Аудит фінансових інвестицій

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки України

Первомайський політехнічний інститут

Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

Курсова робота

з дисципліни: Організація і метод аудиту

на тему: Аудит фінансових інвестицій

7. 050106. 5428ЗП. 09. 22. КР

Первомайськ

2009

Зміст

Вступ

1. Планування аудиту

2. Аудит фінансових інвестицій

2.1 Мета і завдання аудиту фінансових інвестицій

2.2 Організаційно-економічна характеристика підприємства ВАТ «Гатіка»

2.3 План і програма аудиту фінансових інвестицій

2.4 Джерела інформації для перевірки

3. Звіт аудитора

Висновок

Список використаної літератури

Вступ.

В процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства можуть здійснювати відвернення засобів у вигляді фінансових інвестицій з метою отримання додаткового прибутку -- дивідендів, відсотків і тому подібне

Мета даної роботи: розгляд фінансових інвестицій і аудиту даної категорії. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

Визначити поняття, склад, порядок обліку фінансових інвестицій

Розглянути теоретичні і нормативні аспекти організації аудиту фінансових інвестицій

Дати коротку характеристику аудируємого підприємства

Розробити план і програму аудиту на підприємстві.

Надати звіт керівництву про проведену перевірку, в якому потрібно вказати всі виявлені недоліки і дати рекомендації по їх усуненню.

Актуальність вибраної теми полягає в тому, що в даний час багато організацій вважають за краще направляти вільні засоби у інвестиції різних видів, при цьому може відбуватися порушення законодавства. Для підтримки правильності норм обліку і законодавства і необхідна аудиторська перевірка.

Даний курсовий проект складається з двох частин: теоретичною і практичною. У теоретичній частині розглядається суть загальних питань планування аудиторської діяльності, що включає складання плану і програми аудиту. Необхідність планування аудитором своєї роботи пояснюється тим, що воно сприяє виконанню роботи з оптимальними витратами, своєчасно і якісно, дозволяє організувати внутрішній контроль.

У другій частині курсового проекту розробляється методика проведення аудиторської перевірки на прикладі аудиту фінансових інвестицій.

В ході аудиторської перевірки фінансових вкладень використовуються наступні аудиторські процедури:

— перевірка вірності віддзеркалення в бухгалтерському обліку оборотів и сальдо по рахунках;

— аналітичні процедури (зіставлення сальдо по рахунках за різні періоди, зіставлення показників бухгалтерської звітності з кошторисними показниками, оцінка співвідношень між різними статтями звітності і зіставлення їх з даними попередніх періодів, зіставлення фінансової інформації і не фінансовою);

— перевірка (тестування) засобів внутрішнього контролю;

Застосовуються наступні способи отримання аудиторських доказів:

— перерахунок;

— інвентаризація;

— перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій і складання звітності;

— підтвердження;

— перевірка документів.

1. Планування аудиту

Планування, будучи початковим етапом проведення аудиту, полягає в розробці: аудиторською організацією загального плану аудиту з вказівкою очікуваного об'єму, графіків і термінів проведення аудиту; аудиторської програми, що визначає об'єм, види і послідовність здійснення аудиторських процедур, необхідних для формування аудиторською організацією об'єктивної і обґрунтованої думки про бухгалтерську звітність організації.

Плануючи порядок проведення аудиту аудиторська організація повинна керуватися як загальними, так і приватними принципами проведення аудиту, а саме: комплексності; безперервності; оптимальності.

Принцип комплексності планування аудиту припускає забезпечення взаємопов'язаності і узгодженості всіх етапів планування — від попереднього планування до складання загального плану і програми аудиту.

Принцип безперервності виражається у встановленні зв’язаних завдань групі аудиторів і ув’язці етапів планування по термінах і по суміжних господарюючих суб'єктах (структурним підрозділам, виділеним на окремий баланс, філіям, представництвам, дочірнім організаціям). При плануванні аудиту на тривалий період часу, у разі аудиторського супроводу економічного суб'єкта, аудиторській організації протягом року слід своєчасно коректувати плани і програми проведення аудиту з урахуванням змін у фінансово-господарській діяльності економічного суб'єкта і результатів проміжних аудиторських перевірок.

Принцип оптимальності полягає в тому, що в процесі планування аудиторської організації слід забезпечити варіантність для можливості вибору оптимального варіанту загального плану і програми аудиту на підставі критеріїв, визначених самою аудиторською організацією.

При плануванні аудиту аудиторської організації слід виділяти основні його етапи: попередній, підготовка і складання загального плану аудиту, підготовка і складання програми аудиту.

На етапі попереднього планування аудитор повинен отримати інформацію:

— зовнішніх чинниках, що впливають на господарську діяльність економічного суб'єкта, відображають економічну ситуацію в країні (регіоні) в цілому і її галузеві особливості;

— внутрішніх чинниках, що впливають на господарську діяльність економічного суб'єкта, пов’язаних з його індивідуальними особливостями;

— організаційно-управлінській структурі економічного суб'єкта;

— видах діяльності;

— структурі капіталу і курсі акцій;

— технологічних особливостях;

— рівні рентабельності;

— основних контрагентах економічного суб'єкта;

— порядку розподілу прибули, що залишається у розпорядженні економічного суб'єкта;

— існуванні дочірніх і залежних організацій;

— системі внутрішнього контролю;

— принципах формування оплати праці персоналу.

Отримання інформації про діяльність аудируємого особи є важливою частиною планування роботи, допомагає аудиторові виявити події, операції і інші особливості, які можуть робити істотний вплив на фінансову (бухгалтерську) звітність.

Основними джерелами інформації про економічного суб'єкта служать:

1) статут економічного суб'єкта;

2) документи про реєстрацію економічного суб'єкта;

3) протоколи засідань ради директорів, засновників, зборів акціонерів або інших аналогічних органів управління экономічного суб'єкта;

4) документи, що регламентують облікову політику;

5) бухгалтерська і статистична звітність;

6) документи планування діяльності економічного субъекта (плани, кошториси, проекти);

7) контракти, договори, угоди економічного суб'єкта;

8) звіти аудиторів, консультантів;

9) внутрішньо фірмові інструкції;

10) матеріали податкових перевірок;

11) матеріали судових і арбітражних позовів;

12) документи, що регламентують виробничу і організаційну структуру економічного суб'єкта, список його філій і дочірніх компаній;

13) відомості, отримані з бесід з керівництвом і виконавчим персоналом економічного суб'єкта;

14) інформація, отримана при огляді економічного субъекта, його основних ділянок, складів.

На етапі попереднього планування аудиторська організація оцінює можливість проведення аудиту.

Вважаючи проведення аудиту за можливе, аудиторська організація готує письмо-зобов'язання про згоду на проведення аудиту і посилає його на адресу економічного суб'єкта. Потім формується група аудиторів для проведення перевірки і з економічного суб'єктом полягає договір. При цьому слід враховувати:

а) бюджет робочого часу для кожного етапу аудиту: підготовчого, основного і завершального;

б) передбачувані терміни роботи групи;

в) кількісний склад групи;

г) посадовий рівень членів групи;

д) спадкоємність персоналу групи;

е) кваліфікаційний рівень членів групи.

Коли аудиторська організація не вважає за можливе проведення аудиту, на адресу економічного суб'єкта посилається відмова від його проведення.

Розробка загального плану і програми аудиту ґрунтується на попередніх даних про економічного суб'єкта, а також на результатах проведених аналітичних процедур.

Проведенням аналітичних процедур аудиторська організація повинна виявити області, значущі для аудиту. Складність, об'єм і терміни проведення аналітичних процедур аудиторської організації слід варіювати залежно від об'єму і складності даних бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.

В процесі підготовки загального плану і програми аудиту аудиторська організація оцінює ефективність системи внутрішнього контролю, що діє у економічного суб'єкта, і проводить оцінку самої системи внутрішнього контролю. Система внутрішнього контролю ефективна, якщо своєчасно попереджає про виникнення недостовірної інформації, а також виявляє її. Оцінюючи ефективність системи внутрішнього контролю, аудиторська організація повинна зібрати достатню кількість аудиторських доказів.

При підготовці загального плану і програми аудиту аудиторської організації слід встановити прийнятні для неї рівень істотності і аудиторський ризик, дозволяючи рахувати бухгалтерську звітність достовірної. Плануючи аудиторський ризик, аудиторська організація визначає невід'ємний (внутрішньогосподарчий) ризик бухгалтерської звітності і ризик засобів контролю, які властиві цій звітності незалежно від аудиту економічного суб'єкта. З урахуванням встановлених рисок і рівня істотності аудиторська організація виявляє значущі для аудиту області і планує необхідні аудиторські процедури. В процесі аудиту можуть виникнути обставини, що впливають на зміну аудиторської риски і рівня істотності, встановлені при плануванні.

Складаючи загальний план і програму аудиту, аудиторській організації слід враховувати ступінь автоматизації обробки облікової інформації, що також дозволить точніше визначити об'єм і характер аудиторських процедур. При цьому вона незалежна у виборі прийомів і методів аудиту, відображених в загальному плані, але несе повну відповідальність за результати своєї роботи відповідно до даного загального плану.

Результати що проводяться аудиторською організацією процедур при підготовці загального плану і програми слід детально документувати, оскільки вони служать підставою для планування аудиту і можуть використовуватися протягом всього процесу аудиту.

В процесі проведення аудиторської перевірки у аудиторської організації можуть виникнути підстави для перегляду окремих положень загального плану. Зміни, що вносяться до плану, а також причини змін аудиторові слід детально документувати.

У загальному плані необхідно передбачити терміни проведення аудиту і скласти графік його проведення, підготовки звіту (письмовій інформації керівництву економічного суб'єкта) і аудиторського висновку. В процесі планування необхідно врахувати: реальні трудовитрати; рівень істотності; проведені оцінки рисок аудиту.

При розробці загального плану аудиту аудиторові необхідно взяти на увагу:

а) діяльність аудируємого особи, зокрема:

— загальні економічні чинники і умови в галузі, що впливають на діяльність аудируємого особи;

— особливості аудируємої особи, його діяльності, фінансовий стан, вимоги до його фінансової (бухгалтерської) або іншій звітності, включно зміни, події з дати попереднього аудиту;

— загальний рівень компетентності керівництва;

б) системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, зокрема:

— облікову політику, прийняту аудируємої особою, і її зміни;

— вплив нових нормативних правових актів в області бухгалтерського обліку на віддзеркалення у фінансовій (бухгалтерською) звітності результатів фінансово-господарської діяльності аудируємої особи;

— плани використання в ході аудиторської перевірки тестів засобів контролю і процедур перевірки по суті;

в) ризик і істотність, зокрема:

— очікувані оцінки невід'ємної риски і риски засобів контролю, визначення найбільш важливих областей для аудиту;

— встановлення рівнів істотності для аудиту;

— можливість (зокрема на основі аудиту минулих років) істотних спотворень або шахрайських дій;

— виявлення складних областей бухгалтерського обліку, зокрема таких, де результат залежить від суб'єктивної думки бухгалтера, наприклад, при підготовці оцінних показників;

г) характер, тимчасові рамки і об'єм процедур, зокрема:

— відносну важливість різних розділів обліку для проведення аудиту;

— вплив на аудит наявності комп’ютерної системи ведення обліку і її специфічних особливостей;

— існування підрозділу внутрішнього аудиту аудируємої особи і його можливий вплив на процедури зовнішнього аудиту;

д) координацію і напрям роботи, поточний контроль і перевірку виконаної роботи, зокрема:

— залучення інших аудиторських організацій до перевірки філій, підрозділів, дочірніх компаній аудируємої особи;

— залучення експертів;

— кількість територіально відособлених підрозділів однієї аудируємої особи і їх просторову віддаленість один від одного;

— кількість і кваліфікацію фахівців, необхідних для роботи з даною аудируємою особою;

е) інші аспекти, зокрема:

— можливість того, що допущення про безперервність діяльності аудируємої особи може опинитися під питанням;

— обставини, що вимагають особливої уваги, наприклад, існування аффилірованих осіб;

— особливості договору про надання аудиторських послуг і вимоги законодавства;

— термін роботи співробітників аудитора і їх участь в наданні супутніх послуг аудируємої особі;

— форму і терміни підготовки і представлення аудируємому обличчю висновків і інших звітів відповідно до законодавства, правил (стандартів) аудиторської діяльності і умов конкретного аудиторського завдання.

Аудиторська організація визначає в загальному плані і роль внутрішнього аудиту, а також необхідність залучення експертів в процесі проведення аудиту. Аудитор має право обговорювати окремі розділи загального плану аудиту і визначені аудиторські процедури з працівниками, а також з членами ради директорів і членами ревізійної комісії аудируємої особи для підвищення ефективності аудиту і координації аудиторських процедур з роботою персоналу аудируємої особи. При цьому аудитор несе відповідальність за правильну і повну розробку загального плану і програми аудиту.

Розробка програми проведення аудиту включає етапи, аналогічні тим, що і розробка загального плану аудиту. Програма є розвитком загального плану аудиту і є детальним переліком аудиторських процедур, необхідних для практичної реалізації плану аудиту. Вона служить докладною інструкцією асистентам аудитора і одночасно — засобом контролю термінів проведення роботи для керівників аудиторської організації і аудиторської групи. У другій частині курсового проекту буде приведений приклад складання плану і програми по аудиту фінансових вкладень.

Аудиторові слід документально оформити програму аудиту, привласнити номер (код) кожній аудиторській процедурі, що проводиться. Аудиторську програму складають або у вигляді програми тестів засобів контролю, або у вигляді програми аудиторських процедур по суті.

Програма тестів засобів контролю є переліком сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю і обліку. Призначення тестів засобів контролю в тому, щоб допомогти виявити істотні недоліки засобів контролю економічного суб'єкта.

Аудиторські процедури по суті включають детальну перевірку вірності віддзеркалення в бухгалтерському обліку оборотів і сальдо по рахунках. Для процедур по суті аудиторові слід визначити, які саме розділи бухгалтерського обліку він перевірятиме, і по кожному розділу скласти програму аудиту. Залежно від зміни умов проведення аудиту і результатів аудиторських процедур програма аудиту може переглядатися. Причини і результати змін слід документувати.

Виводи аудитора по кожному розділу аудиторської програми, документально відображені в робочих документах, -- фактичний матеріал для складання аудиторського звіту (письмовій інформації керівництву економічного суб'єкта) і аудиторського висновку, а також підстава для формування об'єктивної думки аудитора про бухгалтерську звітність економічного суб'єкта.

При складанні програми і по ходу аудиту аудитор повинен передбачити відповіді на ряд питань, що впливають на проведення перевірки, а саме:

— чи потрібні додаткові роз’яснення при інтерпретації сумнівних документів?

— чи виходить зроблене спостереження за рамки аудиту? Якщо так, то чи важливе воно для якості, безпеці і тому подібне і чи коштує те, щоб виходити за рамки даної аудиторської перевірки?

— чи задовільний рівень істотності при проведенні перевірки?

— чи існують особливі «аудиторські знахідки» або спостереження, що турбують клієнта?

— чи повністю застосовані в даній ситуації способи оцінки діяльності економічного суб'єкта, що вживаються?

— чи за планом здійснюється аудиторська перевірка? Чи не виходить за відведений час? Якщо так, то якими областями аудиту можна нехтувати без збитку для поставлених цілей?

Вироблення думок по цих і іншим подібним питанням вимагає від аудитора широти поглядів, усвідомлення своєї ролі, власної фільтруючої системи. При цьому відповіді на перераховані питання не повинні залежати від упереджень або яких-небудь інших причин. Проміжні думки не слід твердо формулювати до тих пір, поки немає фактів. Після закінчення процесу планування аудиту загальний план і програма аудиту мають бути оформлені документально і завізовані в установленому порядку.

2. Аудит фінансових інвестицій

2.1 Цілі і завдання аудиту фінансових інвестицій

В процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства можуть здійснювати відвернення засобів у вигляді фінансових інвестицій з метою отримання додатковою доходу — дивідендів, процентів і тому подібне До фінансових інвестицій організації відносяться: державні і муніципальні цінні папери, цінні папери інших організацій, зокрема боргові цінні папери, в яких дата і вартість погашення визначена (облігації, векселі); внески в статутні капітали інших організацій (зокрема дочірніх і залежних господарських суспільств); надані іншим організаціям позики, депозитні вклади в кредитних організаціях, дебіторська заборгованість, придбана на підставі поступки права вимоги, і ін. У складі фінансових інвестицій враховуються також внески організації-товариша за договором простого товариства.

Необхідно звернути увагу на те, що в ПБУ 19/02 чітко визначені ті види інвестицій засобів, які не відносяться до категорії фінансових:

— власні акції організації, викуплені акціонерними суспільствами у акціонерів для подальшого перепродажу або анулювання;

— векселі, видані організацією-векселедателем продавцеві (постачальникові) при розрахунках за продані товари, продукцію, виконані роботи, надані послуги;

— нерухоме і інше майно, яке передбачається використовувати для передачі за плату в тимчасове користування (володіння), тобто що враховується як прибуткові інвестицій в матеріальні цінності;

— дорогоцінні метали, ювелірні вироби, твори мистецтва і інші аналогічні цінності, придбані не для здійснення звичайних видів діяльності.

Крім того, не відносяться до фінансових в інвестицій активи, що мають матеріально-речову форму, такі як основні засоби, матеріально-виробничі запаси і нематеріальні активи

Перевіряючи обґрунтованість визнання активів як фінансові інвестицій, аудитор повинен оцінити одночасне виконання наступних умов:

— наявність належно оформлених документів, підтверджуючих існування має рацію у організації на фінансові вкладення і на видачу грошових коштів або інших активів, витікаючи з цього права;

— перехід до організації фінансових рисок, пов’язаних з фінансовими інвестиціями (ризик зміни ціни, ризик неплатоспроможності боржниками, ризик ліквідності і ін.);

— здатність приносити організації економічні вигоди (дохід) в майбутньому у формі відсотків, дивідендів або приросту їх вартості (у вигляді різниці між ціною продажу (погашення) фінансової інвестиції і його купувальною вартістю, в результаті його обміну, використання при погашенні зобов’язань організації, збільшення поточної риночної вартості і тому подібне).

У бухгалтерському обліку і звітності, залежно від термінів відвернення засобів і їх цільового призначення, фінансові інвестицій підрозділяються на короткострокових і довгострокових. До короткостроковими фінансовим вкладенням можна віднести позики, представлені іншим економічним суб'єктам на строк до 12 місяців. Під довгостроковими інвестиціями (на термін більше 12 місяцем) розуміють внески в статутні капітали і спільну діяльність, витрати на придбання акцій інших економічних суб'єктів, паї, а також позики, надані іншим економічним суб'єктам.

Основна мета аудиту фінансових інвестиціях — скласти обґрунтовану думку аудитора про достовірність і облиште інформації про них у фінансовій (бухгалтерською) звітності економічного суб'єкта, що перевіряється. Щоб досягти цієї мети аудитор в ході перевірки повинен відповісти на наступні питання:

1) Наскільки повно і своєчасно оформлені всі необхідні документи по:

— оцінці, обліку і інвентаризації фінансових інвестицій;

-збереженню, вибуттю (погашенню) і реалізації цінних паперів;

— обліку результатів від фінансових інвестицій.

2) Чи дотримані вимоги податкового законодавства.

В процесі аудиторської перевірки операцій з фінансовими інвестиціями слід керуватися наступними нормативними документами:

— Ухвала «О оформленні взаємної заборгованості підприємств і організацій векселями єдиного зразка і розвитку вексельного звернення».

— Положення по бухгалтерському обліку «Облік фінансових вкладень»

Для того, щоб сформулювати об'єктивну думку про достовірність і законність операцій, здійснених на підприємстві з фінансовими інвестиціями, правильності їх оформлення і віддзеркалення в бухгалтерському обліку і звітності аудитори повинні вирішити ряд завдань:

1) Вивчити склад фінансових вкладень за даними первинних документів і облікових регістрів.

Аудитори повинні проаналізувати дані первинних документів і облікових регістрів і з’ясувати склад фінансових інвестицій підприємства (короткострокові і довгострокові; державні, муніципальні і корпоративні цінні папери; паї і акції; облігації; надані позики; внески за договором простого товариства і ін.). Аудитори знайомляться з організацією обліку і зберігання цінних паперів. На основі аналізу прибутковості встановлюється економічна доцільність фінансових інвестицій, досліджується вплив відвернення засобів на показники фінансово-господарської діяльності підприємства.

2) Підтвердити первинну оцінку системи внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку фінансових інвестицій.

Аудитори на основі отриманої інформації заповнюють заздалегідь розроблені тести. За наслідками тестування встановлюється оцінка надійності систем і порівнюється з первинною оцінкою, отриманою на стадії планування аудиту. Якщо така оцінка виявиться нижче первинною, то необхідно скоректувати об'єм і порядок проведення інших аудиторських процедур. Аудитори визначають об'єкти підвищеної уваги при плануванні контрольних процедур і уточнюють аудиторський ризик.

3) Встановити правильність віддзеркалення в обліку операцій з фінансовими інвестиціями.

Аудитори розглядають господарські операції, в результаті яких відбулася зміна розміру і складу фінансових інвестицій підприємства. До таких операцій належать: надання і повернення позик, покупка і продаж цінних паперів, безвідплатне їх отримання і передача, здійснення і отримання внеску в статутний капітал. Вивчаючи порядок оформлення цих операцій, аудитори проводять взаємну звірку документів, якими оформлявся рух фінансових інвестицій: договори, акти приймання-передачі, цінні папери, сертифікати цінних паперів, виписки з реєстру акціонерів, виписки по рахунку «депо» і ін. При цьому звертається увага на відповідність самих документів чинному законодавству, наявність в них всіх необхідних реквізитів і правильність проведених арифметичних розрахунків.

Для перевірки вартості окремих фінансових інвестицій (акції, долі в статутному капіталі інших підприємств, надані позики) слід вивчити договір купівлі-продажу цінних паперів, засновницькі договори, договори позики, договори простого товариства, розрахунково-платіжні документи, підтверджуючі фактичне перерахування коштів. Для оцінки правильності формування вартості цінних паперів, необхідно з’ясувати склад витрат, пов’язаних з їх придбанням і відбиваних по дебету рахунку 58 на відповідних субрахунках по видах інвестицій. Окрім сум, сплачених продавцеві, витрати з придбання цінних паперів включають: витрати по оплаті інформаційних і консультаційних послуг, винагороди, що сплачуються посередницьким організаціям, витрати по сплаті відсотків по позикових засобах, використаних на покупку цінних паперів до ухвалення їх до бухгалтерського обліку, і ін. Якщо в рахунок оплати за цінні папери, що набувають, передаються готова продукція, основні засоби і інше майно, то ці операції відбиваються в обліку з використанням рахунків реалізації 90 і 91. Аналогічна методика використовується при обліку внесків в статутний капітал іншого підприємства (або просте товариство). При цьому слід перевірити правильність віддзеркалення в обліку різниці між договірною вартістю і балансовою вартістю переданого майна в рахунок внеску в статутний капітал (просте товариство). Ця різниця списується на рахунок. Сальдо по рахунку повинне підтверджуватися аналітичній інформації про склад, кількість і вартість цінних паперів, вказану в книзі реєстрацію (обліку) цінних паперів.

Аудиторам слід підтвердити відповідність методу оцінки собівартості цінних паперів, вживаного при їх списанні (вибутті), методу, зафіксованому в обліковій політиці підприємства (за собівартістю кожного цінного паперу, за середньою собівартістю; за собівартістю перших за часом придбання цінних паперів (метод ФІФО)). Для цього вивчаються аналітичні дані, кількість, що відображають, і собівартість придбаних і реалізованих (вибулих) цінних паперів. Необхідно перевірити також правильність віддзеркалення в обліку фактичної собівартості цінних паперів і фінансових результатів при їх реалізації.

Аудиторові слід встановити правильність формування, використання і обліку резервів під знецінення цінних паперів, відбиваних на рахунку. Для цього необхідно перевірити, що такий резерв формується в кінці року за підсумками інвентаризації, окремо по кожному виду цінних паперів, що дійсно котируються на біржі або спеціальних аукціонах. Підтвердженням такої обставини можуть служити відомості, поширювані у відкритому друці, в спеціальних бюлетенях і тому подібне Зменшення раніше сформованого резерву під знецінення цінних допускається при зростанні ринкової вартості цінних паперів в порівнянні з їх вартістю на момент формування резерву.

Особлива увага має бути приділене перевірці надання підприємством позик іншим юридичним особам. Законність надання позик вивчається шляхом перевірки укладених договорів позики і розрахунково-платіжних документів.

4) Підтвердити достовірність нарахування, надходження і віддзеркалення в обліку доходів по операціях з фінансовими інвестиціями.

Аудитори повинні підтвердити повноту і своєчасність виконання облікових записів. При віддзеркаленні доходів в обліку повинен застосовуватися принцип «нарахування». Нараховані доходи повинні відбиватися у складі інших доходів на рахунку.

Для отримання вичерпної інформації про суми і терміни нарахування доходів по фінансових інвестиціях, аудитори можуть зробити від свого імені або від імені підприємства запит на адресу підприємств і організацій, що виплатили доходи (у вигляді відсотків, дивідендів і тому подібне). Отримані відомості порівнюються з даними, вказаними в регістрах бухгалтерського обліку, підприємства, що перевіряється.

5) Оцінити якість інвентаризацій фінансових інвестицій.

Для цього аудиторам доцільно самостійно провести інвентаризацію. Інвентаризація цінних паперів проводиться по окремих емітентах з вказівкою в акті назви, серії, номера, номінальної і фактичної вартості, термінів погашення і загальної суми. Реквізити кожного цінного паперу зіставляються з даними книг (реєстрів), що зберігаються в бухгалтерії підприємства. Інвентаризація цінних паперів, зданих на зберігання в спеціальні організації (банк, депозитарій і ін.), полягає в звірці залишків сум, що числяться на відповідних рахівницях бухгалтерського обліку підприємство, з даними виписок цих організацій. Фінансові вкладення в статутні капітали інших підприємств, а також позики, надані іншим підприємствам, при інвентаризації мають бути підтверджені документами (засновницькими договорами, договорами позики, розрахунково-платіжними документами).

Якщо результати інвентаризацій, поведених аудиторами і співробітниками підприємства, збігаються, то можна зробити вивід про якісну інвентаризацію фінансових інвестицій перед складанням річного звіту.

6) Підтвердити правильність документального оформлення вкладень в статутні капітали інших організацій і спільну діяльність.

Виявлені в ході перевірки помилки і порушення фіксуються в робочій документації аудиторів і визначається їх кількісний вплив на показники бухгалтерської звітності.

Аналіз аудиторської практики свідчить, що найбільш поширеними помилками, які виявляються в ході перевірки операцій з фінансовими інвестиціями, є наступні:

— відсутність документів, підтверджуючих фактичні фінансові інвестиція;

— оформлення документів з порушенням встановлених вимог;

— фіктивні документи і операції;

— виправлення записів в документах без необхідних підстав;

— некоректна кореспонденція рахунків при віддзеркаленні фінансових інвестицій в обліку;

— відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів;

— невчасне віддзеркалення доходів по операціях з цінними паперами;

— неправильне числення фактичної собівартості цінних паперів;

— недотримання тотожності даних регістрів бухгалтерського обліку і показників звітності;

— відсутність інвентаризації або проведення її з порушеннями чинного законодавства;

— неправильне числення податку на доходи;

— невиконання вимог законодавчих і нормативних документів;

— неспівпадання даних синтетичного і аналітичного обліку фінансових інвестицій.

2.2 Організаційно-економічна характеристика підприємства ВАТ «Гатіка»

Відкрите акціонерне суспільство «Гатіка» створене за рішенням засновників (рішення № 1 від 19 червня 1996 року) відповідно до Закону України «О акціонерних суспільствах», Цивільним кодексом України іншим чинним законодавством. ВАТ «Гатіка» створене для здійснення діяльності і отримання прибули.

Суспільство зареєстроване по адресу: 54 055, м. Миколаїв, вул. Радянська, д. 25−27. Має філії і представництва в містах України.

Основним видом господарської діяльності ОАО «Гатіка» є інжиніринг. Суспільство також здійснює інші види діяльності, зокрема надання майна в оренду і надання комісійних послуг.

Суспільство веде діяльність на території України, а також за її межами. Суспільство є юридичною особою і має у власності відособлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може від свого імені здійснювати будь-які, не заборонені чинним законодавством України операції, набувати і здійснювати майнові і особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суді.

Засновники несуть відповідальність по зобов’язаннях підприємства в межах вартості акцій, що належать ним.

Активи Суспільства, в основному, розташовані на території України.

До складу Ради директорів ОАО «Гатіка» входять:

Прохоров Д.А. — Голова Ради директорів

Ананенков А.Г., Бергманн О. Б., Газізуллін Ф.Р., Каган Г. О., Льовіцька А.Ю., Міллер А.Б., Середа М. Л., Федоров Б. Г., Хрістенко В.Б., Южанов І.А.

Бухгалтерський облік ОАО «Гатіка» будується із застосуванням журнально-ордерної форми обліку з використанням ПЕВМ.

Істотними аспектами облікової політики є:

— інвестиції приведені за фактичними витратами на придбання;

— фінансові інвестиції відображені у складі оборотних активів, якщо передбачуваний термін володіння ними не перевищує 12 місяців після звітної дати. Інші фінансові інвестиції відображені у складі необернених активів;

— створювати резерви під знецінення інвестицій в цінні папери в бухгалтерському обліку.

Знайомство з балансом і іншими формами звітності підприємства є обов’язковими в роботі аудитора як на етапі укладення договору на проведення аудиту, так і в ході самої перевірки. Фінансові показники (окремі оцінки фінансового стану підприємства) часто виконують роль орієнтирів для вибору правильного напряму в процесі аудиту. Окрім цього, аналіз фінансового стану, що проводиться аудитором з метою встановлення недоліків і їх причин, допомагає на завершальному етапі аудиторської перевірки виробити конкретні рекомендації по стабілізації фінансового стану. Результати фінансового аналізу і рекомендації по поліпшенню фінансового стану підприємства відбиваються в аудиторському висновку, в акті аудиторської перевірки.

Фінансовий стан підприємства — це комерційна оцінка його діяльності, здійснювана за допомогою показників, кожен з яких відображає окремі сторони діяльності підприємства. Аналіз фінансового стану здійснюється на основі даних бухгалтерської звітності.

Чисельність співробітників Суспільства склала 3245 і 3541 людина на 31 грудня 2005 і 2006 рр. відповідно.

Загальна вартість майна підприємства збільшилася за звітний період на 215 204 тис. грн на 11,69%. У його складі на початок року оборотні активи складали 1 698 465 тис. грн За звітний період вони збільшилися на 182 356 тис. грн. або на 10,74%, проте їх питома вага у вартості активів підприємства трохи знизилася (на 0,78 пункту) і склала на кінець роки 91,48%.

Дебіторська заборгованість на кінець періоду збільшилася на 308 393 тис. грн. або 24,73% і склала 1 555 464 тис. грн питома вага в загальній вартості майна підвищилася на 7,9 пунктів і склав 75,65%, що свідчить про підвищення фінансової залежності даного підприємства від розрахунків з покупцями.

Кредиторська заборгованість на кінець періоду збільшилася на 172 444 тис. грн. або 10,5%. Її питома вага в загальній вартості майна склала 88,02%. Це свідчить про підвищення фінансової залежності від зовнішніх кредиторів.

Довгострокові фінансові інвестиції знизилися на кінець періоду на 849 тис. грн або на 2,35%, і їх питома вага склала 1. 71%.

Короткострокові фінансові інвестиції зменшилися на кінець періоду на 8213 тис. грн. або 46,01%, зокрема позики, надані організаціям на термін менше 12 місяців збільшилися на 7337 тис. грн.

Величина власного капіталу на кінець періоду збільшилася на 62 221 тис. грн. або 33,95% і склала 245 468 тис. грн. Його питома вага в загальній вартості майна збільшилася на 1,99 пункту і склав 11,94%.

Коефіцієнт рентабельності по виручці в порівнянні з минулим періодом підвищився на 0,02 пункту і склав 0,03 пункту, проте він як і раніше знаходиться нижчим за своє порогове значення (від 0,08 до 0,15), що є негативним моментом.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності в порівнянні з минулим звітним періодом понизив своє значення на 0,11 пунктів і склав 0,12 пунктів. Відповідно тільки 12% короткострокових зобов’язань може бути погашене за рахунок використання грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень підприємства. Якщо порівняти значення показника з рівнем (від 0,2 до 2,5), що рекомендується, можна відзначити, що підприємство має дефіцит найбільш ліквідних активів для покриття поточних зобов’язань.

Коефіцієнт критичної ліквідності на початок і на кінець звітного періоду складає 0,98 пунктів, що вище за нормальне значення (0,7−0,8). Таким чином короткострокові боргові зобов’язання на 98% покриваються грошовими коштами, цінними паперами і засобами в розрахунках.

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) складає 1 пункт, що відповідає пороговому значенню (1−2).

Фінансовий стан підприємства можна оцінити як задовільне.

2.3 План і програма аудиту фінансових інвестиції

Здійснюючи аудит фінансових вкладень аудиторська організація (аудитор) повинна виділити для себе основні напрями перевірки, а саме:

— Аудит інвестицій в цінні папери.

— Аудит інвестицій в статутні капітали інших організацій.

— Аудит інвестицій в спільну діяльність.

— Аудит обліку інвестицій в позики.

Аудиторська перевірка обліку фінансових інвестицій планується на основі звідного загального плану і звідної програми аудиту економічного суб'єкта.

Загальний план перевірки фінансових інвестицій повинен враховувати напрями аудиту даних ділянок, названі вище.

Загальний план аудиту фінансових інвестицій ВАТ «Гатіка»

Організація ВАТ «Гатіка», що перевіряється

Період аудиту з 01. 01. 2006 — 31. 12. 2006

Кількість людино-годин 540

Керівник аудиторської групи Голубов Р. А.

Склад аудиторської групи Блізнєцова А.В.

Рибалова П.І.

Ципник І.М.

Планований аудиторський ризик 4%

Планований рівень істотності 1%

Таблиця 2. 1- Загальний план аудиту фінансових інвестицій

№ п/п

Плановані види робіт

Період проведення

Виконавець

Примітки

1

Аудит інвестицій в цінні папери

За рік

Голубов Р.А. Блізнєцова А.В.

Згідно звідному загальному плану економічного суб'єкта

2

Аудит інвестицій в статутні капітали інших організацій

За рік

Голубов Р. А. Ципник І.М.

3

Аудит інвестицій в спільну діяльність

За рік

Рибалова П.І.

Блізнєцова А.В.

4

Аудит інвестицій в позики, надані іншим організаціям

За рік

Голубов Р.А.

Рибалова П.І.

Ципник І.М.

Деталізацією загального плану аудиту є аудиторська програма, яка є переліком аудиторських процедур по кожному виду аудиторських робіт. Програма проведення аудиту фінансових інвестицій ОАО «Гатіка» представлена в таблиці 2. 2

Програма аудиту фінансових інвестицій ВАТ «Гатіка»

Організація ВАТ «Гатіка», що перевіряється

Період аудиту з 01. 01. 2008 — 31. 12. 2008

Кількість людино-годин 540

Керівник аудиторської групи Голубов Р. А.

Склад аудиторської групи Блізнєцова А.В.

Рибалова П.І.

Ципник І.М.

Планований аудиторський ризик 4%

Планований рівень істотності 1%

Таблиця 2. 2- Програми аудиту фінансових інвестицій

№ п/п

Перелік аудиторських процедур

Період проведення

Виконавець

1

Аудит фінансових інвестицій в цінні папери

2008 р.

БлізнєцоваА.В. Рибалова П.І.

11

Перевірити в які цінні папери здійснені фінансові інвестиції

Поквартально

Блізнєцова А. В. Рибалова П.І.

12

Перевірити як проводиться оцінка вартості цінних паперів

Поквартально

БлізнєцоваА.В. Рибалова П.І.

13

Встановити, в якій формі планується отримувати дохід

Поквартально

Блізнєцова А. В. Рибалова П.І.

14

З’ясувати в які терміни планується отримувати дохід

Поквартально

Блізнєцова А. В. Рибалова П.І.

15

Перевірка розрахунків по доходах

Поквартально

Блізнєцова А. В. Рибалова П.І.

16

Перевірка віддзеркалення в обліку і звітності фінансових інвестицій в цінні папери

Поквартально

Блізнєцова А. В. Рибалова П.І.

2

Аудит фінансових інвестицій в статутні капітали інших організацій

2008 р.

Голубов Р.А.

Ципник І.М.

21

Перевірити в статутні капітали яких організацій і з якою метою проводилися фінансові інвестиції

Поквартально

Голубов Р.А.

Ципник І.М.

22

Перевірити в якій формі проводилися фінансові інвестиції: грошові кошти, цінні папери, основні засоби, матеріали, нематеріальні активи, продукція і товари, інше.

Поквартально

Голубов Р.А.

Ципник І.М.

23

Перевірити, як проводиться оцінка вартості фінансових вкладень, що вносяться в негрошовій формі

Поквартально

Голубов Р.А.

Ципник І.М.

24

Встановити в якій формі планується отримувати дохід: грошовою (дивіденди, відсотки), цінні папери, основні засоби, матеріали, нематеріальні активи, продукція, інше.

Поквартально

Голубов Р.А.

Ципник І.М.

25

З’ясувати в які терміни планується отримувати дохід

Поквартально

Голубов Р.А.

Ципник І.М.

26

Перевірка розрахунків по доходах

Поквартально

Голубов Р.А.

Ципник І.М.

27

Перевірка віддзеркалення в обліку і звітності фінансових інвестицій в статутні капітали інших організацій

Поквартально

Голубов Р.А.

Ципник І.М.

3

Аудит вкладень в спільну діяльність

2008 р.

Рибалова П.І.

31

Перевірити на який термін здійснювалися інвестиції (до 12 місяців, більше 12 місяців)

Поквартально

Рибалова П.І.

32

Аналогічно п. 2. 2

Поквартально

Рибалова П.І.

33

Аналогічно п. 2. 3

Поквартально

Рибалова П.І.

34

Аналогічно п. 2. 4

Поквартально

Рибалова П.І.

35

З’ясувати як розподіляється прибуток, отриманий в результаті спільної діяльності

Поквартально

Рибалова П.І.

36

З’ясувати в які терміни планується отримувати дохід

Поквартально

Рибалова П.І.

37

Перевірити чи повертається передане майно при припиненні договору про спільну діяльність

Поквартально

Рибалова П.І.

38

З’ясувати який порядок покриття збитків від спільної діяльності

Поквартально

Рибалова П.І.

39

Перевірка віддзеркалення в обліку і звітності фінансових вкладень в спільну діяльність

Поквартально

Рибалова П.І.

4

Аудит вкладень в позики, надані іншим організаціям

2008 р.

Голубов Р.А.

Рибалова П.І.

41

Перевірити в якій формі проводилася видача позик

Поквартально

Голубов Р.А.

Рибалова П.І.

42

Перевірити як проводиться оцінка вартості позик, виданих в негрошовій формі

Поквартально

Голубов Р.А.

Рибалова П.І.

43

Встановити, в якій формі планується отримувати дохід

Поквартально

Голубов Р.А.

Рибалова П.І.

44

Перевірка віддзеркалення в обліку і звітності фінансових інвестицій в позики

Поквартально

Голубов Р.А.

Рибалова П.І.

При перевірці операцій по обліку фінансових інвестицій аудиторові доцільно використовувати тест внутрішнього контролю, що дозволяє оцінити його надійність і скоректувати програму проведення перевірки.

Таблиця 2.3 — Тест внутрішнього контролю обліку фінансових інвестицій

№ п/п

Зміст питання або об'єкту дослідження

Зміст відповіді (результат перевірки)

Виводи і вирішення аудитора

1

Чи визначається хто несе відповідальність за операціями з цінними паперами і порядок санкціонування даних операцій

Операції не санкціонують не ті особи, а окремі операції взагалі не санкціонуються

Внутрішній контроль незадовільний

2

Яким чином організована передача інформації про придбання і продаж фінансових інвестицій, отриманні доходів по ним з відділу цінних паперів в бухгалтерію організації? Чи створені умови забезпечення збереження фінансових інвестицій?

Цінні папери зберігаються в касі, депозитарії, у фінансових агентів організації, доступ до їх оформлення і документації обмежений

Умови, забезпечення збереження цінних паперів задовільні

3

Чи проводиться інвентаризація фінансових інвестицій?

Проводяться тільки в кінці року

Необхідно провести суцільну інвентаризацію

4

Чи проводяться перевірки повноти і своєчасності віддзеркалення в обліку фінансових інвестицій?

Здійснюється вибірковий контроль

Ризик контролю високий. Необхідно провести суцільну інвентаризацію

5

Чи формуються резерви під знецінення цінних паперів?

Так, відповідно до облікової політики

Уточнити правильність формування резервів

6

Чи визначені склад і порядок формування первинної вартості фінансових інвестицій?

Визначені

Аналіз складу і порядку формування первинної вартості фінансової інвестиції

7

Чи організований эфективний аналітичний облік фінансових інвестицій?

Аналітичний облік ведеться по видах фінансових інвестицій

Аналіз даних аналітичного обліку по регістрах

8

Чи розроблені схеми віддзеркалення на рахівницях фінансових інвестицій?

Схем немає, є робочий план рахунків

Висока вірогідність помилок в кореспонденції рахунків

9

Чи проведена класифікація фінансових інвестицій?

Так

Аналіз правільність класифікації

2.4 Джерела інформації для перевірки

Джерела інформації для перевірки обліку фінансових інвестицій можна розділити на декілька груп:

1. Наказ про облікову політику організації. За наказом про облікову політику організації аудитор може ознайомитися з:

— порядком визнання доходів від фінансових інвестицій доходами від звичайних видів діяльності (професійні учасники ринку цінних паперів) або операційними доходами;

— робочим планом рахунків, використовуваних для віддзеркалення цінних паперів;

— вживаною формою бухгалтерського обліку і переліком облікових регістрів, що складаються бухгалтерією організації;

— документообігом (графіком документообігу) первинних документів, зв’язаних з урахуванням цінних паперів;

— переліком осіб, яким надано право підпису документів, що оформляють операції з цінними паперами;

— формами первинних документів, розроблених і затверджених організацією для обліку цінних паперів.

У організаціях, що використовують єдину журнально-ордерну форму обліку, застосовуються журнали — ордери, в яких відбиваються операції і накопичується інформація, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах. Перелік регістрів, складених організацією, затверджується наказом про облікову політику.

2. Первинні облікові документи по обліку фінансових інвестицій, зокрема:

— документи приймання-передачи внесків в статутних капіталів других організацій;

— документи приймання-передачи внесків в сумісну діяльність;

— свідоцтва на суми проведених внесків в другі підприємствах;

— документи приймання-передачи цінних паперів;

— платіжні доручення і виписки банку;

— прибуткові і витратні касові ордери.

3. Документи, що встановлюють зобов’язання сторін по операціям, зокрема:

— засновницькі документи;

— виписки з реєстру акціонерів;

— виписки з протоколів зборів акціонерів, засновників, та ради директорів і т.п. ;

— сертифікати акцій і інші цінні папери;

— договори позики;

— договори про спільну діяльність (договори простого товариства).

4. Облікові регістри, зокрема головна книга, журнали, ордера, відомості, машинограми (у разі застосування обчислювальної техніки) по рахунках бухгалтерського обліку 58 «Фінансові інвестиції», 59 «Резервів під знецінення інвестицій в цінні папери», а також 55 «Спеціальних рахунків в банках», 91 «Інші доходи і витрати» і так далі

До цієї групи можна також віднести регістри податкового обліку по податку на прибуток.

5. Форми облікової документації по інвентаризації:

— наказ про створення комісії з інвентаризації;

— відомості результатів інвентаризації;

— інвентаризаційні описи цінних паперів, бланків суворої звітності і тому подібне

6. Інші, наприклад, Книга обліку цінних паперів і так далі

3. Звіт аудитора

Бухгалтерський облік ОАО «Гатіка» будується із застосуванням журнально-ордерної форми обліку з використанням ПЕВМ. Облікові регістри синтетичного і аналітичного обліку ведуться по встановлених формах, виправні записи в них оформляються відповідними бухгалтерськими довідками. Форми і порядок заповнення первинних документів відповідає вимогам Закону «Про бухгалтерський облік»

При перевірці наказу про облікову політику, аудитором було виявлено, що розкриті не всі елементи облікової політики. Не приведені зведення про документообіг організації і форми первинних облікових документів. При проведенні опиту працівників аудитор зробив вивід про низький ступінь надійності системи внутрішнього контролю. В ході перевірки господарських операцій їм були встановлені наступні порушення:

1. При перевірці операцій по передачі в статутний капітал іншої організації нематеріальних активів було встановлено, що залишкова вартість нематеріальних активів склала 40 000грн., а в засновницькому договорі їх вартість визначена в 45 000грн. По цій операції бухгалтерські записи були зроблені неправильно (див. додаток). Виправні записи повинні мати вигляд:

Дт 58 Кт 83−5000 грн. — методом «Червоне сторно»

Дт 58 Кт 91−5000 грн.

Дана помилка привела до спотворення фінансового результату організації і завищення показника «додатковий капітал».

2. Виявлена виписка з протоколу зборів акціонерів на суму 10 000грн, проте в журналі господарських операцій зроблений запис на суму 9100грн. Таким чином занижений показник фінансового результату і сума сплачених податків на 900грн. У другій операції (див. додаток) бухгалтерські проводки повинні мати вигляд:

Дт 76 Кт 91 — 10 000 грн.

Дт 91 Кт 76 — 900 грн.

Дт 51 Кт 76 — 9100 грн.

3. В ході перевірки було виявлено, що організація отримала кредит на придбання цінних паперів в сумі 300 000 грн. під 55% річних на 3 місяці. Ставка рефінансування 60%.

У бухгалтерському обліку ця операція має бути відображена таким чином:

Дт 51 Кт 66 — 300 000грн.

Дт 76 Кт 51 — 300 000грн.

Дт 76 Кт 66 — 41 250грн.

Дт 58−1 Кт 76- 341 250грн.

Дт 66 Кт 51 — 41 250грн.

В результаті цієї операції на 41 250грн була занижена вартість фінансових інвестицій — на суму відсотків за кредит, нарахованих до моменту ухвалення фінансових інвестицій до обліку, і завищені витрати. Це зробило вплив на достовірність фінансового результату.

Висновок

У даному курсовому проекті були розглянуті питання, пов’язані з плануванням аудиторської діяльності на підприємстві, його основні етапи і принципи.

У другому розділі роботи я на прикладі конкретного підприємства розробила методику аудиторської перевірки фінансових інвестицій. В ході розробки були виконані наступні етапи: ознайомилася з характеристикою підприємства і фінансовою звітністю, провела її аналіз, оцінила ступінь надійності системи внутрішнього контролю, склала план і програму аудиторської перевірки, а в кінці роботи був розроблений звіт, в якому я вказала знайдені в ході перевірки помилки.

Якщо до заходів я б порекомендувала наступне:

— внести зміни до облікової політики, доповнити її бракуючими елементами;

— підвищити ступінь надійності системи внутрішнього контролю;

— привести в порядок первинні документи;

— виправити помилки в облікових регістрах.

— розробити схеми кореспонденції рахунків по обліку фінансових інвестицій;

Список використаної літератури

1. Аудит та аудиторська діяльність/ Л. С. Шатковська, В. М. Жук, В. К. Савчук та ін.; за ред. Л.С. Шатковської. — К.: Урожай, 1996. — 256 с.

2. Аудит и ревізія: Довідковий посібник/А. Бавдей, И. Белый, Н. Дробишевський и др. Ред. И. Білий. -- Мінськ: ООО «Мисанта», 1994. -- 220 с.

3. Аудит. Підр. посібник / Данилевсікий Ю.А., Шапигузов С. М., Ремизов Н. А., Старовойтова Е. В. — М.: ИД ФБК- ПРЕСС, 1999. — 544с.

4. Аудит: Підручник для вузив / В. И. Подольский, Г. Б Поляк, А. А. Савин и др.; Під ред. проф. В. И. Подольського. -- 2-е вид., перераб. и доп. -- М.: ЮНИТИ: ДАНА, 2000. — 655 с.

5. Аудит в Україні: Збірник нормативних документів//Бюлетень законодавства і юридичної практики України (укр.).- 2006.- № 4.

6. Давидов Г. М. Аудит: Підручник.- К.: Знання, 2004.- 511 c.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой