Marketing strategy of automobile transport enterprises under realization diversification of enterprise

Тип работы:
Реферат
Предмет:
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 628. 013. 3
МАРКЕТИНГОВА СТРАТЕГІЯ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ
ВИРОБНИЦТВА
В.В. Біліченко, доцент, к.т.н., М. А. Красноштан, доцент, к.т.н., О. М. Красноштан, магістр, ВНТУ
Анотація. Розглянуто маркетингову стратегію автотранспортних підприємств при проведенні на них диверсифікації виробництва як один із шляхів їх ефективного економічного зростання на сучасному етапі.
Ключові слова: маркетинг, стратегія маркетингу, диверсифікація, автомобільний транспорт, маркетингова стратегія диверсифікації.
Вступ
Перехід до ринкових форм господарювання в Україні зумовив приватизацію більшості підприємств, в тому числі й підприємств автомобільного транспорту. Приватизація, в свою чергу, зумовила передання державою владних повноважень автотранспортним підприємствам. В цьому процесі є як позитивні, так і негативні сторони.
До позитивних відносимо: демонополізацію транспортної сфери, розвиток конкуренції серед автотранспортних підприємств, формування ринкової інфраструктури тощо.
До негативних сторін цього процесу можна віднести той факт, що керівництво автотранспортних підприємств не змогло вчасно пристосуватися до ринкової моделі господарювання. Також автотранспортні підприємства не мають чіткої маркетингової стратегії, їх діяльність орієнтована на одного або декількох великих споживачів, а тому добробут автотранспортного підприємства прямо залежить від добробуту промислового під-приємства-замовника. Вибір стратегії, тактики та шляхів ринкової трансформації українських автотранспортних підприємств залежить від комплексу політичних, економічних та соціальних факторів, які мають специфічні особливості, властиві лише певній країні. Аналіз ситуації свідчить про тяжкий стан, в якому опинилися автотранспортні підприємства. Цей стан пов’язаний з грубими помилками у визначенні стратегії і тактики їх ринкової поведінки, що обумовили поглиблення спаду обсягів перевезень, припинення процесу оновлення основних фондів, в тому числі й рухомого складу. Все це свідчить про відсутність виваженої стратегії, яка складається з формування та реалізації мети і завдань автотранспортного підприємства по кожному виду робіт або послуг,
що ним надаються, відповідно до ситуації, що склалася на ринку з урахуванням можливостей підприємства. Тобто постає питання розробки стратегії маркетингу для кожного автотранспортного підприємства.
На сучасних українських підприємствах автомобільного транспорту нагромаджено значний обсяг матеріально-технічної бази, яка виявилася тимчасово вільною від забезпечення транспортного процесу. Тому основним питанням на сьогодні є питання ефективного використання цих ресурсів. Одним із можливих шляхів вирішення даного питання є проведення диверсифікації. Саме диверсифікація виробництва та підприємницької діяльності є інструментом усунення диспропорції відтворення та перерозподілу ресурсів і визначає напрямки реструктуризації автотранспортних підприємств.
Аналіз публікацій
Питання диверсифікації виробництва розглянуте у працях М.Н. Бідняка, Н. М. Бондар, а також інших вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як О. А. Давиденко, І.А. Бланк, Н. Г. Мислак, О. Трой-нікової, О. М. Красноносова та ін. В цих роботах розглянуте поняття диверсифікації виробництва на промислових підприємствах та результати, до яких приводить запровадження диверсифікації виробництва. Зокрема, О. М. Красноносова у своїй роботі розглядає маркетингову стратегію промислових підприємств при проведенні диверсифікації виробництва.
Мета та постановка задачі
На сьогодні в Україні у сфері автомобільного транспорту залишаються недослідженими питання доцільності процесу диверсифікації виробництва
шляхом заміни традиційного асортименту послуг автотранспортних підприємств, що надаються промисловим споживачам, на споживчі послуги. Не розроблено методику вибору стратегії маркетингу автотранспортних підприємств, виходячи з їхніх можливостей та з врахуванням факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.
У результаті непристосованості маркетингової теорії до сучасних ринкових умов відбувається стихійний розвиток виробництва, нераціональне та неоптимальне використання основних фондів та виробничих ресурсів автотранспортних підприємств.
Передумови для вирішення задачі
Однією з головних цілей діяльності автотранспортного підприємства є отримання прибутку. Досягнення цієї мети можливо лише у випадку обґрунтованого обрання маркетингової стратегії. Маркетингова стратегія автотранспортного підприємства повинна передбачати орієнтацію керуючої підсистеми підприємства на споживача при розв’язанні будь-яких завдань. Однією з головних функцій, яка повинна бути виконана цією стратегією, є приведення можливостей автотранспортного підприємства у відповідність до ситуації на ринку. Тут мається на увазі співставлення можливості автотранспортного підприємства надавати певні послуги або виконувати певні роботи, що зумовлено його матеріально-технічною базою, рухомим складом, матеріальними та фінансовими ресурсами, наявністю кваліфікованих фахівців та менеджерів, та ринкового попиту даних робіт та послуг. Маркетингова стратегія автотранспортного підприємства повинна враховувати як внутрішнє, так і зовнішнє середовище підприємства, а також розміри маркетингового бюджету, та забезпечувати не тільки високий збут робіт і послуг, що надаються підприємством, а й достатню рентабельність виробництва.
Однією із стратегій діяльності автотранспортного підприємства може бути диверсифікація. Диверсифікація — це стратегія, яка націлена на освоєння нових ринків та послуг, коли традиційне виробництво не дозволяє досягнути головної мети -одержання прибутку.
В практиці автотранспортних підприємств України диверсифікація вже застосовується впродовж досить тривалого часу. Але на даному етапі диверсифікація розглядається лише як вимушений захід для виходу підприємства із кризового стану, викликаного відсутністю попиту на традиційний асортимент робіт та послуг, що надаються. В автотранспортних підприємств, які вдаються до здійснення диверсифікації, в більшості випадків відсутня чітка стратегія, організаційно-технічна та управлінська структура, впровадження дивер-
сифікації не передбачає подальшого економічного зростання підприємства.
При прийнятті рішення про проведення диверсифікації на підприємстві автомобільного транспорту слід особливу увагу звернути на дослідження попиту на послуги, які планується надавати в результаті проведення диверсифікації. Даний показник є індикатором правильності обраної стратегії.
З іншого боку, враховуючи скрутний фінансовий стан більшості українських автотранспортних підприємств, особливу увагу необхідно звернути на їхню можливість надавати такі послуги.
Отже, головним завданням вибору ринкової номенклатури є узгодження ринкового попиту з технічними та економічними можливостями виробництва. Саме обґрунтований вибір асортименту послуг дозволяє внести докорінні зміни в технічну та економічну діяльність підприємства. Важливим аспектом маркетингової стратегії в цьому контексті є проблема припинення або зменшення надання тих послуг, ринковий попит яких є низьким, з одночасним розширенням надання нових груп послуг.
Ще одним питанням, яке повинно бути першочергово та оптимально розв' язане при прийнятті рішення про проведення диверсифікації на підприємстві автомобільного транспорту, є визначення, до якого типу послуг, що планується надавати, краще перейти в процесі проведення диверсифікації: до послуг, аналогічних тим, які традиційно надаються автотранспортним підприємством, однак при цьому користуються підвищеним попитом на ринку (тобто нові види перевезень), або принципово нові, які автотранспортне підприємство до цього ніколи не надавало (сюди можуть бути віднесені послуги з технічного обслуговування та ремонту автотранспорту стороннім організаціям, мийка автомобілів, побутове обслуговування населення, громадське харчування, сфера розваг, навчання та професійна підготовка фахівців тощо).
До переваг першої групи послуг можна віднести:
— наявність досвіду надання такого або аналогічного виду послуг-
— наявність необхідного або близького до необхідного рухомого складу-
— наявність необхідної або близької до необхідної виробничо-технічної бази, що не потребує модернізації-
— наявність висококваліфікованого персоналу та менеджерів, які без додаткової підготовки або з незначною перепідготовкою зможуть виконувати роботи з надання послуг-
— наявність досвіду роботи у даному сегменті ринку та необхідних комерційних зв’язків.
Але необхідно зазначити, що тут є і ряд негативних чинників. До них належать:
— наявність значної конкуренції на ринку-
— постійно зростаюча собівартість послуг.
Наведені аргументи дають можливість стверджувати, що диверсифікація, пов' язана з переходом до надання послуг даної групи, не потребує значних обсягів інвестування, а отже рентабельність інвестицій цього диверсифікаційного проекту буде вища. Оскільки ринок цих послуг як правило насичений, на ньому висока конкуренція, то дана маркетингова стратегія не дозволяє отримати високий прибуток, стримуючи таким чином інтенсивний економічний розвиток підприємства.
До переваг другої групи послуг можна віднести:
— незначну конкуренцію на ринку-
— підвищений інтерес до нових послуг з боку споживачів-
— великий обсяг реалізації-
— можливість входження до нових секторів ринку-
— можливість регіональної диверсифікації.
До негативних сторін цієї групи послуг належать:
— відсутність достатньої матеріально-технічної бази для організації надання таких послуг-
— відсутність кваліфікованих кадрів-
— відсутність досвіду роботи в даному сегменті ринку-
— відсутність налагоджених комерційних зв’язків.
Таким чином, можна зробити висновок, що диверсифікація, пов’язана з наданням послуг цієї групи, потребує великого обсягу інвестованого капіталу для придбання матеріально-технічної бази, рухомого складу, для навчання та перенавчання кадрів. Через це дана стратегія диверсифікації матиме низьку рентабельність інвестиційного
капіталу. Але завдяки сприятливій кон’юнктурі ринку, низькому рівню конкуренції, низькій мо-нополізованості ринку підприємство матиме можливість за рахунок цінової політики отримувати високий рівень прибутку, хоча при цьому і ризикує.
При проведенні диверсифікації на підприємстві автомобільного транспорту доцільним може бути процес корпоратизації підприємств, коли на базі багатопрофільного підприємства утворюється ряд самостійних виробництв, які мають змогу координувати свою діяльність. Тобто для автотранспортного підприємства в цілому може бути характерна наявність декількох маркетингових стратегій одночасно. Головним завданням на даному етапі є правильний вибір для кожного окремо взятого виробничого підрозділу власної стратегії маркетингу, яка найкраще відповідатиме кожному виду робіт чи послуг, що надаються, та кожному ринку. Це дозволить у повній мірі досягти кінцевої мети діяльності автотранспортного підприємства — одержання прибутку.
Висновки
При функціонуванні автотранспортних підприємств в умовах перехідної економіки необхідне запровадження на них диверсифікації виробництва. Для того, щоб ефективно запровадити диверсифікацію, слід розробити чітку, науково обґрунтовану маркетингову стратегію. Сукупність цих дій приведе до значного економічного ефекту.
Література
1. Бідняк М.Н., Бондар Н. М. Планування інвестицій на автомобільному транспорті. — К.: НТУ, 2000.
2. Бланк И. Л. Инвестиционный менеджмент. — К. :
«ИТЕМ» ЛТД, 1995. — 447 с.
3. Давиденко О. А. Оцінка ефективності організа-
ційно-технічної підготовки добудови і диверсифікації об'єктів незавершеного будівництва. — Харків: ХНУБА, 2003. — 189 с.
4. Тройнікова О. Диверсифікація на залізничному
транспорті // Економіка України. — 2003. -№ 6. — С. 28−30.
Рецензент: Є.В. Нагорний, професор, д.т.н. ,
ХНАДУ.
Стаття надійшла до редакції 20 квітня 2005 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой