Аналіз використання оборотних засобів

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст:

Вступ

Розділ 1 Теоретичні основи оборотних коштів організацій

1.1 Оборотні кошти підприємства: сутність, склад і структура

1.2 Показники стану та використання оборотних коштів

Розділ 2 Характеристика фінансового стану ВАТ «Березівське»

2.1 Коротка характеристика об'єкту аналізу

2.2 Аналіз фінансового стану

Розділ 3 Аналіз використання оборотних засобів ВАТ «Березівське» та шляхи його

3.1 Аналіз використання оборотних коштів

3.2 Шляхи покращення використання оборотних коштів

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

В умовах ринкових відносин особлива увага приділяється оборотним коштам абсолютно всіма суб'єктами господарювання незалежно від форм власності. Пояснюється таке ставлення до оборотних коштів тим, що вони є продуктивною частиною активів підприємств, організацій, установ, саме від яких у великій мірі залежить наявність прибутку комерційних підприємств. Саме від наявності оборотних коштів та показників їх оборотності залежить прибутковість комерційних фірм, можливості реалізації цілей і завдань організації, її фінансовий стан. Тому вивчення оборотних коштів є важливим для подальшого планування розвитку будь-якого підприємства

Оборотні кошти є важливою частиною майна організації. Для забезпечення безперебійного процесу виконання організацією своїх функцій та завдань їй поряд з основними фондами необхідні предмети праці, матеріальні ресурси. Пошук фінансових джерел розвитку підприємства, забезпечення найефективнішого інвестування фінансових ресурсів набуває важливого значення в роботі фінансових служб підприємства за умов ринкової економіки.

Вагомий внесок у розвиток теорії та практики реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємства зробили такі вчені, як: О.І. Бородіна, І.В. Верба, І.Т. Балабанов, Е. О. Вознесенський, А. Д. Шеремет, І.А. Бланк, О.І. Барановський, А.М. Поддерьогін, К. С. Стоянова, М. Й. Ткачук, Ю. М. Воробйов, Б. А. Стародубцева А.П. Грицай, О. М. Бандурко, М. Я. Коробов, Л. М. Лозовський, В.М. Опарін, Р.С. Сайфулін, В.І. Аранчій, С.І. Балакай, О. О. Терещенко, В. П. Савчук та інші. Проте залишається ще багато невирішених питань щодо досліджень питань аналізу і забезпечення підприємства необхідними оборотними коштами, розробки шляхів практичних рішень з управління оборотними активами.

Метою курсової роботи є аналіз оборотних коштів підприємства підприємства.

Функціональними завданнями при цьому є:

— опрацювання теоретичних основ оборотних коштів організацій,

— визначення показників стану та використання оборотних коштів,

— аналіз і оцінка поточного рівня фінансового стану підприємства,

— дослідження показників використання оборотних коштів,

— пропозиція шляхів покращення використання оборотних коштів підприємства.

Об'єктом дослідження є ВАТ «Березівське», що є сільськогосподарським підприємством.

Предметом дослідження є оборотні кошти ВАТ «Березівське».

За оцінкою минулої діяльності підприємства, за даними звітності і застосування до них теоретичних знань ставиться завдання аналізу, оцінки і пропозиції шляхів покращення стану і використання оборотних коштів підприємством, що складає практичну цінність виконання курсової роботи.

Розділ 1 Теоретичні основи оборотних коштів організацій

1. 1 Оборотні кошти підприємства: сутність, склад і структура

Для здійснення безперервного процесу фінансово-господарської діяльності підприємством, випуску і реалізації продукції необхідне поєднання виробничих фондів, оборотних фондів та самої праці. Виробничі та оборотні фонди у процесі виробництва нерозривно пов’язані між собою і утворюють єдине ціле — виробничі фонди, що є матеріальною основою виробництва. Для того, щоб підприємство працювало безперебійно і могло розширювати свою діяльність воно повинно мати відповідні оборотні кошти у будь-який момент часу. Саме така роль відводиться оборотним фондам. На відміну від основних фондів оборотні фонди беруть участь у виробничому циклі лише один раз, споживаються в одному виробничому циклі, не зберігають в процесі виробництва своєї початкової форми і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт і набирає товарної форми, що буде використана споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживчу вартість у речовій формі в продукт праці не входить (пальне для транспорту, мастильні матеріали для обладнання).

Таким чином, за умов товарно-грошових відносин запаси предметів праці виступають, з одного боку, як сукупність матеріальних цінностей, з іншого — як втілення затрат суспільної праці у вартості фондів: оборотних, виробничих і фондів обігу.

Колектив авторів у [5] зазначає, що в економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Найчастіше можна зустріти такі два визначення оборотних коштів, а саме:

— оборотні кошти — це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції;

— оборотні кошти — це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші.

У економічній літературі можна зустріти прирівняння терміну оборотні кошти до терміну оборотний капітал. Проте це не так, зарубіжні автори «капітал» визначають як активи компанії мінус її боргові зобов’язання [6]. Взагалі капітал виступає в трьох формах: грошовій, продуктивній і товарній. Грошова є найбільш застосовуваною, тому можна припустити, що саме це призводить до сплутування оборотних коштів і оборотного капіталу.

Оборотні кошти у своєму русі проходять послідовно три стадії кругообігу: грошову, виробничу і товарну. Перша стадія кругообігу коштів являється підготовчою. Вона протікає в сфері обігу, тут відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів.

Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартість створюваної продукції, але не повністю, а в розмірі вартості використаних виробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату і пов’язані з нею витрати, а також перенесена вартість основних фондів. Виробнича стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації.

На третій стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт праці (готова продукція) у тому ж розмірі, що і на другій стадії. Лише після того. Як товарна форма вартості зробленої продукції перетвориться в грошову, авансовані кошти відновлюються за рахунок частини виторгу, що надійшов від реалізації продукції. Інша її частина суми складає грошові нагромадження, що використовуються відповідно до плану їхнього розподілу. Частина нагромаджень (прибутку), призначена для розширення оборотних коштів, приєднується до них і здійснює разом з ними наступні цикли обороту. Варто зауважити, що збиток підприємства, або згортання ділової активності також може відобразитися на оборотних коштах, але на противагу прибутку не збільшенням, а їх зменшенням [7]. Грошова форма, яку приймають оборотні кошти на третій стадії їхнього кругообігу, одночасно є і початковою стадією обороту коштів [8].

Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою:

Г — Т … В … Т' - Г', де

Г — авансовані грошові кошти,

Т — засоби виробництва,

В — виробництво,

Т' - готова продукція,

Г' - грошові кошти, отримані від продажу продукції.

Оборотні кошти одночасно перебувають на всіх стадіях і у всіх формах, що забезпечує безперервний процес виробництва і безперебійну роботу підприємства. Метою управління при цьому є приріст грошей порівняно з авансованою сумою. Причому, чим менше часу витрачається на кожну стадію і форму, тим вища ефективність використання авансованих коштів, і навпаки.

Склад і розміщення оборотних засобів залежать від того до якої сфери функціонування належить організація — виробнича, торгово-посередницька чи надання послуг. На виробничих підприємствах також відіграє роль характер виробництва, використовувані технологія, техніка, тривалість виробничого циклу, досконалість організації праці, обсяги і склад випуску продукції, склад та властивості матеріалів, що використовуються і т.д.

Розрізняють склад і структуру оборотних коштів. Під складом оборотних коштів розуміють сукупність елементів, що утворюють оборотні кошти. Під структурою — співвідношення між окремими елементами оборотних коштів.

У складі оборотних коштів виділяють оборотні виробничі фонди і фонди обігу (рис. 1.1.).

Рисунок 1.1. Склад і розміщення оборотних коштів

Кошти перебуваючи в оборотах повинні забезпечити безперервність процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

Таким чином, оборотні кошти — це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

Оборотні кошти, які авансуються у сферу виробництва і сферу обігу неоднакові для різних сфер діяльності, а для комерційних підприємств залежать і від галузевої належності. Це пояснюється метою діяльності організації, на виробничих підприємствах особливостями організації, постачання і збуту, а також системою розрахунків. Більшість досліджень показують, що структура оборотних коштів по народному господарству України має такі співвідношення: оборотні виробничі фонди — 70%, фонди обігу — 30%. У підручнику [5] приводиться структура за більш зручною класифікацією з використанням річної звітності підприємств: матеріальні оборотні кошти-30%, відвантажена продукція -5%, грошові кошти — 2%, дебіторська заборгованість — 60%, інші активи -3%.

Проте галузева належність відображається на структурі оборотних коштів наступним чином: у вугільній промисловості значну питому вагу займатимуть витрати майбутніх періодів (великий підготовчий запас до початку видобутку), у легкій та харчовій промисловості висока питома вага запасів і сировини (необхідність створення великої бази необхідних матеріальних запасів для виробництва), у машинобудуванні та металообробці - незавершене виробництво (галузі відрізняються значною трудомісткістю, складністю виробничих процесів, значною тривалістю виготовлення продукції), у нафтохімічній промисловості високою є частка оборотних коштів, вкладених у відвантажені товари (технологічно процеси в цій галузі нетривалі і значна частина виготовленого продукту перебуває на шляху до споживача).

Структура оборотних коштів є предметом оптимізації на підприємствах, в організаціях, установах, тому що від відлагодженого функціонування оборотних коштів залежать фінансові показники і можливості підприємств, організацій, установ не тільки в сьогоденні, але й в майбутньому. Вважається оптимальним збільшення дебіторської заборгованості, якщо матеріальні запаси за абсолютною величиною не зменшуються.

Оборотні кошти класифікують за трьома ознаками:

1) залежно від участі їх в кругообігу:

а) оборотні кошти авансовані в оборотні виробничі фонди,

б) оборотні кошти авансовані у фонди обігу;

2) за методами планування, принципами організації та регулювання:

а) нормовані,

б) ненормовані;

3) за джерелами формування:

а) власні та прирівняні до власних,

б) залучені.

Планування оборотних коштів дає можливість економічно обґрунтувати і оптимізувати витрати підприємства. Встановлення нормативів за окремими статтями оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції. До нормованих оборотних коштів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві та витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств. Ненормовані оборотні фонди включають фонди обігу за винятком готової продукції на складі.

Класифікація на власні і залучені оборотні кошти дає можливість господарюючому суб'єкту визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

Організація функціонування системи оборотних коштів будується на принципах:

1) самостійності господарюючого суб'єкта щодо розпорядження, управління оборотними коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні оборотних коштів;

2) визначення планової потреби та розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами. Тобто розрахунок оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів);

3) коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків;

4) раціональна система фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства;

5) контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів. Тобто проведення аналізу ефективності кругообігу коштів, що використовуються, з метою прискорення їхнього обертання.

1. 2 Показники стану та використання оборотних коштів

Стан оборотних коштів характеризується їх наявністю на певну дату, що відображається в Ф1 підсумку ІІ розділу. Наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як власний капітал плюс довгострокові зобов’язання мінус необоротні активи, або оборотні активи мінус короткострокові пасиви. Дані яких беруться з Ф1.

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Він може виникнути з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.

Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути: погана робота маркетингової служби; невиконання планів прибутку; слабка відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів; наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Брак власних оборотних коштів може виникати у зв’язку зі значним підвищенням цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, але темпи зростання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва.

Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їхніх величин.

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Крв). Цей показник визначається як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства:

Крв = Фн/М,

де Фн — фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн.);

М — вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яку частку у майні підприємства вони займають. Залежно від типу виробництва, виду продукції та інших чинників ця частка може бути різною. Але бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і, у разі необхідності, швидкої ліквідності оборотних активів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообігу на підприємстві:

О=С*Т/Р,

де О — термін обертання оборотних коштів, днів;

С — середні залишки нормованих оборотних коштів, грн. ;

Т — тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;

Р — обсяг реалізованої продукції, грн.

Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку брати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця.

Отже, формула, за якою визначається середня арифметична:

C= (C1+C2+…+C12+C13)13,

де С1, С2, … С12 — сума (вартість) оборотних коштів на початок кожного місяця року (з січня по грудень);

С13 — сума оборотних коштів на початок наступного року.

Середня сума оборотних коштів за середньою хронологічною визначається за формулою:

C=(½ C1+C2+…C12+C13)12

Хоч результати підрахунків за обома формулами мають незначні розбіжності, але розрахунок, проведений за хронологічною формулою, статистика вважає точнішим.

Тривалість обертання коштів — це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення — обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період — і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Обертання оборотних коштів обчислюється, як правило, за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їхніх статей. Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання, що визначається за формулою:

Ко=Р/С,

де Ко — коефіцієнт обертання оборотних коштів.

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то краще вони використовуються.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою:

Кз=С/Р,

де Кз — коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп.

Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то краще вони використовуються.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулами:

Ке = П/С,

Р=(П/С)*100%,

де Ке — коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп. ;

П — прибуток від реалізації продукції, грн. ;

Р — рентабельність оборотних коштів, %.

Якщо Ке є абсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів, то Р — відносний показник, що визначає ступінь використання оборотних коштів. Що більшим є значення першого і другого показників, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв’язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів — це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації). Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

Розділ 2 Характеристика фінансового стану ВАТ «Березівське»

2.1 Коротка характеристика об'єкту аналізу

ВАТ «Березівське» є відкритим акціонерним товариством, що займається виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції. Воно має глибоку історію існування і розвитку, так засновано його було за радянських часів на базі маєтку пана Закревського, після 1991 року воно залишалося державним господарством, а з 2004 року було реформоване і отримало нині існуючу назву і форму власності.

Для сільськогосподарських підприємств важливе значення має їх природно-географічне розташування. ВАТ «Березівське» розташовується в с. Березова Рудка Пирятинського району Полтавської області на правому березі річки Перевод. Центральна садиба розміщена за 31 кілометр від райцентру, за 9 кілометрів від автотраси «Київ-Харків» і за 13 кілометрів від найближчої залізно дорожньої станції с. Грабарівка. до обласного центру — 180 кілометрів. До переробних пунктів — 31−80 кілометрів. Місцевість заболочена, рельєф широко хвильовий, рівнинний, місцями з балками та ярами. Землі - чорнозем типовий мало гумусний з осолоділими грунтами. Вегетаційний період — 197 днів.

Під сільськогосподарськими угіддями знаходиться 89,1% від 3630 га., ліси і лісосмуги -5,7%, ставки і водосховища — 1,3%, інше — 3,9%.

До складу виробничої частини входить тракторна бригада, молочно-товарна ферма, ферма по вирощуванню птиці та свиней, автогараж, ремонтна майстерня, цех по випічці хліба і виготовленню макаронних виробів, млин, мінімясопереробний цех, міні цех з переробки молока, магазин, кафе, пасіка, рибо господарство.

Трудовими ресурсами господарство може бути забезпечено в повній мірі, працездатне населення с. Березова Рудка складає 1258 чол., а місцевий аграрний технікум здатен забезпечити необхідними спеціалістами. На виробництві постійно зайнято 326чол.

За поданої характеристикою господарство є досить розвинутим і має можливості не тільки виробництва, а й переробки сільськогосподарської продукції.

2.2 Аналіз фінансового стану

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Тобто характеризується забезпеченість фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільність їхнього розміщення й ефективність використання, фінансові взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможність і фінансова стійкість.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарний фінансовий стан.

Аналіз фінансового стану ВАТ «Березівське» матиме етапи:

1. аналіз майнового стану;

2. аналіз фінансової стабільності;

3. аналіз платоспроможності;

4. аналіз ділової активності;

5. аналіз показників рентабельності.

Аналіз майнового стану передбачає розрахунок показників нетто-балансу, питомої ваги активної частини основних засобів та коефіцієнтів зносу, оновлення і вибуття.

Показник нетто-балансу являє собою суму господарських засобів, що знаходяться у розпорядженні цього підприємства. Іншими словами, — це валюта балансу, або підсумок майна. Зростання цього показника в динаміці свідчить про нарощування майнового потенціалу підприємства, зменшення навпаки, про втрату позицій підприємством.

Для аналізу нетто-балансу використаємо Ф.1 «Баланс» ВАТ «Березівське» за 2006 рік (таблиця 2.1.).

Таблиця 2.1.

Баланс ВАТ «Березівське» на 1 січня 2007 р.

Проведені розрахунки свідчать, що основна питома вага в валюті балансу належить необоротним активам. Їх питома вага станом на кінець 2006 року збільшується на 1,25% і складає 74,67% або 11 908,4 т. грн. Оборотні засоби складають на кінець року 25,28% або 4031,1 т. грн., що менше від даних попереднього року на 1,23% або 307,7 т. грн., таким чином відбувається скорочення активів авансованих в оборотні кошти ВАТ «Березівське».

Серед оборотних засобів найбільшу питому вагу займають запаси: 16,96% (4,16+10,91+1,68+0,17+0,04), що зменшилися на 3,59% або на 658,9 т. грн. проти минулого року. Дебіторська заборгованість за товари і послуги складає 0,26% або 41,9 т. грн. на кінець 2006 року, що менше від минулого року на 0,06% або на 11,3 т. грн. Грошові засоби становлять 0,18%.

Продовження таблиці 2.1.

Таким чином стан складу активів і зміни в його структурі свідчать про тяжкий фінансовий стан ВАТ «Березівське».

Аналізуючи структуру пасивів можна виділити, що основним джерелом формування майна є власні засоби — 61,02%. Господарство активно користується позиками — довгострокові зобов’язання склали на кінець 2006 року 11,43% або 1823,5 т. грн., що на 0,82% більше ніж минулого року. Поточні зобов’язання складають 17,49%, що більше проти попереднього року на 4,73% або 699,1 т. грн. Нарощування боргових зобов’язань, що не аргументовано зростанням оборотних засобів свідчить про скрутне фінансове становище і неспроможність самостійно справитися з довготривалим таким станом.

Отже зміни в структурі балансу свідчать про високу залежність ВАТ «Березівське» від зовнішніх джерел фінансування.

Наступною складовою майнового аналізу є обрахунок питомої ваги активної частини основних засобів. Цей коефіцієнт показує, яку частину основних засобів складають активи, що беруть участь у виробничо-технологічному процесі. Розраховується за формулою:

Кп.в. =вартість активної частини основних засобів/вартість основних засобів.

Зростання цього показника показує позитивні тенденції.

Зробимо обрахунок у табл.2.2.

Таблиця 2.2.

Питома вага активної частини основних засобів

Показник питомої ваги активної частини основних засобів становить 27,77% на кінець 2006 року, що на 1,99% більше ніж в попередньому році. Така динаміка сприймається як позитивна, тому що очікується збільшення віддачі від цієї частини фондів, тобто збільшення кількості випуску продукції і збільшення виручки.

Показниками динаміки основних засобів є коефіцієнти зносу, оновлення та вибуття. Коефіцієнт зносу характ6еризує частку зношених основних засобів, списану на витрати у попередніх періодах, у первісній вартості і розраховується слідуючим чином:

Кз=накопичений знос/первісна вартість.

Коефіцієнт зносу доповнюється коефіцієнтом придатності, сума яких складає 100% (або одниницю).

Коефіцієнт оновлення показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.

Ко=вартість введених ОФ протягом звітного періоду/вартість ОФ

Коефіцієнт вибуття показує питому вагу вибулих основних засобів по причині зносу чи реалізації у загальній вартості засобів, з якими підприємство розпочинало роботу у звітному періоді:

Кв= балансова вартість ОФ, що вибули протягом звітного періоду/ балансова вартість ОФ на початок звітного періоду.

Розрахунки цих коефіцієнтів зведемо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3. Показники динаміки основних засобів

Коефіцієнт зносу складає 25,77%. Це свідчить про те, що основні фонди є не застарівшими, а саме такими, що відповідають сьогоденню і повинні працювати досить добре. Проте слід зауважити, що такий за результативністю показник може також досягатися за рахунок невеликої вартості старих основних засобів, які функціонують з радянських часів і наявності невеликої кількості дорогих основних засобів (сучасний германський зернозбиральний комбайн, новий трактор, нові сучасні причіпні машино-механізми). Коефіцієнт придатності для сільськогосподарського підприємства досить високий і становить 74,23%, що свідчить про оновлені основні засоби ВАТ «Березівським».

Коефіцієнт оновлення складає 5,9% за 2006 рік, це незначне оновлення основних фондів, але разом з коефіцієнтами зносу і придатності свідчить про проведення цілеспрямованої програми оновлення основних фондів ВАТ «Березівським» і нарощування технічного потенціалу господарства. Коефіцієнт вибуття становить 2,48%, що також є незначним. Проте однозначного економічного судження вищенаведеним показникам дати неможливо, тому що на даному етапі не розглядається склад основних засобів і його нормативні значення. З фінансової точки зору управління відносно основних засобів велося успішно, господарство має високу частку нових основних засобів.

Аналіз фінансової стабільності здійснюється, як правило, по пасиву балансу, тобто дає можливість відслідкувати залежність підприємства від його кредиторів та інвесторів. При вивченні фінансової діяльності господарюючого суб'єкта важливим є не тільки те, звідки залучались кошти, а й куди вони вкладені. В процесі аналізу вивчаються коефіцієнт незалежності, коефіцієнт залежності, коефіцієнт співвідношення власних і залучених засобів, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень, коефіцієнт структури залучених засобів (табл.2.4.).

Таблиця 2.4.

Показники фінансової стійкості ВАТ «Березівське» (2005−2006рр)

За показниками табл. 2.4. можемо сказати, що ВАТ «Березівське» має ризикове фінансове становище за показниками фінансової незалежності і стабільності. Коефіцієнт фінансової незалежності показує, що господарство має заборгованість в межах норм рекомендованих багатьма вченими і становить в 2006 році 61%, не перевищує 50%, а отже у кредиторів не повинно бути сумнівів, що їх кошти будуть повернуті за рахунок активів підприємства. Доповненням є показник фінансової залежності - 39%. Проте слід звернути увагу на наступні коефіцієнти.

Так, коефіцієнт співвідношення власних та залучених засобів показує, що в 2005 році на 1 грн. власних засобів припадало 50 коп. позикових і залучених, а в 2006 році показник збільшився на 14 коп. і склав 64 коп. залучених коштів на 1 власну грн. засобів. Таким чином підприємство не може розрахуватися миттєво за всіма борговими зобов’язаннями і знаходиться у залежності від інвесторів та кредиторів, тобто не має фінансової стабільності.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка частина капіталізована. Оскільки показник власних оборотних коштів в 2005 році дуже низький — 645,3 т. грн., то і маневреність відповідно низька — обрахований коефіцієнт становить 0,06. В 2006 році було збільшено кредити і вкладення в основні засоби, після цього власні обігові засоби було втрачено, тому фінансування оборотних коштів ведеться лише за рахунок позикових засобів, що є крайнє ризиковим.

За рахунок довгострокових кредитів фінансується у 2005 р. 14% основних засобів, а в 2006 р. — 15%.

Довгострокові кредити становлять у 2005 році 32% від залучених засобів, а в 2006 р. показник знижується на 3% і становить 29%.

Отже, ВАТ «Березівське» має скрутне фінансове становище, що пояснюється відсутністю власних оборотних коштів.

Аналіз платоспроможності є наступним етапом, що дасть відповідь на питання чи здатне підприємство погасити своєчасно і в повному обсязі свої короткострокові зобов’язання. Тобто це наявність у підприємства коштів і їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є:

а) наявність у достатньому обсязі засобів на розрахунковому рахунку;

б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Оцінка проводиться за коефіцієнтом абсолютної ліквідності, коефіцієнтом проміжної ліквідності, загальним коефіцієнтом покриття, коефіцієнтом забезпеченості поточної діяльності підприємства власними оборотними засобами, маневреністю власних оборотних засобів, питомою вагою власних оборотних засобів у покритті запасів (табл. 2.5.).

Таблиця 2. 5

Показники ліквідності ВАТ «Березівське» (2005−2006 роки)

За розрахунками ВАТ «Березівське» знаходиться у критичному стані за показниками платоспроможності. Так воно неспроможне взагалі покрити короткострокові зобов’язання за рахунок грошових коштів. За рахунок грошових коштів і дебіторської заборгованості може погасити лише 10% поточних зобов’язань в 2005 році, а в 2006 р. цей показник збільшується на 5% і становить 15%, що в порівнянні з нормативним значенням є дуже низьким показником. В 2006 році не досягається і мінімального нормативного значення за показником загального покриття, тобто на 1 гривню зобов’язань приходиться лише 92 коп. оборотних засобів. В 2006 році повністю втрачено фінансування оборотних активів за рахунок власних засобів, тому показник маневреності можна не розраховувати.

Отже, ВАТ «Березівське» є неплатоспроможним і знаходиться в стані фінансової кризи, тому необхідна розробка антикризових заходів.

Наступним етапом є аналіз ділової активності. Він здійснюється з метою порівняння ефективності використання ресурсів та визначення міри виконання плану за основними показниками і зміни темпів їх росту.

Для цього розрахуємо показники оборотності (табл.2.6.).

Таблиця 2.6.

Показники ділової активності

За розрахунками табл. 2.6. на одну гривню авансованого капіталу припадає 40 коп. від реалізації продукції в 2005 році і 36 коп. в 2006 році, це дуже низький показник, а його скорочення свідчить не тільки про низьку оборотність капіталу, але й низьку ділову активність, зниження обсягів продаж і доходності.

Кошти вкладені в оборотний капітал проходили 1,51 оборот в 2005 р. і 1,43 обороти в 2006 р., тобто могли повернутися лише один раз. Виходячи з наявних підрозділів і низької швидкості обертання обігових засобів, можна зазначити, що підприємство недовикористовує свій потенціал.

Власний капітал має також низький показник швидкості обертання, так в 2006 році 1 грн. авансовані кошти у власний капітал принесли віддачу лише в 59 коп. тобто капітал не раціонально використовується і це пояснюється не лише тривалим строком виробничих процесів у сільському господарстві, а й промахами в управлінні.

Швидкість обертання дебіторської заборгованості становить 18,07 разів за 2005 рік, а в 2006 р. цей показник знижується на 8,78 разів і складає 9,29 разів. Обернено пропорційним є показник тривалості обороту дебіторської заборгованості. В 2007 році тривалість обороту дебіторської заборгованості збільшується на 18,83 дні, що розцінюється як негативна динаміка.

Аналогічна ситуація і з показниками швидкості оборотності кредиторської заборгованості: за 2006 рік кредиторська заборгованість обертається на 1,08 рази менше ніж торік, а тривалість обороту кредиторської заборгованості збільшується на 5,12 і становить 39 днів.

Отже, ВАТ «Березівське» має низьку ділову активність за показниками оборотності, причинами є не тільки належність до сільськогосподарської галузі, але й промахи в управлінні капіталом, формуванням і використанням фінансів підприємства.

Останнім етапом є аналіз показників рентабельності (табл.2.7.).

Таблиця 2.7.

Показники рентабельності

Проаналізуємо рентабельність ВАТ «Березівське» за даними «Звіту про фінансові результати», «Балансу». З табл. 2.7 порівняно з 2005 роком у 2006 році виручка від реалізації зменшилась на 791,90 тис. грн., а витрати на виробництво та реалізацію збільшились на 110,20 тис. грн., що не могло не відобразитися на прибутковості підприємства. У 2006 році підприємство отримало збиток від реалізації продукції в розмірі 791,9 тис. грн., таким чином прибутковість знизилася на 996,9 тис. грн. Від інших видів діяльності також були отримані збитки, що в сумі склали 1207,6 тис. грн. збитку чистого прибутку, що в порівнянні з 2005 роком менше на 1212,6 тис. грн.

Негативна динаміка відобразилася і на показниках рентабельності. Рентабельність продукції за 2006 рік у динаміці знизилася на 16,83%. У 2005 році від 1 грн. вкладеної у виробництво продукції було отримано 3,12 коп прибутку, то в 2006 році з кожної вкладеної гривні у виробництво продукції не повернулося 13,71 коп., причиною такої динаміки рентабельності є зниження обсягів виручки, а з показником рентабельності основного виду діяльності - зростання витрат на виробництво і реалізацію продукції, що є похідними від зниження ділової активності.

Рентабельність авансованого капіталу показує, що в 2006 році було отримано збиток в розмірі 7,57%, тобто 7,57 коп. з 1 грн. авансованої у фінансово-господарську діяльність підприємства не повернулося з обороту. Втрати власного капіталу в 2006 році склали 8,14 коп. на 1 вкладену грн.

Отже показники рентабельності дають право сказати, що ВАТ «Березівське» терпить складне фінансове становище обумовлене безвідповідальним відношенням щодо управління діловими характеристиками, дуже повільною реакцією на ринкові зміни, неспроможне забезпечити належні ринки збуту та цінову політику (недоотримання виручки від реалізації), проблеми виробничого характеру (неспроможність знизити витрати за несприятливих природних умов), інші. Необхідно для виправлення ситуації приділити увагу пошуку резервів зниження витрат підприємства, резервів підвищення доходності, пошуку резервів збільшення оборотності оборотних коштів підприємства.

Розділ 3 Аналіз використання оборотних засобів ВАТ «Березівське» та шляхи його покращення

3. 1 Аналіз використання оборотних коштів

Аналіз оборотних засобів включає в себе:

1. вивчення стану оборотних коштів, складу та структури;

2. аналіз джерел фінансування оборотних засобів

3. аналіз ефективності використання оборотних засобів.

На першому етапі аналізу оборотних коштів розглянемо структуру оборотних активів ВАТ «Березівське» і порівняємо її з середньо статичною по галузі.

Таблиця 3.1.

Склад та структура оборотних засобів ВАТ «Березівське» (2005−2006 рр.)

Для наглядності відобразимо структуру оборотних коштів на гістограмі (рис. 3. 1).

Рисунок 3. 1 Структура оборотних коштів

Аналізуючи дані табл.3.1. слід відмітити, що зменшення загальної суми оборотних коштів відбулося в основному за рахунок зменшення матеріальних запасів на 658,9 тис. грн., а у структурі - 10,43% і в 2006 році матеріальні цінності склали 67,11% оборотних коштів, або 2705,3 тис. грн. Динаміка не може бути оцінена однозначно як позитивна, тому що мова йде про сільськогосподарське підприємство, яке не має прогресивної технології виробництва, користується застарілою технікою, а отже, його виробництво є матеріаломістке, тому у випадку значного скорочення можна говорити про скорочення ділової активності, передбаченому скороченні виробничої діяльності і свідомому зниженні доходів у майбутньому.

Засоби у розрахунках зростають на 10,98%, або 377,4 тис. грн. і на кінець аналізованого періоду складають 32,19% оборотних коштів, або 1297,8 тис. грн. Дебіторська заборгованість дещо зменшується, проте її частка у загальній сумі в порівнянні з середньо галузевим показником є низькою.

Найбільш ліквідні засоби становлять 0,69% оборотних коштів, що менше від середньо галузевих показників на 2,01%. Низький рівень найбільш ліквідних засобів підтверджує складність фінансового становища ВАТ «Березівське».

Фінансові експлуатаційні потреби в оборотних засобах являють собою різницю між засобами (іммобілізовані в запасах сировини, готової продукції, незавершеному виробництві, дебіторській заборгованості) і кредиторською заборгованістю. У 2005 році цей показник склав 3631,3 тис. грн., а в 2006 році - 3298,7 тис. грн. У порівнянні з власними оборотними коштами, можна зробити висновок, що в 2005 році реальний дефіцит наявності грошових засобів складав 3631,3 -645,3=2986 тис. грн., в 2006 році цей показник зріс і склав 3298,7-(-353,5)=3652,2 тис. грн.

Нормування оборотних засобів передбачає встановлення норм по кожному їх виду.

Норматив оборотних коштів щодо запасів можна визначити за формулою:

Н — норматив для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів, тис. грн.

О — одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, тис. грн.

N — норма оборотних коштів (днів).

Норматив оборотних засобів на кожен вид виробничих запасів:

С- сума середньоденного споживання виробничих запасів, грн. ,

Нр — норма запасу, днів.

Для 2005 року показник нормативу виробничих запасів по підприємству складає 2018 тис. грн, а для 2006 року — 1835 тис. грн. Скорочення нормативу спричинене скороченням виробництва.

Норматив оборотних коштів по незавершеному виробництву:

Норматив оборотних коштів по готовій продукції:

Норматив відволікання оборотних засобів по розрахункам із заготівельниками:

Пл.Р — плановий об'єм від реалізації, грн.

Нв — норма відволікання, %

С.В. — середнє відволікання, грн. /дн.

Д — період відволікання оборотних коштів, днів

Вир. — виручка від реалізації.

Для 2006 року:

С.В. =5778,1/360=16,05 грн/дн.

Нв = 16,05*30/5778,1=0,08%

Н = 5778,1*0,08=462 тис. грн.

Сукупний норматив оборотних засобів визначається додаванням індивідуальних нормативів по кожному виду нормованих засобів. Для 2006 року він складе:

Н = 1835+334+28+462=2669 тис. грн.

Важливим питанням при дослідженні оборотних коштів є вивчення джерел фінансування оборотних засобів.

Розглянемо джерела формування оборотних коштів в табл.3.2. і їх структуру — рис. 3.2.

Таблиця 3.2.

Джерела формування оборотних коштів ВАТ «Березівське»

Рисунок 3. 2 структура джерел фінансування оборотних засобів

Скрутне фінансове становище відображається на показниках джерел фінансування оборотних коштів. ВАТ «Березівське» прийняло найбільш ризиковий варіант фінансування оборотних засобів — за рахунок позикових і залучених засобів. Так, на кінець 2006 року підприємство не було в змозі самостійно фінансувати виробничу діяльність, а в 2005 році за рахунок власних оборотних коштів фінансувалося 14,87% використовуваних оборотних засобів, або 645,3 тис. грн. У 2006 році основними джерелами покриття поточних витрат стали короткострокові кредити банку — 22,29%, або 898,4 тис. грн., кредиторська заборгованість — 17,47%, або 704,4 тис. грн., а також інші поточні зобов’язання — 44,59%, або 1797,4 тис. грн.

Структура джерел фінансування є незадовільною і вимагає розробки програми заходів для відновлення фінансово-господарського потенціалу підприємства, що забезпечить відновлення власних джерел фінансування. Якщо тенденція не зміниться, то підприємство, скоріш за все, буде проголошено банкрутом.

Аналіз використання оборотних коштів проведемо за коефіцієнтом реальної вартості оборотних коштів, швидкістю обертання, коефіцієнтом обертання, коефіцієнтом завантаження ефективністю використання оборотних коштів. Формули обрахунку приведено в першому розділі курсової роботи. Вихідні дані для обрахунку візьмемо із річної звітності ВАТ «Березівське».

Таблиця 3.3.

Аналіз використання оборотних засобів ВАТ «Березівське» у 2005−2006 р.

ВАТ «Березівське» має на кінець 2006 р. 4031,10 тис. грн. оборотних засобів, що на 307,7 тис. грн. менше, ніж у попередньому. За коефіцієнтом реальної вартості оборотних коштів у майні в 2006 році становить 25%, що є низьким показником і для сільськогосподарського підприємства (як правило, вважають показник середнім, якщо він становить 60%). Динаміка показника не є позитивною — спостерігаємо зменшення суми оборотних коштів в загальній сумі активів протягом 2006 року на 2%.

Тривалість обороту дуже велика — 211 днів у 2005 році і у 2006 році на 50 днів довше — 271 день. Якщо в 2005 році ВАТ «Березівське» досягало до 2 оборотів за коефіцієнтом обертання, то в 2006 році 1 оборот, що свідчить про великі проблеми у створенні і реалізації товарів підприємством, великий період створення товарів не забезпечує необхідної ефективності. Відбувається просте відтворення оборотних коштів, що не дає можливості розвиватися підприємству, стримує його, а зміна економічних умов на ринку вимагає все більших і більших витрат, які будуть зроблені для створення продукції, проте якщо тенденція не зміниться, то ВАТ «Березівське» і надалі буде скорочувати обсяги оборотних засобів, збільшуватиметься коефіцієнт оборотності. У результаті уповільнення обертання оборотних засобів їх вивільнення складає 5,23 тис. грн.

Оберненим до коефіцієнта оборотності є коефіцієнт завантаження, він показує скільки оборотних коштів бере участь у створенні кожної гривні реалізованої продукції, чим меншим є цей показник, тим краще використовуються оборотні кошти. ВАТ «Березівське» має погані показники за коефіцієнтом завантаження. За 2006 рік показник збільшився на 0,14 грн в 1 грн в порівнянні з 2005 роком і склав 0,72 грн у 1 грн реалізованої продукції. Тенденція, як і в попереднього показника є негативною і вимагає пошуку резервів підвищення кількості оборотів і заходів покращення використання оборотних коштів.

Отже можна зробити висновок, що ВАТ «Березівське» неефективно використовує оборотні кошти, що відображається на фінансовому стані підприємства і є основною перепоною до розвитку і виходу з скрутного фінансового становища, яке склалося.

Можливості проаналізувати більш детально нормативні оборотні засоби не має можливості за браком даних наданих підприємством.

3.2 Шляхи покращення використання оборотних коштів

Оскільки є проблеми в організації, то саму систему організації фінансування оборотних засобів необхідно переглянути.

Система організації оборотних коштів побудована на певних принципах:

— По-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні оборотних коштів.

— По-друге, визначення планової потреби та розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів).

— По-третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків.

— По-четверте, раціональна система фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства.

— По-п'яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів. Мається на увазі проведення аналізу ефективності кругообігу коштів, що використовуються, з метою прискорення їхнього обертання.

Головною проблемою для ВАТ «Березівське» є наявність власних оборотних коштів, для вирішення цього питання можна запропонувати:

— Наростити власний капітал шляхом збільшення статутного капіталу і підйому рентабельності за допомогою контролю витрат і агресивної комерційної політики.

— Збільшити довгострокову заборгованість, якщо це можливо.

— Збільшити іммобілізацію засобів в частині необоротних активів, але не за рахунок виробництва. Зберегти ефективну активну частину основних засобів, а основні фонди, що використовуються неефективно реалізувати, або здати в оренду.

— Ввести політику контролінгу в цілому по підприємству.

Шляхами зменшення поточних фінансових потреб можуть бути:

— Зменшення оборотних активів. ВАТ «Березівське», як і багато інших господарств погано управляє запасами, не контролює їх, що й призвело до втрати платоспроможності. Варто провести визначення запасів економіко-математичним шляхом і ввести контролінг.

— Знизити дебіторську заборгованість. Необхідно виважено підійти до цього питання, щоб не втратити необхідних клієнтів, від яких залежить дохід підприємства.

— Збільшити кредиторську заборгованість, подовжуючи строки розрахунків з поставщиками великих партій сировини, матеріалів, товарів. Причому це можна дозволити лише з тими поставщиками, які зацікавлені в продукції господарства, проте до цього треба також виважено підходити, щоб не бути змушеним продавати свою продукцію за заниженими цінами.

Висновки і пропозиції:

1. Оборотні кошти є важливою частиною майна організації і слугують для забезпечення безперебійного процесу виконання організацією своїх функцій та завдань. У своєму русі вони проходять послідовно три стадії кругообігу: грошову, виробничу і товарну. До складу оборотних коштів належать оборотні виробничі фонди і фонди обігу;

2. ВАТ «Березівське» за комплексом розрахунків знаходиться в стані фінансової кризи, тому необхідна розробка антикризових заходів обумовлене безвідповідальним відношенням щодо управління діловими характеристиками, дуже повільною реакцією на ринкові зміни, неспроможне забезпечити належні ринки збуту та цінову політику (недоотримання виручки від реалізації), проблемами виробничого характеру (неспроможність знизити витрати за несприятливих природних умов) і т.д.

3. ВАТ «Березівське» неефективно використовує оборотні кошти, що відображається на фінансовому стані підприємства і є основною перепоною до розвитку і виходу з скрутного фінансового становища, яке склалося.

4. шляхами виходу із ситуації що склалася можуть бути:

— перегляд всієї організації і управління оборотними засобами,

— заходи щодо підвищення власних оборотних коштів: збільшення власного капіталу, збільшення довгострокової заборгованості, перегляд використання основних засобів і їх реалізація, або здача в оренду;

— заходи по зниженню поточних фінансових потреб: зниження дебіторської заборгованості,

— збільшення кредиторської заборгованості,

— зменшення оборотних активів.

Список використаної літератури:

1. Конституція України. — К.: Агентство «Книга пам’яті України».- 1996р.

2. Райзберг Б. А., Лозовський Л. М., Стародубцева Б. А. Сучасний економічний словник. — М.: ІНФРА-М. — 1996р.

3. Кірейцев Г. Г. Фінансовий менеджмент. — К.: ЦУЛ.- 2002р.

4. Довідник фінансиста підприємства. — М. :ІНФРА-М. — 1996р.

5. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 460 с. ,

6. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси / Пер. з англ. В.Ф. Овсієнка та В.Я. Мусієнка; - К.: Основи, 1993. — 383 с. ,

7. Бланк І.А. Основи фінансового менеджменту в 2-х томах. — К.: Ніка-Центр, 1999. ,

8. В. П. Грузинов, В. Д. Грибов Економіка підприємства. — М.: Юніті, 2002. — 310 с. ,

9. Фінансовий менеджмент за ред. О. С. Стоянова. — М.: «Перспектива», 2006. -656с.

10. Шеремет А. Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. — М.: ІНФРА-М. — 1997р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой