Архітектурно-конструктивна розробка одноповерхового будинку

Вступ

Основні конструктивні елементи або частини цивільних, промислових і сільськогосподарських будівель — це фундаменти, стіни і окремі опори, перекриття, перегородки, дахи, сходи, вікна і ліхтарі, двері і ворота, балкони, лоджії, галереї. Усі ці елементи по своєму призначенню підрозділяються на конструкції, що несуть, і конструкції, що захищають.

Розглянемо коротко призначення основних елементів будівель.

Фундаменти. Фундаменти — підземна частина будівлі, що служить для рівномірної передачі тиску будівлі на масив ґрунту, званий основою. Таким чином, фундаменти є конструкцією будівлі, що несе.

Стіни. По своєму призначенню і розташуванню в будівлі стіни діляться на зовнішні і внутрішні.

Зовнішні стіни захищають приміщення, а також людей, що знаходяться в них, устаткування і ін. від різних атмосферних дій, зайвого охолодження або перегрівання приміщень і від зовнішнього шуму.

Внутрішні стіни розділяють будівлю на окремі приміщення.

Окремі опори. Окремі опори у вигляді стовпів і колон є конструкціями, що тільки несуть. Зазвичай їх влаштовують замість внутрішніх стін, що несуть, коли необхідно отримати приміщення великих розмірів в плані або коли можливо замінити ними дорожчі і важчі внутрішні стіни.

Перекриття спираються на стіни і окремі опори і є конструкцією, що одночасно несе і захищає. Вони повинні мати достатню міцність і жорсткість (не прогинатися більше допустимих меж), капітальною і забезпечувати разом із стінами стійкість будівлі.

Дахи і покриття. Дахи і покриття є конструкціями, що відмежовують будівлю згори і що захищають його від атмосферних опадів, а коли це потрібно, то і від зайвого охолодження зимою або перегрівання влітку.

Загальні положення

Темою мого проекту є архітектурно-конструктивна розробка одноповерхового будинку на одну сім'ю, розташованого в с. Бедевля, в урочищі Заріка, Закарпатська область.

Виконання проекту передбачає вивчення та практичне використання методів проектування будівель та споруд громадського призначення.

Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення повинні відповідати вимогам ДБН 79−92 «Житлові будинки для індивідуальних замовників». В якому зазначається:

Вимоги до окремих елементів будинків за ДБН 79−92 «Житлові будинки для індивідуальних замовників»

Висота житлових поверхів від підлоги до підлоги у житлових будинках повинна бути не менше 2,8 м. Висота житлових приміщень від підлоги до стелі - не менше 2,5 м. У районах із середньомісячною температурою липня 21° C і більше висоту житлових поверхів необхідно приймати не менше 3,0 м, а висоту житлових приміщень — не менше 2,7 м. Висоту внутрішньо-квартирних коридорів, санвузлів та інших підсобних приміщень допускається знижувати до 2,1 м.

Ширина коридору в житлових будинках між сходами чи торцем коридору і сходами повинна бути не менше: при довжині коридору до 40 м — 1,6 м, понад 40 м — 1,8 м. Ширина галереї повинна бути не меншою 1,6 м. При цьому вимоги 5.28 ДБН В.1.1−7 на житлові будинки не поширюються.

Сходові клітки багатоквартирних житлових будинків, за винятком сходових кліток типів СК2 і Н4, повинні розташовуватися всередині будинку біля зовнішніх стін.

Вибір типу позаквартирних евакуаційних сходових кліток провадиться згідно з вимогами розділу 4 цих Норм з урахуванням ДБН В.1.1−7.

Кількість підйомів в одному сходовому марші або на перепаді рівнів повинна бути не менше трьох і не більше 18. Найменша ширина маршу в секційних, коридорних і галерейних будинках 1,05…1,2 м; найбільший уклон маршів у секційних двоповерхових житлових будинках — 1:1,5; триповерхових і більше, а також коридорних і галерейних житлових будинках — 1:1,75. Марші сходів, що ведуть у підвальні та цокольні поверхи, використовувані з технічною метою, допускаються шириною 0,9 м, а їх уклон — не більше 1:1,25.

Ширина сходового маршу визначається як відстань між стіною і його огорожею або між його огорожами. Така ширина не повинна перевищувати довжину проступів.

Ширина сходової площадки повинна бути не меншою від ширини маршу.

При реконструкції будинків допускається збереження існуючих уклону і ширини сходових маршів і площадок.

При усіх зовнішніх входах до житлових будинків слід передбачати тамбури глибиною не менше 1,4 м. При входах до багатоквартирних будинків допускається передбачати приміщення із санвузлом для чергового персоналу (консьєржа/консьєржки), комору для зберігання прибирального інвентарю. Зазначені вище приміщення (крім тамбурів) повинні розташовуватися поза сходовими клітками. Розміщення спальних місць у приміщенні чергового персоналу (консьєржа/консьєржки) не допускається.

Вхідні двері до будинків повинні обладнуватися кодовими замками, якщо згідно з 5.46 не передбачено обладнання їх замково-переговорними пристроями з дистанційним керуванням.

Вхід до одноквартирного житлового будинку може влаштовуватися через засклену веранду. При цьому для входу в житлове приміщення повинно бути не менше трьох дверей (у IVВ кліматичній зоні - двох дверей). Допускається влаштування подвійних дверей, а також розміщення головного входу до одноквартирного житлового будинку у цокольному поверсі. При цьому передпокій із сходинками має бути опалюваним.

Позначка підлоги приміщень при вході до будинку повинна бути вище позначки тротуару перед входом не менше ніж на 0,15 м. Позначку низу віконних прорізів приміщень квартир перших поверхів (за винятком квартир з виходом на приквартирну ділянку), як правило, приймають не нижче за 1,8 м від планувальної позначки землі. Вхідні сходи мають дублюватися пандусами для пересування дитячих та інвалідних колясок.

Дахи слід проектувати з організованим водостоком згідно з ДБН В 2.6−14. Допускається передбачати неорганізований водостік з дахів одно-, двоповерхових будинків за умови влаштування козирків над входами. В разі організації зовнішнього водостоку повинні бути передбачені заходи, які виключають утворення і падіння полою.

На дахах житлових будинків слід передбачати огорожу згідно з 6.13 ДБН В.1.1−7 і ГОСТ 25 772. Застосування безгорищних дахів (суміщених покриттів) допускається у покриттях мансард, терас у житлових будинках терасного типу та квартирних будинків з квартирами у двох рівнях на верхніх поверхах. Технічні рішення суміщених покриттів слід передбачати згідно з ДБН В.2.6−14.

Для будинків з умовною висотою вище 26,5 м (як правило, вище дев’яти поверхів) повинні бути передбачені, а для будинків з умовною висотою вище 13,5 м (як правило, вище п’яти поверхів) рекомендується передбачати конструктивні заходи для кріплення колисок і підвісного риштування при проведенні ремонту фасадів.

При розробленні об'ємно-планувальних рішень слід враховувати вимоги щодо забезпечення доступу персоналу до всіх елементів конструкцій та обладнання для їх періодичного огляду та обслуговування.

Об'ємно-планувальне рішення

одноповерховий будинок фундамент покрівля Будинок, що проектується — десятикімнатний одноповерховий житловий будинок.

Експлікація приміщень Вітальня — 30,24 м²

Кухня (їдальня) — 21,41 м²

Спальня — 11,56 м²

Спальня — 12,84 м²

Гардероб — 4,97 м²

Ванна кімната — 5,93 м²

Спальня — 10,82 м²

Комора — 1,38 м²

Туалет — 3,71 м²

Коридор — 13,97 м²

Загальна площа — 146,9 м².

Конструктивне рішення

Фундаменти Фундамент вирішено робити стрічковим. Фундаментна стрічка завтовшки 200 мм з монолітного залізобетону класу С25/30. Розміри фундаментної стрічки — див. креслення фундаменту. Стрічку заливати на основу з утрамбованого щебеню 200 мм. На фундаментну стрічку влаштовуються стіни фундаменту з цементно-піщаних пустотних блоків шириною 240 мм. Стіни фундаменту армувати через кожні 2 ряди (перший і останній ряд — обов’язково), порожнечі блоків — забетонувати. Стіни фундаменту утеплити пінополістиролом (мін. щільність 120 кг/м3) завтовшки 2×50мм. Утеплювач кріпити до стіни за допомогою пластикових анкерів. Щоб уникнути дій від промерзання ґрунту по периметру будівлі укладається пінополістирол (мін. щільність 120 кг/м3) завтовшки 100 мм і шириною 1000 мм.

Зовнішні стіни Наземна частина несучих стін споруджується з газобетонних блоків розмірами 200×400×600 мм. Стіни армуються горизонтально через 4 ряди. Із зовнішнього боку на стіни встановлюється вертикальний каркас з дерева 50×100мм, між яким встановлюється утеплювач — мін.вата 100 мм. Поверх мін.вати укладається вітрозахисна плита з кам’яної вати 30 мм.

Внутрішні стіни Внутрішні несучі стіни виконуються з газобетонних блоків розмірами 200×400×600 мм, горизонтально армованих через 4 ряди, обштукатурених і оброблених в відповідності з призначенням приміщення.

Перемички У несучих стінах проектом передбачено використання бетонованих на місці з/б перемичок, а також монтованих перемичок з газобетону. Перемички завдовжки більше 1490 мм повинні спиратися мінімально по 250 мм з кожного боку. Специфікація перемичок — див. План стін і перемичок Підлоги і стелі

На утрамбований пісок укладається пінополістирол 100 мм і поліетиленова плівка з нахлестами. По периметру зовнішніх стін укладається додатковий шар пінополістиролу.

Підлога споруджується, як одношарова з/б плита завтовшки 80 мм, армується арматурною сіткою 5×150×150mm. Захисний шар бетону 25 мм. У вологих приміщення підлоги робити з ухилом у бік трапа. По периметру стін бетонна плита ізолюється від несучих стін еластичним прокладенням 15 мм (наприклад: пінополістирол). Перед облаштуванням підлоги необхідно встановити всі комунікації. Для заливки використати бетон класу С20/25. Поверх бетонної плити укладається паркет або керамічна плитка, в відповідності з призначенням приміщень. У вологих приміщення під керамічною плиткою влаштовується гідроізоляція з підйомом на стіни мінімально на 300 мм. Стеля споруджується по несучих балках перерізом 50×200мм кроквяної системи. Балки спираються на мауэрлат 150×150мм. На каркас кріпиться два шари гіпсокартонних листів. По периметру горищного простору укладається вітрозахисна плита з кам’яної вати, завтовшки 30 мм і шириною 1200 мм. Детальні розрізи і вузли див. Креслення. У несучих дерев’яних конструкціях допускається використання пиломатеріалу тільки 1 сорту.

Покрівля Ухил покрівлі за усім обсягом будівлі 25°. Покрівля спирається на дерев’яні стропила перерізом 50×200мм і кроком 600 мм. Крокви спираються на мауерлат 150×7150мм. Мауерлат кріпиться до монолітного пояса за допомогою клинових анкерів м12 встановлюваних з кроком 1000 мм. Крокви кріпляться до мауерлату при допомозі металевих кріпильних куточків 2×100×100мм. Для того, що кращого, що спирається кроквяних ніг на мауерлат, в кроквах робиться «зуб» глибиною 50 мм. Усі дерев’яні деталі слід ізолювати від кам’яних поверхонь. На крокви укладається підпокрівельна плівка по усій площі при допомозі дистанційних рейок 25×50мм (рейку кріпити за допомогою оцинкованих цвяхів o3, 0 l=60мм). Необхідно забезпечити вентиляцію в конику. Поверх рейок при допомозі оцинкованих цвяхів l=100мм кріпиться обрешетування перерізом 25×100мм і встановлюється покрівельне покриття. При установці ковзанів, ендів і карнизів використати рекомендовані виробникам ущільнювачі. На промовцях за габарити зовнішніх стін частинах крокв робляться вітрові ящики із струганної дошки. Між дошками необхідно залишати проміжки в 15 мм для вентиляції горищного простори.

Зовнішня обробка Цоколь будівлі покривається декоративним каменем. У обробці зовнішніх стін застосовується декоративна штукатурка.

Покрівельне покриття — м’яка покрівля. Декоративні елементи — фарба білого кольору.

Вікна — білі пластикові рами з потрійними, подвійними і одинарними склопакетами. Зовнішні двері - одинарні і подвійні склопакети.

Специфікація

Розрахунки

Витрати на заробітну плату = 111 274,6*10%= 11 127,46 грн Загальна вартість = 111 274,6*2+ 11 127,46 =233 676,66 грн Ринкова вартість = 146,9*7200 =1 057 680 грн Прибуток = 1 057 680−233 676,66 =824 003,34 грн Висновок: Отже розрахувавши собівартість матеріалів потрібних для будівництва одноповерхового будинку у Закарпатській області с Бедевля в урочищі Заріка бачимо, що загальна вартість будинку становитиме 233 676,66 грн, врахувавши що ринкова вартість такого будинку становитиме 1 057 680грн це дасть нам змогу отримати прибуток у розмірі 824 003,34 грн.

Розрахунок основних конструктивних елементів

Глибина фундаменту — 1,45 м Товщина фундаменту — 400 мм Довжина фундаменту у м/пог:

(12×5)+10,5+10,4=80,9 м/пог Об'єм фундаменту:

80,9×1,45×0,4=47 м3

Довжина зовнішніх стін у м/пог:

(10,5×2)+2,7+2,4+1,7+1,6+5,2+6,9=41,5 м/пог Об'єм кладки зовнішніх стін:

41,5×2,8×0,4=47 м3

Довжина внутрішніх стін у м/пог

(10,5×2)+2,4+(3,2×2)+(1,7×4)+2,2=38,8 м/пог Об'єм кладки внутрішніх стін:

38,8×2,8×0,4=43,5 м³

Використана література

1. ДБН 79−92 «Житлові будинки для індивідуальних замовників».

2. Буга П. Г. «Цивільні та промислові будівлі «.

3. Миловидов М. М. «Архітектура цивільних і промислових будівель «.

4. Сербинович П. П. «Цивільні та промислові будівлі «Соминський М. Б. «Полімерні матеріали в опоряджуванні будівель».

5. Кошлатий О. В. «Методичні вказівки до виконання архітектурно — конструктивного проекту цивільного будинку».