Ландшафтні зміни навколишнього середовища внаслідок воєнних дій та їх епідемічні ризики

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 504. 54:341. 31:614.8. 026. 1:616−036. 22
О. Д. Крушельницький, ЛАНДШАФТН1 ЗМ1НИ НАВКОЛИШНЬОГО
LB. Огородншчуп, СЕРЕДОВИЩА ВНАСЛ1ДОК ВОСННИХ Д1Й
ОМ 1ванько ТА IX ЕП1ДЕМ1ЧН1 РИЗИКИ
Украгнська вшськово-медична академ1я Кафедра вшськово-профтактичног медицини (нач. каф. — д. мед.н., проф. А.А. Кожокару) вул. Мельшкова, буд. 24, Кигв, 4 655, Украгна Ukrainian Military Medical Academy Department of military preventive medicine Melnikova st., 24, Kiev, 4 655, Ukraine e-mail: ol_ivanko@ukr. net e-mail: iro4ka. ogo@yandex. ua
Ключовi слова: ландшафтна епiдемiологiя, екосистема, enideMi4m ризики, воент dii, вiдходи, навколишне середовище
Key words: landscape epidemiology, ecosystem, epidemical risks, military actions, waste, environment
Реферат. Ландшафтные изменения окружающей среды вследствие военных действий и их эпидемические риски. Крушельницкий О. Д., Огороднийчук И. В., Иванько О. М. В статье рассмотрены вопросы влияния военно-экологического и техногенно-антропогенного факторов на состояние окружающей среды и природные процессы. Описаны эпидемические риски и последствия в результате ландшафтных изменений окружающей среды, которые возникают вследствие войн и разрушения экосистем.
Abstract. Landscape changes in the environment due to military actions and their epidemic risks Krushelnitsky A.D., Ogorodniychuk I.V., Ivanko O.M. The article considers the influence of the military-ecological and man-caused-anthropogenic factors on the environment state and natural processes. Epidemic risks and consequences resulted from landscapic changes of the environment which arise as a result of war and destruction of ecosystems are described.
У XXI столiттi вщзначаеться небезпечна тен-денщя зростання числа i тривалост локальних воен i вшськових конфлшпв. Численш збройш сутички, яю мали мюце в рiзних регионах св^у, тшьки в 80−90-х рр., супроводжувалися не тшьки великими людськими жертвами, руйнуванням мют, населених пункпв, а й значними нега-тивними еколопчними наслщками [5]. У зв'-язку iз загрозами, яю все часпше виникають перед сучасним суспшьством, виникла необхщшсть передбачати хоча б приблизно сценарп май-бутшх подш. Особливосп впливу военних дш, розмiри завданих ними еколопчного та еко-номiчного збитку в межах пострадянського простору як у репональних, так i в державних масштабах дос залишаються слабо вивченими.
Метою дослщження е вивчення закономiр-ностей змiн навколишнього середовища залежно вщ впливу вiйськового чинника.
Методи дослщження: епiдемiологiчний, ста-тистичний, моделювання, картографiчний, порiв-няльно-географiчного аналiзу, бiблiографiчний.
Соцiальнi, природнi военнi поди у свт спо-нукають нас звернутися до розгляду явищ, яким
ранiше дали назву штервенци степу в лiсовi ландшафти Укра1ни. Тобто мова йде про бю-топну тотожнiсть ландшафтiв i пов'-язанi з нею можливi епiдемiчнi ризики [1].
Якщо розглядати бюлопчну небезпеку залежно вiд воен та виробничо! дiяльностi людства, !х впливу на екосистеми, а виходячи з цього — на необхщшсть бюлопчного захисту для попередження епiдемiчних ускладнень, у тому числi i в питаннях ландшафтног етдемюлогИ, буде доцшьно й цiкаво ознайомитися з окремими фактами з монографп Р. Г. Мамина «Экология войны» [2].
Рiч у тому, що у вшнах нового часу воюючi сторони стали нести значш людськi втрати через вдосконалення бойово! технiки й озброення, через змши ведення бойових дш у бiк! х штенсифшаци.
Вшськова справа, завдяки пiдвищенiй орга-шзацп та удосконаленню бойово! технiки, ставала все бшьш екологiчно небезпечною для навколишнього середовища i все бшьш ресурсо-i природоемкою.
16/ Том XXI/ 2
103
Не тшьки бойовi ди вiйськових пiдроздiлiв, а й вiйськовi маневри, навчання i передислокацiя особового складу та бойово! технiки завжди завдають вщчутно! шкоди навколишньому середовищу i природним ресурсам конкретно! територи регiону, де вiдбуваються цi ди.
Слiд вiдзначити такий факт. Конструктори озброення нiколи навiть не замислювалися про мiнiмiзацiю шкоди навколишньому середовищу, оскшьки такi завдання до тепершнього часу не ставилися перед творцями ново! збро! у галузi ракетобудування, лгакобудування, танкобуду-вання, кораблебудування. Не говорячи вже про артилерда, яка своши снарядами переорюе значнi земельш площi, насичуе! х металом та продуктами вибухiв i горiння.
Творщ й виробники бойово! технiки й озброення, так само як i особовий склад, який воюе за допомогою ще! технiки, чiтко виконують поставлене командуванням завдання по знищен-ню супротивника й об'-ектiв його життедiяль-ностi, що нiяк не вписуеться в концепцiю охорони навколишнього середовища. На жаль, це взаемовиключш завдання, якi тим чи шшим чином необхiдно вирiшувати людству.
Не можна оминути увагою i такий факт наслщюв бойових дiй, як утворення рiзних видiв военних вiдходiв, зокрема медичних, якi потрапляють у навколишне середовище (лiки, засоби дезшфекци, перев'-язувальнi матерiали, ампутованi частини тш). У кiнцевому рахунку, такi вщходи, у виглядi часток забруднення, починають мiгрувати за схемою «поверхня суходолу — пдросфера», вiдбуваеться змив шюдли-вих iнгредiентiв з грунту дощовими потоками i снiгом шд час танення, вiдбуваеться зараження грунту.
Далi не складно уявити собi шляхи мпрацп зазначених вище забруднень за схемою «пдросфера — бюта», коли з поверхневих вод ш-гредiенти вiйськового походження потрапляють в оргашзм людини i тварини з питною водою. М^ащя забруднень прослщковуеться за харчо-вими ланцюгами «бюта-бюта» або «бiота-атмосфера».
З юторичного досвiду вiдомо, що ведення военних дш у масштабах Першо! св^ово! вiйни, крiм iншого, вiдбилося i на мiкробiологiчному забрудненнi води та груипв, що стало причиною виникнення кишкових iнфекцiй серед вiйськ i цивiльного населення (черевний тиф, паратифи, дизет^я, холера). Також у грунт добре збер& gt- гаються збудники небезпечних шфекцшних захворювань, на якi хвордать як тварини, так i людина (бруцельоз, туляремiя, чума).
Досить серйозш екологiчнi наслiдки мають лгсовг пожеж1 у военний перюд, коли немае спроб! х гасiння воюючими сторонами. Вщ-буваеться порушення лiсових екосистем, на виникаючих згарищах створюються сприятливi природнi умови для розмноження комах-шкiдникiв i для розвитку грибкових захворювань. Лiсовi ресурси тсля проходження пожеж практично втрачають сво! водорегулю-ючi, грунтозахиснi, санiтарно-гiгiенiчнi та еко-логiчнi функцп.
Степов1 пожеж у военний час також завдають пом^ного еколопчного збитку навколишньому середовищу. При температурi 6000 °C, яка зазвичай фшсуеться при горiннi сухо! трави, вщбуваеться тимчасова стерилiзацiя грунту в межах сантиметрового шару, в результат чого вщбуваеться загибель мiкроорганiзмiв, комах i черв'-якiв.
При лугових пожежах у першу чергу зго-рають насшня й однорiчнi трави, що позна-чаеться на кормовш базi тваринництва, тому що багаторiчнi трави дають жорстке i малопоживне сiно.
Млсъю пожежг — супутники усiляких бойових дiй, викидають у навколишне середовище (в атмосферу, грунт i воднi об'-екти) аерозолi важ-ких металiв, завислi речовини, канцерогени та iншi шкiдливi iнгредiенти.
До польових, лугових, степових, люових та iнших пожеж додались загоряння торфовищ. Фахiвцi вважають, що! х тлiння до повного вигорання призведе до спотворення мiсцевостi. На! х мiсцi виникнуть провалля, якi будуть заростати чагарниками, багаторiчними бур'-я-нами, з'-являться хащь Це призведе до вщмови або обмеження вiдвiдування людьми цих мiсць. Складовi бiоценозу, яю, налагоджуючи бюцено-тичнi зв'-язки, будуть утворювати новi невiдомi бiотопи, у тому чи^ можливо епiдемiчно небезпечш. У майбутньому шкоди навколишньому середовищу в ходi военних дш може бути завдано в найнесподiванiших напрямках.
Вiйськова дiяльнiсть, як техногенно — антро-погенний фактор, вщграе важливу роль у деградаци ландшафтних комплексiв i погiршеннi еколопчно! обстановки територи, що призводить до формування так званих беллiгеративних ландшафтiв i розширенню площ непридатних для використання земель. Видiлення класу беллiгеративних ландшафтв (ландшафти без майбутнього) належить Ф. Н. Милькову [3]. Бел-лiгеративнi комплекси утворюють особливу групу техногенних ландшафта [4]. Розрiзняють
власне белл^еративш та опосередковаш бел-л^еративш комплекси.
Власне беллiгеративнi комплекси — вс комплекси, що утворюються в результат без-посереднього впливу вшськового чинника. До них належать белл^еративш воронки, дорожньо-беллiгеративнi комплекси, вшськово-техшчш споруди, обороннi вали, беллiгеративнi бедлен-ди, зруйнованi мелiоративнi системи, зруйноваш селiтебнi комплекси.
Опосередкованi беллiгеративнi комплекси -вш комплекси, якi знаходяться в межах зони впливiв власне белл^еративних комплексiв i утворюються в результат опосередкованого впливу вшськового чинника.
Функцюнування i динамiка ушкоджених вш-ною територiй залежить, зокрема, вщ активностi природно-антропогенних процесiв. Слiд тд-креслити, що природнi осередки трансмюивних хвороб не е стабiльними, вони проходять перюди розвитку i згасання, а школи й лiквiдуються шд впливом господарсько! дiяльностi людини, яка змшюе ландшафтнi умови, склад фауни, насе-лення територiй, де розташований осередок.
Вiйськовi об'-екти за результатами наслщюв на навколишне середовище можна класифiкувати за кiлькома напрямками, у тому числе
— вiйськовi об'-екти, бойова техшка та iншi джерела мехашчного впливу, якi характери-зуються порушенням верхнього родючого шару грунту внаслiдок поверхнево! та глибинно! деструкци пiд дiею руху при пересуванш вшсь-ково! технiки, проведеннi робгг з фортифша-цiйного обладнання мюцевост, пошкодженням або загибеллю дерев, чагарниюв, шшо! рослин-ностi при контакт з колесами, гусеницями, еле-ментами автомобшв, танкiв, САУ, тягачiв та ш. -
— вiйськовi об'-екти, бойова техшка та iншi джерела радюактивного характеру. Випромшю-вання в навколишне середовище характеризуемся потужнiстю дози, що виникае при
радюактивному зараженш мiсцевостi в ходi бойових дш (аварiй) або навчань, а також при техногенних аваршних ситуацiях (зауважимо, що пiд час бойових дш радiоактивне зараження мiсцевостi мае особливi риси i розглядати його доцшьно окремо, якщо воно виникло шсля застосування ядерно! збро!) —
— вiйськовi об'-екти, бойова технiка та iншi джерела електромагнiтного характеру, що впли-вають на навколишне середовище при робот систем радюелектронно! розвiдки, засобiв зв'-язку. При подiбному впливi виникають по-рушення в бiосферi i в живих органiзмах, якi можуть мати невщворотний характер.
Так зваш Mматерiальнi залишки& quot- военних дiй також чинять негативний вплив на навколишне середовище. Мiнування значних територш викликае виключення з обiгу сшьськогоспо-дарських упдь i лiсових площ, зниження рекреацшно! значущостi ландшафту, порушення грунтового покриву, загибель рослин i тварин та ш. Еколопчний збиток мае довгостроковi змiни в навколишньому середовище Найбiльш значу-щими е: порушення трофiчних ланцюгiв у бiотичних спшьнотах, виснаження запасу по-живних речовин, ерозiя грунтiв.
Наданi вiдомостi змушують згадати термiн, який зустрiчався в 70-т роки минулого столiття — «демографiчне вiдлуння», i за аналопею запро-понувати «екологiчне вiдлуння вшн». Крiм того, цi данi вказують на те, що звитяжнi змагання народiв окремих держав за розширення нацiо-нально! еволюцiйноi перспективи можуть звести ii нанiвець.
Таким чином, вшськова дiяльнiсть та военнi ди завдають великоi шкоди навколишньому середовищу. Все це також стосуеться i Украши. Навггь емпiричнi спостереження дозволяють стверджувати, що обстановка з цих питань змi-нюеться в прший бiк.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Еволюцшш аспекти еп-дем1чного процесу в Збройних Силах Укра! ни / Ю.В. Рум'-янцев, В.Л. Са-вицький, О. Д. Крушельницький [та 1н. ]- за ред. проф. Рум'-янцева Ю.В. — Кив: УВМА, 2012. — 312 с.
2. Мамин Р. Г. Экология войны / Р. Г. Мамин. -Москва: Экономика, 2011. — 493 с.
3. Мильков Ф. Н. Человек и ландшафты / Ф. Н. Мильков. — Москва: Мысль, 1973. -224 с.
4. Мильков Ф. Н. Терминологический словарь по физической географии / Ф. Н. Мильков, А. В. Бережной, В. Б. Михно. — Москва, 1993. — 288 с.
5. Охорона природного середовища у Збройних Силах Украши: поаб. / шд кер. генерал-лейтенанта Литвака В. М. — Кшв: Варта, 1998.- 208 с.
16/ Том XXI/ 2
105
REFERENCES
1. Rumyantsev YuV, Savitckiy VL, Krushelnitckiy AD, Barkevich VA, Verovchuk BI. [Evolutional aspects of the epidemic process in the Armed Forces of Ukraine]. 2012−312. Ukrainian.
2. Mamin RG. [The ecology of war]. 2011−493. Russian.
3. Milkov FN. [Human and landscapes]. 1973−224. Russian.
4. Milkov FN, Berezhnoy AV, Mikhno VB. [Glossary of Physical Geography]. 1993−228. Russian.
5. [Protecting the environment in the Armed Forces of Ukraine]. Kiev, Varta. 1998−208. Ukrainian.
Crana Haginm^a go pega^ii'- 29. 03. 2016
¦
777. 5/. 6
ТОКСИКОЛОГО-Г1Г1еШЧНА РЕГЛАМЕНТАЦ1Я ТА ОЦ1НКА НЕБЕЗПЕЧНОСТ1 НОВОГО ФУНГ1ЦИДУ — ЦИФЛУФЕНАМ1ДУ
Нацюнальний медичнийiверситет iM. О. О. Богомольця
кафедра гтени та екологИ
бульвар Т. Шевченка, 13, Кигв, 1 601, Украгна
Bogomolets National Medical University
Department of hygiene and ecology
T. Shevchenko boul., 13, Kyiv, 1 601, Ukraine
e-mail: sv. stavnichenko@gmail. com
Ключовi слова: цифлуфенамiд, фунгщид, допустима добова доза, токсичтсть, клас небезпечностi Key words: cyflufenamid, fungicides, acceptable daily dose, toxicity, hazardous class
Реферат. Токсиколого-гигиеническая регламентация и оценка опасности нового фунгицида-цифлуфенамида. Ставниченко П. В., Антоненко А. Н., Коршун М. М., Бардов В. Г. Были изучены особенности токсикодинамики нового фунгицида цифлуфенамида. Было установлено, что в соответствии с гигиенической классификацией пестицидов он отнесен к 3 классу опасности (умеренно опасный). Показано, что первичным органом-мишенью действия цифлуфенамида является печень, вторичными — щитовидная железа, сердце, почки, головной мозг. Установлено, что цифлуфенамид является индуктором микросомальных ферментов. Обосновано допустимую суточную дозу для человека цифлуфенамида на уровне 0,01 мг/кг.
УДК 613: 632. 954:631. 453:351.
П. В. Ставшченко,
A.М. Антоненко, М. М. Коршун,
B.Г. Бардов
Abstract. Toxicological and hygienic regulation and assessment of danger of the new fungicide-cyflufenamid. Stavnichenko P.V., Antonenko A.M., Korshun M.M., Bardov V.G. Toxicodynamic peculiarities of the new fungicide — cyflufenamid were studied. It was found that in accordance with hygienic classification of pesticides, cyflufenamid is referred to the 3rd class of hazard (moderately hazardous). It was shown that liver is the primary target organ of cyflufenamid action, thyroid gland, heart, kidneys, brain are secondary. It was established that cyflufenamid is microsomal enzyme inducer. Acceptable daily dose of cyflufenamid for humans was substantiated on level of 0,01 mg/kg.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой