Развитие координационных способностей и биохимические изменения у школьников младшего школьного возраста, которые занимаются хореографией

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Народное образование. Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

І ПЕДАГОГІКА І та медико& quot-біол°гічні
----- --------------- проблеми фізичного
виховання і спорту
Розвиток координаційних здібностей та біохімічні зміни у школярів молодшого шкільного віку при заняттях хореографією
Гложик І.З., Явдошик А. В.
Львівський державний університет фізичної культури
Анотації:
Показано вплив розробленої методики з хореографії на розвиток координаційних здібностей та проаналізовано зміну деяких біохімічних показників, а саме, екскреції креатиніну та фосфору неорганічного у дітей молодшого шкільного віку, які займаються хореографією. У експерименті брали участь школярі 8−9 років (хлопчики). Встановлено, що заняття з хореографії значно покращили рівень розвитку координаційних здібностей у школярів експериментальної групи та доведено позитивний вплив уроків хореографії на фізичну працездатність учнів, оскільки їх організм більш адаптований до фізичних навантажень, і переносить їх з меншими енерговитратами.
Ключові слова:
координаційні здібності, хореографія, фосфор неорганічний, креатинін.
Гложик И. З., Явдошик А. В. Развитие координационных способностей и биохимические изменения у школьников младшего школьного возраста, которые занимаются хореографией. Показано влияние разработанной методики по хореографии на развитие координационных способностей и проанализированы изменения некоторых биохимических показателей, а именно, экскреции креатинина и фосфора неорганического у детей младшего школьного возраста, которые занимаются хореографией. В эксперименте принимали участие школьники 8−9 лет (мальчики). Установлено, что занятия по хореографии значительно улучшили уровень развития координационных способностей у школьников экспериментальной группы и доказано положительное влияние уроков хореографии на физическую работоспособность учащихся, поскольку их организм более адаптирован к физическим нагрузкам, и переносит их с меньшими энергозатратами.
координационные способности, хореография, фосфор неорганический, креатинин.
Glozhyk I.Z., Yavdoshyk A.V. The development of coordination abilities and biochemical changes in schoolchildren of primary school age at employment choreography. The influence of the developed technique to dance on the development of coordination abilities and reflects changes some biochemical parameters, namely, urinary creatinine and inorganic phosphorus in primary school children involved in choreography. In the experiment involved students 8−9 years (boys). Found that classes in choreography improved level of coordination abilities of students and the experimental group demonstrated a positive impact choreography lessons on physical performance of students, because their body is more adapted to physical activity, and puts them at lower power consumption.
coordination skills, choreography, inorganic phosphorus, creatinine.
Вступ.
Діяльність людини на виробництві, у навчанні та спорті вимагає певного рівня розвитку фізичних якостей.
На думку учених, підвищення ефективності розвитку фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку можливо на основі залучення їх до систематичних занять спортом, у тому числі і до занять хореографією [2,5]. Це, у свою чергу, вимагає змін в методах і засобах навчального процесу, більш поглибленого індивідуального підходу, заснованого на комплексному вивченні здібностей і можливостей дитини [3].
Дані вікової анатомії, фізіології, психології свідчать про те, що діти 7−9 років морфофункціонально готові для виховання координаційних здібностей (КЗ) [1]. У ході теоретичного аналізу можна зробити висновок про те, що молодший шкільний вік є синсетив-ним періодом розвитку координаційних здібностей в хореографічній діяльності. Вправи, спрямовані на розвиток координаційних здібностей, потрібно проводити в чіткому співвідношенні з віковими, статевими та індивідуальними особливостями школярів і юних спортсменів [2, 3, 6]. Все це вказує на необхідність більш глибокого аналізу зазначених вище проблем.
Робота виконана за планом НДР Львівського державного університету фізичної культури.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження — розробка і експериментальне обґрунтування методики виховання координаційних здібностей.
Завдання дослідження:
1. Встановитивікові особливості розвитку координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку.
2. Розробити і перевірити в педагогічному експерименті найбільш ефективні засоби і методику виховання координаційних здібностей для дітей молодшого шкільного віку.
3. Обґрунтувати за допомогою педагогічних і біохімічних досліджень ефективність розробленої методики з хореографії і її вплив на розвиток координаційних здібностей та підвищення рівня фізичної працездатності дітей молодшого шкільного віку.
Для проведення експерименту було сформовано дві групи школярів (хлопчики 8−9 років): контрольна та експериментальна. Тестування та біохімічні дослідження були проведені на початку та в кінці експерименту.
Для визначення рівня розвитку координаційних здібностей було використано три тести. В ході першого тесту оцінювався рівень розвитку стійкості вестибулярних реакцій. Проведений він за методикою К. І. Брико-ва і А. Г Матвієнко. Крім цього, у дітей оцінювалась здатність до виконання складно координованих рухів за методикою В. Л. Марищука зі співавторами. Третій тест проводився з метою визначити здібність до перебудови рухової дії. Для з’ясування впливу занять хореографії на фізичну працездатність учнів, було проведено наступні біохімічні дослідження: визначення екскреції креатиніну та фосфору неорганічного.
Результати дослідження.
Тестування показали, що рівень розвитку координаційних здібностей в учнів незначний. Оцінювання проводилося за 5 — бальною шкалою. Середній бал в обох групах за підсумками трьох тестів, становив приблизно 3,45 бали, коефіцієнт варіації великий, тобто в групах діти мають різний стан розвитку КЗ й, нажаль, у більшості учнів він низький. Тому К З дітей молодшого шкільного віку потребують вдосконалення.
© Гложик І.З., Явдошик А. В., 2011
32 011
ц
Таблиця 1
Результати тестів контрольної групи наприкінці експерименту (оцінка в балах за 5-ти бальною шкалою)
Таблиця 2
Результати тестів експериментальної групи наприкінці експерименту (оцінка в балах за 5-ти бальною шкалою)
т с? 2 т с? Тест 3
Прізвище та ім'-я Вправа № 1 Вправа № 2
Середнє арифметичне 3,33 3,00 3,33 3,42
Дисперсія 0,42 0,55 0,24 0,63
Середнє квадратичне відхилення 0,65 0,74 0,49 0,79
Стандартна похибка 0,19 0,21 0,14 0,23
Коефіцієнт варіації 20% 25% 15% 23%
№ Прізвище та ім'-я т с? 2 т с? Тест 3
Вправа № 1 Вправа № 2
Середнє арифметичне 4,3 4,3 4,3 4,2
Дисперсія 0,57 0,61 0,42 0,52
Середнє квадратичне відхилення 0,75 0,78 0,65 0,72
Стандартна похибка 0,22 0,22 0,19 0,21
Коефіцієнт варіації 18% 18% 15% 17%
В період з січня по квітень ми застосовували розроблену нами методику в експериментальній групі. Школярі два рази в тиждень відвідували заняття з хореографії.
Аналізуючи різноманіття стилів і напрямків танців було обрано рухи класичного, спортивного і сучасного. Основними критеріями відбору рухів служили вікові фізіологічні і психологічні особливості дітей і рівень впливу цих рухів на формування правильної постави, розвиток координації, виховання художньо-естетичного смаку, формування основ індивідуальної танцювальної культури на різних етапах навчання. Комплексно удосконалюючи координаційні здібності, ми використовували різні методичні прийоми:
• зміна темпу, швидкості і амплітуди рухових дій-
• перехід з однієї побудови в іншу,
• дзеркальне виконання вправ-
• застосування вправ з незвичайним вихідним положенням.
• варіювання просторових меж виконання вправи.
Основна умова удосконалення координаційних здібностей — новизна вправ.
Застосовували такі параметри навантаження:
• складність рухових дій коливається в межах від 40 до 70% від максимального рівня,
• інтенсивність роботи у початківців відносно невелика-
• тривалість окремої вправи становить від 10 с до 120 с, або до появи втоми-
• кількість повторень — від 6 до 10−12 разів-
• тривалість відпочинку між вправами — 1−2 хв.
Використовуючи в першій частині уроку хореографії - класичний тренаж, ми намагалися розвивати уміння зберігати вертикальну вісь, забезпечувати рівновагу тіла в будь-якому положенні, вдосконалювати точність виконання руху, м’язову координацію учнів. Вправи виконувались біля опори та на середині залу. Важливе місце посідала ритміка, а також специфіч-
ні групи рухів, такі, як акробатичні, пів-акробатичні, елементи спортивно-гімнастичного стилю, що включають побудови, перебудування, прикладні та загально розвиваючі вправи.
Експериментальна методика передбачає використання певних, розроблених нами танцювальних композицій.
Музично-ритмічна підготовка відіграє провідну роль в навчальному процесі юного танцюриста на початковому етапі. Важливим є зв’язок вправ з мелодією і регістром звучання музики, ритм і розмір музичного супроводу, темп і динамічні відтінки музики.
Найбільш широко ми застосовували вправи: класичного танцю — 5 основних позицій ніг- основні позиції рук пор-де-бра- демі пліє- батман тендю. Виконання цих вправ на середині залу: стрибки: соте, ешаппе.
Пріоритетами в сучасному танці стали такі напрямки як диско, фанк, хіп-хоп. З бальним танцем учнів допомогли ознайомити основні рухи танців: повільного вальсу тача-ча-ча.
Ми застосовували танцювальні вправи з використанням ігрового, змагального і повторного методів, при цьому дотримувалися принципи послідовності, поступовості і систематичності з врахуванням індивідуальні особливості учнів.
Щоб дізнатися чи є дієвою застосована нами програма з хореографії, ми провели повторні тести в двох групах (контрольній та експериментальній).
Результати тестів контрольної групи наприкінці експерименту наведені в таблиці 1.
Середнє арифметичне та коефіцієнт варіації залишився майже без змін, що надалі свідчить про низький рівень розвитку окремих КЗ, неоднорідність групи.
Результати тестів експериментальної групи наприкінці експерименту наведені в таблиці 2.
Результати тестування наведені в таблицях свідчать, що експериментальна група показала кращий результат ніж контрольна. Середній бал за підсумка-
І ПЕДАГОГІКА І
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Екскреція креатиніну, мг/кг/добу
експериментальна група контрольна група
Рис. 1. Екскреція креатиніну до і після навантаження в учнів експериментальної та контрольної груп на початку експерименту
Екскреція креатиніну, мг/кг/добу
7,6
експериментальна група контрольна група
Рис. 2 Екскреція креатиніну до і після навантаження в учнів експериментальної та контрольної
груп в кінці експерименту
ми трьох тестів в контрольній групі становить — 3,27 бала, а в експериментальній — 4,27 бала.
Також в експериментальній групі значно покращилася коефіцієнт варіації, що свідчить про вибірку середньої однорідності, тобто у дітей в групі рівень фізичної підготовки приблизно досяг однакової форми, а в контрольній залишився без значних змін.
Необхідно відзначити, що заняття з хореографії значно покращили рівень розвитку координаційних здібностей в експериментальній групі у порівнянні з результатами тестів, що проводилися на початку педагогічного експерименту.
З метою з’ясування впливу занять хореографії на фізичну працездатність учнів, проведено біохімічні дослідження.
До навантаження вміст креатиніну у сечі учнів експериментальної групи становив 6,25 мг/кг/добу, а після навантаження — 6,81 мг/кг/добу, тобто зростав на 8,9%. Вміст креатиніну у сечі учнів контрольної
групи до навантаження становив 6,34 мг/кг/добу, а після навантаження — 6,78 мг/кг/добу, тобто зростав на 6,9%. Збільшення вмісту креатиніну у сечі після навантаження пов’язано з посиленням його синтезу у процесі м’язової роботи (рис. 1).
В кінці експериментального періоду вміст креати-ніну у сечі учнів експериментальної групи до навантаження становив 7,03 мг/кг/добу, а після навантаження зростав на 6,4% і становив 7,48 мг/кг/добу, а у сечі учнів контрольної групи до навантаження вміст креа-тиніну становив 6,58 мг/кг/добу, а після навантаження — 7,01 мг/кг/добу, тобто на 6,5% вище (рис. 2).
Як видно з результатів проведених досліджень, в учнів експериментальної групи спостерігається тенденція до більш плавних змін екскреції даного метаболіту. Однак, слід враховувати, що вміст даного метаболіту залежить від багатьох чинників, зокрема м’язової маси, видільної здатності нирок, а також від кількості екзогенного креатиніну.
32 011
и
Екскреція фосфору неорганічного, г/добу
3,5
-¦-експериментальна група контрольна група
до навантаження після навантаження
Рис. 3. Екскерція фосфору неорганічного до і після навантаження в учнів експериментальної та контрольної груп на початку експерименту
Екскреція фосфору неорганічного, г/добу
3. 5
3
2.5 2
1.5 1
0,5 0
до навантаження після навантаження
Рис. 4. Екскерція фосфору неорганічного до і після навантаження в учнів експериментальної та
контрольної груп в кінці експерименту
Вміст фосфору неорганічного у сечі учнів експериментальної групи до навантаження на початку експериментального періоду становив 2,43 г/добу, а після навантаження зростав на 20% і становив 2,92 г/добу. Вміст даного метаболіту у сечі учнів контрольної групи на початку експериментального періоду до навантаження становив 2,55 г/добу, а після навантаження — 3,08 г/добу. Тобто, вміст фосфору неорганічного у сечі учнів експериментальної та контрольної груп після навантаження зростає на 20−21% відповідно (рис. 1). Така динаміка даного метаболіту пояснюється посиленням його секреції після навантаження внаслідок прискорення розпаду
макроергічних сполук в процесі м’язової діяльності. Різниця в екскреції фосфору неорганічного після навантаження між контрольною та дослідною групою становила 5% (рис. 3)
В кінці експериментального періоду вміст фосфору у сечі учнів експериментальної групи до навантаження становив 2,14 г/добу, а після навантаження — 2,38 г/ добу, тобто зростає на 11%. У сечі учнів контрольної групи вміст фосфору до навантаження вкінці експериментального періоду становив 2,41 г/добу, а після навантаження — 2,98 г/добу, тобто зріс на 23%. Різниця у збільшенні екскреції фосфору неорганічного після навантаження між експериментальною та контрольною групою становила25% (рис. 4).
І ПЕДАГОГІКА І та медико& quot-біол°гічні
*--«------------* проблеми фізичного
виховання і спорту _____________________
З отриманих результатів ми можемо зробити висновок про позитивний вплив уроків хореографії на фізичну працездатність учнів, оскільки їх організм більш адаптований до фізичних навантажень, і переносить їх з меншими енерговитратами, про що свідчить менший вмісту фосфору неорганічного у сечі учнів експериментальної групи після фізичного навантаження.
Висновки.
1. За результатами проведеного нами тестування на початку експерименту, можна зробити висновок, що розвиток координаційних здібностей в учнів, нажаль, низький. Середній бал в обох групах за підсумками трьох тестів, становив приблизно 3,5 бали, вибірка велика, що свідчить про неоднорідність груп, тому координаційні здібності дітей молодшого шкільного віку потребують вдосконалення.
2. Після впровадження в навчальний процес уроку хореографії за розробленою нами методикою, повторне тестування показало, що експериментальна група показала кращий результат ніж контрольна. Середній бал за підсумками трьох тестів в контрольній групі становить — 3,27 бала, а в експериментальній — 4,27 бала. Також в експериментальній групі значно покращився
коефіцієнт варіації, вибірка середньої однорідності, а в контрольній залишився без значних змін. Це дає змогу стверджувати, що уроки з хореографії позитивно вплинули на розвиток координаційних здібностей.
3. На початку експериментального періоду екскреція креатиніну в учнів експериментальної групи після фізичного навантаження зростала на 8,9%, а в кінці експерименту на 6,4%. В учнів контрольної групи на початку експерименту екскреція креатиніну зростала після навантаження на 6,9%, а в кінці експерименту — на 6,5%. Це свідчить що учні експериментальної групи виконували завдання з меншими затратами енергії.
4. Щодо екскреції фосфору неорганічного, то в учнів експериментальної групи після фізичного навантаження на початку експерименту вона зростала на 20%, а в кінці експерименту — на 11%. В учнів контрольної групи екскреція фосфору на початку експерименту збільшувалась на 21%, а в кінці - на 23%. Це свідчить що учні експериментальної групи виконували завдання з меншими затратами енергії.
Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є робота над вдосконаленням створеної методики.
Література:
1. Ашмарин Б. А. Педагогический контроль за физической под-готовкойшкольников / Б. А. Ашмарин //Физическая культура в школе. — 1981. — № 9. — С. 13.
2. Бурмистрова И. Школа танцев для юных / И. Бурмистрова, К. Силаева. — М.: Эксто, 2003. — 240 с.
3. Вільчковський Є.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку / Є.С. Вільчковський. — Львів, 1998.
4. Волков Л. В. Теория и методика детского и юношеского спорта / Л. В. Волков. — К.: Олимпийская литература. — 2002. — 294 с.
5. Далькроз Е. Танцевальное воспитание изначение для жизни и искусства. 6 лекций [Текст] /пер. с франц. Н. Гнесиной Далькроз, Е. Ритм. — М.: 1929. — С. 25−31.
6. Должников И. И. Планирование содержание уроков физической культуры 1−11 классов / И. И. Должников //Физическая культура в школе. — 1997. — № 4. — С. 2−112.
Информация об авторах:
Гложик Ирина Зиновьевна glozyk_ira@mail. ru
Львовский государственный университет физической культуры Ул. Костюшко, 11, г. Львов, 79 000, Украина Явдошик Алла Васильевна glozyk_ira@mail. ru
Львовский государственный университет физической культуры Ул. Костюшко, 11, г. Львов, 79 000, Украина
Надійшла до редакції 04. 07. 2011р.
References:
1. Ashmarin B.A. Pedagogicheskij kontrol'- za fizicheskoj podgo-tovkoj shkol'-nikov [Pedagogical control after physical preparation of schoolchildren ]. Fizicheskaia kul’tura v shkole [Physical culture at school], 1981, vol. 9, p. 13.
2. Burmistrova I., Silaeva K. Shkola tancev dlia iunykh [School of dances for young]. Moscow, Eksto, 200, 240 p.
3. Vil'-chkovs'-kij Ie. P Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia ditej doshkil’nogo viku [Theory and method of physical education of children of preschool age], L’viv, 1998, 100 p.
4. Volkov L.V. Teoriia i metodika detskogo i iunosheskogo sporta [Theory and method of child’s and youth sport]. Kiev, Olympic Literature, 2002, 294 p.
5. Dal’kroz E. Tanceval’noe vospitanie i znachenie dlia zhizni i iskusst-va [Dancing education and value for life and art], Moscow, 1929. pp. 25−31.
6. Dolzhnikov I.I. Planirovanie soderzhanie urokov fizicheskoj kul’tury 1−11 klassov [Planning maintenance of lessons of physical culture 1−11 classes]. Fizicheskaia kul’tura v shkole [Physical culture at school], 1997, vol. 4, pp. 2−112.
Information about the authors Glozhyk Irina Zinov’evna naspa2@yandex. ru
Lvov State University of Physical Culture Kostyushko str., 11, Lvov, 79 000, Ukraine Yavdoshyk Alla Vasil’evna naspa2@yandex. ru
Lvov State University of Physical Culture Kostyushko str., 11, Lvov, 79 000, Ukraine

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой