Особливості формування патології системи кровообігу евакуйованого населення, яке зазнало впливу іонізуючого опромінення на щитоподібну залозу, у постчорнобильський період

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

I. Грига // Аналггична записка HC3/2013. — К.: 1н-т еко-ном. досладжень та полгг. консультацш, 2013. — 12 с.
5. Everybody business: strengthening health systems to improve health outcomes / WHO'-s framework for action. — World Health Organization. — Geneva, 2007.- 57 c.
6. Health 2020. A European policy framework and strategy for the 21st century / World Health Organization. -Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2013.- 181 p.
7. Holder R. Health leadership and management competencies: a systemic approach / R. Holder, C. Ramagem //
World Hosp Health Serv. — 2012. — Vol. 48, N 3. — P. 9 — 12.
8. Malloch K. Developing high-level change and innovation agents: competencies and challenges for executive leadership / K. Malloch, B.M. Melnyk // Nurs. Adm. Q. — 2013. — Vol. 37, N 1. — P. 60−66.
9. Smith P.C. Peformance measurement for health system improvement experiences, challenges and prospects series: health economics, policy and management / P.C. Smith, E. Mossialos. — London: Eur. Observatory on Health Systems and Policies, 2009. — 748 p.
REFERENCES
1. Kanyuka GS. [Psychological bases of success of the manager administrational activity of Public Health institutions]. Diss. … kand. psikhol. Nauk. Dnepropetrovsk, 2001−189. Russian.
2. Karelin A. [Big encyclopedia of psychological tests]. M.: Eksmo, 2007−416. Russian.
3. EU funded project «Support to Secondary Healthcare Reform» [Program of postgraduate education of healthcare managers, specialty & quot-Health management& quot-]. K., 2009−44. Ukrainian.
4. Stepurko T, Griga I. [Competencies of administrators in health care: realities and prospects. The policy paper HC3/2013]. K.: Institut ekonomichnikh doslid-zhen'- ta politichnikh konsul'-tatsiy, 2013−12. Ukrainian.
5. Everybody business: strengthening health systems to improve health outcomes. WHO'-s framework for action. World Health Organization. Geneva, 2007−57.
6. Health 2020. A European policy framework and strategy for the 21st century. World Health Organization. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2013−181.
7. Holder R, Ramagem C. Health leadership and management competencies: a systemic approach. World Hosp Health Serv. 2012−48(3): 9−12.
8. Malloch K, Melnyk BM. Developing high-level change and innovation agents: competencies and challenges for executive leadership. Nurs Adm Q. 2013 Jan-Mar-37(1): 60−6.
9. Smith PC, Mossialos E. Peformance measurement for health system improvement experiences, challenges and prospects series: health economics, policy and management. — London: European Observatory on Health Systems and Policies, 2009−748.
CTarra Ha^mmnao pe^aKuir 26. 06. 2014
УДК 616. 441:614. 876:616−005−054. 73
O.A. Капустинська ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ПАТОЛОГН
СИСТЕМИ КРОВООБ1ГУ ЕВАКУЙОВАНОГО НАСЕЛЕНИЯ, ЯКЕ ЗАЗНАЛО ВПЛИВУ ЮН13УЮЧОГО ОПРОМ1НЕННЯ НА ЩИТОПОД1БНУ ЗАЛОЗУ, У ПОСТЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ПЕРЮД
ДУ «Нацюналъний науковий центр радгацгйног медицины НАМН Украти» вул. Мельникова, 53, Киев, 4 050, Украта
SI «National Research Centre for Radiation Medicine Academy of Medical Sciences of Ukraine» Melnikova str., 53, Kyev, 4 050, Ukraine e-mail: dianatim@ ukr. net
Ключов! слова: евакуйоване населения, щumonoдiбнa залоза, захворюватстъ, хвороби системи Kpoeoo6izy Key words: evacuated population, thyroid gland morbidity circulatory system, pathology
Реферат. Особенности формирования патологии системы кровообращения эвакуированного населения, которое было подвержено воздействию ионизирующего облучения на щитовидную железу, в постчернобыльский период. Капустинская О. А. Цель — анализ структуры и динамики заболеваемости
эвакуированного населения, особенностей развития наиболее распространенных форм патологии системы кровообращения (СК) в отдаленный период после аварии на ЧАЭС. Материалы и методы. Для исследования выбрали группу эвакуированных, у которых в Государственном реестре Украины лиц, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, были внесены данные об индивидуальных дозах облучения щитовидной железы в возрасте 10−17 лет — 6517 человек, 18−39 лет — 496 человек, 40−60 лет — 458 человек. Показатели заболеваемости рассчитывали на 103 чел-лет за пятилетними периодами наблюдения (1988−2012 годы). Основные результаты. На формирование структуры заболеваемости эвакуированного населения влияние оказало время, прошедшее с момента аварии на ЧАЭС: отмечено два подъема заболеваемости — начальный и через 12 лет. Спустя 26 лет наиболее существенные изменения произошли в заболеваемости СК взрослого эвакуированного населения, в первую очередь цереброваскулярных заболеваний. В структуре заболеваемости ишемическая болезнь сердца занимает первое место. Значительные отличия выявлены в возрастном аспекте. Наиболее уязвимым выявилось взрослое эвакуированное население, высокие темпы роста установлены в возрасте 18−39 лет. Неблагоприятные последствия для здоровья подтверждают необходимость дальнейших исследований заболеваемости СК с дифференциацией доз на щитовидную железу.
Abstract. The peculiarities of formation of circulatory system pathology of evacuated adult population exposed to ionizing radiation on thyroid gland after the accident at the Chernobyl Nuclear Power Plant. Kapustinskaia O.A. The aim of the research — analysis of the structure and dynamics of the morbidity among evacuated population, the peculiarities ofpathogenesis of the most widespread forms of circulatory system (CS) pathology in the remote period after the accident at the Chernobyl Nuclear Power Plant. Materials and methods. Three groups of persons evacuated from Chernobyl zone of alienation were researched: persons aged 10−17 (6517 persons), 18−39 (496 persons), 40−60 (458 persons). The data on the individual radiation doses which affected thyroid gland were selected at the State Register of Ukraine on persons affected by the Chernobyl disaster. Morbidity rate was estimated per 103 man-year for 5-years periods of monitoring. The main results: Time from the moment of Chernobyl accident affected the formation of morbidity structure of evacuated population. It was fixed two peaks of morbidity incidence — initial and in 12 years. The most essential changes in CS morbidity of evacuated population were fixed 26 years later mainly in cere-brovascular diseases. The coronary artery disease takes the first place in the morbidity structure. Significant differences were detected at age-specific aspect. The evacuated adult population aged 18−39 years was the most vulnerable for the development of CS diseases. Adverse health effects confirmed the necessity of further research of CS morbidity with the differentiation of doses affected thyroid gland.
Велик! масштаби Чорнобильсько! катастрофи та необхщтсть захисту людей вщ впливу ютзуючого випромшювання зумовили потребу в проведент р1зноматтних заход1 В протира-д1ацшного захисту населения. В! х чист були евакуащя та переселения жител1 В [1].
Ршення про евакуащю населения було прий-нято через твтори доби теля вибуху. Станом на грудень 1986 р. в межах Украши було ева-куйовано 91,2 тис. ос1б. Серед них мкьке населения становило 69,5%, сшьське — 30,5%. [3].
У перш1 роки теля авари в наукових публшащях мктилася обмежена шформащя про дози опромшення жител1 В, евакуйованих з 30-км зони [6, 10]. Рад1ацшиа обстановка в той час головним чином визначалася радюнуклщами йоду, яю поступали в оргатзм з продуктами харчування 1 повирям, що сприяло переважному опромшенню щитопод1бно1 залози (ЩЗ).
Анатз результата прямих вим1рювань вм1сту йоду-131 у ЩЗ дитячого та дорослого населения 30-км зони дозволив оцшити дозов1 д1апазони 1 встановити ряд законом1рностей формування доз цього найбшьш опромшеного органу. Отримат населениям дози на ЩЗ коливалися залежно вщ вшу, м1сця проживания та дати евакуаци. Меш-канщ 30-км зони вщчули на соб1 вплив ди
рад1ац11, отримавши дози опромшення ЩЗ за короткий пром1жок часу. Така особливють ураження накладае своерщний вщбиток на стан здоров'-я евакуйованих, що знайшло пщтверд-ження в роботах Бузунова В. О., Пирогово! О.Я., Л.1. Крастково1 тощо [2, 7, 9].
Анал1з 1снуючо1 шформаци евщчить, що бшьшють дослщжень стосувалося ефект1 В рад1а-цшного опром1нення за рахунок доз зовтшнього опром1нення 1 головним чином в учасниюв л1кв1дац11 насл1дк1 В Чорнобильсько! катастрофи [5]. Досл1джениями, проведеними Пироговою О. Я. [4], встановлен1 ризики розвитку окремих иепухлиниих хвороб при опром1иени1 ЩЗ. Вщо-мост1 стосовно розвитку хвороб системи крово-об1гу (ХСК) евакуйованого населения, як1 отри-мали дози опромшення на ЩЗ, обмежет.
Мета. Враховуючи той факт, що дози на ЩЗ евакуйованого населения значно вищ1, н1ж на 1нш1 тканини та органи, метою досл1джеиня е аиал1з структури захворюваиост1 евакуйованого населения, визначення питомо! ваги ХСК у загальнш структур! захворюваност1, динам1ки показниюв захворюваност1 ХСК та особливостей розвитку найбшьш поширених форм патолог11 системи кровообпу (СК) у в1ддалений перюд п1сля авар11 на ЧАЕС.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛВДЖЕНЬ
Для дослщження обрали групу евакуйованих, у яких у Державному реестр1 Украши ос1б, яю постраждали внаслщок Чорнобильсько! ката-
строфи (ДРУ), мютяться дат про шдивщуальт дози опромшення щитопод1бно1 залози.
Poзпoдiл когорти евакуйованих ос1б за вшом на час авари на ЧАЕС представлено в таблиц! 1.
Таблиця 1
Юльккний розподш когорти евакуйованих ос1б, як1 мають даш про дози опромшення ЩЗ, за вжом на час аварп на ЧАЕС
Евакуйоваш В1к на момент опромшення
(ойб) 0−17 18−39 40−60 0−60
6517 496 458 7471
Всього в % 87,23 6,64 6,13 100
3 числа населения, евакуйованого з 30 км зони ЧАЕС, були сформован! субкогорти з ура-хуванням вшу на момент авари 1 яю мають дат про дози опромшення щитопод1бно1 залози:
— вшова трупа — особи до 18 роив на момент авари,
— вшова група — доросле евакуйоване населения вшом 18−60 роив на момент авари.
У свою чергу субкогорта вшом 18−60 роив розподшена на дв1 вшов1 групи:
— вшова група — особи вщ 18 до 39 роюв на момент авари,
— вшова група — особи вщ 40 до 60 роюв на момент авари.
По кожнш субкогорт1 проводили етдемю-лопчт дослщження динамши та структури за-хворюваноел евакуйованого населения за 19 882 012 рр. Р1вень захворюваносп розраховували на 103 люд. -роюв у перюди сиостереження (19 881 992 рр.- 1993−1997 рр.- 1998−2002 рр.- 2003−2007 рр. та 2008−2012 рр.) залежно вщ вшу.
Таблиця 2
Розподш дослвджень за першдами спостережень
Перюди спостереження
Роки
першии
другий
третш
четвертий
п'-ятий
1988−1992 1993−1997 1998−2002 2003−2007 2008−2012
Анатз матер1атв проводився з викорис-танням пакет1 В комп'-ютерних програм Ехсе1.
Для оцшки захворюваносп за перюдами спостереження визначали середню иохибку за но-золопчними формами, достов1ртсть р1знищ м1ж отриманими даними — за критер1ем Ст'-юдента. Анал1з захворюваносп здшснювали за МКХ-10.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Анал1з динамши непухлинно! захворюванога евакуйованого населения, яю мають дат про дози опромшення ЩЗ, за перюдами спостереження (1988−1992, 1993−1997, 1998−2002, 20 032 007, 2008−2012 рр.) свщчить про залежтсть формування хвороб вщ вшу на момент евакуаци та часу, що минув теля Чорнобильсько! катастрофа
При аиатз1 структури захворюваност1 евакуйованого населения встановлено, що захворю-ватсть у тсляаваршний перюд традицшио фор-мували хвороби оргатв дихання, хвороби щитоиод1бно1 залози, хвороби оргатв крово-обшу, хвороби оргатв травления, хвороби нерво-во1 системи, псих1чт розлади, хвороби ока, хвороби юстково-м'-язово! системи, хвороби сечостатево! системи. У структур! захво-рюваносп евакуйованого населения (вш 0−60 роив) протягом всього тсляаваршиого перюду перше м1сце посщають хвороби оргатв травления, друге м1сце — хвороби дихально! системи.
Зктавления структури захворюваносп в дослщжувальиих субкогортах виявило и ктотт вщмшиосп. Якщо основу структури захворю-ваноел у вшовш грут до 18 роив становлять хвороби оргатв дихання (до 47,6%), хвороби оргатв травления (до 25,3%), захворювання ен-докринно! системи (до 17,8%), то на ХСК припадае тшьки до 4,0% (рис. 1).
Серед дорослого населения (18−60 роив) ХСК стшко утримують перше м1сце (до 33,2% вщ вс1е1 патологи, рис. 2).
1988−1992
? Хвороби гастково-м '-язово! систем и- 9,23%
| Хвороби оргашв травления- 25,22%
| Хвороби сечостатево! системи- 1,48%
Хвороби ендокринно! системи- 17,86% Псиычш розлади-
3,94%
? Хвороби иервово! системи- 6,74%
? Хвороби оргашв дихання- 24,39%
Хвороби оргашв кровооб1гу- 3,89%
2008−2012
Хвороби еадокриннм
дрхання- 47,67%
Рис. 1. Структура захворюваносл (%) евакуйованого населения вжом до 18 рогав за 1988−1992рр. та 2008−2012 рр. (перш! та останш роки спостереження)
Привертае увагу, що на початковому етат (1988−1992 рр.) р1вень захворюваиосп на окраш непухлиит захворювання перевищував по-казннкн другого перюду (хвороби ендокринно! системи, псих1чт розлади, хвороби оргатв кровообку, оргатв травления, юстково-м'-язово! системи, сечостатево! системи). Це, можливо,
иов'-язано з1 «скритнг-ефектом» та з перене-сеним стресом тд час евакуаци.
Як видно з рисунка 2, найбшьшими темпами зростала захворюватсть на ХСК, хвороби ока та придаткового апарату, незначне тдвищения (до 1,7%) — на хвороби ендокринно! системи, хвороби сечостатево! системи. На р1вт 1988−1992 рр.
залишилася захворюватсть на хвороби оргашв травления, зменшилась — на хвороби нервово! системи, оргашв дихання, к1стково-м'-язово1 системи, псих1чних розлад1 В.
Важливу роль у формуванш иоказниюв захво-рюваноел СК вщграе вшовий аспект.
На рисунку 3 наведет дат щодо захворю-ваноел СК евакуйованого населения залежно вщ вшу в р1зт часов1штервали теля авари на ЧАЕС (ГО / 103 люд- роюв).
1988−1992
Хвороби сечостатево! системи- 4,38%
Хвороби ендокринноЁ системи- 8,33%
Хвороби К1СТКОВО'-
м'-язово! системи- 16,81%
Псих1чн1 розлади- 7,06%
Хвороби нервово!'- системи- 8,47%
Хвороби ока- 4,94%
Хвороби оргашв Хвороби оргашв травления- 17,09% дихання- 9,75%
Хвороби оргашв кровообиу- 23,16%
2008−2012
Псих1чн1 розлади- 0,00%
Хвороби К1СТКОВО-м'-язово! системи- 7,61%
Хвороби сечостатево! системи- 6,57%
Хвороби ендокринноЁ системи- 10,03%
Хвороби оргашв гравлення- 16,96%
Хвороби нервово!'- системи- 4,84%
Хвороби ока- 13,15%
Хвороби оргашв дихання- 7,61%
Хвороби оргашв кровообиу- 33,22%
Рис. 2. Структура захворюваносп (%) евакуйованого населения вжом 18 -60 рошв за 1988−1992рр. та 2008−2012 рр.
80 70 60 50 40 30 20 10
72,01
-
26,12 22,9
31,07
14,83
++ ++
и"
69,75
76,64
(тча
Ш
53,08
8,35
58,61

44,88
3,37
16,41
2,81
24,03
1988−1992 1993−1997 1998−2002 2003−2007 2008−2012 В 0−17 poKie? 18−39 poKie Н 40−60 poKie
Рис. 3. Динамжа захворюваносп СК евакуйованого населения за перюдами спостереження ((ID / 103 люд- роюв)
Нами встановлена тенденщя до зниження р1вня захворюваносп на вс1 хвороби СК у вшовш грут 0−17 роив. У той же час показники захворюваносп дорослого евакуйованого населения (18−60 роив) мають негативну динамшу.
Хоча показники захворюваносп СК в ос1б вшом 0−17 роив на першому етат майже одна-ков1 з вшовою групою 18−39 роюв, однак починаючи з другого перюду спостер1гаються вщмшносп в динамщ1 показииюв. У той час, як у грут 0−17 роив захворюватсть СК з часом зменшуеться 1 становить в 2008—2012 рр. 2,81,±0,47(ГО / 103 люд- роив), то в когорп 1839 роив показники захворюваносп характеризуются значиим зростаниям. Через 26 роив теля авари р1вень захворюваносп пор1вняно з иочатковим етапом вир1с у 3,82 разу, а з другим — в 2,4 разу, що достов1рно тдтверджено.
У когорп 40−60 роив захворюватсть СК у перший перюд перевищила показники вшово1 групи 18−39 роив в 2,85 разу, а починаючи вже з третього перюду, навпаки, р1вень захворюваносп 18−39 р1чних стае вищим 1 в 2008—2012 рр. у 3,2 разу вище, тж в ос1б 40−60 роив (достов1рно тдтверджено).
Шдвищення захворюваносп СК ос1б вшом 1839 роив вщбулося двома хвилями (1998−2002 та 2008−2012 рр.) 1 максимуму показник досягнув в останньому иерюд1 спостереження.
У вщ1 40−60 роив вщбулося зменшення захворюваносп1 через 26 роив р1вень став у 3,0 разу нижчим пор1вняно з иочатковим иерюдом.
Виходячи з того, що в загальнш структур! захворюваносп на хвороби СК евакуйованого
населения 96% припадае на захворюватсть дорослого населения, подальший анал1з проводили для ще! категори постраждалих.
Для встановлеиня особливостей розвитку захворюваносп СК була проанатзована й структура (рис. 4).
Як видно з рисунка, структуру ХСК головним чином формують г1пертон1чна хвороба, imeMi4Ha хвороба серця, цереброваскулярт хвороби.
На початковому eTani найбшьш висою piBHi захворюваносп зареестроват на артер1альну гшертензто (гшертотчну хворобу), у подаль-шому спостер1гаеться иовшьне й зниження, за виключенням 1998−2002 роюв.
3 часом картина змшюеться: шем1чна хвороба серця (IXC) та цереброваскулярт хвороби (ЦВХ) виходять на провщт м1сця в структур! захворюваносп.
Через 26 роюв теля aBapii'- перше рангове м1сце серед груп хвороб, що формують структуру на ХСК, nocina IXC, як серед усього дорослого евакуйованого населения, так i окремих в1кових груп. Друге рангове м1сце займають ЦВХ, трете — гшертотчна хвороба.
Пор1внюючи структуру захворюваносп СК за п'-ятир1чними перюдами спостереження, вста-новлено зростання р1вня IXC з максимальиим р1внем у 1998−2002 роках, тобто через 12−17 poKie теля aBapii'- та ЦВХ з максимальиим piBHeM у 2008−2012 роках. Необхщио вадик-ити нaйбiльш стр1мке зростання р1вия захворюваносп вщносио IXC пор1вняно з першим та другим перюдами спостереження.
0
20
15
10
20,06 19,7
15,41 ^^^ О 016,63
03, 67 15,46 12,85 О / А 12,32
Х-
1,74
3,95
[9,24
'-^5,22-
2,01
1,85
0,62
1988−1992
1998−2002
2003−2007
2008−2012
1 Артер1альна гшертенз! я О Цереброваскулярш хвороби v Хвороби вен
хвороба серця Хвороби артерш
Рис. 4. Пвень захворюваносл в когорт! евакуйованого населения за трупами ХСК дорослого евакуйованого населения (18−60 роюв) за перюдами спостереження (ID / 103 люд- роюв)
5
0
При анатз1 вшових особливостей piBHiB захворюваносп за окремими трупами хвороб виявлено, що в oci6 вшом 18−39 рошв з часом показники захворюваносп зростали майже за вс1ма групами хвороб, за виключенням хвороб вен. Максимальне тдвищення вщбулося на IXC, ЦВХ, г1пертон1чну хворобу.
В oci6 в1ком 40−60 рок1 В, навпаки, за BciMa групами хвороб зареестровано зниження по-казнишв, за виключенням ЦВХ. Найбшьш ва-гоме зниження на гшертотчну хворобу та IXC.
Надзвичайно важливим напрямком дослщ-жень е анатз захворюваносп по найбшьш поши-
реним хворобам СК. Серед них на особливу увагу заслуговуе IXC.
Динамша захворюванога на IXC наведена на рисунку 5. Рисунок 5 демонструе вщмшнога в динамщ1 показнишв захворюваносп на IXC у р1зних в1кових трупах протягом 26 рошв спостереження. У той час, як у вшовш rpyni 1839 рок1 В ефект наростае вщ початку спостереження i досягае niKy в останньому nepiofli, то у вщ1 40−60 рок1 В захворюватсть спадае i мшмальних величин досягла через 26 рошв теля авари.
50
40
30
20
10
/-71
1988−1992 1993−1997 1998−2002 2003−2007 2008−2012? 18−39 poKie ED 40−60 poKie
Рис. 5. PiBeHb захворюваносп на IXC дорослого евакуйованого населения залежно ввд BiKy за перюдами спостереження (ID / 103 люд- рок1в)
0
Впродовж другого десятир1ччя вщ) шчаеться початок стр1мкого збшьшения частки евакуйова-ного населения з ЦВХ [8].
Отримат нами дат ствпадають з результатами попередтх дослщжень 1 свщчать про зростания рол1 патологи ЦВХ з часом, що минув
з моменту авари на ЧАЕС. Через 26 роив за-хворюватсть на ЦВХ зросла в 3,3 разу (рис. 6).
3 часом доросле евакуйоване населения мае бшьш високий ризик розвитку таких ускладнень, як шсульт та шфаркт мозку.
20
15
10
& lt-г=Я
/ о
1988−1992 1993−1997 1998−2002 2003−2007 2008−2012? 18−39 poKie О 40−60 poKie? 18−60 poKie
Рис. 6. PiseHb захворюваносл на ЦВХ дорослого евакуйованого населения залежно ввд BiKy за першдами спостереження (ID / 103 люд- рок1в)
5
0
ВИСНОВКИ
1. Проведений анал1з показав, що найбшьш уразливою групою для розвитку хвороб СК е доросле евакуйоване населения.
2. З'-ясовано, що на формування структури та nepe6iry захворювань евакуйованого населения суттево вплинув час, що минув теля авари на ЧАЕС. У захворюваносп евакуйованого населения можна видшити дв1 хвит тдйому захво-рюваностк на початку захворюваносп (перший иерюд спостереження) та в третьому nepiofli (1988−2002 pp., тобто через 12 роюв). Через 26 рок1 В теля авари найбшьш суттев1 змши в за-хворюваносп дорослого евакуйованого населения торкнулися хвороб СК, у першу чергу ЦВХ. Якщо на початку дослщжень найбшьш висою piBHi зафшеоват на гшертотчну хворобу, то з другого — стшко на IXC.
3. Отримат дат вказують на р1зницю показниюв захворюванога СК у р1зних вшових трупах. Найбшьшими темпами зростала захво-рюватсть у вщ1 18−39 роюв (в 3,2 разу пор1вняно з початковим етапом), у той час, як серед дитячого населения та oci6 у вщ1 40−60 роив показники захворюваносп зменшились.
4. Найбшьш характерною ознакою у вщда-лений иерюд е тдвищення р1вня хротчно! IXC у BiKOBi категори 18−39 роив. Особливе заиепо-коення викликае тдвищення гшертотчно! хво-роби в oci6 молодшого в1ку. Через 26 роив захворюватсть на ЦВХ зросла в 3,3 разу.
5. Несприятлив1 наслщки для здоров'-я дорослого евакуйованого населения тдтверджують необхщтсть подальших дослщжень захворю-ваност1 СК з диференщащею доз на ЩЗ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Авария на Чернобыльской АЭС и ее последствия: информация, подготовленная для совещения экспертов МАГАТЭ, Вена, 25−29 авг. 1986 г. / Государственный компот по использованию атомной энергии СССР. -М., 1986. — 78 с.
2. Бузунов В. О. Етдемюлопчш дослщження не
пухлинно! захворюваносл та cмepтнocтi дорослого населения, евакуйованого з м. Пpип'-ятi та 30-км зони
ЧАЕС /В.О. Бузунов, О. Я. Пирогова, Л.I. Kpacнiкoвa // Meдичнi нacлiдки авари на Чорнобильсьюв aтoмнiй стаици / за ред. О.Ф. Воз1аиова, В. Г. Бебешка, Д. А. Базики. -К. :Д1А, 2007. -С. 448−476
3. Медико-демографические последствия аварии на Чернобильской АЭС / Н. И. Омельяиец, Г. И. Ми-рецкий, М. М. Сауров, В. Ф. Торбии // Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской атомной
електростанции: материалы науч. Конф., Киев, 11−13 мая 1988 г. — К. :Здоровя, 1988. -С. 187−192).
4. Особенности неопухолевой заболеваемости, инвалидности и смертности взрослого эвакуированного населения в послеэвакуационном периоде (эпидемиологические исследования) / Е. А. Пирогова,
B.А. Бузунов, Г. И. Картушин [и др.] // Етдемюлопя медичних нacлiдкiв аварп на Чорнобильськш АЕС. 20 poKiB по тому: тези доп. мiжнap. наук. -практ. конф. 910 жовтня 2007р., м. Кигв. — Донецьк: Вид-во «Ве-бер», Донецька фтя, 2007. -С. 39−40.
5. Особливосп хвороб системи кровооб1гу в учасниюв лжвщацп настдюв Чорнобильськог aBapii'- / I.M. Хомазюк, Ж.М. Гобулав1чене, О.М. Наст1на [та iH.] // Медичш наслщки Чорнобильсько! катастрофи: 1986−2011: монограф1я / A.M. Сердюк, В. Г. Бебешко, Д. А. Базика [та iH. ]- за ред. A.M. Сердюка, В. Г. Бебешка, Д. А. Базики. — Тернопшь: ТДМУ, 2011. -
C. 411−460.
6. Репин B.C. Сравнительный анализ вариантов реконструкции индивидуальных доз облучения эвакуированного населения / B.C. Репин В. Б. Берков-
ский, В. В. Чумак // Проблемы радиационной медицины. — К., 1989. — Вып. 2. — С. 29−48.
7. Стан здоров'-я дорослого населения, евакуйо-ваного внаслщок Чорнобильсько!'- катастрофи (етде-мioлoгiчнe дocлiджeння) / О. Я. Пирогова, В.О. Бузу-нов, КС. Прикащикова, Т. С. Домашевська // Еколо-пчний BicHHK.- 2006.- № 5. -С. 14−20.
8. Эпидемиология неопухолевых болезней у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС / В. А. Бузунов, Е. А. Пирогова, В.M. Терещенко [и др.] // Проблеми pafliaurnHoi медицини та радюбюлоги: зб. наук. праць /НЦРМ АМН Украши. — К., 2004. — Вип. 10. — С. 185−207.
9. Эпидемиология неопухолевых эффектов ионизирующего облучения / В. А. Бузунов, Е. А. Пирогова, Л. И. Красникова [и др.] // Журнал АМН Украши. -2006. — Т. 12, № 1. — С. 174−184.
10. Likhtarev I.A. Retrospective Reconstruction of Individual and Collective External Gamma- Doses of Population evacuated after the Chernodyl / I.A. Likhta-rev, V.V. Chumak, V.S. Repin // Accigent Health Phys. -1994. — Vol. 66, N 6. — P. 643−652.
REFERENCES
1. [The Chernobyl accident and its consequences: Information prepared for up experts from IAEA, Vienna, 25−29 august 1986 year]. Gosudarstvennyy komitet po ispol'-zovaniyu atomnoy energii SSSR. M. 1986: 78. Russian.
2. Buzunov VO, Pirogova OYa, Krasnikova LI. [Epidemiological studies have not tumor incidence and mortality of the adult population evacuated from the town of Pripyat and the 30-km zone of Chernobyl]. Medichni naslidki avarii na Chornobil'-s'-kiv atomniy stantsii. K. :DIA. 2007: 448−76. Ukrainian.
3. Omel'-yanets NI, Miretskiy GI, Saurov MM, Torbin VF. [Medical and demographic consequences of the Chernobyl ACS]. Meditsinskie aspekty avarii na Chernobyl'-skoy atomnoy elektrostantsii: materialy nauch. Konf., Kiev, 11−13 maya 1988 g. K. :Zdorovya. 1988: 187−92. Russian.
4. Pirogova EA, Buzunov VA, Kartushin GI. [Features of non-tumor morbidity, disability and mortality in the adult evacuees posleevakuatsionnom period (epidemiological studies)]. Epidemiologiya medichnikh naslid-kiv avarii na Chornobil'-s'-kiy AES. 20rokiv po tomu: tezi dopovidey mizhnarodnoi naukovo-praktichnoi konfe-rentsii 9−10 zhovtnya 2007r., m. Kiiv-Donets'-k: Vidav-nitstvo «Veber», Donets'-ka filiya. 2007: 39−40. Russian.
5. Khomazyuk IM, Gobulavichene ZhM, Nastina OM. [Features cardiovascular diseases in liquida-
tors of the Chernobyl accident]. Medichni naslidki Chornobil'-s'-koi'- katastrofi: 1986−2011: monografiya Ser-dyuk AM, Bebeshko VG, Bazika DA. Ternopil'-: TDMU. 2011: 411−60. Ukrainian.
6. Repin VS, Berkovskiy VB, Chumak VV. [Comparative analysis of variants of reconstruction of individual doses to evacuees]. Problemy radiatsionnoy meditsiny. Kiev. 1989−2: 29−48. Russian.
7. Pirogova OYa, Buzunov VO, Prikashchikova KE, Domashevs'-ka TE. [The health status of the adult population evacuated from the Chernobyl disaster (epidemiological studies)]. Ekologichniy visnik. 2006−5: 14−20. Ukrainian.
8. Buzunov VA, Pirogova EA, Tereshchenko VM. [Epidemiology of non-neoplastic diseases in liquidators of the Chernobyl accident consequences]. Problemi radiat-siynoi'- meditsini ta radiobiologii'-: zb. Nauk. Prats'- / NTsRM AMN Ukralni. 2004−10: 185−207. Russian.
9. Buzunov VA, Pirogova EA, Krasnikova LI. [Epidemiology of non-neoplastic effects of ionizing radiation]. Zhurn. AMN Ukrami. 2006−12(1): 174−184. Russian.
10. Likhtarev IA, Chumak VV, Repin VS. Retrospective Reconstruction of Individual and Collective External Gamma- Doses of Population evacuated after the Chernodyl Accigent. Health Phys. 1994−66(6): 643−52.
CTaTra Ha^mmnao pe^aKuii'- 10. 09. 2014

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой