ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ТА НОРМУВАННЯ ВЕЛИЧИНИ ФіНАНСОВО – КРЕДИТНИХ ПіЛЬГ, ГАРАНТОВАНИХ ДЕРЖАВОЮ ПРіОРИТЕТНИМ НАПРЯМАМ НАУКОВО – ТЕХНіЧНОї ТА іННОВАЦіЙНОї ДіЯЛЬНОСТі

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 338. 242: 330. 341. 1
ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ТА НОРМУВАННЯ ВЕЛИЧИНИ Ф1НАНСОВО -КРЕДИТНИХ П1ЛЬГ, ГАРАНТОВАНИХ ДЕРЖАВОЮ ПР1ОРИТЕТНИМ НАПРЯМАМ НАУКОВО — ТЕХН1ЧНО1 ТА ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Гусаров О. О., к.т.н., доцент, Антипцева О. Ю., ст. викладач (У1ПА)
Стаття присвячена проблм удосконалення процедуры формування конкретного набору фшансово — кредитних пыьг, гарантованих державою кожному з стратегiчних напрямгв науково — техтчного й тновацтногорозвитку крати, та нормування Их величини з урахуванням рейтингу прiоритетностi обраних напрямiв на основi оргатчного поеднання евристичних та тльтсних методiв прийняття рiшень.
Ключовi слова науково-техтчна дiяльнiсть, тновацшна дiяльнiсть, методи прийняття ршень, рейтинг прюритетного напряму, економчне стимулювання, фтансово-кредитт тльги, нормування пльг
ФОРМИРОВАНИЕ СОСТАВА И НОРМИРОВАНИЕ ВЕЛИЧИНЫ ФИНАНСОВО -КРЕДИТНЫХ ЛЬГОТ, ГАРАНТИРОВАННЫХ ГОСУДАРСТВОМ ПРИОРИТЕТНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ НАУЧНО — ТЕХНИЧЕСКОЙ И ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Гусаров А. А., к.т.н., доцент, Антипцева Е Ю., ст. преподаватель (УИПА)
Статья посвящена проблеме усовершенствования процедуры формирования конкретного набора финансово -кредитных льгот, гарантированных государством каждому из стратегических направлений научно — технического и инновационного развития страны, и нормирования их величины с учетом рейтинга приоритетности рассматриваемых направлений на основе синтеза эвристических и количественных методов принятия решений.
Ключевые слова.: научно-техническая деятельность, инновационная деятельность, методы принятия решений, рейтинг приоритетного направления, экономическое стимулирование, финансово — кредитные льготы, нормирование льгот.
Determining the composition and Rationing largestfinancial — creditfacilities guaranteed by the State priority directions of scientific — technical and innovation activity.
DETERMINING THE COMPOSITION AND RATIONING LARGEST FINANCIAL -CREDIT FACILITIES GUARANTEED BY THE STATE PRIORITY DIRECTIONS OF SCIENTIFIC — TECHNICAL AND INNOVATION ACTIVITY
Gusarov O.O., Antiptceva E. Yu.
The article is devoted to the problem of improvement of procedure offorming of concrete set financially — the credit privileges, assured by the state to each of strategic directions scientifically — development of country technical and innovative, and setting of norms of their size, taking into account rating of priority of select directions on the basis of organic combination of methods of acceptance ofdecisions heuristic and quantitative.
Keywords: scientific and technical activity, innovative activity, methods of acceptance of decisions, rating of priority direction, economic stimulation, privileges financial and credit, setting of norms ofprivileges.
Постановка проблема та ii зв'-язки з науковими та практичними завданнями. Практика державного регулювання сфери науково-техтчно1 та шновацшно1 даяльносп найбшьш розвинених кран свггово1 стльноти сввдчить про розширення галузi використання екожмчних стимулятс^в, що
впливають на прискорення НТП. В Укрш'-т правов^ оргатзацшт, фiнансовi основи функцюнування науково — техтчно1 та шновацшно1 даяльносп i стратепчт орieнтири ii подальшого прогресу визначет у Стратеги екожмчного i сощального розвитку крани «Шляхом Свропейсь^'- im'-еграцii»
© Гусаров О. О., Антшцева О. Ю.
Вкник економжи транспорту i промисловост № 42, 2013
(2004−2015 рр.) [8]. Важливою складовою позитивних зрушень в iнновацiйнiй сферi виступае система формування й реалiзацi! прiоритегiв науково — техтчного, iнновацiйного розвитку кра! ни, що вщповвдае обранiй стратеги та забезпечення 1 м державно! щдтримки з урахуванням рiвня вщносно! вагомосп кожного з обраних напрямiв. В сучасних умовах лише завдяки постiйнiй адаптаци системи п1льг i преференцiй у межах податково!, амортизацшно!, кредитно! полггики до нових орiентирiв науково-технiчного розвитку та змш, що ввдбуваються в екожмчному, полiтичному, соцiальному житт держави, можливо активiзувати надходження приватних швестицш в галузь науково-технiчних дослвджень i розробок та забезпечити модертзацш й оновлення виробництва на базi ново! технiки i технологи. Це щдкреслюе актуальнiсть проблеми оптишзаци процедури формування системи економiчних стимулiв та визначення обсяпв надання вщповвдних тльг кожному з прiоритетних напрямiв науково — техтчного та шновацшного розвитку кра! ни в стратегiчнiй перспективi.
Аналiз остантх до^джень i публкацш. У сучаснш економiчнiй лiтературi сутнiсть, змют, завдання та рiзновиди iнструментiв економiчного стимулювання науково — техМчно!, шновацшно! дяльносп дослвджено в працях Бляхмана Л. С., Гамана М. В., Завлша П. М., Казанцева О. К., Кузнецово! А. Я., Матросово! Л. М., Мiнделi Л. Е.
Значну увагу вчених привертае проблема формування i практично! реалiзацi! прюрителв науково — технiчного та шновацшного розвитку: в роботах Бажала Ю. М., Глазьева С. Ю., Кузнецова Е. М., Федулово! Л.1., Одотюка I. В. розкрито сутнiсть науково — технчних прiоритетiв [1, 4, 9]- базовi принципи! х вибору сформульованi в наукових працях Гамана М. В. та Федулово! Л.1. [3, 9], розробщ окремих критерi! в оцiнки i створенню технологи формування системи державних прiоритетiв iнновацiйного розвитку присвяченi дослвдження Бажала Ю. М. та Одотюка I. В., Булкша I. О., Глазьева С. Ю. [1, 2, 4 ], Гаманом М. В., Жежухою В. Й., Кузнецовою Е. М., Матросовою Л. М. висвiтлено рiзнi аспекти формування сприятливого правового й екожмчного середовища для усп1шно! реалiзацi! намiчених планiв у науково -техМчнш та iнновацiйнiй сферi [3, 5, 6, 7].
Видтення невиршених частин загальног проблеми. Водночас поза увагою бшьшосп вчених залишаеться проблема формування загально! методики обгрунтування складу та обсягiв застосування фшансово — кредитних п1льг, як1 надаються державою кожному з перспективних напрямiв науково — технiчно! та шновацшно! даяльност!
Формування цтей статт Виходячи з вище висловленого, метою статп е розробка практичних рекомендацiй щодо створення едино! методично! бази визначення складу та доцшьного
рiвня застосування кожно! з загального перелiку фшансово — кредитних тльг, як елементу комплексу екожмчного стимулювання реалiзацi! напрямiв науково — технiчного та шноващйного розвитку кра! ни з урахуванням стутт! х ввдносно! вагомосп в загальнш системi прiоритетiв.
Виклад основного матерiалу досл^ження i обГрунтовування одержаних наукових
результате. Методолопчною базою дослвдження е системний та ситуацiйний щдходи, евристичт та кiлькiснi методи прийняття ршень.
Виходячи з базового перелiку перспективних напрямiв науково — технiчного та шновацшного розвитку кра! ни п, який повинен затверджуватися на державному рiвm, а також встановленого рiвня! х вщносно! прiоритетностi р, I = 1, п в рамках обраного часового горизонту та передбачених масштабiв! х опосередковано! урядово! щдтримки, сформуемо процедуру вибору вщповвдного перелiку фшансово — кредитних тльг для кожного з визначених напрямiв.
На першому етап1 дано! процедури група експерпв (представники державних iнститутiв, що вщповвдають за ухвалення стратепчних рiшень, фшансисти, податкiвцi, керiвники щдприемств, провiднi вчет тощо) вид1ляють за допомогою стандартних евристичних методiв прийняття рiшень т можливих рiзновидiв фiнансово — кредитних тльг та визначають для кожного з них ди величини:
— Vj, } = 1, т — максимальний обсяг використовування п1льги в межах обраного часового горизонту-
— V}0, } = 1, т — максимальний обсяг надання тльги окремому прiоритетному напряму п-
Ввдзначимо, що для тих тльг, у яких не обмежена верхня межа масштабiв! х застосовування, вважаемо значення якомого бшьшим.
В результат реалiзацi! першого етапу на виход1 маемо п напрямiв науково — технiчного та шновацшного розвитку кра! ни й т вщповщних! м можливих рiзновидiв фiнансово — кредитних тльг.
Другий етап процедури також мае евристичний характер — група експерпв визначае набiр чисельних значень zij — вщносний прюритет I-того науково -технiчного чи iнновацiйного напряму для використання ]-то1 п1льги.
Данi чисельнi значення визначаються за довiльною шкалою, проте для проведення подальших формальних розрахунк1 В ввдразу зручно використовувати iнтервал (0, 1).
Щдкреслимо, що реалiзацiя двох розглянутих етап1 В ввдбуваеться за стандартною багатокроковою процедурою методу експертних оцшок.
Трепм етапом процедури е формування матриц п1льг.
Введемо величину:
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост № 42, 2013
Р/ =
Р1 * 2//
Е р/ * 2//
(1)
1з стввщношення (1) виходить:
Е Р = 1
/=1
(2)
Тому будемо називати величину Р, — нормованим вщносним прiоритегом /-того науково -технчного чи шновацшного напряму для /-то'-1 пiльги, що харакгеризуе можливий сгупiнь И використовування даним напрямом.
Зауважимо, що при розрахунках по формулi (1) безпосередньо використовуються значення встановленого рiвня вщносно! прiоритетносгi напрямiв науково — техтчного та шновацшного розвитку кра! ни р, 1 = 1, п в рамках обраного часового горизонту.
Обчисливши величини Р,, можна перейти до безпосереднього розрахунку початкових величин кожно!]-то1 тльги щодо кожного ?-того напряму У// по формула
V, = р, * У, (3)
Ввдзначимо, що при вибраних значеннях Ру виконусться обов'-язкова умова:
Е Р *У, = у, * Е Р = У
(4)
/=1
/=1
Тобто сума розподшених по всiм прiоритетним напрямам обсягiв кожно! пiльги дорiвнюe максимальному обсягу и використання за даний перiод часу.
Таким чином, маемо матрицю У = (У/ розмiрносгi п х т, яку i називатимемо матрицею пiльг. Звернемо увагу, що через застосування формальних методiв на етап 3 дано! процедури немае жодно! гарант, що для вах елеменпв матриц1 пiльг для кожного / - того прiоригетного напряму i для кожно! ]-то1 преференцп виконуеться спiввiдношення У, & gt- У, 0, / = 1, п- / = 1, т. В наслвдок цього може ввдбуватися розпиленiсть пiльг мгж багатьма прiоритетними напрямами в незначних обсягах, що перешкоджатиме формуванню ефективно! системи державного стимулювання iнновацiйно-технологiчно!'-
активност!
Уникнути дано! проблеми можливо на етапi 4 запропоновано! процедури шляхом застосування покрокового Алгоритму 1:
Крок 1. / = 0. Початковий крок роботи алгоритму.
Крок 2./ = / + 1. Переходимо до розгляду чергового рiзновиду пiльг.
Крок 3. Перевiряемо виконання спiввiдношення/ & gt- т.
Якщо спiввiдношення виконуеться, то здшснюеться перехвд до зак1нчення даного алгоритму, якщо не виконуеться, то переходимо до кроку 4.
Крок 4. / = 0. Початковий крок перебору вах прюритетних нaпрямiв.
Крок 5. / = / + 1. Переходимо до розгляду чергового прюритетного напряму.
Крок 6. м& gt- = У, 0, де м& gt- - мiнiмaльний обсяг використання /-то'-1 пiльги.
Крок 7. Перевiряемо виконання стввщношення 0& lt-У<-м>-. Якщо стввщношення не виконуеться, тобто або для даного прюритетного напряму дана тльга не видшяеться взaгaлi (У, = 0), або видшена в обсягах, що не досягае передбаченого мЫмуму, то здiйснюеться перехвд до кроку 10.
1накше переходимо до кроку 8.
Крок 8. I = /, де I — номер прюритетного напряму, для якого передбачено мЫмальний обсяг /-то'-1 тльги.
Крок 9. = У,.
Крок 10. Перевiряемо виконання стввщношення / & lt- п.
Якщо стввщношення виконуеться, то повертаемося до кроку 5 для розгляду чергового напряму.
Якщо стввщношення не виконуеться, тобто заинчений розгляд всiх п прюритетних нaпрямiв по вщношенню до /-то'-1 пiльги, то здiйснюемо перехвд до кроку 11.
Крок 11. Перевiряемо виконання стввщношення м& gt- & lt- У, 0. Якщо стввщношення виконуеться, то необхвдно скоректувати обсяги пiльг для даного напряму i здiйсниги перехвд до кроку 12. Якщо стввщношення не виконуеться, то переходимо до кроку 2 для розгляду чергово! тльги.
Крок 12. Коректування обсяпв пiльги /-того рiзновиду для ?-того прiоригетного напряму.
На даному етaпi роботи Алгоритму 1 маемо номер I прюритетного напряму, по якому видшений мiнiмaльний обсяг тльг /-того рiзновиду — величина м& gt-. При цьому 0 & lt- м& gt- & lt- У/0.
Сугтсть коректування обсяпв /-то'-1 пiльги для даного I-того прiоритетного напряму полягае в перерозподiлi об'-ему м& gt- /-то'-1 пiльги м1ж всiмa обраними перспективними напрямами пропорц1йно! х приоритету, розрахованому зпдно стввщношенню (1), по наступнш формулi у ввдповвдносп до (3):
У/ = Р/ * У/ + Р/ * У/ = Р/ (У/ + У/)
(5)
Зауважимо, що сумарна величина додаткових обсяпв тльг по вах прюритетних напрямах, зпдно формулi (2), задовольняе стввщношенню (6):
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 42, 2013
Е Р * V = V- Е Р = V- = * (6)
1=1 1=1
Таким чином, обсяг тльг --того рiзновиду для найбшьш важливих напрямiв збiльшений на величину м& gt- пропорцшно значенню! х ввдносного прiоритегу.
Крок 13. Уу = 0.
Оск1льки необхвдне виконання
стввщношення (4), то збiльшивши сумарний обсяг ]-тог п1льги для прюритетного напряму на величину * = V-, треба одночасно зменшити и обсяг на цю ж величину за напрямом I для якого * & lt- V- i не ввдграе жодно! ролi при його реатзаци. Здiйснюeмо перехвд до кроку 4.
Реалiзацiя етапу 4 мае повтстю формалiзований характер i практично позбавляе суб'-ективiзму ухвалення ршень щодо розподiлу кошпв, як1 спрямовуються на цiлi державного економiчного стимулювання науково -технчно! й шновацшно! дяльносп.
Пюля зак1нчення етапу 4 ввдсутт так1 значения V-, щоб виконувалося спiввiдношення V- & lt- V/, тобто ввдбулася оптимiзацiя матрицi тльг за крте^ем мimмiзацi! !х розпиленосп по всiх прiоритетних напрямах. При цьому в остаточному варiантi кожний елемент Vij матрицi пiльг визначае максимально можливий обсяг --тог тльги для даного ?-того напряму з урахуванням всiх iснуючих обмежень.
Щдкреслимо, що етапи 3 i 4 розглянуто! процедури повнiстю формалiзованi, завдяки чому тддаються легкий i швидк1й реалiзацi! з використанням комп'-ютерно! технiки в
штерактивному режимi роботи шляхом реалiзацi! Алгоритму 2:
Крок 1. Реалiзацiя дш етапу 1 — евристичнi методи прийняття управлiнських рiшень.
Крок 2. Реалiзацiя д1й етапу 2 — евристичн методи прийняття управлiнських ршень.
Крок 3. Реалiзацiя д1й етапу 3 та етапу 4 -формальн методи прийняття управлшських ршень.
Крок 4. Аналiз елеменпв сформовано! матриц пiльг.
Крок 5. Перевiрка експертами задовiльностi значень матрицi тльг. Якщо значення задовiльнi, то закшчення алгоритму, iнакше — перехвд до кроку 6.
Крок 6. Перевiрка задовшьносп складу пiльг за результатами аналiзу матрицi пiльг. Якщо система тльг прийнятна — переход до кроку 2, шакше -перехвд до кроку 1.
Зазначимо, що реалiзацiя даного алгоритму представляеться вельми ефективною з урахуванням формального математичного забезпечення i можливосп використовування евристичних процедур прийняття управлiнських рiшень в режим 1нтернет -конференцш.
Висновки даного досл^ження i перспективи подальших робт у вказаному напрями Таким чином, на основi реалiзацi! запропоновано! методики отримуемо для кожного стратепчного напряму науково — технiчного та шновацшного розвитку з урахуванням рiвня його вщносно! прiоритетностi в рамках означеного часового горизонту оптимальний за складом конкретний перелiк гарантованих державою фшансово — кредитних пiльг у максимально можливому обсязi з урахуванням вах iснуючих бюджетних обмежень.
Органiчне поеднання евристичних та формальних метод1 В прийняття ршень в ход1 реалiзацi! розроблено! процедури на практиц дозволить протистояти ввдомчим iнтересам i суб'-ективiзму при виборi складу та нормуваннi величини фшансово — кредитних тльг, що сприятиме щдвищенню ефективносп системи державного екожмчного стимулювання науково -технiчно! й шновацшно! активносп та перерозпод1лу ресурав на користь тих сфер дшльносп, як1 повиннi забезпечити позитивнi технолопчш змiни в народному господарствi кра! ни.
Слад зазначити, що прискорення темтв та глобалiзацiя науково — технчних процесiв викликають необхiднiсть постшного збагачення системи державних економiчних регуляторiв та забезпечення и максимально! ввдповщносп очiкуванням економiчних агенпв з метою щдвищення! х зацiкавленостi в акумуляцi! та розмщент рiзного роду ресурсiв у сферi науково -технiчно! та шновацшно! дшльносп, що окреслюе напрямки подальших наукових розробок по данш тематицi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бажал, Ю.М. Економiчна оценка державних прюритегав технологiчного розвитку [Текст]: монография /За ред. д-ра екон. наук. Ю.М. Бажала- - К.: 1н-т екон. прогнозув., 2002. — 320 с.
2. Булкин, И. А. Определение наукоемкости отраслей экономики [Текст] / И. А. Булкин // Наука и наукознавство. — 2001.- № 2. — С. 73 — 92.
3. Гаман, М. В. Державне регулювання шновацшного розвитку Украши [Текст]: монографiя. / М.В. Гаман- - К.: Вид — во НаДУ, 2005. — 388 с.
4. Глазьев, С. Ю. Методологические основы выбора приоритетных направлений НТП [Текст] / С. Ю. Глазьев, Е. Н. Кузнецов // Экономика и математические методы. — Том 27, Вып. 5, 1991. — С. 822 — 832.
5. Жежуха, В. Й. Стимулювання шноващйно! даяльностг Свропейський досвщ [Текст] / В. Й. Жежуха // Вюник Национального утверсигету & lt-«Лгдавська полггехтка» — Львiв, «Львiвська полггехтка», 2008. — № 663. — С. 229−236.
6. Кузнецова, А. Я. Фшансування швестицшно^нновацшно! даяльност! [Текст]: монографiя / А. Я. Кузнецова- 1нститут екожмчного
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 42, 2013
прогнозування НАН Украши та iH. — Л.: Львiв. банков. iH-т НБУ, 2005. — 367 с.
7. Матросова, Л. Н. Формирование организационно — экономического механизма управления инновационными процессами в промышленности [Текст]: монография / Л. Н. Матросова- - Луганск: Изд-во ВУГК, 2000. — 462 с.
8. Стратепя економiчного i социального розвитку Укра! ни (2004−2015роки) «Шляхом Свропейсько! штеграци». — К.: 1ВЦ Держкомстату Укра! ни, 2004. — 200 с.
9. Федулова, Л. I. 1нновацшний розвиток економiки: модель, система управлшня, державна полiтикa [Текст]: монография / За ред. д-ра екон. наук, проф. Л.1. Федулово!- - К.: «Основа», 2005. — 552 с.
Рецензент д.е.н., професор УУ1ПА Ковальов В. М. Експертредакцiйноi колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТНазаренко 1.Л.
УДК [330. 322+330. 341. 1]
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ИННОВАЦИОННО-ИНВЕСТИЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КАК ОСНОВНОЙ ФАКТОР МОДЕРНИЗАЦИИ ПРОМЫШЛЕННОГО КОМПЛЕКСА УКРАИНЫ
Золотарев А. Н., д.э.н., профессор (УкрГАЖТ)
В статье отражены основные причины кризисного состояния промышленности страны, исследованы особенности инвестирования иностранными и отечественными инвесторами. Выделены основные направления, которые требуют усовершенствования, что позволит повысить эффективность инновационно-инвестиционных процессов, инвестиционную привлекательность отрасли.
Ключевые слова воспроизводственные процессы, инновационно-инвестиционная деятельность, инвестиции, производство.
УДОСКОНАЛЕННЯ ШНОВАЦШНО-ШВЕСТИЦШНОI Д1ЯЛЬНОСТ1 ЯК
ОСНОВНИЙ ФАКТОР МОДЕРНВАЦП ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
УКРАШИ
Золотарьов А. М., д.е.н., професор (УкрДАЗТ)
У статтi вiдображенi основт причини кризового стану промисловостi краши, до^джено особливостi твестування тоземними та втчизняними твесторами. Видыено основт напрямки, ят потребують вдосконалення, що дозволить тдвищити ефективтсть тновацтно-твестицтних процеав, твестицтну привабливкть галузi.
Ключовi слова видиворювтыи процеси, тновацшно-твестицйна дшльшсть, твестицщ виробництво.
IMPROVING INNOVATION AND INVESTMENT AS THE MAIN FACTOR OF MODERNIZATION OF THE INDUSTRIAL COMPLEX OF UKRAINE
Zolotarev A.N.
The paper describes the main causes of the crisis the country'-s industry, investigate the features of investment by foreign and domestic investors. The basic directions that need to be improved, which will improve the efficiency of innovation and investment processes, investment attractiveness of the industry.
Keywords: reproductive processes, innovation and investment activity, investment, production.
Постановка проблемы.
Воспроизводственные процессы в любой национальной экономике осуществляется лишь при условии развития инновационно-инвестиционной деятельности. Каждый последующий
воспроизводственный цикл для своего осуществления требует инвестирования в материально-сырьевые факторы процесса
производства, в управление и организацию производства, в запасы, инноваций и т. д. Воспроизводственный процесс возможен лишь при условии эффективного функционирования инновационно-инвестиционной системы,
действующей в процессе всего воспроизводства. Инвестирование инновационной деятельности, воспроизводственных процессов, можно
© Золотарев А. Н.
BiciiiiK'- економжи транспорту i промисловост1 № 42, 2013

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой