Г.С. Костюк

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Психология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Г. С. Костюк

Зміст

  • 1. Біографія Г. С. Костюка
  • 2. Історія інституту
  • 3. Основні напрями роботи інституту на сучасному етапі
  • Список літератури

1. Біографія Г. С. Костюка

Григорій Силович Костюк народився на рубежі двох сторіч — 5 грудня (н. ст.) 1899 р. — в селі Могильному, нині Гайворонського району Кіровоградської області. Батьки його, прості селяни, вирішили що б то ні стало дати освіту сину. І їм повезло: здатного підлітка прийняли на повний пансіон в Колегію Павла Галагана — середній учбовий заклад підвищеного типу, що діяв в Києві з 1871 р. і що зайняло в історії освіти на Україні помітне місце.

Двадцятирічним хлопцем Г. С. Костюк почав свій трудовий шлях вчителем в рідному селі. Продовжував він працювати в школі - викладати математику — і тоді, коли жадання знань привело його в Київський вищий інститут народної освіти, який він закінчив в 1923 р. В кінці 20-х рр. Григорій Силович стає завідуючим експериментальною школою Наркомпроса УРСР. Одночасно він закінчує аспірантуру по психології, захищає випускну роботу, в якій узагальнені нагляди за розумовим розвитком вчаться, публікує ряд статі.

З 1930 р. Г. С. Костюк очолює кафедру психології Київського педагогічного інституту і відділ психології Українського науково-дослідного інституту педагогіки. Працюючи багато і захоплено, він успішно поєднував педагогічну і організаторську діяльність з теоретичними і експериментальними дослідженнями. В 1935 р. йому було привласнено звання професора психології.

Під час Великої Вітчизняної війни, знаходячись в евакуації, Г. С. Костюк завідував кафедрою педагогіки і психології педагогічного інституту в Сталінграді, у складі добровільної протипожежної дружини брав участь в порятунку будівель від фашистських запалювальних бомб. Переїхавши потім до Казахстану, він вів викладацьку роботу в З'єднаному Українському університеті, а повернувшися до звільненого Києва, став трудитися на тих же посадах, що і до війни.

Інститут психології був заснований 1 жовтня 1945 року відповідно до ухвали Ради Народних комісарів УРСР за № 1573.

До 1992 року він був підлеглий Міністерству освіти УРСР, а з 1992 року — Академії педагогічних наук України.

Ухвалою Кабінету Міністрів України № 978 від 6 грудня 1995 року Інституту було привласнено ім'я видатного Українського ученого-психолога, академіка Григорія Силовича Костюка, який був засновником і першим директором цієї наукової установи.

Починаючи з 1924 роком, Г. С. Костюком було опубліковане більше 250 робіт. Багатству їх змісту супроводить ясність викладу, широті ерудиції - глибоке проникнення в сутність проблем, які вивчаються, методологічної чіткості - націленість на рішення актуальних практичних задач, перш за все що відносяться до сфери народної освіти.

Г. С. Костюку була органічно чужа професійна вузькість, він багато зробив для зміцнення зв’язків психології з соціальною практикою і з суміжними науками — педагогікою, фізіологією і ін.

Згадаємо також його плідну співпрацю з найбільшим ученим в області кібернетики — академіком В. М. Глушковим, втілення, що знайшло, в сумісних публікаціях по проблемах програмованого навчання і в організації в НДІ психології УРСР досліджень психолого-кібернетичного профілю. Їх результатом стало створення ряду ефективних людино-машинних систем, розробка для них мов програмування, що володіють властивістю психологічної природності. Вказаним дослідженням був внесений важливий внесок у формування наукових основ здійснюваних нині робіт по комп’ютеризації навчання.

Вельми широке поняття задачі виступає в працях Г. С. Костюка як ефективний засіб психологічного аналізу.

В роботі по психології розуміння, опублікованій в 1950 році, він писав: «зрозуміти новий об'єкт — це вирішити деяку, хай маленьку пізнавальну задачу. Таку задачу ставить і перед учнями кожний новий для них учбовий матеріал (наприклад, нова метафора, прислів'я, новий описовий або оповідний текст, доведення геометричної теореми, пояснення деякого природного явища або суспільної події і т.п.)».

В статті, надрукованій трьома десятиріччями пізніше, Г. С. Костюк характеризує учбові задачі як «структурні одиниці учбового матеріалу», диференціює їх по ведучій ролі тих або інших психологічних процесів (розділяючи їх на розумові, перцептивні, підкреслює необхідність забезпечення центрального місця розумових задач в структурі навчання.

З особливою наполегливістю Г. С. Костюк підкреслював, що психічний розвиток не зводиться «до простого накопичення учбових придбань». Воно «характеризується якісними змінами особи дитини в цілому, знаменуючими собою її прогресуючий рух» від низьких до вищих рівнів, структурам психічної діяльності. Що ж до кількісних змін психіки, то вони готують якісні, але самі їх не забезпечують.

Структурне вдосконалення, становлячий зміст цих якісних змін, розкривалося Г. С. Костюком як діалектична єдність диференціації психіки і її інтеграції, ускладнення форм психічної діяльності і їх спрощення на основі процесів згортання, утворення нових компонентів психіки і перебудови існуючих раніше при їх входженні в нові структури. Рушійні сили психічного розвитку Г. С. Костюк убачав в характерних для суб'єкта внутрішніх суперечностях. До їх числа він відносив розбіжність між виниклими у суб'єкта новими потребами і наявним рівнем оволодіння засобами їх задоволення; невідповідність досягнутого суб'єктом рівня розвитку займаному їм місцю в системі суспільних відносин, виконуваним їм функціям; суперечність між тенденціями до інертності і стійкості, з одного боку, і до рухливості, мінливості, з іншою.

Педагогічні дії, відзначав Г. С. Костюк, повинні сприяти, з одного боку, вирішенню суб'єктом його внутрішніх протиріч в потрібному для суспільства напрямі і, з іншою, виникненню нових внутрішніх суперечностей, без яких неможливий подальший розвиток. «виховання, — писав він, — ставить перед особою нові цілі і задачі, які усвідомлюються і приймаються нею, стають цілями і задачами її власної діяльності». Розбіжності між ними і є у особи засобами їх досягнення «спонукають її до саморуху».

2. Історія інституту

костюк інститут психологія учбовий

В жовтні 1945 року був утворений Науково-дослідний інститут психології Наркомпроса УРСР (нині - Міністерства освіти України).

Ініціатором його створення і беззмінним протягом 27 років директором був Григорій Силович Костюк. Весь цей час він вів інтенсивну і плідну роботу по організації психологічних досліджень, підготовці психологічних кадрів, з великим успіхом продовжував викладацьку діяльність в Київському педагогічному інституті им. А.М. Гіркого.

В 1947 році Г. С. Костюк був вибраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук РРФСР, а в 1966 році, коли академія була перетворена у всесоюзну, став дійсним членом. Він неодноразово обирався членом президії АПН СРСР, полягав членом редколегії журналу «Питання психології», протягом багатьох літ очолював Українське відділення Суспільства психологів СРСР. Г. С. Костюк мав почесне звання заслуженого діяча науки УРСР, був удостоєний ордени Леніна, двох орденів Трудового Червоного Прапора, інших урядових нагород. В 1939 році вийшов перший на Україні і один з перших в країні вузівський підручник психології, підготовлений їм в співавторстві з П. Р. Чаматой і Л. А. Гордоном. З 20 глав книги 16 були написані Г. С. Костюком.

Десятки психологів, яким пощастило свого часу вчитися в аспірантурі і здійснювати дослідження під безпосереднім керівництвом Г. С. Костюка, на все життя зберегли спогади про нього як про прекрасного вихователя наукової зміни, людині чуйній, тактовній і разом з тим вимогливому в принципових питаннях.

Чудові якості Григорія Силовича: скромність, безкорисливість, доброта в поєднанні з непохитною вірністю громадянському і науковому обов’язку — здобули йому загальну глибоку пошану.

Лабораторія нових інформаційних технологій навчання була створена в 1972 році за ініціативою академіків В. М. Глушкова і Г. С. Костюка на базі дослідницької групи, яка спільно із співробітниками Інституту кібернетики Ан УРСР розробляла проблему підготовки непрофесійних користувачів ЕОМ. Тоді була підготовлена серія навчальних посібників для цієї категорії користувачів, створена мова програмування РЯОД, яка отримала широке розповсюдження в Україні і за межею.

Лабораторія досліджує психолого-педагогічні проблеми проектування і використовування комп’ютерних повчальних систем. Керує роботою лабораторії кандидат психологічних наук Марина Лазарівна Смульсон.

В лабораторії розроблена психологічна концепція навчання як управління учбовою діяльністю. Ця концепція стала теоретичною підосновою нового підходу до технології навчання, її концептуального аналізу і встановлення співвідношення між теорією навчання і його технологією, а також з’ясування специфічних особливостей нових інформаційних технологій навчання.

В лабораторії була створена також концепція ієрархічного проектування нових інформаційних технологій навчання. На її основі були розроблені експериментальні повчальні системи і методичні допомоги, призначені для розробників комп’ютерних повчальних систем різних типів, від систем першого покоління до гіпертекстових повчальних систем.

В 1999 році було завершено створення ряду інструментальних способів розробки комп’ютерних повчальних систем.

Була створена методична допомога для вчителів по проектуванню гіпертекстових і інтелектуальних повчальних систем, а також систему по навчанню проектуванню текстів.

В підручнику «Проектування гіпертекстових повчальних систем» висловлений базовий курс гіпертекстових повчальних систем і їх проектування, показана перевага гіпертекстових технологій з погляду психолого-педагогічного потенціалу відповідної повчальної і учбової діяльності, методам навчання, організації діалогової взаємодії учня з комп’ютером. Розкриті особливості проектування цих компонентів гіпертекстової повчальної системи.

В лабораторії розробляється проблема психологічних механізмів навчання, які розкривають взаємостосунки між комп’ютером і учнями на рівні діяльності, здійснюваної учнем і змодельованої комп’ютером. Основну увагу надано механізмам зворотного зв’язку, довизначення учбової задачі, а також психологічному механізму динамічного розподілу функцій між учнем і вчителем (комп'ютером).

Лабораторія успішно співробітничає з Інститутом кібернетики ім. академика В. М. Глушкова НАН України, Національним педагогічним університетом ім.М. П. Драгоманова, МГУ ім.Н. В. Ломоносова (Москва), Інститутом психології РАО (Москва) і іншими науковими центрами в Україні і за межею.

3. Основні напрями роботи інституту на сучасному етапі

Діяльність Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України спрямована на дослідження фундаментальних теоретико-методологічних проблем психологічної науки, розробку актуальних прикладних питань, що вимагають серйозного психологічного забезпечення.

Можна виділити такі основні напрями досліджень:

I

Теоретико-методологічні основи психологічної науки

II

Теоретичні і прикладні проблеми психології особи і соціальної психології

III

соціально-психологічні проблеми трансформаційних процесів в суспільстві і освіті

IV

Психологія навчання і виховання в сучасних умовах

V

Психологічні основи творчості і обдарованості

VI

Теоретико-методологічні і методичні проблеми практичної психології

VІI

Теоретичні основи організаційної психології і психології праці

VІІI

Психологія здорового способу життя і вікова фізіологія

Список літератури

1. Велика радянська енциклопедія. 2-е ізд. М., 1955. Т. 35: Психіка. С. 234−236; Психологія. С. 238−244; Психофізична проблема. С. 248.

2. Питання мислення в радянській психології // Питання психології. 1957. № 5. С. 66−91.

3. Питання психології мислення // Психологічна наука в СРСР. М., 1959. С. 357−440.

4. Здібності та їх розвиток у дітей. Київ, 1963. 80 з.

5. Принцип розвитку в психології // Методологічні і теоретичні проблеми психології. М., 1969. С. 118−152; [Переклад] // Methodologische und theoretishe Probleme der Psychologie. Berlin, 1977. S. 98−127.

6. Категорія задачі і її значення для психолого-педагогічних досліджень // Питання психології. 1977. № 3. С. 12−23 (Співавтор: Г. А. Бал.)

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой