Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

Ефективність роботи промислового підприємства залежить, як відомо, від багатьох факторів: попиту на продукцію, що випускається, її конкурентоспроможності, технічного рівня виробництва, його відповідності сучасним вимогам, кваліфікації виробничого і управлінського персоналу тощо. Здійснення ефективних заходів щодо стабілізації економіки України потребує принципово нових підходів до управління запасами підприємства. Це зумовлює необхідність удосконалення організації та методики обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства та відповідність до вимог ринкової інфраструктури.

Проблеми обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів в умовах реформування економіки набувають особливої актуальності в зв’язку з потребою отримати точної і достовірної інформації. Система їх обліку, яка склалася роками, не задовольняє вимоги ринку, оскільки умови функціонування значно розширюють коло операцій, що проводяться з цими предметами.

Розвитку теорії і практики обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів сприяють праці Білухи М.Т., Бутинця Ф. Ф., Гетьмана В. Г., Дем’яненка М.Я., Завгороднього В. П., Кірєйцева Г. Г., Кузьмінського А.М., Линника В. Г., Литвина Ю. Я., Огійчука М.Ф., Палія В.Ф., Петрик О. А., Підлісецького Г. М., Пушкаря М. С., Саблука П. Т., Сопка В. В., Чебанової Н.В., Чумаченка М. Р., Усача Б. Ф., та та інших.

Однак ряд проблем обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів в умовах нестабільності ринкових відносин потребують подальших досліджень та наукових розробок. У багатьох теоретичних концепціях стану та розвитку обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів відсутня єдність: вони або недостатньо обґрунтовані або спірні. Зміна податкового механізму додала до своєї маси невирішених проблем нові, які до цього часу наукою не ставилися і не обґрунтовувалися.

Теоретичне і практичне значення вирішення зазначених питань з удосконалення обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві зумовили вибір теми, визначили основні завдання і цільову спрямованість дипломної роботи.

Актуальність теми полягає у тому, що раціонально побудований, належним чином організований облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, тобто якісна проінформованість про їх наявність та рух мають, суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства.

Метою дипломної роботи є виявлення передумов, теоретичне й практичне обґрунтування напрямів вдосконалення організації та методики обліку і аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів на основі опрацьованого законодавства та інструктивного матеріалу, літературних джерел, діючої практики організації обліку та положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Досягнення поставленої мети передбачило формування і виконання наступних наукових і практичних завдань:

— дослідити поняття та види малоцінних і швидкозношуваних предметів, напрями їх класифікації;

— визначити завдання обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів з метою приведення їх у відповідність вимогам ринкових відносин;

— дати характеристику фінансового-господарської діяльності підприємства, постановки обліку та аудиту;

— уточнити критерії визнання та оцінки малоцінних і швидкозношуваних предметів;

- визначити методику синтетичного та аналітичного обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;

- розкрити відображення інформації про малоцінні і швидкозношувані предмети у фінансовій звітності;

- обґрунтувати напрями удосконалення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;

— дослідити організацію і планування аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів;

— визначити методику проведення аудиту цих цінностей на підприємстві;

— обґрунтувати шляхи поліпшення використання малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства.

Об'єктом дослідження визначено методологічні аспекти організації обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів з урахуванням галузевої специфіки.

Суб'єктом дослідження обрано ВАТ «Хорольський механічний завод».

У дипломній роботі використовувалися такі методи дослідження: аналіз — для деталізації і розчленування об'єкта дослідження на окремі важливі складові елементи; синтез — для узагальнення розрізнених аспектів методики обліку; статистичні та аналітичні розрахунки — для дослідження факторної облікової інформації; порівняння — для зіставлення даних підприємства у динаміці; групування — для визначення залежностей між показниками; відносних величин — для дослідження рівня використання облікової інформації в управлінській діяльності; табличний (графічний) — для наочного зображення результатів дослідження. В дослідженні вико ритона також такі методи аудиту як: дослідження документів. Суцільне і вибіркове спостереження, логічна перевірка, оцінка законності й обґрунтування господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку.

Практичне значення одержаних результатів, полягає в тому, що реалізація висновків і пропозицій сприятиме підвищенню ефективності обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод».

1. Теоретичні основи обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів

1. 1 Поняття та види малоцінних і швидкозношуваних предметів та їх класифікація

Правильна оцінка та визнання малоцінних і швидкозношуваних предметів в обліку впливає на достовірність формування собівартості виробничої продукції, витрат діяльності, а отже, фінансових результатів.

На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних і дорогоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань. Як засоби праці у процесі використання ці предмети теж поступово передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв’язку з чим до них застосовують специфічні вимоги обліку. В зв’язку з цим управління малоцінними засобами праці на підприємстві є дуже важливим.

Поняття малоцінних та швидкозношуваних предметів має значення для цілей обліку і фінансової звітності.

Оборотні малоцінні і швидкозношувані предмети відносяться до виробничих запасів підприємства. З метою виокремлення поняття «виробничі запаси» науковцями уточнено такі визначення [35 (Бутинець)]:

«запаси» — це резерви матеріальних ресурсів, що не використовуються в поточній діяльності підприємства, призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва, зберігання на випадок необхідності;

«матеріальні ресурси» — це джерела забезпечення процесу виробництва, що виступають одним з видів економічних ресурсів і охоплюють засоби виробництва (засоби і предмети праці),

«матеріальні цінності» — це активи підприємства; засоби виробництва, що мають матеріально-речову форму, при цьому мають користь для їх власника, можуть приносити йому економічні вигоди, так як можуть бути обмінені на грошові кошти або бути використані будь-яким іншим чином згідно потреб.

Порядок визнання та оцінка оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів визначається П (С)БО 9 «Запаси». Відповідно до П (С)БО 9 «Запаси» запаси — це активи, які:

— утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

— перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

— утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством [25].

П (С)БО 2 «Баланс» зазначено, що у статті активу балансу «Виробничі запаси» показується вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу [19].

Виходячи із вищевикладеного, відповідно до цілей обліку виробничі запаси — це матеріальні оборотні активи, що утримуються для споживання під час виробництва та/або перебувають у процесі виробництва з метою подальшої реалізації продукту виробництва.

Базовим визначенням оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів є формулювання в п. 6 П (С)БО 9 «Запаси»: для цілей бухгалтерського обліку запаси включають малоцінні й швидкозношувані предмети, які використаються протягом строку не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року [25].

Аналогічне визначення містять і Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів [12].

Визначення відповідно до Інструкції із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій по суті, не відрізняється від вищенаведеного: до малоцінних і швидкозношуваних предметів відносяться предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальна оснащення, спеціальний одяг і ін. [10]

Отже, для визначення оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів у нормативних документах характерним є два основні моменти:

— малоцінні і швидкозношувані предмети відносяться до запасів нарівні із сировиною, готовими товарами й незавершеним виробництвом;

— вартісний критерій визначення малоцінних і швидкозношуваних предметів відсутній: термін «швидкозношувані» у формулюванні превалює над терміном «малоцінні».

При цьому право визначення терміну служби того або іншого предмета надано підприємству. Рішення про це може бути прийнято посадовими особами підприємства на підставі технічної документації або на підставі експертизи й технічного висновку фахівців, як працівників підприємства, так і сторонніх осіб.

Порядок визнання та оцінка необоротних малоцінних і швидкозношуваних предметів регламентується П (С)БО 7 «Основні засоби». Відповідно до П (С)БО 7 «Основні засоби» основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [24].

Для цілей бухгалтерського обліку П (С)БО 7 «Основні засоби» виділено окрему групу «Інші необоротні матеріальні активи», до якої віднесено бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи (табл. 1. 1).

Таблиця 1.1. Види інших необоротних активів відповідно до П (С)БО 7 «Основні засоби»

Вид інших необоротних активів

Склад інших необоротних активів

Бібліотечні фонди

Активи, до складу яких включають бібліотечні фонди виробничо-господарського призначення; художні бібліотечні фонди

Інші малоцінні необоротні матеріальні активи

Активи, до складу яких включають музейні експонати, експонати, інші предмети

Інші необоротні матеріальні активи

Матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання впродовж періоду який більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)

Малоцінні необоротні матеріальні активи

Активи, до складу яких включають інструменти та пристрої загального призначення; спеціальні інструменти та пристрої, змінне обладнання, виробничий інвентар, господарський інвентар, інші малоцінні необоротні матеріальні активи.

Природні ресурси

Активи, до складу яких включають корисні копалини відкритого способу видобування, корисні копалини шахтного способу видобування, інші природні ресурси

Предмети прокату

Активи, до складу яких включають машини, устаткування, інструменти та інвентар, посуд, одяг, інші предмети прокату

Тимчасові (нетитульні) споруди

Активи, до складу яких включають тимчасові споруди, інші тимчасові об'єкти

Отже, необоротні малоцінні та швидкозношувані активи — це активи, до складу яких включають інструменти та пристрої загального призначення; спеціальні інструменти та пристрої, змінне обладнання, виробничий інвентар, господарський інвентар, інші малоцінні необоротні матеріальні активи [56].

П (С)БО 7 «Основні засоби» визначено, що підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

З урахуванням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» всі матеріальні цінності, строк використання яких перевищує 365 календарних днів з моменту уведення в експлуатацію, відносяться до необоротних активів. Ці активи, у свою чергу, діляться на основні засоби та малоцінні необоротні матеріальні активи. Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» ознакою малоцінних необоротних активів є їх вартість до 1000 грн.

На рис. 1.1 відображено алгоритм визначення виду малоцінних та швидкозношуваних предметів відповідно до цілей обліку.

Рис. 1.1. Алгоритм визначення виду малоцінних і швидкозношуваних предметів відповідно до цілей обліку

Крім групування малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні, в аналітичному обліку малоцінні і швидкозношувані предмети класифікують на групи та підгрупи, за типом, найменуваннями, розміром тощо. Така класифікація запасів відображається у номенклатурах систематизованого переліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Малоцінні та швидкозношувані предмети поділяють на такі основні групи:

— інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);

— інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);

— змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;

— технологічна тара, багаторазово використовувана у технологічному процесі;

— виробничий інвентар — робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;

— господарський інвентар — відра, совки, віники, швабри, чайники та інший посуд, миючі засоби і інше;

— спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);

— постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.), штори, гардини;

— інші предмети — література у м’яких палітурках, недорогі телефонні апарати.

Розглянемо більш детальніше склад основних груп малоцінних та швидкозношуваних предметів, що використовуються на підприємствах.

1. Інструменти та пристрої загального користування.

До інструментів та пристроїв загального користування належать механізовані та немеханізовані предмети, що прикріплюються до машин, які служать для обробки матеріалів.

До групи інструментів належать: ріжучі, абразивні, слюсарно-монтажні та подібні їм інструменти, вимірювальні прилади, ударні, тиснучі та ущільнюючі знаряддя праці, що працюють за допомогою електроенергії, стиснутого повітря (штампи, прес-форми, моделі), та інші пристрої.

2. Господарський інвентар.

До господарського інвентарю належать предмети конторського і господарського обладнання: конторські меблі (столи, стільці, шафи, портьєри), вішалки, гардероби, протипожежний інвентар.

Інвентарна тара, що використовується для постійного зберігання запасів, для обслуговування виробництва і нерозривно пов’язана з характером виробництва (наприклад, відра для фарби), контейнери або предмети, призначені для укладання і тимчасового зберігання матеріалів, переміщення продукції в межах підприємстві, належать до господарського або виробничого інвентаря.

3. Спеціальний одяг, спеціальне взуття і засоби індивідуального захисту.

До спеціального одягу, спеціального взуття і засобів індивідуального захисту належать комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожушки, кожухи, різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори тощо.

Спецодяг і спецвзуття видаються працівникам тих професій і посад, що передбачені в типових галузевих нормах безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, або галузевих нормах, затверджених на підставі типових, відповідно до встановлених норм і строків носіння незалежно від форми власності та галузевої належності підприємства [17].

До канцелярських приладів відносяться: ручки, олівці, лінійки, гумки, ампули, зошити, блокноти, канцелярські книги, папір для нотаток, папір ф. А4, диски, дискети, папки-скорозшивачі, сегрегатори, скотч, маркери, степлери, дироколи і інші.

Для відображення малоцінних і швидкозношуваних предметів в обліку та фінансовій звітності має значення їх групування за ознакою приналежності:

— власні малоцінні і швидкозношувані предмети;

— малоцінні і швидкозношувані предмети інших суб'єктів господарювання, що перебувають на відповідальному зберіганні.

Таким чином, для малоцінних і швидкозношуваних предметів характерна багаторазова участь у господарському процесі і збереженні натуральної (речової) форми. Основою відображення в обліку є групування малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні.

1. 2 Значення, завдання обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів

Малоцінні і швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю на підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають особливості оборотних засобів. Малоцінні і швидкозношувані предмети поділяються на дві категорії: малоцінні і швидкозношувані (МШП) та малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА). Тому правильний їх розподіл та облік мають важливе значення в управлінні виробничими запасами підприємства.

Бухгалтерський облік МШП та МНМА регулюється такими нормативними документами з питань бухгалтерського обліку (табл. 1. 2).

Таблиця 1.2. Нормативно-правове регулювання обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів

Назва нормативного документу

Ким і коли прийнято (затверджено)

Стисла характеристика

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями

Президент України від 16. 07. 1999 р.

№ 996 -ХІV.

Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»

Наказ Міністерства фінансів України від 27. 04. 2000 р.

№ 92

Регулює питання бухгалтерського обліку малоцінних необоротних матеріальних активів

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»

Наказ Міністерства фінансів України від 20. 10. 1999 р.

№ 246

Застосовується до операцій і регулює питання бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій

Наказ Міністерства фінансів України від 30. 11. 1999 р.

№ 291

Визначає порядок відображення господарських операцій з МШП та МНМА на рахунках бухгалтерського обліку

Критерії розмежування малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів містяться в наказі про облікову політику підприємства.

Основними завданнями обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів є:

1) правильне віднесення швидкозношуваних предметів до складу оборотних чи необоротних активів;

2) достовірне визначення первісної вартості придбаних малоцінних і швидкозношуваних предметів;

3) своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов’язані з надходженням, зберіганням і використанням малоцінних і швидкозношуваних предметів;

4) здійснення точного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і економним витрачанням МШП у процесі виробництва;

5) одержання на будь-яку дату точних даних про кількість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які є в коморах, на складах і у виробничих підрозділах підприємства та інших місцях зберігання і використання;

6) систематичний контроль за транспортно-заготівельними витратами під час придбання малоцінних і швидкозношуваних предметів на стороні;

7) контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

8) контроль за правильністю використання малоцінних і швидкозношуваних предметів під час їх експлуатації;

9) своєчасне виявлення МШП, які не використовуються на підприємстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів;

10) виявлення зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду;

11) проведення інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів та відображення її результатів в обліку;

12) правильне відображення залишку малоцінних і швидкозношуваних предметів у фінансовій звітності підприємства.

Від достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку й звітності операцій з малоцінним та швидкозношуваними предметами залежить правильність визначення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан підприємства (залишки оборотних коштів, темпи їх обігу, собівартість, прибуток, рентабельність показники прибутковості акцій тощо). Тому аудит має важливе значення для визначення достовірності, об'єктивності, правдивості та повноти відображення господарських фактів, пов’язаних з рухом малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Проведення аудиту МШП здійснюється у відповідності з вимогами Закону України «Про аудиторську діяльність», Міжнародних стандартів аудиту. Надання впевненості та етики [3,8].

Для досягнення основної мети аудиту — задоволення потреб користувачів в отриманні повної, правдивої та неупередженої інформації щодо виробничих запасів і малоцінних і швидкозношуваних предметів, в їх числі, вирішуються такі завдання:

— перевірка правильності визнання малоцінних і швидкозношуваних предметів активами підприємства;

— перевірка відповідності чинному законодавству методів оцінки та обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів в обліковій політиці підприємства, та визначення оптимальності вибору підприємства;

— встановлення дотримання підприємством прийнятих методів оцінки та обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;

— перевірка й оцінка стану внутрішнього контролю та системи обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;

— перевірка здійснення контролю за збереженням малоцінних і швидкозношуваних предметів у місцях їх зберігання та на всіх етапах їх руху;

— встановлення контролю за використанням МШП у виробництві;

— встановлення своєчасності виявлення залишків малоцінних і швидкозношуваних предметів, непотрібних для підприємства, з метою їх реалізації чи обміну;

— перевірка правильності та своєчасності здійснення документального відображення операцій, і забезпечення достовірною інформацією користувачі інформації із заготівлі, надходження, відпускання та використання малоцінних і швидкозношуваних предметів;

— перевірка правильності та своєчасності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності здійсненних господарських операцій з МШП.

Операції із МШП є не такими складними, як чисельними, тому для їх перевірки суцільним методом витрачається невиправдана кількість часу і праці. Тому аудит цих операцій проводиться, як правило, вибірковим способом.

Таким чином, правильна організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію. Розподіл малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні у ВАТ «Хорольський механічний завод» передбачено наказом про облікову політику.

Основним завданням аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів є встановлення достовірності й повноти відображення в бухгалтерському обліку та звітності всіх господарських фактів відносно їх залишків і руху.

1. 3 Характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ «Хорольський механічний завод», постановки обліку та аудиту

Рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України у Полтавській області від 02. 10. 1995 р. № 126 і відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використанням приватизаційних майнових сертифікатів» від 26. 11. 1994 року № 699/94 державне підприємства «Хорольський механічний завод» було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Хорольський механічний завод».

Підприємство має статус юридичної особи і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту.

Статутний фонд підприємства складає 990 250,00 грн, поділений на 3 961 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн кожна.

Підприємство має самостійний баланс, товарний знак, зареєстрований відповідно до чинного законодавства, емблему, поточні та інші рахунки в установах банків, у тому числі валютні, печатки, штампи зі своїм найменуванням.

Діяльність підприємства регламентується його Статутом, зі змінами і доповненнями, затвердженими загальними зборами акціонерів Протокол № 10 від 29. 12. 2006 р. Колективним договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, яка використовує найману працю.

ВАТ «Хорольський механічний завод» створене з метою проведення господарської, фінансово-комерційної та виробничо-технічної діяльності для отримання прибутку за найменшого ризику та задоволення на цій основі соціально-економічних інтересів акціонерів та членів трудового колективу товариства.

Предмет діяльності ВАТ «Хорольський механічний завод» визначається його Статутом і включає:

— розробка, поставка на виробництво, виробництво, реалізація машин, устаткування, вузлів і деталей для сільського господарства та перероблення сільгосппродуктів, а також інших галузей економіки;

— виробництво і реалізація готових металевих виробів, товарів широкого використання, гумових та пластмасових виробів. Виробів з деревини, в тому числі меблів, виробів народних промислів, будівельних матеріалів, продукції мінерального і штучного походження, продукції рослинного походження;

— надання послуг з обробки металу;

— виконання монтажних робіт;

— науково-технічна та дослідна діяльність, реалізація наукових, технічних, технологічних, конструкторських, економічних, проектних розробок;

— здійснення робіт по ремонту та технічному обслуговуванню машин і устаткування виробничого та соціально-побутового призначення, автомобілів, побутових виробів;

— виконання керівництва та нагляду за виконанням монтажних та пусконалагоджувальних робіт;

— проектування, будівництво, реконструкція, технічне переозброєння, ремонт і експлуатація об'єктів виробничого, соціального і культурно-побутового призначення, в тому числі виконання комплексу робіт по проектуванню та обладнанню інженерних комунікацій;

— організація і здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, транспортно-експедиційні послуги, надання інших послуг автотранспорту та механізмів для фізичних та юридичних осіб;

— торговельно-посередницька та збутово-постачальницька діяльність на ринку України та зовнішніх ринках на дилерських та агентських засадах;

— організація та участь у проведенні вітчизняних і міжнародних виставок, ярмарків, аукціонів, бірж, туристичних заходів;

— проведення робіт зі збирання, сортування, транспортування, переробці та утилізації відходів як вторинної сировини, в тому числі упаковки сировини, напівфабрикатів, машин, устаткування та інших ресурсів, які отримує товариство;

— заготівля, купівля, продаж, металургійна та інші види переробки відходів та брухту чорних та кольорових металів;

— інші види діяльності.

Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності, яку здійснює ВАТ «Хорольський механічний завод» є:

— експорт та імпорт товарів, сировини, капіталів та робочої сили;

— експорт та імпорт виробничих, посередницьких та інших послуг;

— науково-дослідна, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

— спільна діяльність з іноземними суб'єктами господарської діяльності в науково-дослідній, промисловій, фінансовій, інвестиційній галузях;

— організація та спільна діяльність у проведенні міжнародних виставок, ярмарків, аукціонів, туристичних заходів;

— інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству.

ВАТ «Хорольський механічний завод» має лінійно-функціональну структуру управління, перевагами якої є стабільність, швидкість та оперативність, можливість швидкої адаптації (додаток А).

Організаційна структура підприємства включає в себе всі види діяльності (господарські процеси), систему управління якістю та відображає в’язки між керівництвом та окремими структурними та виробничими підрозділами.

Управлінськими органами ВАТ «Хорольський механічний завод» є загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління, ревізійна комісія.

Загальні збори акціонерів є найвищим органом управління підприємства. У зборах мають право брати участь всі акціонери, незалежно від кількості акцій, власниками яких вони є. Загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих що передані до компетенції правління.

Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю правління підприємства в період між річними загальними зборами акціонерів і виконує окремі функції, передані йому Загальними зборами. Вона обирається Загальними зборами акціонерів у кількості п’яти чоловік терміном на три роки.

Правління обирається за рішенням загальних зборів у кількості 2 членів — Голови Правління та заступника Голови Правління строком на 5 років, які виконують свої посадові обов’язки з моменту ухвалення зборами рішення про обрання їх на посаду до моменту їх переобрання. Голова Правління одночасно є директором заводу, а заступник Голови Правління є заступником директора заводу. Голова правління здійснює безпосереднє керівництво поточною господарсько-фінансовою діяльністю підприємства в межах своїх повноважень.

Правління є виконавчим органом ВАТ «Хорольський механічний завод» і здійснює керівництво його поточною діяльністю.

Ревізійна комісія складається з трьох членів, що мають право брати участь у засіданнях правління з правом голосу. Перевірка господарсько-фінансової діяльності підприємства проводиться ревізійною комісією і затверджується загальними зборами акціонерів. Ревізійна комісія вирішує питання пов’язані із проведенням перевірок та організацією роботи на своїх засіданнях, вона є правомочною приймати рішення, якщо в засіданні беруть участь не менше половини її членів.

Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок Зборам акціонерів та наглядовій раді товариства.

ВАТ «Хорольський механічний завод» стабільно працює на ринку сільськогосподарського машинобудування. Основними замовники продукції підприємства є:

— в Україні: офіційні дилери: ПВП «СМС», АТ «Харківпродмаш», ТОВ ІВЦ «Вектор», ТОВ СП «Агро-Дарина», ТОВ «Укрміжгоспкомбікорм», ТОВ «Украгромаш», НВО ТОВ «Агро-Сімо-Машбуд», а також корпорація «Кернел Груп», корпорація ДП ДАК «Хліб України» та інші підприємства зернопереробної галузі;

— в Росії: ТОВ «Мелькомплект», ТОВ «Зернопродмаш», ЗАТ «ЮГ Русі», ЗАТ «Агромаш», ТОВ «Мелькомпінженірінг» та інші підприємства;

— замовники з Білорусії, Молдови, Литви, Латвії, Казахстану, Узбекистану, Грузії, та Польщі.

Головною продукцією, що випускає ВАТ «Хорольський механічний завод» є транспортне та технологічне обладнання для зернопереробної та олійно-жирової промисловості

Основні види продукції підприємства, які було виготовлено та реалізовано в 2008 році наведено в табл. 1.3.

Таблиця 1.3. Випуск основної продукції в натуральному виразі у ВАТ «Хорольський механічний завод» в 2008 році

№ п/п

Назва обладнання

Кількість виготовленого обладнання, одиниць

1

Сепаратори зерноочисні

262

2

Сепаратори повітряні

64

3

Машини насіннерушальні та насінневійні

319

Розсіви само балансуючі

21

4

Дробарки для подрібнення зерна та мінеральної сировини

54

5

Верстати вальцедекові

18

6

Змішувачі сухих сипучих компонентів

24

7

Машини оббивні для зерна

42

8

Машини сортувальні

21

9

Машини мийні

9

10

Конвеєри гвинтові

422

11

Столи пневматичні сортувальні

17

12

Норії стрічкові ковшові

171

13

Верстати вальцедекові

18

14

Магнітні сепаратори

269

15

Установки міні-комбікормові

45

16

Циклони

224

17

Просіювачі вертикальні

4

Як бачимо, найбільшу кількість виготовленого обладнання складають конвеєри гвинтові - 422 шт. та машини насіннерушальні і насінневійні, які використовуються на олійних заводах — 319 шт.

Наразі перелік основних видів обладнання, що виготовляється ВАТ «Хорольський механічний завод» перевищує 100 найменувань. Крім того, за окремими замовленнями підприємство виготовляє запасні частини та комплектуючі до машин та обладнання.

Дані про обсяг випущеної продукції ВАТ «Хорольський механічний завод» в грошовому виразі за 2006−2008 роки наведено на рис. 1.2.

Рис 1.2. Обсяг продукції, виготовленої ВАТ «Хорольський механічний завод» протягом 2006−2008 років

З кожним наступним роком підприємство збільшує обсяг випуску товарної продукції, яка реалізовується як в межах України, так і за кордон.

Фінансово-економічний стан ВАТ «Хорольський механічний завод» визначається рівнем наявності ресурсів, ефективності їх використання, фінансової стійкості та можливості погашати свої фінансові зобов’язання.

Показники виробничо-господарської діяльності ВАТ «Хорольський механічний завод» наведено в табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Основні показники виробничо-господарської діяльності ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2006−2008 роки

Показники

2006

рік

2007

рік

2008

рік

Відхилення (+,-) 2008 року від:

2008 у% до:

2006 року

2007 року

2006 року

2007 року

1. Ресурси, тис. грн

1.1. Середньорічна вартість основних засобів

10 538,5

10 375,5

10 618

79,5

242,5

100,8

102,3

1.2. Середньорічна вартість оборотних активів

2748

3963,5

5641,5

+2893,5

+1678

205,3

142,3

— у тому числі: запасів

1300

2240,5

3066

+1766

+825,5

235,8

136,8

1.3. Середньооблікова чисельність працівників, осіб

328

334

342

+14

+8

102,4

104,2

Продовження табл.1. 4

1

2

3

4

5

6

7

8

1. Капітал (станом на кінець періоду), тис. грн

1.4. Фонд оплати праці

1911

3119

3416

+1505

+297

178,7

109,5

2.1. Власний капітал

8812

9459

10 087

+1275

+628

114,5

106,6

у тому числі: власний оборотний каптіал

(2660)

(3477)

(4187)

(+1527)

(+710)

-

-

Нерозподілений прибуток

1214

1835

2463

+1249

+628

202,9

134,2

2.2. Позиковий капітал

922

874

2755

+1833

+1881

298,8

315,2

— у тому числі: поточні зо-бов'язання за

розрахунками

922

780

2755

+1833

+1975

298,8

353,2

3. Економічні показники

3.1. Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн

7205

9039

10 278

3073

1239

142,6

113,7

3.2. Витрати діяльності:

— сума, тис. грн

6175

8729

9960

+3785

+1231

161,3

114,1

— витрати на 1 грн чистого доходу від реалізації

0,86

0,96

0,97

+0,11

0,01

112,8

101

3.3. Валовий прибуток, тис. грн:

— від операційної діяльності

1171

987

844

-327

-143

72,1

85,5

— від звичайної діяльності до оподаткування

1189

995

899

-290

-96

75,6

90,4

3.4. Чистий прибуток, тис. грн

665

697

629

-36

-68

94,6

90,2

3.5. Середньомісячна заробітна плата, грн

485

778

832

+347

+54

150,9

106,9

3.6. Фондовіддача, грн

0,68

0,84

0,94

0,26

0,1

138,2

111,9

3.7. Рентабельність власного капіталу,%

7,2

8

6

-1,2

-2

83,3

75

3.8. Рентабельність продажу,%

21

24

21

0

-3

0

87,5

Розглядаючи показники фінансово-господарської діяльності підприємства за 2006−2008 роки можна сказати, що середньорічна вартість основних засобів в 2008 році збільшилася порівняно з 2007 на 242,5 тис. грн (2,3%), і на 0,8%, що складає 79,5 тис. грн порівняно з 2006 роком. Зростання середньорічної вартості свідчить про розширення матеріально-технічної бази підприємства

Оборотні активи підприємства в 2008 році збільшились на 1678 тис. грн (42,3%) у порівнянні з 2007 роком та на 2893,5 тис. грн (105,3%) — з 2006 роком. Зростання оборотних активів на кінець року свідчить про підвищення виробничих потужностей заводу, збільшення коштів на рахунках в банку, забезпеченість виробничими запасами.

Протягом 2006−2008 років спостерігається незначне збільшення середньооблікової чисельності працівників: у 2008 році на 4,2% більше ніж у 2007 і на 2,4% ніж у 2006 роках.

Фонд оплати праці ВАТ «Хорольський механічний завод» в 2008 році збільшився на 297 тис. грн (9,5%) у порівнянні з 2007 роком та на 1505 тис. грн, що склало 78,7% - з 2006 роком.

Загальна вартість власного капіталу в 2008 році збільшилася порівняно з 2006 на 1275 тис. грн (14,5%), і на 6,6% (628 тис. грн) порівняно з 2007 роком. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства. Зростання власного капіталу відбулося, в тому числі, за рахунок збільшення суми отриманого прибутку.

Сума позикового капіталу в 2008 році збільшується на 198,8% порівняно з 2006 та на 215,2% порівняно з 2007 роками. Це означає, що на підприємстві відбувається накопичення залученого капіталу за рахунок одержаних залучених коштів.

Чистий дохід від реалізації продукції в 2008 році перевищує показники 2007 року на 13,7% року і на 42,6% порівняно з 2006 роком. Зростання чистого доходу свідчить про збільшення обсягу реалізації продукції, що є позитивною тенденцією для підприємства.

Витрати діяльності в 2008 році на 1231 тис. грн більше ніж у 2007 році та на 3785 тис. грн від 2006 року, тобто спостерігається тенденція до збільшення затрат на виробництво. Зростання витрат пов’язано із збільшенням обсягу виробництва продукції на підприємстві.

Валовий прибуток підприємства від операційної діяльності в 2008 році, порівняно з попереднім роком зменшився на 143 тис. грн і на 327 тис. грн в порівнянні з 2006 роком.

Чистий прибуток в 2008 році становив 90,2% від рівня 2007 року і 94,6% відповідного показника 2006 року. Зменшення розміру чистого прибутку означає скорочення коштів, що залишаються у розпорядженні підприємства після здійснення всіх обов’язкових платежів.

У 2008 році розмір середньомісячної заробітної плати на 6,9% більше ніж у 2007 та на 50,9% - у 2006 роках.

У 2008 році показник фондовіддачі основних засобів на 11,9% перевищував показник 2007 року і на 38,2% величину показника 2006 року. Це свідчить про те, що вартість основних засобів на 1 грн валової продукції збільшується, тобто основні засоби на підприємстві використовуються неефективно.

Скорочення прибутку призвело до зменшення показників рентабельності. В 2008 та 2006 роках рентабельність продажу становила 21%, тоді як в 2007 році - 24%. Показник рентабельності власного капіталу в 2008 році у порівнянні з 2007 роком зменшилась на 25%, а в порівнянні з 2006 роком — на 16,7%.

Зниження цих показників спричинене зменшенням чистого прибутку і є негативним показником, оскільки показники рентабельності визначають прибутковість підприємства.

Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства доцільно розрахувати показники ліквідності [68], які дадуть можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу (табл. 1. 5).

Таблиця 1.5. Показники ліквідності ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2006 — 2008 роки

Показники

Оптимальне значення

2006

рік

2007

рік

2008

рік

Відхилення

(+,-) 2008 року від:

2008 у% до:

2006 року

2007 року

2006 року

2007 року

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,2−0,3

0,99

1,23

0,90

-0,09

-0,33

90,9

73,2

Коефіцієнт термінової ліквідності

0,7−0,8

1,86

2,03

1,25

-0,61

-0,78

67,2

61,6

Коефіцієнт загальної ліквідності

2,0−2,5

3,88

5,57

2,51

-1,37

-3,06

64,7

45,1

Коефіцієнт ліквідності запасів

-

1,87

3,52

1,22

-0,65

-2,3

65,2

34,6

Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках

-

0,85

0,79

0,31

-0,54

-0,48

36,5

39,2

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості

-

1,14

1,23

2,87

+1,73

+1,64

251,7

233,3

Коефіцієнт мобільності активів

> 0,5

0,37

0,42

0,54

+0,17

+0,12

145,9

128,6

Коефіцієнт співвідношення активів

> 1

0,58

0,73

1,17

+0,59

+0,44

201,7

160,3

Аналіз показників ліквідності ВАТ «Хорольський механічний завод» показав, що коефіцієнти абсолютної, термінової та загальної ліквідності перевищують їх оптимальне значення. Це є свідченням достатності грошових коштів для негайного покриття зобов’язань, тобто підприємство є платоспроможним.

Однак в 2008 році спостерігаємо зниження коефіцієнта ліквідності коштів у розрахунках підприємства порівняно з попередніми роками. Тобто очікувані надходження від дебіторів не покриють погашення поточних зобов’язань підприємства.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості показує, що у 2008 році підприємство на 1 грн дебіторської заборгованості залучало 2,87 грн кредиторської, у 2007 році - 1,23 грн, у 2006 році - 1,14. Тобто, при недостатності власного капіталу підприємство використовувало в господарському обороті, як єдине джерело фінансування, кредиторську заборгованість.

Коефіцієнти мобільності та співвідношення активів у 2008 році перевищують рекомендоване значення, тоді як у 2007 та 2006 роках їх значення нижче від оптимального.

Отже, за результатами досліджень виявлено, що ВАТ «Хорольський механічний завод» є платоспроможним протягом останніх трьох років.

Для визначення ефективності діяльності підприємства розрахуємо показники рентабельності (табл. 1. 6).

Таблиця 1.6. Показники рентабельності ВАТ «Хорольський механічний завод» за 2006−2008 роки,%

Показники

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Відхилення (+,-) 2008 року від:

2006 року

2007 року

Рентабельність продажу

16,5

11,0

8,7

-7,8

-2,3

Рентабельність основних засобів

11,3

9,6

8,5

-2,8

-1,1

Рентабельність оборотних активів

91,5

44,4

29,3

-62,2

-15,1

Рентабельність виробничих ресурсів

10,0

7,9

6,6

-3,4

-1,3

Рентабельність трудових ресурсів

62,2

31,6

26,3

-35,9

-5,6

Рентабельність всіх ресурсів

8,6

6,3

5,3

-3,3

-1,0

Рентабельність витрат

19,3

11,4

9,0

-10,3

-2,4

Рентабельність активів

7,1

6,9

5,4

-1,7

-1,5

Рентабельність власного капіталу

7,6

7,6

6,4

-1,2

-1,2

Рентабельність власного оборотного капіталу

30,7

22,4

16,2

-14,5

-6,2

Рентабельність перманентного капіталу

7,6

7,6

6,4

-1,2

-1,2

Рентабельність авансованого капіталу

7,6

7,6

6,4

-1,2

-1,2

З табл. 1.6 видно, що ВАТ «Хорольський механічний завод» є прибутковим підприємством, не дивлячись на те, що в 2008 році показники рентабельності значно нижчі порівняно з 2007 та 2006 роками. Зниження показників рентабельності спричинило зниження показників прибутку (до оподаткування) та чистого прибутку.

Статутом ВАТ «Хорольський механічний завод» передбачено, що до виключної компетенції Правління належить організація ведення бухгалтерського обліку та звітності товариства.

Правильна і ефективна організація ведення бухгалтерського обліку на підприємстві забезпечує своєчасне відображення фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання виконаних документів, облікових регістрів та формі звітності протягом визначених законодавством термінів.

Наказ про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики ВАТ «Хорольський механічний завод» (додаток Б) визначає методологічні засади організації та ведення обліку на ВАТ «Хорольський механічний завод».

Наказом визначено основні критерії розподілу малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні, передбачено методи оцінки МШП при їх надходженні та вибутті (П11, П. 16).

Наказ передбачає, що ведення бухгалтерського обліку у ВАТ «Хорольський механічний завод» на покладено на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером (додаток Б).

Бухгалтерська служба підприємства налічує 7 чоловік і організована в окремий відділ. Структура бухгалтерії відображена на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Структура бухгалтерії ВАТ «Хорольський механічний завод»

Головний бухгалтер організовує і несе відповідальність за стан і достовірність обліку і звітності, здійснює повсякденний контроль за збереженням і правильним витрачанням коштів, матеріальних цінностей, активно сприяє впровадженню госпрозрахунку і самофінансуванню. Посада заступника головного бухгалтера на підприємстві відсутня, частково його обов’язки виконує бухгалтер з обліку розрахунків.

Відповідно до посадової інструкції бухгалтер з обліку матеріалів здійснює облік виробничих запасів та МШП, що перебувають на складах та в експлуатації

Наказом про облікову політику визначено, що формою ведення бухгалтерського обліку на підприємстві є скорочена журнально-ордерна (6 журналів-ордерів) із частковою автоматизацією обліку окремих ділянок обліку (програма «СКЛАД», «ЗБУТ» 1С Бухгалтерія — блок «Заробітна плата»).

Перелік відомостей та журналів-ордерів цієї форми, які застосовуються на підприємстві наведено в табл. 1.7.

Таблиця 1.7. Склад регістрів скороченої журнально-ордерної форми обліку, що використовуються у ВАТ «Хорольський механічний завод»

Номер

Призначення облікових регістрів

На рахунках

журналу-ордеру

відомості

Ж- 1

1. 1

1. 2

Для обліку грошових коштів

Облік касових операцій

Облік операцій на рахунках в банку

30, 31, 33

Ж- 2

Для обліку кредитів і позичок банку

60, 50

Ж- 3

3. 1

3. 2

3. 3

Для обліку розрахунків

Облік розрахунків з покупцями та замовниками

Облік розрахунків з підзвітними особами

Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками

36,37,63,68

Ж- 4

Для обліку основних засобів та Статутного капіталу

10, 13,40

Ж- 5

Для обліку виробництва та фінансових результатів

15, 20, 22, 23, 26, 39, 65, 66, 90, 91, 92, 93, 94, 97, 79

Ж-6

Для обліку реалізації продукції та доходів

70,71, 72, 73, 74,75, 79, 79

Головна книга

Баланс (ф. 1)

Звіт про фінансові результати (ф. 2)

Журнально-ордерна форма базується на використанні принципу систематизації та накопичення даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного та синтетичного обліків відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Головними регістрами форми обліку є журнали-ордери, що ведуться по кредиту синтетичних рахунків і дебету кореспондуючих рахунків. Використовуються такі регістри аналітичного обліку як відомості, книги і картки. Головна книга використовується для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання фінансової звітності.

На підприємстві діє наказ про облікову політику. Критична оцінка змісту наказу дозволяє стверджувати, що:

— більшість положень дублює норми Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П (С)БО,

— переважна частина тексту наказу присвячена загальним питанням організації обліку на підприємстві,

— висвітлені елементи у недостатній мірі відбивають особливість формування облікової політики на підприємстві,

— відсутні відмітки про ознайомлення зі змістом наказу про облікову політику всіх відповідальних осіб.

Аудит — це перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподатковуваного прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства. Аудит, згідно з чинним законодавством [3] за об'єктом дослідження зводиться до аудиту фінансової звітності, а за суб'єктом він може бути тільки зовнішнім, тобто здійснюватися незалежним аудитором або аудиторською фірмою на договірній основі.

Аудиторські перевірки при здійсненні обов’язкового аудиту проводяться згідно з порядком, встановленим законом про аудит і іншими законами України, які передбачають проведення цієї форми аудиту (табл. 1. 8). Оскільки підприємство є відкритим акціонерним товариством, то згідно законодавства проведення аудиту для нього є обов’язковим.

Таблиця 1.8. Проведення обов’язкового аудиту

№ п/п

Господарюючі суб'єкт, яким необхідний обов’язковий аудит

Установи-отримувачі аудиторського висновку та терміни його подання

Нормативний документ, яким визначено обов’язковість та терміни подання аудиторського висновку

1

Відкриті акціонерні товариства та підприємства — емітенти облігацій

Територіальному управлінню Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до 30-го квітня року, наступного за звітним

«Положення про надання регулярної та особливої інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами — емітентами облігацій», затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09. 06. 98 р. № 78

2

Суб'єкти господарювання, що ліквідовуються, за винятком тих організацій, що повністю утримуються підприємницькою діяльністю

Відповідному органу державної реєстрації разом з ліквідаційним балансом

Закон України «Про господарські товариства» від 19. 09. 91 № 1576-ХІІ та Закон України «Про підприємництво в Україні» від 27. 03. 91 № 887-ХІІ

3

Банки, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, інші фінансові установи, які залучають кошти громадян, біржі, страхові компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди

Відповідній податковій інспекції, протягом дев’яти місяців року, що настає за звітним (не пізніше десяти днів після закінчення аудиторської перевірки)

Постанова Верховної ради України «Про внесення змін до пункту 7 Постанови Верховної Ради України «Про аудиторську діяльність» від 24. 09. 97 № 544/97-ВР [4]

4

Засновники (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств, при створенні, щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду

Відповідному органу державної реєстрації разом з поданням документів про реєстрацію

Закон України «Про господарські товариства» від 19. 09. 91 № 1576-ХІІ

малоцінний облік швидкозношуваний предмет

Щороку перед затвердженням фінансової звітності загальними зборами акціонерів ВАТ «Хорольський механічний завод» і правління підприємства забезпечує проведення аудиторської перевірки діяльності товариства. Аудиторська перевірка може бути проведена також на вимогу акціонерів, які володіють не менш як 10% акцій товариства. Аудиторська перевірка повинна бути розпочата не пізніше як за 30 днів з дати надання відповідної вимоги акціонерів. Кожного року підприємство укладає договір або з аудиторською фірмою, або із фізичними особами, що займаються аудиторською діяльністю і мають кваліфікаційний сертифікат на право провадити аудиторську діяльність на території України. Укладенню договору передує обмін листами між підприємством і аудитором. Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між підприємством та виконавцем про проведення аудиторської перевірки, він документально стверджує, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі і містить такі основні розділи: мета та масштаб аудиту;

У 2007 році аудит діяльності підприємства за попередній рік проводив аудитор — фізична особа з м. Полтава, в 2008 році - аудиторська фірма «Корн», яка знаходиться в м. Полтава по вул. Сковороди, 2а оф. 29, а аудит виробничих запасів, на вимогу акціонерів, окремо проводила приватна аудиторська фірма «МВ ГРУПП», з м. Київ пр-кт. Перемоги, 67.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой