Аналіз використання сучасних інформаційних технологій в управлінських процесах в організації (на прикладі митного брокера ТОВ "АГРОС-КНК" м. Хмельницький)

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Таможенная система


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Державна митна служба України

Академія митної служби України

Кафедра менеджменту ЗЕД

ВИПУСКНА РОБОТА БАКАЛАВРА

на тему:

«АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСАХ В ОРГАНІЗАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ МИТНОГО БРОКЕРА ТОВ „АГРОС-КНК“ м. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ)»

Дніпропетровськ — 2011

АНОТАЦІЯ

Випускна робота бакалавра: 60 стор, 5 табл., 12 рис., 6 додатків, 46 джерел.

Об'єкт дослідження — митний брокер ТОВ «Агрос-КНК» (м. Хмельницький).

Предмет дослідження — норми права, що регулюють посередницьку діяльність у митній сфері; практика та оцінка ефективності інформаційних систем митних брокерів стосовно надання ними посередницьких послуг при здійсненні митних процедур.

Мета роботи — визначення організаційно-правових засад, юридичної природи, значення, змісту та ефективності інформаційних систем при провадженні посередницької діяльності митного брокера в Україні.

Інформаційна база роботи — фінансово-господарські та митні документи митного брокера ТОВ «Агрос-КНК» (м. Хмельницький) за 2007 — 2010 рр.

Одержані результати та їх новизна — констатація на прикладі реального митного брокера закінчення життєвого циклу малих підприємств-митних посередників та початок активної фази життєвого циклу сучасних високоавтоматизованих підприємств митного посередництва з розвинутою внутрішньою корпоративною мережею та її інтеграцією з державною мережею Держмитслужби України в питаннях «електронного митного декларування» та державного інформаційного контролю за зовнішньоекономічною діяльністю «електронних декларантів».

Результати досліджень можуть бути застосовані - як в діяльності ТОВ «Агрос-КНК», так і в діяльності інших митних посередників в Україні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: МИТНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО, МИТНИЙ БРОКЕР, МИТНИЙ КОДЕКС, ЕЛЕКТРОННЕ МИТНЕ ДЕКЛАРУВАННЯ.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МИТНИХ ПОСЕРЕДНИКІВ

1.1 Законодавчі основи та види митного посередництва

1.2 Організація роботи митного брокера

1.3 Інформаційні технології в роботі митного брокера

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЯМИ МИТНОГО БРОКЕРА В ТОВ «АГРОС-КНК»

2. 1 Організаційна структура та перелік послуг митного брокера

2. 2 Аналіз ефективності організації операцій митного брокера

2. 3 Інформаційна система організації операцій митного брокера в ТОВ «Агрос-КНК» на Хмельницькій митниці

2. 4 Шляхи удосконалення інформаційних технологій в митних брокерських операціях

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми випускної роботи полягає в тому, що вступ України в Світову організацію торгівлі та курс на інтеграцію в Європейське Співтовариство передбачає інтеграцію систем митного контролю України з автоматизованими системами митного контролю ЄС. При цьому, основне завдання полягає у створенні інфраструктури конкурентоспроможних та ефективних митних посередників, діяльність яких здійснюється за наявності відповідної ліцензії, виданої Державною митною службою України.

Проблеми організації та удосконалення посередницької господарської діяльності з точки зору адміністративно-правової науки, теорії управління досліджували такі науковці, як В.Б. Авер’янов, Д. М. Бахрах, Ю. П. Битяк, В.М. Горшенєва, І.П. Голосніченко, Л. В. Коваль, В. В. Копейчиков. Окремі питання, що відносяться до посередницької діяльності в митній сфері (як у загально-теоретичному, так і галузевому аспектах) знайшли своє відображення в працях І.В. Безкоровайної, І.О. Бондаренко, А.С. Васильєва, Б. М. Габричидзе, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, А.Н. Козиріна, Т.В. Корнєвої, С.І. Пахомова, К. К. Сандровського, С. С. Терещенка та інших. Однак нині залишається ще багато дискусійних та практично невирішених питань, що стосуються окремих аспектів посередництва в митній сфері, його правового регулювання, відсутні спеціальні монографічні дослідження організаційно-правових засад провадження посередницької діяльності митного брокера в Україні. Об'єкт дослідження — митний брокер ТОВ «Агрос-КНК» (м. Хмельницький). Предмет дослідження — норми права, що регулюють посередницьку діяльність у митній сфері; практика та оцінка ефективності інформаційних систем митних брокерів стосовно надання ними посередницьких послуг при здійсненні митних процедур.

Мета роботи — визначення організаційно-правових засад, юридичної природи, значення, змісту та ефективності інформаційних систем при провадженні посередницької діяльності митного брокера в Україні.

Відповідно до поставленої мети окреслені такі завдання дослідження:

— аналіз юридичної природи посередницької діяльності;

— теоретико-правовий аналіз організаційно-правових засад діяльності митного брокера;

— дослідження сутності посередницьких послуг, що надаються митним брокером;

— визначення ролі інформаційних систем митного брокера при здійсненні митних процедур;

— вироблення конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на подальше вдосконалення інформаційних систем митної посередницької діяльності в умовах переходу до «електронного митного декларування».

Відповідно до поставленої мети та з урахуванням специфіки й об'єкта дослідження використовувалися наступні методи: порівняльно-правовий, системно-структурний, формально-догматичний.

Інформаційною базою випускної роботи бакалавра були фінансово-господарські та митні документи митного брокера ТОВ «Агрос-КНК» (м. Хмельницький) за 2007 — 2010 рр.

Практична цінність отриманих результатів дослідження випускної роботи бакалавра є констатація на прикладі реального митного брокера закінчення життєвого циклу малих підприємств-митних посередників та початок активної фази життєвого циклу сучасних високоавтоматизованих підприємств митного посередництва з розвинутою внутрішньою корпоративною мережею та її інтеграцією з державною мережею Держмитслужби України в питаннях «електронного митного декларування» та державного інформаційного контролю за зовнішньоекономічною діяльністю «електронних декларантів».

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МИТНИХ ПОСЕРЕДНИКІВ

1.1 Законодавчі основи та види митного посередництва

Розділом VII Митного Кодексу України передбачена «Підприємницька діяльність із надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів та перевезення товарів, що переміщуються через митний кордон України або перебувають під митним контролем» у формі [1]:

— послуг митного брокера;

— послуг митного перевізника.

Згідно статті 176 Митного Кодексу України [1], митний брокер (посередник) — це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо).

Згідно статтям 177 — 181 Митного Кодексу України [1]:

1. Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування.

Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.

2. Ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

3. Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення.

Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України.

Вчиняючи дії, передбачені частиною першою цієї статті, митний брокер виконує всі обов’язки і несе відповідальність, встановлену законом.

4. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде реєстр митних брокерів і забезпечує його періодичну публікацію.

5. Інформація, отримана митним брокером та його працівниками від особи, яку вони представляють у процесі здійснення митних процедур, може використовуватися виключно для цілей цих процедур.

За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, митний брокер несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно статті 181 Митного Кодексу України [1] - митний перевізник — це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення, передбачених пунктами 1, 2 та 4 частини першої статті 161 цього Кодексу, і має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митним перевізником може бути тільки підприємство-резидент. Відносини митного перевізника з власником товарів визначаються відповідним договором. Ліцензування діяльності митного перевізника здійснюється відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде реєстр митних перевізників і забезпечує його періодичну публікацію.

Згідно «Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера» [15], представник митного брокера — фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів і транспортних засобів, а також документів, потрібних для їх митного контролю та митного оформлення.

Ліцензійні умови встановлюють організаційні та кваліфікаційні вимоги до провадження посередницької діяльності митного брокера. Виконання цих Ліцензійних умов є обов’язковим під час провадження суб'єктом господарювання посередницької діяльності митного брокера.

Організаційні та кваліфікаційні вимоги до провадження посередницької діяльності митних брокерів:

1. Під час здійснення декларування товарів і транспортних засобів митним органам митний брокер і його представник мають ті самі права щодо пред’явлення цих товарів і транспортних засобів митним органам, що й особа, яка вповноважує їх представляти свої інтереси у взаємовідносинах з митними органами.

2. Митний брокер і його представник мають право вимагати від особи, яку представляє митний брокер, надання документів, відомостей, а також іншої інформації щодо особи та/або товарів і транспортних засобів, які ним декларуються, лише в межах, необхідних для здійснення декларування товарів згідно з вимогами Кодексу.

3. Митний брокер зобов’язаний мати договір страхування власної діяльності на суму не менш як 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до пункту 34 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04. 07. 2001 N 756.

4. Митний брокер зобов’язаний забезпечити виконання його представником таких вимог:

— на вимогу митного органу пред’явити товари, транспортні засоби і всі необхідні документи для митного контролю і митного оформлення та бути присутнім під час їх проведення;

— інформувати в письмовій формі особу, яка передала йому товари та транспортні засоби для пред’явлення митному органу, про виявлені пошкодження тари та упаковки, а також про невідповідність цих товарів, транспортних засобів відомостям про них, зазначеним у комерційних, транспортних та інших супровідних документах.

5. Митний брокер або представник митного брокера виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення.

6. Для здійснення декларування товарів і транспортних засобів митний брокер повинен:

— укласти письмовий договір доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів з особою, інтереси якої він представляє у взаємовідносинах з митним органом;

— мати у своєму штаті представника митного брокера або укласти з таким представником відповідний трудовий договір.

7. Фізична особа — підприємець може бути одночасно митним брокером і представником митного брокера та здійснювати декларування товарів і транспортних засобів за умови укладення письмового договору доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів з особою, інтереси якої вона представляє у взаємовідносинах з митним органом.

8. Під час здійснення декларування товарів і транспортних засобів митним органам митний брокер та його представник повинні дотримуватись вимог Кіотської конвенції, Кодексу, Закону, інших нормативно-правових актів з питань митної справи.

9. Митний брокер не допускається органом ліцензування до участі в митних процедурах у разі набрання законної сили вироком суду щодо притягнення посадових осіб митного брокера (посадові особи підприємств визначені пунктом 30 статті 1 Митного кодексу України) та/або представників митного брокера до кримінальної відповідальності та застосування до них покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю.

При виявленні митними органами адміністративного порушення митні органи можуть завершити митні процедури з товарами та транспортними засобами, які переміщуються через митний кордон України, за умови, що товари не підлягають конфіскації та не будуть потрібні надалі як речові докази.

Про прийняте рішення митний брокер письмово повідомляється органом ліцензування протягом п’яти робочих днів з дати прийняття такого рішення.

10. Представник митного брокера повинен відповідати таким кваліфікаційним вимогам: мати або здобувати вищу освіту або мати неповну вищу освіту чи базову вищу освіту; володіти спеціальними знаннями, уміннями та навиками в галузі митної справи.

Спеціальні знання, уміння та навики в галузі митної справи представник митного брокера може здобувати в навчальних закладах (за денною (очною), дистанційною чи іншою формою навчання) або шляхом самостійної підготовки.

Відповідність визначеним кваліфікаційним вимогам представник митного брокера підтверджує шляхом складання іспиту в регіональних митницях, митницях. Надалі рівень спеціальних знань, умінь та навиків у галузі митної справи представник митного брокера повинен підтверджувати один раз на 5 років.

Порядок прийняття іспиту визначається Державною митною службою України за погодженням з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва [16].

11. Митний брокер повинен зберігати належні йому оформлені копії вантажних митних декларацій (аркуші комплектів бланків форм МД-2 і МД-3, відповідних їм доповнень і специфікацій) протягом 3 років з дати їх оформлення.

1.2 Організація роботи митного брокера

Відповідно до пунктів 8.1 — 8.7 стандартних правил розділу 8 «Відносини між митною службою та третіми сторонами» Додатка ІІ до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18. 05. 73 [9 ], до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05. 10. 2006 № 227-V, наказом Держмитслужби України від 26. 11. 08 № 1334 затверджений «Тимчасовий порядок діяльності митних брокерів та їх представників», який є основним організаційним документом діяльності митного брокера [18].

«Тимчасовим Порядком» визначаються права й обов’язки митних брокерів та їх представників, вимоги до отримання, строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, вичерпний перелік підстав для анулювання, строк дії, умови для переоформлення, видачі дубліката свідоцтва на право здійснення митної брокерської діяльності та кваліфікаційного посвідчення представника митного брокера.

Згідно визначень та термінології «Порядку» [18]:

1. Митний брокер — це підприємство, що здійснює декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України, має свідоцтво на право здійснення митної брокерської діяльності (далі - свідоцтво), видане спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи;

2. Представник митного брокера — це фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, а також документів, потрібних для їх митного контролю та оформлення, і має кваліфікаційне посвідчення представника митного брокера (далі - посвідчення), видане навчальним закладом митної служби України.

3. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент.

Свідоцтво та посвідчення:

— видаються на безоплатній основі;

— надають право на здійснення декларування товарів у будь-якому митному органі України.

Прийняття навчальними закладами митної служби України іспитів у осіб, які бажають стати представником митного брокера, здійснюється на безоплатній основі. Прийняття періодичних кваліфікаційних іспитів та/або заліків у представників митних брокерів здійснюється на безоплатній основі.

Строк дії свідоцтва становить п’ять років від дати видачі.

Посвідчення діє безстроково за умови підтвердження представником митного брокера рівня знань та навиків у галузі митної справи шляхом складання в навчальному закладі митної служби України періодичного кваліфікаційного іспиту.

Для здійснення декларування товарів митний брокер повинен:

— отримати в Держмитслужбі оригінал свідоцтва;

— бути внесеним до реєстру митних брокерів;

— мати у своєму штаті представника митного брокера або укласти з ним відповідну трудову угоду;

— укласти письмовий договір про надання послуг з декларування товарів з особою, інтереси якої він представляє у взаємовідносинах з митним органом.

Фізична особа — підприємець може бути одночасно митним брокером і представником митного брокера й здійснювати декларування товарів за умови:

— отримання оригіналу свідоцтва;

— отримання оригіналу посвідчення;

— внесення до реєстрів митних брокерів і представників митних брокерів;

— укладення письмового договору про надання послуг з декларування товарів з особою, інтереси якої вона представляє у взаємовідносинах з митним органом.

Представник митного брокера може розпочати свою діяльність за умови:

— отримання оригіналу посвідчення;

— внесення до реєстру представників митних брокерів;

— перебування з митним брокером у трудових відносинах (зарахування до штату підприємства або укладення з його керівником відповідної трудової угоди).

Особа, яка вповноважила митного брокера на представлення її інтересів перед митними органами, повинна надавати митному брокеру доручення на виконання його функцій лише в цілому. Надання повноважень на декларування товарів одного й того самого обсягу декільком митним брокерам одночасно або обмеження повноважень митного брокера виконанням тільки частини функцій з декларування товарів (або виконанням операцій у межах однієї функції) не дозволяється.

Держмитслужба веде реєстри митних брокерів і представників митних брокерів і забезпечує їх оприлюднення не рідше одного разу на три місяці. Реєстри ведуться на умовах, визначених у розділі VI Порядку [18].

Права й обов’язки митних брокерів та їх представників:

1. Під час здійснення декларування товарів митним органам митний брокер і його представник мають ті самі права, що й особа, яка вповноважує їх представляти свої інтереси у взаємовідносинах з митними органами.

2. Митний брокер і його представник мають право вимагати від особи, яку представляє митний брокер, надання документів, відомостей, а також інформації з ознаками конфіденційності відносно особи або товарів, що ним декларуються, лише в межах, необхідних для забезпечення дотримання вимог Митного кодексу України.

3. Митний брокер, крім обов’язків, установлених Митним кодексом України для декларанта, зобов’язаний:

— перед декларуванням товарів, що переміщуються через митний кордон України, перевіряти повноваження особи, інтереси якої він представляє перед митними органами, щодо наявності в неї документів, які підтверджують її право на вчинення відносно товарів дій, пов’язаних з їх розпорядженням/воло діянням або користуванням;

— сприяти в разі потреби проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю товарів, які підлягають цим видам державного контролю;

— забезпечувати дотримання заборон і обмежень щодо користування та розпорядження товарами, митне оформлення яких не завершено;

— подавати для ознайомлення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності на їх вимогу свідоцтво;

— вести реєстр договорів про надання послуг з декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, і надавати відповідному митному органу на його вимогу інформацію про умови цих договорів;

— перед декларуванням товарів укласти з представником митного брокера відповідну трудову угоду або мати зарахованих до штату представників митного брокера.

4. Представник митного брокера виконує свої обов’язки відповідно до укладеного митним брокером договору, у порядку та в обсязі, передбачених Митним кодексом України та іншими актами законодавства України.

Крім наведеного, представник митного брокера зобов’язаний:

— на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

— подавати посадовим особам митного органу документи, що містять відомості, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, прийнятих ним відповідно до укладеного митним брокером договору;

— під час прийняття відповідно до укладеного договору товарів для їх декларування, перевіряти наявність усіх необхідних документів на ці товари;

— забезпечувати своєчасне інформування особи, яка передала йому товари та транспортні засоби для пред’явлення митному органу, та посадових осіб митного органу про виявлені пошкодження тари та упаковки, а також про невідповідність цих товарів, транспортних засобів відомостям про них, зазначеним у комерційних, транспортних та інших супровідних документах;

— на звернення посадових осіб митного органу сприяти в організації навантаження, вивантаження, перевантаження, визначення кількості товарів, що підлягають митному оформленню, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, а також відкриття приміщень та інших місць, де можуть бути товари, які підлягають контролю з боку митних органів;

— сприяти в разі потреби проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю товарів, які підлягають цим видам державного контролю;

— дотримуватись встановлених заборон і обмежень щодо користування та розпорядження товарами, митне оформлення яких не завершено.

5. При здійсненні декларування товарів митний брокер та його представник несуть відповідальність, установлену Митним кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими актами України.

6. Митний брокер повинен зберігати всю документацію, пов’язану зі здійсненням своєї діяльності, протягом 3 років, починаючи з календарного року, наступного після року митного оформлення товару.

Для отримання свідоцтва на право здійснення митної брокерської діяльності особа подає до регіональної митниці, митниці, у зоні діяльності якої проведено її державну реєстрацію, такі документи:

1. Заяву на ім'я Голови Держмитслужби про видачу свідоцтва, в якій зазначається:

а) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, поштова адреса), ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів — для фізичної особи — підприємця;

б) місце проведення державної реєстрації;

в) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи — підприємця;

г) наявність рахунків у національній та іноземній валюті;

ґ) інформація про наявність електронно-обчислювальної, копіювальної техніки та відповідного програмного забезпечення, які гарантують забезпечення сумісності програмних продуктів і засобів автоматичної обробки інформації, використовуваних митним брокером, із програмними продуктами та засобами автоматизованої обробки інформації, що використовуються митними органами України.

2. Копії установчих і реєстраційних документів: статуту, засновницького договору (в установчих документах має зазначатись вид господарської діяльності - митний брокер); свідоцтва про державну реєстрацію; довідки органів державної статистики з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України/довідки органів державної статистики про фізичну особу — підприємця.

3. Копії документів, які свідчать про наявність у штаті митного брокера одного і більше представника митного брокера або про укладення митним брокером з одним і більше представником митного брокера відповідної трудової угоди, умовами якої передбачено виконання представником митного брокера дій, пов’язаних з пред’явленням митному органу товарів, а також документів, потрібних для їх митного контролю та оформлення, безпосередньо від імені митного брокера та в інтересах особи, яку представляє митний брокер.

Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов? язані з пред? явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення. Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України.

Брокер виступає посередником між відправником вантажу, вантажоодержувачем і перевізником з одного боку, і державою в особі митних органів з іншого боку.

Операції по митному оформленню, що виконуються митним брокером:

— декларування товарів, складання ВМД, і супутніх документів;

— надання митному органу необхідних документів і додаткових відомостей;

— пред'явлення товарів, що декларуються;

— інші операції, необхідні для митного оформлення й контролю.

Відповідно до статті 47 Митного Кодексу України [1], допуск митницею підприємства до декларування на підставі договору здійснюється шляхом видачі такому підприємству свідоцтва про визнання його як декларанта. Для здійснення декларування такому підприємству також необхідно мати у своєму штаті осіб, уповноважених на декларування, які одержали відповідні кваліфікаційні свідоцтва.

Головне завдання митного брокера — забезпечити повне професійне обслуговування клієнта в сфері митного оформлення. Всі дії від імені замовника митний брокер здійснює так, якби він самостійно переміщує вантаж через митницю. Таким чином, він має всі ті права на дані операції, що і уповноважуюча його особа (замовник-декларант).

Митний Кодекс України [1] класифікує операції митної переробки зовнішньоекономічних вантажів та послуг як митні режими. Митний режим — це сукупність положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України для митних цілей.

Рис. 1.1. Митні режими в Україні [1]

митний брокер посередництво юридичний

З позицій митної логістики (або логістизації митної переробки вантажів), усі митні режими класифікуються за такими суттєвими ознаками (див. табл.1. 1):

1. Залежно від використання заходів економічної політики розрізняють митні режими із застосуванням таких заходів та без іхнього застосування. Так, товари, що підпадають під режим «імпорт» та «експорт», підлягають випуску після завершення митного оформлення із застосуванням заходів економічної політики, сплатою всіх належних митних зборів та податків. А товари, що розміщуються у митний режим «транзит», «митний склад», «спеціальна митна зона», «магазин безмитної торгівлі», після завершення митного оформлення випускаються умовно без застосування заходів економічної політики та сплати митних зборів та податків.

2. Залежно від накладання мита слід розрізняти митні режими за яких:

а) передбачається повне звільнення від митних платежів;

б) передбачається часткове звільнення від митних платежів;

в) звільнення від митних платежів немає.

До перших двох випадків належать митні режими «реімпорт», «транзит», митний склад", «тимчасовий ввіз (вивіз)», «спеціальна митна зона».

3. Залежно від необхідності ліцензування митними органами України учасників митних режимів розрізняють:

а) митні режими, що ліцензуються ДМСУ;

б) митні режими, що не ліцензуються ДМСУ.

Так, до перших режимів належать митні режими «магазин безмитної торгівлі», «митний склад», «переробка на митній території». Ліцензування учасників митних режимів, яке здійснює ДМСУ, слід відрізняти від ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яке здійснюється державними органами, та може бути у формі:

а) дозволу на виконання певного виду зовнішньоекономічної діяльності;

б) дозволу на проведення певної експортно-імпортної операції з використанням експортної або імпортної ліцензії.

4. Залежно від характеру зовнішньоекономічної операції митні режими поділяють на:

а) пов’язані з експортом товарів;

б) пов’язані з імпортом товарів;

в) пов’язані одночасно з експортом та імпортом товарів;

г) інші.

Декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Таблиця 1.1 Класифікація митних режимів [41]

Статтею 187 «Регулювання питань, пов’язаних із застосуванням митних режимів» Митного Кодексу України основні характеристики митних режимів визначені наступним чином [1]:

1. Імпорт — це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

а) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

б) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

в) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

2. Реімпорт — це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони:

а) походять з митної території України;

б) ввозяться на митну територію України не пізніше ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;

в) не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;

г) ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Експорт — це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

а) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;

б) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;

в) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

4. Реекспорт — це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України у режимі реекспорту, якщо:

а) митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт товарів;

б) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

в) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;

г) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України.

5. Транзит — це митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України. Товари, що переміщуються транзитом, повинні:

а) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

б) не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту;

в) у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

г) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;

д) бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.

6. Тимчасове ввезення (вивезення) — це митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов’язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:

а) подання митному органу документів на такі товари з обгрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);

б) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов’язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом;

в) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом.

7. Митний склад — це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

8. Спеціальна митна зона — це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом. Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України. Ввезення на митну територію України цих товарів у незмінному стані або товарів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в режимі імпорту. Спеціальні митні зони створюються відповідно до законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення у таку зону, та характер операцій, що здійснюються з товарами у межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони та обов’язки органів управління зони по виконанню вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.

9. Магазин безмитної торгівлі - це митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.

10. Переробка на митній території України — це митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

11. Переробка за межами митної території України — це митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну.

12. Знищення або руйнування — це митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.

13. Відмова на користь держави — це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь.

1.3 Інформаційні технології в роботі митного брокера

На сьогодні застосування інформаційних технологій в роботі митного брокера обмежується існуванням окремої мережевої ЄАІС ДМСУ та окремих інформаційних АІС (мереж) митних брокерів, інтерфейсний зв’язок між якими підтримується на основі передачі на автономних носіях електронних копій підготовлених митним брокером на папері митних документів.

Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби (далі - ЄАІС ДМСУ) — це багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи в України й являє собою сукупність кількох взаємопов'язаних систем, зокрема, автоматизованої інформаційної системи «Центр», автоматизованої системи митного оформлення, інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронна пошта» та інших систем, підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів, які проектуються, розробляються та впроваджуються у процесі модернізації та розвитку ЄАІС Держмитслужби.

ЄАІС Держмитслужби забезпечує збирання, оброблення, створення, накопичення, аналіз, передавання та зберігання інформації у сфері митної справи шляхом об'єднання відповідних інформаційних ресурсів митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, а також інформаційних ресурсів центральних органів виконавчої влади, інформаційних ресурсів інших недержавних установ (організацій, підприємств) — суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних та правоохоронних органів інших країн з метою автоматизації основних процесів діяльності митних органів, підвищення ефективності митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах.

«Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України» (ЕАІС ДМСУ) [7] розроблене у 2010 році відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про інформацію», «Про Національну програму інформатизації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09. 06. 97 № 574, визначає створені та впроваженні на дійсний час структуру, порядок функціонування Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, її складові та призначення.

Держмитслужба є власником ЄАІС Держмитслужби та інформації, яка створена Держмитслужбою. Держмитслужба є розпорядником інформації, яка отримана від інших державних органів та недержавних установ (організацій, підприємств), які є власниками цієї інформації.

Користувачами ЄАІС Держмитслужби є посадові особи структурних підрозділів Держмитслужби, митних органів, спеціалізованих митних установ, організацій, інших державних та недержавних органів, яким у встановленому законодавством порядку надані відповідні права доступу до інформації в цій системі.

Доступ до інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби надається користувачам інших державних та недержавних органів, установ та організацій на підставі укладених відповідних угод (спільних наказів) про інформаційний обмін (інформаційну взаємодію) між Держмитслужбою та відповідним державним або недержавним органом.

ЄАІС Держмитслужби створена та розвивається з метою забезпечення реалізації державної політики у митній справі.

Основними завданнями ЄАІС Держмитслужби є:

— автоматизація основних процесів діяльності митних органів під час виконання завдань та функцій, покладених на них законодавством України, з метою підвищення її ефективності;

— забезпечення формування даних митної статистики та підвищення її достовірності;

— забезпечення повноти нарахування та стягнення митних платежів у Державний бюджет, взаємодія з Держказначейством та НБУ;

— зменшення часу на митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та витрат, які несуть митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення;

— забезпечення резервного копіювання та зберігання інформаційних ресурсів та митної електронної інформації;

— підвищення оперативності вирішення митними органами завдань, покладених на них законодавством України, зменшення часових та фінансових витрат на інформаційно-пошукові, розрахункові та аналітичні роботи, формування належної звітності з фінансових операцій митних органів (контроль нарахування та стягнення митних платежів);

— забезпечення інформаційної взаємодії з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та недержавними установами (організаціями, підприємствами) — суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, митними та правоохоронними органами інших країн.

На рівні митного декларанта (митного брокера) на сьогодні застосовуються комерційні програмні продукти та інформаційні Інтернет-сервери для внутрішнього ведення документації ЗЕД та митного оформлення, одним з яких є комплекс програмних продуктів MD Office [45] (Додаток А):

1. QD Professional — це інструмент для ведення ефективної зовнішньоекономічної діяльності:

— висока швидкість і бездоганна якість заповнення вантажних митних декларацій;

— надбудова алгоритмів розрахунку митних платежів;

— повна база нормативних актів і документів, що регламентують зовнішньоекономічну діяльність.

Повна нормативна база, заповнення вантажної митної декларації (ВМД), мита й режимів, товарна номенклатура ЗЕД, алфавітно-предметний покажчик товарів, попередній розрахунок угод — перелік підсистем QD Professional.

Основні можливості програми QD Professional:

— Одержання повної довідки по товарах, залежно від мети їхнього переміщення через кордон (ставки мит і акцизів, дозвільні документи, попередження й застереження, попередній розрахунок платежів по заданих параметрах і ін.);

— Висока швидкість, зручність і простота при заповненні вантажних митних декларацій;

— Автоматичний розрахунок платежів і повний контроль при заповненні вантажних митних декларацій;

— Оперативне одержання інформаційно-довідкових і аналітичних матеріалів для мінімізації ризиків при експортно-імпортних операціях;

— Автоматичне формування звітів і додаткових документів для митного оформлення (довідка-розрахунок митної вартості, аркуш про впакування, акт про проведення митного огляду, реєстр документів і ін.);

— Одержання наочної й повної інформації про пункти пропуску через державний кордон (розташування на карті України, категорія пункту пропуску, вид транспорту, обмеження в пропуску товарів, укомплектованість контрольними службами та ін.);

— Постійно поповнювана база законодавчих і нормативно-правових актів, конвенцій і міжнародних угод, а також рекомендацій з питань здійснення ЗЕД.

Інформаційний блок програми QD Professional містить у собі близько 10 000 законодавчих і нормативно-правових актів, Конвенцій і міжнародних угод з питань здійснення ЗЕД. Інтегрований митний тариф, побудований на принципі взаємозв'язку коду товару по УКТ ЗЕД з адміністративними й економічними методами регулювання ЗЕД, дозволяє одержати детальну інформацію для митного оформлення будь-якого товару, з урахуванням мети його переміщення через митний кордон України. Це практично готове рішення, що містить у собі дані про ставки мита, акцизного збору, законодавчо встановлених пільгах при митному оформленні, необхідних дозвільних документах, а також висновок різноманітних попереджень для мінімізації ризиків при здійсненні різних операцій з товарами.

2. Програма AutoDoc™ (заповнювач бланків).

AutoDoc™ дає можливість:

— автоматизовано заповнювати митні транспортні документи;

— змінювати форми документів;

— створювати й підключати нові типи бланків;

— заповнювати документи по шаблону;

— обмінюватися даними із програмою митного декларування QDProтм.

Програма AutoDocтм розроблена НТФ «Інтес» для автоматизації процесу заповнення стандартних документів на стандартних бланках або маючих стандартний вигляд. До таких документів можуть відноситись, наприклад, провізні відомості (форма МД-5), декларації (форма МД-7), накладні малої швидкості (з-д накладні), авіа накладні й т.п.

3. PCenter™ (програма «Швидка бухгалтерія») автоматизує виписку рахунків, накладних, облік продажів і т.п.

PCenter™ дозволяє створювати й роздруковувати:

— платіжні доручення;

— рахунки-фактури;

— видаткові й податкові накладні;

— книгу обліку продажів;

— звіти по реалізації продукції;

— прайс-аркуші й пр.

Програма PCenter2 розроблена НТФ «Інтес» для ведення на комп’ютері найпростіших бухгалтерських операцій: виписки рахунків, накладних, обліку продажів і т.п. Програма працює під керуванням операційної системи Windows-98 або NT, вимагає процесора не нижче 486, оперативної пам’яті не менш 8 мегабайт і 2−3 мегабайти дискового простору. Настроювання параметрів програми, а також доступ до сервісних функцій здійснюється через основне меню — елемент «Система». Основними є функції програми, що забезпечують доступ до даних системи, включаючи додавання, зміну й видалення інформації, а також дозволяють підготувати й роздрукувати на принтері деякі види звітів.

4. Програма TSW Reports «Облік товарів на складі СВХ (ТЛС)» призначена обліку руху товарів на складах СВХ і ТЛС

Програма накопичує систематизує й зберігає інформацію про рух товарів на складах у наступних режимах:

— Поточний стан складу;

— Надходження товарів на склад;

— Випуск товару зі складу;

Програма дозволяє створювати наступні види звітної документації:

— Рух товарів на складі тимчасового зберігання;

— Товари, які зберігаються на складі СВХ (ТЛС);

— Акт розміщення товарів на складі й.т. д;

TSW Reports може використовуватися як для ведення обліку на складах тимчасового зберігання так і для митних ліцензійних складів.

Програма підтримує обмін даними в наступних форматах:

— Електронної копії для митних органів за кожний день (формат imfx).

— Збереження звітів у форматі Microsoft Excel.

Програма має бази довідкової інформації:

— Клієнти складу;

— Класифікатор вантажних відділів;

— Класифікатор документів;

— Класифікатор одиниць виміру;

— Класифікатор одиниць зберігання;

— Класифікатор валют;

— Класифікатор країн світу й територій;

— Класифікатор ТНЗЕД

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЯМИ МИТНОГО БРОКЕРА В ТОВ «АГРОС-КНК»

2.1 Організаційна структура та перелік послуг митного брокера

Митний брокер ТОВ «Агрос-КНК» засноване у 1998 році двома фізичними особами. Основна діяльність — митне посередництво у вигляді виконання послуг митного брокера на Хмельницькій митниці [43].

Організаційно, ТОВ «Агрос-КНК» є малим підприємством з штатом 5 осіб: директор, головний бухгалтер та 3 представники митного брокера з відповідними кваліфікаційннми свідоцтвами.

В Додатку Б наведені основні реєстраційні характеристики:

1. Основні реєстраційні характеристики ТОВ «Агрос- КНК» [43]

2. Виписка з реєстра митних брокерів на Хмельницькій митниці [43]

3. Ліцензія митного брокера ТОВ «Агрос-КНК»

Митний брокер ТОВ «Агрос-КНК» надає повний комплекс послуг з митного оформлення вантажів юридичних і фізичних осіб — суб'єктів зовнішнь-економічної діяльності:

— декларування товарів;

— надання митному органу документів і відомостей, необхідних для виконання митних процедур;

— пред'явлення митниці товарів і транспортних засобів для митного контролю;

— розрахунок і оплата митних платежів.

Відділ розташований безпосередньо в приміщенні митного терміналу. Це гарантує:

— оформлення документів в стислі терміни (як правило, за 1 робочий день);

— високий рівень сервісу (в одному комплексі працюють митники, брокери, експерти і контрольні служби);

— збереження вантажів (цілодобовий режим охорони);

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой