Разработка состава основы крем-маски для профилактики и терапии лиц с андрогенной алопецией

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Технологія виробництва ліків
Pharmaceutical manufacturing
УДК 615. 451. 2+616. 594. 14
М. І. Федоровська
Розробка складу основи крем-маски для профілактики і терапії осіб з андрогенною алопецією
Івано-Франківський національний медичний університет
Лікування андрогенної алопеції є актуальним завданням дерматології, оскільки асортимент лікарських засобів, які впливають на патологічну ланку захворювання і є безпечними під час тривалого застосування, обмежений. Мета роботи полягала в розробці оптимального складу основи крем-маски з екстрактом плодів пальми сабаль і настойкою софори японської, що призначена для профілактичного та терапевтичного застосування при андрогенній алопеції. Наведено комплексні фізичні, біофармацевтичні та мікроскопічні дослідження з вибору оптимального складу емульсійної основи крем-маски. Встановили, що найкращими споживчими та фармако-технологічними властивостями характеризуються основи, які містять комплекс емульгаторів MONTANOV 68 і NatureMulse чи Olivem 1QQQ, гелеутворювачі карбопол (Q, 5%) і гуарову камедь (1%).
Разработка состава основы крем-маски для профилактики и терапии лиц с андрогенной алопецией
М. И. Федоровская
Лечение андрогенной алопеции — актуальная задача дерматологии, поскольку ассортимент лекарственных средств, влияющих на патологическое звено заболевания и безопасных при длительном применении, ограничен. Поэтому целью работы была разработка оптимального состава основы крем-маски с экстрактом плодов пальмы сабаль и настойкой софоры японской, которая предназначена для профилактического и терапевтического применения при андрогенной алопеции. Представлены комплексные физические, биофармацевтические и микроскопические исследования по выбору оптимального состава эмульсионной основы крем-маски. Установлено, что лучшими потребительскими и фармако-технологическими свойствами обладают основы, которые содержат комплекс эмульгаторов МОШАЫОУ 68 и КаШгеМике или Оііуєш 1000, гелеобразователи карбопол (0,5%) и гуаровую камедь (1%).
Ключевые слова: андрогенная алопеция, эмульсии, биофармация.
Актуальные вопросы фармацевтической и медицинской науки и практики. — 2014. — № 2 (15). — С. 4−7
Ключові слова: андрогенна алопеція, емульсії, біофармація.
The development of cream-mask base composition for androgenetic alopecia prevention and treatment
M. L. Fedorovska
Aim. Androgenetic Alopecia (AA) treatment nowadays is still a difficult task of dermatology as the range of drugs that affect the pathological link of disease and are safe for prolonged use, is limited.
Methods and results. The purpose of the work was to study the optimal composition of the cream-mask base with Saw palmetto dry extract and the tincture of Sophora Japonica intended for prophylactic and therapeutic use in AA. The work presents a complex of physical, biopharmaceutical and microscopic research on the choice of the optimal cream-mask base.
Conclusion. It has been established that the best consumer and pharmaco-technological properties are characterized with the bases, to which a complex of emulsifiers MONTANOV 68 and NatureMulse or Olivem 1000 polymers- Carbopol (0,5%) and guar gum (1%) is introduced-
Key words: Androgenetic Alopecia, Emulsion Base, Cream Mask, Physical Processes, Biopharmaceutics.
Current issues in pharmacy and medicine: science and practice 2014- № 2 (15): 4−7
Важливим напрямом фармацевтичної технології є створення лікарських косметичних засобів для профілактики та терапії дерматологічних захворювань, що впливають на зовнішню привабливість людини й погіршують соціальну адаптацію хворого [12].
Патологічне випадіння волосся — алопеція — є актуальною проблемою, котра посідає у структурі шкірних патологій одне із провідних місць. Залежно від етіопа-тогенетичних факторів і зовнішніх проявів алопеції розрізняють різні її види: андрогенна, телогенова, гніздна, токсична тощо [7,13]. Однією з найбільш поширених форм, що трапляється як у чоловіків, так і у жінок, є андрогенна алопеція (АА) — прогресуюче облисіння, котре викликане дією андрогенів на волосяний фолікул у осіб зі спадковою схильністю [3,11,14].
Нині лікування АА залишається складним завданням дерматології, оскільки номенклатура лікарських пре-
паратів, які б впливали на патогенетичну ланку захворювання, обмежена. Специфічна терапія АА полягає в застосуванні антагоністів 5-а-редуктази (фермент, що перетворює тестостерон на активний дигідротестос-терон). До цієї групи лікарських препаратів належить фінастерид, який призначають для системного лікування АА. Однак фінастерид характеризується рядом серйозних побічних ефектів на статеву систему чоловіків і абсолютно протипоказаний жінкам репродуктивного віку (викликає фемінізацію плоду). Для місцевої терапії АА широко застосовують міноксидил у формі лосьйону. Препарат є сильнодіючим периферичним судинорозширювальним засобом, але характеризується низкою недоліків: потреба постійного вживання для забезпечення терапевтичного ефекту, відсутність дії на патогенетичні ланки захворювання, висока вартість тощо [10,11,15].
Отже, актуальною є розробка ефективних і безпечних
лікарських косметичних засобів рослинного походження, які впливали б на патогенетичні механізми АА, зокрема крем-маски з екстрактом плодів пальми сабаль (ненасичені жирні кислоти й фітостероли виявляють інгібуючі властивості щодо 5а-редуктази та блокують андрогенові рецептори) і настойкою софори японської (флавоноїди стимулюють шкірний кровообіг) [8,9].
Мета роботи
Розробка оптимального складу основи крем-маски для профілактичного та терапевтичного застосування при АА.
Матеріали і методи дослідження
На першому етапі дослідження розробили емульсійну основу крем-маски, яка повинна мати ряд властивостей: максимально швидко і повно вивільняти діючі речовини, не руйнувати водно-ліпідний шар і не обтяжувати волосся. Попередній практичний досвід свідчить, що для створення стійкої емульсійної системи, яка б мінімально впливала на структуру шкіри, необхідно застосовувати комплекс поверхнево-активних речовин (ПАР) І і ІІ роду та розчини високомолекулярних сполук (ВМС) [1,6]. Під час вибору ПАР зупинились на комплексному емульгаторі МОЭТАКОУ 68, що широко використовується в косметичній практиці як ефективний компонент препаратів догляду за волоссям і шкірою. Для забезпечення належної колоїдної стабільності гетерогенної системи додатково використали емульгатори І роду (КаШгеМи^е, Оііуєш 1000, Цетарет-20) та 1% розчини ВМС: натрію альгінату, ксантанової і гуарової камедей, Ка-КМЦ і карбополу. Як основний компонент жирової фази обрали олію насіння гарбуза, котра крім формоутворюючих властивостей характеризується антиоксидантною і фолі-кулопротекторною дією (містить поліненасичені жирні кислоти, фітостероли, вітаміни та мікроелементи) [9].
Склади основ наведені у таблиці 1. Основи готували методом оберненого емульгування- як водну фазу використовували 1% розчини ВМС. Для прискорення розчинення природних гідроколоїдів (ксантанової і гуарової
камедей, натрію альгінату) речовини солюбілізували гліцерином- основи з карбополом на стадії гомогенізації нейтралізували триетаноламіном.
Основи оцінювали за органолептичними й споживчими властивостями, визначали колоїдну та термостабільність, дисперсність і ступінь пенетрації в агаровий гель [2,4]. Дисперсність часток олійної фази емульсійної системи проводили за допомогою електронного мікроскопа «Delta Optical Genetic Pro» з вмонтованою камерою (об'єктив 4Q/Q, 65 16Q/Q. 17- окуляр WF 1Q*/18). При визначенні ефективності вивільнення біологічно активних речовин (БАР) методом дифузії в агар, до складу носіїв вводили по 1Q% настойки софори японської. Як реактив на фенольні сполуки використовували розчин заліза (ІІІ) хлориду. Чашки Петрі зі зразками поміщали у термостат при температурі 37 °C і через кожні 15 хвилин вимірювали діаметр забарвлених зон [5].
Результати та їх обговорення
Усі досліджувані основи були однорідні, кремового кольору із зеленуватим відтінком, характерного запаху гарбузової олії. Основи з натрію альгінатом (3, 8, 13) і з Na-КМЦ (4, 9, 14) характеризувались низькою в’язкістю (консистенція близька до рідкої). Основи, в яких використовували поєднання емульгаторів MONTANOV б8 і Цетарет^ (11−15) із різними ВМС (у тому числі з гуаровою, ксантановою камеддю та карбополом), за зовнішнім виглядом характеризувались низькими споживчими показниками, не відповідали вимогам колоїдної і термостабільності (11−14). Основи з карбополом (5, 1Q) були надто в' язкі, але належного споживчого вигляду. Тому для подальших досліджень ми приготували основи, в яких замість 1% використали Q, 5% карбополу (5* і 1Q*). Отже, для мікроскопічних і біофармацевтичних досліджень обрали б основ, в яких використано поєднання емульгаторів MONTANOV б8 і NatureMulse чи Olivem 1QQQ: 1 і б (із гуаровою камеддю), 2 і 7 (із ксантановою камеддю), 5*і 1Q* (із Q, 5% карбополу).
Протягом мікроскопічних досліджень виявили, що
Таблиця 1
Склади основ
Назва, компонента Кількість компонента, г
Олія гарбуза 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10
Montanov 68 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3
NatureMulse 2 2 2 2 2
Olivem 1000 2 2 2 2 2
Цетарет-20 2 2 2 2 2
Гуарова камідь 1 1 1
Ксантанова камідь 1 1 1
Натрію альгінат 1 1 1
На КМЦ 1 1 1
Карбопол 1 1 1
Триетаноламін 0,5 0,5 0,5
Гліцерин 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5
Вода очищена до 100 до 100 до 100 до 100 до 100 до 100 до 100 до 100 до 100 до 100 до 100 до 100 до 100 до 100 до 100
М. І. Федоровська
Рис. 1. Дисперсність часток олійної фази: А — основа № 1- Б Е — основа № 10*.
зразки № 1, 2, 7 є неоднорідними за дисперсністю, оскільки значну частку становлять великі фракції (рис. 1 А, В, Г). Середні розміри часток дисперсної фази знаходяться в межах від 5,3 до 7,2 мкм. Основи № 26, 5* є одноріднішими, середній розмір часток дисперсної фази — 3,2 мкм (рис. 1 Б) і 2,8 мкм (рис. 1Д). Найменший середній розмір (2,6 мкм) та однорідність часток дисперсної фази характерні для основи № 10* (рис. 1 Е).
Однорідність і високий ступінь дисперсності олійної фази впливає на рівномірний розподіл діючих компонентів і швидкість їхнього вивільнення з основи, а отже на ефективність фармакологічної дії. Біофармацевтичні дослідження показали (рис. 2), що всі основи, які досліджували, активно вивільняють БАР фенольної природи
— основа № 6- В — основа № 2- Г — основа № 7, Д — основа № 5*-
ю •.. •. • •
0 1″ «4″ Є0 Г» 90 Час. «а. 190
Рис. 2. Діаграма швидкості вивільнення БАР фенольної природи з основ в агаровий гель.
в агаровий гель, але основи № 6, 5* та 10* характеризуються дещо вищою пенетруючою здатністю.
На підставі визначення колоїдної і термостабільності, мікроскопічних і біофармацевтичних досліджень встановили: оптимальними властивостями характеризуються основи № 6, 5* і 10*, які містять гелеутворювачі карбопол і гуарову камідь, комплекс емульгаторів МООТАМОУ 68 іаШгеМике чи Оііуєш 1000.
Висновки
1. Спираючись на органолептичні показники визначення колоїдної та термостабільності, обрано 6 рецептур основ, які містять комплекс емульгаторів МОМТАМОУ 68 і №ШгеМике чи Оііуєш 1000.
Список літератури
1. Гладышева С. А. Оптимизация исследований по выбору основы-носителя мягких фармакотерапевтических средств для профилактики алопеции / С. А. Гладышева, Е. В. Гладух // Запорожский медицинский журнал. — 2008. — № 6. — С. 70−71.
2. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науковий-експертний фармакопейний центр». — 1-е вид.
— Х. і РІРЕГ, 2001. — 526 с.
3. Калюжная Л. Д. Андрогенетическая алопеция / Л. Д. Калюжная // Естетична медицина. — 2009. — № 3. — С. 54−56.
4. Креми косметичні. Загальні технічні умови- ДСТУ 4765: 2007 і чинний від 2009−01−01. — К. і Держспоживстандарт України, 2008. — 7 с. — (Національний стандарт України).
5. Практикум по биофармации і учеб. пособ. для студ. вузов / [А.И. Тихонов, Е. Е. Богуцкая, Т. Г. Ярных и др. — под ред. А.И. Тихонова]. — Х. і Изд-во НФаУ: Золотые станицы, 2003. — 96 с.
6. Розробка складу лікувально-косметичного засобу для профілактики випадіння волосся / [О.І. Павх, Л. В. Соколова, Г. Р. Козир, О.М. Барна] // Запорожский медицинский журнал.
— 2012. — № 3(72). — С. 26−27.
7. Святенко Т. В. Алопеция: классификации, этиопатогенез, клинические проявления, современные возможности терапии / Т. В. Святенко, Л. А. Андриуца // Мedix. Anti-Aging.
— 2011. — № 1(19). — С. 65−69.
8. СЬшйєпєє S. Saw palmetto (Serenoa repens) in androgenic alopecia / S. СЬшНєпєє, S.K. Agrawala // Natural Product Radiance. — 2003. — Vol. 2(6). — P. 302−305.
9. Herbal medicines as an effective therapy in hair loss — A review / [S.M. Patil, G.N. Sapkale, U.S. Surwase, B.T. Bhomble] // Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences. — 2010. — Vol. 1. — P. 773−781.
10. Messenger A.G. Minoxidil mechanisms of action on hair growth / A.G. Messenger, J. Rundegren // British Journal of Dermatology. — 2004. — Vol. 8(150). — P. 186−194.
11. Current therapies of female androgenetic alopecia and use of fiuridil, a novel topical antiandrogen / [R. Kucerova, M. Bienova, R. Novotny et al.] // Scripta medica. — 2006. — Vol. 1(79). — P. 35−48.
12. Sarwer D.B. Physical appearance and cosmetic medical treatments! physiological and socio-cultural influences / D.B. Sarwer, L. Magee, V. Clark // Journal of Cosmetic Dermatology. — 2003. — Vol. 2(1). — Р 29−39.
13. Stefanato C.M. Histopathology of aIopecia: a clinicopathological approach to diagnosis / C.M. Stefanato // Histopathology. -2010. — Vol. 56. — P. 24−38.
14. Trueb R.M. Molecular mechanisms of androgenetic alopecia / R.M. Trueb // Experimental Gerontology. — 2002. — Vol. 37.
— P. 981−990.
15. Yip L. Role of genetics and sex steroid hormones in male androgenetic alopecia and female pattern hair loss: An update of what we now know / L. Yip, N. Rufaut, R. Sinclair // Australasian Journal of Dermatology. — 2011. — Vol. 52. — P. 81−88.
2. У результаті мікроскопічних досліджень встановили, що найменший розмір частин олійної фази емульсії мають основи № 26,. № 5* і. № 10*, які містять гелеутворювачі карбопол і гуарову камедь.
3. Протягом біофармацевтичних досліджень визначили, що зразки основ. № 6,. № 5* та. № 10* характеризуються високою пенетруючою здатністю.
Перспективи подальших досліджень. Надалі плануємо вивчити реологічні властивості цих основ та обрати кінцеву рецептуру носія, дослідити раціональний спосіб введення речовин, що діють, до складу лікарської форми, опрацювати технологію крем-маски в умовах аптеки та промислового виробництва.
References
1. Gladysheva, S. A., & amp- Gladuch, Y. V. (2008) Optimizaciya issledovanij po vyboru osnovy-nositelya myagkikh farmakoter-apevticheskikh sredstv dlya profilaktiki alopecii [Optimization of studies on the choice of bases carrier of soft pharmacother-apeutic remedies for the prevention of alopecia]. Zaporozhskij medicinskij zhurnal, 6, 70−71. [in Ukrainian].
2. (2001) Derzhavna farmacopeia Ukrayiny [The State Pharmacopoeia of Ukraine]. Kharkiv: RIREH. [in Ukrainian].
3. Kalyuzhnaya, L. D. (2009) Androgeneticheskaya alopeciya [Androgenetic alopecia]. Estetychna medytsyna, 3, 54−56. [in Ukrainian].
4. Kremy kosmetuchni. Zahalni tekhnichni umovy [Cosmetic creams. General specifications]. (2008) DSTU 4765: 2007. from 1d January 2008. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrayiny. [in Ukrainian].
5. Tikhonov, A. I., Boguckaya, E. E., Yarnykh, T. H., et al. (2003) Praktykum po biofarmacii [Practical work on Biopharmaceutics]. A. I. Tikhonov (Ed). Kharkov: NFaU: Zolotye stranicy. [in Ukrainian].
6. Pavkh, O. I., Sokolova, L. V., Kozyr, H. R., & amp- Barna, O. M. (2012) Rozrobka skladu likuvalno-kosmetychnoho zasovu dlia profilaktyky vypadinnia volossia [Development of the therapeutic and cosmetic remedy composition for hair loss prevention]. Zaporozhskij medicinskij zhurnal, 3(72), 26−27. [in Ukrainian].
7. Svyatenko, T. V., & amp- Andriutsa, L. A. (2011) Alopeciya: klassifik-acii, e'-tiopatogenez, klinicheskie proyavleniya, sovremennye vozmozhnosti terapii [Alopecia: classification, etiopathogenesis, clinical manifestations, modern treatment decisions]. Мedix. Anti-Aging, 1(19), 65−69.
8. Chatterjee, S., & amp- Agrawala, S. K. (2003) Saw palmetto (Serenoa repens) in androgenic alopecia. Natural Product Radiance, 2(6), 302−305.
9. Patil, S. M., Sapkale, G. N., Surwase, U. S., & amp- Bhomble, B. T. (2010) Herbal medicines as an effective therapy in hair loss -A review. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, 1, 773−781.
10. Messenger, A. G., & amp- Rundegren, J. (2004) Minoxidil: mechanisms of action on hair growth. British Journal of Dermatology, 8(150), 186−194.
11. Kucerova, R., Bienova, M., Novotny, R., et al. (2006) Current therapies of female androgenetic alopecia and use of fiuridil, a novel topical antiandrogen. Scripta medica, 1(79), 35−48.
12. Sarwer, D. B., Magee, L., & amp- Clark, V. (2003) Physical appearance and cosmetic medical treatments: physiological and socio-cultural influences. Journal of Cosmetic Dermatology, 2(1), 29−39.
13. Stefanato, C. M. (2010) Histopathology of alopecia: a clinicopathological approach to diagnosis. Histopathology, 56, 24−38. doi: 10. 1111/j. 1365−2559. 2009. 3 439.x.
14. Trueb, R. M. (2002) Molecular mechanisms of androgenetic alopecia. Experimental Gerontology, 37, 981−990.
15. Yip, L., Rufaut, N., & amp- Sinclair, R. (2011) Role of genetics and sex steroid hormones in male androgenetic alopecia and female pattern hair loss: An update of what we now know. Australasian Journal of Dermatology, 52, 81−88. doi: 10. 1111/j. 1440−0960. 2011. 745.x.
Відомості про автора:
Федоровська М.І., к. фарм. н., доцент каф. організації та економіки фармації і технології ліків, Івано-Франківський національний медичний університет, Е-таіІ: maryanagavkalyuk@yahoo. com.
Надійшла в редакцію 29. 04. 2014 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой