Особенности обучения одаренной молодежи и становление преподавателя-воспитателя в современной Германии сквозь призму педагогических взглядов г. Сковороды

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Народное образование. Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Особливості навчання обдарованої молоді та становлення викладача-вихователя в сучасній Німеччині крізь призму педагогічних поглядів Г. Сковороди
Степанець І.О.
Харківський гуманітарно-педагогічний інститут
Анотації:
Розглянуто педагогічні умови та особливості навчального процесу для обдарованої молоді. Показана їх відповідність до системи наукових поглядів Г. Сковороди. Встановлена їх схожість з педагогічними ідеями Г. Сковороди. Акцентовано погляди на природу особливих задатків у людини, потребу їхнього розвитку в діяльності, необхідності спеціальної освіти для здібних учнів, вимог до вчителя-вихователя. Зазначається на необхідності спеціального навчання та особливого підходу до виховання й освіти обдарованої особистості.
Ключові слова:
обдарований, молодь, здібності, педагог, гуманність.
Степанец И. А. Особенности обучения одаренной молодежи и становление преподавателя-воспитателя в современной Германии сквозь призму педагогических взглядов Г. Сковороды. Рассмотрены педагогические условия и особенности учебного процесса для одаренной молодежи. Показано их соответствие системе научных взглядов Г. Сковороды. Установлено их сходство с педагогическими идеями Г. Сковороды. Акцентированы взгляды на природу особых способностей у человека, потребность их развития в деятельности, необходимости специального образования для способных учеников, требований к учителю-воспитателю. Отмечается необходимость специального обучения и особого подхода к воспитанию и образованию одаренной личности.
одаренный, молодежь, способности, педагог, гуманность.
Stepanets I.A. Feature of training of the gifted youth and becoming of the teacher — tutor in the modern Germany through a prism of pedagogical views of G. Skovoroda. Pedagogical conditions and features of educational process for the gifted youth are construed. Their correspondence to system of scientific views of G. Skovoroda is exhibited. Their likeness to G. Skovoroda pedagogical ideas is installed. Views on the nature of special capabilities for the person, requirement of their development for activity, necessity of the professional education for capable pupils, demands to the teacher — tutor are stressed. Necessity of special training and the special approach to education of the gifted personality is scored.
gifted, youth, capabilities, the teacher, humanity.
Вступ.
Одним із перспективних напрямів збагачення національної системи освіти обдарованої особистості є вивчення й використання позитивного досвіду в цій галузі інших країн. У цьому контексті Німеччина становить великий інтерес для вітчизняних дослідників. Особливо ж цікавими є дослідження, пов’язані з інтерпретацією позитивних практичних надбань німецької школи до наукових поглядів відомих вітчизняних педагогів.
Особливості навчання учнівської та студентської молоді, зокрема обдарованої, в сучасній Німеччині є предметом дослідження вітчизняних (Я. Беккер, О. Васюка, В. Купченка, Т. Новикової, Л. Чухно та ін.) та зарубіжних учених (Б. Фегер, Г. Фенда, Г. Піхта, Т. Прадо, К. Хеллера та ін.). Зокрема проблемі вивчення характерних тенденцій розвитку навчання обдарованої молоді присвячено праці О. Антонової, В. Богданова, Б. Богуславської, О. Гавелі, З. Гіптерс, Л. Прокопів, Л. Чухно та ін., дослідження зазначеної проблематики в контексті педагогічних поглядів Г. Сковороди відбувається вперше.
Робота виконана за планом НДР Харківського гуманітарно-педагогічного інституту.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою статті є вивчення та аналіз особливостей навчання обдарованої молоді та педагогічних умов, у яких відбувається становлення викладача-вихователя у сучасній Німеччині, а також їх інтерпретація у відповідності до системи наукових поглядів Г. Сковороди.
Результати дослідження.
Педагогічна спадщина Г. Сковороди безперечно залишається актуальною і використовується педагогами-практиками в усьому світі. Великий педагог і філософ своїм власним прикладом протягом всієї своєї педаго-
© Степанець І.О., 2010
гічної діяльності розкривав важливість «природовід-повідного» виховання та освіти для дітей, пропонував різні моделі поведінки вчителя в роботі з кожним окремим учнем, визнаючи його індивідуальність. На цій підставі можна зробити спробу проаналізувати особливості навчання обдарованої молоді та становлення викладача-вихователя в сучасній Німеччині в контексті педагогічних поглядів Г. Сковороди.
З огляду на проблему дослідження, а саме навчання та виховання обдарованої молоді Німеччини, на особливу увагу заслуговує трактування Г. Сковородою принципу гуманізму як розуміння вихователем думок, переживань та прагнень дитини, віра в благородне особистісне начало та в силу виховання. Ілюстрацією успішної реалізації цього принципу педагогом можна вважати той факт, що коли протягом 1764−1769 рр. він уже не працював у Харківському колегіумі, то в монастирських угіддях передмістя Харкова згуртував навколо себе найздібніших вихованців згаданого колегіуму, тобто обдарованих молодих людей. Отже, Г. Сковорода визнавав необхідність спеціального навчання та особливого підходу до виховання й освіти обдарованої особистості.
Варто зазначити, що на сучасному етапі німецькі науковці та педагоги-практики розуміють важливість особливого ставлення до здібних учнів та студентів у суспільстві, одним з найважливіших стратегічних ресурсів соціально-економічного і культурного розвитку якого є молоді люди, інтелектуальний розвиток та творчий потенціал яких значно вищий за середні показники, — іншими словами, обдаровані. Талановита молодь робить свій внесок у духовний та інноваційний потенціал німецького суспільства. У 1990 році Східна та Західна Німеччина об'єдналися в єдину державу — Федеративну Республіку Німеччину. Позитивним наслідком цієї політичної події стало те,
проблеми фізичного виховання і спорту № 10 / 2010
що країна отримала можливість реформувати систему освіти, з одного боку, відповідно до потреб розвитку науки, техніки, культури та соціального життя Німеччини, з іншого, — відповідно до вимог сучасного процесу глобалізації. Слід зазначити, що освітні й наукові організації Німеччини працюють у тісному співробітництві, відсутнє розмежування вузівської і не вузівської, у тому числі промислової науки. Сьогодні німецьке суспільство визнає духовну цінність та соціальну значущість громадян, що володіють високими здібностями. На підтримку цього факту можна навести приклад роботи спеціалізованого Інституту дослідження обдарованості (ІДО), який проводить тестування рівня інтелекту, індивідуальних здібностей громадян Німеччини різного віку, а також консультації та курси спеціальної підготовки для людей, що працюють чи мають відношення до обдарованої особистості: учителів, співробітників соціальних служб, психологів та батьків.
Цікавим, на наш погляд, є твердження дослідників Г. Мелхорн і Х. -Г Мелхорн про те, що історія і сучасність, відбір і виховання обдарованих особистостей базуються на типових для кожного суспільства концепціях розвитку [2]. На їхню думку, питання про обдарованість має дуже велике значення не тільки для кожного індивідуума, але й для суспільства загалом. Дуже важливо, щоб людина, наділена якимось особливим даром, мала можливість розкрити та використати його з метою самоствердження, правильного вибору професії. Реалізація дару може мати високу варіативність за умов запропонованого вибору різних видів діяльності, де шляхом спроб та помилок виявиться обдарованість, потрапляння в мікросередовище, яке стимулюватиме вияв певного типу обдарованості, за умови співпраці з людьми, які виявляться адекватними її дару і є сприятливими для його реалізації, уміння особистості самостійно оцінити успішність у конкретному виді діяльності.
З огляду на позицію щодо проблеми навчання обдарованої особистості Г. Мелхорн і Х. -Г. Мелхорн, вважаємо за потрібне згадати ідею «сродного», тобто приро-довідповідного виховання, яку висунув та теоретично й практично обґрунтував Г. Сковорода. Великий мислитель вважав, що природні задатки у людей не однакові. Але кожна людина, на його думку, має можливість, спираючись на них, розгорнути успішну діяльність у тій чи іншій галузі. Філософ вдається до цікавого образу. Природа, писав він, подібна до багатого фонтана, що наповнює різні посудини до повної місткості.
Сучасні німецькі педагоги дотримуються думки про те, що обдарована молодь потребує особливого виховання та навчання з самого дитинства, а також своєчасної діагностики здібностей. Зазначимо, що сьогодні науково обґрунтовані думки Г. Сковороди щодо природних, тобто генетичних, задатків у людей, але також доведено важливість інших факторів впливу на розвиток цих задатків. Так, німецькі науковці Г. Мелхорн, Х. -Г. Мелхорн, К. Хеллер, Х. Холлінг сформулювали тезу щодо наявності особливих соціальних передумов для діагностики і стимулювання розвитку
обдарованості: здібності для співпраці в певному мі-кросередовищі, здатність самостійно оцінювати свою та чужу успішність, адекватно сприймати свою власну суспільну позицію, критично ставитися до помилок тощо [2- 5].
Інша німецька дослідниця І. Шольц, яка займається проблемами обдарованості у дітей старшого шкільного віку, провела серію семінарів з теорії і практики навчання обдарованих для викладачів гімназій міста Штуттгарт, дійшла висновку про те, що головними передумовами виникнення та розвитку обдарованості є: індивідуальність кожної особистості, яка визначається через спадковість, риси характеру, темперамент, фізіологічні особливості, стан здоров’я тощо- інтегративні соціальні умови, до яких належать соціальний статус, матеріальний стан, належність до макро- та мікросере-довища, роль у певній референтній групі, здатність до гнучкого реагування на соціальні зміни, моральна стійкість- родина: стиль стосунків, освіта та вид діяльності батьків, емоційна підтримка та стимулювання розвитку здібностей, свобода у виборі заняття- педагогічні умови, які включають у себе особливості виховання та навчання, педагогічний вплив, різні дидактичні прийоми та методи, особистий приклад вихователя чи викладача, рівень диференціації та індивідуалізації навчального процесу- правові умови, що передбачають наявність державної ініціативи щодо сприяння розвитку обдарованої молоді, правову захищеність суб'єктів та об'єктів цієї діяльності (як приклад дослідниця наводить Основний закон федеральної землі Баден-Вюртемберг, 11-й параграф якого присвячений проблемі підтримки обдарованої молоді, що заслуговує на якісну освіту та розвиток своїх здібностей).
Варто зазначити, що джерелом усіх знань Г. Сковорода вважав досвід, практику, життя. На його думку, чим глибше і повніше людина оволодіває знаннями, тим більшу потребу вона відчуває в них. Природно, що вчений обстоював необхідність навчання всіх дітей, незалежно від їхнього соціального стану. Загалом, школи, за Г. Сковородою, мають бути доступними для навчання та рідномовними. Крім рідномов-ності вчений обґрунтував такі навчальні принципи, як доступність, зв'-язок навчання з практикою, врахування інтересів кожної особистості.
У зв’язку з цим зазначимо, що німецькі, як і вітчизняні, педагоги ХХ ст. (В. Штерн, А. Танненбаум, А. Віттман та ін.) дотримувалися думки про те, що розвиток особливих здібностей можливий лише за умови їхньої реалізації на практиці. Саме тому у сучасній системі середньої та вищої освіти Німеччини широко використовуються форми навчання практичного характеру: лабораторні роботи, практикуми, лекції на виробництві, презентації командних та індивідуальних наукових проектів, майстер-класи тощо. При виборі навчальних методів німецькі педагоги також керуються принципом можливості застосування отриманих знань на практиці безпосередньо під час навчального процесу. Значної популярності сьогодні набувають проектна методика, метод портфоліо, кейс-метод, які дозволяють обдарованим учням і студентам
відчути, яка із соціальних ролей їм імпонуватиме в майбутньому. Варто також додати, що невипадково в індивідуальному плані студента німецького ВНЗ не менше половини навчального часу відводиться саме проектному модулю.
Г. Сковорода одним із перших в українській педагогіці звертається до особистості вчителя. На його думку, педагог має, насамперед, дбати і сприяти розкриттю та формуванню в процесі навчання природних нахилів та можливостей дитини. Важливим з цього приводу є його положення про взаємоповагу і дружбу між учителем і учнем. За Г Сковородою, учитель-вихователь має бути нерозривно пов'-язаний із народом. Учитель — це дбайливий садівник, який, активно втручаючись у природний хід розвитку вихованця, веде його по накресленим шляхом. Але для того, щоб педагог добре виконував свої обов’язки, він сам повинен мати «сродність» до вчительської діяльності, до місії наставника молоді. Учитель має навчати серцем. У вченні філософа серце — це єдність думок, почуттів і прагнень людини. А почуття виходять із глибини душі особистості і стають її переконаннями в житті.
Відомо, що сучасні німецькі науковці дотримуються схожої думки: вчитель-вихователь обдарованої особистості повинен постійно працювати над собою, розвивати свій інтелект та збагачувати духовний світ, причому одночасно допомагати учням оволодівати навичками самостійного навчання. На думку К. Фішера, справжній педагог не повинен задовольнятися лише тими знаннями, що він отримав у педагогічному навчальному закладі, а прагнути постійного творчого зростання.
З огляду на тему та предмет дослідження, вважаємо за доцільне відзначити важливу роль у підготовці спеціальних педагогічних кадрів для виховання й навчання обдарованою молоддю університету в місті Ніймеген, що пропонує вихователям дошкільних закладів, працівникам соціальних служб, психологам, педіатрам, учителям шкіл та гімназій, а також викладачам вищої школи німецькомовних країн курс підвищення кваліфікації з подальшим присвоєнням звання «Спеціаліст у галузі роботи з обдарованою особистістю». Участь у курсі підтверджується отриманням ECHA-Диплома, що завоював популярність і визнання в країнах Європи. У Німеччині інститут спеціальної
підготовки педагогічних кадрів до роботи з обдарованою особистістю очолює професор ФМьонкс, який є вагомою постаттю в науковому просторі Німеччини та консультує науковців, що займаються окресленою проблематикою. Особливої підготовки до роботи з обдарованою молоддю потребують також майбутні педагоги — студенти педагогічних спеціальностей. Вони вивчають курси «Обдарованість як психо-соціальне явище», «Керування творчістю» та «Специфіка роботи з обдарованими школярами/ студентами», під час практики проводять власні педагогічні дослідження, апробовують власні мультиметодичні та мультимо-дальні способи розпізнання обдарованості.
Висновки.
Отже, проаналізувавши підходи німецьких науковців до проблеми навчання й виховання обдарованої особистості, можна зробити висновок про те, що вони досить схожі з педагогічними ідеями Г. Сковороди, зокрема щодо поглядів на природу особливих задатків у людини, потребу їхнього розвитку в діяльності, необхідності спеціальної освіти для здібних учнів незалежно від їхнього соціального статусу, а також щодо вимог до вчителя-вихователя обдарованої молоді.
До перспективних напрямів нашого дослідження відноситься вивчення особливостей та умов формування гуманної обдарованої особистості в середній та вищій школі Німеччини у відповідності до ідей Г. Сковороди.
Література:
1. Левківський M3. Історія педагогіки: навчальний посібник /M3. Левківський, О^. Mикитюк / [за ред. M3. Левківського].
— Харків: «ОВС», 2002. — 240 с.
2. Mелхорн Г. Гениями не рождаются: Общество и способности человека: кн. для учителя / Г. Mелхорн, Х. -Г. Mелхорн- перевод с нем. — M.: Просвещение, 1989. — 160 с.
3. Сковорода Г С. Благодарый Еродий / Г. С. Сковорода // Антология педагогической мысли Украинской ССР. — M.: Педагогика, 1988. — С. 143−151.
4. Пуховська Л. П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: Mонографія / Л. П. Пуховська. — К.: Вища школа, 1997.
— 179 с.
5. Хеллер К. А. Лонгитюдное исследование одаренности / К. А. Хеллер, Перлет К. Сиэрвальд // Вопросы психологи. — 1991. -№ 2 — С. 120 — 127.
6. Чухно Л. А. Організація навчання обдарованих студентів у вищих технічних навчальних закладах Німеччини. Текст: Ав-тореф. дис. … канд. пед. н.: 13. 00. 04. / Л.А. Чухно- Ін-т вищої освіти, Акад. пед. н. України. — К., 2008. — 20 с.
Надійшла до редакції 29. 09. 2010р. Степанец Иван Алексеевич sport2005@bk. ru

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой