Особенности клеточного звена иммунного ответа школьников, больных бронхиальной астмой позднего начала, в зависимости от ацетиляторного полиморфизма

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

K^/Ju /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616. 248−097−053. 5:577. 1
МАРУСИК У.1., БЕЗРУКОВА 1.У.1 Вищий навчальний заклад Укра! ни «Буковинський державний медичний унверситет», м. Чернвц?, Укра/на Обласна дитяча кл1нмна лкарня, м. Чернвць Укра'-/на
ОСОБЛИВОСТ KAiTMHHOi ЛАНКИ iMyHHOT BiAnOBiAi
школяр1 В, хворих на бронжальну астму ni3Hboro
ПОЧАТКУ, 3АЛЕЖНО BiA АЦЕТИЛЯТОРНОГО nOAiMOPOi3My
Резюме. Актуальтсть. Бронхiальна астма — одне з найбшьш поширених захворювань у ceimi, кшьтсть хворих на яке посттно збльшуеться, особливо серед дтей. Вважають, що неефективтсть контролю-ючо1 терапп астми, що вiдмiчаеmьcя практично в половини хворих, зумовлена, зокрема, наявтстюрiз-них астма-фенотитв. Мета до^дження: для опmимiзацii контролю астми пiзнього початку оцшити окремi показники клтинно1'-ланки iмунноi системи в школярiвзурахуванням ацетиляторних фенотитв. Матерiал та методи. У пульмонологiчному вiддiленнi Обласно'-1'- диmячо'-i ^тчно1'- лтарт м. Чертвщв обстежеш 72 школярi, хворi на астму пiзнього початку (захворювання вперше проявлялось у вц понад 6ротв). Залежно вгд перебщ захворювання дтей розподляли на двi miтчт групи. До першо'-1'- групи увi-йшли 34 пащенти, в яких визначали повльний тип ацетилювання (середнШ вiдcоmок ацетильованого сульфадимезину в cечi становив менше 75,0%). Другу клжчну групу сформували 38 школярiв, у яких вгд-мiчавcя швидкий тип ацетилювання (середтй вiдcоmок ацетильованого сульфадимезину в cечi становив бльше 75,0%). Уам дтямметодом iмунофлуореcценцii з використанням наборiвмоноклональних анти-ты визначали вмст Т-лiмфоциmiв, Т-хелперiв, Т-кiлерiв/Т-cупреcорiв та В-лiмфоциmiв кровi. Результати. Ацетилювання повльного типу в дтей, хворих на астму тзнього початку, тдвищувалори-зик зниження рiвня CD3у периферичтй кровi практично вmричi. У кожно'-1'- друго'-1'- дитини (54,1 ± 10,1%) за наявноcmi повльного характеру ацетилювання при фенотип астми тзнього початку рееструвався знижений вмкт CD8(менше 18,0Г/л), а в грут порiвняння — тльки в 21,0 ± 9,3% пацiенmiв (Р & lt- 0,05). Висновки. Убiльшоcmi пацiенmiв iз повльним ацетиляторним фенотипом перебк бронхiальноi астми тзнього початку асоцтеться зi зниженням вмсту CD3, CD4, CD8у периферичтй кровi та В-лiмфоциmiв, що опосередковано cвiдчиmь про виражетсть хротчного запального алергiчного процесу в дано1'-когорти оаб та виснажетсть оргатзму.
Ключовi слова: бронхiальна астма, дти, ацетилювання, фенотипи, Т^мфоцити, В^мфоцити.
Вступ
Бронхiальна астма (БА) — одне з найбшьш поширених захворювань у свт, зпдно з лггературни-ми даними, кшьюсть хворих на не! постшно збшь-шуеться, особливо серед дитячого населення [10, 15, 16].
Вщповщно до даних ВООЗ, поширенють брон-х1ально! астми серед дитячого населення становить 10%. У р1зних репонах Укра! ни даний показник ко-ливаеться вщ 5 до 9% дитячо! популяцп [1]. Особливо гостро нараз1 стоиъ питання досягнення такого р1вня контролю, що дозволяв би дитиш вести актив-не сощальне життя.
Вважають, що неефективтсть контролюючо! терапп БА [2, 5, 9], що вщм1чаеться практично в по-
ловини хворих (40−60% за даними pi3Hrn aBTopiB) [1], зумовлена, зокрема, наявшстю pi3Hrn астма-фе-нотитв [7, 13].
Призначаючи контролюючу тератю астми в дь тей, необхщно враховувати особливють и фенотипу
Адреси для листування з авторами: Марусик Уляна 1вашвна E-mail: sunocher@ukr. net Безрукова 1рина Ушерiвна E-mail: ibezrukova50@mail. ru
© Марусик У.1., Безрукова 1.У., 2016 © «Здоров'-я дитини», 2016 © Заславський О. Ю., 2016
[3, 4], що визначаеться неоднорiдними мехашзмами розвитку, проте практично однаковими клшчними симптомами [11].
Дослщження молекулярно-генетичних особли-востей спадково! схильностi до бронх1ально! астми, що широко проводиться останшм часом, зосере-дженi в основному на виявленш ролi окремих гешв та активностi кодованих ними ферменпв у патоге-незi розвитку даного захворювання, а також в ефек-тивностi його терапп [4].
Ураховуючи данi лiтератури щодо асоцiацГi бронхiально'-i астми з генетичним полiморфiзмомацетилтрансферази — ферменту, що визначае особливють метаболiчних процесiв [8], ми вважали за дощльне визначити особливостi стану клиинно! ланки iмунiтету в дггей, хворих на БА пiзнього початку, з урахуванням! х ацетиляторних фенотипiв.
Мета дослщження: для оптимiзащi контролю бронхiальноi астми пiзнього початку ощнити окре-мi показники кттинно! ланки iмунноi системи в дггей шкiльного вiку з урахуванням ацетиляторних фенотитв.
Матер1али та методи
У пульмонолопчному вщщленш Обласно! дитя-чо! клтчно! лiкарнi м. Чернiвцiв у перiодi ремiсГi комплексно обстеженi 72 дитини шкшьного вiку, якi хворготь на БА пiзнього початку (захворювання вперше проявлялось у вiцi понад 6 роюв). За перебь гом захворювання дггей розподiляли на двi клiнiчнi групи. До першо! клтчно! групи увiйшли 34 пащ-енти, в яких визначали повшьний тип ацетилювання (середнiй вiдсоток ацетильованого сульфадимезину в сечi становив менше 75%). Другу клшчну групу сформували 38 школярiв, у яких вщ^чався швидкий тип ацетилювання (середнiй вщсоток ацетильованого сульфадимезину в сечi становив бшьше 75%).
Першу клшчну групу сформували 21 хлопчик (61,8%) та 13 дiвчаток (38,2%). До друго! групи увь йшло 25 хлопцiв (65,8%, Рф & gt- 0,05) та 13 дiвчаток (34,2%, Рф & gt- 0,05). Середнш вiк хворих першо! групи становив 13,8 ± 0,4 року, а школярiв друго! групи — 12,7 ± 0,4 року (Р & gt- 0,05). До складу першо! клтчно! групи увшшли 70,6% мюьких та 29,4% сшьських жш^в. Другу групу сформували 25 меш-канцiв мiст i мiських поселень (65,8%) та 13 хворих (34,2%, Рф & gt- 0,05), яю проживають у селах.
Таким чином, за статтю, вжом та мюцем прожи-вання клiнiчнi групи порiвняння вiрогiдно не вiдрiз-нялися.
Уам дiтям проводили iмунологiчне дослщжен-ня кровi 11−111 рiвнiв. Вмiст Т^мфоципв (CD3), Т-хелперiв (CD4), Т-кiлерiв/Т-супресорiв кровi (CD8) та В-лiмфоцитiв (CD) визначали методом iмунофлуоресценцli з використанням наборiв мо-ноклональних антитiл. Швидкiсть процеав ацетилювання дослiджували за методом Пребстинг — Гаврилова в модифжацп Тимофеево!, зважаючи на те, що вона характеризувала особливостi II фази системи бютрансформацп ксенобiотикiв.
Статистичну обробку результатiв дослщжен-ня здiйснювали за допомогою методiв вaрiaщйноi статистики, використовуючи статистичну про-граму StatSoft Statistica v 5. 0, та з позицп клшчно! етдемюлогп з урахуванням атрибутивного (АР), вщносного (ВР) ризикiв та сшввщношення шан-сiв (СШ) i3 зазначенням 95% довiрчого iнтервалу (95% Д1).
Резудьтати
Порiвняльний aнaлiз показниюв клиинно'-! ланки iмунiтету в дггей iз фенотипом БА тзнього початку за рiзноi активност N-ацетилтрансферази показав, що в пащенпв першо^ клшчно! групи вщ-мiчено чiтку тенденцiю до зниження вмюту в пери-феричнiй кровi Т^мфоципв та! х субпопуляцiй, функцiя яких асоцгоеться з хелперною/шдуктор-ною (рис. 1).
Водночас у 6шьшо'-! частини (66,6%) дггей — по-вiльниx aцетиляторiв вiдмiчaлося зниження вмюту CD3 у периферичнiй кровi менше вщ 34,0%, тодi як у другш групi тaкi показники траплялися лише в 42,1% випадюв (Рф & gt- 0,05). До того ж повгльний тип ацетилювання у дггей, хворих на БА тзнього початку, асощювався зi зниженням рiвня CD3 у пери-феричнiй кровi (менше 34,0%) порiвняно з групою швидких aцетиляторiв так: вщносний ризик — 1,7 (95% Д1 1,3−2,2), атрибутивний ризик — 0,3 при сшввщношенш шанав 2,7 (95% Д1 1,5−4,8).
При aнaлiзi середнгх значень вмiсту Т^мфоципв, функц1я яких aсоцiюеться iз цито-токсичною/супресорною, у групах порiвняння ви-явили його вiрогiдне зниження в дггей iз повiльним типом ацетилювання при БА тзнього початку. Так, вмют CD8 у периферичнш кровi школярiв першо! клшчно! групи становив 18,8 ± 1,9 Г/л на проти-вагу 25,1 ± 2,2 Г/л (Р & lt- 0,05) у пащенпв — швидких aцетиляторiв. Водночас у кожно! друго! дитини (54,1 ± 10,1%) за повгльного характеру ацетилювання при фенотит БА пiзнього початку рееструвався знижений вмiст цитотоксичних супресорiв (менше
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
P & gt- 0,05
42,4

33,4
P & gt- 0,05
24,9
20,7



CD 3
CD 4
? I група all група
Рисунок 1. Вдносний вмст? мунокомпетентних л '-1мфоцит '-1 В та IX субпопуляцй у дтей, хворих на БА пзнього початку, з р1зними ацетиляторними фенотипами
%
18,0 Г/л), а в обстежених групи порiвняння — тгльки у 21,0 ± 9,3% пацiентiв (Р & lt- 0,05). Так, вщносний ризик становив 1,9 (95% Д1 1,3−2,2), атрибутивний ризик — 0,3.
Водночас вiдмiчено, що ацетилювання повгль-ного типу в пащенпв iз фенотипом БА тзнього початку майже в чотири рази збгльшуе ризик ре-естрацп зниженого вмiсту CD8 у периферичнш кровi порiвняно з пащентами друго! групи, показ-ник сшввщношення шансiв становив 4,4 (95% Д1 2,3−8,2).
Виснаження органiзму за рахунок виражено! за-пально! вiдповiдi пщтверджуеться тенденцiею до зниження вмiсту CD22 у периферичнiй кровi да-тей — повгльних ацетиляторiв. Так, середнш вщсо-ток В-лiмфоцитiв у периферичнш кровi дано! групи пащенпв становив 17,8 ± 1,1% та 21,0 ± 2,1% (Р & gt- 0,05) в обстежених хворих на бронхiальну астму тзнього початку та зi швидким типом ацетилятор-них процесiв.
Незважаючи на те, що м1ж групами не виявлено вiроriдно! вiдмiнностi за середшми показниками вщносного вмiсту В-лiмфоцитiв у периферичнш кров^ його значення, що не досягали 15,0%, рее-струвались у 16,6% обстежених дггей першо! групи та лише в 5,2% оаб друго! групи (Рф & gt- 0,05).
Наявнють повiльного ацетиляторного фенотипу у хворих на БА тзнього початку асощювалася зi зменшенням до зазначеного вище вмiсту СD22-клiтин у периферичнш кровi так: атрибутивний ризик — 0,3, вщносний ризик — 1,6 (95% Д1 0,6−4,1) при сшввщношенш шанав 3,6 (95% Д1 1,3−10,1).
Обговорення
Порiвняльний аналiз показникiв клгтнно! ланки iмунiтету в дiтей iз фенотипом БА тзнього початку за рiзноi активносп N-ацетилтрансферази не виявив вiрогiдних вiдмiнностей вмiсту в периферичнш кровi Т-лiмфоцитiв та! х субпопуляцш, однак у бгльшо! частини дггей — повгльних ацетиляторiв вiдмiчалося зниження вмюту CD3 у периферичнiй кровi менше вщ 34,0%. До того ж ацетилювання по-вгльного типу в дiтей, хворих на БА тзнього початку, пщвищувало ризик зниження рiвня CD3 у периферичнш кровi практично втричь На нашу думку, це пов'-язано, ймовiрно, iз виснаженням органiзму за рахунок виражешшого запального процесу [12].
Вiрогiдне зниження вмiсту Т-лiмфоцитiв, функ-ц1я яких асоцiюеться з цитотоксичною/супресор-ною в периферичнiй кровi дггей, хворих на брон-хiальну астму тзнього початку iз повiльним типом ацетилювання, також, ймовiрно, вказуе на вираже-нiшу запальну вiдповiдь оргатзму в даних пацiентiв та збтаеться з даними лiтератури [6].
Виснаження оргатзму за рахунок виражено! за-пально! вiдповiдi пщтверджуеться тенденцiею до зниження вмюту CD22 у периферичнш кровi да-тей — повгльних ацетиляторiв.
Таким чином, у бгльшосп пацiентiв iз повгльним ацетиляторним фенотипом переб^ бронхiально! аст-
ми тзнього початку асощюеться зi зниженням вмюту CD3, CD4, Т^мфоципв, функц1я яких асощюеться з цитотоксичною/супресорною у периферичнш кро-вi, та В-лiмфоцитiв, що опосередковано свщчить про вирaженiсть хротчного запального aлергiчного процесу в дaно'-i когорти осiб та виснаженють оргaнiзму, що, мабуть, пояснюеться уповгльненням темпiв ель мiнaцГi причинно-значимих трт^в.
Висновки
1. Нaявнiсть повiльного типу ацетилювання в пащенпв iз бронх1альною астмою пiзнього початку пiдвищуе ризик зниженого вмюту CD4 у периферичнш кровi & lt- 18,0 Г/л (сшввщношення шанав — 4,4 (95% Д1 2,3−8,2)).
2. За повгльного ацетиляторного фенотипу при бронxiaльнiй aстмi пiзнього початку зростае ризик реестрацп зниженого вiдносного вмiсту CD22-клiтин у периферичнiй кровi менше вщ 15,0% (сшввщношення шaнсiв — 3,6 (95% Д1 1,3−10,1)).
3. Виявленi кiлькiснi особливосп в показниках клиинно! ланки iмунного захисту пов'-язaнi з вира-жетшим aлергiчним запальним процесом, що ви-магае персонaлiзaцГi лiкувaльноi тактики в даних пащенпв з альтернативним ацетиляторним статусом.
Конфлжт iHTepeciB. Автори дaноi роботи заявля-ють про вщсутнють конфлiкту iнтересiв.
Список д1тератури
1. Гнатейко О. З. Деят аспекти проблемиранньоt дiагности-ки бронхiальноi астми в дтей/ О. З. Гнатейко, О.М. Садова// Здоровье ребенка. — 2009. — № 5(20). — С. 34−38.
2. Костромша В. П. Фактори ризику астми у дтей / В. П. Костромта, О. О. Речкта, К. О. Мельник //Астма та алергья. — 2013. — № 2. — С. 21−24.
3. Лапшин В. Ф. Астма-фенотипы в детском возрасте / В. Ф. Лапшин, Т. Р. Уманец // Здоров'-я Украни. — 2009. — № 4/1. — С. 12−14.
4. Полiморфiзм ксенобютиюв метаболiзму гетв глутатн S-трансферази (GSTT1, GSTM1) та цитохрому P450 (CYP2E1 i CYP2C19) в nацieнтiв з атотчною бронхiальною астмою / Е. Ю. Брагна, М.Б. Фреiдiн, 1.А. Тен та н. // Бюлетень Сибiр-ського вiддiлення Росшськог Академи медичних наук. — 2005. — № 13. — С. 121−125.
5. Уманець Т. Р. КлЫко-анамнестичт особливостi феноти-тв бронхiальноi астми у дтей / Т.Р. Уманець//Перинатология и педиатрия — 2011 — № 2(46). — С. 69−71.
6. Association between the N-acetylation genetic polymorphism and bronchial asthma/M. Nacak, A.S. Aynacioglu, A. Filiz at al. // Br. J. Clin. Oharmacol. — 2002. — V. 54(6). — P. 671−674. — doi: 10. 1046/j. 1365−2125. 2002. 1 670.x.
7. Asthma endotypes: A new approach to classification ofdisease entities within the asthma syndrome/ J. Lotvall, C.A. Akdis, L.B. Bacharier et al. // J. Allergy Gin. immunol. — 2011. — V. 127, № 2. — P. 355−360. — doi: http://dx. doi. org/10. 1016/j. jaci. 2010. 11. 037.
8. Barta J. N-Acetyltransferases as markers for asthma and allergic / J. Barta, B. Ghosh // Atopic disorders current drug metabolism. — 2008. — V. 9, № 6. — P. 546−553.
9. Green R.H. Stability of inflammatory phenotypes in asthma / R.H. Green, I. Pavord// Thorax. — 2012. — № 67. — P. 665−667. — doi: 10. 1136/thoraxjnl-2012−201 657.
10. Kim H.Y. The many paths to asthma: phenotype shaped by innate and adaptive immunity / H.Y. Kim, R.H. DeKruyff, D.T. Umet-su // Nat. Immunol. — 2010. — V. 11(7). — P. 577−584. — doi: 10. 1038/ni. 1892.
11. Limited Short-term Steroid Responsiveness Is Associated With Thickening of Bronchial Basement Membrane in Severe Asthma / A. Bourdin, S. Kleis, M. Chakra et al. // Chest. — 2012. — № 141(6). — P. 1504−1511. — doi: 10. 1378/chest. 11−0232.
12. Local and systemic immunological parameters assjciated with remission of asthma symptoms in children / S. Waserman, P. Nair, D. Snider at al. // Allergy, asthma and clinical immunology. — 2012. — V. 8, Is. 16. — P. 1−14.
13. Mechanisms of peripheral tolerance to allergens/ O.U. Soyer, M. Akdis, J. Ring at al. //Allergy. — 2013. — № 68. — P. 161−170. — doi: 10. 1111/all. 12 085
14. The Heterogeneity of asthma phenotypes in children and young aduits / B. Hesselmar, A. -C. Enelund, B. Eriksson at al. //The Journal of Allergy and Clinical Immunology. — 2012. — Article ID 163 089. — P. 6.
15. World Health Organization. Bronchial asthma. Fact Sheet NE 307. — Geneva: World Health Organization, 2008.
16. Yang I.V. Epigenetics and prenatal influences on asthma and allergic airway disease / I.V. Yang // Breath. — 2014. — V. 10, № 1. — P. 25−31.
OTpuMaHO 29. 02. 16 ¦
Марусик У. И., Безрукова И. У. 1
Высшее учебное заведение Украины «Буковинский
государственный медицинский университет»", г. Черновцы,
Украина
1Областная детская клиническая больница, г. Черновцы, Украина
ОСОБЕННОСТИ КЛЕТОЧНОГО ЗВЕНА ИММУННОГО ОТВЕТА ШКОЛЬНИКОВ, БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ ПОЗДНЕГО НАЧАЛА, В ЗАВИСИМОСТИ ОТ АЦЕТИЛЯТОРНОГО ПОЛИМОРФИЗМА
Актуальность. Бронхиальная астма — одно из самых рас-
пространенных заболеваний в мире, количество больных которым постоянно увеличивается, особенно среди детей. Считают, что неэффективность контролирующей терапии астмы, которая отмечается практически у половины больных, обусловлена, в частности, наличием различных астма-фенотипов. Цель исследования: для оптимизации контроля астмы позднего начала оценить отдельные показатели клеточного звена иммунной системы у школьников с учетом ацетиляторных фенотипов.
Материал и методы. В пульмонологическом отделении Областной детской клинической больницы г. Черновцов обследованы 72 школьника, больных астмой позднего начала (заболевание впервые проявлялось в возрасте старше
6 лет). В зависимости от течения заболевания детей распределяли в две клинические группы. В первую группу вошли 34 пациента, у которых определяли медленный тип ацетилирования (средний процент ацетилированного сульфадимезина в моче составлял менее 75,0%). Вторую клиническую группу сформировали 38 школьников, у которых отмечался быстрый тип ацетилирования (средний процент ацетилированного сульфадимезина в моче составлял более 75,0%). Всем детям методом иммунофлуорес-ценции с использованием наборов моноклональных антител определяли содержание Т-лимфоцитов, Т-хелперов, Т-киллеров/Т-супрессоров и В-лимфоцитов крови.
Результаты. Ацетилирование медленного типа у детей, больных бронхиальной астмой позднего начала, повышало риск снижения уровня CD3 в периферической крови практически втрое. У каждого второго ребенка (54,1 ± 10,1%) при наличии медленного характера ацетилирования при фенотипе астмы позднего начала регистрировалось сниженное содержание CD8 (менее 18,0 г/л), а в группе сравнения — только у 21,0 ± 9,3% пациентов (Р & lt- 0,05).
Заключение. У большинства пациентов с медленным ацетиляторным фенотипом течение бронхиальной астмы позднего начала ассоциируется со снижением содержания CD3, CD4, CD8 в периферической крови и В-лимфоцитов, что косвенно свидетельствует о выраженности хронического воспалительного аллергического процесса в данной когорте лиц и истощении организма.
Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, ацетилирование, фенотипы, Т-лимфоциты, В-лимфоциты.
Marusyk U.I., Bezrukov I.U. 1
Higher Education Institution of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Chernivtsi
1Regional Children Clinical Hospital, Chernivtsi, Ukraine
FEATURES OF CELLULAR LINK OF IMMUNE RESPONSE
IN SCHOOL-AGE CHILDREN WITH LATE-ONSET ASTHMA DEPENDING ON ACETYLATION POLYMORPHISM
Summary. Background. Bronchial asthma is one of the most common diseases in the world, the number of patients with this disease is increasing, especially among children. They believe that the inefficiency of controlling asthma therapy, which is observed in almost half of patients, is due particularly to the presence of different asthma-phenotypes.
Objective. To evaluate some indicators of cellular parts of the immune system in schoolchildren, considering acetylation phenotypes in order to optimize asthma control late-onset asthma.
Materials and methods. In pulmonology unit of Chernivtsi Regional Child Clinical Hospital there were examined 72 schoolchildren with late-onset asthma (disease first manifested at the age of 6 years old). By the course of the disease children were divided into two clinical groups. The first group included 34 patients with slow type of acetylation (mean percentage of acetylated sulfadimidine in urine was less than 75.0%). The second clinical group was formed by 38 students with fast type of acetylation (mean percentage of acetylated sulfadimedin in urine was more than 75.0%).
Blood T-lymphocytes, T-helper cells and T killer/suppressor and B-lymphocytes were tested in all children by immunofluo-rescent assay method using a set of monoclonal antibodies.
Results. The slow type of acetylation in children with late-onset asthma almost triple increased risk of CD3 decline in peripheral blood. Every second child (54.1 ± 10.1%) with the slow type of acetylation and late-onset asthma had reduced CD8 level (less than 18.0 g/l), while in the comparison group only 21.0 ± 9.3% of patients had decreased concentration (P & lt- 0. 05).
Conclusion. In the most patients with slow type of acetyla-tion course of late-onset asthma was associated with a decrease in CD3, CD4, CD8 levels in peripheral blood and B-lympho-cytes, that indirectly indicates the severity of chronic inflammatory allergic process in this cohort of persons and the exhaustion of the body.
Key words: bronchial asthma, children, acetylation, pheno-types, T-lymphocytes, B-lymphocytes.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой