. Пpоeктний офю, cтвоpювaний одночacно, оcновоположним завданням мае: уфимувати виконання поpтфeля peaльниx iнвecтицiйно-iнновaцiйниx пpоeктiв (ПРПП) в актуальному сташ, зaбeзпeчyвaти поcлiдовнy peaлiзaцiю пpоeктiв таиплив доxодiв, що мають надшти вiд peaлiзaцii iнновaцiйниx пpодyктiв.
Метою дано1'- cтaттi е yдоcконaлeння зacaд, якi можуть cпpияти yтpимaнню iнновaцiйно-iнвecтицiйного поpтфeля в зонi його eфeктивноcтi.
Пicля того, як ПРПП cфоpмовaно та pоботи за пpоeктaми pозпочaлиcя,
eфeктивнicть поpтфeля зaбeзпeчyeтьcя щодeнною pоботою з yтpимaння його у peзyльтaтивнiй зонi.
Поpтфeлю iнновaцiйно-iнвecтицiйниx пpоeктiвшаманна множиннicть цiлeй. З оглядом на вд, пpоeктний офic pозбyдовye властивють гeнepyвaти багато yпpaвлiнcькиx piшeнь одночаето, комплeкcнi peaкцii на змiни стану поpтфeля та змiни зовнiшнього cepeдовищa. Для здiйcнeння нeобxiдниx модифiкaцiй cиcтeмa yпpaвлiння ПРПП pобитьcя доcтaтньо гнучкою.
Тобто поcтiйний монiтоpинг, aнaлiз таогноз cтaнy зовнiшнього cepeдовищa виступають плaтфоpмою для модeлi iнновaцiйного поpтфeля, нe виокpeмлюючиcь в одноpaзовi зaxоди. Аcпeкти, що пiдлягaють оcобливомy нагляду:
тeндeнцii pозвиткy науки- aнaлiз гaлyзi та конкypeнтiв з точки зоpy тexнологiй, pозpобок, доcлiджeнь-
пpоникнeння на pинок новиx тexнологiй [1−4]-
тexнологiчний pозвиток cycпiльcтвa, зокpeмa пapтнepiв та cпоживaчiв-
дepжaвнe peгyлювaння iнновaцiйноi cфepи та вiдповiднi дepжaвнi пpiоpитeти.
G очeвидним, що поpтфeль iнновaцiйниx пpоeктiв виcтyпae виcоко тypбyлeнтним cepeдовищeм. У пepeвaжнiй бiльшоcтi випaдкiв вплинути на pинковi, cycпiльнi та iншi поди, що змшюють пepcпeктивy пpоeктiв поpтфeля, нe вдaeтьcя. Пpотe:
зaлишaeтьcя та частина, на яку вплинути вдaeтьcя-
cвоeчacнe вiдcтeжeння змiн пepcпeктив пpоeктy поpтфeля дозволить виконувати вiдповiднi змши cтpyктypи поpтфeля (або пpоeктy) мeншою цiною.
Пiдвищeння eфeктивноcтi yпpaвлiння ПРПП доcягaeтьcя piзними зaxодaми тexнiчного, оpгaнiзaцiйного та
yпpaвлiнcького xapaктepy. Oднieю з
© С.О. Bacm^^a, 2012
найбшьш актуальних умов забезпечення ефективностi управлшня е впровадження та подальше дотримання корпоративних принципiв управлшня.
Далi наведемо рекомендованi принципи утримання портфеля у зош ефективностi.
Принцип вщносно! сталостi ПР11П.
За вщсутносп нагально! потреби, на краще шдтримувати склад ПР11П у стабiльному вигляд^ не пiддаючи його структуру надто частим змiнам, бо глобальнi зрушення (закриття проектiв, розширення складу ПР11П тощо) негативно впливають на розмiрений хiд робiт i порушують спланований переб^ грошових потокiв.
Принцип помiркованоi величини ПР11П:
Означае, що кшькють iнновацiйних проектiв, що знаходяться в портфел^ мае визначатися здатнiстю проектного офюу для! х обслуговування та розмiрами, якi вимiрюються загальним обсягом ресуршв, необхiдних для реалiзацii кожного проекту. За вщсутност бiльш точних вимiрникiв, можна рекомендувати обчислювати оптимальну кiлькiсть проектiв у портфелi як вiдношення загального бюджету ПР11П на часовому горизонтi портфеля до середшх витрат на один проект. Проте для кожного конкретного портфеля можливо вщнайти власний показник оптимально! його величини.
Виходячи з цього принципу, шдприемству-шноватору на стади формування портфеля необидно прицшьно визначити питання його керованосп: якою кiлькiстю шновацшних проектiв здатен одночасно управляти проектний офiс. Результатом мае бути ршення сконцентрувати зусилля на одному портфелi або розподiлити наявнi проекти на бшьше число ПР11П.
Принцип масштабованост ПР11П.
Не краще, коли портфель шновацш не сформовано виключно з однорозмiрних проектiв: тiльки великих або тшьки дрiбних. Бiльш доцiльним з точки зору утримання портфеля в зош ефективносп е таке масштабування, за якого портфель мютить проекти, рiзнi за навантаженням на офю та
iнвестицiйним фiнансуванням. Портфель, який мютить тшьки велик проекти, матиме бшьший iнтегрований ризик через загальну неповоротнють заходiв щодо змiн великих структур, вимагатиме значно бшьшо! роботи з нормування ресурсiв, бiльшоi кшькосп точок контролю та людських ресуршв для такого контролю.
Принцип розподiлення старту та виконання проекНв у часi.
У рамках стратеги портфеля приймаеться модель послщовного входження: поступового запуску проектов та нарощування функцiоналу портфеля.
За можливосп необхiдно розподiляти навантаження на проектний офю. Це означае, що рекомендуеться розпочинати проекти у певнш лопчнш послiдовностi, щоб етапи однаково! спрямованостi не припадали на один часовий вiдрiзок для всiх проектов одночасно. Такий принцип позитивно впливае на:
процеси набуття досвiду та можливостi його застосування-
розподiл фахового ресурсу в часц формування фiнансових потокiв всередиш ПР11П.
Принцип встановлення прiоритетiв. Для швидкого вирiшення питань в умовах обмеженосп ресурсiв, для запобiгання конфлш^в мiж робочими групами та пращвниками необхiдно провести роботу з визначення прюритетносп проектiв або, принаймнi, окреслити единий тдхщ та формалiзувати схеми розподшення прiоритетiв. Це звiльнить фахiвцiв вiд конфлiктiв при розподiлi ресурав та запобiгатиме втратам часу.
Принцип максимiзацii споживчо! цiнностi.
На стади техшчного обгрунтування слiд придiлити шдвищену увагу питанням споживчих якостей отриманого наукового продукту. Слiд опрацювати всi можливостi використання продукту i переглянути вiдповiдний проект портфеля.
Принцип_постшно!_ресурсно!
оптимiзацii.
Протягом усього iснування портфеля: проектний офю домагаеться отримання преференцiй щодо цш на послуги та
сировину, якосп, вартостi та кiлькостi вшх ресурсiв, необхiдних для проектiв-
прюритети розставляються з урахуванням ресурсноi оптимiзацii-
купуються технологii та ресурси, здатш прискорити НДД та iншi етапи проектов портфеля-
з тiею ж метою рекомендуеться вдаватися до бенчмаркшгу.
Принцип своечасно1'- змiни ключових контрольних показникчв:
на етапi НДД ключовими показниками е стушнь дотримання плану науково-дослiдних робiт та додержання плану витрат-
на виробничому еташ — виконання графiку робiт, додержання плану витрат-
на еташ комерщатзаци — вимiрники вiдгуку ринку на продукт та iншi маркетинговi показники, на еташ шзньо1'- комерцiалiзацii — рiвень надходжень виручки та контроль ЫРУ за проектом.
Такi ключовi показники пiдлягають постiйнiй актуалiзацii та змш (з точки зору контролю) при переходi з однiеi стади виконання проекту та утримання портфеля до шшо1'-.
Принцип своечасного освтолення появи iнновацii на ринку для споживачiв.
Про iнновацiйний продукт, для якого наближаеться етап комерцiалiзацii, рекомендовано завчасно сповютити потенцiйних споживачiв.
Принцип збереження кадрового капiталу
Для утримання портфеля у зош ефективносп важливо контролювати стан ризикiв.
Ризики, накладеш на профiлi проектiв та портфеля, шдтримуються в актуальному станi: коли проект проминае, наприклад, фазу ризику НДД, або коли позначки з профiлю зшмаються.
Випадки реалiзацii неперервних ризикiв рекомендовано не тшьки передбачати визнанням 1'-х можливостi на певних стадiях та етапах проектiв та портфеля, а й вести превентивну роботу. Для кожного вщомого ризику мае бути розроблено, як мшмум, два сценари дiй осiб, якi стикатимуться з таким ризиком у процес виконання службових обов'-язкiв. Доцiльно розробляти окремi сценарii роботи з
ризиками для рiзних рiвнiв реагування: для нижньо1'- ланки робiтникiв, для менеджменту тощо. Для певних видiв ризикiв недостатньо розробити шструкщю та ознайомити з нею робтониюв. Такi ризики передбачатимуть тренувальш заходи — як одноразов^ так i неперервнi.
Для ризиюв, що набувають особливо1'- актуальностi на певних стадiях проекту (або всього ПР11П) доцiльно:
впровадити перiодичнi звтои за кожним ризиком для кожного проекту — щотижня, щомiсяця тощо-
провести аудит ризику та тсля ризиково1'- ситуацii-
включити групове ознайомлення зi станом ризикiв до щотижнево1'- наради проектно1'- групи-
створити резерв на непередбачеш витрати в межах проекту (ПР11П) на пiдставi оцiнки ризику. Етап НДД.
Складною проблемою управлшня е визначення меж застосування шновацшно1'- розробки, кшькосп шновацшних продуктов, яку можливо створити, отримавши нову розробку. Адже шновацшна iдея високого значення е здатною вивести бiзнес на глобальш терени.
Проблема постае при наближенш закiнчення етапу НДД. Пов'-язано це з тим, що чим далi просуваеться iнновацiя по стадiях розробки, тим бiльше можуть зростати и
можливостi. Якщо можливостi продукту значно вщхиляються вiд запланованих у кращий бiк, змiнюються ключовi завдання проекту та портфеля.
Якщо iнновацiйний продукт демонст-руе небачеш можливостi, а компашя-шнова-тор е здатною 1'-х втiлити, необхiдно ввести до даного проекту нову стадда — процес розробки нових можливостей. На даному етапi життя iнновацii, крiм розробок новоi корисноси, рекомендуеться застосувати методологiю, за алгоритмом подiбну до методологii функцiонально-вартiсного
аналiзу:
1. Визначити функцii, яю здатнi виконувати iнновацiйний продукт: вш можливi функцii виявляються та розподшяються на групи:
функци, що пiдвищyють цiннicть iнновaцii-
функци, що ж змiнюють цiннicть шновацшного пpодyктy.
Пicля визнaчeння фyнкцiй, якими володie пpодyкт, пpоводитьcя оптимiзaцiя подальше pобiт: ycyвaютьcя або cкоpочyютьcя pоботи та eтaпи, на якиx цшнють iнновaцii нe збiльшyeтьcя. Таким чином чepeз cкоpочeння витpaт одночacно оптимiзyeтьcя вapтicть пpоeктy i cобiвapтicть шновацшногоодукту.
2. Для кожно1'- rap^^i'- фyнкцii iнновaцiйного пpодyктy обчиcлюeтьcя повнаогнозована cобiвapтicть iз втpaтaми pобочого чacy включно.
3. Пicля того як для вж iнновaцiйниxодукпв визнaчeно xapaктepиcтики витpaт, pозpaxyнок витpaт на виpобництво, вони вноcятьcя доофшю пpоeктy та поpтфeля, aктyaлiзyючи його.
За допомогою опиcaноi модифшаци фyнкцiонaльно-вapтicного aнaлiзy можуть бути cвоeчacно cкоpочeнi знaчнi нaдмipнi витpaти поpтфeля.
Такий зaxiд cлiд пpоводити у мeжax вcього бiзнecy пiдпpиeмcтвa-iнновaтоpa, залучаючи оciб, що пpиймaють cтpaтeгiчнi piшeння, чepeз xe, що piшeння щодо можливоcтeй iнновaцii можуть cпpичинити paдикaльнi змiни пpоeктy та поpтфeля загалом.
Стpaтeгii та типи eфeктивноi комepцiaлiзaцii шновацш.
Типiв комepцiaлiзaцii iнновaцiй pозpiзняють ж мeншe тpьоx, пpичомy, щодо швного пpоeктy, пepeвaжaтимe якийcь один. Пiдпpиeмcтво-iнновaтоp, на eтaпi включeння пpоeктy до поpтфeля, визначае -пpодовжyвaти пpоeкт до вивeдeння винaxодy на pинок чи вивecти на pинок тexнологiю (тexнiкy) або нaвiть caмy наукову pозpобкy, iнтeлeктyaльнi пpaвa, довeдeнi до стади можливого пpодaжy, i ж зaглиблювaтиcя у пpодyктовi pинки.
Слщ зазначити, що зaлeжно вiд xaparcrepy iнновaцiй, тобто, якщо iнновaцiйнийодукт е пpодyктом з шиpокими маотвими pинкaми, пepший вид комepцiaлiзaцii е здатним пpинecти значно бiльшi ^^утки, aнiж yci iншi. Хоча дeякi
вчeнi cтвepджyють, що нaйбiльш повна комepцiaлiзaцiя доcягaeтьcя за дpyгого отошбу, та у даному випадку доpeчно бyдe зaпepeчити, що:
& quot-повна комepцiaлiзaцiя& quot- вiдбyдeтьcя за пошиpeння тexнологiй, а ж yтpимaння чacтки pинкy за одшею компашею-монополicтом-
& quot-повна комepцiaлiзaцiя& quot- та
& quot-мaкcимaльний зиcк& quot- нe е етношмами.
Тип комepцiaлiзaцii поpтфeля, об^аний на eтaпi пepшопочaткового його фоpмyвaння, нe завжди зaлишaeтьcя cтaлимотягом yтpимaння поpтфeля. Чacтiшe поpтфeль отpимye cцeнapiй комepцiaлiзaцii зaлeжно вiд xодy виконання пpоeктiв та cфоpмовaноi iнновaцiйноi тpaдицii пiдпpиeмcтвa. Звичайно, поpтфeль чacтiшe мaтимe cxильнicть до комepцiaлiзaцii iнновaцiйноi тexнiки та тexнологiй, якщо йдeтьcя за ПIФ або потyжнi компани, якi можуть cобi дозволити етльний юpидичний зaxиcт щодо зaбeзпeчeння сталого peгyляpного отpимaння винaгоpод вiд тaкиx фоpм комepцiaлiзaцii та пpоникнeння на cвiтовий pинок, об'-eднaнi pинки дepжaв тощо.
Для пpоpивниx iнновaцiй та можливоcтeй шиpокого пpоникнeння на cвiтовi pинки пepшi два cпоcоби ж виключають один одного. Компашя-iнновaтоp можe як виводити на pинок пpодyкти, так i пpодaвaтиава на здiйcнeння aнaлогiчноi дiяльноcтi дeiндe.
Пpоцec комepцiaлiзaцii пepeдбaчae нacaмпepeд пpовeдeння поpiвняльниx фiнaнcовиx pозpaxyнкiв для оцшки вигiдноcтi того чи iншого столбу комepцiaлiзaцii на конкpeтномy pинкy, нaвeдeниx у табл. 1 та 2.
Зpозyмiло, що piшeння щодо комepцiaлiзaцii, якe вiдxиляeтьcя вiд пepшопочaтковоi фiнaнcовоi модeлi, cпpичинить змiни для пpоeктy та для поpтфeля:
змiнy показниюв доxодiв- змiнy покaзникiв щодо pecyp^, у тому чиcлi iнвecтицiйниx, та витpaт-
змiнy оpгaнiзaцiйноi модeлi пpоeктy (поpтфeля) —
змшу складу проектних груп та хх компетенцii.
Рiшення про вибiр способу комерцiалiзацii не е завданням тривiальним, а надто — коли мова йде про iнновацiйнi портфелi. Для визначення типу комерцiалiзацii, фаивцям проектного офюу, що приймають рiшення, не рекомендуеться
Доходи тдприемства-тноватора вi
спиратися лише на даш, наявнi у проектнш документацii на момент включення проекту до портфеля:
за час проведення науково-дослiдноi роботи могла змшитися ситуацiя i3 суспiльною потребою, яку здатна виршити iнновацiя-
Таблиця 1
?них munie комерц1ал1зацЛ'- ШновацШ
Комерцiалiзацiя шновацш Види доходу
На рiвнi продажу технологш, техноло-пчних лiнiй тощо Дохiд вiд реалiзацii продукцii
Дохiд вiд монополiзацii ринку
Iншi види доходу, пов'-язанi з монопольним становищем: набуття iмiджу, гудвш, вихiд цiнних паперiв пiдприемства на фондовий ринок тощо
На рiвнi освоення повного виробничого циклу iнновацiйного продукту Регулярш платежi (роялтi)
Паушальнi платеж
На рiвнi передавання iнтелектуальних прав Паушальнi платеж!
Таблиця 2
Переваги та недолти munie комерц1ал1зацИ'-_
Тип комерцiалiзацii Переваги Недолши
На рiвнi продажу Низька потреба в швестицшних коштах Прибутки можуть виявити-
технологш, ся меншими, нiж при
технолопчних створенш власних
лiнiй тощо виробництв
Термiн окупностi шновацшного проекту Необхiднiсть утримання
значно знижуеться потужного юридично-
Можливiсть завоювання мiжнародних ринкiв, наглядового апарату за
створення транснацiональних корпорацш, дотриманням умов
товарного знаку контрактов, лiцензiи тощо
Порiвняно бiльш висока дохщшсть бiзнесу
через практичну вщсутшсть виробничоi собiвартостi
На рiвнi освоення Для певних титв iнновацiй — дохiд буде Необхщнють створювати
повного вищим шж вiд продажу технологiй, прав великиИ бiзнес: здобувати
виробничого тощо швестици, будувати
циклу шноваци Можливють довго утримувати монополда мережу, захищати новиИ
Можливостi створення потужних мереж, ринок тощо
транснацюнальних корпорацiй, брендiв
На рiвнi Можливiсть отримання високого доходу Прибутки можуть
передавання вщ iнновацiйного проекту, у тому чи^ - виявитися значно меншими,
штелектуальних вищого шж вщ промисловоl експлуатацil нiж вiд самостшно1
прав iнновацil експлуатацп iнновацil
Згорнення проекту з винагородою для
учасниюв та вивiльнення ресурсiв для
поповнення портфеля
шноващя, отримана у ходi науково-дослщно1 дiяльностi, може виявитися значно бшьш або менш цiнною, нiж передбачалося.
Тобто прийняттю рiшення щодо типу комерцiалiзацii передуватиме додаткова робота з комплексного дослщження отриманоi науковоi розробки та ощнювання ii потенцiалу у поточному момент часу.
Рiшення щодо комерщашзаци iнновацii, прийняте на пщгрунт помилково1'- оцiнки (недооцiнки, переоцiнки) може мати критичш наслiдки для портфеля.
Щодо розгляду стану портфелю з позици нових надбань, можна рекомендувати:
дослiдити змiну сукупних
характеристик портфеля, яка вимагае певних органiзацiйних заходiв-
прийняти бiльш доцiльнi та ефективш рiшення щодо iнвестицiйних коштiв-
переструктурувати портфель,
реоргашзувати його у декiлька портфелiв за ознаками, що вийшли на перший план-
реатзувати синергетичнi ефекти, що проявилися.
Тобто, проводячи ревiзiю портфеля при отриманш розробки, що демонструе значний шновацшний ефект, можливо, виключно за рахунок оргашзацшних та управлiнських рiшень, оптишзацп проектiв та ix комбiнацiй збшьшити вартiсть портфеля.
Не зайвим буде додати, що етап комерщашзаци iнновацii тдпадае пiд усi принципи роботи з просування, посиленi потужною рекламною роботою на цiльову аудиторiю на дослщження. Висновки:
1. 1нтегращя витратного
(функщонально-вартюного аналiзу) та монiторингового (чистш приведено!'- вартосп) пiдxодiв дозволить здiйснити зважеш модiфiкацii для проведення робiт з
оптимiзацii процесiв створення
iнновацiйного продукту та його собiвартостi.
2. Запропонованая концепцiя
комерцiалiзацii iнновацiйниx проектiв дозволить бшьш докладно розглянути типи комерцiалiзацii iнновацiй iз зазначенням переваг та недолшв, що буде сприяти збшьшенню економiчноi ефективностi портфеля.
Лiтература
1. Экономика С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи- пер. со 2-го англ. изд. — М.: Дело ЛТД, 1995. -864 с.
2. Дебрё Ж. Три функции в экономике / Ж. Дебрё // Экономика и математические методы. — 1990. — Т. 26, вып. 1. — 230 с.
3. Hurwicz L. Implementation and enforcement // Political Economy, Institutions, Competition, andRepresentation / L. Hurwicz, W.A. Barnett, M. Hinrich, N.J. Schofield (eds.). — Cambridge: Cambridge UniversityPress, 1993. -Ch. 2. -P. 51−59.
4. Maskin E. Nash equilibrium and welfareoptimaljty / E. Maskin // Review of Economic Studies. — 1999. — № 1. — P. 23−38.
Refereces
1. Fisher, S., Dornbush, R., Shmalenzi, R. (1995) Ekonomika. 2nd ed. Moscow: Delo.
2. Debrio, Zh. (1990) '-Tri funktsii v ekonomike'-. Ekonomika i matematicheskie metody. Part 26. 1.
3. Hurwicz, L., Barnett, W., A., Hinrich, M., Schofield, N., J. (eds.) (1993) '-Implementation and en-forcement'-. Political Economy, Institutions, Competition, and Representation. Cambridge: Cambridge UniversityPress. part 2. pp. 51−59.
4. Maskin, E. (1999) '-Nash equilibrium and wel-fareoptimaljty'-. Review of Economic Studies. 1. pp. 23−38.
НадШшла до редакцП 28. 02. 2012 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой