Методический подход к оценке качества трудовой жизни работников промышленности на примере машиностроительных предприятий

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЕКОНОМІКА економіка праці та соціальна політика
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby zainiatosti. http: //www. dcz. gov. ua/control/uk/statdatacatalog/list
Pratsia Ukrainy u 2012 rotsi. Statystychnyi zbirnyk [Labor Ukraine in 2012. Statistical Yearbook]. Kyiv: Avhust Treid, 2013.
Shaporenko, D. E. & quot-Mekhanizmy rehuliuvannia infrastruk-tury rynku pratsi& quot- [Mechanisms of regulation of the labor market infrastructure]. http: //archive. nbuv. gov. ua/portal/Soc_Gum/ Tpdu/20104/doc/3/23. pdf
Shymchenko, L. A. & quot-Rynok pratsi v Ukraini: problemy ta sklad-noshchi reformuvannia& quot- [The labor market in Ukraine: problems and challenges of reform]. Ukraina: aspektypratsi, no. 1 (2011): 31−36.
Vukovich, G. G. & quot-Rynok truda v investitsionno privlekatel-nom regione& quot- [The labor market in the investment attractiveness of the region]. Cheloveki trud, no. 7 (2011): 32−37.
Vukovich, G. G., and Gorlanova, A. E. & quot-Preduprezhdenie i razreshenie protivorechiy rynka truda: regionalnyy aspekt& quot- [Prevention and resolution of conflicts of the labor market: a regional perspective]. http: //dom-hors. ru/issue/spp/2012−1/vukovich-gor-lanova. pdf
Yuryk, Ya. I., and Zhuk, I. L. & quot-Analiz osnovnykh tendentsii roz-vytku rynku pratsi Ukrainy& quot- [Analysis of the main trends in the labor market of Ukraine]. Innovatsiina ekonomika, no. 6 (2013): 173−180.
УДК 331. 522. 4:621
методичний підхід до оцінювання якості трудового життя працівників промисловості на прикладі машинобудівних підприємств
(r) 2014 CTAMATIH о. В.
УДК 331. 522. 4:621
Стаматін о. В. Методичний підхід до оцінювання якості трудового життя працівників промисловості на прикладі машинобудівних підприємств
Метою статті є висвітлення результатів дослідження факторів впливу на якість трудового життя працівників промислових підприємств, обґрунтування системи показників її оцінювання на мікроекономічному рівня з використанням статистичних методів дослідження. Доведено, що якість трудового життя зумовлюється можливостями підприємств, які залежать від результатів господарювання, що характеризуються використанням фінансових, матеріальних, людських ресурсів і результативністю інноваційної та інвестиційної діяльності. Виявлено основні фактори, що впливають на якість трудового життя працівників промислових підприємств на прикладі машинобудівних: оплата праці, соціальне забезпечення, можливості розвитку персоналу, стан прогресивності основних виробничих фондів, фінансова стійкість підприємств, результативність інвестування в інноваційну діяльність. Доведено доцільність використання статистичних методів дослідження для оцінювання якості трудового життя працівників, а саме: багатовимірного факторного аналізу, нейронних мереж, методу адитивної згортки. З їх використанням виявлено найбільш чутливі показники для здійснення управлінських впливів щодо забезпечення якості трудового життя. Обґрунтовано етапи методичного підходу до оцінювання якості трудового життя працівників промисловості, який було застосовано для підприємств машинобудування, що довело його практичну значущість та теоретичну обґрунтованість.
Ключові слова: якість трудового життя- промисловість- машинобудівні підприємства- фінансові, матеріальні, людські ресурси- інноваційна, інвестиційна діяльність- багатовимірний факторний аналіз- нейронні мережі- методичний підхід.
Табл.: S. Формул: 1. Бібл.: 13.
Стаматін Олександр Вячеславович — аспірант, кафедра економіки, організації та планування діяльності підприємства, Харківський національний економічний університет (пр. Леніна, 9а, Харків, 61 166, Україна)
E-mail: A_Stam@ukr. net
УДК 331. 522. 4:621
Стаматин А. В. Методический подход к оценке качества трудовой жизни работников промышленности на примере машиностроительных предприятий
Целью статьи является представление результатов исследования факторов влияния на качество трудовой жизни работников промышленных предприятий, обоснование системы показателей ее оценки на микроэкономическом уровне с использованием статистических методов исследования. Доказано, что качество трудовой жизни предопределяется возможностями предприятий, которые зависят от результатов хозяйствования, определяемых использованием финансовых, материальных, человеческих ресурсов, результативностью инновационной и инвестиционной деятельности. Выявлены основные факторы, влияющие на качество трудовой жизни работников промышленных предприятий на примере машиностроительных: оплата труда, социальное обеспечение, возможности развития персонала, прогрессивность основных производственных фондов, финансовая устойчивость предприятий, результативность инвестирования в инновационную деятельность. Доказана целесообразность использования статистических методов исследования для оценки качества трудовой жизни работников, а именно: многомерного факторного анализа, нейронных сетей, метода аддитивной свертки. С их использованием выявлены наиболее чувствительные показатели к управленческим воздействиям для обеспечения качества трудовой жизни. Обоснованы этапы методического подхода к оценке качества трудовой жизни работников промышленности, который был применен на предприятиях машиностроения, что доказало его практическую значимость и теоретическую обоснованность.
Ключевые слова: качество трудовой жизни- промышленность- машиностроительные предприятия- финансовые, материальные, человеческие ресурсы- инновационная, инвестиционная деятельность- многомерный факторный анализ- нейронные сети- методический подход.
Табл.: S. Формул: 1. Библ.: 13.
Стаматин Александр Вячеславович — аспирант, кафедра экономики, организации и планирования деятельности предприятия, Харьковский национальный экономический университет (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61 166, Украина)
E-mail: A_Stam@ukr. net
UDC 331. 522. 4:621
Stamatin O. V. Methodical Approach to Assessment of Quality of Labour Life of Industrial Employees Using Example of Engineering Enterprises
The goal of the article is presentation of results of study of factors of influence upon quality of labour life of industrial employees and justification of a scorecard of its assessment at the micro-economic level with the use of statistical methods of study The article proves that the quality of labour life is based on enterprise capabilities, which depend on economic results, identified by the use of financial, material and human resources, effectiveness of the innovation and investment activity. The article reveals main factors that influence the quality of labour life of industrial employees using example of engineering enterprises: labour remuneration, social provisions, possibility to develop personnel, progressive state of fixed assets, financial sustainability of the enterprise, and effectiveness of investing into innovation activity. The article proves expediency of use of statistical methods of study for assessment of quality of labour life of employees, namely: multi-dimensional factor analysis, neural networks and folded additive technique. Their use helped to reveal indicators that are the most sensitive to managerial impact for ensuring quality of labour life. The article justifies stages of methodical approach to assessment of the quality of labour life of industrial employees, which was applied at engineering enterprises, which proves its significance and theoretical substantiation.
Key words: labour life quality, industry, engineering enterprises, financial and material and human resources, innovation and investment activity, multidimensional factor analysis, neural networks, methodical approach.
Tabl.: 8. Formulae: 1. Bibl.: 13.
Stamatin Oleksandr V. -Postgraduate Student, Department of Economics, organization and business planning, Kharkiv National University of Economics (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61 166, Ukraine)
E-mail: A_Stam@ukr. net
Ефективне функціонування та розвиток підприємств залежить від багатьох факторів, серед яких одним з провідних є людський. Активність людського фактора зумовлюється якістю трудового життя, що залежить від результатів господарювання, наявних та потенційних можливостей підприємств використовувати економічні ресурси, створювати умови для ефективної трудової діяльності, тобто формувати умови забезпечення гідної праці. У цьому зв'-язку актуальним питанням для промислових підприємств є постійний моніторинг якості трудового життя, виявлення факторів, що впливають на його рівень та управління якими забезпечить підвищення цього складного соціально-економічного явища.
Проблема визначення якості трудового життя досліджувалися такими вченими як Грішнова О. А. [1], Мель-ничук Д. П. [2], Феоктистов Д. В. [3], Хаустова В. Є. [4], Шаульська Л. В. [5], Бакіров В. С. [6] та іншими. У своїх наукових працях вони приділяли увагу визначенню якості трудового життя на макро-, мезоекономічному рівнях, використовуючи кількісні методи, і мікроекономічному рівні з превалюванням якісних методів. Проте підвищити об'-єктивність оцінювання якості трудового життя можливо враховуючи галузеві особливості діяльності промислових підприємств, результати використання ними всіх видів ресурсів у тактичному періоді та результативність інвестиційної й інноваційної діяльності у стратегічному, що здатні розширити можливості підприємств у майбутньому, створюючи умови для підвищення якості трудового життя працівників. Виявити галузеві фактори, які впливають на досліджуване явище, можливо на основі аналізу офіційної статистичної інформації, яку подають промислові підприємства, за використанням кількісних методів, що забезпечить об'-єктивність розрахунків. Тому метою даної статті є висвітлення результатів дослідження факторів впливу на якість трудового життя працівників промислових підприємств, обґрунтування системи показників її оцінювання на мікроекономічному рівня з використанням статистичних методів дослідження.
Для виявлення факторів впливу на якість трудового життя працівників промислових підприємств та обґрунтування системи показників її оцінювання проведено аналіз літературних джерел [7 — 10] щодо формування первісної системи показників, яка здатна характеризувати результати господарювання з використанням офіційних статистичних даних. Оскільки якість трудового життя залежить від можливостей підприємств, які зумовлені результатами господарювання, у систему показників включено їх групи за фінансовими, матеріальними, людськими ресурсами, що характеризують результативність діяльності підприємств у тактичному періоді, і групи показників, які характеризують результати інвестиційної та інноваційної діяльності, оскільки саме вони забезпечують спроможність підприємств до розвитку, який є підґрунтям забезпечення гідної якості трудового життя персоналу.
Щодо методів дослідження, для виявлення факторів впливу на якість трудового життя доцільно застосувати метод багатовимірного факторного аналізу, що дозволяє виявити не тільки явні, а й латентні тенденцій щодо процесів господарювання в цілому за об'-єктами дослідження [11, 12], якими обрано машинобудівні підприємства як такі, що здатні створювати засоби праці для всіх галузей економіки.
Система первинних показників оцінювання якості трудового життя працівників промислових підприємств з
БІЗНЕСІНФОРМ № 3 '-2014
www. business-inform. net
позиції їх можливостей за результатами господарювання наведена в табл. 1. Як об'-єкт дослідження обрано 20 машинобудівних підприємств Харківського регіону за п'-ятирічний період з 2008 р. до 2012 р., що зумовлено вимогами до коректності використання багатовимірного факторного аналізу у відповідності з кількістю точок спостережень.
Таблиця 1
Система показників оцінювання якості трудового життя працівників промислових підприємств
Показник Код показника
1 2
Фінансові ресурси
Коефіцієнт фінансової автономії Х1
Коефіцієнт фінансової стійкості Х2
Коефіцієнт абсолютної ліквідності Х3
Коефіцієнт оборотності сукупного капіталу Х4
Чиста рентабельність продажу Х5
Чиста рентабельність виробництва Х6
Матеріальні ресурси
Коефіцієнт придатності основних фондів Х7
Коефіцієнт оновлення основних фондів Х8
Фондоозброєність Х9
Матеріаловіддача Х10
Фондовіддача Х11
Людські ресурси
Питома вага трудових витрат у загальних витратах на виробництво Х12
Питома вага відрахувань на соціальні потреби в операційних витратах Х13
Питома вага працівників, зайнятих повний робочий день Х14
Питома ваги працівників, які є винахідниками та раціоналізаторами Х15
Питома вага працівників, навчених новим професіям Х16
Питома вага працівників, що підвищили кваліфікацію у звітному році Х17
Питома вага працівників, що закінчили вищі навчальні заклади Х18
Середньорічна продуктивність праці одного працюючого Х19
Питома вага витрат на оплату праці в операційних витратах Х20
Питома ваги працівників, які мають науковий ступінь Х21
Питома ваги працівників, які зайняті в умовах, що відповідають санітарно — гігієнічним нормам (за результатами атестації робочих місць за умовами праці) Х22
Питома вага додаткової заробітної плати у фонді оплати праці Х23
Показники інноваційної діяльності
Питома вага працівників, що виконують науково-технічну роботу Х24
ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ЕКОНОМІКА економіка праці та соціальна політика
Закінчення табл. 1
1 2
Питома вага витрат на машини, обладнання, інструменти, інші основні фонди і капітальні витрати, пов'-язані з впровадженням інновацій, в загальному обсязі витрат на інновації Х25
Питома вага витрат на технічну підготовку виробництва в загальному обсязі витрат на інновації Х26
Показники інвестиційної діяльності
Питома вага інвестицій у нематеріальні активи в загальному обсязі інвестицій в основний капітал X27
Питома вага інвестицій у матеріальні активи в загальному обсязі інвестицій в основний капітал X28
Застосування багатовимірного факторного аналізу з використанням обґрунтованої системи показників за типом ротації Varimax raw дозволило відібрати фактори, характеристики яких наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Накопичена дисперсія факторів оцінювання якості трудового життя працівників промислових підприємств
Фактор Значення фактора дисперсія, % Накопичена дисперсія, %
1 5,287 828 18,88 510 18,88 510
2 3,395 311 12,12 611 31,1 121
3 2,795 273 9,98 312 40,99 433
4 2,322 694 8,29 533 49,28 966
5 1,994 513 7,12 326 56,41 292
6 1,901 975 6,79 277 63,20 569
7 1,485 923 5,30 687 68,51 256
8 1,231 605 4,39 859 72,91 115
9 1,17 399 3,63 357 78,53 472
10 0,972 784 3,47 423 80,1 895
Достатньою кількістю факторів є 9, що зумовлене значенням накопиченої дисперсії - 78,53%. Таку кількість факторів підтверджують у значущі факторні навантаження показників, які є відсутніми у 10 факторі (див. табл. 2). Згідно з отриманими даними, не всі показники запропонованої системи увійшли до складу факторів, тобто у повній мірі характеризують якість трудового життя працівників з позиції можливості її забезпечення за результатами господарювання, саме, недостатньо значущими виявилися показники Х7 — коефіцієнт придатності основних фондів, Х10 — матеріаловіддача, Х12 — питома вага трудових витрат у загальних витратах на виробництво, Х15 — питома ваги працівників, які є винахідниками та раціоналізаторами, Х18 — питома вага працівників, що закінчили вищі навчальні заклади, Х21 — питома ваги працівників, які мають науковий ступінь, Х24 — питома вага працівників, що виконують науково-технічну роботу.
Таким чином, за результатами застосування факторного аналізу виділено 9 факторів, які пояснюють 78,53% розкиду значень первинних даних, що є достатнім, оскіль-
ки накопичена дисперсія факторів перевищує 70%. Значення факторних навантажень показників за кожним фактором (табл. 3) доводить доцільність використання в якості часткових показників для оцінювання якості трудового життя працівників машинобудівних підприємств за результатами їх господарювання, таких показників, факторні навантаження яких є більшими за 0,7, тобто вплив яких на якість трудового життя є суттєвим.
У відповідності з факторними навантаженнями показників, що є значущими, сутність факторів доцільно визначити таким чином. Перший фактор характеризує фондоозброєність, питому вагу відрахувань на соціальні потреби в операційних витратах, питому вагу працівників, зайнятих повний робочий день, що підтверджує соціально-економічну природу такого складного явища як якість трудового життя та його залежність від економічних екстенсивних (тривалість робочого часу), інтенсивних (забезпеченість засобами праці кожного працюючого) та соціальних факторів. Другий фактор зумовлює характеризує розвиток персоналу, його надбання щодо освоєння нових професій, підвищення кваліфікації та інвестування підприємства у нематеріальні та матеріальні активі. Третій фактор визначає тенденцію до стійкості фінансового стану підприємств на основі їх фінансової автономії, стійкості та ліквідності, тобто для забезпечення якості трудового життя підприємства повинні бути фінансово спроможними. Четвертий фактор характеризує рівень оплати праці працівників (основної й додаткової) та умови, які створює підприємство для забезпечення високих результатів роботи, що залежать від витрат підприємства оновлення машин, обладнання, інструментів, інші основних фондів, пов'-язаних з впровадженням інновацій. П’ятий фактор зумовлює активізацію продуктивності праці на основі створення гідних умов для її зростання, тобто робочих місць, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам (за результатами їх атестації), та інвестування у підготовку до виробництва нової продукції, яка є підґрунтям для зростання обсягів продажів. Шостий фактор пояснює необхідність зростання якості трудового життя на основі ефективного використання основних виробничих фондів, що характеризується фондовіддачею. Сьомий фактор характеризує оборотність капіталу підприємства та рентабельність продажів, які зумовлюють його прибутковість, що створює можливість спрямовувати зароблені кошти на підвищення якості трудового життя. Восьмий фактор підтверджує прагнення підприємств до прибутковості виробництва продукції, яка є підґрунтям забезпечення якості трудового життя. Дев’ятий фактор підтверджує необхідність приді-лення уваги оновленню основних фондів підприємств, які здатні забезпечити зростання уречевленої праці на основі підвищення прогресивності обладнання, яке використовується для виробництва продукції, робить трудову діяльність більш продуктивною, а умови праці - комфортними. Спираючись на виділені фактори та показники, основними тенденціями результатів господарювання машинобудівних підприємств щодо забезпечення необхідної якості трудового життя є фінансова стійкість підприємств, ефективне використання основних фондів, створення комфортних санітарно-гігієнічних умов на робочих місцях, гідна оплата праці та соціальне забезпечення, можливості розвитку персоналу та приділення уваги інвестуванню в оновлення виробництва на основі інновацій.
БІЗНЕСІНФОРМ № 3 '-2014
www. business-inform. net
БІЗНЕСІНФОРМ № 3 '-2014 239
www. business-inform. net
Факторні навантаження показників за факторами
Показник Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3 Фактор 4 Фактор 5 Фактор 6 Фактор 7 Фактор 8 Фактор 9
XI -0,100 376 0,6 806 0,877 009 -0,25 405 -0,84 116 0,77 395 0,164 188 0,4 654 0,32 496
Х2 0,82 935 0,1 207 0,797 896 0,43 558 0,98 522 0,18 316 -0,84 039 0,18 371 -0,141 520
ХЗ 0,28 890 0,6 685 -0,943 997 -0,14 150 -0,15 140 -0,14 897 -0,118 091 0,2 118 -0,59 897
Х4 0,130 378 -0,39 659 0,88 747 0,133 937 0,76 529 0,56 279 0,956 703 0,37 158 0,51 762
Х5 0,125 805 -0,38 689 0,95 026 0,148 184 0,84 100 0,57 563 0,956 928 0,38 294 0,37 905
Хб 0,249 060 0,20 115 0,75 700 -0,24 856 0,91 178 -0,10 954 -0,27 590 0,731 813 0,39 440
Х7 0,605 747 -0,25 915 0,68 486 0,232 226 -0,104 488 0,523 091 0,260 720 -0,20 184 -0,235 783
Х8 0,25 005 0,10 003 -0,30 871 -0,110 952 -0,91 709 0,118 496 0,120 675 0,43 686 0,829 950
Х9 0,887 074 -0,137 327 0,4 207 0,144 668 0,33 431 -0,167 878 0,249 286 0,40 920 -0,25 788
Х10 0,439 520 -0,37 093 -0,93 331 -0,37 773 0,23 317 -0,680 388 -0,227 486 -0,15 794 -0,296 358
XII -0,65 401 0,24 250 0,42 245 -0,70 732 -0,5 563 0,876 518 -0,1 073 0,22 757 0,62 688
Х12 0,179 380 0,178 190 -0,42 665 0,35 566 0,69 779 0,69 643 0,231 548 0,675 086 0,84 686
Х13 0,724 004 -0,97 865 -0,98 607 0,173 567 0,129 947 0,34 939 0,149 140 0,298 538 0,113 633
Х14 -0,857 694 0,99 820 0,89 579 -0,108 829 0,64 302 0,174 999 0,254 -0,65 269 -0,52 595
Х15 0,103 557 -0,91 444 -0,15 032 -0,188 350 -0,110 500 -0,128 374 -0,3 670 0,254 635 0,63 591
Х16 0,24 613 -0,871 427 0,2 941 0,222 951 -0,63 112 -0,25 643 -0,36 708 0,89 971 0,91 921
Х17 -0,24 613 0,871 427 -0,2 941 -0,222 951 0,63 112 0,25 643 0,36 708 -0,89 971 -0,91 921
Х18 0,233 002 -0,19 385 0,64 498 -0,98 616 -0,137 003 -0,156 423 0,76 296 0,207 060 -0,71 473
Х19 0,120 418 0,9 633 0,98 232 0,237 452 0,742 867 -0,89 688 0,49 177 -0,223 083 0,156 955
Х20 0,62 979 -0,153 136 -0,42 674 0,836 531 0,319 825 -0,13 468 0,193 928 0,41 477 -0,143 016
Х21 0,494 467 0,75 517 0,122 901 -0,39 644 0,199 822 0,106 589 0,11 252 0,219 481 0,343 429
Х22 -0,56 268 0,3 628 -0,94 122 0,90 077 0,757 700 -0,18 067 0,100 983 0,345 630 -0,185 078
Х23 0,63 014 -0,43 638 0,32 799 0,894 956 -0,169 311 -0,30 143 0,102 642 -0,135 773 -0,50 308
Х24 0,581 303 0,13 977 0,78 170 -0,33 432 0,260 160 0,126 512 0,13 514 0,46 833 0,526 427
Х25 0,351 512 -0,113 333 0,33 047 0,794 820 0,74 387 0,44 624 0,147 941 0,160 284 0,77 971
Х26 0,43 827 0,39 807 0,8 982 -0,73 015 0,883 947 0,23 378 0,106 084 0,40 298 0,4 232
Х27 -0,106 953 0,903 206 0,2 924 0,58 655 -0,34 449 -0,514 -0,86 452 0,126 202 0,94 171
Х28 0,106 953 -0,903 206 -0,2 924 -0,58 655 0,34 449 0,514 0,86 452 -0,126 202 -0,94 171
ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ та соціальна політика
ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
Таким чином, саме ці наведені показники, виділені за аналізованими факторами, спираючись на значення факторних навантажень за результатами факторного аналізу, доцільно обрати як часткові, які характеризують якість трудового життя за результатами господарювання машинобудівних підприємств, що доводить наявність суттєвого впливу показників на загальну тенденцію зміни досліджуваного явища. Наведені часткові показники, виявлені за допомогою факторного аналізу, вимагають згортання з метою їх використання при ухваленні управлінських рішень щодо забезпечення гідної якості трудового життя працівників. Таке згортання доцільно здійснювати за методом адитивної згортки, нормуючи фактичні значення часткових показників з урахуванням коефіцієнтів значущості, що розраховані також за допомогою нормування факторних навантажень виділених за факторним аналізом показників.
Розрахунок інтегрального показника якості трудового життя працівників промисловості за результатами господарювання підприємств, тобто у їх внутрішньому середовищі (ЯТЖРГ), доцільно здійснити у відповідністю з методом адитивної згортки, враховуючи фактичні кількісні значення для досліджуваних підприємств, за формулою (1):
П V.
ЯТЖРГ = 2 Кзт (1)
і=1 х еті
де Кші - коефіцієнт значущості і-го часткового показ-
ника якості трудового життя працівників за результатами господарювання підприємства-
Хфі - фактичне значення і-го часткового показника якості трудового життя працівників за результатами господарювання підприємства-
Х. — еталонне значення і-го часткового показника
еті
якості трудового життя працівників за результатами господарювання підприємства-
п — кількість часткових показників якості трудового життя працівників за результатами господарювання підприємства.
Результати розрахунку інтегрального показника наведено в табл. 3.
Згідно з даними табл. 3 найкращими результатами господарювання відрізняються ПАТ «Харківський підшипниковий завод», ВАТ «Турбоатом», ПАТ «Завод «Південкабель», ПАТ «Вовчанський агрегатний завод», ТОВ «Завод енергетичного машинобудування», найгіршими — ПАТ «Харківський верстатобудівний завод», ТОВ «ТВК «НОВА», ДП «Харківський завод транспортного устаткування».
У цілому кількісні значення інтегральних показників свідчать про недостатню якості трудового життя за результатами господарювання підприємств, спираючись на те, що максимально можливе значення таких показників повинно наближатися до одиниці. Проте, така ситуація пояснюється як об'-єктивними економічними умовами на підприємствах, так і загальним несприятливим для машинобудівних підприємств станом макро- і мезоекономічних чинників, що підтверджують прояв кризових явищ в економіці країни.
Таблиця 3
Інтегральний показник якості трудового життя за результатами господарювання машинобудівних підприємств
Харківської області за 2008 — 2012 рр.
Назва підприємства Рік
2008 2009 2010 2011 2012
ПАТ «Харківський підшипниковий завод» 0,380 0,439 0,282 0,409 0,479
ПАТ «Електромашина» 0,352 0,327 0,247 0,330 0,326
ПАТ «Харківський верстатобудівний завод» 0,213 0,202 0,195 0,204 0,181
ПАТ «Харківський електроапаратний завод» 0,306 0,254 0,292 0,248 0,225
ПАТ «Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш» 0,355 0,398 0,361 0,338 0,325
ПАТ «Вовчанський агрегатний завод» 0,498 0,462 0,305 0,434 0,416
ПАТ «Харківський тракторний завод» 0,265 0,307 0,247 0,255 0,267
ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування» 0,271 0,262 0,249 0,245 0,249
ДП «Завод «Електроважмаш» 0,332 0,355 0,216 0,320 0,369
ТОВ «Завод енергетичного машинобудування» 0,351 0,409 0,223 0,376 0,393
ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» 0,262 0,250 0,282 0,239 0,224
ПАТ «Завод ім. Фрунзе» 0,251 0,358 0,352 0,250 0,315
ПрАТ «Харківський завод штампів та пресформ» 0,206 0,208 0,193 0,179 0,210
ПАТ «Завод «Південкабель» 0,322 0,332 0,258 0,289 0,427
ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» 0,303 0,307 0,232 0,277 0,278
ПАТ «Мереф'-янський механічний завод» 0,285 0,278 0,295 0,261 0,280
ВАТ «Турбоатом» 0,391 0,406 0,277 0,478 0,459
ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» 0,327 0,388 0,226 0,359 0,371
ДП «Харківський завод транспортного устаткування» 0,221 0,232 0,263 0,266 0,218
ТОВ «ТВК «НОВА» 0,177 0,171 0,165 0,146 0,200
Проте, доцільно визначити значення інтегральних показників на перспективу, у динаміці, з використанням такого потужного інструменту моделювання як нейронні мережі, що враховують можливість об'-єктивного оцінювання нелінійності перебігу господарювання в сучасних умовах.
З використанням пакету прикладних програм Statis-tica Neural Networks (StatSoft Inc.) здійснено моделювання показників якості трудового для визначення найбільш адекватної моделі прогнозування [13]. Як вхідні використано систему часткових показників якості трудового життя, як вихідні - розраховані інтегральні показники. За отриманими результатами аналізу чутливості побудовано 27 моделей нейронних мереж: 8 лінійних, 16 — багаторівневого персептрону, 3 — радіально-базисних функцій (табл. 4). Результати моделювання підтверджують, що найкращою моделлю є модель багаторівневого персептрону за номером 20, яка має 18 вхідних показників, 1 латентний шар з 9 показників, величину помилки 0,3 903 та значення ефективності 0. 4 317 142, що доводить доцільність її використання для прогнозування інтегрального показника якості трудового життя працівників за результатами господарювання підприємств промисловості.
Обрана модель підтверджує нелінійність процесів господарювання машинобудівних підприємств, складність такого соціально- економічного явища як якість трудового життя.
Достатню якості обраної моделі доводять показники табл. 5, що свідчать про адекватність її побудови досліджуваним процесам. До таких показників доцільно віднести коефіцієнт кореляції - 0,948 041, коефіцієнт відношення Error S.D. до Data S.D., тобто коефіцієнт раціональності, що характеризує відношення помилки до інформативності моделі - 0. 3 256 879. Порівняння показників помилки, ефективності та чутливості підтверджує адекватність обраної моделі для прогнозування такого складного соціально-економічного явища як якість трудового життя працівників промисловості на основі кількісного значення його інтегрального показника [13].
Чутливість представлених у табл. 5 показників моделі наведено в табл. 6, за якими доцільно здійснювати ухвалення управлінських рішень щодо покращення якості трудового життя за рахунок зміни значень цих чутливих показників.
За результатами аналізу чутливості вхідних показників моделі багаторівневого персептрону (див. табл. 6),
Таблиця 4
Характеристики моделей нейронних мереж
Номер моделі Величина помилки Кількість входів Кількість елементів на латентному шарі Ефективність моделі
1 0. 7 681 21 — 0. 849 578
2 0. 6 951 13 1 0. 7 162 369
3 0. 6 341 13 1 0. 7 276 691
4 0. 5 768 13 2 0. 6 619 386
5 0. 5 053 1 5 0. 5 722 552
6 0. 5 052 1 4 0. 5 720 604
7 0. 5 048 1 5 0. 5 717 577
8 0. 5 033 1 5 0. 5 726 346
9 0. 5 032 1 5 0. 5 709 691
10 0. 5 026 1 4 0. 5 722 683
11 0. 4 907 13 7 0. 5 337 342
12 0. 4 555 15 — 0. 5 227 688
13 0. 4 413 17 — 0. 5 059 297
14 0. 4 413 13 7 0. 5 064 121
15 0. 4 413 18 — 0. 5 058 987
16 0. 4 402 16 — 0. 5 048 089
17 0. 4 346 14 — 0. 4 983 932
18 0. 4 343 14 7 0. 4 821 248
19 0. 3 943 19 — 0. 4 432 336
20 0. 3 903 18 9 0. 4 317 142
21 0. 0333 4 8 0. 3 743 743
22 0. 3 281 4 8 0. 360 804
23 0. 3 132 18 9 0. 3 595 129
24 0. 0301 12 6 0. 3 347 608
25 0. 2 534 20 — 0. 2 632 412
26 0. 2 411 12 6 0. 2 530 568
27 0. 2 398 14 7 0. 2 528 644
ЕКОНОМІКА економіка праці та соціальна політика
ЕКОНОМІКА економіка праці та соціальна політика
Характеристики якості обраної моделі багаторівневого персептрона
Характеристика Умовне позначення Кількісне значення показника
Середнє квадратичне відхилення значень вихідного показника Data S.D. 0. 798 151
Помилка середнього значення вихідного показника Error Mean 5. 514e-05
Середнє квадратичне відхилення значень помилки вихідного показника Error S.D. 0. 2 599
Абсолютна середня помилка значень вихідного показника Abs E. Mean 0. 1 615
Коефіцієнт відношення Error S.D. до Data S.D. S.D. Ratio 0. 3 256 879
Коефіцієнт кореляції Correlation 0. 948 041
Таблиця 6
Аналіз чутливості часткових показників якості трудового життя за обраною моделллю
Х1 Х2 Х3 Х5 Х6 Х8 Х9 Х11 Х13
Rank 4 7 10 14 15 16 5 13 6
Error 0. 182 949 0. 1 692 0. 1 451 0. 132 108 0. 1 309 0. 124 832 0. 1 799 0. 1 344 0. 1 728
Ratio 1. 49 234 1. 379 832 1. 183 727 1. 77 623 1. 67 699 1. 18 272 1. 467 385 1. 96 586 1. 409 184
Х14 Х16 Х19 Х20 Х22 Х23 Х25 Х2619 Х27
Rank 18 17 9 1 3 2 11 12 8
Error 0. 1 238 0. 1 243 0. 1 463 0. 3 633 0. 1 842 0. 1 907 0. 1 391 0. 1 382 0. 1 573
Ratio 1. 9 462 1. 14 052 1. 193 711 2. 96 369 1. 50 261 1. 555 671 1. 134 438 1. 127 668 1. 283 497
доцільно відзначити, що значення коефіцієнту Ratio більше 1 для всіх виділених вхідних показників підтверджує доцільність їх використання для оцінювання якості трудового життя працівників машинобудівних підприємств за результатами їх господарювання та обґрунтованість запропонованої системи показників. За моделлю багаторівневого персептрону окремі показники запропонованої системи часткових показників не були використані для прогнозування (див. табл. 6). До складу вхідних показників не увійшли: коефіцієнт оборотності сукупного капіталу (Х4), питома вага працівників, що підвищили кваліфікацію у звітному році (17) і питома вага інвестицій у матеріальні активи в загальному обсязі інвестицій в основний капітал (Х28), що підтверджує їх недостатній вплив на якість трудового життя в аналізованому періоді. У відповідності з чутливістю (див. табл. 6) найбільш вагомим показником є питома вага витрат на оплату праці в операційних витратах, питома вага працівників, які зайняті в умовах, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам (за результатами атестації робочих місць за умовами праці), питома вага додаткової заробітної плати у фонді оплати праці, коефіцієнт фінансової автономії, фондоозброєність, питома вага відрахувань на соціальні потреби в операційних витратах, питома вага інвестицій у нематеріальні активи в загальному обсязі інвестицій в основний капітал. Управлінський вплив саме на ці показники дозволить підприємствам машинобудування покращити якість трудового життя працівників за результати господарювання для того, щоб бути більш привабливими на ринку праці як роботодавці. Найменшу чутливість має показник питомої ваги працівників, зайнятих повний робочий день, що свідчить про їх незначний вплив на якість трудового життя, оскільки працівники прагнуть скоріше до інтенсивних методів праці, ніж до екстенсивних. Аналіз значення вагових коефіцієнтів синапсів для першого рівня моделі багаторівневого персептрону, функцій ак-
тивації елементів латентного шару доводять доцільність застосування нелінійних моделей для оцінювання якості трудового життя працівників промислових підприємств [13]. У табл. 7 наведено прогнозні значення інтегрального показника якості трудового життя за результатами господарювання машинобудівних підприємства на 2014 р.
Як вхідні значення були використані значення часткових показників досліджуваних підприємств, враховуючи темпи '-їх зміни за останні 5 років (з 2008 р. по 2012 р.). Аналіз результатів прогнозування інтегрального показника якості трудового життя за результатами господарювання машинобудівних підприємств доводить, що підприємства в цілому мають позитивну тенденцію до їх підвищення, їм, у першу чергу, треба звернути увагу на управління тими показниками, які мають більшу чутливість, тобто управління оплатою праці, соціальним забезпеченням, інвестування в оновлення основних фондів, фінансовим станом підприємств. Управління ними дозволить підприємствам машинобудування покращити якість трудового життя працівників і підвищити, як наслідок, результати господарювання в цілому.
Узагальнюючи проведені дослідження, доцільно запропонувати основні етапи методичного підходу до оцінювання якості трудового життя працівників промисловості з позиції підприємств за результатами їх господарювання:
+ обґрунтування первинної системи показників, яка включає показники за групами фінансових, матеріальних, людських ресурсів і результатів інвестиційної й інноваційної діяльності, що дозволить визначитися з можливостями підприємств що забезпечення якості трудового життя персоналу у тактичному та стратегічному періоді-
+ використання факторного аналізу для виявлення факторів, які суттєво впливають на якість трудо-
Прогнозне значення інтегрального показника якості трудового життя працівників машинобудівних підприємств на 2014 р.
Підприємство Інтегральний показник
ПАТ «Харківський підшипниковий завод» 0. 3593
ПАТ «Електромашина» 0. 3220
ПАТ «Харківський верстатобудівний завод» 0. 1580
ПАТ «Харківський електроапаратний завод» 0. 1915
ПАТ «Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш» 0. 3070
ПАТ «Вовчанський агрегатний завод» 0. 4104
ПАТ «Харківський тракторний завод» 0. 2735
ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування» 0. 2611
ДП «Завод «Електроважмаш» 0. 3220
ТОВ «Завод енергетичного машинобудування» 0. 4074
ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» 0. 2176
ПАТ «Завод ім. Фрунзе» 0. 1862
ПрАТ «Харківський завод штампів та пресформ» 0. 2223
ПАТ «Завод «Південкабель» 0. 4238
ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь» 0. 2849
ПАТ «Мереф'-янський механічний завод» 0. 2675
ВАТ «Турбоатом» 0. 3148
ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» 0. 3416
ДП «Харківський завод транспортного устаткування» 0. 1884
ТОВ «ТВК «НОВА» 0. 1516
вого життя працівників та формують явні і латентні тенденції його забезпечення, відбір найбільш значущих показників для оцінювання якості трудового життя за факторними навантаженнями-
+ уточнення складу системи показників оцінювання якості трудового життя працівників за їх факторними навантаженнями-
+ розрахунок кількісних значень часткових показників оцінювання якості трудового життя, вибір їх еталонних значень, розрахунок коефіцієнтів значущості як нормованих факторних навантажень, розрахунок інтегрального показника якості трудового життя працівників методом адитивної згортки-
+ вибір найбільш ефективної моделі, що характеризує взаємозв'-язки часткових та інтегрального показників з використанням інструментарію нейронних мереж, виявлення найбільш чутливих часткових показників до здійснення управлінських впливів на якість трудового життя-
+ прогнозування кількісного значення інтегрального показника якості трудового життя працівників та визначення напрямів його забезпечення й підвищення.
ВИСНОВКИ
Таким чином, оцінювання якості трудового життя працівників промисловості за результатами господарювання підприємств на прикладі машинобудівних дозволяє зробити висновок про те, що якість трудового життя працівників залежить від стану показників фінансових, матеріальних, людських ресурсів, а також інвестиційної та інноваційної
діяльності- адекватними предмету та об'-єкту дослідження якості трудового життя щодо кількісного визначення його значення є інструментарій багатовимірного факторного аналізу та нейронних мереж, які дозволяють визначити можливості підприємств щодо забезпечення якості трудового життя працівників у відповідності зі своїми можливостями, які залежать від результатів господарювання. ¦
ЛІТЕРАТУРА
1. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудових відносин / О. А. Грішнова. — К.: Знання, 2004. — 535 с.
2. Мельничук Д. П. Управління якістю трудового життя в контексті пріоритетів менеджменту суб'-єктів господарювання / Д. П. Мельничук // Менеджмент суб'-єктів господарювання: проблеми та перспективи розвитку: монографія / Заг. ред. д. е. н. проф. Г. М. Тарасюк. — Житомир: ЖДТУ, 2012. — С. 269 — 288.
3. Феоктистов Д. В. Методология оценки уровня и качества жизни населения [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http: //kodeks. pirit. sibtel. ru:/nic/200 211/021. htm. 4
4. Хаустова В. Є. Інтегральне оцінювання рівня життя населення регіонів України методом ентропії / В. Є. Хаустова, О. І. Омельченко // Актуальні проблеми економіки. — 2011. -№ 2 (116). — 2011. — С. 137 — 146.
5. Шаульська Л. В. Комплексна оцінка трудового потенціалу регіону (на прикладі Донецької області) / Л. В. Шаульська // Регіональна економіка. — 2005. — № 3. — С. 93 — 104.
6. Якість життя населення пострадянських країн у соціологічному вимірі / В. С. Бакіров, В. Н. Ніколаєвський, О. І. Кізіловтаін.- за ред. В. С. Бакірова. — Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. — 216 с.
7. Арефьева Е. В. Анализ тенденций использования ресурсного потенциала предприятий / Е. В. Арефьева, А. П. Миргородская // Экономика и управление. — 2012. — № 2.- С. 8 — 10.
ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ЕКОНОМІКА економіка праці та соціальна політика
8. Бай С. І. Розвиток організації: політика, потенціал, ефективність: монографія I С. І. Бай. — К.: Київ. Нац. торг. -екон. ун-т, 2009. — 280 с.
9. Гапоненко О. Є. Комплексна оцінка використання виробничих ресурсів промислового підприємства I О. Є. Гапоненко, М. А. Мащенко М. А. II Бізнес Інформ. — 2012. — т 2. -С. 150 — 154.
10. Гонтарева І. В. Оцінювання системної ефективності функціонування і розвитку промислових підприємств: монографія I І. В. Гонтарева. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2011. — 480 с.
11. Благуш П. Факторный анализ с обобщениями I П. Бла-гуш. — М.: Финансы и статистика, 1989. — 248 с.
12. Инберла К. Факторный анализ I К. Инберла. — М.: Статистика, 1980. — 398 с.
13. Кизим Н. А. Нейронные сети: теория и практика применения: монография I Н. А. Кизим, Е. Н. Ястремская, В. Ф. Син-чуков. — Х.: ИД «ИНЖЭК», 2007. — 240 с.
Науковий керівник — Ястремська О. М., д. е. н., проф., завідувач кафедри економіки, організації та планування діяльності підприємства, Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця
REFERENCES
Arefeva, E. V., and Mirgorodskaia, A. P. & quot-Analiz tendentsiy ispolzovaniia resursnogo potentsiala predpriiatiy& quot- [Analysis of trends in the use of the resource potential of enterprises]. Ekonomika i upravlenie, no. 2 (2012): 8−10.
Bakirov, V. S., Nikolaievskyi, V. N., and Kizilovtain, O. I. Yakist zhyttia naselennia postradianskykh krain u sotsiolohichnomu vymiri [Quality of life of post-Soviet countries in sociological terms]. Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina, 2008.
Bai, S. I. Rozvytokorhanizatsii: polityka, potentsial, efektyvnist [The development of politics, the potential effectiveness]. Kyiv: KNTEU, 2009.
Blagush, P. Faktornyy analizs obobshcheniiami [Factor analysis with generalizations]. Moscow: Finansy i statistika, 1989.
Feoktistov, D. V. & quot-Metodologiia otsenki urovnia i kachestva zhizni naseleniia& quot- [Methodology to assess the level and quality of life]. http: //kodeks. pirit. sibtel. ru:/nic/200 211/021. htm
Hrishnova, O. A. Ekonomika pratsi ta sotsialno-trudovykh vid-nosyn [Labour economics and industrial relations]. Kyiv: Znannia, 2004.
Haponenko, O. Ie., and Mashchenko, M. A. "-Kompleksna otsinka vykorystannia vyrobnychykh resursiv promyslovoho pidpryiemstva& quot- [Comprehensive assessment of utilization of productive resources of an industrial enterprise]. Biznes Inform, no. 2 (2012): 150−154.
Hontareva, I. V. Otsiniuvannia systemnoi efektyvnosti funk-tsionuvannia i rozvytku promyslovykh pidpryiemstv [Evaluation of the efficiency of the system and the development of industry]. Kharkiv: INZhEK, 2011.
Inberla, K. Faktornyy analiz [Factor analysis]. Moscow: Statistika, 1980.
Khaustova, V. Ie., and Omelchenko, O. I. & quot-Intehralne otsiniuvannia rivnia zhyttia naselennia rehioniv Ukrainy metodom entropii& quot- [Integral assessment of living standards of Ukraine'-s regions by entropy]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 2 (116) (2011): 2011−137.
Kizim, N. A., Yastremskaia, E. N., and Sinchukov, V. F. Neyron-nyeseti: teoriia ipraktikaprimeneniia [Neural Networks: Theory and Practice]. Kharkiv: INZhEK, 2007.
Melnychuk, D. P. & quot-Upravlinnia iakistiu trudovoho zhyttia v konteksti priorytetiv menedzhmentu sub'-iektiv hospodariuvan-nia& quot- [Managing quality of work life in the context of the priorities of management entities]. In Menedzhment sub'-iektiv hospodariuvannia: problemy ta perspektyvy rozvytku, 269−288. Zhytomyr: ZhDTU, 2012.
Shaulska, L. V. & quot-Kompleksna otsinka trudovoho potentsialu rehionu (na prykladi Donetskoi oblasti)& quot- [Comprehensive assessment of the employment potential of the region (for example, Donetsk region)]. Rehionalnaekonomika, no. 3 (2005): 93−104.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой