Ламинарный поток стерильного воздуха и ультрафиолетовое облучение в ортопедических операционных

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
YAK 616. 728. 2/. 728. 3−089−77:616−06−002. 3:616−071−089. 844
ВАСЮК С.В., ВАСИЛЬЧИШИН Я.М., ВАСЮК B.A. Буковинський державний медичний унверситет, м. Чер^вц
ЛАМШАРНИЙ nOTiK СТЕРИЛЬНОГО ПОВ^РЯ ТА УЛЬТРАФЮЛЕТОВЕ OnРOМiНЕННЯ В ОРТОПЕДИЧНИХ
OnЕРАЦiЙНИX
Резюме. Метою дослдження е порiвняння ефективносл знезараження повтря в ортопедич-них операщйних методом високоефективно/ фльтрацИ повтря та методом ультрафiолетового випромiнювання. Проведено вивчення яксного та кльюсного складу повтря та динамку цих показниюв у двох операщйних. У першiй повiтря знезаражувалось методом високоефективно'-/ фльтрацИ, у друпй — за допомогою ламп ультрафiолетового опромiнення (УФО). Загальна засiянiсть повтря операщйних iз системою його високоефективно'-/ фльтрацИ у 60 разiв нижча, нж в операщйних, у яких для знезараження повтря використовуеться УФО. Порiвняно з операщйними, у яких для знезараження повтря використовуеться УФО, повтря операщйних iз системою його фльтрацИ не мстить потенщйно патогенних вид'-в, здатних викликати пiсляоперацiйне нагноення ран. Метод фльтрацИ повтря з метою його знезараження мае ряд суттевих переваг: покращуеться видовий склад мiкрофлори — у пов^ не виявляються види, здатнi викликати г^йно-запальн захворювання людини- повтря не тльки очищуеться i знезаражуеться, але й конди^онуеться, унаслдок чого покращуються умови роботи персоналу (також профлактика рiзного роду ускладнень) — мiкробiологiчнi показники якост повтря утримуються на високому рiвнi протягом усього робочого часу- знезараження й очищення повтря здiйснюeться в присутност персоналу i хворого.
Ключов слова: знезараження повтря, ультрафльтра^я, ультрафюлетове опромiнення.
Вступ
Аналiз закордонно! та вичизняно! лггерату-ри показав, що при вивченш причин шфекцшних ускладнень шсля проведення великих ортопедич-них операцш (ендопротезування, остеосинтез великих сегменпв кшщвок, хребта, таза) недостатня увага придшяеться такому важливому фактору шфь кування операцшно! рани та шструменпв, як сту-шнь мшробного забруднення повиря в операцшних [1, 3, 5, 9]. У багатьох розвинених кра! нах розробле-ш вщповщш регуляторш акти, прийнят штерна-щональш стандарти щодо забруднення бюлопчно! природи для «чистих ымнат» та шших примщень (ISO 14 698−½) [9, 10].
Традицшно упродовж десятилиь iз метою знезараження повпря застосовуеться ультрафюлетове опромшення (УФО). Проте цей метод не позбавле-ний недолшв: неможливють застосування в при-сутност персоналу та хворих, необхщшсть провь трювати примщення для видалення шкщливого для здоров'-я людини озону, недостатня ефектив-шсть [4, 10, 11]. У практику лшувальних закладiв хiрургiчного профшю в розвинутих кра! нах впрова-джуеться метод стерилiзащl повiтря [6, 9].
Одним iз перших стерилiзацiю повiтря в опе-рацiйних запропонував i впровадив John Charnley у 1969 рощ для зменшення частоти шфекцшних ускладнень шсля тотального ендопротезування кульшового суглоба. До реч^ саме John Charnley у 1963 рощ першим у свт виконав тотальне замщен-ня ураженого хворобою кульшового суглоба штуч-ним iз використанням шсткового цементу. Ефект вiд впровадження стерилiзацil повiтря в операцш-них був вражаючим: за даними Charnley, Eftaknan (1972), частота iнфекцiйних ускладнень шсля ендопротезування зменшилась у 9 разiв — iз 9 до 1% [5, 10]. В абсолютних цифрах — це тисячi пащенпв, якi не отримали шфекцшш ускладнення. Подiбнi характеристики мютяться у переважнiй бiльшостi сучасних публшацш, присвячених данiй проблемi [2, 5, 6].
Саме значне поширення ендопротезування, коли в оргашзм людини iмплантують сторонне тiло (штучний суглоб) великих розмiрiв на тривалi тер-мши, фактично на все життя, загострило проблему
© Васюк С. В., Васильчишин Я. М., Васюк В. Л., 2013 © «Травма», 2013 © Заславський О. Ю., 2013
профшактики нагноень. Кшьшсть подiбних опера-цiй вимiрювалася десятками та сотнями тисяч. У Сполучених Штатах Америки у 2011 рощ було ви-конано бшьше шж 500 000 операцш первинного ендопротезування кульшових та колiнних суглобiв. Вартють однiе! операцп сягала 35 000 доларiв США, а вартiсть лшування внутрiшньолiкарняно! шфекцп (ВЛ1) дано! категорп пацiентiв у крашах бвросоюзу становить вш 14,7 до 19,1 млрд евро на рш, що свш-чить про те, що профшактика ВЛ1 е важливою не тшьки медичною, але й соцiальною проблемою [4, 5, 9]. По Укра! ш подiбних даних немае.
Окремо хотшося б звернути увагу на комфорт оперуючо! бригади хiрургiв та анестезюлопв, якi за-вдяки створенню идеального з точки зору темпера-тури та вологост мiкроклiмату можуть максимально яысно виконати свою роботу, що також можна вважати елементом профшактики рiзного роду ускладнень [7].
До 1989 року юнували системи стерилiзащ! по-вiтря на основi фiльтрiв та компресорiв. Одним iз основних! х недолiкiв е створення турбулентних по-токiв повiтря, що можуть призводити до змшування стерильного та нестерильного повггря, захоплювати нестерильш часточки, якi, у свою чергу, можуть ш-фiкувати операцiйну рану та iмплантати в нiй. На вшмшу вiд цього компанiею Airsonett (Angelholm, Швецiя) у 1997 рощ створено бшьш сучаснi системи Airsonett airshower, у яких використовують ламь нарний потiк кондицiонованого повпря, що руха-еться згори донизу за рахунок градiента температур [3, 7, 8].
Уперше в УкраМ, наскiльки нам вiдомо, тех-нолопя стерилiзацil та кондицiонування повiтря в операцшних запроваджена у 2007 рощ в Центрi травматологи та ортопеди шведсько-укра1нсько1 клiнiки «Ангельхольм», м. Чершвщ. При застосу-ваннi системи подачi ламiнарного потоку стерильного кондищонованого повiтря Airsonett airshower умiст часток у повп^ вiдповiдае стандарту ISO 5 [3].
З огляду на вищесказане актуальним i необхш-ним завданням е вивчення результапв упроваджен-ня у практику лiкувальних закладiв (у першу чергу хiрургiчного профшю) нового, прогресивного методу стерилiзацil повiтря в операцiйних. Це, у свою чергу, вимагае подальших дослщжень переваг та
Таблиця 1. Загальна зас! ян!сть пов1тря операцйних 1з р! зними способами знезараження пов! тря
можливих недолшв методу високоефективно! фшь-траци порiвняно iз загальноприйнятими у медич-них закладах Укра! ни (знезараження за допомогою УФО).
Мета дослiдження: порiвняння ефективност знезараження повiтря в ортопедичних операцшних методом високоефективно! фшьтрацп повiтря та методом ультрафюлетового випромiнювання.
Матер1али та методи
У процесi виконання роботи проведено вивчення яысного та кшьысного складу повiтря та динамiку цих показниыв у двох операцiйних. У першш повiтря знезаражувалося методом високоефективно! фшьтрацп, у другiй — за допомогою ламп УФО. Вiдбiр проб здшснювали за допомогою апарата Кротова, зпдно з iнструкцieю щодо експлуатаци приладу. Сам апарат розмщували на рiвнi операцiйного столу. Швидысть забору повiтря кожного разу була однаковою — 30 л на хвилину, тривалiсть забору — 3 хвилини. Тобто за-гальний об'-ем, iз якого проводився засiв на поживне середовище, становив 90 л. Для бшьшо! вiрогiдностi отриманих даних кожного разу вшбирали по двi про-би по 90 л. 1з метою вивчення динамiки кiлькiсного та якiсного складу повiтря проби вщбирали перед початком операцшного дня, пiсля проведення одше! та шсля проведення двох операцiй. Усього в операцш-нiй, де застосовувалось УФО, вiдiбрано й вивчено 33 проби, а в операцшнш iз високоефективною фшь-трацieю — 26 проб. Час проведення дослщжень — iз 05. 12. 2012 по 01. 03. 2013 р.
Як поживне середовище використовували кров'-яний м'-ясо-пептонний агар (КрМПА).
1дентифшацш видшених бактерш та грибкiв проводили загальноприйнятими для кшшчно! мь кробюлогп методами.
Отримаш данi обробленi з використанням мето-дiв варiацiйно! статистики.
Отримаш результати та Тх обговорення
Загальна зааянють повiтря в операцiйних, де застосовувалася високоефективна фiльтрацiя, була в 50−70 разiв нижча, нiж в операцшних, де використовували лампи ультрафюлетового опромшення (табл. 1, рис. 1).
Метод знезараження пов^ря ЗаЫянють повiтря (КУО в 1 м3)
До початку операцш Пюля проведення 1-Т операцп Пюля проведення 2 операцiй
Лампи УФО 1309,60 ± 470,14, n = 5 1210,20 ± 343,66, n = 6 977,1 ± 303,24 n=4
Високоефективна фтьтра^я 18,90 ± 4,15, n = 5 17,80 ± 4,77, n = 5 19,90 ± 5,44, n = 5
t-критерм Стьюдента 2,74 3,47 3,16
iMOBipHicTb похибки Р & lt- 0,05 & lt- 0,01 & lt- 0,05
Видовий склад мшрофлори повiтря в операцш-них, де застосовувалась високоефективна фшьтра-цiя, включав сапрофит бактерй роду Micrococcus, Bacillus. 1з стафiлококiв були видiленi тiльки S. epidermidis та S. saprophyticus. Зрiдка видшялись цвiльовi грибки.
Видовий склад мшрофлори, що була висiяна з повпря операщйно!, де знезараження проводилось ультрафюлетовим випромiнюванням, був набага-то ширший. Крiм Micrococcus spp., якi е сапрофь тами i часто видшяються як з повiтря, так i iнших об'-ектiв навколишнього середовища, були видшеш Corynebacterium spp., S. epidermidis, що входять до складу мiкробiоценозiв шшри, слизових оболонок та кишечника людини. Зареестроваш випадки ви-дiлення спороутворюючих бактерш роду Bacillus, якi також е сапрофггами i видiляються найчастше
з продуктiв рослинного походження та Грунту, хоча можуть входити до складу мшрофлори кишечника людини. З мшроскошчних грибiв видiленi цвшьо-Bi гриби. Один раз — штам дрiжджоподiбних грибiв роду Candida. Звертаемо особливу увагу на те, що з повпря операцiйних, де знезараження проводило-ся за допомогою ламп УФО, були видшеш (хоч i в поодиноких випадках) умовно-патогенш та пато-генш бактерй'-: Streptococcus spp., Exoli, S. aureus. Щ бактерй'- здатш викликати гнiйно-запальнi захво-рювання людини рiзного характеру, у тому чи^ i нагноення пiсляоперацiйних ран. Видшений штам S. aureus виявився резистентним до бензилпенщиль ну та азитромiцину. Крiм того, мав здатнiсть про-дукувати бета-лактамази, що характерно для штамiв внутршньолшарняного походження. Навiть серед видшених штамiв S. epidermidis, що е складовою са-
50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0


I 37,5
33,8 -±- 34,1






До операцiй
Пiсля 1-I операци
Пiсля 2 операцiй
Рисунок 1. Зас1ян1сть повтря в операц! йних ?з р! зними способами знезараження повтря (КУО в 1 м3)
Рисунок 2. Вдносна кшьюсть випадк! в вщсутност росту мкрофлори у пробах повтря в операц! йн1й 1з ф! льтрац!ею (%)
Таблиця 2. Частота видлення бактерй та гриб'-!в 1з повтря операцйних, де застосовувались р! зн! способи знезараження (%)
Мшрофлора Операцмна з фшьтращею повпря Операцiйна з УФО t-критерм Стьюдента iMOBipHicrb похибки Р
Ктьюсть в^браних проб 26 28
Вщсутнють росту 34,60 ± 16,17 0,0 ± 13,1 1,67 & gt- 0,05
Micrococcus spp. 34,60 ± 16,17 64,30 ± 11,50 1,5 & gt- 0,05
Corynebacterium spp. 0,00 ± 14,00 28,60 ± 16,27 1,33 & gt- 0,05
Bacillus spp. 7,70 ± 19,22 39,30 ± 15,00 1,3 & gt- 0,05
Сапроф^ы стафтококи 46,20 ± 14,68 82,10 ± 8,13 2,14 & lt- 0,05
S. aureus 0,0 ± 14,0 3,60 ± 18,90 0,15 & gt- 0,05
E. coli 0,0 ± 14,0 3,60 ± 18,90 0,15 & gt- 0,05
Streptococcus spp. 0,0 ± 14,0 3,60 ± 18,90 0,15 & gt- 0,05
Candida spp. 0,0 ± 14,0 3,0 ± 18,90 0,15 & gt- 0,05
Цв^ 11,50 ± 18,81 82,10 ± 8,13 3,45 & lt- 0,01
профггно! мiкрофлори шкiри та слизових оболонок людини, здатнiсть до продукцп бета-лактамаз вияв-лена у 33,3%. Резистентшсть до бензилпенщилшу виявлена у 33,3%, до азитромщину — 66,6%. Тому контроль за! х кiлькiстю в повп^ операцiйних теж е важливою складовою профiлактики пiсляоперацiй-них ускладнень.
При аналiзi частоти видiлення рiзних видiв та родiв бактерiй та грибiв iз проб повiтря, взятих в операцшних iз рiзними способами його знезара-ження виявлено, що 34,6% проб з операцшно! iз за-стосуванням фшьтрацп не дали росту (рис. 2). Тоб-то повпря було практично стерильним.
В операцшнш, де застосовувалось УФО, усi взя-тi проби дали рiст (табл. 2). Ус мiкроорганiзми, якi вдалось щентифшувати при проведеннi цього досль дження, частiше видiлялись з повпря операцшно! iз
застосуванням ламп УФО, шж з операцшно!, де за-стосовувалась фiльтрацiя. Для цвiлей i сапрофгтич-них стафiлококiв ця рiзниця статистично вiрогiдна (табл. 2).
На основi отриманих даних була також проана-лiзована динамiка загально! кшькосп та видового складу мiкрофлори повпря операцiйних.
Як видно з табл. 1 та рис. 1, загальна зааяшсть повпря в операцiйних iз застосуванням УФО про-тягом робочого дня виявляла тенденцш до знижен-ня. Проте цi змiни не були статистично вiрогiдни-ми.
При спробi проаналiзувати динамiку кожного окремого представника мшрофлори повiтря в цiй операцшнш якихось закономiрностей виявлено не було ш за вiдносними, нi за абсолютними показни-ками (рис. 3, 4).
1000,00 900,00 800,00 700,00 600,00 500,00 400,00 300,00 200,00 100,00 0,00
До операцм
1
nionq -I операцй
Пiсля 2 операцiй
-¦-Bacillus spp. -±- МНкрококи -х-Цвiлi
-x-Corynebacterium spp. -«-Стафтококи
800,00 700,00 600,00 500,00 400,00 300,00 200,00 100,00 0,00
До операцш
сля 1-i операцй
Пiспя 2 операцiй
МПкрофлора Tina людини Сапроф1ти повiтря
Рисунок 3. Динамка мкрофлори протягом робочого дня в пов! тр1 операцйно/ ?з знезараженням УФО (КУО в 1 м3)
Рисунок 4. Динамка мкрофлори протягом робочого дня в пов! тр! операцйно/ ?з знезараженням УФО (вщносна к! льк!сть)
Рисунок 5. Динам/ка мкрофлори протягом робочого дня в пов! тр! операц! йно1 1з знезараженням УФО (КУО в 1 м3)
Рисунок 6. Динам'-/ка мкрофлори протягом робочого дня в пов! тр! операц! йно1 з ф! льтрац!ею (КУО в 1 м3)
До операцш ^сля
1-I операцй'-
сля 2 операцш
> -Bacillus spp. -& quot--МНкрококи -^Цв^
& lt--Corynebacterium spp. -х- Стафтококи
100,00 90,00 80,00 70,00 60,00 50,00 40,00 30,00 20,00 10,00 0,00
До операцш
сля 1-I операцй'-
Пiсля 2 операцш
¦ МПкрофлора тiлa людини Сaпрофiти повiтря
При розглядi видового складу мшрофлори, що була видiлена з повпря обох операцiйних, помiче-но, що ii можна розподiлити на двi групи. Одна з них — це сапрофпи, що видшяються найчаспше з зовнiшнього середовища (Micrococcus spp., Bacillus spp. та цвш). 1нша група включае представникiв, що характерш для мiкрофлори тiла людини: стафь лококи, коринебактери'-, гриби роду Candida, стреп-тококи, ентеробактери'-.
При аналiзi динамiки загально! кiлькостi пред-ставникiв обох груп в операцшнш iз застосуван-ням УФО було виявлено, що кшьшсть представ-нишв мiкрофлори тiла людини до кшця робочого дня зростае (рис. 5). Те, що цвш в цш операцшнш видшеш з 82,1% проб повпря i в досить значних кшькостях (рис. 4), може бути наслщком високо'-1 вшносно'-! вологость Загальновiдомо, що шдвище-на волопсть сприяе розмноженню мiкроскопiчних грибiв, у тому чи^ i цвiлей. Цей приклад шдкрес-люе ще одну перевагу методу фшьтраци: крiм очи-щення повiтря вiд пилу i мшрофлори, фiльтрацiйна установка ще й кондицюнуе його. Це покращуе не тшьки якiсть повiтря, а й умови роботи персоналу операцшно1.
У повп^ операцiйноi з фiльтрацiею загальна за-сiянiсть практично не змшювалась i, як уже згаду-валось, була дуже низькою. Вiдсоток проб, у яких не було виявлено росту мiкроорганiзмiв, до кшця робочого дня не знижувався (рис. 2). На вшмшу вш операцшно1, де застосовувались лампи УФО, кшь-шсть представникiв мiкрофлори тiла людини про-тягом робочого дня тут практично не змшювалася (рис. 6).
Дещо нижчу загальну зааяшсть повiтря до опе-рацiй можна пояснити безперервною роботою сис-теми фiльтрацii повпря у фоновому режимi в поед-наннi з вiдсутнiстю персоналу та пащенпв протягом усiеi ночi. Вiдмiчено помiрне зростання кiлькостi сапрофiтiв повпря в обох операцшних (рис. 5, 6).
Висновки
1. Загальна засiянiсть повiтря операцiйних iз системою його високоефективно'-! фшьтраци'- у 60 разiв нижча, шж в операцiйних, у яких для знезараження повпря використовуеться УФО.
2. Порiвняно з операцшними, у яких для знезараження повпря використовуеться УФО, повпря операцшних iз системою його фшьтраци'- не мютить потенцшно патогенних ввддв, здатних викликати шсляоперацшне нагноення ран.
3. Застосування в операцшних методу високоефективно'-! фшьтраци'- повпря з метою його знезараження мае ряд суттевих переваг порiвняно з методом знезараження УФО:
— у десятки разiв знижуеться загальна зааяшсть повпря-
— покращуеться видовий склад мшрофлори — у повг^ не виявляються види, яш здатш викликати гншно-запальш захворювання людини-
— повпря не тшьки очищуеться i знезаражуеть-ся, але й кондицiонуеться, унаслiдок чого покращу-ються умови роботи персоналу-
— мшробюлопчш показники якостi повiтря утримуються на високому рiвнi протягом усього робочого часу-
— знезараження й очищення повпря виконуеть-ся в присутност персоналу i хворого.
Список л1тератури
1. Вакуленко В. М. Раннее прогнозирование инфекционных осложнений после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава / В. М. Вакуленко, А. В. Вакуленко //Травма. — 2006. — Т. 7, № 1. — С. 61−64.
2. Грицай М. П., Лiненко О.М., Колов Г. Б. Дiагнос-тика та лтування шфекцшних ускладнень шсля ендопротезування колнних суглобiв // Всник травматологП, ортопеда та протезування. — 2007. — № 4. — С. 20−26.
3. Новтш технологи профыактики повтряного забруднення операцшноИ рани / Д. Кр^тенссон, В. Л. Васюк, Я. М. Васильчишин // Збiрник наукових праць смвробтни^в НМАПО iменi П.Л. Шупи-ка. — К., 2007. — Вип. 16, кн. 4. — С. 71−76.
4. Evans R.P. Current concepts for clean air and total joint arthroplasty: laminar airflow and ultraviolet radiation: a systematic review // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2011. — Vol. 469(4). — P. 945−953.
5. Evans R.P. Laminar airflow in the operating room: how effective is it in reducing infection?// AAOS Bull. — 2006. — P. 12−14.
6. Evans R.P. American Academy of Orthopaedic Surgeons Patient Safety Committee. Surgical site infection prevention and control: an emerging paradigm // J. Bone Joint Surg. Am. — Vol. 2009, № 91(Suppl. 6). — P. 2−9.
7. Kristensson J. Local climate control and protective ventilation made possible with ceiling mounted low impulse air delivery devices // ASHARE conference. — Chicago, 1993.
8. Particle counting and microbiological air sampling: Results of the simultaneous use of both procedures in different types of hospital rooms / Armadans-Gil L., Rodriguez-Garrido V., Campins-Marti M. et al. // Enferm. Infec. Microbiol. Clin. — 2012. — Vol. 30, № 4. — P. 209−211.
9. Prevention of infection after knee arthroplasty / Gore-noi V., Schonermark M.P., Hagen A. // GMS Health Technol. Assess. — 2010. — Vol. 6, Doc. 10.
10. Rutala W.A., Weber D.J.- The Healthcare Infection Control Practices Advisory Committee (HICPAC). CDC Guideline for Disinfection and Sterilization in Healthcare Facilities, 2008. Available at: http: //www. cdc. gov/ hicpac/Disinfection_Sterilization/20_00reference. html
11. Ultraviolet lighting during orthopaedic surgery and the rate of infection / Ritter M.A., Olberding E.M., Malinzak R.A. // J. Bone Joint Surg. Am. — 2007. — Vol. 89. — P. 1935−1940.
Отримано 26. 09. 13 ?
Васюк С. В., Васильчишин Я. Н Васюк В. Л
Буковинский государственный медицинский университет,
г. ёр новцы
ЛАМИНАРНЫЙ ПОТОК СТЕРИЛЬНОГО ВОЗДУХА И УЛЬТРАФИОЛЕТОВОЕ ОБЛУЧЕНИЕ В ОРТОПЕДИЧЕСКИХ ОПЕРАЦИОННЫХ
Резюме. Целью исследования является сравнение эффективности обеззараживания воздуха в ортопедических операционных методом высокоэффективной фильтрации воздуха и методом ультрафиолетового облучения. Проведено изучение качественного и количественного состава воздуха и динамики этих показателей в двух операционных. В первой воздух обеззараживался методом высокоэффективной фильтрации, во второй — с помощью ламп ультрафиолетового облучения (УФО). Общая обсемененность воздуха в операционных с системой его высокоэффективной фильтрации в 60 раз ниже, чем в операционных, в которых для обеззараживания воздуха используется УФО. В сравнении с операционными, в которых для обеззараживания воздуха используется УФО, воздух операционных с системой его фильтрации не содержит потенциально патогенных видов, способных вызывать послеоперационное нагноение раны. Метод фильтрации воздуха с целью его обеззараживания имеет ряд существенных преимуществ: улучшается видовой состав микрофлоры — в воздухе не определяются виды, способные вызывать гнойно-воспалительные заболевания человека- воздух не только очищается и обеззараживается, но и кондиционируется, в результате чего улучшаются условия работы персонала (также профилактика разного рода осложнений) — микробиологические показатели качества воздуха поддерживаются на высоком уровне в течение всего рабочего времени- обеззараживание и очистка воздуха осуществляются в присутствии персонала и больного.
Ключевые слова: обеззараживание воздуха, ультрафильтрация, ультрафиолетовое облучение.
Vs pkS.V., Va fchy hin YcM ., Va yi k V.L. Buky inita Std & lt-3 Meit l (rt ivss ity, Chan ivtsi, Htdn e
LAMINAR FLOW OF STERILE AIR AND ULTRAVIOLET IRRADIATION IN THE ORTHOPEDIC OPERATING ROOMS
Summary. The aim of this study is to compare the effectiveness of air disinfection in orthopedic operating rooms by the method of highly effective air filtration and ultraviolet radiation (UVR). The authors carried out the study of the qualitative and quantitative composition of the air and the dynamics of these parameters in two operating rooms. In the first one the air was disinfected by method of highly effective filtration, in the second one — with the help of ultraviolet lamp. Total air contamination is operating rooms with its high filtration system is 60 times lower than in the operating rooms, in which for air disinfection UVR is used. In comparison with operating rooms, in which for air disinfection UVR is used, operating rooms with air filtration system does not contain potentially pathogenic species that can cause post-operative wounds abscess. The method of air filtration to disinfect it has some major advantages: improves species composition of microflora — in the air types that can cause purulent-inflammatory diseases are not defined- the air is not only cleaned and disinfected, but also air-conditioned, resulting in improved working conditions for staff (and prevention of various complications) — microbiological parameters of air quality are maintained at a high level throughout the working hours- disinfection and cleaning of air is carried out in the presence of the staff and the patient.
Key words: air disinfection, ultrafiltration, ultraviolet irradiation.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой