Оценка отраслевых показателей продуктивности энергетического фактора производства в промышленности Украины

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Д. 1. Ходико
ОЦ1НКА ГАЛУЗЕВИХ ПОКАЗНИК1 В ПРОДУКТИВНОСТ1 ЕНЕРГЕТИЧНОГО ФАКТОРА ВИРОБНИЦТВА У ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Проблема зниження енергоемносп виробництва визнаеться oднieю з найсуттeвiших з точки зору забезпечення кoнкуpeнтoспpoмoжнoстi економши Укра! ни. А. Гальчинський, В. Геець та шшь вiднoсять технологи, спрямоваш на & quot-радикальне зниження eнepгoeмнoстi основних виробничих галузей укра! ни та залежносп вiд iмпopту енергоресурав& quot- [7, 121], до так званих критичних технологш, що пiдлягають впровадженню протягом найближчих десяти poкiв. Я. Жалшо та iншi наголошують, що шдвищення eфeктивнoстi використання peсуpсiв е одшею з вимог до результативно! стратеги зростання кoнкуpeнтoспpoмoжнoстi eкoнoмiки Укра! ни [4, 113]. Вщповщно можна стверджувати, що показники енергетично! eфeктивнoстi е ключовим елементом oцiнки наявного конкурентного потенщалу eкoнoмiки як на галузевому piвнi, так i при використанш системного пiдхoду до кoнкуpeнтoспpoмoжнoстi [4, 26−27].
У лiтepатуpi переважають ощнки eнepгoiнтeнсивнoстi виробництва в Укра! ш, агреговаш на макpopiвнi, зокрема, за оцшками В. Буркинського, що eнepгoeмнiсть втизняно! eкoнoмiки перевищуе сepeднiй свiтoвий piвeнь у 14,31 раза, eлeктpoeмнiсть — у 8,8, а штенсившсть викидiв оксиду вуглецю — у 15,25 раза [1, 11]. В. Дюканов та О. Дюканова вiдзначають зростання енергоштенсивност eкoнoмiки Укра! ни на 22% пopiвнянo з 1990 р. [2, 55]. З шшого боку, внаслiдoк суттевих вiдмiннoстeй у виpoбничiй та енергетичнш стpуктуpi eкoнoмiки агpeгацiя на макpopiвнi не дае мoжливoстi безпосереднього мiжнаpoднoгo пopiвняння кoeфiцeнтiв. Через це видаеться дoцiльним використання також пoказникiв енергоштенсивноси, агрегованих на галузевому piвнi, яю можна розглядати як один з показниюв мiжнаpoднo! кoнкуpeнтoспpoмoжнoстi, що вщображають, зокрема, динамiку iнвeстицiйних пpoцeсiв та
технолопчних змiн у галузi.
Метою дано! статтi е оцiнка енергоемносп укра! нсько! економiки на галузевому рiвнi через оцiнювання продуктивностi енерги як одного з факторiв галузево! виробничо! функци, а також наведення прикладу застосування, що демонструе iнформативнiсть тако! оцiнки. Порiвняно iз пiдходом до визначення енергоемносп через технiко-економiчнi показники використання енерги на одиницю продукци [5, 56] пропонований метод може надати ряд додаткових переваг у контекст розробки стратегiчних заходiв промислово! полiтики, в тому числi з проблемами енергетично! безпеки економши. Зокрема, використання стандартизованих показникiв для характеристики як виробничих факторiв, так i обсягiв виробництва полегшуе мiжнародне сшвставлення показникiв конкурентоспроможностi та виявлення нереалiзованих конкурентних переваг i прихованих загроз конкурентоспроможносп.
Отриманi оцiнки можуть
використовуватися для побудови будь-яких макроекономiчних моделей, що включають енергетичну складову, зокрема, можливе виявлення залежносп мiж обсягом секторного споживання енерги та фшансовими результатами дiяльностi шдприемств галузi. Крiм цього, перевагою цього тдходу е можливiсть використання стандартних даних державних статистичних спостережень.
1снуе можливiсть продемонструвати пiдходи до використання таких ощнок, охарактеризувавши роль продуктивност енергетичного фактора у шдтриманш рентабельностi промислового виробництва. Слiд очшувати, що ця роль буде суттевою в першу чергу у секторi перетворення енергi!, зокрема у комунальному господарсга. Одним з найпростiших кшьюсних методiв,
© Ходико Дмитро 1горович — астрант. Льв1вський нацюнальний ушверситет 1меш 1вана Франка.
ISSN 1562−109X
що можуть бути застосованi для подання тако! характеристики, е порiвняння показниюв ринково! вартостi та гранично! продуктивносп енергетичного фактору. Як показник ринково! вартосп може бути використана наявна статистика ринкових щн, проте з метою бшьш повного врахування структури споживання палива та уникнення невизначеностей у статистищ, пов'-язано! з неоднорщнютю джерел постачання та iншими умовами, доцшьним видаеться використання економетрично! ощнки вартостi рiзних видiв палива на рiвнi економiки в цiлому.
У побудованих економетричних моделях використанi даш Держкомстату Укра! ни, агрегованi на секторному рiвнi, для галузей за КВЕД [3]: 40. 11- 40. 3- шдроздшв С та Б (всього 18 галузей). Були використаш часовi ряди за 2002−2008 рр.- для бiльшостi показниюв наявнi данi у виглядi квартальних часових рядiв, за винятком показниюв капiтальних активiв та паливно-енергетичних витрат, що е наявними у виглядi рiчних часових рядiв. Використання квартальних даних у поеднанш з методом панельно! регресi!'- дозволяе отримати високу статистичну значимiсть оцiнених показникiв, вщповщно потребувала розв'-язання проблема декомпозицi! рiчних часових рядiв у наближенi значення квартальних рядiв. Використанi методи декомпозищ! та вiдповiднi припущення вiдзначенi нижче. Для оцiнювання побудованих моделей використовувався програмний пакет QMS EViews верси 3.1.
При використаннi квартальних часових рядiв iснуе можливiсть використання як десезонованих, так i необроблених даних. Сезонний фактор е особливо значущим у структурi часових рядiв для енергомютких галузей- серед можливих його компонент можна видiлити як сезоннi змши ринково! кон'-юнктури, так i соцiально-економiчнi фактори, зокрема наявне приховане кредитування споживачiв через затримки в оплат (особливо для пiдприемств комунального сектору) [9, 6], а також вплив географiчних факторiв. Оскiльки нехтування цими факторами тд час аналiзу конкурентного впливу не е доцшьним, було прийняте рiшення про застосування необроблених даних. Унаслiдок цього
виникла необхщшсть урахування автокореляцii похибок у побудованих моделях, що було здшснено шляхом включення до панельних piB^Hb автоpегpесiйного компонента.
При оцiнцi гpаничноi пpодуктивностi фактора енеpгii з використанням часового ряду великоi pозподiльчоi здатност можливе використання економетpичноi моделi на основi виробничо!'- функцii Коба-Дугласа i3 характерною для короткострокового пеpiоду нульовою еластичнiстю замiщення мiж факторами. Гранична продуктившсть фактора для обpаноi функци пpопоpцiйна сеpеднiй пpодуктивностi фактора в даному перюдь Для оцiнки гpаничноi пpодуктивностi енеpгii можна використати лшшну форму функцii: ln (Yn) = aln (Kn) + bln (Ln) + cln (Rn), де R — обсяг ви^ри^^но! енергп в сектоpi, ТДж- a, b, c — показники ступеня у виробничш функци. Вщповщно, гранична продуктившсть буде доpiвнювати добутку оцiненого коефщента
c=d^ln (Yn)ldln (Rn) та сеpедньоi про-дуктивност вiдповiдного фактора виробництва YnlRn.
Для ощнки коефщента d^ln (Yn)ld^ln (Rn) використовувалася економетрична модель лог-лiнiйноi панельно]. '- регресп з оцiнкою паpаметpiв методом найменших квадpатiв. До моделi включеш фактори ро6очо! сили (оплати пращ), катталу та енеpгii: використання в натуральному вимipi (т) вугiлля кам'-яного, природного газу, нафти сиро!, автомобшьного бензину, газойлю (дизельного пального), мазуту топкового [6, 100]- витрати на оплату пращ [6, 115], а також piчнi часовi ряди показниюв для зазначеного набору галузей: наявшсть основних засобiв на початок року з урахуванням пеpеоцiнки у званому pоцi та наявнiсть основних засобiв на кiнець року [6, 92].
Показники використання енергп вщ спалювання всiх видiв палива пеpеведенi у ТДж на пiдставi даних про використання кожного з вцщв палива за перюд у натуральному вимipi та коефiцieнтiв чистого енергетичного вмюту (англ. net calorific value, NCV) [8] для кожного виду палива.
Квартальш ряди наявносп основних засобiв отpиманi за формулою: Основнi Засоби (t) = Основнi Засоби (t-1) + ((ОЗ на
кшець року — ОЗ на початок року з переощнкою за званий перюд)/4), де t = перший, другий та третш квартали поточного року. Таким чином, робиться припущення про рiвномiрний прирiст основних засобiв. Всi грошовi показники були попередньо переведет у реальну вартiсть з урахуванням iндексу споживчих цiн, обчисленого з використанням четвертого кварталу 2005 р. як базового перюду.
Для врахування присутньо! негативно! автокореляци у часовому рядi в модель був включений компонент авторегресп ЛЯ (1). Результати оцiнювання моделi наведенi у
табл. 1. На пiдставi отриманих значень та показникiв статистично! значимосп коефiцiентiв був видiлений ряд галузей, що характеризуеться позитивним значенням коефiцiента та статистичною значимютю за рiвня довiри 99%. Це галузi за КВЕД: 40. 11 (виробництво електроенергi!) — 40.3 (виробництво та розподшення тепла) — ББ (виробництво коксу, продукпв
нафтоперероблення та ядерного палива), Б1 (виробництво iнших неметалевих мiнеральних виробiв), Б1 (металургiя та оброблення металу).
Коефщенти продуктивност1 фактор1 В у виробнич1й функцп Коба-Дугласа
Таблиця 1
КВЕД Коефщент Значення Ст. вщхи-леннястатистика Рiвень довiри, %
Фактор працi 0,75 0,05 15,15 99,9
Фактор капiталу 0,39 0,10 3,86 99,9
Фактор енергп (за галузями):
40. 11 Виробництво електроенергп 0,39 0,13 3,03 99
40.3 Виробництво та розподiлення тепла 0,57 0,03 20,99 99,9
С Добувна промисловють -0,24 0,19 -1,27 79
С А Видобування енергетичних матерiалiв -0,14 0,15 -0,89 63
С В Видобування неенергетичних матерiалiв -0,09 0,24 -0,38 30
Б Обробна промисловiсть 0,16 0,43 0,38 30
Б А Харчова промисловють та перероблення сiльськогосподарських продукпв 0,02 0,06 0,32 25
Б В Текстильна промисловiсть та пошиття одягу -0,09 0,07 -1,30 81
Б С Виробництво шюри та шкiряного взуття -0,02 0,06 -0,28 22
Б Б Виробництво деревини та виробiв з деревини 0,06 0,13 0,43 33
БЕ Целюлозно-паперова промисловiсть- видавнича справа -0,10 0,21 -0,47 36
Б Б Виробництво коксу, продукпв нафтоперероблення та ядерного палива 1,58 0,50 3,18 99
БО Хiмiчне виробництво -0,03 0,25 -0,10 8
Б Н Виробництво гумових та пластмасових виробiв -0,07 0,10 -0,66 49
Б1 Виробництво шших неметалевих мiнеральних виробiв 0,83 0,26 3,19 99,9
Б1 Металурпя та оброблення металу 0,91 0,35 2,61 99
Б К Виробництво машин та устаткування -0,11 0,08 -1,29 80
Б Ь Виробництво електричного та елект-ронного устаткування -0,05 0,07 -0,82 59
Б М Виробництво транспортного устатку- -0,03 0,05 -0,60 45
вання
1нше виробництво, не вщнесене до шших угруповань -0,16 0,10 -1,60 89
ЛЯ (1) 1,00 0,00 609,16 99,9
Середня вартють окремих видiв палива з розрахунку на ТДж отримано! енерги обчислювалася на пiдставi квартальних рядiв використання палива у натуральному вимiрi та рiчних показникiв паливних витрат у галузь Данi про використання палива у натуральному вимiрi були переведет в енергетичний вимiр за допомогою коефiцiентiв енергетичного вмiсту. Рiчнi показники паливних витрат були дезагрегованi у квартальнi показники за допомогою сезонних вагових коефiцiентiв, обчислених методом вiдношення до рухомого середнього для кожного сектору на основi квартальних часових рядiв сумарного використання палива в енергетичному вимiрi для вщповщного сектору.
Цей метод декомпозицi! вщповщае вихiдному припущенню моделi про нормальний розподш показникiв вартостi навколо незмшного значення математичного сподiвання. Отриманi дат включеш у модель
панельно! лшшно! регресi! з оцiнкою параметрiв методом найменших квадратiв. Рiвняння лiнiйно! регреси мае вигляд:
Паливнi витрати за квартал для сектору за перюд, тис. грн. = Ь1 • Використаний обсяг вугшля в секторi за перiод, ТДж + Ь2 • Використаний обсяг газу в секторi за перiод, ТДж + (…)
Були застосоваш такi показники на рiвнi галузi за 2003−2008 рр. :
1) використання перелiчених видiв палива в натуральному вимiрi (квартальш данi) —
2) витрати на паливо (пiдроздiл матерiальних витрат, рiчнi дат) [6,114].
Результата ощнювання моделi наведенi у табл. 2. Отримаш коефiцiенти середньо! вартостi для вугшля, газу, сиро! нафти та мазуту е статистично значимими за рiвня довiри 99%- для моторного бензину та дизельного палива — за рiвня 95%.
Вид палива Значення Ст. вщхилення 1-статистика Рiвень довiри, %
Кам'-яне вугшля 6,92 0,76 9,13 99,9
Природний газ 9,17 0,60 15,21 99,9
Нафта 4,85 1,00 4,88 99,9
Мазути 302,27 30,70 9,85 99,9
Моторний бензин 112,39 57,09 1,97 95
Дизельне паливо 69,79 32,24 2,16 97
Таблиця 2
Середня варт1сть основних вид1 В палива, грн/кДж енерговм1сту
Результати дозволяють отримати ощнки гранично! продуктивносп за дослщжуваний перюд та провести порiвняння показниюв продуктивносп iз вартiстю палива на прикладi галузi тепловиробництва (код 40.3 за КВЕД). Часовий ряд середньо! продуктивносп галузi (у тис. грн. /ТДж або грн. /кДж) отриманий як вiдношення обсягу виробництва до загального обсягу спожито! енерги в сектора Отриманий часовий ряд у порiвняннi з показниками вартост графiчно зображений на рисунку.
Протягом 2003−2006 рр. ощнений рiвень вартостi палива перевищуе показники гранично! продуктивностi енерги.
Незважаючи на коливання вартостi палива, що спостер^алися протягом перiоду, можна стверджувати, що отриманi оцiнки е змютовними, оскiльки ринки палива, призначеного для використання у промисловому виробництвi та, зокрема, для потреб теплогенераци, е внаслiдок законодавчих особливостей порiвняно захищеними вiд зовнiшнiх шокових впливiв через директивне цiноутворення на ринку [9, 2]. Таким чином, у перюд, що розглядаеться,
50,00 45,00 40,00 35,00 30,00
25,00 20,00 15,00 -10,00 = 5,00
НВартють газу? Вартють вугшля ШПродуктившсть (40. 3)
0,00
… =
… ^^ЖУ… дак^^
а
т о о гч
гч
а
а
тГ
а
а
ТГ
о о
гч
гч
а
а
тГ
а
а
о о
гч
гч
а
а
тГ
а
а
чо о о гч
гч
а
а
тГ
а
а
о о
гч
гч
а
а
тГ
а
а
00 о о гч
гч
а
а
тГ
а
виробництво тепла характеризуеться низьким р! внем рентабельности Приклад галуз! тепловиробництва е найбшьш яскравим через специф! чну структуру витрат. Починаючи з 2006−2007 рр., тенденщя до шдвищення вартост тепла для кшцевих споживач1 В у комунальному сектор! спричиняе зростання
продуктивност енерги [9, 4−5]. Тим не менш оскшьки низька продуктившсть енерги у сектор! не давала можливосп зд! йснення значних кап! тальних швестищй, можна стверджувати, що вона надал! залишаеться фактором, який несприятливо впливае на функц! онування галузг
Рисунок. ДинамЫа гранично! продуктивност! енергП у сектор! тепловиробництва, 2003−2008 рр.
Значущють цього несприятливого впливу може шдтверджуватися
спостережуваною сезонною динам! кою продуктивность Анал! з граф! чного представлення даних показуе, що зростання обсягу виробництва у першому та четвертому кварталах року супроводжуеться р! зким зниженням продуктивносп у сп! вв!дношенн! до другого та третього квартал! в. Така сезонна динашка збер! гаеться ?з зростанням обсягу виробництва у грошовому вираз! в останш роки, що дозволяе припустити наявшсть фундаментальних чинник! в, як! визначають
Значним впливом на сезонну динашку, най! мов!рн!ше, характеризуеться
економ! чний фактор. Тенденщя до р! зкого збшьшен-
ня ампл! туди сезонних коливань у 2007 та 2008 рр. може пояснюватися зростанням при-хованого кредитування споживач! в на ринку
енергоносив, що в1дпов1дае прогнозам Свтового банку та п! дтверджуеться бшьш ранн! ми спостереженнями [9, 6]. З шшого боку, таким фундаментальним чинником може виступати також вплив р! чних температурних коливань, що за умов низько! енергоефективност! використовуваних
технолог! й може спричинити зростання втрат енерг! та вщповщне пад! ння продуктивност! Незалежно вщ в! дзначених вище сощально-економ!чних компонент сезонного фактора, вплив температурного чинника може виступати важливим? ндикатором техшко-економ!чного стану галуз!, через що особливий штерес представляе перев! рка г! потези про значущ! сть впливу погодного фактора та подальша декомпозиц! я сезонних коливань продуктивност!
Структура витрат галуз!
тепловиробництва дозволяе щентифшувати низьку економ! чну рентабельшсть галуз! через пор! вняння з показниками паливних
витрат. Для галузей i3 вищим piBHeM додано! вартосп продукцн пряме nopiB^H^ на нaцioнaльнoму piBHi не дае явних peзультaтiв, проте бiльш комплексш oцiнки на oснoвi описаних показниюв можуть надати пiдстaви для характеристики цих галузей. Зокрема, виявлення прихованих загроз кoнкуpeнтoспpoмoжнoстi для eкспopтoopiентoвaних промислових сeктopiв, що характеризуються високою енергоемшстю виробництва, можливе через мiжнapoднe ствставлення стандартизованих пoкaзникiв галузево! пpoдуктивнoстi. Енергетична ефектившсть мeтaлуpгiйнoгo, мiнepaльнoгo (в першу чергу цементного), коксового та нaфтoхiмiчнoгo виробництва може бути оцшена у пopiвняннi з обраними еталонами на мiжнapoднoму piвнi.
Однак нaвiть застосований
найпроспший метод спiвстaвлeння пoкaзникiв дозволяе зробити суттевий висновок щодо ситуаци у гaлузi тепловиробництва, що шдтверджуе iнфopмaтивнiсть запропонованих пoкaзникiв пpoдуктивнoстi енергетичного фактора. Несприятлива сезонна динaмiкa
продуктивносп гaлузi спричиняе зниження peнтaбeльнoстi в перюд шдвищення ринково! вapтoстi енергоносив та попиту у комунальному сектора Вiдпoвiднo iснуе ряд прихованих загроз для сектору: по-перше, за вщзначених несприятливих умов вiдсутнiми е швестицшш мoжливoстi щодо мoдepнiзaцii сектору, що мае як eкoнoмiчнe, так i сoцiaльнe значення- по-друге, лiбepaлiзaцiя ринку енергоносив, що
супроводжуватиметься бiльшoю вщкритютю сектору до ринкових коливань, нaйiмoвipнiшe, поглибить iснуючi нeгaтивнi тенденци.
Кpiм цього, додатковим важливим аспектом е зростаюча aктуaльнiсть проблем, пов'-язаних iз подоланням нaслiдкiв глoбaльнoi змши клiмaту та прийняттям мiжнapoдних домовленостей щодо обмеження викидiв парникових гaзiв у атмосферу. За наявних умов у ?^ropi тепловиробництва можливою е поява викривлених стимулiв до екстенсивного скорочення викцщв у перюди зростання попиту та пoгipшeння фiнaнсoвoi ситуaцii,
що в свою чергу може мати руйшвш нaслiдки як у сощальному кoнтeкстi, так i з точки зору встановлення пoлiтичнoi дoвipи до програм контролю за викидами. Для уникнення цих загроз необхщною е розробка та повномасштабна peaлiзaцii системно!'- державно!'- пoлiтики секторного
енергозбереження як з боку виробництва, так i з боку споживання, а також вдосконалення юнуючих iнвeстицiйних схем, спрямованих на шдвищення ефективносп використання eнepгopeсуpсiв.
Л^ература
1. Буркинський Б. Екoлoгiчнo чисте виробництво. Нaукoвi засади впровадження та розвитку / Б. Буркинський // Вюник НАН Украши. — 2006. — № 5. — С. 11−17.
2. Дюканов В. Г. Мехашзми Кioтськoгo протоколу: дoсвiд та перспективи для Украши / В. Г. Дюканов, О. В. Дюканова. — К.: Фешкс, 2006. — 160 с.
3. Клaсифiкaцiя видiв eкoнoмiчнoi дiяльнoстi (NACE, Rev. 1. 1−2002): ДК 009: 2005. — Кшв: Держспоживстандарт Украши, 2005. — 180 с. — (Нацюнальний стандарт Украши).
4. Конкурентоспроможшсть економши Украши в умовах глoбaлiзaцii / Я. А. Жалшо, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белшська та iн.- за ред. Я. А. Жалша. — К.: Н1СД, 2005. — 388 с.
5. Нацюнальна стpaтeгiя Украши щодо спшьного впровадження та тopгiвлi викидами. — К.: Мш-во eкoлoгii та природних peсуpсiв, 2003.
6. Статистичний щopiчник Украши за 2007 piк / за ред. О. Г. Осауленка. — К.: Держкомстат Украши, 2008. — 571 с.
7. Стратепя eкoнoмiчнoгo i сощального розвитку Украши (2004−2015 pp.). Шляхи €вpoпeйськoi iнтeгpaцii / Авт. кол.: А. С. Гальчинський, В. М. Геець та ш.- Нац. iн-т стратепчних дoслiджeнь. — К.: 1ВЦ Держкомстату Украши, 2004. — 416 с.
8. Emission Factors Database / Intergovernmental Panel on Climate Change. — IPCC, 2009 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. ipcc-nggip. iges. or. j p/EFDB/ main. php.
9. Raiser M. Higher Gas Prices and Quasi Fiscal Deficits in the Gas Sector / M. Raiser, R. Piontkivsky. — World Bank. — 2006 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. worldbank. org/

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой