Іван Мазепа в оцінках сучасників та істориків

Тип работы:
Реферат
Предмет:
История


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Реферат

на тему:

«Іван Мазепа в оцінках сучасників та істориків»

Вступ

Доба гетьманування Івана Мазепи, як і сама його постать завжди привертали увагу дослідників. Він належить до тих історичних постатей, чиїми іменами називають епохи. Іван Степанович Мазепа-Колединський (1639, за ін. даними 1629 або 1644−1709 рр.) є однією з найяскравіших і найсуперечливіших постатей української історії. Його життя та вчинки і сьогодні викликають гарячі суперечки та неоднозначні оцінки істориків. Мало кому випала така цікава і непроста доля за життя і після смерті. Приятель царя Петра, один із перших кавалерів ордену Андрія Первозванного — і борець за інтереси Української козацької держави. Будівничий величних соборів — і «Юда» та зрадник, відлучений від церкви, підданий анафемі. Зазвичай неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор — і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою програла найризикованішу й найголовнішу гру свого життя. Блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII століття, улюбленець жіноцтва і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант-аматор серед усіх українських гетьманів.

1. Соціальна політика Івана Мазепи

Постать Івана Мазепи вже протягом трьох століть привертає увагу багатьох дослідників. Але незважаючи на велику кількість праць з цієї теми, жодна з них не присвячена внутрішній політиці українського гетьмана, а негативіська концепція, яка склалася в наукових колах трактує кожну дію Івана Мазепи, як підступне діяння, або доказ його низьких помислів.

Крім того односторонній погляд на діяльність гетьмана призвів до появи різноманітних міфів та неправдивих фактів, що в свою чергу не дає змогу сформувати чітку точку зору на події Історії України того часу.

Про негативне ставлення українського народу до Мазепи писав свого часу М. Грушевський, а дослідження Р. Іванченко взагалі стверджує, що гетьман «не зважав на соціальні потреби народу» і через те вони ніколи його не підтримували.

Але яким же чином можна перевірити чи відповідало це твердження дійсності?

Показником популярності та підтримки серед населення в ті часи було кількість повстань та бунтів протягом правління гетьмана, бо за їх допомогою було легко визначити відношення народу до влади. Користуючись таким критерієм можемо легко прослідкувати. Що за часи керівництва Мазепи, а це 22 роки, не відбулося жодного анти гетьманського виступу.

Яскравим прикладом є спроба Петрика до всенародного повстання, заклики котрого не знайшли підтримки не тільки серед селянства, але й серед козаків запорізької січі, які були на той час найбільш опозиційно налаштовані по відношення до гетьмана. Це було пов`язано з тим, що саме на полегшення становища селянства була спрямована діяльність Івана Мазепи. Що виражалося через цілу низку його універсалів, які захищали простих людей.

Крім того загальний рівень життя простолюду був набагато кращим ніж в Московії та Польщі, що підтверджують постійні міграційні потоки з цих держав на територію Гетьманщини.

Московський цар Петро э хотів створити на території України такий самий лад, який був на території Московії. Його особливою рисою було повне безправ`я народних мас, які вже на той час були приковані до землі і цілком залежні від волі поміщика. Іноді відбувалося навіть так, що московські пани самі закликали до себе з території Гетьманщини, кажучи їм, що український гетьман «дере з них три шкури».

Зрозуміло, що деякі селяни переходили під їхню владу сподіваючись на отримання обіцяного раю. Але ілюзії швидко зникали, коли селян закріпачували, відсилали на панщину та всіляко знущалися.

Дуже часто вчені наголошують, що представники старшини на території Гетьманщини надмірно обтяжували селян різноманітними повинностями, але ніхто не зазначає, що з території Московського царства постійно відбувалися міграційні потоки селян, на території України.

Це було пов`язано з тим, що саме в гетьманській столиці прості люди могли знайти захист від свавілля окремих державців.

Не треба забувати про те, що коли Петром Першим був виданий наказ за, яким на українських землях повинна бути введена обов`язкова панщина, яку мали відробляти селени, Мазепа зміг скоротити селянський відробіток до двох днів, а тиждень. Також щороку за скаргами з місць він видавав так свані оборонні універсали на користь простого люду, та карав винних старшин.

2. Економічна політика Івана Мазепи

Проблема економічної політики Івана Мазепи та господарського розвитку гетьманщини за часи його гетьманування на даний момент є мало дослідженими. Звісно, що деякі вченні досліджували цю тему, але всі одночасно приходять до висновку, що піднесення та активний розвиток економіки, який відбувався в цей час являє собою, умілу діяльність попереднього гетьмана Івана Самойловича.

В той же час діяльність Мазепи була спрямована тільки на особисте збагачення, а галузі промисловості розвивалися тільки ті, які були вигідні персонально гетьману.

Як нам відомо, Мазепа став гетьманом за часів Руїни, коли українські землі буди спустошені та розорені численними війнами. За 22 роки його гетьманування мирний час тривав тільки протягом 36 днів, що аж ніяк не допомагало розвивати господарство.

Крім того в цей час на території козацької держави постійно відбувалися, якісь стихійні лиха: повені, нашестя саранчі, неврожай. Але потрібно відзначити. Що незважаючи на ті складні умови, які склалися в цей час на території Лівобережної України. Мазепа зміг знайти шляхи їх швидкого та дієвого вирішення.

Дуже важливим чинником економічного піднесення Гетьманщини стала велика та потужна хвиля колонізації Лівобережжя.

З чим же вона була пов`язана? Насамперед це було зумовлено тим, що велика частина населення Правобережної України залишає свої домівки, через те що ця територія була майже цілковито розорена під час Руїни. Тому прийшовши на нову землю, яка є доволі сприятливою для господарської діяльності, та галузей економіки, вони активно приступають до її, вони активно приступають до її засвоєння.

Іван Мазепа, який отримав європейську освіту і бачив, яким чином відбувається розвиток в інших державах світу, вирішив відбудувати українську державу за європейським зразком, використовуючи при цьому популярну на той час політику меркантилізму. Але для того, щоб розбудувати державу її потрібно об`єднати, тому Мазепа вирішив, що він спрямує всі свої зусилля для створення економічних передумов, які призведуть до утворення незалежної української держави.

Але чи справді це було так? Про серйозність намірів Мазепи свідчить те, що Мазепа створив навіть спеціальних урядовців, які займалися тільки господарчими та економічними справами.

Серед таких діячів потрібно відзначити Івана Лисицю та Олексія Туранського. Також необхідно відзначити, що певні особливі господарчі та фінансові функції та завдання виконували українські купці - Спиридон Шарай та Максим Васильківський. Таким чином гетьман створює сприятливе підґрунтя для подальшого розвитку економіки держави.

3. Політика в галузі культури

мазепа політика український історик

Ставши гетьманом Іван Мазепа чудово усвідомлював роль церкви та духівництва в політичному та культурному розвитку країни, тому він обирає за домінанту своєї діяльності поширення православної духовності і культури на всіх теренах України. При цьому робив він це навіть на тих землях, які навіть не підлягали його гетьманській владі.

Таким чином зробивши ставку в своїй політиці на православ’я, Мазепа зважився на доволі сміливий та складний крок, адже в епоху його правління православ`я було переслідуваним віросповіданням, яке майже не мало впливових захисників на українських теренах, підпорядкованих польській державі.

Гетьман Мазепа був великим меценатом культурних починів і будов в Україні. Найбільш вражає в часи Мазепи розвиток образотворчого мистецтва, головне архітектури. В добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України. Мазепинська доба створила свій власний стиль, що виявився не лише в образотворчому мистецтві і в літературі, але в цілому культурному житті гетьманської України. Це було бароко, українське бароко, близький родич західноєвропейського, але, разом з тим, глибоко національний стиль, який мав своє найвище завершення в часи Мазепи.

Висновок

У висновку хотілося б наголосити на тому, що постать Івана Мазепи в різні часи розглядалась по різному. Протягом багатьох років всі його дії розглядались через негативіську концепцію, що призвело до абсолютно неправильного сприйняття його вчинків. Сучасники ж розглядаюсь Івана Мазепу, як відданого та щирого гетьмана, що робив все можливе для розвитку своєї держави.

Література

1 Павленко С. Іван Мазепа, як культурний діяч. — К., 2005

2 Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — К., 2001

3 Павленко С. Іван Мазепа. — К., 2003

4 Берендєєв С.О. Внутрішня політика гетьмана Івана Мазепи. — К., 2010

5 Костомаров Н. Мазепа. — М., 1992

6 Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: прибічники і соратники. — К., 2004

7 Крупницький Б. Гетьман Мазепа та його доба. — К., 2003.

8 Смолій В. Іван Мазепа \ Володарі гетьманської булави. — К., 1994

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой