Формирование "Я-концепции" лидера у будущих менеджеров

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

1 Всесоюзная учебно-методическая конференция. — Харьков, 1985. -С. 76.
3. Дьяур О. О., Дзюба З. Г Деякі соціальні аспекти фізичної культури та спорту в сучасних умовах //Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта, 2004″. Том 44. Фізична культура і професійний спорт. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. -С. 17−20.
4. Керженцев П. М. Борьба за время. — М.: Экономика, 1965. — 111 с.
5. Іванов В.І., Римар Н. П. Шляхи формування активно-позитивного відношення студентів до занять з фізичного виховання // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. — Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. — N2. -С. 22 — 27.
6. Молодежь, образование и научно-технический прогресс. Тезиси докладов к научно-практической конференции. -Новосибирск, 1971. — 182с.
7. Орехова В. Л, Фляга І. Л. Психофізіологічна характеристика інтелектуальної діяльності та навчальної праці студентів //Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта, 2004.“ Том 44. Фізична культура і професійний спорт. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С. 39 — 40.
8. Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні. Збірник наукових праць. — Житомир: ДПУ, 2002 — C. 203 — 209.
9. Сухомлинский В. А. О воспитании. Изд. 2-е. — М.: Политиздат, 1975. — 272с.
10. Теорія і практика фізичного виховання та спорту. Республіканський міжвідомчій збірник. Вип. 2. — Київ.: Здоров’я, 1971 — 112с.
11. Физическое воспитание студентов /Под ред. Б. И. Королева — Киев.: Вища школа — 1983 — 42с.
Поступила в редакцию 03. 05. 2007 г.
ФОРМУВАННЯ „Я — КОНЦЕПЦІЇ“ ЛІДЕРА У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ
Семченко Н. О.
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Анотація. У статті розкрито сутність понять „лідерство“ й „Я-концепція“. Висвітлено специфіку формування „Я-концепції“ лідера у майбутніх менеджерів. Визначено шляхи формування такої „Я-концепції“ у студентів вищих навчальних закладів: забезпечення усвідомлення студентами ключових понять- створення відповідних психолого-педагогічних умов- забезпечення опанування студентами психолого-педагогічних механізмів формування „Я-концпепція“ лідера на практиці.
Ключові слова: лідер, лідерство, „Я-концепція“ лідера. Аннотация. Семченко Н. А. Формирование „Я-концеп-ции“ лидера у будущих менеджеров. В статье раскрыта сущность понятий лидерство, Я-концепция». Освещена специфика формирования «Я-концепции» лидера у будущих менеджеров. Определены пути формирования «Я-концепции» у студентов высших учебных заведений: обеспечение осознания студентами ключевых понятий- создание соответствующих психолого-педагогических условий- обеспечение овладения студентами психоло-го-педагогических механизмов формирования «Я-кон-цепции» лидера на практике.
Ключевые слова: лидер, лидерство, «Я-концепция» лидера.
Annotation. Semchenko N.A. the development of «ego-concept» of the leader of the future managers. The article reveals the essence of notions «leadership» and «ego-concept». The specific character of leader’s «ego-concept» formation among future managers is revealed in the article. The ways of forming this concept among students of higher educa-
tional establishments are defined: security of comprehension by students of key concepts- building of the conforming psychologic pedagogical requirements- security of mastering by students of psychologic pedagogical mechanisms of shaping of «ego-concept» of the leader in practice.
Key words: leader, leadership, leader’s «ego-concept».
Вступ.
Українське суспільство знаходиться на шляху складних різнопланових змін, які забезпечують поступовий перехід до демократії й ринкових відносин. У таких умовах значно підвищується роль професійних менеджерів, рішення яких впливають не тільки на їх власне благополуччя, але і на долі багатьох інших людей. У системі професійних і особис-тісних характеристик менеджера особливо місце займають лідерські якості, що і зумовлює необхідність цілеспрямованого формування в нього «Я-концепції» лідера.
У науковій літературі висвітлено окремі аспекти цієї проблеми. Так, загальнотеоретичні основи лідерства розкрито у працях Є. Аркін, Р. Блейка, Г. Герта, С. Лозинського, С. Мілза, Б. Паригіна, Р. Стогділла, Дж. Хоманса та ін. Визначенню сутності феномена лідерства і шляхів його формування присвячені дослідження таких учених, як Г. Андрієва, Л. Гозман, А. Петровський, В. Пугачев, С. Самигін, О. Степанов, Л. Столяренко, М. Фіцула, Є. Шестопал, М. Ярошевський тощо. Процес формування «Я-концепції» особистості вивчався у працях У. Джеймса, В. Зінченка, А. Маслоу, Б. Мещерякова, К. Роджерса та ін. Проте аналіз теоретичних джерел свідчить, що проблема формування «Я-концепції» лідера у майбутнього менеджера в науковій літературі не досліджувалася.
Робота виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи Харківського національного університету імені В. Каразіна.
Формулювання цілей роботи.
Метою статті є розкриття сутності «Я-кон-цепції» лідера у майбутніх менеджерів і визначення ефективних шляхів її формування.
Результати дослідження.
Ураховуючи високу значущість лідерських якостей особистості в умовах ринкових відносин, проблема лідерства сьогодні знаходиться в центрі уваги науковців і педагогів-практиків. Як з’ясовано, феномен лідерства передбачає здійснення успішного впливу окремої особи, яка котра ініціатором і організатором взаємодії з групою людей, на представників цієї групи. Лідерство можна також визначити як один із механізмів інтеграції групової діяльності, в якій окремий індивід (або частина соціальної групи) виконує роль лідера, а решта приймає й підтримує його (чи їх) [5, с. 16].
Отже, лідер, як підкреслює Б. Паригін, — це член групи, який спонтанно висувається на роль неформального керівника в умовах конкретної ситуації, щоб забезпечити організацію спільної діяльності для успішного досягнення визначеної мети [2, с. 240]. Цікаво відзначити, що ще в середині ХХ ст.
Г. Герт і С. Мілз визначили провідні фактори, які необхідно враховувати при дослідженні феномена лідерства: 1) властивості лідера як людини- 2) його мотиви поведінки- 3) образи лідера і мотиви, які формуються у свідомості його послідовників і які стимулюють їх йти за ним- 4) особистісні характеристики лідера як соціальної ролі- 5) інституціональ-ний контекст, тобто офіційні та легітимні параметри, в межах яких діють лідер та його послідовники [3].
У свою чергу необхідно зазначити, що феномен лідерства тісно пов’язаний з відповідною «Я-концепцією» особистості. Відомо, що поняття «Я-концепція» вперше почали використовувати у середині ХХ ст. у своїх працях представники гуманістичної психології (А. Маслоу, К. Роджерс та ін.), які розглядали цілісне людське «Я» як фундаментальний фактор поведінки та розвитку особистості.
У деяких сучасних наукових роботах [1, с. 636] «Я-концепція» трактується як система уявлень людини про себе, що постійно розвивається, змінюється й включає:
1) усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних та інших якостей і властивостей-
2) самооцінку-
3) суб ' єктивне сприйняття зовнішніх факторів, які впливають на власну особистість.
До вищеописаної позиції вчених стосовно визначення «Я-концепції» значною мірою наближується інша позиція науковців (О. Степанов, М. Фіцула [4] та ін.), які це поняття тлумачать як сукупність установок людини, спрямованих на себе. У такому випадку в ній виділяється три структурні складові:
1) когнітивний компонент («образ Я», тобто зміст уявлень про себе, свої здібності, соціальну значущість тощо) —
2) емоційно-ціннісний (афектний) компонент (сукупність відношень, яке переживає особа до себе в цілому та до окремих сторін власної персони й діяльності) —
3) поведінковий компонент, який характеризує виявлення попередніх компонентів в реальній поведінці, у практичній діяльності.
Зрозуміло, що правильно сформована «Я-концепція» людини є цілісним особистіснім утворенням, в якому всі визначені її складові тісно взаємопов'язані між собою. Слід також звернути увагу на те, що, з одного боку, розбіжність між «ідеальним Я», тобто таким «Я», якою людина хоче бути, і «реальним Я», тобто тим «Я», якою вона бачить себе в реальному житті, є важливим джерелом її розвитку як особистості. Проте, з іншого боку, суттєве загострення протиріч між ідеальним і реальним «Я» може нерідко стати причиною розгортання неконструктивних внутрішньо-особистісних конфліктів.
У контексті нашої статті йдеться про формування «Я-концепції» лідера у майбутнього менеджера. Важливо відзначити, що деякі вітчизняні фахівці нерідко використовують поняття «управлінець», «керівник», «бізнесмен», підприємець" та ін.
як синоніми терміну «менеджер». Інші вітчизняні спеціалісти поділяють точу зору зарубіжних фахівців, які у використанні зазначених понять бачать суттєві відмінності.
Так, вони вважають, що менеджер — це не просто особа, яка управляє іншими людьми у процесі здійснення професійної діяльності. Як відомо, управлінські функції виконують багато людей різних професій. Наприклад, певною мірою управлінцем є будь-який інженер чи педагог, який в силу своїх професійних обов’язків примушений організовувати роботу інших людей і керувати ними. Коли на Заході йдеться про менеджера, то звичайно мається на увазі професійний управлінець, який отримав спеціальну фахову підготовку.
Бізнесмен — це людина, яка є володарем певного капіталу, причому цей капітал знаходиться в обороті й приносить дохід своєму господарю. Підприємництво є частковим випадком бізнесу. Підприємець — це особа, яка відкриває новий бізнес, вносячи свої матеріальні кошти і реалізуючи певні нововведення. Як свідчить практика, успішний підприємець завжди є і кваліфікованим менеджером, проте менеджер далеко не завжди має бути водночас і підприємцем.
Керівник — це формальний лідер, тобто особа, яка наділена конкретними офіційними повноваженнями в управлінні певною організацією чи її структурним підрозділом. На відміну від нього, неформальний лідер стає ним спонтанно, в силу своїх особистісних якостей.
Сьогодні все більше вітчизняних фахівців починають поділяти вищевикладені погляди зарубіжних науковців. Ми також приєднуємо до такої позиції, зокрема щодо визначення призначення менеджера.
Ураховуючи специфіку професійних обов’язків менеджера, слід підкреслити, що фахівець такого профілю зможе ефективно працювати в сучасних умовах тільки в тому разі, коли водночас він є і неформальним лідером, здатним повести людей за собою, залучити їх до перспективної справи, переконати їх у своїх правоті. Науковцями доведено, що лідерські якості людини можна розвивати. Причому відомо, що звичайно лідер поводиться відповідно до власної «Я-концепції».
У працях соціальних психологів (Л. Андрє-єва, Р. Мокшанцев, А. Мокшанчева та ін.) неформальні лідери поділяються на три групи залежно від рівня їх самооцінки як вагомого складника «Я-кон-цепції». Так, представники першої з них мають занижену самооцінку, в силу цього їх погляди на будь-які проблеми чи явища значною мірою залежать від поглядів оточуючих людей. Такі лідери звичайно незадоволені собою. Це призводить до того, що вони будь-якою ціною намагаються довести собі та іншим людям свою значущість, що нерідко підштовхує їх до неочікуваних рішень і дій. Зрозуміло, що менед-жер-лідер такого типу не може конструктивно й послідовно розв’язувати поставлені перед ним професійні завдання.
Представники другої з визначених груп характеризуються завищеною самооцінкою. Такі лідери переоцінюють власні якості й можливості, через це вони під час прийняття рішення не враховують думки і пропозиції оточуючих людей щодо розв’язання проблеми, ігнорують критичні зауваження на свою адресу. Менеджер-лідери такого типу у своїй професійні діяльності нерідко поводяться неадекватно, вони не здатні гнучко реагувати на зміни зовнішньої ситуації.
Представники третьої з визначених груп мають адекватну самооцінку. Такі лідери усвідомлюють власну значущість як фахівця й особистості, проте поважно ставляться до співробітників. Менед-жер-лідер такого типу здатний організувати ефективну взаємодію з іншими людьми на принципах співробітництва й толерантності. Це дозволяє йому ефективно працювати і успішно досягати поставлених цілей.
Вищі навчальних заклади мають значні потенційні можливості для формування у майбутнього менеджера адекватної «Я-концепції» лідера, яка забезпечує оптимальне сприйняття ним себе як особистості й як фахівця. Проте цей вимагає кваліфікованого педагогічного керівництва.
Висновки.
З урахуванням пропозицій науковців (Н. Хілл, О. Степанов, М. Фіцула, О. Шушляпін [4−6] та ін.) і власного досвіду педагогічної роботи зі студентами нами було визначено такі ефективні шляхи формування в майбутніх менеджерів «Я-концепції» лідера під час проведення навчальних занять і у по-зааудиторній роботі:
1) забезпечення усвідомлення студентами ключових понять («лідер», «лідерство», «Я-концеп-ція» та ін.), засвоєння інформації про педагогічні засоби формування «Я-концепція» лідера-
2) створення під час ділової взаємодії майбутніх менеджерів відповідних психолого-педагогі-чних умов, які сприяють розвитку їх емоційно-вольової сфери, формулюванню системних позитивних ставлень та себе в цілому та своїм окремим характерним властивостям-
3) забезпечення опанування студентами психолого-педагогічних механізмів формування «Я-концепція» лідера на практиці, відпрацювання лідерських моделей поведінки у спільній діяльності та повсякденній поведінці.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування «я-концепції» лідера у майбутніх менеджерів.
Література
1. Большой Психологический словарь / Сост. и общ. Ред. Б.
Мещерякова, В. Зинченко. — Спб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2003 — 672.
2. Парыгин Б. Д. Социальная психология. Проблемы методологии, истории и теории. — Спб.: ИГУП, 1999. — 592 с.
3. Социальная психология / Сост. Р. И. Мокшанцев, А. В. Мокшанцева. -Новосибирск: Сибирское соглашение- М.: ИНФРА-М, 2001. — 408 с.
4. Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки. — Київ: Академвидав. — 502 с.
5. Формування лідерських якостей студентської молоді // Методичні матеріали до семінару з виховної роботи у вищих навчальних закладах Харківського регіон. — Харків: ХУА, 2001. — 35 с.
6. Хилл Н. Как воспитать в себе лидера // Захист. — 2000. -№ 2. — С. 12−13.
7. Шушляпин О. Лидерство и побуждение к творчеству // Высш. образование в России. — 2000. — № 2. — С. 86−90.
Надійшла до редакції 12. 05. 2007р.
КОНСТРУЮВАННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ УМІНЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Сердюк Н. Ю.
Переяслав Хмельницький державний педагогічний університет мені Григорія Сковороди
Анотація. Статтю присвячено висвітленню проблеми конструювання системи формування управлінських умінь майбутнього вчителя у позанавчальній діяльності вищого навчального закладу У статті обґрунтовано пси-холого-педагогічні умови та модель цього процесу. Вони сприятимуть формуванню у студентів стійких професійних мотивів, управлінських знань та умінь, орієнтації майбутніх вчителів загальноосвітньої школи на професійне самовдосконалення.
Ключові слова: учитель, вміння, формування, умови, модель.
Аннотация. Сердюк Н. Ю. Конструирование системы формирования управленческих умений будущего учителя во внеаудиторной деятельности высшего учебного заведения. Статья посвящена освещению проблемы конструирования системы формирования управленческих умений будущего учителя во внеаудиторной деятельности высшего учебного заведения. Обосновано психоло-го-педагогические условия и модель данного процесса. Они будут оказывать содействие формированию у студентов стойких профессиональных мотивов, управленческих знаний и умений, ориентации будущих учителей общеобразовательной школы на профессиональное самосовершенствование.
Ключевые слова: учитель, умение, формирование, условия, модель.
Annotation. Serdiuk N.Y. The constructing of the system of formation future teacher’s direct skills in the general educational establishments' out-of-study activity. The article is devoted to the problem of constructing the system of formation future teacher’s direct skills in the out-of-study activity of the general educational establishment. The psychological and pedagogical conditions and model of this process are substantiated in this article. They will assist formation at students of proof professional motives, administrative knowledge and skills, orientation of the future teachers of a comprehensive school to professional selfimprovement.
Keywords: teacher, skill, formation, condition, model.
Вступ
Входження України до європейського освітнього простору передбачає впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних і науково-технічних здобутків. Реформування вищої освіти вимагає великих змін у професійній підготовці майбутніх фахівців, пошуку й впровадження інноваційних підходів і технологій щодо формування нової генерації вчителів загаль-

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой