Особенности картины головного мозга при врожденной цитомегалии по данным лучевых методов диагностики

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Оригинальные исследования / Original researches
удк 616. 831:[ 616. 98:578. 825. 12]-073−053.2 О. М. Гиря
Особливост картини головного мозку при вродженiй цитомегалп за даними променевих методiв дiагностики
Запор'-зький державний медичний унверситет Ключовi слова: цитомегаловгрусна тфекцгя, новонародженг, dimu раннього в1ку, дгагностика, нейросонографгя.
Цитомегаловiрус вщграе особливу роль серед шфекцшних збудникв, якi викликають у новонароджених захворювання головного мозку. Протягом диференцшно! дiагностики вроджено! та набуто! цитомегалп виникають певнi труднощг З метою вдосконалення диференцшно! дiагностики виникла необхщтсть розробити диференцшно^агностичш критерп вроджено! та набуто! цитомегалп у серопозитивних новонароджених i дiтей грудного вшу з клiнiкою перинатальних ушкоджень центрально! нервово! системи. Вивчили нейросонографiчну картину в 63 новонароджених i 60 дiтей першого року життя iз вродженою цитомегалiею. Встановили об'-ективш морфологiчнi симптоми, якi дають можливгсть дiагностувати вроджену цитомегалта. Серед серопозитивних за цитомегатею новонароджених i дiтей грудного вiку доведена можливгсть визначення хворих, якi iнфiкованi антенатально. Результата св^ать про антенатальне походження хвороби та обгрунтовують призначення етютропного лжування.
Особенности картины головного мозга при врожденной цитомегалии по данным лучевых методов диагностики
Е. М. Гиря
Важная роль среди возбудителей, которые вызывают заболевания головного мозга у новорожденных, принадлежит цитомегало-вирусу. В ходе дифференциальной диагностики врожденной и приобретенной цитомегалии возникают определенные трудности. С целью усовершенствования дифференциальной диагностики разработаны дифференциально-диагностические критерии врожденной и приобретенной цитомегалии у серопозитивных новорожденных и детей грудного возраста с клиникой перинатального поражения центральной нервной системы. Изучена нейросонографическая картина у 63 новорожденных и 60 детей первого года жизни с врожденной цитомегалией. Установлены объективные симптомы врожденной цитомегалии для обоснования назначения этиотропной терапии. Среди серопозитивных по цитомегалии новорожденных и детей грудного возраста доказана возможность определения детей, инфицированных антенатально, что является обоснованием для назначения этиотропной терапии.
Ключевые слова: цитомегаловирусная инфекция, новорождённые, дети раннего возраста, диагностика, нейросонография.
Запорожский медицинский журнал. — 2015. — № 2 (89). — С. 42−45
Features of the neuroimaging in congenital cytomegalovirus with radiation diagnostic methods
O. M. Hyria
The specific role of infectious agents that cause disease in newborn brain belongs to cytomegalovirus. There are certain difficulties in making differential diagnosis of congenital and acquired cytomegalovirus.
Aim. In order to improve differential diagnosis there was a need to develop differential diagnostic criteria of congenital and acquired (cytomegalovirus) CM in seropositive newborns and infants with perinatal central nervous system injury.
Methods and results. 63 newborns and 60 infants 1 year old with congenital cytomegaloviral infection were studied with neurosonography. Objective morphological symptoms that can prove the presence of congenital cytomegalovirus were revealed. Among CM seropositive newborns and infants proved ability to determine patients who become infected in antenatal period.
Conclusion. These data evidence antenatal origin of the disease and are useful for justification for the appointment of etiotropic treatment.
Key words: Cytomegalovirus Infection, Newborns, Infants, Diagnosis, Neurosonography.
Zaporozhye medical journal 2015- № 2 (89): 42−45
Актуальною дониш залишаетъся проблема цитоме-галовiрусноi шфекцп (ЦМВ1). Ввдомосп фахово1'- лггератури з ще1& quot- проблематики переконливо сввдчать: саме внутршньоутробна ЦМВ1 e потенцшним рушшним меха-шзмом церебральноi патологи в дитячому вщ [1,2,5]. У новонароджених ураження центрально1'- нервовоi системи (ЦНС) проявляються у виглядi мжроцефального або ппер-тензшно-пдроцефального синдрому. Ц змши e наслвдком внутршньоутробного енцефалиу, що сформувався в ран-ньому фетальному перiодi [3−6]. Показано, що патогномо-шчних симптомiв ця шфек^ не мае як у неонатальному перюда, так i на першому рощ життя. Проте встановлено, що вс дiти цiei групи мали клшчт прояви ушкоджень головного мозку.
© О. М. Гиря, 2015
Мета роботи
Уцосконалити диференцшну дiагностику вроджено1 та набуто1 цитомегалй'- у новонароджених i дггей першого року життя з перинатальними ушкодженнями ЦНС на основi вивчення особливостей нейросонографiчноi картини та обгрунтувати призначення етiотропного лiкування.
Пацieнти i методи дослщження
Для реалiзацii мети вам дням з серологiчно тдтвердже-ною цитомегaлieю (ЦМ) здiйснили загальноклжчне та спецiaльне дослiдження. Динaмiчно обстежили 63 ново-нaродженi дитини та 60 немовлят першого року життя з серолопчно шдтвердженним дiaгнозом цитомегалп. Bei обстеженi отримували патогенетичну терашю, обсяг яко1 залежав ввд ступеня клiнiчних проявiв основних патоло-
I
Оригинальные исследования / Original researches
пчних симптомв. Етютропну терапш новонародженим не призначали. Динамiку основних нейросоюграфiчних прояв1 В хвороби вивчили через 10−14 дшв вщ початку лшування. Серед новонароджених i дiтей грудного вшу видiлили по двi тдгрупи (першi групи — немовлята з ЦМ антенатального походження, друп — шфшэват в постнатальному перiодi) на основi дифе-ренцiйно-дiагностичних критерив, як1 ми розробили.
Для об'-ективного оцiнювання нейросонографiчних да-них обстежили в динамщ 30 новонароджених i 19 дггей першого року життя, у яких патологiя ЦНС була пов'-язана тшьки з гiпоксичними або травматичними ушкодженнями головного мозку. Серологiчне обстеження дгтей конт-рольних груп дало можливють виключити у них будь-яку з вивчених внутршньоутробних iнфекцiй (токсоплазмоз, краснуху, ЦМ, герпес i хламiдiоз). Морфолопчний стан головного мозку хворих вивчили методом нейросонографи з використанням ультразвукового апарата фiрми TOSCHIBA (Японiя) з датчиком 5 Мгц. Дослвдження головного мозку за допомогою магттно-резонансного томографа (Фiнляндiя) з напругою магнiтного поля 0,04 Тесла здшснили 10 дням першого року життя.
Статистичне опрацювання й математичний анал1з матерiа-лу виконали на персональному комп'-ютерi з використанням лщензшного пакета програм Statist^ for Windows 6.1. RU, серiйний номер AXXR712D833214SAN5. Для оцшювання взаемозв'-язку мiж ознаками виконали кореляцiйний аналiз iз розрахунком коефiцieнта рангово! кореляцп Сшрмена ®. Для порiвняння показникiв у групах застосовували параметричний t-критерiй Стьюдента або непараметрич-ний критерiй Вшкоксона. Статистично значущою рiзницю вважали при р& lt-0,05.
Результати та Тх обговорення
У новонароджених з ЦМВ1 антенатального походження майже у половинi випадшв наявнi ознаки набряку мозку
(45,2%), а в групах порiвняння щ симптоми мали мiсце у третини хворих. Стушнь набряку був бшьшим у першiй групi, бо згладжешсть малюнка мозку визначили у 40,5% обстежених. У другiй i контрольнш групах це явище спосте-рпали приблизно у чвергi хворих (28,6% i 26,7% ввдповвдно- р& lt-0,05). Така поширенiсть набряку мозку в новонароджених першо! групи може бути сввдченням наявностi у дитини активного вiрусного запального процесу в ЦНС — енцефа-лiту. Ддагноз енцефалiту в антенатальному перiодi можна довести рядом нейросонографiчних симптомiв, як1 значно часпше визначали у дiтей, що ввшшли в першу групу спо-стереження. Так, пвд час першого нейросонографiчного дослвдження в антенатально iнфiкованих дггей майже втричi частiше (26,2%- р& lt-0,05), шж у другiй групi (9,5%- р& lt-0,05) i в 9 разiв частiше, нгж у контрольнiй (3,3%) визначали ознаки пдроцефального синдрому. Про те, що у дней першо! групи мав мюце антенатальний переб^ нейрошфекцп, сввдчила бiльша частота визначення шст у судинних сплетiннях (21,4% проти 9,5% у другш i 3,3% у контрольнiй групах- р& lt-0,05). Логично, що за наявностi активного запального процесу у новонароджених iз ЦМ антенатального походження значно часпше, шж у групах порiвняння виникали крово-виливи у головний мозок, ней-росонографiчнi прояви яких спостертали у 31,0% дiтей першо! групи, у 14,3% хворих друго! групи та у 16,7% дней контрольно! групи (р& lt-0,05). На антенатальне ушкодження головного мозку при цитомегалi! вказувала наявнiсть таких симптомiв, як потовщення стiнок латеральних шлуночк1 В (нейросонографiчно — симптоми вентрикулпу) та кальцифiкати. Ц симптоми не виявили при першому дослiдженнi новонароджених групи порiвняння.
Особливосп нейросонографiчних змiн у доношених i недоношених новонароджених наведенi в таблицI 1. Результати сввдчили, що у вах групах прояви набряку мозку спостертали частiше у недоношених, у них же вiрогiдно
Таблиця 1
Особливосп нейросонографiчноT картини доношених i недоношених новонароджених i3 ЦМВ1
Критерп 1 група 2 група Контрольна група
ДН (n=22) НН (n=20) ДН (n=13) НН (n=8) ДН (n=17) НН (n=13)
n % n % n % n % n % n %
Пщвищення ехогенност та ущтьнення структур головного мозку 7 31,8 12 60,0** 3 23,0 4 50,0 4 23,5 7 53,8
Згладженiсть малюнка мозку 6 27,3 11 55,0*,** 2 15,4 4 50,0** 3 17,7 5 29,4
Нейросонографiчнi прояви крововиливiв 4 18,2 9 45,0*,** - - 3 37,5 2 11,8 3 23,0
Нейросонографiчнi прояви гiдроцефалii 5 22,7* 6 30,0*,** 2 15,4 — - - - 1 8,0
Кiсти в судинних сплетшнях латеральних шлуночкiв 7 31,8* 2 10,0** 2 15,4 — - 1 6,0 — -
Незрiлiсть тканини мозку — - 3 15,0* - - 1 12,5 — - 1 8,0
Зниження пульсацп судин — - 2 10,0 1 7,7 — - - - - -
Потовщення стшок латеральних шлуночкiв 2 9,1
Повнокровнiсть судинних сплетшь шлуночкiв — - 2 10,0 1 7,7 1 12,5 — - 1 8,0
Наявнiсть кальцифiкатiв 2 9,1
Псевдокюти лобних часток 2 9,1 — - 1 7,7 — - 3 17 — -
Перевентрикулярна лейкомаляцiя — - 1 5,0* - - 1 12,5 — - 2 15,4
Дрiбнопориста структура паранхiми мозку 1 4,5
Вiдповiдала вковм нормi 1 4,5* - - 3 23,0 — - 6 35,3 2 15,4
Примтки: ДН — доношен новонароджеш- НН — недоношенi новонароджеш- * - показники BiporiAHi в пор1внянт 3i здоровими новонародженими (p& lt-0,05) — ** - показники BiporiAHi в пор1внянт i3 даними попередньо! групи (p& lt-0,05).
© О. М. Гиря, 2015
Оригинальные исследования / Original researches
I
частше визначали ознаки крововиливiв. У другш групi, тобто у доношених новонароджених, яш були шфшова-ш пiслянатально, ознаки крововиливiв не спостерпали. Гiдроцефальний синдром нейросонографiчно визначали в першш групi новонароджених з однаковою частотою як у доношених, так i в недоношених дiтей, а в другш груш цих явищ у недоношених не спостерпали. Ознаки вентрикулиу (потовщення стiнок латеральних шлуночшв) i наявнiсть кальцифiкатiв мозку визначили тшьки у доношених новонароджених з антенатальним походженням ЦМ. Це лопчно, бо для виникнення симптомiв, якi мають iнфекцiйне похо-дження, необхгдний певний час i достатня зрiлiсть Гмунно! системи, чого бракуе дням, як1 народженi передчасно. Зрозумшо, що нейросонографiчну картину, яка ввдповщала вiковiй нормi, визначили тiльки у доношених немовлят: в одше! дитини з антенатальним походженням ЦМ, у чверп хворих друго! групи та третини дiтей, як1 включенi в конт-рольну групу. Це тдтвердило факт значного впливу ЦМВ1, яка виникла антенатально, на морфологiчний стан головного мозку, а також дае можливГсть засввдчити, що антенатальне шфГкування плоду цитомегаловiрусом (ЦМВ) забезпечуе обов'-язкове втягнення в патологiчний процес головного мозку — його шфекцшне ураження.
У вах групах спостереження через 10−14 дшв вгд початку лГкування вiдзначили однакову спрямованiсть мор-фологiчних змiн. Вiдбувалось зниження ступеня набряку мозку, а частота його виявлення у всiх групах зменшилась вдвiчi. Нейросонографiчнi прояви крововиливiв у мозковi структури встановили лише у 16,7% дней з антенатальним шфекцшним ураженням i майже у 10% дней друго! та контрольно!'- груп. Зменшилась к1льк1сть дiтей iз шстозними утвореннями в сплетiннях латеральних шлуночшв. Не-зважаючи на патогенетичну терашю, в 3 групах визначили збшьшення кiлькостi дiтей iз нейросонографiчними про-явами пдроцефалп. В першiй груш шльшсть таких дiтей становила майже третину (35,7%). У цiй же груш вдвiчi збiльшилась кiлькiсть новонароджених (9,5%), у яких не-йросонографiчно в тканинах мозку встановили наявшсть кальцифiкатiв.
Якщо анi антенатального, аш пiслянатального шфшуван-ня плоду вiрусом ЦМ не було, патогенетична терашя спри-яла швидшому встановленню нормально! морфолопчно! картини у головному мозку. Протягом 2 тижшв лiкування вшэву нейросонографiчну норму в дiтей контрольно! групи встановили майже у половини хворих — 43,3%. При антенатальному шфГкуванш вшову нейросонографiчну картину шсля патогенетичного лiкування спостерiгали лише у 2 (4,8%) дней. Шслянатальне iнфiкування дiтей ЦМ зумовлювало тяжчий перебп гiпоксичних i травматичних уражень головного мозку, бо нейросонографiчну картину, яка ввдповвдала вiковiй нормi, шд дiею патогенетично! терапи виявили у тако! само! кiлькостi дiтей, що i пгд час першого обстеження — 3 (14,3%). Те, що морфолопчш осо-бливостi мозку в новонароджених з антенатальним вiрусним ушкодженням за 2 тижнi нормалiзуватись не могли, обгрун-товувало необхiднiсть етютропного лiкування або певного
© О. М. Гиря, 2015
часу для формування адекватно! iмунно! вiдповiдi. В другш груш затримка встановлення морфолопчних структур мозку могла бути пояснена неспецифiчними причинами — змiнами, як супроводжують первинну iмунну вiдповiдь (супутня вiрусна iнфекцiя).
Серед дiтей iз ЦМВ1 з вiком зменшилася шльшсть хворих зi значними проявами набряку мозку. Юльшсть цих хворих дорiвнювала 23,2% у першiй шдгруш, 12,5% - серед iнфiкованих шслянатально. Це сввдчило про продовження шфекцшного процесу у головному мозку дгтей з антенатальним походженням хвороби. Серед дгтей контрольно! групи, яш мали однаковi клшчш прояви в порГвнянш з основними групами, нейросонографiчнi явища набряку мозку (пiдвищення ехогенност паренхiми, ущiльнення структур головного мозку та згладжешсть малюнка мозку) траплялись бiльше шж у третини хворих. Щ данi свгдчили, що у дней першого року життя однаковi клгшчш прояви без неiнфекцiйного ураження головного мозку наступали тшьки у випадку значних змш, характерних для нейротоксикозу.
Антенатальне цитомегаловiрусне ураження плода забез-печувало формування гiдроцефалi! майже у половини дней грудного вГку — 41,7%, а в групах порГвняння щ прояви спо-стерпали втричГ ргдше. Активний вГрусний процес у головному мозку дней, яш ГнфГкованГ антенатально, проявився ще деякими морфологГчними змГнами: збГльшенням шлькосп дГтей, у яких визначили шсти в судинних сплетГннях латеральних шлуночшв, кальцифшалв у судинних сплетшнях Г паренхГмГ мозку. НаявнГсть цих симптомГв, як Г формування пдроцефалл, вГроггдно свгдчила, що ЦМВ1 антенатального походження перебГгала у виглядГ латентного енцефалГту з найсуттевГшим ураженням мжросудинних структур мозку, в першу чергу, судинних сплетГнь латеральних шлуночк1 В. Тканина мозку також зазнавала впливу шфекцшного збуд-ника, що шдтверджувалося нейросонографГчними змГна-ми, як1 характернГ для вентрикулиу, перивентрикулярно! лейкомаляцй, поренцефалй. Симптоми вентрикулиу та поренцефалй не вгдзначали у групах порГвняння, !х виявили тшьки у дней з антенатальним походженням ЦМ. Найбшьш серйозним доказом шфекцшного походження процесу в головному мозку дней з антенатальним походженням ЦМ було те, що тГльки у 5,6% хворих нейросонографГчно визначали картину, яка вщповвдала вшэвш нормГ, а серед дГтей контрольно! групи, якщо була наявна схожа клшчна картина, структурних вгдхилень у мозку не виявили у 21,0% немовлят.
Симптоми у хворих Гз ЦМВ1 та стутнь! х прояву за ло-гГкою залежали вГд строку наявносп запального процесу в мозку. Для пгдтвердження цГе! думки виконали кореляцшний аналГз наявностГ симптомГв Гз вшом дитини. У першГй пГд-груш ознаки набряку головного мозку частше визначали у дГтей перших мюящв життя — коефГцГент кореляцй (г) мав вгд'-емне значення Г дорГвнював -0,42. НейросонографГчнГ прояви ггдроцефалй були характерними для дГтей старшого вГку (г=+0,51). КореляцГйний аналГз не дав можливосп отри-мати вГроггднГ коефщГенти щодо Гнших нейросонографГчних симптомГв, але Гз 6 крововиливГв, якГ визначили в д^гей першо! групи, четири випадки становили дГти перших трьох
I
Оригинальные исследования / Original researches
тсяцш життя- ва випадки незршосп тканини мозку встано-вили у дней першого пiврiччя- серед дней другого пiврiччя життя виявили 2 випадки ввдсутносп нейросонографiчноl патологи. В контрольнш групi набряк мозку не залежав вiд вiку дитини, а був пов'-язаний iз супутньою патолопею. Вiдсутнiсть патологiчних змiн при нейросонографiчному дослiдженнi визначали в рiзнi перюди першого року життя.
Для одержання додаткових даних щодо особливостей ураження головного мозку ЦМВ здшснили магштно-ре-зонансну томографiю (МРТ) головного мозку 10 хворим iз пiдтвердженим дiагнозом внутршньоутробно! (антенатально!) ЦМ. У обстежених хворих спостертали майже всi симптоми, яш виявили у групi дней першого року життя з антенатальною ЦМ. За допомогою МРТ шдтверджеш прояви внутршньо! гiдроцефалi! У жодного хворого, яко-го обстежили у такий спосiб, не встановили тдвищення ехогенностi паренхiми й ущiльнення структур головного мозку, згладженост малюнку мозку, незршосп тканини мозку, зниження пульсаци судин, потовщення стiнок ла-теральних шлуночк1 В, повнокровностi судинних сплетiнь, ознак перивентрикулярно! лейкомаляцi!
Висновки
При вродженш цитомегали у новонароджених частiше спо-стертали ознаки набряку мозку бшьшого ступеня, нж у дiтей
Список лггератури
1. Адиева А. А. Роль цитомегаловирусной инфекции в патологии плода и новорожденного. Поиск новых противовирусных средств: автореф. диссертации на соискание ученой степени к. мед.н. / А. А. Адиева. — М., 2009. — 49 с.
2. Кистенева Л. Б. Роль цитомегаловирусной инфекции в формировании перинатальной патологии / Л. Б. Кистенева // Детские инфекции. — 2013. — Т. 12. — № 3. — С. 44−47.
3. Матвеев В .А. Клинико-лабораторная характеристика и исходы цитомегаловирусного энцефалита у детей / В. А. Матвеев, В. В. Шевцова // Педиатрия. — 1998. — Т. 77. — № 5. — С. 17.
4. Санина Е. В. Особенности течения церебральной формы внутриутробной цитомегаловирусной инфекции у новорожденных / Е. В. Санина // Матерiали I Конгресу неонатолопв Укра! ни. — Х., 1998. — С. 23.
5. Сидорова И. С. Ультразвуковая диагностика перинатальных повреждений центральной нервной системы у плода и новорожденного / И. С. Сидорова, Н. П. Аснис, И. О. Макаров // Российский вестник перинатологии и педиатрии. -1995. -№ 3. — С. 15−18.
6. Тищенко В. А. Клiнiко-сонографiчна характеристика специфiчних внутршньоутробних меншгоенцефалтв / В. А. Тищенко, Т. К. Мавропуло, Л. Д. Танцюра // Укра! нський медичний альманах. — 1999. — Т. 2. — № 1 (додаток). — С. 156.
References
1. Adieva, A. A. (2009) Rol'- citomegalovirusnoj infekcii vpatologii ploda i novorozhdennogo. Poisk novykh protivovirusnykh sredstv
iз перинатальним ураженням ЦНС i набутою цитомегалieю.
Цитомегаловiрусний енцефали- який юнував антенатально, зумовлював виникнення пвд час полопв крововиливiв, що нейросонографiчно визначали у третини хворих на вроджену цитомегалш i лише у 14% хворих iз набутою формою захворювання.
Встановлюючи антенатальне походження iнфекцi!, па-тологш центрально! нервово! системи у новонароджених i дiтей першого року життя слад вважати проявом цитоме-галовiрусного енцефалiту, що й обгрунтовуе призначення етiотропного лiкування.
Магнiтно-резонансна томографiя головного мозку в дней першого року життя не е обов'-язковим методом обстеження i не дае додаткових даних про активнiсть запального про-цесу. Цей метод показаний при пiдозрi на аномалi! розви-тку головного мозку, вираженiй гiдроцефалi! У бшьшосп випадкiв для оцiнювання ступеня ураження головного мозку, а також ефективносп терапп достатньо динамiчного нейросонографiчного обстеження.
Перспективи подальших дослiджень полягають у продовженш вивчення особливостей нейросонографiчно! картини головного мозку в поеднанш з дослвдженням стану iмунiтету дней, якi хворi на цитомегалiю, для визначення маркерiв антенатального походження хвороби.
(Avtoref. dis… kand. med. nauk). [The role of CMV infection in the pathology of the fetus and newborn. The search for new antiviral agents] (Extended abstract of candidate'-s thesis). Moscow [in Russian].
2. Kisteneva, L. B. (2013) Rol citomegalovirusnoj infekcii v formirovanii perinataFnoj patologii [The Role of CMV Infection in Formation of Perinatal Pathology]. Detskie infekcii, 12(3), 44−47. [in Russian].
3. Matveev, V. A., & amp- Shevtsova, V. V. (1998) Kliniko-laboratornaya kharakteristika i iskhody citomegalovirusnogo e'-ncefalita u detey [Clinical, laboratory characteristic and outcomes of pediatric cytomegaloviral encephalitis]. Pediatriya, 77(5), 17. [in Russian].
4. Sanina, E. V. (1998) Osobennosti techeniya cerebral'-noj formy vnutriutrobnoj citomegalovirusnoj infekcii u novorozhdyonnykh [Peculiarities of cerebral form of intrauterine CMV infection in newborns]. Proceedings of the 1st Congress of neonatologists Ukraine, (P. 23). Kharkiv [in Ukrainian].
5. Sidorova, I. S., Asnis, N. P., & amp- Makarov, I. O. (1995) Ul'-trazvukovaya diagnostika perinatal'-nykh povrezhdeniy central'-noj nervnoj sistemy u ploda i novorozhdyonnogo [Ultrasound diagnosis of perinatal lesions of the central nervous system of the fetus and newborn]. Rossijskij vestnik perinatologii ipediatrii, 3, 15−18. [in Russian].
6. Tischenko, V. A., Mavropulo, T. K., & amp- Tantsiura, L. D. (1999) Kliniko-sonohrafichna kharakterystyka spetsyfichnykh vnutrishnoutrobnykh meninohoentsefalitiv [Clinical and sonographic characteristics of specific fetal meningoencephalitis]. Ukraiinskyi medychnyi almanakh, 2(1), 156. [in Ukrainian].
BidaMocmi про автора:
Гиря О. М., к. мед. н., доцент каф. госштально! педiатрil, Запорiзький державний медичний ушверситет, E-mail: gem2807@mail. ru. Сведения об авторе:
Гиря Е. М., к. мед. н., доцент каф. госпитальной педиатрии, Запорожский государственный медицинский университет, E-mail: gem2807@mail. ru. Information about author:
Hyria O.M., MD, PhD, Associate Professor of the Department of Hospital Pediatry, Zaporizhzhia State Medical University, E-mail: gem2807@mail. ru.
Поступила в редакцию 04. 03. 2015 г.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой