Оценка эффективности каудально-эпидуральной анестезии путем измерения кожной температуры стоп у детей

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Оригинальные исследования / Original researches
УДК 616−089. 5−032−036. 8:616. 748−073. 65]-053.2 М. Ю. Курочкт
Оцшювання ефективностi каудально-етдурально'-'- анестезп шляхом вимiрювання
шюрно'-Г температури стоп у д^ей
Запор'-зький державний медичний унверситет Ключовi слова: каудальна анестезгя, dimu, шюрна температура, гемодинамжа.
У дней каудально-етдуральну анестезш виконують не в чистому вигляд^ а тшьки в комбшацп з поверхневою загальною анестезiею. Тому актуальним е пошук надшних критерш визначення розвитку каудально-епiдурального блоку в дней. У 30 пащентш дослвджували шкiрну температуру стоп до проведення каудально! блокади розчином бупiвакаiну та через 15−20 хвилин пiсля не1. До групи контролю увшшли 20 дней, яким застосовували тотальну внутршньовенну анестезш. Дослiдження засвщчило, що температура шюри стоп пiсля каудально! блокади вiрогiдно пiдвищувалась вiд 30,1±0,15°С до 33,0±0,1°С (10%), а в грут контролю вiрогiдно не змшювалась. Це дае можливють вважати термометрiю шюри стоп надiйним нешвазивним методом оцшювання настання каудального блоку.
Оценка эффективности каудально-эпидуральной анестезии путем измерения кожной температуры стоп у детей
М. Ю. Курочкин
У детей каудально-эпидуральная анестезия выполняется не в чистом виде, а только в комбинации с поверхностной общей анестезией. Поэтому актуальным остается поиск надежных критериев наступления каудально-эпидурального блока у детей. У 30 пациентов исследовали кожную температуру стоп до проведения каудальной блокады раствором бупивакаина и через 15−20 минут после нее. В группу контроля вошли 20 детей, которым применяли тотальную внутривенную анестезию. Исследование показало, что температура кожи стоп после каудальной блокады достоверно повышалась с 30,1±0,1°С до 33,0±0,1°С (10%), а в группе контроля достоверно не изменялась. Это позволяет считать термометрию кожи стоп надежным неинвазивным методом оценки наступления каудального блока.
Ключевые слова: каудальная анестезия, дети, кожная температура, гемодинамика.
Запорожский медицинский журнал. — 2015. — № 2 (89). — С. 83−85

Evaluation of caudal epidural anesthesia efficacy by measurement of feet skin temperature in children
M. Yu. Kurochkin
Caudal epidural anesthesia in children is not performed in pure form, but only in combination with superficial general anesthesia. Therefore, a search for reliable evaluation criteria of the caudal epidural block onset in children remains actual. Aim. To evaluate effectiveness of caudal epidural anesthesia efficacy by measurement of feet skin temperature in children. Methods and results. We investigated feet skin temperature before the caudal blockade by bupivacaine and after 15−20 minutes in 30 children. The control group included 20 children who underwent total intravenous anesthesia. The study showed that feet skin temperature after caudal blockade significantly increased from 30,1±0,15°C to 33,0±0,1°C (10%) and in the control group it did not change significantly.
Conclusion. Thus, feet skin thermometry may be considered to be a reliable non-invasive method for assessing the onset of the caudal block. Key words: Caudal Anesthesia, Child, Skin Temperature, Hemodynamics. Zaporozhye medical journal 2015- № 2 (89): 83−85
Каудально-ешдуральна анестезiя — одна з найчаспше використовуваних, корисних i безпечних анестезш у педiатричнiй практищ [1]. Даш деяких авторiв свщчать, що до 50% хiрургiчних втручань у дггей, яким призна-чають регюнарну анестезш, виконують iз застосуванням каудально-етдурально! анестезп [2]. У зв'-язку з тим, що каудальну анестезш не виконують у чистому вигляд^ а комбшують iз поверхневою анестезiею, певш труднощi для лiкарiв-анестезiологiв становить визначення часу настання й ефективносп каудально-ешдурального блоку. Використання таких поширених критерив, як тест «pin-prick» i шкала мо-торно! блокади P. Bromage можливе пльки при збереженш сввдомосп хворого [3,4], що при оперативних втручаннях у дитячому вщ е неприйнятним. Тому актуальним е пошук шших надшних критерив визначення розвитку каудально-етдурального блоку в дней. Деяш автори вважають, що тд-вищення шшрно! температури б№ше шж на 1 °C е точним, чутливим i специфiчним методом визначення ефективносп блоку, осшльки каудальна блокада посилюе кровозабезпе-чення i вазодилатацш в нижшх шнщвках [5−7].
© М. Ю. Курочкин, 2015
Мета роботи
Визначити можливють застосування ширно! термометрп стоп як маркера часу настання й ефективносп каудаль-но-епвдурально! анестезп при оперативних втручаннях у дитячому вщ.
Пащенти i методи дослвдження
Дослвдження шк1рно! температури стоп здшснили у 30 дiтей (група 1, основна) вiком вiд 4 мюящв до 15 рок1 В з уролопчною патологieю (крипторх1зм, пахвинно-мошонковi гриж1, фiмоз, гiпоспадiя, водянка оболонок яечка). У всiх дiтей основно! групи застосовували каудально--етдуральну анестез1ю на фош седацй'- сибазону (0,2−0,5 мг/кг) i невеликих доз кетамшу (1−2 мг/кг) на спонтанному диханш. Пiсля вв-дного наркозу виконували каудально--етдуральну блокаду. Як мюцевий анестетик використовували бупiвакаiн або ропiвакаiн (нарошн) у дозi 2 мг/кг. Загальний об'-ем анестетика — 0,7−1,0 мл/кг. Для пролонгацп знеболюваль-ного ефекту в 15 дiтей (50%) використовували промедол як ад'-ювант до мюцевого анестетика в дозi 0,1−0,2 мг/кг. До групи контролю (група 2, контрольна) увшшли 20 дггей,
Оригинальные исследования / Original researches
I
Таблиця 1
Показники термометри стоп до i шсля каудально-епiдуральних блокад i гемодинамiки
пiд час оперативного втручання
№ групи Етап дослщження t шфи стопи, °C АТ систол., мм рт. ст. АТ дiастол., мм рт. ст. ЧСС, уд/хв SpO2, %
Гр. 1, n=30 1 30,1±0,15 107,83±4,2 64,6±3,1 110,2±5,1 99±0,8
2 33,0±0,11* 100,52±4,8 62,3±3,7 92,8±4,5* 99±0,5
3 105,4±4,2 66,4±2,8 95,5±3,7 99±0,6
Гр. 2, n=20 1 30,2±0,08 105,61±3,9 65,41±2,7 112,3±4,1 99±0,65
2 30,14±0,12 120,3±3,55* 71,2±2,89 129,8±4,11* 99±0,44
3 110,22±4,4 68,85±3,5 117,3±5,2 99±0,48
Примтка: * - ргзниця вгропдна (р& lt-0,05).
яким призначили традицшну тотальну внутрiшньовенну анестезiю (ТВА) кетамшом з атараксieю сибазоном або атаралгезш 3i штучною вентиляцieю легень (ШВЛ), якщо тривалiсть операцй'- перевищувала 1 годину (гiпоспадiя). До-слвджували показники кровообиу: артерiальний тиск (АТ), частоту серцевих скорочень (ЧСС), сатурацш кровГ (SP02). Шк1рну температуру вимiрювали до каудально'-'- блокади i через 15−20 хвилин пiсля не'-'-. Дослвдження гемодинамжи фш-сували до початку операцй'-, шд час операцй'- та ввдразу пiсля завершения оперативного втручання. Мониторинг темпера-тури нижнiх кiнцiвок виконували шк1рним датчиком апарата «Utas» (Укра'-на, м. Khib) iз чутливiстю термометра до 0,1°С.
Статистично результати опрацювали за допомогою про-грами «StatSoft 6. 1» iз використанням t-критерiю Стьюдента та U-критерш Манна — Уита.
Результати та ix обговорення
На 1 еташ дослiдження в дгтей 1 i 2 груп температура шири дистальних кiнцiвок становила в середньому 30,10±0,15°С (табл. 1). Показники гемодинамжи ха-рактеризувались помiрною гiпердинамieю кровообiгу внаслiдок тахiкардii'- (шсля премедикацп, до складу яко'-'- входив атротн). Показники артерiального тиску дгтей не вiдрiзнялись в1д середньовiкових:
• група 1: АТ систолГчний — 107,83±4,2 мм рт. ст.- АТ дiастолiчний — 64,6±3,1 мм рт. ст.- ЧСС — 110,2±5,1 уд/хв-
• група 2: АТ систолГчний — 105,61±3,9 мм рт. ст.- АТ дiастолiчний — 65,41±2,7 мм рт. ст.- ЧСС — 112,3±4.1 уд/хв.
У дгтей групи дослiдження (1) через 15−25 хвилин шсля застосування каудально'-'- анестезп спостерiгали вiрогiдне пiдвищення шшрно'-'- температури стоп на 2,9±0,11°С- у
Список лггератури
1. Грегори Д. А. Анестезия в педиатрии / Д. А. Грегори. — М.: Медицина, 2003. — 1178 с.
2. Рамфелл Д. П. Регионарная анестезия / Д. П. Рамфелл, Д. М. Нил, К. М. Вискоуми. — М.: МЕДпресс-информ, 2007. — 272 с.
3. Эпидуральная анестезия при оперативных вмешательствах на позвоночнике и спинном мозге / А. В. Соленкова, В.А. Сафро-нов, А. Ю. Лубнин и др. // Анестезиология и реаниматология. — 2012. — № 4. — С. 38−42.
4. Тагиров И. С. Оценка адекватности эпидуральной анестезии при эндоурологических операциях на почках и мочеточниках: автореф. дис. на соискание научной степени к. мед.н.: спец. 14. 00. 37. «Анестезиология и реаниматология» / И. С. Тагиров. — М., 2007. — 20 с.
© М. Ю. Курочкин, 2015
дгтей групи контролю шкрна температура стоп вгроггдно не змгнювалась.
На 2 еташ в дгтей 1 групи спостерггали невipoгiдне зни-ження систолгчного i дгастолгчного АТ у поргвнянш з попе-реднгм етапом на 6,7% i 3,6% вгдповгдно- ЧСС знижувалась вгроггдно на 15,8%, що пояснюемо розвитком симпатичного блоку. На 3 еташ гемодинашчш показники були стабшьними i вгроггдно не змiнювались. У контрольнш груш на 2 еташ вгроггдно пiдвищувались АТ систолгчний i ЧСС на 14% i 15% вгдповгдно- АТ дiастoлiчний збiльшувався невipoгiднo на 8,8%. На 3 еташ гемодинашчш показники невipoгiднo знижувались, але не досягали ргвня, який визначили на 1 еташ дослгдження. Систолгчний А Т знижувався на 8,4%, а ЧСС — на 9,6%. Показники сатурацп кровг вгроггдно не змг-нювались у дгтей обох груп i становили в середньому 99%.
Висновки
1. Вимipювання шшрно'-'- температури нижнгх кшцгвок дае можливгсть тoчнiше визначити час настання епiдуpальнoi блокади i можливгсть початку хгрурпчного втручання у дг-тей у станг медикаментозного сну.
2. Ефективна каудально-епгдуральна анестезгя харак-теризуеться бгльшою стабшьшстю гемодинамгки та вгд-сутнгстю гiпеpдинамii'- кровообггу пгд час оперативних втручань у дгтей у поргвняннг з тотальною внутргшньо-венною анестезгею.
Перспективи подальших дослiджень. Результати спо-нукають до продовження вивчення механгзмгв впливу кау-дально-епгдурально'-'- анестезп на перифергйний кровообгг у зон оперативного втручання, прискорення репаративних процесгв у шсляоперацшному пергодг.
5. Monitoring intraoperative effectiveness of caudal analgesia through skin temperature variation / P.F. Ehrlich, G. Vedulla, N. Cottrell, P.A. Seidman // Journal of Pediatric Surgery. — 2003. -Vol. 38(3). -P. 386−389.
6. Sessler D.I. Temperature Monitoring and Perioperative Thermoregulation / D.I. Sessler // Anaesthesiology. — 2008. — Vol. 109. — P. 318−338.
7. Skin temperature during regional anesthesia of the lower extremity / M.F. Stevens, R. Werdehausen, H. Hermanns, P. Lipfert // Anesth. Analg. — 2006. — Vol. 102. -P. 1247−1252.
References
1. Gregori, D. A. (2003). Anesteziya v pediatrii [Pediatric anesthesia]. Moscow: Medicina. [in Russian].
ISSN 2306−4145 ЗАПОРОЖСКИЙ МЕДИЦИНСКИЙ ЖУРНАЛ № 2 (89) 2015
I
Оригинальные исследования / Original researches
Ramfell, D. P., Nil, D. M., & amp- Viskoumi, K. M. (2007). Region-alnaia anesteziia [Regional anesthesia]. Moscow: Medpress-inform. [in Russian].
Solenkova, A. V., Safronov, V. A., Lubnin, A. Yu., Shevelev, I. I., & amp- Konovalov, N. A. (2012). EpiduraFnaya anesteziya pri opera-tivnykh vmeshateFstvakh na pozvonochnike i spinnom mozge [Epidural anesthesia in operations on spine and spinal cord]. Anesteziologiya I reanimatologiya, 4, 38−42. [in Russian]. Tagirov, I. S. (2007). Ocenka adekvatnosti epiduralnoj anestezii pri endojrologicheskikh operaciyakh na pochkakh i mochetochnikakh (Avtoref. dis.. kand. med. nauk). [Evaluation of epidural anesthesia adequacy in endourologic operations on kidneys and ureter]
(Extended abstract of candidate'-s thesis). Moscow [in Russian]. Ehrlich, P. F., Vedulla, G., Cottrell, N., & amp- Seidman, P. A. (2003). Monitoring intraoperative effectiveness of caudal analgesia through skin temperature variation. Journal of Pediatric Surgery, 38(3), 386−389.
Sessler, D. I. (2008). Temperature Monitoring and Perioperative Thermoregulation. Anaesthesiology, 109, 318−338. doi: 10. 1097/ ALN. 0b013e31817f6d76.
Stevens, M. F., Werdehausen, R., Hermanns, H., & amp- Lipfert, P. (2006). Skin temperature during regional anesthesia of the lower extremity. Anesth. Analg, 102, 1247−1252. doi: 10. 1213/01. ane. 198 627. 16 144. 77.
4
7
BidaMocmi про автора:
Курочкш М. Ю., д. мед. н., професор каф. дитячих хвороб ФПО, Запорiзький державний медичний ушверситет, E-mail: kumiur@rambler. ru. Сведения об авторе:
Курочкин М. Ю., д. мед. н., профессор каф. детских болезней ФПО, Запорожский государственный медицинский университет, E-mail: kumiur@rambler. ru. Information about author:
Kurochkin M. Yu., MD, PhD, DSci, Associate Professor of the Department of Pediatric Diseases, Post Graduate Education Faculty, Zaporizhzhia State Medical University, E-mail: kumiur@rambler. ru.
Поступила в редакцию 10. 02. 2015 г.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой