Аудит зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів на підприємстві харчової промисловості

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра «Обліку і аудиту».

Курсова робота

з дисципліни

«ПРАКТИЧНИЙ АУДИТ».

«Аудит зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів на підприємстві харчової промисловості»

Виконала:

Студентка З. БО-V-др.в.

Бабак Н.Б.

Перевірив: к.е.н., доцент

Беренда Н.І.

Київ НУХТ 2014

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Теоретичні основи аудиту зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів
    • 1.1 Сутність понять «основні засоби» та «нематеріальні активи» як об'єктів аудиту зносу (амортизації) та порядок нарахування амортизації
    • 1.2 Мета, завдання та порядок аудиту амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів
  • Розділ 2. Методологічні аспекти аудиту зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів
    • 2.1 Організаційні положення проведення аудиторської перевірки зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів
    • 2.2 Методологічні аспекти проведення аудиту амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів
  • Розділ 3. Організація аудиту амортизації (зносу) на прикладі публічного акціонерного товариства «оболонь»
    • 3.1 Загальна характеристика підприємства та показників його діяльності
    • 3.2 Організація аудиту амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів у ПАТ «Оболонь»
  • Пропозиції та рекомендації
  • Список використаної літератури

Вступ

В сучасних умовах господарювання, які характеризуються прискоренням технічного прогресу, зростанням конкурентної боротьби для підприємств досить гостро стоїть проблема технічної та технологічної модернізації, зокрема оновлення необоротних активів. Потреба технічної та технологічної модернізації в даний час ускладнюється завданням подолання фінансової кризи, внаслідок чого у процесі оновлення основних засобів підприємства зростає роль саме власних джерел фінансування. За рахунок власних коштів підприємств (прибуток, амортизаційні відрахування) фінансуються понад 65% загального обсягу капіталовкладень. Досвід країн з розвиненою економікою свідчить, що оснащення основними засобами потребує функціонування механізму їх амортизації з економічним обґрунтуванням, чітким визначенням норм і методів амортизації.

На сьогодні в Україні нарахування зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів є предметом особливої уваги економічної науки, оскільки амортизаційні відрахування є одним із важливих джерел фінансування відновлення основних засобів, що дозволяє покращити склад та структуру, підвищити конкурентоспроможність випущеної продукції. Важливе значення при цьому має проведення аудиторської перевірки обліку нарахування зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів для висловлення незалежної думки аудитора про стан обліку на підприємстві.

Важливе значення для обліку та аудиту має амортизаційна та податкова політика держави. Адже на переважній більшості підприємств України бухгалтерський облік орієнтований на вимоги податкового законодавства. Зміни податкового механізму зумовлюють необхідність удосконалення методики та організації обліку та аудиту нарахування зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів.

Проблеми нарахування, обліку та аудиту зносу та амортизації нарахування зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів є в центрі уваги таких науковців, як Н. М. Алпатова, О. В. Бондар, С. Ф. Голов, В. О. Парнюк, Ю. І. Стадницький, Н. М. Ткаченко, Л. М. Чернелевський та ін. Проте, незважаючи на наявні багаторічні напрацювання та науковий досвід з питань аудиту нарахування зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів, досить багато питань залишаються невирішеними та потребують подальшого вивчення, дослідження та вдосконалення.

Метою роботи є дослідження організації аудиту зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів на підприємствах харчової промисловості.

Відповідно до мети завданнями роботи є:

1. Вивчити теоретичні основи аудиту зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів.

2. Охарактеризувати методологічні аспекти аудиту зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів та порядок його проведення.

3. Проаналізувати основні показники діяльності підприємства;

4. Розкрити практичні аспекти аудиту зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів у ПАТ «Оболонь».

Теоретико-методологічною основою роботи слугують праці зарубіжних та вітчизняних вчених з організації та аудиту зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів.

Робота ґрунтується на матеріалах первинного обліку, бухгалтерської, статистичної та спеціальної звітності підприємства публічного акціонерного товариства «Оболонь».

Розділ 1. Теоретичні основи аудиту зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів

1. 1 Сутність понять «основні засоби» та «нематеріальні активи» як об'єктів аудиту зносу (амортизації) та порядок нарахування амортизації

Згідно п. 14.1. 138 Податкового Кодексу України основні засоби (далі - ОЗ) _ це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)

П. 14.1. 120 ПКУ визначено, що нематеріальні активи (далі _ НА) _ право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами

Амортизація _ систематичний розподіл вартості ОЗ, інших необоротних та НА, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п. 14.1.3 ПКУ).

ПКУ закладено перехід від групового до пооб'єктного обліку ОЗ, тому і нарахування амортизації здійснюється щомісячно (сума амортизації за розрахунковий квартал відповідає добутку місячної суми амортизаційних відрахувань на три місяці) та пооб'єктно.

Ст. 144 ПКУ визначає об'єкти, що підлягають і не підлягають амортизації. Таблиця 1. 1

Перелік об'єктів, що підлягають та не підлягають амортизації

Амортизації підлягають (п. 144.1 ПКУ)

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період такі витрати платника податку (п. 144.2 ПКУ)

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування (п. 144.3 ПКУ)

1

2

3

Витрати на придбання ОЗ, НА та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Витрати на утримання ОЗ, що знаходяться на консервації.

Витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів.

Витрати на самостійне виготовлення ОЗ вирощування довгострокових біологічних активів для використання в госпдіяльності, в т. ч. витрати на оплату зарплати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких ОЗ.

Витрати на ліквідацію ОЗ.

Витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування.

Витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення ОЗ, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Витрати на придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тис. грн. театрально-видовищними підприємствами — платниками податку.

Витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів.

Витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом, а саме: іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі.

Витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Вартість гудвілу.

Капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (ОЗ, НА) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень пп. 137.2.1 ПКУ.

Витрати на придбання (самостійне виготовлення) та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшенняневиробничих ОЗ.

(невиробничі ОЗ- необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку).

Сума переоцінки вартості ОЗ, проведеної відповідно до п. 146. 21 ПКУ.

Платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об'єктів ОЗ, застосовуючи щорічну індексацію вартості ОЗ, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі = [І(а-1) — 10]: 100,

де І(а-1) — індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація непроводиться.

Збільшення вартості об'єктів ОЗ, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу), за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року

Вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

В табл. 1.2 наведено класифікацію ОЗ та інших необоротних активів за групами, а також мінімально допустимі строки їх амортизації відповідно до п. 145.1 ПКУ.

Таблиця 1.2. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів

Групи

Мінімально допустимі строки корисного використання, років

Рахунки бухобліку

1

2

3

група 1 — земельні ділянки

-

101

група 2 — капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом

15

102

група 3 — будівлі,

20

103

споруди,

15

передавальні пристрої

10

група 4 — машини та обладнання

5

104

з них:

електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень

2

група 5 — транспортні засоби

5

105

група 6 — інструменти, прилади, інвентар (меблі)

4

106

група 7 — тварини

6

107

група 8 — багаторічні насадження

10

108

група 9 — інші основні засоби

12

109

група 10 — бібліотечні фонди

-

111

група 11 — малоцінні необоротні матеріальні активи

-

112

група 12 — тимчасові (нетитульні) споруди

5

113

група 13 — природні ресурси

-

114

група 14 — інвентарна тара

6

115

група 15 — предмети прокату

5

116

група 16 — довгострокові біологічні активи

7

16

Класифікація нематеріальних активів відповідає субрахункам до рахунку 12 «Нематеріальні активи».

Таблиця 1.3. Строки нарахування амортизації нематеріальних активів

Групи

Строк дії права користування

1

2

група 1 — права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);

відповідно до правовстановлюючого документа

група 2 — права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

відповідно до правовстановлюючого документа

група 3 — права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа

група 4 — права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років

група 5 — авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки

група 6 — інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)

відповідно до правовстановлюючого документа

Амортизація по НА нараховується за будь-яким з методів, викладених у пп. 145.1.5 ПКУ. Облік вартості, яка амортизується, таких активів ведеться за кожним з об'єктів, що входить до складу окремої групи (п. 145.1.1 ПКУ).

П. 145.1.5 ПКУ визначає такі методи нарахування амортизації ОЗ (табл. 1. 4).

Таблиця 1.4. Методи нарахування амортизації ОЗ

Метод нарахування

Формула розрахунку річної суми амортизації

1

2

Прямолінійний

Ділення вартості, що амортизується, на строк корисного використання

Зменшення залишкової вартості

Добуток залишкової вартості на початок звітного року (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) на річну норму амортизації.

Річна норма амортизації (%) = 1-nv (ліквідаційна вартість / первісна вартість)

n — кількість років експлуатації.

Прискорене зменшення залишкової вартості

(застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів ОЗ, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби))

Добуток залишкової вартості на початок звітного року (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) на річну норму амортизації.

Річна норма амортизації обчислюється відповідно до строку корисного використання і подвоюється.

Кумулятивний

Добуток вартості, що амортизується, на кумулятивний коефіцієнт.

Кумулятивний коефіцієнт = відношення кількості років, що залишаються до кінця строку використання, до суми чисел років його корисного використання

Виробничий

місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку.

Виробнича ставка = відношення вартості, що амортизується, до загального обсягу продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

ОЗ та інші необоротні активи групи 9, 12, 14, 15, що наведені в таблиці 4, амортизуються прямолінійним та виробничим методами (п. 145.1.6 ПКУ).

Таблиця 1.5 визначає перелік груп ОЗ та інших необоротних активів та методи амортизації, що можна до них застосувати.

Таблиця 1.5. Перелік груп ОЗ та інших необоротних активів та методи амортизації, що можна до них застосувати

Група ОЗ та інших необоротних активів

Методи нарахування амортизації

Прямо-лінійний

Зменшення залишкової вартості

Прискорене зменшення залишкової вартості

Кумуля-тивний

Вироб-ничий

1

-

-

-

-

-

2

+

+

-

+

+

3

+

+

-

+

+

4

+

+

+

+

+

5

+

+

+

+

+

6

+

+

-

+

+

7

+

+

-

+

+

8

+

+

-

+

+

9

+

-

-

-

+

10

Використовується один із методів, встановлених п. 145.1.6 ПКУ (див. вище)*

11

12

+

-

-

-

+

13

-

-

-

-

-

14

+

-

-

-

+

15

+

-

-

-

+

16

+

+

-

+

+

Амортизація нараховується помісячно, починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта ОЗ в експлуатацію, протягом строку корисного використання об'єкта, що встановлюється наказом по підприємству в момент визнання цього об'єкта активом (при зарахуванні його на баланс). А цей строк не повинен бути меншим, ніж визначено в п. 145.1 ПКУ (п. 146.2 ПКУ).

При визначенні строку корисного використання засобу слід враховувати наступні моменти:

· очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

· фізичний та моральний знос, що передбачається;

· правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори (п. 145.1.3 ПКУ).

Нарахування амортизації призупиняється на періоди виводу об'єкта з експлуатації - це може бути реконструкція, модернізація, добудова, дообладнання, консервація або інші причини. При цьому необхідні підтвердні документи, що засвідчують факт виведення цих об'єктів з експлуатації (п. 146.2 ПКУ).

Рішення щодо виведення ОЗ з експлуатації приймається керівником підприємства (п. 146. 18 ПКУ).

В разі зміни очікуваних економічних вигод від використання ОЗ, строк експлуатації доречно переглянути, але із дотриманням вимог п. 145.1 ПКУ. І вже потім нараховувати амортизацію, виходячи з нового строку, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (це правило не діє при застосуванні виробничого методу нарахування амортизації) (п. 145.1.4 ПКУ).

Закінчується нараховуватися амортизація лише тоді, коли залишкова вартість засобу дорівнює його ліквідаційній вартості (умовно ліквідаційна вартість = 0) (п. 145.1.4 ПКУ).

Метод амортизації на підприємстві визначається наказом про облікову політику і може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації (п. 145.1.9 ПКУ).

1. 2 Мета, завдання та порядок аудиту амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів

  • амортизація аудит знос нематеріальний
    • Важливою складовою аудиторської перевірки фінансово-господарського стану підприємства є аудит зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів.
    • Основними завданнями аудиту зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів є:
    • — перевірка правильності нарахування з зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів та відображення в обліку;
    • — перевірка організації аналітичного обліку зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів та взаємозв'язку аналітичного та синтетичного обліку;
    • — перевірка дотримання підприємством податкового законодавства щодо нарахування зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів;
    • — підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з нарахування зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів.
    • Мета аудиту зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів:
    • Перевірка твердження, що основні засоби і нематеріальні активи, відображені у звітності, належать підприємству.
    • Перевірка відповідності оцінки та класифікації основних засобів і нематеріальних активів діючим Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку.
    • Перевірка відповідності нарахування та відображення зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів обраній обліковій політиці.
    • Перевірка достовірності відображення залишків основних засобів і нематеріальних активів у звітності підприємства.
    • Предметом аудиту зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів є господарські процеси та операції, пов’язані з нарахуванням зносу основних засобів та нематеріальних активів, а також відносини, то виникають при цьому всередині підприємства і за його межами.
    • При цьому об'єктами аудиту зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів є:
    • 1. Елементи облікової політики _ перелік первинних документів з обліку зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів; список осіб, які мають право підписувати документи з обліку зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів; строк корисної експлуатації основних засобів та нематеріальних активів; порядок і метод нарахування зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів.
    • 2. Операції з обліку основних засобів та нематеріальних активів.
    • 3. Записи в первинних документах, облікових регістрах та звітності.
    • 4. Інформація про порушення ведення обліку, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах ревізії та перевірок, висновках аудиторів, постановах правоохоронних органів.
    • Кожний аудитор самостійно обирає послідовність проведення аудиторської перевірки зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів, виходячи з особливостей підприємства, умов договору з клієнтом, а також свого практичного досвіду. Застосування апробованих методів аудиторської перевірки дозволяє мінімізувати аудиторський ризик і провести аудит у стислі строки. В процесі перевірки можна виділити такі традиційні етапи:
    • 1. Ознайомлення з підприємством:
    • ознайомлення:
    • -- зі звітністю;
    • -- зі статутними документами;
    • -- з наказом про облікову політику підприємства;
    • -- з іншими документами, які мають вплив на формування облікової інформації;
    • -- зі станом бухгалтерського обліку і звітності;
    • -- з організаційно-технологічними особливостями основних видів діяльності, якими займається підприємство.
    • оцінка економічного середовища.
    • 2. Укладання договору на аудиторську перевірку.
    • 3. Складання загального плану і програми аудиту.
    • 4. Детальне вивчення статутних документів:
    • дата реєстрації;
    • форма власності;
    • засновники підприємства;
    • їх частки в статутному капіталі;
    • строки і порядок формування статутного капіталу;
    • структура управління.
    • 5. Вивчення інших документів:
    • протоколи загальних зборів;
    • накази директора;
    • визначення повноважень керівництва, доцільність та правильність розпоряджень керівництва;
    • наявність протиріч з установчими документами.
    • 6. Уточнення і коригування загального плану і коригування аудиторської перевірки.
    • 7. Здійснення аудиту достовірності показників фінансової звітності підприємства, а саме перевірка:
    • правильності ведення Головної книги щодо нарахування зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів (відповідність записів даних Головної книги регістрам синтетичного обліку, правильність відображення кореспонденції рахунків);
    • повноти та правильності включення в обліку до витрат підприємства;
    • підготовка аудиторського звіту;
    • загальний огляд повноти виконання плану проведення аудиту та здійснення аудиторських процедур.

8. Підписання аудиторського висновку і акта приймання-передачі виконаних робіт за договором на проведення аудиторської перевірки.

Порядок перевірки обліку зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів

Питання перевірки:

1. Чи визначені на підприємстві особи, відповідальні за облік амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів?

2. Яким чином (в бухгалтерській програмі, в EXCEL, вручну, тощо) ведеться облік амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів?

3. Якщо аудитором або податковою було перевірено попередній період та були зауваження щодо обліку амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів, чи враховано такі зауваження підприємством?

4. Як відображається виправлення помилок минулих періодів або документи минулих періодів, що несвоєчасно надійшли?

5. В який момент підприємство починає нарахування амортизації у податковому обліку — придбання або введення в експлуатацію?

6. Чи правильно визначені групи основних засобів відповідно до Податкового кодексу?

7. Чи дотримано метод нарахування амортизації?

8. Чи всі об'єкти прийняті для нарахування амортизації (крім землі)?

9. Чи нараховується знос з врахуванням руху об'єктів?

10. Чи враховано при розрахунку амортизації строк корисного використання та ліквідаційну вартість об'єктів, затверджених в Наказі про облікову політику підприємства?

11. Чи не продовжується нарахування амортизації по об'єктах, повністю амортизованих?

12. Чи правильно віднесено суму амортизації до складу відповідних втрат?

Аудитором вивчається також, чи було призупинено нарахування амортизації на період перебування об'єктів на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнанні та консервації.

Особливу увагу слід звернути на періодичність нарахування амортизації, яка повинна дорівнювати одному місяцю, та початок нарахування амортизації (з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт став придатним для корисного використання), а також припинення (починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта).

Розділ 2. Методологічні аспекти аудиту зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів

2. 1 Організаційні положення проведення аудиторської перевірки зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів

Джерелами інформації для аудиту зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів є:

1. Наказ про облікову політику підприємства з відповідними додатками.

2. Первинні документи з обліку зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів _ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів.

3. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів — 0З-14, ОЗ-15 та 0З-16 «Розрахунок амортизації основних засобів» (використовується при нарахуванні зносу основних засобів для промислових підприємств та транспортних засобів відповідно), Журнал 4.

4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

5. Фінансова звітність підприємства: баланс (ряд. 012, 032); Звіт про фінансові результати (ряд. 260); Примітки до річної фінансової звітності (1, 2 розділ); Декларація про податок на прибуток (табл. 2. 1)

Основним законом, який регулює правильність проведення амортизації та віднесення їх до витрат є Податковий Кодекс України, П (С)БО 7 «Основні засоби», П (с)БО 8 «Нематеріальні активи», інструкція до плану рахунків та інші законодавчі акти в разі виникнення необхідності.

Таблиця 2.1. Відображення необоротних активів в облікових регістрах та фінансовій звітності

Шифр та назва рахунку

Регістри обліку

Номер рядка у фінансовій звітності

Номер рядка в Примітках до річної фінансової звітності (ф. № 5)

13 «Знос необоротних активів»

Журнал 4

Баланс (Ф. № 1) 012, 032

010−260

83 «Амортизація»

Журнал 5А

Звіт про фінансові результати (Ф. № 2) 260

х

При проведенні аудиту амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів використовуються наступні методологічні прийоми (рис. 2. 1):

Методологічні прийоми аудиту амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів

Розрахунково-аналітичні

Документальні

економічний аналіз

статистичні розрахунки

економіко-математичні моделі

інформаційне моделювання

нормативно-правове регулювання

Дослідження документів

За формою і змістом

Зустрічна перевірка

Взаємний контроль операцій

Аналітична і логічна

перевірка

Рис. 2.1. Методологічні прийоми аудиту розрахунків з підзвітними особами

Основними методичними прийомами, якими аудитор буде користуватися в процесі здійснення перевірки амортизаційних відрахувань є:

1. Методи документального контролю:

ѕ арифметична перевірка _ перевірка документів що здійснюється шляхом перерахунку результатів загальних підсумків, визначення правильності здійснених розрахунків, а також дозволяє виявити суттєві викривлення інформації;

ѕ формальна перевірка документів _ встановлює повноту і правильність оформлення документів, заповнення всіх реквізитів, чи для оформлення даної господарської операції використовувався бланк необхідної форми та застосовуються з метою виявлення фактів підробки та дописувань в документах, виправлення цифрових даних та зміна реквізитів;

ѕ нормативно-правова перевірка _ полягає у вивченні господарських операцій з точки зору їх відповідності різним нормативним актам, інструкціям, стандартам та положенням;

ѕ логічна перевірка _ представляє собою спосіб вивчення об'єктивної можливості документального оформлення господарських операцій за допомогою різних співставлень взаємопов'язаних виробничих та фінансових показників.

2. Розрахунково — аналітичні методи:

ѕ економічний аналіз _ використовується для розкриття причинних зв’язків, що зумовили конфліктні ситуації в господарських операціях і процесах, а також стали об'єктами дослідження;

ѕ статистичні розрахунки за допомогою яких визначають кількісні та якісні характеристики досліджуваних господарських операцій і процесів, яких не має безпосередньо в початковій економічній інформації (бухгалтерському балансі, відомості);

ѕ економіко-математичні розрахунки застосовуються при визначенні фактів, які впливають на результати господарської діяльності з метою врахування їх на стадії дослідження загальних результатів роботи підприємства, використовуються тоді, коли іншими способами визначити тісноту зв’язків не можливо.

Аудит амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів представляє собою сукупність дій аудитора. Такі дії аудитора називаються аудиторськими процедурами.

Щоб скласти висновок про стан організації та достовірності обліку амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів клієнта, аудитор повинен визначити конкретні цілі проведення аудиту, досягнення яких дасть йому можливість підтвердити або спростувати (виявити неузгодженість) фінансові документи клієнта. Конкретні цілі аудиту можуть бути сформульовані по-різному. Одним із можливих варіантів представлення цілей аудиту може бути такий:

-- наявність і можливість виявлення викривлень;

-- повнота відображення інформації;

-- своєчасність відображення інформації;

-- права і відповідальність;

-- процеси інтерпретації та її розподіл;

-- претензійні відносини.

Встановивши конкретні цілі аудиту, аудитор прагне одержати докази на користь кожної конкретної цілі перевірки або всупереч їй. Таким чином, аудитор визначає процедури, які дають йому можливість підтвердити конкретні цілі перевірки і підготувати позитивний висновок або виявити неузгодженість фінансових документів.

У загальному вигляді аудиторські процедури при проведенні аудиту амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів можуть бути класифіковані таким чином:

-- вивчення форм і методів обліку, оцінювання впливу законодавчих змін на стан обліково-аналітичного процесу;

-- визначення стану об'єкта в натуральному, вартісному вираженні;

-- контроль процесу відображення деяких операцій в обліку (первинні документи, аналітичні, синтетичні та звітні документи);

-- розгляд питань минулих років;

-- огляд звітів керівництва підприємства і проміжних звітів;

-- аналіз важливих змін в облікових процедурах;

-- оцінка праці внутрішніх аудиторів.

Виконання процедур аудиту дає аудитору впевненість у тому, що робота буде виконана в повному обсязі незалежно від розмірів підприємства і виду його діяльності.

Аудиторська діяльність вимагає від аудитора самостійних дій, обґрунтувань та прийняття рішень і супроводжується певним ризиком. Згода аудитора на проведення перевірки амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів або відмова від неї, складання плану перевірки залежать від аудиторського ризику. Слід розрізняти аудиторський ризик і ризик для бізнесу аудиторської фірми. Ризик для бізнесу полягає в тому, що аудитор може зазнати невдачі через взаємини з клієнтом навіть якщо аудиторський висновок, наданий клієнту, справедливий.

Аудиторський ризик означає той ризик, який бере на себе аудитор, коли видає висновок про повноту і достовірність облікових даних амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів тоді, коли, можливо, в ній є похибки, неточності, інші недоліки, які не помітив аудитор.

Згідно з національними нормативами аудиту (ННА) 12 «Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов’язаного з ефективністю її функціонування» ризик аудиту або загальний аудиторський ризик -- коли аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, якщо в документах бухгалтерської звітності існують суттєві недоліки. Тобто за неправильно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Ризик аудиту має три складові:

Властивий ризик -- здатність залишку по певному бухгалтерському рахунку або певній категорії операцій до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень по цих показниках у комплексі з і перекрученнями по інших рахунках чи операціях, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутрішнього контролю підприємства.

Ризик, пов’язаний з невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю -- це ризик неефективності внутрішнього контролю. Він полягає в тому, що системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю не завжди можуть функціонувати настільки ефективно, щоб помилки, які можуть трапитися в бухгалтерських записах, могли бути своєчасно попереджені, викриті та виправлені персоналом підприємства.

Ризик невиявлення помилок полягає в тому, що аудиторські процедури підтвердження не завжди можуть виявити помилки, які існують в бухгалтерських записах.

2. 2 Методологічні аспекти проведення аудиту амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів

Знос та амортизація основних засобів та нематеріальних активів підприємства обліковуються на наступних субрахунках рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»:

Номер балансового рахунку

Опис рахунку

131

Знос основних засобів

132

Знос інших необоротних матеріальних активів

133

Накопичена амортизація нематеріальних активів

При проведенні перевірки достовірності визначення строку корисної експлуатації основних засобів та нематеріальних активів аудитор перевіряє наявність в Наказі про облікову політику підприємства інформації про строк корисної експлуатації основних засобів та нематеріальних активів. При цьому строк експлуатації має бути більшим, ніж один рік. Особливу увагу слід звернути на строк експлуатації нематеріальних активів, який за вимогами П (С)БО 8 не повинен перевищувати 20-ти років.

Перевірка правильності встановлення ліквідаційної вартості основних засобів та нематеріальних активів. Для цього аудитор звертається до Наказу про облікову політику підприємства та перевіряє, чи зафіксована в ньому величина ліквідаційної вартості для окремих об'єктів або груп основних засобів та нематеріальних активів.

При перевірці правильності нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів аудитор з’ясовує, чи дотримано обраний в обліковій політиці метод нарахування амортизації для основних засобів та нематеріальних активів.

Крім того перевіряється:

— чи всі об'єкти прийняті для нарахування амортизації (крім землі); чи нараховується знос з врахуванням руху об'єктів; чи враховано при розрахунку амортизації строк корисного використання та ліквідаційну вартість об'єктів, затверджених в Наказі про облікову політику підприємства;

— чи не продовжується нарахування амортизації по об'єктах, повністю амортизованих;

— чи правильно віднесено суму амортизації до складу відповідних втрат.

Аудитором вивчається також, чи було призупинено нарахування амортизації на період перебування об'єктів на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнанні та консервації. Особливу увагу слід звернути на періодичність нарахування амортизації, яка повинна дорівнювати одному місяцю, та початок нарахування амортизації (з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт став придатним для корисного використання), а також припинення (починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта).

Якщо програма перевірки залишків і руху основних засобів передбачає суцільний метод її проведення, то аудитору необхідно обробити інформацію за весь період, що перевіряється:

№ з/п

Інн. № картки

Найменування основних засобів

Норма амортизації

Дата введення в експлуатацію

Первісна вартість

Сума амортизації в розрізі місяців

01

02

Всього за рік

Порушення П (С)БО 7 «Основні засоби» та П (С)БО 8 «Нематеріальні активи, що виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і записів по обліку зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів наведені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Порушення П (С)БО 7 «Основні засоби» та П (С)БО 8 «Нематеріальні активи» при дослідженні документів, операцій і записів по обліку зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів

Питання, що досліджуються

Можливі порушення П (С)БО

Пункт ПС (БО), що порушується

Облік зносу основних засобів

Нарахування амортизації основних засобів:

1)під час їх перебування на реконструкції, модернізації, в добудові, дообладнанні та консервації:

2) щоквартально;

3) з дати надходження основних засобів на підприємство;

4) після дати вибуття основного засобу;

5) протягом календарного року.

Неправильне відображення в обліку суми нарахованої амортизації

пп. 23, 26−30

Облік нематеріальних активів

Неправильне визначення строку корисного використання, нарахування зносу на нематеріальні активи строком. що перевищує граничний термін, передбачений Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку

Пп. 25−3І

В ході аудиту операцій з обліку зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів аудитор може виявити наступні типові порушення (табл. 2. 3).

Таблиця 2.3. Порушення ведення операцій зі зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів

Можливі порушення

Характеристика порушення

Неправильне нарахування зносу необоротних активів

Нарахування зносу основних засобів і нематеріальних активів відбувається один раз на квартал. Підприємство продовжує нараховувати знос на об'єкти, по яких вийшов строк корисної експлуатації. Крім того, підприємство неправомірно використовує прискорене нарахування зносу основних засобів

Схема аудиту амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів наведена на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Схематичне зображення аудиту амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів

Перелік аудиторських процедур при аудиті зносу та амортизації основних засобів і нематеріальних активів

1. Звірка даних регістрів обліку амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів з даними головної книги.

2. Перевірка нарахування амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів та її віднесення на відповідні рахунки витрат.

3. Виявлення об'єктів основних засобів та нематеріальних активів, за якими не нараховується амортизація.

4. Виявлення повністю амортизованих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів:

— які знаходяться в експлуатації, але амортизація по них не нараховується;

— які не експлуатуються, але амортизація по них продовжує нараховуватись.

Під час перевірки правильності відображення амортизаційних відрахувань використовують схему бухгалтерських записів (табл. 2. 4):

Таблиця 2.4. Схема бухгалтерських записів нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1

2

3

4

1

Нарахована амортизація (знос) основних засобів: на об'єкти виробничого призначення;

23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати»

131 «Знос основних засобів»

на об'єкти, що забезпечують збут;

93 «Витрати на збут»

131 «Амортизація основних засобів»

на об'єкти загально господарського призначення;

92 «Адміністративні витрати»

131 «Амортизація основних засобів»

на об'єкти житлово-комунального і соціально-культурного призначення;

949 «Інші витрати операційної діяльності»

131 «Амортизація основних засобів»

на об'єкти, що використовуються для досліджень та розробок

941 «Витрати на дослідження і розробки»

131 «Амортизація основних засобів»

2

Збільшена первісна вартість основних засобів на суму дооцінки об'єкта

10 «Основні засоби»

131 «Знос основних засобів»

3

Здійснена дооцінка об'єкта на суму нарахованого зносу

423 «Дооцінка активів»

131 «Знос основних засобів»

4

Відображена втрата корисності об'єкта із збільшенням суми нарахованого зносу та збільшенням витрат

977 «Інші витрати звичайної діяльності»

131 «Знос основних засобів»

5

За об'єктами, що вибули, списана нарахована амортизація

131 «Знос основних засобів»

10 «Основні засоби»

6

Зменшена первісна вартість основних засобів на суму нарахованого зносу

131 «Знос ОСНОВНИХ засобів»

10 «Основні засоби»

7

Відображено відновлення корисності об'єкта основних засобів

131 «Знос основних засобів»

746 «Інші доходи звичайної діяльності»

Нематеріальні активи

1

Здійснено нарахування амортизації нематеріальних активів:

133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»

833 «Амортизація нематеріальних активів»

виробничих нематеріальних активів;

23 «Виробництво» 91 «Загальновиробничі витрати»

нематеріальних активів, що використовуються для збуту;

93 «Витрати на збут»

нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

92 «Адміністративні витрати»

нематеріальних активів, які використовуються для житлово-комунального і соціально-культурного призначення;

949 «Інші витрати операційної діяльності»

нематеріальних активів, що використовуються для досліджень та розробок

941 «Витрати на дослідження і розробки»

2

Збільшено первісну вартість об'єкта при проведенні дооцінки

12 «Нематеріальні активи»

133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»

3

Відображено втрату корисності раніше дооціненого об'єкта при збільшенні амортизації у частині зменшення суми додаткового капіталу

423 «Дооцінка активів»

4

Відображено втрату корисності об'єкта при збільшенні суми амортизації та збільшенні витрат

977 «Інші витрати звичайної діяльності»

5

Списано амортизацію за об'єктами, що вибули

133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»

12 «Нематеріальні активи»

6

Зменшується первісна вартість об'єкта при уцінці активів

7

Відновлено корисність об'єкта в межах накопиченої амортизації

746 «інші доходи звичайної діяльності»

Отже, проведення аудиту амортизації (зносу) основних засобів та нематеріальних активів є комплексним заходом, який передбачає перевірку правильності використання нормативних документів щодо нарахування амортизації (зносу) ОЗ та НА та їх застосування на практиці, а також правильність віднесення господарських операції з нарахування амортизації (зносу) ОЗ та НА на рахунки бухгалтерського обліку.

Розділ 3. Організація аудиту амортизації (зносу) на прикладі публічного акціонерного товариства «оболонь»

3. 1 Загальна характеристика підприємства та показників його діяльності

Повне та скорочене найменування підприємства — публічне акціонерне товариство «Оболонь», ПАТ «Оболонь». Ідентифікаційний код — 5 391 057. Юридична адреса — Україна, 254 212, м. Київ, вул. Богатирська, 3. Номер, дата та місце реєстрації: № АТ-13, 29 червня 1993 р., Оболонська районна держадміністрація м. Києва. Форма власності _ приватна.

Генеральний директор: Пучок Олександр Дмитрович. Президент на громадських засадах: Слободян Олександр В’ячеславович.

Iсторiя корпорацiї бере початок у 1974 роцi, коли почався намив майданчика для будiвництва броварнi. Вiдкриття виробництва було приурочене до Олiмпiйських iгор 1980 року. В 1980 році вiдбувається офiцiйне вiдкриття Київського пивзаводу № 3, що було приурочено до 22 Олiмпiйських iгор, та випуск першої партiї пива. В 1986 р. на базi Київського пивзаводу № 3 створено пивобезалкогольне об'єднання «Оболонь», до якого ввiйшли також Київський пивзавод № 1, Київський пивзавод № 2 та Фастiвський пивзавод. В 1993 році приватизоване пiдприємство отримує юридичний статус закритого акцiонерного товариства.

В 1998 р. вперше в галузi ЗАТ «Оболонь» отримує мiжнародний сертифiкат на систему управлiння якiстю ISO-9001 версiї 1994 року, що засвiдчує високий рiвень усiх процесiв та здатностi українського пiдприємства випускати продукцiю свiтового рiвня. В 2004 р. запущено найбiльшу лiнiю розливу пива в Європi потужнiстю 110 тис. пляшок на годину. Iз запуском нової лiнiї розливу завод «Оболонь» увiйшов до трiйки найпотужнiших пивоварних заводiв Європи.

В 2008 р. ЗАТ «Оболонь» першим серед пiдприємств харчової промисловостi сертифiкувало чотири системи управлiння одразу. Компанiя «Оболонь» пiдтвердила вiдповiднiсть вимогам ДСТУ ISO 9001: 2001 (Системи управлiння якiстю), ДСТУ ISO 22 000: 2007 (Системи управлiння безпечнiстю харчових продуктiв), ДСТУ ISO 14 001: 2006 (Системи екологiчного керування), ДСТУ-П OHSAS 18 001: 2006 (Системи управлiння безпекою та гiгiєною працi). В 2009 році вiдбулося урочисте вiдкриття солодового заводу в смт. Чемерiвцi Хмельницької областi, який є одним iз найсучаснiших у Європi. Iнвестицiї у проект склали $ 100 млн. Потужнiсть пiдприємства складає 120 тис. тонн солоду на рiк.

Структура корпорацiї «Оболонь» формувалася довгi роки пiд впливом стратегiї розвитку, що направлена на диверсифiкацiю виробництва, перехiд на сировину власного виробництва, iнновацiйний пiдхiд, абсолютну екологiчну безпеку та повну соцiальну вiдповiдальнiсть.

Корпорацiя «Оболонь» об'єднує головний завод, два вiдокремленi цехи, два дочiрнiх пiдприємства та чотири пiдприємства з корпоративними правами. Загалом у корпорацiї працює близько 5,5 тис. людей. Основнi структурнi одиницi корпорацiї «Оболонь»: головний завод у мiстi Київ: ПАТ «Оболонь» (виробництво пива, безалкогольної продукцiї, мiнеральної води, пивної дробини та iн.). Дочiрнi пiдприємства: ДП ПАТ «Оболонь», «Пивоварня «Зiберта» (виробництво пива); ДП ПАТ «Оболонь"Красилiвське» (виробництво мiнеральної води, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв). Пiдприємства з корпоративними правами: ПАТ «Охтирський пивоварний завод» (виробництво пива, безалкогольних напоїв, солоду); ПАТ «Севастопольський завод напоїв» (виробництво безалкогольних напоїв); ПрАТ «Бершадський комбiнат» (виробництво слабоалкогольних напоїв, солоду); ПрАТ «Дятькiвцi» (виробництво солоду); ТОВ «Оболонь Агро» (сiльськогосподарське виробництво, вирощування ячменю, великої рогатої худоби та свиней); ПрАТ «Рокитнiвський скляний завод» (виробництво склотари). Вiдокремленi цехи: Завод у м. Олександрiя, Кiровоградська обл. (виробництво безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, переробка ПЕТ пляшки, виробництво бандажної стрiчки). Солодовий завод у смт. Чемерiвцi, Хмельницька обл. (виробництво солоду).

Джерелами інформації для проведення аналізу техніко-економічних показників роботи підприємства є: фінансова звітність підприємства: форма № 1 «Баланс» станом на 1 січня 2012 року та на 1 січня 2013 року; форма № 2 «Звіт про фінансові результати» за 2011 та 2012 роки (додатки А-Г); статистична звітність: Форма № 1-П «Звіт промислового підприємства по продукції» за 2011 та 2012 роки; форма № 1-ПВ (термінова-місячна) «Звіт з праці» за 2011 та 2012 роки; пояснювальна записка до річного звіту підприємства.

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ПАТ «Оболонь» наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності ПАТ «Оболонь»

Показники

2011 рік

2012 рік

Абсолютне відхилення

Темп зростання (зниження), %

1

2

3

4

5

1. Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.

3 577 451

4 075 269

497 818

113,9

2. Середньооблікова чисельність персоналу, осіб

5432

5348

-84

98,5

3. Фонд оплати праці, тис. грн

323 933,9

352 133

28 199,1

108,7

4. Продуктивність праці на одного працівника, тис. грн. /особу

658,6

762,0

103,4

115,7

5. Середньорічна оплата праці, грн. /особу

59,6

65,8

6,2

110,4

6. Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

1 880 882,5

1 901 878

20 995,5

101,1

7. Фондовіддача, грн. /грн.

1,902

2,143

0,241

112,7

8. Середньорічні залишки обігових коштів, тис. грн.

1 166 553

1 382 640

216 087

118,5

9. Коефіцієнт оборотності обігових коштів

3,07

2,95

-0,12

96,1

10. Середньорічна вартість активів, тис. грн. (валюта балансу)

3 275 201

3 497 899

222 698

106,8

11. Власний капітал, тис. грн.

868 076

1 011 004

142 927,5

116,5

12. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

2 358 815

2 501 809

142 994

106,1

у т.ч. прямі матеріальні витрати, тис. грн.

2 145 735

2 261 079

115 344

105,4

13. Частка прямих матеріальних витрат в собівартості, %

91,0

90,4

-0,6

99,4

14. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн.

0,66

0,61

-0,05

93,1

15. Валовий прибуток (збиток), тис. грн

1 218 636

1 573 460

354 824

129,1

16. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.

180 247

296 689

116 442

164,6

17. Чистий прибуток (збиток), тис. грн

118 501

223 878

105 377

188,9

18. Рентабельність продукції, % (23: 18 · 100)

7,6

11,9

4,2

155,2

19. Рентабельність капіталу, % (24: 17·100)

13,7

22,1

8,5

162,2

20. Рентабельність активів, % (24: 16 · 100)

3,6

6,4

2,8

176,9

Дані таблиці 3.1 свідчать, що у 2012 році обсяг чистого доходу від реалізації продукції публічного акціонерного товариства «Оболонь» збільшився на 497 818 тис. грн. або 13,9% і склав 4 075 269 тис. грн. проти 3 577 451 тис. грн. у 2011 році.

Не дивлячись на зростання обсягів діяльності, чисельність персоналу підприємства у 2012 році зменшилась на 84 особи або 1,5% проти попереднього року. При цьому фонд оплати праці працівників ПАТ «Оболонь» збільшився на 28 199,1 тис. грн. або на 8,7%.

Важливим показником якості та ефективності використання трудового потенціалу підприємства є перевищення темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної плати.

Продуктивність праці працівників ПАТ «Оболонь» у 2012 році зросла проти попереднього року на 15,7% і склала 762,0 тис. грн. проти 658,6 тис. грн. у 2011 році. При цьому приріст середньорічної оплати праці склав 10,4%. Цей момент у діяльності підприємства слід оцінити позитивно: продуктивність праці зростала вищими темпами, ніж середня заробітна плата працівників підприємства.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой