К вопросу определения механизмов влияния низкочастотных параметров магнитного поля земли на биологические объекты

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 577. 4
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ НИЗЬКОЧАСТОТНИХ ПАРАМЕТР1 В МАГН1ТНОГО ПОЛЯ ЗЕМЛ1 НА БЮЛОПЧН1 ОБ'-СКТИ
Горго Ю. П., Разумовський А. К.
Нацюнальний технiчний унiверситет Украши «Кшвський полiтехнiчний iнститут»
Розроблена програма розрахункш спектру геомагн1тного поля. Показано, що найб1льш1 значения напруженост1 геомагнитного поля при магн1тних бурях виникають на частотах нижче 1 Гц. Розглянут1 деяк1 напрямки впливу над-низькочастотних флуктуацгй магн1тного поля Земл1 на бюоб'-екти. Подан1 шляхи! х розрахунк1 В. Визначен1 б1олог1чн1 об'-екти, яш можуть мати чутлив1сть до дл слабких магн1тних пол1 В. Ключовi слова: геоман1тне поле, наднизькочастотн1 флуктуацп, чутлив1сть бюоб'-ект1 В.
S
а & lt-
к f П
о & lt-
CD й
В ступ. В цш робот ми звертаемо особливу увагу на змши магштного поля Землi (МПЗ), якi можуть мати впливи на бюлопчш об'-екти. На-копичено багато фaктiв спiвпaдiнь та прямих впли-вiв МПЗ, особливо пщ час збурень (т.з. «магштних бур»), якi викликaнi змiнaми активност Сонця, на реaкцii i параметри нормально! життедiяльнoстi багатьох бioлoгiчних об'-ектв [1]. В той же час мо-дельнi експерименти i3 впливами МП з амплггуд-ними параметрами Землi в частотному дiaпaзoнi 1−100 Гц не принесли позитивних результатв таких вщчутних впливiв [2]. Крiм того, iснуе питання, чому при магштних бурях (МБ) виникають рiзнi по силi реaкцii вщповда у одних i тих же бюлоичних об'-ектах? Це вiдбувaеться тому, що при МБ виникають рiзнi значення напруженост МПЗ. МБ також мають рiзнi перioди свое! дii (вiд 1 до 9 годин) i вщбуваються у рiзний час доби. Крiм того на бюлопчш об'-екти можуть впливати напряму величина флуктуацш напруженост МПЗ та перюд дii таких флуктуацш, тому важливим фактором впливу на бюлопчш структури та об'-екти слщ вважати амп-лiтуднo-чaстoтнi характеристики МПЗ в сукупност [3]. Слiд також враховувати, що потужшсть впли-вiв МПЗ залежать вiд: aктивнoстi Сонця, сонячно-го вiтру, локальних змш МПЗ (наприклад, мaгнiтнi aнoмaлii), техногенних впливiв i носять широтний характер [4]. Було виршено дoслiдити, як значення нaпруженoстi МПЗ на рiзних частотах можуть впливати на властивост води i бioлoгiчнo важливих молекул, що дозволить експериментально знайти або модельно визначити мехашзми молекулярно! або клiтиннoi чутливoстi до пaрaметрiв МПЗ.
Постановка завдання. Для цих щлей було поставлено завдання виявлення та розрахунку над низькочастотних значень МПЗ з частотою & lt- 1 Гц. Спектр вaрiaцiй геомагштного поля для частот нижче 1 Гц не е монотонним, а мае детлька характеристик мaксимумiв, при цьому 1х амплггуда зростае на чотири порядна (вщ 0. 05 нТл до 500 нТл) при зменшенш частоти коливань до 0. 001 Гц [5]. Ми хотши виявити реальш значення наднизькочастот-них кoмпoнентiв МПЗ (НКМПЗ) в нормальних умо-вах i пщ час мaгнiтних бур. А потм застосувати oтримaнi експериментальш значення НКМПЗ для oцiнки можливих реакцш на них бioлoгiчнo важливих молекул i води [6].
Методика та програма розрахуншв. Значення МПЗ на середшх широтах з частотою дискрети-зацп 1 Гц були отримаш у Середньoеврoпейськiй магштометричнш oбсервaтoрii (Словаччина). Така частота вимiрiв робить можливим визначення над-низькочастотних значень iз масиву даних. Даш були отримаш за 2010−2014 роки, при цьому слщ враховувати, що 2012−13 роки були роками актив-
ного Сонця. З цих даних для подальшо! обробки була обрана компонента Х. Даш про магштш бурi за 2010−2014 рр. отримаш iз файлу Кютсько-го центру геомагнетизму (World Data Center for Geomagnetism- http: //wdc. kugi. kyoto-u. ac. jp/wdc/ expdata. html). Щ даш давали штенсившсть та дш магштних бур на Земл1 Ми пoрiвнювaли розрахо-вaнi значення НКМПЗ iз сумарними добовими зна-ченнями нaпруженoстi МПЗ у дш мaгнiтних бур.
Була розроблена програма розрахунюв НКМПЗ. Програма реaлiзoвaнa на мoвi програмування R. Для роботи програми використано базову верию штерпретатору R та додатково встановлено пакет «Seewave-1.7. 6», що мае у залежностях пакети «fft» та «signal», яга дозволяють працювати з дис-кретними сигналами, в тому чи^ 1х моделювати, фшьтрувати, та проводити Фур'-е перетворення. Вс зaлежнoстi були вiльнo встaнoвленi з репозиторпв CRAN за допомогою команди install. package ('-пакет'-). На 3 мБ вихiдних даних пiсля обробки приходиться 200 кБ кшцевих даних. Для обчислення обирали даш, що вщповщають Х-кoмпoнентi МПЗ. Були обчислеш вiдхилення вiд середнього значення для коливань МПЗ на в"х частотах i для обчисле-них цих значень застосовано фшьтр низьких частот з пакету Seewave (ffilter) для частот 0. 1, 0. 5, 0. 01, 0. 05, 0. 001, 0. 0001 Гц, як подавались у виглядi у ви-
глядi: f1____f6. Такий дiaпaзoн частот був вибраний
вщповщно даним, що iснуе дiaпaзoн бюефективних частот 0. 03−1 Гц мaгнiтнoгo поля з штенсившстю МПЗ, пов'-язаний з резонансами катюшв, що регу-люють швидюсть бioхiмiчних реaкцiй в клггинах. Мехaнiзми виникнення таких резoнaнсiв мають циклотронний [7] чи параметричний характер [8]. Окрiм цих частот, програма дозволяе розраховува-ти флуктуацп МПЗ на вибранш чaстoтi i в любому вибраному перioдi доби при не збурених станах магштного поля та пщ час магштних бур, завдяки можливост завдання та використання частотних фiльтрiв, а також передбачена адаптащя програми до таких завдань.
Результати дослвджень. Пiсля розрахунку зна-чень коливань на вище приведених частотах, про-грама записуе 8 фaйлiв у фoрмaтi png. Шiсть iз них показують вaрiaцii МПЗ на певнiй зaдaнiй частот (рис. 1) — 1 графж, що мютить накладання всiх вибраних частот за добу, лoкaлiзoвaних у одному файл^ та 1 графж середнiх значень вaрiaцiй МПЗ за двi години на чaстoтi 0,0001 Гц кoжнoi доби (рис. 2). Також подаш сумaрнi дoбoвi значення МПЗ на частот 0,0001 Гц.
Отримаш нами даш дозволили пщтвердити, що зi зменшенням частоти збшьшуеться штенсив-нiсть МПЗ (з 0,03 нТл до 10 мкТл) (рис. 1), що тд-тверджуе вище наведену теоретичну залежшсть.
© Горго Ю. П., Разумовський А. К., 2015
На рис. 1 показано, що амплгтуда МПЗ з частотою 0. 0001 Гц мае найбшьше значення (вщ -15 до + 10 нТл) в порiвняннi iз шшими вибраними частотами. Крiм того показано, що кожна з обраних НКМПЗ проявляе себе по рiзному в рiзнi дш, що природно залежить вщ стану магштосфери i вiдображаеться на характеристиках магштного поля Землi.
Обрахованi середнi добовi вiдхилення за 2 го-дини на частот 0. 0001 Гц, дозволяють зютавити! х з характеристиками магштних збурень у визначенi днi магнггних бур (МБ). Вибiрка днiв з магштними бурями була зроблена iз даних Кiотського центру геомагнетизму за 2012−2014 рр.
Deviation with Freq = 0.1 Hz
Deviation with Freq = 0.5 Hz
0 2 + 6 S 10 U 1 $ 22 Tint
Deviation with Freq = 0. 01 Hz
0 2 + 6 S 10 U 16 22
Deviation with Freq = 0. 05 Hz

0 2 I 6 8 10 U IS 22 Tine
Deviation with Freq = 0. 001 Hz
0 2 I 6 8 10 14 13 22 Tine
Deviation with Freq = 0. 0001 Hz
0 2 + 6 5 10
0 2 + 6 S 10 U IS 22
Рис. 1. Графжи вар1ацш МПЗ на частотах 0. 1, 0. 5, 0. 01, 0. 05, 0. 001, 0. 0001 Гц отримаш за 1. 01. 14 р.
5и|п Оеит^оп
Рис 2. Графж сумарного вщхилення за 2 години
на частой 0. 0001 Гц, протягом дня за 1. 01. 2014
Потм шляхом порiвняння було визначено, як змiни МПЗ вщбувалися на частотi 0. 0001 Гц в дш прояву магнiтних бур та виявлено, що реальш ко-ливання МПЗ на частот 0. 0001 Гц тд час значних магштних збурень при МБ досягали значень вщ 200 нТл до 350 мкТл. Щ значення будуть використа-ш при створеннi системи моделювання характеристик магштного поля Землi для визначення ступеш 1х впливу на рiзнi процеси, якi вiдбуваються у бю-логiчних об'-ектах та водь Крiм того, на виходi про-грами подаеться погодинний графiк змш напруже-ностi МПЗ на частот 0. 0001 Гц (рис. 2), що дозволяе визначити величину цих змш тд час проходження магштних бур, як мають рiзний час проходження та вщбуваються у рiзнi перюди доби.
Було проведено вибiрку вшх днiв, в яких проходили магштш бурi за 2012−2014 роки, сформовано масив сумарних добових значень Кр та проведено 1х кореляцiйний аналiз iз визначеними середньо до-бовими значеннями штенсивност 1НМПЗ на частотi 0. 0001 Гц в щ днi. Було отримано коефщент кореля-цп мiж цими даними г = 0,69, який буде використано для порiвняння iз електромагнiтними характеристиками деяких бюлопчних об'-ектiв та води.
Ми враховуемо погляди дослщниюв про прямi дп параметрiв МПЗ на бюлопчш системи [9, 10], але вважаемо, що бшьш вiрогiдною е поеднана дiя рiзних низькочастотних геофiзичних чинниюв на бiосистеми. Крiм того, МПЗ може бути чинником, що включае «реле», як надалi включають бшьш потужш механiзми дИ, тобто виникае «тригерний ефект» [5]. Розглянемо наступш напрями можли-во1 дп над низькочастотних характеристик МПЗ на бюоб'-екти.
Оргашзм iснуе при тiсному зв'-язку i узгодженос-тi дiяльностi його оргашв i систем. Ця узгоджешсть обумовлена численними коливальними процесами, що протiкають на рiзних рiвнях iерархil життевих систем органiзму (наприклад, окислювально-вщ-новнi процеси в клгтиш чи коливальнi взаемодп мiж рiзними органами) [8]. В живому органiзмi iснують i механiчнi i електричш коливання рiзноl частоти та штенсивностг При цьому збудження одного типу коливань може викликати збудження шших (наприклад, мехашчш рухи м'-язових структур обумовлеш коливальними електричними процесами розповсю-дження нервового iмпульсу). Ми припускаемо, що i зовшшнш резонансний вплив коливань одного типу (наприклад, мехашчних) здатний привести до рiз-ких змiн коливань шшого типу електричних i на-впаки. Ф1зичним аналогом е коливальний контур? з котушки шдуктивност 1 конденсатора з рухомими обкладинками. Якщо перюдичними перемiщеннями обкладинок змiнювати емнiсть в такт власних коливань — виникае «параметричний резонанс».
Вважають, що реакцп бiооб'-ектiв при дп елек-тромагнiтних коливань принципово вiдрiзняються вщ реакцiй при дп механiчних коливань тих же частот [11]. Але, якщо бюефективш частоти е ре-зонансними з власними частотами оргашзму, то зв'-язашсть систем i здатшсть органiзму перево-дити однi типи сигналiв в iншi, дае йому можли-вiсть сприймати коливальну шформащю всiх видiв, оперативно реагуючи i пiдстроюючись пiд змiни середовища. Власш резонанснi частоти можуть ви-значати частоту максимально! вщповда органiзму при дп механiчних i електромагнiтних коливань. Аперюдична д1я магштного поля Земип може пере-даватися до р1зних осциляторних структур 1 бути причиною резонансного розгойдування коливань у вщповщних осциляторах, якщо дiя припадае на бю-логiчно ефективнi частоти. Змша звично1 частотно1 обстановки дп зовшшшх факторiв, поява або зник-нення характерних для бюоб'-ектв частот може викликати десинхрошзащю та дисфункцп дiяльностi молекул та тканин. Крiм того тривалiсть процесiв адаптацп може визначатися тим, наскшьки Грун-товна частотна перебудова оргашзму. При цьому реакщя бюоб'-ектв на магнiтнi бурi вiдбуваеться не на стрибки геомагштного поля, з яким асоцiюеться буря, а на появу або зникнення резонансних для оргашзму частот безпосередньо до початку маг-штно1 бурi або пiд час II розвитку [12]. Ми також вважаемо, що поеднання дп таких низькочастотних коливань, як над низькочастотш флуктуацп атмосферного тиску та МПЗ, мае визначальний вплив на бiологiчнi i еколопчш системи в цiлому [5].
S
а & lt-
2 п
о & lt-
О
PQ
1снування бюефективних частот при дп зовшш-hix факторiв пояснюють вимушеним резонансом mi-кроструктур (мембрани, молекули, iони кров^ ДНК) для гiгагерцового дiапазону, а для дiапазону низько-частотного (0. 01−40 Гц) — параметричним резонансом клггин, органи, вени, артерп, катляри, мозок [8]. Власна частота осцилятора визначаеться харак-терним часом поширення збудження (T) в цьому осцилятор^ який залежить вiд лiнiйних розмiрiв L бiооб'-екту i швидкостi поширення (V): v0 = 1/T ~ V/L. Частоти ж найбiльшого вiдгуку при параметрич-ному резонансi слiд шукати навколо, vn = 2 v0/n = 2 V/nL i резонансний ефект мае бути найбшьш яскравим при n = 1- 2- 3 [13].
За теорiею параметричного резонансу, коливан-ня магштного поля з перiодами 2−240 хвилин будуть резонансними для бюлопчних структур, що мають власнi перюди вiд 1,3 мiн до 480 хвилин. Таю перюди характернi для ритмiв електричних потенцiалiв головного мозку людини (5, 10, 22, 45 хв) [14]- синтезу бшку — 20,150 хв (як клггин ссавщв in vivo, так i при вишванш культури клгтин) [15]- викид гормошв над-ниркових залоз людини i тварин мае як бшя часовий перюд, так i перюди, що е гармошками добового ритму, — 480, 360, 240 i 180 хвилин [16, 17]- ритм сну, ви-значуваний ипоталамусом, який мае перюдичшсть бшя двох годин, а також ритми 17 i 48 хвилин [11]. Таким чином, над низькочастотш коливання МПЗ з визначеними нами значеннями можуть бути резо-нансними для мозку i ендокринно! системи.
Наднизькочастотш коливання магштного поля Земл^ як це ми показали вище, можуть мати ш-дуктившсть Lзовнiш. з величиною вщ нГн до сотень мкГн. З шшого боку подаш вище бюлопчш структури та процеси мають низькочастотш змши електричних процесiв i це може бути представлено, як власш ре-зонанснi частоти коливального контуру, який зазви-чай складаеться з шдуктивност i емностi. Тому вза-емодiя мГж власним i зовшшшм змшними магнiтними полями таких бюлопчних об'-ектв та процесiв дозво-ляе визначити електрорушiйну силу такого процесу вщповщно закону Фарадея: si = - ДФ/At = I? * R- розрахувати силу Лоренца: F = q (E + v x B), та визначити шдукцшш струми за правилом Ленца.
Обговорення та висновки. Наднизькочастот-ш варiацil МПЗ Гстотно впливають на бюлопчш
об'-екти. При магштних бурях у людини вiдмiченi тдвищена частота виникнення нападiв стенокар-дп, порушень частоти серцевих скорочень, шфарк-тiв мiокарду, iнсультiв, значних змш артерiального тиску [4, 5, 11]. При цьому вiдмiченi також рiзкi змь ни: здатностi згущення кров^ швидкостi осiдання еритроцитiв, концентрацп лейкоцитв i еритроцитiв в кровi- електропровщност води i поверхнi бюлоич-них об'-ектв тощо [1, 2, 5].
Вщомо, що «матриця 6юлоично! системи-вода» (Сент-Дьордi) змiнюе сво! властивостi при обробщ И слабким магнiтним чи електромагштним полем, але цi змши ч^ко вiдбуваються тiльки при певних резонансних впливах магштного поля [1] та тшь-ки при певнш концентрацп iонiв Са ++ [13, 18]. Вщ ступеня омагнiчування води та розчишв солей залежить i вмiст в них О2 и СО2 [18].
Тому ми вважаемо, що водш розчини солей, адреналшу, ацетiлхолину, окисних ферментiв можуть змшювати сво! властивостi в залежност вiд стану МПЗ. Збурення МПЗ можуть впливати на органiзми безпосередньо через змши активност окисних ферментiв та медiаторiв. Слiд добавити, що поеднаш впливи сильного магнiтного поля та слабкого електромагштного поля знiмають ефекти впливу МП [2, 18]. Це дозволяе вважати можли-вим рiзнi впливи МП та ЕМП на актившсть окисних ферментв.
Подана вище програма розрахунгав спектру МПЗ дозволяе з'-ясувати можливост регулювання напруги О2 в тканинах та активност медiаторiв i окисних ферментiв шляхом чередування нетепло-вих електромагнiтних та магштних впливiв. При цьому, вiдкриваються перспективи направленоI ре-гуляцiI кисневого режиму тканин, активност окисних ферментв, змiн властивостей водних розчинiв, солей, медiаторiв тощо. Крiм того, змшами вмiсту О2 в навколишньому середовишД можливо ослабля-ти дiю магштних та електромагштних полiв та збу-рень МПЗ на процеси в бюоб'-ектах.
Таким чином, близькою метою подальших дослi-джень буде вивчення впливу наднизькочастотних характеристик МПЗ пщ час магнiтних бур на розчини солей, медiаторiв, швидкостi осщання еритро-цитiв та функцiI м'-язово! та епiтелiальноI тканин при рiзних кисневих режимах.
Список лiтератури:
1. Пресман А. С. Электромагнитные поля в биосфере. — М., Знание, 1973. — 64 с.
2. Бинги В. Н. Принципы электромагнитной биофизики. — М., ФИЗМАТЛИТ, 2011. — 592 с.
3. Темурьянц Н. А., Владимирский Б. М., Тишкин О. Г. Сверхнизко-частотные электромагнитные сигналы в биологическом мире. — К.: Наукова думка, 1992. — 188 с.
4. Чижевский А. Л. Земное эхо солнечных бурь. — М.: Мысль 1976. — 367 с.
5. Рагульская М. В., Горго Ю. П., Дидык Л. А. и др. Биотропное воздействие космической погоды. Колл. моногр. под ред. М. В. Рагульской. — М. — Киев, 2010. — 312 с.
6. Классен В. И. Омагничивание водных систем. — М., Химия. 1982. — 207 с.
7. Frohlich H. // The biological effects of microwaves and related questions // Adv. in Electronics and Electron Physics 1980, V. 53, p. 85−152.
8. Хабарова О. В. Биоэффективные частоты и их связь с собственными частотами живых организмов // Биомедицинские технологии и радиоэлектроника. — 2002, № 5. — С. 56−66.
9. Белова Н. А., Ермаков А. М., Знобищева А. В., Сребницкая Л. К. Влияние крайне слабых магнитных полей на регенерацию планарий и гравитационную реакцию растений // Биофизика, 2010, т. 55, вып. 4. — С. 704−709.
10. Горго Ю. П., Мiрошник Т. Г., Дщик Л. О., Зайченко О. М. Особливосп функцюнування бюлопчних об'-ектш за дп низькочастотних магштних полш рiзного походження // В^ник КНУ. Проблеми регуляцп фiзiологiчних функцш, т. 10, 2005. — С. 28−29.
11. Ашофф Ю. Биологические ритмы // М., Мир, 1984. — 257 c.
12. Khabarova Olga V. The influence of cosmic weather on the Earth / / Intern. School of Space Science. Book of Proceedings of the 10th course on «Sun-Earth Connection and Space Weather» (L'-Aquila 2000), Society Italiana di Fisica, 2001, pp. 56−62.
13. Леднев В. В. Биоэффекты слабых комбинированных, постоянных и пе-ременных магнитных полей // Биофизика, 1996, Т. 41, вып. 1. — С. 224−232.
14. Аладжанова Н. А. Психофизические аспекты сверхмедленной ритмической активности головного мозга // - М.: Наука, 1979. — С. 214.
15. Бродский В. Я., Нечаев Н. В. Ритмы синтеза белка // М., Наука, 1988. — 239 с.
16. Пугачев М. К. Динамика макро-, микро- и ультраструктуры коры надпочечников крысы в ходе околочасового биоритма // Математическая морфология. Электронный математический и медико-биолог. журнал, 2001, № 1. (http: //www. smolensk. rU/user/sgma/MMORPH/N-1-html/7. htm)
17. Weitzman E. D., Fucushima D., Modeire Ch. et al. Twentyfour hour pattern of the episodic secretion of Cortisol in normal subjects // J. Clin. Endocrinol. a. Metabol. 1971, V. 33. № 1. — Р. 14−22.
18. Бинги В. Н. Магнитобиология. Эксперименты и модели. — М., Мир, Изд. 2, 2002. — 591 с.
19. Кисловский Л. Д. О возможном молекулярном механизме влияния солнечной активности на процессы в биосфере // Влияние солнечной актив-ности на атмосферу и биосферу Земли. — М., Наука, 1971. — С. 147−164.
Горго Ю. П., Разумовский А. К.
Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт»
К ВОПРОСУ ОПРЕДЕЛЕНИЯ МЕХАНИЗМОВ ВЛИЯНИЯ НИЗКОЧАСТОТНЫХ ПАРАМЕТРОВ МАГНИТНОГО ПОЛЯ ЗЕМЛИ НА БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОБЪЕКТЫ
Аннотация
Разработана программа расчетов спектра геомагнитного поля. Показано, что наибольшие значения напряженности геомагнитного поля при магнитных бурях возникают на частотах ниже 1 Гц. Рассмотрены некоторые направления влияний сверхнизкочастотных флуктуаций геомагнитного поля на биообъекты. Поданы пути их расчетов. Рассмотрены биообъекты, которые могут обладать чувствительностью к воздействиям слабых магнитных полей. Ключевые слова: геоманитное поле, сверхнизкочастотные флуктуации, чувствительность биообъектов.
Horho Yu.P., Razumovskyi A.K.
National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute»
TO THE QUESTION OF DETERMINATION OF INFLUENCE OF LOW FREQUENCY PARAMETERS OF THE EARTH MAGNETIC FIELD ON BIOLOGICAL OBJECTS
Summary
The program of computations of spectrum of the geomagnetic field is developed. It is shown that the most values of tension of the geomagnetic field at magnetic storms arise up on frequencies below 1 Hz. Some directions of influence of low frequency fluctuations of the geomagnetic field on bio-objects are considered. The ways of their computations are given. Bio-objects, which can possess sensitiveness to influences of the weak magnetic fields, are considered. Keywords: geomagnetic field, low frequency fluctuations, sensitiveness of bio-objects.
УДК 616. 993:595. 42
ИКСОДОВЫЕ КЛЕЩИ — ПЕРЕНОСЧИКИ ВОЗБУДИТЕЛЕЙ МНОГИХ ИНФЕКЦИОННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ЧЕЛОВЕКА И ЖИВОТНЫХ
Захарчук А. И., Кривчанская М. И., Громик О. А.
Буковинский государственный медицинский университет
Подавляющее большинство заболеваний, возбудители которых передаются иксодовыми клещами, относится к группе природно-очаговых трансмиссивных болезней. Представители иксодовых клещей распространенные, как в Украине, так и за рубежом. Иксодовые клещи имеют большое медицинское и ветеринарное значение. Они переносят много возбудителей болезней человека и животных. Весенне-летний период — это сезон активности клещей на всей территории Украины, ежегодно регистрируются единичные случаи или вспышки заболеваний людей.
Ключевые слова: иксодовые клещи, иксодовый клещевой боррелиоз, клещевой вирусный энцефалит, Марсельская лихорадка, индивидуальная и общественная профилактика.
Постановка проблемы. Иксодовые клещи — облигатные гематофаги, временные внешние паразиты, которые ожидают животных-хозяев в открытой природе.
Анализ последних исследований и публикаций. Они залезают на невысокие растения, где си-
дят, вытянув вперед передние ноги, на которых имеются органы чувств. Круг животных-хозяев очень широк. Имаго питается на животных большого размера — копытных, личинки и нимфы — на грызунах, насекомоядных, мелких хищниках, птицах, ящерицах. Взрослые клещи могут сосать и
© Захарчук А. И., Кривчанская М. И., Громик О. А., 2015

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой