Формирование знаний о значимости влияния занятий профессионально-прикладной направленности в процессе физического воспитания студентов вузов

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

соціальним замовленням загальноосвітнім школам на формування національно свідомої, патріотично загартованої особистості випускника, всебічно готового до державотворення та захисту Вітчизни, і рівнем цієї готовності, який не повністю відповідає сучасним державним вимогам- усвідомленням керівниками навчальних закладів та вчителями предмета «Захист Вітчизни», класними керівниками й іншими педагогами потреби в удосконаленні національно-патріотичного виховання молоді на лицарсько-козацьких традиціях нашого народу і рівнем наукового забезпечення цього процесу, який вимагає підвищення на основі наукового пошуку.
3. Розроблено особистісно зорієнтовану модель функціонування механізму розвитку національної самосвідомості особистості старшокласника в процесі лицарсько-патріотичного виховання молоді на найкращих традиціях українського народу, цільовим орієнтиром якої є формування в неї лицарсько-патріотичних якостей як стрижня духовності, професійно-психологічної загартованості та фізичної підготовленості. Цей механізм функціонує в напрямах реалізації «Я»
— концепції процесу самопідготовки особистості учня до захисту Вітчизни як цілісна єдність його свідомих дій у сферах самоформування духовно-патріотичних і фізичних якостей українського лицаря-козака, розвитку мотивів самопідготовки та самовдосконалення.
4. Провідними організаційно-методичними умовами ефективного функціонування системи лицарсько-патріотичного виховання молоді на найкращих традиціях українського народу є:
а) кадрове забезпечення реалізації розробленої моделі в сучасній школі-
б) високий рівень компетентності педагогів і керівників допризовної підготовки у сфері теорії і практики педагогічного забезпечення повороту свідомості особистості кожного учня на свій образ «Я» як лицаря-патріота захисника Вітчизни, продовжувача славетних козацьких традицій-
в) опора педагогів у виховній діяльності на механізм розвитку національної свідомості та самосвідомості особистості старшокласника-
Результати проведеного дослідження не вичерпують всієї багатогранності обраної проблеми. Подальший науковий пошук може бути пов’язаний з класифікацією методів, форм і засобів лицарсько-патріотичного виховання молоді на найкращих традиціях українського народу, установленням існуючих закономірних зв’язків між усіма компонентами представленої моделі, визначенням оптимальних зовнішніх і внутрішніх умов процесу її активної соціалізації та державотворення.
Література
1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Освіта України. — № 5. — 20 січня 2004 р. — С. 1−13.
2. Каюков В.І. Патріотичне виховання учнів загальноосвітньої школи на героїчних традиціях українського народу: Дис… канд. пед. наук: 13. 00. 01.- Івано-Франківськ, 1996. -
182 с.
3. Кириченко О. В. Відроджуй козацьку славу з любов’ю до України: Навч. -метод. посіб. щодо організації національно-патріотичного виховання допризовної молоді на військово-козацьких традиціях. — Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД «, 2004. — 192 с.
4. Кириченко О. В. Виховання старшокласників на військово-козацьких традиціях у процесі допризовної підготовки: Дис… канд. пед. наук:13. 00. 07. — Херсон, 2006. — 248 с.
5. Кириченко О. В. Організаційна модель забезпечення навчально-методичної та наукової роботи з питань фізичного виховання учнівської молоді в навчальних закладах Донецького регіону // Матеріали наук. -практ. конф. «Спортивна наука Донбасу». — Донецьк, 2004. — С. 85−90.
6. Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді. — Донецьк: ІПШІ, «Наука і освіта», 2002. — 16 с.
7. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Губко О. Т. Українська козацька педагогіка і духовність. — Умань, 1995. — 170 с.
8. Левківський М.В. Народні трудові традиції як фактор виховання підростаючої особистості. -Житомир, 1993.
— 60 с.
9. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. — Харків, 1990. — 362 с.
10. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія: Методичний посібник. — К.: ІСМДО, 1995. — 160 с.
11. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України.
— № 33. — 23 квітня 2002 р. — С. 4−6.
12. Оржеховська В. М. Духовність і здоров’я: Навч. -метод. -посіб. -К., 2004. -168 с.
13. Програма предмета «Захист Вітчизни». — Миколаїв: Атон, 2005. — 92 с.
14. Руденко Ю. Д. Основи сучасного українського виховання.
— К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2003. — 328 с.
15. Стефанюк С. К. Козацька педагогіка. — Харків: Крок, 2000. — 144 с.
16. Стратегія національної безпеки України// Урядовий кур'єр. Орієнтир. — 2007. — № 9. — С. 1−6.
17. Цьось А. Культ фізичної досконалості запорозьких козаків // Рідна школа. — 1996. — № 5−6. — С. 9−10.
18. Чабан Н.І. Формування морально-вольових якостей ділової людини у старшокласників: Монографія. — Херсон: ХДУ, 2004. — 100 с.
Надійшла до редакції 10. 03. 2007р.
ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ПРО ЗНАЧИМІСТЬ ВПЛИВУ ЗАНЯТЬ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ В ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ Осіпцов А.В., Пристинський В. М., Пристинська Т. М.
Слов’янський державний педагогічний університет
Анотація. Розглянуто фактори оптимізації процесу фізичного виховання студентів вузів. Запропоновано рекомендації щодо використання багатофункціональних тренажерів та методів психорегуляції для підвищення ефективності занять професійно-прикладної спрямованості.
Ключові слова: фізичне виховання, студентів, фізична підготовка, тренажери, психорегуляція.
Аннотация. Осипцов А. В., Пристинский В. Н., Пристин-ская Т. М. Формирование знаний о значимости влияния занятий профессионально-прикладной направленности в процессе физического воспитания студентов вузов. Рассмотрены факторы оптимизации процесса физического воспитания студентов вузов. Предлагаются рекомендации по использованию многофункциональных тренажеров и методов психорегуляции для повышения
эффективности занятий профессионально-прикладной направленности.
Ключевые слова: физическое воспитание, студент, физическая подготовка, тренажеры, психорегуляция. Annotation. Osiptsov A.V., Pristinskiy V.N., Pristinskaya T.M. Forming of knowledges about meaningfulness of influencing of employments of the professional-applied orientation in the process of physical education of students of higher institutes. Forming knowledge about the significance of influence of professionally-applied trend lessons in a physical education process of students at higher educational establishments. The optimization factors of physical education of students at higher educational establishments are considered. The recommendations of using multifunctional equipment and methods of psychoregulation for increasing effectiveness of lessons of professional-applied trend are proposed.
Keywords: physical education, students, physical preparation, equipment, psychoregulation.
Вступ.
Проблема розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців в галузі вищої освіти зберігає свою актуальність в період інтенсивних суспільно-економічних реформ в Україні. Криза соціально-економічного розвитку держави, кризи в освіті та науці призвели до появи ряду суперечностей між суспільними, інформаційно-інноваційними перетвореннями та рівнем творчого використання наукових досягнень в професійно-освітньому процесі. Сучасна психолого-педагогічна наука створила достатньо дієву систему теоретико-практичних знань із питань організації та управління професійною підготовкою сучасних фахівців, які були б готові конкурувати на ринку праці.
Аналізуючи сучасний стан організації процесу фізичного виховання у вищих навчальних закладах, слід констатувати, що він реалізується, на жаль, ще за традиційними підходами без використання інноваційних технологій у професійно-прикладній фізичній підготовці, що не сприяє якості навчання та вихованню стійкої мотивації у студентів до здорового способу життя.
Проблема оптимізації процесу фізичного виховання студентів залишається актуальною й потребує подальшого науково-теоретичного обґрунтування насамперед у пошуку найбільш дієвих засобів, методів і форм організації занять професійно-прикладної спрямованості.
Викликають певну занепокоєність думки фахівців щодо проблеми формування здорового способу життя студентської молоді. Так, опитування великої групи керівників виробничих і творчих колективів показало, що більше 50% випускників вищих навчальних закладів України сьогодні фізично не готові працювати в тому темпі і з тією інтенсивністю, які пред’являються сучасним виробництвом [б, 8, 9]. У зв’язку з цим, на наш погляд, вважається досить аргументованою думка про необхідність більш конструктивного вивчення структури психофізичних якостей та розробки вимог щодо їх впливу на формування особистості фахівця сучасного виробництва [3, 5, 8].
Аналіз останніх досліджень і публікацій дає змогу зазначити, що стан організації процесу професійно-прикладної фізичної підготовки в вищих навчальних закладах України різних типів і рівнів акредитації ще не відповідає світовим і європейським стандартам та потребує подальшого осмислення з метою підвищення якості її реалізації насамперед з позицій системного підходу [1, 2, 3 4, 6, 7, 8, 9].
Узагальнюючи дані літературних джерел, слід звернути увагу на те, що з' явилась тенденція до більш глибокого осмислення сутності призначення професійно-прикладної фізичної підготовки. Її вважають не тільки дієвим засобом розвитку професійно актуальних здібностей в структурі фахової освіти, але все частіше наголошують про набуття професійно-прикладною фізичною культурою статусу загальнолюдської культури як компоненту духовного світу людини при інтеграції до професійної діяльності [1, 2, 4, 10].
Звертають на себе увагу дослідження, в яких наводяться дані про зниження стану фізичної підготовленості та збільшення кількості осіб, віднесених до спеціальних медичних груп, в результаті чого 55 — 60% молодих фахівців після закінчення вищого навчального закладу не мають достатнього рівня розвитку загальних і професійно-прикладних фізичних здібностей, а також знань і розуміння цінностей фізичної культури як важливого ресурсу збереження здоров’я, що призводить до зниження продуктивності їх праці [4, 5, 7, 8].
До недостатньо вирішених, раніше частин загальної проблеми, на наш погляд, слід віднести необхідність більш широкого застосування інноваційних технологій, які б трансформували зовнішні фактори навчання в цілісну сукупність психофізіологічних, педагогічних, медико-біологічних умов гармонійного розвитку особистості кожного студента та формування таких знань в процесі професійної освіти майбутніх фахівців з галузі фізичної культури і спорту.
Робота виконана за планом НДР Слов’янського державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні факторів підвищення ефективності занять з фізичного виховання студентів на засадах поєднання у використанні багатофункціональних тренажерів і методів психорегуляції та формуванні знань про значимість такого впливу в процесі підготовки майбутнього фахівця.
У зв’язку з цим, на базі кафедри теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації Слов’янського державного педагогічного університету, Маріупольського державного гуманітарного університету та Приазовського державного технічного університету (м. Маріуполь Донецької обл.) продовжується дослідження та пошук шляхів щодо забезпечення більш якісного процесу реалізації розвитку професійно-прикладних здібностей студентів на засадах використання інновацій-
них технологій.
На даному етапі дослідження до експерименту було залучено 183 студентів (44 — гуманітарного університету, 39 -технічного університету, 100
— педагогічного університету).
Результати дослідження.
Як показали дані опитування і бесіди з викладачами кафедр фізичного виховання університетів, 93,2% з них вважають існуючі в літературних джерелах визначення самого поняття «професійно-прикладна фізична підготовка», дещо фразеологічне перенасиченим, що ускладнює його використання в методичних цілях та засвоєння студентами. Так, на наш погляд, більш лаконічним могло б бути визначення ППФП — як спеціально організованого процесу з вибірково спрямованим використанням засобів фізичної культури і спорту для підготовки людини до конкретної професійної діяльності.
Проведені педагогічні спостереження, аналіз змісту занять з фізичного виховання підтвердили результати анкетного опитування. Отримані дані свідчать, що 85,4% викладачів кафедр фізичного виховання проводять заняття за традиційною технологією, що базується на реалізації принципу загальної фізичної підготовки без чітко визначеної професійно-прикладної спрямованості. Такий стан організації процесу фізичного виховання 91,5% опитуваних пояснюють незадовільним матеріально-технічним забезпеченням (відсутністю належних умов, спеціалізованих тренажерів і обладнання, технічних засобів навчання) — 93,3% - недостатністю або відсутністю науково обґрунтованих розробок і методичних рекомендацій по забезпеченню ППФП новітніми технологіями відповідно до конкретного профілю спеціальності- 98,1% - недостатністю розуміння значущості ППФП по забезпеченню якісної професійної підготовки з боку адміністрації навчального закладу.
Поряд з цим, всі викладачі кафедр фізичного виховання університетів наголошують на високій соціально-педагогічній значущості фізичної культури і спорту у вихованні гармонійно розвинутої особистості та засобів ППФП зокрема, щодо розвитку професійно актуальних здібностей майбутнього фахівця. Але, тільки 51, 9% з них володіють достатньою інформацією про сучасні й новітні технології та 33,3% активно використовують її для забезпечення повноцінної та якісної професійної освіти.
Крім того, анкетування студентів дозволило встановити, що тільки 48,2% респондентів дали позитивні відповіді щодо свідомого уявлення про значення засобів ППФП в оволодінні майбутнім фахом. Така ситуація, на наш погляд, пояснюється як вже названими обставинами, так і тим, що понад 39,9% із опитаних студентів І-го курсу обрали профіль спеціальності за порадою батьків або за менш високим конкурсним балом на вступних випробуваннях, практично не маючи свідомого уявлення про специфіку майбутньої професійної діяльності.
Сутність авторської програми полягала в
широкому використанні багатофункціональних тренажерів у поєднанні з методами психорегуляції та формування знань щодо ефективності такого впливу. Комплекси психорегуляції проводились за відомими методиками, але доповнені й адаптовані нами відповідно до умов і специфіки майбутньої професійної діяльності: психом’язове тренування (О.В. А-лексєєв), аутогенне й ідеомоторне тренування (І.Г. Шульц), нервово-м'язова релаксація (Е. Джекоб-сон), емоційно-вольове тренування (А.Т. Філатов). Далі наводимо деякі рекомендації щодо доцільності їх використання в різних формах організації фізичного виховання студентів вузів. Методика проведення занять передбачала можливість створення комплексу дій, які відтворюються у свідомості студента і дозволяють керувати своїм психофізичним станом на більш продуктивному рівні з використанням потенційних можливостей організму. Використання методів психорегуляції також сприяло підвищенню працездатності та стійкості організму до дій в умовах, наближених до реальної виробничої діяльності, а також зниженню психоемоційної напруги. Педагогічні спостереження та їх аналіз показали, що грамотне використання методів психорегуляції в процесі виконання завдань на багатофункціональних тренажерах особливо ефективне насамперед під час відновлювальних інтервалів після максимальних фізичних навантажень.
Заняття із студентами 1-х курсів спочатку проводили в спеціально обладнаному кабінеті. Для зменшення впливу факторів, які відволікали увагу, протягом перших 4 тижнів запропоновані вправи виконувалися переважно без зорового супроводу. Після засвоєння перших ознак саморегуляції вправи виконувались у традиційному режимі. Наступні заняття проводили в спортивній залі, на майданчику та у виробничих майстернях (при виробничому шумі, яскравому освітленні або несприятливих по-годних умовах, тощо).
Серед тренажерних пристроїв, які використовувались в заняттях із студентами експериментальних груп, найбільш популярними були «Маятник» (для розвитку сили м’язів верхніх і нижніх кінцівок) — «Штурвал» (як різновид «рукоходу» для розвитку сили м’язів верхнього плечового поясу, грон рук і координації рухів) — «Вертушка-вертоліт» (для розвитку міжм'язової координації, координації рухів, динамічної силової витривалості, статичної й ізометричної працездатності).
Основною методичною умовою цієї серії занять було суворе дотримання принципу поступовості, а бажання деяких студентів швидше оволодіти методикою приводило до небажаної емоційної та фізичної напруги. Важливим аспектом у забезпеченні програми занять за авторською методикою було положення про те, що психорегуляція діє, з одного боку, як заспокійливий фактор (супроводжується нервово-м'язовим розслабленням), а з другого — як активізуючий фактор (поновлювання діяльності на більш високому психоемоційному рівні). У
зв’язку з цим, студенти експериментальних груп спочатку оволодівали вміннями регулювати механізм розслаблення, а потім — активізувати рухову діяльності на більш високому якісному рівні.
Аналіз результатів дослідження наприкінці педагогічного експерименту дозволив нам констатувати більш високі темпи зростання у показниках студентів експериментальної групи. Так, показники, що характеризують нормалізацію психоемоційного стану підвищились в середньому на 59,9%- уміння регулювати процеси дихання, м’язовий тонус і стан психіки — на 43,4%- зниження або усунення надмірної напруги й неконтрольованих рухів — на 81,3%. В той час, як досліджені компоненти для студентів контрольної групи мали менш високі темпи зростання і становили відповідно 33,3%- 19,8% та 45,5%.
Висновки:
Результати проведеного дослідження дають змогу зазначити, що стан організації професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів ще не відповідає сучасним вимогам та реалізується за традиційним підходом, який недостатньо враховує специфіку майбутнього фаху.
Підвищення якості оволодіння знаннями, уміннями й навичками з фізичного виховання повинно відбуватися на засадах більш творчого використання інноваційних технологій, насамперед професійно-прикладної спрямованості та формування знань щодо доцільності їх використання.
Достатньо дієвим фактором оптимізації процесу фізичного виховання студентів університетів є використання багатофункціональних тренажерів у методично обґрунтованому поєднанні з методами психоемоційної регуляції, що дозволяє не тільки ефективно підвищувати функціональні можливості організму, але й сприяти відновленню працездатності, формуванню потреби до самовиховання, самовдосконалення процесами управління психічним і фізичним станом, адекватним умовам майбутньої професії.
Перспективами подальших розвідок у даному напрямі слід вважати вивчення й експериментальну перевірку доцільності визначення потенційних професійних здібностей студентів відповідно до типу тілобудови, що, на наш погляд, сприятиме підвищенню мотивації до занять ППФП.
Література
1. Волков В. Л. Основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентської молоді. — К.: Знання України, 2004.
— 82с.
2. Гнинюк О. Взаємозв'язок та інформаційна значимість компонентів професійно-прикладної фізичної підготовленості майбутніх інженерів інформаційно-комунікаційного фаху //Молода спортивна наука України: 3б. наук. пр. з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 10. — Львів: НВФ «Українські технології», 2006. — Т. 1. — С. 344 — 349.
3. Єрмаков С.С. Тренажерні пристрої для підтримки і вдосконалення стану здоров’я студентів спеціальних медичних груп, груп лікувальної фізичної культури та інвалідів // Наука. Здоров’я. Реабілітація: Матеріали ІІ Міжн. наук. -метод. конф. — Вип. ІІ. — Луганськ: Знання, 2004. — С. 175
— 182.
4. Єсіонова ГО. Дослідження мотивів студентів до занять
фізичними вправами //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. — Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. — № 10. — С. 96 — 99.
5. Ильинич В. И. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов вузов: Научно-методические и организационные основы. — М.: Высш. шк., 1978. — 144 с.
6. Лабскір В.М. Психофізична культура /Навч. посібник для студентів вузів. — Київ- Харків: ІСДО, 1993. — 96 с.
7. Осіпцов А.В., Пристинський В. М., Пристинська Т. М. Актуальні теоретико-методичні та практичні аспекти організації професійно-прикладного фізичного виховання майбутніх фахівців металургійної галузі промисловості // Слобожанський науково-спортивний вісник: 3б. наук. статей. Вип.8 — Харків: ХДАФК, 2005. — С. 4 — 6.
8. Пилипей Л. П. Професіограма спеціалістів банківської справи як модально-цільова характеристика фізичної підготовки студентів //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. — Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. — № 5. — С. 71−75.
9. Пристинский В. Н., Григоренко В. Г. Дифференциально-интегральний подход в профилактике физического и психического утомления: Учебно-метод. пособие. — Донецк, 1992. — 150 с.
10. Раевский Р. Т., Канишевский С. М. Социальный заказ на физическое воспитание студенческой молодежи в ХХІ веке //Теорія і практика фізичного виховання. — 2004. — № 2. -С. 38 — 42.
Надійшла до редакції 10. 03. 2007р.
ПРОБЛЕМА КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ НЕФІЗКУЛЬТУРНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Раєвський Р.Т., Канішевський С.М., Лапко В. Г. Одеський національний політехнічний університет Київський національний університет будівництва і архітектури Одеська державна музична академія
Анотація. У статті ставиться проблема необхідності спеціальної професійної підготовки викладачів для кафедр фізичного виховання і спорту нефізкультурних вищих навчальних закладів, що враховує сучасні вимоги економіки країни. Важливо розробити нормативно-правову базу професійної діяльності викладачів фізичного виховання, спрогнозувати потребу в них вузів, розробити і впровадити державні стандарти педагогічної освіти і докладні професійно-кваліфікаційні вимоги до фахівців.
Ключові слова: викладачі, професійна підготовка, фізичне виховання, студенти нефізкультурних вузів, вимоги, економіка країни.
Аннотация. Раевский Р Т., Канишевский С. М., Лапко В. Г. Проблема кадрового обеспечения физического воспитания студентов нефизкультурных Высших учебных заведений. В статье ставится проблема необходимости специальной профессиональной подготовки преподавателей для кафедр физического воспитания и спорта нефизкультурных вузов, учитывающей современные требования экономики страны. Важно разработать нормативно-правовую базу профессиональной деятельности преподавателей физического воспитания, спрогнозировать потребность в них вузов, разработать и внедрить государственные стандарты педагогического образования и подробные профессионально-квалификационные требования к специалистам.
Ключевые слова: преподаватели, профессиональная подготовка, физическое воспитание, студенты нефиз-

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой