Аналіз виробничого потенціалу підприємства

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

  • Успішна діяльність на ринку багато в чому визначається потенціалом підприємства. При цьому вирішальну роль в економічному та соціальному розвитку не лише будь-якого підприємства, але і держави відіграє потенціал, якай в значній мірі і визначає економічну могутність держави в цілому. Тому удосконалення управління економічним потенціалом — є вважливим завданням підприємства
  • Однак розвиток в Україні глибокої кризи призвів до деградації промислово — виробничих основних фондів, значного погіршення технічного стану та використання організаційно-технічного потенціалу. За майже десять років ринкових перетворень в країні відбуваються складні соціально — економічні процеси, які також негативно впливають на стан потенціалу.

Технічний стан та низька ефективність використання наявного організаційно — технічного потенціалу підприємств в умовах реформування економіки свідчать про необхідність здійснення з боку держави рішучих заходів по підвищенню технічного рівня виробничого апарату на основі економічних методів управління.

Тому тема роботи є надзвичайно актуальною, особливо з огляду на її практичну спрямованість на дослідження галузі хлібобулочних виробів. Посилення конкуренції на ринку хлібопекарської продукції поряд з рядом проблем у розвитку галузі та погіршенням економіко-політичної ситуації в Україні вцілому визначило необхідність запровадження на підприємствах управління їх потенціалом.

Під час дослідження було поставлено мету дослідити теоретичні підходи до розуміння поляття потенціалу підприємства, його формування, розвитку та управління ним. Передбачено застосувати елементи управління потенціалом на виробничому підприємстві-обєкті досліджень.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

­ дослідити теоретичні основи управління виробничим потенціалом підприємства;

­ здійснити аналіз потенціалу підприємства та рівня його використання;

­ оцінити конкурентоспроможність потенціалу підприємства

­ визначити управлінське рішення щодо вдосконалення потенціалу підприємства";

­ обґрунтувати перспективи розвитку потенціалу підприємства.

Об'єктом дослідження є ВАТ «Поліссяхліб», що функціонує у хлібопекарній галузі.

Предмет дослідження — механізми обґрунтування заходів щодо управління потенціалом підприємства відповідно до можливостей підприємства щодо їх здійснення.

Інформаційною базою дослідження виступають статистичні дані щодо основних показників розвитку галузі хлібопродуктів та економіки країни загалом, статистична звітність ВАТ «Поліссяхліб», навчальні посібники та підручники з управління потенціалом та загального менеджменту.

В дослідженні використані методи групування, порівняння, аналізу та синтезу, визначення показників діяльності підприємства, побудови таблиць і графічного матеріалу.

Практична цінність дослідження полягає у розробленні пропозицій щодо підвищення ефективності використання потенціалу підприємства, використання яких забезпечить підприємству отримання очікавих вигід та довгострокову рівновагу діяльно.

В процесі дослідження було узагальнено існуючі підходи до визначення поняття потенціал підприємства та управління ним.

На основі проведених досліджень рівня потенціалу ВАТ «Поліссяхліб», його використання та оцінки його конкурентоспроможності, запропоновані заходи щодо управління потенціалом підприємства, реалізація яких на практиці дозволить досягти підвищення ефективності функціонування підприємства, врівноважити його потенціал та забезпечити його розвиток та ефективне використання.

  • 1. Теоретичні основи виробничого потенціалу підприємства
  • 1. 1 Необхідність управління виробничим потенціалом підприємства
  • управління конкурентоспроможність виробничий
  • Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potentia» і означає «приховані можливості», які в виробничій практиці завдяки праці можуть перейти в реальну дійсність.
  • Основний зміст поняття «потенціал підприємства» полягає в інтегральному відображенні поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи в такій спосіб корпоративні та суспільні інтереси.
  • Потенціал підприємства — це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має певні закономірності розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить ефективність економіки, темпи та якості її зростання. Отже, потенціал підприємства характеризується наступними рисами:
  • 1. Потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері економічної діяльності, причому не тільки реалізованими, а й нереалізованими з будь-яких причин.
  • 2. Можливості підприємства здебільшого залежать від наявності ресурсів та резервів (економічних, соціальних), не залучених у виробництво.
  • 3. Потенціал підприємства визначається не тільки наявними ресурсними можливостями, але ще й навичками різних категорій персоналу щодо його використання і отримання максимального доходу.
  • 4. Рівень і результати реалізації підприємницького потенціалу, а саме: обсяги виробленої продукції або отриманого прибутку визначаються також формою підприємництва і організаційною структурою управління.
  • Спираючись на основні характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його модель визначається наступними характеристиками:
  • ­ обсягами та якістю наявних ресурсів: кількістю зайнятих працівників, основними виробничими і невиробничими фондами, матеріальними запасами, фінансовими ресурсами і нематеріальними ресурсами — патентами, ліцензіями, інформацією, технологією;
  • ­ можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, іншими словами їх освітнім, кваліфікаційним, психофізіологічним та мотиваційним потенціалом;
  • ­ інформаційними можливостями, тобто можливостями підприємства генерувати і трансформувати інформаційні ресурси для використання їх у виробничій, комерційній та управлінській діяльності
  • ­ можливостями менеджменту оптимально використовувати наявні ресурси підприємства (професійною підготовкою, талантом, умінням створювати і оновлювати організаційні структури підприємства);
  • ­ інноваційними можливостями щодо оновлення техніко-технологічної бази виробництва, переходу на випуск нової конкурентноспроможної продукції, використання сучасних форм і методів організації та управління господарськими процесами;
  • ­ фінансовими можливостями залучення коштів, що їх бракує (кредитоспроможністю та внутрішньою і зовнішньою заборгованістю у сфері фінансів).
  • Разом усі ці можливості створюють сукупний (економічний та соціальний) потенціал підприємства, який стосовно аналогічного потенціалу будь-якого іншого підприємства відображає рівень його конкурентоспроможності.
  • Для цілей аналізу потенціалу підприємства в цілому його варто розділити на чотири категорії базовий, що забезпечує підприємству можливість досягнення основних комерційних цілей, створення економічних цінностей і одержання при цьому прибутків, пов’язаний з конкурентними перевагами підприємства; прихований — активи, що не являють конкретної переваги на сьогоднішньому етапі, хоча в перспективі можуть трансформуватися в базові кошти: кадровий потенціал, накопичений досвід роботи в певній сфері бізнесу; збитковий потенціал харакреризується споживанням ресурсів без отримання прибутку; пересічний потенціал характеризується наявністю в підприємства активів, що забезпечують ефективне використання інших потенціалів (ефективна система управління збутом, фінансами).

Зміни, що відбуваються в зв’язку з розвитком ринкових відносин в економіці країни, обумовлюють необхідність формування кожним підприємством стратегічних цілей, визначення ресурсів і розроблення плану дій з їх досягнення. Економічний потенціал є стратегічним ресурсом підприємства, який забезпечує його сталість у неадекватних умовах макросередовища, дозволяє нейтралізувати негативний вплив зовнішніх чинників. Тому одним із основних стратегічних завдань менеджменту є управління потенціалом підприємства.

Під управлінням виробничим потенціалом підприємства розуміється процес прийняття і здійснення управлінських рішень, спрямованих на раціональне використання, оптимізацію і нарощування економічного потенціалу підприємства з метою досягнення поставлених цілей і забезпечення стійкого функціонування і розвитку підприємства. Основними задачами управління економічним потенціалом підприємства є його формування, використання і відтворення.

Управління потенціалом у сучасних умовах підпорядковане системі принципів:

­ достатність для забезпечення конкурентоспроможності й стратегічного розвитку;

­ адаптивність до змін зовнішнього й внутрішнього середовища;

­ стабільність, обумовлена життєвим циклом підприємства й заданим періодом часу;

­ саморегулювання й саморозвиток відповідно до динаміки внутрішнього середовища;

­ гнучкість для забезпечення конкурентоспроможності й розвитку підприємства.

Управління потенціалом підприємства включає етапи:

1) формування інформаційного забезпечення та виявлення структури потенціалу:

­ виділення процесів і ресурсів, що входять до складу потенціалу: загальної системи управління, служби маркетингу, інноваційних змін та складових виробництва продукції;

­ встановлення місії та цілей організації;

2) аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища з метою виявлення конкурентних переваг та слабких сторін підприємства;

3) формування методики діагностики потенціалу: кількісна оцінка складових потенціалу, аналіз помилок і похибок, аналіз життєвого циклу підприємства та його продукції;

4) виявлення синергетичного впливу елементів один на одного та проведення інтегральної оцінки конкурентоздатності підприємства (конкурентоспроможності продукції, конкурентних переваг та споживчої цінності);

5) формування загальної та локальних стратегій зміцнення й розвитку потенціалу підприємства (планування поточної діяльності, стратегічне планування виробничої програми);

6) використання механізму контролінгу з метою коригування поставлених цілей;

7) моніторинг використання потенціалу з метою забезпечення економічної стабільності.

Таким чином, управління процесом формування потенціалу підприємства в умовах нестабільності та непередбачуваності подій є надзвичайно важливим, адже дає змогу проаналізувати вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища та передбачити наявність потенційних загроз і можливостей їх усунення.

1.2 Особливості, основні вимоги та важелі управління потенціалу

Формування потенціалу підприємства — це процес ідентифікації та створення спектру підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення.

Процес формування потенціалу підприємства є одним з напрямків його економічної стратегії і передбачає створення й організацію системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних і оперативних цілей діяльності підприємства.

При формуванні потенціалу підприємства слід враховувати загальні постулати:

§ потенціал підприємства — це складна система пересічних характеристик його елементів, причому останні можуть тією чи іншою мірою заміщати один одного, тобто є альтернативними;

§ потенціал підприємства не можна сформувати на базі механічного додавання елементів, оскільки він є динамічним угрупуванням;

§ під час формування потенціалу підприємства діє закон синергії його елементів;

§ потенціал підприємства у вищих формах його виявлення може самостійно трансформуватися з появою нових складових елементів;

§ елементи потенціалу підприємства мають функціонувати oднoчaсно і в сукупності, бо закономірності розвитку можливостей підприємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їхньому поєднанні, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами;

§ усі елементи потенціалу об'єктивно пов’язані з функціонуванням і розвитком підприємства, тобто, з одного боку, вони підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, а з іншого — вони чутливі до досягнень науково-технічного прогресу;

§ складові потенціалу підприємства мають бути адекватними характеристикам продукції і послуг, що виробляються на підприємстві.

Структура потенціалу підприємства — це відносно стійкий спосіб організації елементів потенціалу, що розкриває його будову, елементний склад, спосіб формування та розвитку. Відповідно до цього саме поняття «структура потенціалу» має характеризуватися такими основними рисами: стійкість, стабільність, гнучкість, пропорційність, збалансованість тощо

Об'єктні складові потенціалу пов’язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Вони споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі у процесі функціонування. До них належать: інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал та потенціал відтворення.

Інноваційний потенціал — сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.

Виробничий потенціал — наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення і використання факторів виробництва з метою максимізації обсягу продукції (послуг). Його треба також сприймати як сукупність ресурсів, що функціонують і здатні виробляти певний обсяг продукції.

Фінансовий потенціал — обсяг власних, позичених, залучених фінансових ресурсів підприємства, якими воно може розпоряджатися для здійснення поточних і перспективних витрат. Основними складовими фінансового потенціалу є інвестиції, які необхідні для простого і розширеного відтворення.

Відтворення потенціалу підприємства — це процес безперервного відновлення всіх його складових. Просте відтворення здійснюється в незмінних обсягах для відновлення спожитих факторів виробництва і забезпечення безперервності його функціонування. Розширене відтворення потенціалу підприємства передбачає кількісний та якісний розвиток факторів виробництва та інших складових потенціалу, котрі забезпечують вищу результативність його діяльності. У межах розширеного відтворення відокремлюють.

Суб'єктні складові пов’язані із суспільною формою їх виявлення. Вони не споживаються, а становлять передумову, загальноекономічний, загальногосподарський соціальний чинник раціонального споживання об'єктних складових. До суб'єктних складових потенціалу підприємства відносяться:

Науково-технічний потенціал — узагальнююча характеристика рівня наукового забезпечення виробництва (науки, техніки, технології, інженерної справи, виробничого досвіду, можливостей та ресурсів, у тому числі науково-технічних кадрів, які є в розпорядженні підприємства для розв’язання науково-технічних проблем.

Управлінськнй потенціал — це навички та здібності керівників усіх рівнів управління з формування, організації, створення належних умов для функціонування та розвитку соціально-економічної системи підприємства. У найзагальнішому вигляді він є інтеграцією функціонально-структурних та нематеріальних елементів.

Потенціал організаційної структурн управління — це загальнокорпоративний управлінський (формальний та неформальний) механізм функціонування підприємства, який втілює в собі рівень організації функціональних елементів системи та характер взаємозв'язків між ними.

У зв’язку з тим, що формування потенціалу підприємства є складним динамічним процесом, орієнтованим на максимальну взаємодію з зовнішнім середовищем і забезпечення високої якості реалізації, важливо визначити, які саме фактори обумовлюють розвиток його елементів і впливають на їхню збалансованість і ефективність використання.

Очевидно, що в основі побудови системи цих факторів повинен лежати принцип сфери впливу на елементи потенціалу, відповідно до якого усі фактори можна класифікувати на зовнішні і внутрішні відносно формування та розвитку потенціалу.

До зовнішніх факторів відносяться економічні, соціальні, політичні, юридичні умови, вплив яких визначається обмежувальними або стимулюючими заходами з боку різних державних органів, банків, інвестиційних компаній, суспільних груп, політичних сил тощо. Такими заходами, як правило, виступають податкові, процентні ставки, законодавчі, етичні, суспільні норми, політичний тиск.

До внутрішніх факторів відноситься, насамперед, стратегія підприємства, для реалізації якої формується потенціал, досвід і навички менеджерів, необхідні для реалізації намічених планів, принципи організації та ведення бізнесу, якими керуються на підприємстві, моральні цінності й амбіції керівників, а також загальноприйняті в рамках підприємства цінності та культура.

Рішення щодо формування потенціалу орієнтовані на майбутнє і тому базуються на певних передумовах, які визначаються потребами клієнтів і впливають на якість «виходу», пов’язані з конкурентами, тому що ресурсний потенціал підприємства втрачає свою цінність саме під їх тиском, пов’язані з загальноприйнятими настановами всередині підприємства (внутрішні передумови).

Економічний потенціал є інтегральною моделлю потенціалів, яку можна представити як багаторівневу структурну модель. Ефективне використання економічного потенціалу означає можливість для підприємства одночасно і раціонально використовувати всі наявні ресурси для досягнення високих кінцевих результатів і задоволення потреб в якісній продукції.

З використанням перерахованих властивостей, підходів, факторів і передумов запропонована багаторівнева структурна модель формування потенціалу підприємства (рис 1. 1). Матеріальною основою є фінансові ресурси, відбиті в балансі підприємства, а величина потенціалу — це результат їхніх сукупних зусиль, виражений потенційним прибутком, що залишається в розпорядженні підприємства.

Застосований підхід до формування величини економічного потенціалу припускає виділення проміжних рівнів узагальнення потенційних можливостей підприємства.

Нижнім рівнем є виробничий потенціал, що представляє здатність виробничої системи виробляти матеріальні блага, використовуючи ресурси виробництва та формується як результат використання і взаємодії техніко-технологічного, інформаційного, інфраструктурного, організаційного, кадрового елементів, а результатом його реалізації є фактичний і потенційний обсяг виробництва продукції.

Рис. 1.1. Модель формування потенціалу підприємства

Сполучною ланкою між нижнім виробничим і загальним інституціональним рівнями виступає ринковий потенціал, який формується як результат прояву компетенцій виробництва (виробничого потенціалу) та рівня ділової активності підприємства, необхідних для задоволення потреб ринку в певному обсязі продукції в умовах існуючого маркетингового середовища.

1. 3 Розвиток потенціалу підприємства та концептуальні підходи до управління ним

Характерними рисами розвитку потенціалу підприємства як економічної системи є:

комплексність проблем і необхідність їхнього вивчення в єдності технічних, економічних, соціальних, психологічних, управлінських і інших аспектів;

ускладнення розв’язуваних проблем і об'єктів;

зростання кількості зв’язків між об'єктами;

динамічність ситуацій, що змінюються;

дефіцитність ресурсів;

підвищення рівня стандартизації й автоматизації елементів виробничих і управлінських процесів;

глобалізація конкуренції, виробництва, кооперації і т.д. ;

* посилення ролі управлінського фактора й ін.

При цьому використовуються такі основні наукові підходи:

1. Системний підхід передбачає на основі маркетингових досліджень спочатку формуються параметри виходу — товару або послуги: що робити, з якими показниками якості, з якими витратами, для кого, у які терміни, за якою ціною? Параметри виходу повинні бути конкурентоспроможними. Потім визначаються параметри входу: які потрібні ресурси й інформація для реалізації внутрішніх бізнес-процесів? Потреба в ресурсах і інформації прогнозується після вивчення вимог до організаційно-технічного потенціалу підприємства (рівня техніки, технології, організації виробництва, праці й управління) та параметрів зовнішнього середовища (політичного, економічного, технологічного, соціально-демографічного, культурного середовища країни й інфраструктури даного регіону). Зворотний комунікаційний зв’язок необхідний для адаптації потенціалу до зміни вимог клієнтів, параметрів ринку, появі новинок тощ.

Для забезпечення високої якості кінцевого результату реалізації потенціалу (виходу) необхідно забезпечити високу якість ресурсів і інформації на вході, високу якість реалізації процесу та взаємодії з зовнішнім середовищем: оцінка якості «виходу» дорівнює нижчій оцінці попередніх елементів. При цьому спочатку формулюються вимоги до «виходу» системи, потім — до «входу» і зовнішнього середовища і в кінці - до реалізації внутрішніх бізнес-процесів.

2. Маркетинговий підхід передбачає орієнтацію можливостей підприємства на споживача, формування елементів потенціалу повинне ґрунтуватися на аналізі та прогнозуванні ринкових потреб, аналізі та прогнозуванні конкурентоспроможності та конкурентних переваг і т.д. При застосуванні маркетингового підходу пріоритетами вибору критеріїв формування потенціалу підприємства є підвищення якості кінцевого результату реалізації потенціалу (виходу системи) відповідно до потреб споживачів та економія ресурсів у споживачів за рахунок підвищення якості всіх елементів потенціалу та, як наслідок, підвищення якості кінцевої продукції або послуги.

3. Функціональний підхід передбачає пошук зовсім нових, оригінальних технічних рішень для задоволення існуючих або потенційних потреб, які розглядаються як сукупність функцій, які потрібно виконати для їх задоволення. Після визначення функцій (маркетингові, наукові дослідження, постачання, виробництво) визначається кілька альтернативних варіантів формування потенціалу для їхнього виконання та вибирається той, що забезпечує максимальну ефективність сукупних витрат. Застосування даного підходу дозволяє найбільш повно задовольняти нові потреби і забезпечувати стійку конкурентну перевагу.

Відтворювальний підхід орієнтований на постійне поновлення виробництва продукції з меншої ресурсоємністю та вищою якістю порівняно з аналогічною продукцією на даному ринку для задоволення потреб клієнтів. Основним елементом даного підходу є обов’язкове застосування бази порівняння (показників кращої аналогічної продукції, скоректованих до початку освоєння нової продукції) в процесі планування відтворювального процесу.

Інноваційний підхід орієнтований на активізацію інноваційної діяльності, засобами якої повинні бути фактори виробництва й інвестиції.

Нормативний підхід полягає у встановленні для найважливіших елементів потенціалу нормативів якості та ресурсоємності продукції, завантаженості технічних об'єктів, параметрів ринку і т.д.; ефективності використання ресурсного потенціалу; щодо розробки й ухвалення управлінських рішень.

7. Комплексний підхід передбачає необхідність урахування технічних, екологічних, економічних, організаційних, соціальних, психологічних і інших аспектів діяльності підприємства. Якщо навіть один з аспектів залишити поза увагою, то проблема не буде цілком вирішена.

Інтеграційний підхід націлений на дослідження посилення взаємозв'язків, об'єднання та посилення взаємодії між окремими його елементами.

Динамічний підхід пов’язаний з необхідністю розгляду потенціалу в діалектичному розвитку, у встановленні причинно-наслідкових зв’язків і співпідпорядкованості на основі проведення ретроспективного аналізу поведінки аналогічних систем на деякому тимчасовому відрізку.

Оптимізаційний підхід реалізується через визначення кількісних оцінок і встановлення залежності між окремими елементами потенціалу за допомогою економіко-математичних і статистичних методів обробки інформації.

Адміністративний підхід передбачає регламентацію функцій, прав, обов’язків, нормативів якості, витрат, пов’язаних з реалізацією елементів потенціалу, у нормативних актах за допомогою методів примушування.

Поведінковий підхід грунтується на підвищенні ефективності сукупного потенціалу за рахунок підвищення ефективності його кадрової складової.

Ситуаційний підхід заснований на альтернативності досягнення цілей і забезпеченні максимальної адаптації до умов конкретної ситуації в процесі формування потенціалу.

Структурний підхід у процесі розвитку потенціалу заснований на його структуризації і визначенні значимості, пріоритетів серед елементів потенціалу з метою встановлення раціональності співвідношення і підвищення обґрунтованості розподілу ресурсів між ними.

2. Аналіз потенціалу підприємства і рівня його використання (на прикладі ВАТ «ПОЛІССЯХЛІБ»)

2.1 Загальна характеристика підприємства

Повна назва підприємства, що є об'єктом дослідження — Відкрите акціонерне товариство «Поліссяхліб». Розташоване за адресою 33 010, м. Рівне, вул. Макарова, 14; тел (0362) 63−24−33, факс (0362) 62−83−48.

Форма власності підприємства характеризується як колективна. Засновником Товариства є держава в особі регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненській області. Акціонерами Товариства є: територіальна громада міста Рівного; юридичні особи різних форм власності та фізичні особи України і інших країн, які набули право власності на акції Товариства в процесі приватизації, випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів. Таким чином частка акцій ВАТ «Поліссяхліб» є в комунальній власності міста (територіальній громаді м. Рівне належить 25,99% акцій від їх загальної кількості), а працівники підприємства стали його співвласниками, ставши акціонерами підприємства. Кількість акціонерів (засновників) — фізичних осіб 342, яким належить 74,01% акцій від їх кількості.

Статутний фонд Товариства становить 758 190 грн., поділений на 3 032 760 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна.

Рішення спорудити хлібозавод проектної потужності 63 т. продукції на добу було прийнято з метою зняття проблеми повного забезпечення хлібобулочними виробами мешканців м. Рівне. Таке підприємство побудоване й здане в експлуатацію 28 грудня 1990 р. В подальшому на базі державного Рівненського хлібозаводу № 3 шляхом перетворення засноване ВАТ «Поліссяхліб».

Таким чином ВАТ «Поліссяхліб» засновано відповідно наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 14. 03. 97 № 162 шляхом перетворення державного підприємства Рівненський хлібозавод № 3 у відкрите акціонерне товариство «Поліссяхліб», відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10. 07. 1996 року № 209/96 — ВР та Постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1099 «Про затвердження порядку перетворення державних підприємств і підприємств із змішаними формами власності у відкриті акціонерні товариства».

ВАТ «Поліссяхліб» належить до харчового сектору економіки, хлібопекарної галузі, основний вид його економічної діяльності класифікується як виробництво хлібобулочних виробів. У Статуті Товариства визначено, що головними видами діяльності підприємства є виготовлення, реалізація та перевезення хлібобулочних, кондитерських, сухарних та інших продуктів харчування, а також оптова і роздрібна торгівля товарами народного споживання власного виробництва та інших виробників. Крім цього предметом діяльності є організація фірмових магазинів з продажу хлібобулочних, кондитерських, сухарних та інших продуктів харчування власного виробництва та інших виробників, надання транспортних послуг для централізованої доставки хлібобулочних та кондитерських виробів у торгівельну мережу тощо.

ВАТ «Поліссяхліб» діє у сформованій галузі з відносно стабільною технологією. Основною продукцією підприємства є хлібобулочні, кондитерські, сухарні вироби. З 2010 року поряд з іншими видами продукції освоєно виробництво води питної газованої та напоїв безалкогольних. Тому ВАТ «Поліссяхліб» можна вважати диверсифікованим підприємством.

Планова потужність підприємства становить 42 т. за добу, фактична завантаженість діючих потужностей — 48,4%. В даний час асортимент хліба та хлібобулочних виробів складає більше 50 найменувань. З 2009 року поряд з іншими видами продукції освоєно виробництво води питної газованої та напоїв безалкогольних, яких налічується більше 20 найменувань, з 2011 р. підприємство освоїло виробництво квасу.

2.2 Аназіз динаміки основних техніко-економічних показників ВАТ «Поліссяхліб»

Основні техніко-економічні показники діяльності ВАТ «Поліссяхліб» наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Динаміка основних техніко-економічних показників ВАТ «Поліссяхліб»

Показники

Значення за роками

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення

2009

2010

2011

2012

2010−2009

2011−2010

2012−2011

2010−2009

2011−2010

2012−2011

1

Обсяг виробленої продукції:

2

хліб та хлібобулочні вироби, т

11 546

9447

9362

7959

-2099

-85

-1403

-18,18

-0,90

-14,9

3

вода питна газована, пляшок по 1,5 л

6684

4254

11 178

15 658

-2430

6924

4480

-36,36

162,76

40,08

4

напої безалкогольні, пляшок по 1,5 л

147 374

153 702

241 846

93 164

6328

88 144

-148 682

4,29

57,35

-61,5

5

Обсяг виробленої продукції, тс. грн., в т. ч. :

14 219,5

15 752,6

16 162,2

15 339,5

1533,1

409,6

-822,7

10,78

2,60

-5,09

6

хліб та хлібобулочні вироби, тис. грн.

14 107,1

15 636,1

15 944,2

15 218

1529

308,1

-726,2

10,84

1,97

-4,55

7

вода питна газована, тис. грн.

4,8

3

8

17,4

-1,8

5

9,4

-37,50

166,67

117,5

8

напої безалкогольні, тис. грн.

107,6

113,5

210

104,1

5,9

96,5

-105,9

5,48

85,02

-50,4

9

Середньоденний випуск продукції:

10

а) хліб та х/б вироби, т

31,63

25,88

25,65

21,81

-5,75

-0,23

-3,84

-18,18

-0,90

-14,9

11

б) вода питна газ. та напої б/а, пляшок

422,08

432,76

693,22

298,14

10,68

260,46

-395,1

2,53

60,19

-56,9

12

Валовий дохід від реалізації продук, т. грн.

18 062,5

19 973,7

20 440

19 374,2

1911,2

466,3

-1065,8

10,58

2,33

-5,21

13

Чистий дохід від реалізації продукц, т. грн.

15 052,1

16 644,8

17 033,3

16 145,2

1592,7

388,5

-888,1

10,58

2,33

-5,21

14

Середньоспискова чисельність працівників, осіб

270

274

284

274

4

10

-10

1,48

3,65

-3,52

15

Середньорічна продуктивність праці одного працівника, тис. грн.

52,66

57,49

56,91

55,98

4,83

-0,58

-0,93

9,16

-1,01

-1,63

16

Фонд оплати праці, тис. грн.

2855,9

3298,5

4553,5

4000,6

442,6

1255

-552,9

15,50

38,05

-12,1

17

Середньомісячна заробітна плата працівників, грн.

881,45

1003,19

1336,1

1216,73

121,74

332,93

-119,39

13,81

33,19

-8,94

18

Собівартість реалізованої продукції, т. грн.

12 640,6

13 736,6

13 270,5

12 213,1

1096

-466,1

-1057,4

8,67

-3,39

-7,97

19

Собівартість продукції за елементами витрат, тис. грн.

14 147,7

15 757,5

15 989,3

15 130,2

1609,8

231,8

-859,1

11,38

1,47

-5,37

20

Витрати на 1 грн. реалізованої продук, грн.

0,84

0,83

0,78

0,76

-0,01

-0,05

-0,02

-1,73

-5,60

-2,91

21

Витрати на 1 грн. виробленої продукц, грн.

0,995

1,000

0,989

0,986

0,01

-0,01

0,00

0,54

-1,10

-0,30

22

Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн. :

23

первісна

7674,25

8278,15

8785,6

9125,15

603,9

507,45

339,55

7,87

6,13

3,86

24

залишкова

4934,1

5056,55

5004,7

4877,85

122,45

-51,85

-126,8

2,48

-1,03

-2,53

25

Фондовіддача, грн/грн.

2,88

3,12

3,23

3,14

0,23

0,11

-0,08

8,10

3,66

-2,62

26

Фондоємністиь, грн/грн.

0,35

0,32

0,31

0,32

-0,03

-0,01

0,01

-7,49

-3,53

2,69

27

Валовий прибуток, тис. грн.

2411,5

2908,2

3762,8

3932,1

496,7

854,6

169,3

20,60

29,39

4,50

28

Прибуток до оподаткування

192,3

186,0

170,6

150,0

-6,3

-15,4

-20,6

-3,28

-8,28

-12,1

29

Чистий прибуток, тис. грн.

15,3

15,6

2

0,2

0,3

-13,6

-1,8

1,96

-87,18

-90,0

30

Рентабельність виробництва, %

1,52

1,35

1,29

1,23

-0,17

-0,07

-0,06

-10,99

-5,06

-4,46

Так помітно, що протягом 2009−2011 років підприємство функціонувало більш-менш стабільно, спостерігалося певне зниження обсягів виробництва хлібобулочних виробів, що проте не впливало на загальне зростання обсягів виробництва продукції, що у 2010 році зріс порівняно з попереднім роком на 10,78%, а в 2011 — на 2,6%. В цей період зростала середньоспискова чисельність працівників, їх продуктивність праці та середньомісячна заробітна плата. Витрати на 1 грн. виробленої продукції зменшились. Але у 2012 році відбулося значне погіршення всіх техніко-економічних показників ВАТ «Поліссяхліб». Обсяг виробленої продукції зменшився на 5%. Підприємство ледве покрило свої витрати і майже не отримало чистого прибутку (209,3 грн.).

Причиною такої негативної тенденції може бути вплив факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, а також їх поєднання. Так негативний вплив на діяльність ВАТ «Поліссяхліб» може бути пов’язаний з дією не залежних від підприємства факторів:

1) підвищення конкуренції на ринку діяльності підприємства (зокрема активна рекламна діяльність ТзОВ «Хлібодар», поява приватних пекарень);

2) збільшення рівня інфляції;

3) державне регулювання цін на види продукції, які виготовляються з сировини галузі сільського господарства (граничний рівень рентабельності для виробників 5%).

Проте підприємство має ряд переваг та сильних сторін. При випічці хлібобулочних виробів на ВАТ «Поліссяхліб» дотримуються п’яти принципів: натуральна сировина, старовинні рецепти, екологічно чиста вода із власної глибинної свердловини, традиційні технології і тепло людських рук. Продукція виготовляється з використанням натуральних харчових інгредієнтів без шкідливих для організму домішок за умови суворого дотримання санітарно-гігієнічних вимог. На підприємстві повернулися до старовинних рецептів приготування тіста на густих опарах. Крім того, ВАТ «Поліссяхліб» принципово працює тільки на вітчизняному обладнанні. Це дає змогу забезпечити збереження всіх смакових якостей справжнього хліба. З цього приводу існує навіть гасло — «Традиції збережено!».

Повний цикл виробництва становить 8 годин. У атестованій лабораторії підприємства 4−8 разів за зміну контролюють якість хлібобулочних виробів. Ведеться також суворий контроль сировини, що надходить на завод. На підприємстві діє система управління якістю ІSО — 9001.

За якість товарів і послуг підприємство неодноразово одержувало нагороди, зокрема з 2011 р. ВАТ «Поліссяхліб» щороку є лауреатом Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України». Хлібобулочна продукція цього підприємства входить в сотню найкращих товарів України в номінації «Продовольчі товари».

Забезпечення відповідних темпів росту виробництва, підвищення економічного рівня виробництва в цілому стало можливим завдяки переоснащенню технологічних ліній, відтворенню відповідних технологічних режимів та вдалому підбору асортименту продукції, котрий завойовує ринок. ВАТ «Поліссяхліб» працює для того, щоб продукція була корисною, смачною та доступною для широкого кола споживачів. Основою його стратегічного розвитку є:

націленість на задоволення потреб споживачів (покращувати та стабілізувати якість продукції, вдосконалювати та розширяти асортимент за рахунок створення елітної продукції, розрахованої на відповідного покупця, освоєння випуску нової нетрадиційної продукції);

різносторонній розвиток маркетингової діяльності;

підтримка вітчизняного товаровиробника;

впровадження комплексної системи управління якістю ISO 9001.

Основними цілями підприємства та його планами щонайменше на рік є розширення асортименту та полiпшення якостi випущеної продукцiї, створення елiтної продукцiї, освоєння додаткових видiв продукцiї, в тому числi i нетрадицiйної, а також впровадження упаковки готової продукцiї в полiетиленову плiвку з власним логотипом та штрихкодом.

В Рівненській області діє 23 хлібозаводи, які виробляють близько 90% від всього виробництва хліба, решта 10% припадає на малі підприємства. Близько 60% хліба випікається безпосередньо у Рівному, де найбільші обсяги виробництва припадають на ВАТ «Поліссяхліб» та «Рівнехліб». Усіх виробників хлібобулочної продукції м. Рівне можна розділити на 2 групи: великі підприємства (заводи) та невеликі пекарні. До першої групи відносяться: ВАТ «Поліссяхліб» — 36%, ВАТ «Рівнехліб» — 21%, ТзОВ «Хлібодар» — 14% та КП Хлібокомбінат РРСС-9%. Таким чином можна зробити висновок, що змагання між виробниками хлібобулочних виробів відбувається на ринку досконалої конкуренції.

При цьому з 2009 р. спостерігається щорічне зменшення частки ринку ВАТ «Поліссяхліб». Це пов’язане значною мірою з діяльністю міні-пекарень, більшість яких працює в тіні (на ринку міста представлена значна частка хліба невідомого походження), а також з активізацією конкуренції з боку ТзОВ «Хлібодар», частка ринку якого постійно зростає та інших хлібозаводів, які відновили свою діяльність в Рівненській області та сусідніх областях.

Підприємство ВАТ «Поліссяхліб» знаходиться на ринку досить давно і зайняло значну його частину. На даний момент споживачами продукції підприємства залишається близько 35% населення міста, тобто хлібобулочні вироби ВАТ «Поліссяхліб» є досить конкурентоздатним. Але як і в кожного підприємства, на заводі існує ряд проблем, які постають перед ним у сучасних умовах господарювання, та перешкоджають здійсненню ефективної маркетингової діяльності, особливо у сфері формування ринкової пропозиції.

Таким чином перед керівництвом ВАТ «Поліссяхліб» стоїть дуже важливе та досить непросте завдання в умовах посилення конкурентної боротьби на ринку підвищити свою конкурентоспроможність та досягти певних конкурентних переваг, зокрема перед ТзОВ «Хлібодар», що на сучасному етапі виступає досить потужним конкурентом підприємства. Щоб забезпечити виконання цього завдання важливо проаналізувати сильні та слабкі сторони внутрішнього середовища ВАТ «Поліссяхліб» та відповідність його потенціалу тим вимогам та змінам зовнішнього середовища.

2. 3 Оцінка вартості потенціалу підприємства та показники його використання

Використовуючи вітчизняні методичні підходи, розрахуємо вартість потенціалу підприємства та дамо оцінку рівня його використання в динаміці.

Вихідна інформація для оцінки вартості потенціалу підприємства і рівня його використання наведена в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Вихідна інформація для розрахунку вартості потенціалу ВАТ «Поліссяхліб» і показників його використання

№ з/п

Показники

Одиниці виміру

Умовні позначення

Роки

2009

2010

2011

2012

1.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів

тис. грн

Ф

4934,1

5056,6

5004,7

4877,9

2.

Коефіцієнт капіталізації

дол. од.

Ен

0,15

0,15

0,15

0,15

3.

Нормовані оборотні засоби

тис. грн

НОЗ

1188,8

1086,1

1199,5

1380,5

4.

Коефіцієнт витягу продукції з оборотних засобів

дол. од.

Кв

0,8

0,81

0,82

0,82

5.

Сумарна вартість нематеріальних активів

тис. грн

На

1,3

1,1

1,4

2,0

6.

Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу

осіб

r

270

274

284

274

7.

Продуктивність праці на 1-го працівника ПВП

тис. грн.

ПП

55,75

60,75

59,98

58,92

8.

Товарна продукція у порівняльних цінах

тис. грн.

ТП

15 052,1

16 644,8

17 033,3

16 145,2

9.

Фондоозброєність в розрахунку на 1-го працівника ПВП

тис. грн.

Фо

18,27

18,45

17,62

17,80

10.

Витрати на управління

тис. грн.

УП

1087,9

1181,7

1378,7

1263,8

11.

Балансовий прибуток

тис. грн.

БП

192,3

186

170,6

150,0

12.

Повна собівартість товарної продукції

тис. грн.

Стп

14 147,7

15 757,5

15 989,3

15 130,2

На основі методики вартісної оцінки розміру складових елементів потенціалу підприємства визначено розмір складових елементів потенціалу ВАТ «Поліссяхліб»:

1. Потенціал основних фондів (ФП) визначається за формулою:

ФП=Ф*Ен, (2. 1)

де Ф — середньорічна вартість основних виробничих фондів;

Ен — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

ФП2009=4934,1*0,15=740,1 тис. грн.

ФП20010=5056,6*0,15=758,5 тис. грн.

ФП2011=5004,7*0,15=750,7 тис. грн.

ФП2012=4877,9*0,15= 731,7 тис. грн.

2. Потенціал оборотних фондів (ОП):

ОП=НОЗ*Кв, (2. 2)

де НОЗ — річний обсяг матеріалів;

Кв — коефіцієнт витягу продукції із ресурсної маси, який визначається відношенням вартості матеріальних ресурсів, використаних на виробництво продукції, до загальної вартості матеріальних ресурсів, спожитих підприємством.

ОП2008 =1188,8*0,8=951,0 тис. грн.

ОП2009=1086,1*0,81=879,7 тис. грн.

ОП2010 =1199,5*0,82=983,6 тис. грн.

ОП2011 =1380,5*0,82=1132,0 тис. грн.

3. Потенціал нематеріальних активів (НП):

НП= (На*Ен), (2. 3)

де На — експертна оцінка вартості нематеріальних активів та вартість землі, яка вираховується згідно з методикою, прийнятою на державному рівні.

Так потенціал нематеріальних активів у 2009 р. становив:

НП2009=1,3*0,15=0,2 тис. грн.

Потенціал нематеріальних активів за 2010−2012 рр. розраховується аналогічно.

4. Матеріально-технічний потенціал підприємства визначаємо за формулою:

МТП=ФП+ОП+НП (2. 4)

МТП2003=740,1+ 951,0+0,2=1691,4 тис. грн.

Матеріально-технічний потенціал підприємства за 2010−2012 рр. розраховується аналогічно.

5. При розрахунку потенціалу технологічного персоналу спочатку проводиться оцінка живої праці (тобто одного середньоспискового працівника) встановленням його фондового аналога у вартісному обчисленні за формулою:

А=Пп. *(Фо/Пп), (2. 5)

де, А — оцінка одиниці живої праці;

Пп — продуктивність праці одного працівника;

Фо — зміна фондоозброєнності праці одного працівника у базовому періоді;

Пп — зміна продуктивності праці одного працівника у базовому періоді.

Так, оцінка одиниці живої праці на ВАТ «Поліссяхліб» у 2004 році становила:

А2010=58,92*((30,21−28,42)/(60,75−55,75)) = 2 тис. грн.

Величину потенціалу технологічного персоналу (ПТП) визначаємо за формулою:

ПТП=А*Ч*Нт, (2. 6)

де Ч — середньорічна чисельність ПВП;

Нт — коефіцієнт реалізації потенціалу технологічного персоналу, що приймається на рівні нормативу ефективності капітальних вкладень.

Тобто,

ПТП2010 = 2*274*0,15= 90,0 тис. грн.

Аналогічно розраховуються оцінка одиниці живої праці та потенціал технологічного персоналу у 2011−2012 рр.

6. Ресурсний потенціал розраховуємо як:

РП=МТП+ПТП (2. 7)

Таким чином величина ресурсного потенціалу ВАТ «Поліссяхліб» у 2010 році становила:

РП2010 =1638,4+90,0=1728,3 тис. грн.

Ресурсний потенціал за 2010−2012 рр. розраховується аналогічно.

7. Обсяг потенціалу підприємства (ПП) — це інтегральний показник:

ПП=ВП+ІП+ФінП+УП+МП+НТП+ПОСУ+Пінфінфр (2. 8)

де УП — управлінський потенціал;

ФінП — фінансовий потенціал;

МП — маркетинговий потенціал;

НТП — науково-технічний потенціал;

ПОСУ — потенціал організаційної системи управління;

Пінф — інформаційний потенціал;

Пінфр — інфраструктурний потенціал.

Вартість потенціалу ВАТ «Поліссяхліб» обчислено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Оцінка вартості потенціалу ВАТ «Поліссяхліб»

№ з/п

Показники

Одиниці виміру

Умовні позначення

Роки

2009

2010

2011

2012

1.

Потенціал ОВФ

тис. грн

ФП=Ф*Ен

740,1

758,5

750,7

731,7

2.

Потенціал оборотного капіталу

тис. грн

ОП=НОЗ*Кв

951,0

879,7

983,6

1132,0

3.

Потенціал нематеріальних активів

тис. грн

НП=НА*Ен

0,2

0,2

0,2

0,3

4.

Матеріально-технічний потенціал

тис. грн

МТП=ФП+ОП+НП

1691,4

1638,4

1734,5

1864,0

5.

Оцінка одиниці живої праці

тис. грн

А=ПП*(ДФо / ДПП)

-

2

65

-10

6.

Трудовий потенціал

тис. грн

ПТ=А*r*Ен

-

90,0

2758,3

-414,7

7.

Ресурсний потенціал

тис. грн

РП=МТП+ТП

-

1728,3

4492,8

1449,3

8.

Виробничий потенціал

тис. грн

ВП=РП+ІП

-

1728,3

4492,8

1449,3

9.

Управлінський потенціал

тис. грн

УП

1087,9

1181,7

1378,7

1263,8

10

Потенціал підприємства

тис. грн

Пп=ВП+УП

-

2910,0

5871,5

2713,1

Оцінка вартості потенціалу ВАТ «Поліссяхліб» значно відрізняється по роках. Так у 2011 році спостерігається максимальна вартість потенціалу підприємства, що перевищує оцінку його вартості у попередньому та наступному роках майже в двічі і становить 5871,5 тис. грн.

Така ситуація склалася переважно за рахунок високого трудового потенціалу, що пояснюється тим, що при значному зменшенні фондоозброєності на одного працівника у 2011році (на 4,5%) продуктивність праці працівників знизилася лише на 1,3%. Така ситуація сприяла встановленню оцінки одиниці живої праці на рівні 65 тис. грн., що і в загальному підсумку спричинило високу оцінку трудового потенціалу та потенціалу підприємства вцілому.

У 2012 році ситуація на ВАТ «Поліссяхліб» різко змінилася. Не зважаючи на зростання фондоозброєності праці, її продуктивність зменшилася, що дає змогу визначити оцінку одиниці живої праці як -10 тис. грн. Таким чином трудовий потенціал підприємства теж характеризується відємним значенням: -414,7 тис. грн., що значно зменшує потенціал підприємства вцілому.

Загалом, на ВАТ «Поліссяхліб» спостерігається зростання вартості матеріально-технічного потенціалу, зокрема завдяки збільшенню потенціалу оборотного капіталу, незважаючи на те, що потенціал основних виробничих фондів зменшується. Така зміна структури матеріально-технічного потенціалу, при якій зростає частка потенціалу оборотного капіталу і зменшується частка потенціалу основних фондів, може розглядатися як позитивна тенденція пожвавлення економічної діяльності.

Управлінський потенціал ВАТ «Поліссяхліб» протягом 2009−2012 рр. не зазнав значних змін, помітна загальна тенденція його зростання, що в підсумку сприяє зростанню потенціалу підприємства, адже ефективне управління — важлива складова ефективного господарювання.

Для економічного аналізу ефективності використання потенціалу підприємства необхідно обчислити і проаналізувати систему показників ефективності використання потенціалу підприємства, а саме: показники фективності використання основних фондів та нематеріальних активів, оборотного капіталу, трудового потенціалу та підприємницького (табл. 2. 4).

Таблиця 2.4. Показники використання потенціалу ВАТ «Поліссяхліб»

№ з/п

Показник

Методика розрахунку

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

Ефективність використання основних фондів та нематеріальних активів

1

Фондовіддача (Фв), грн. /грн.

ТП/Ф

3,05

3,29

3,40

3,31

2.

Ефективність використання ОВФ, грн. /грн.

Пб/Ф

0,04

0,04

0,03

0,03

3.

Приріст товарної продукції (ТП) за рахунок зміни:

ДТП

-

1592,7

388,5

-888,1

3. 1

фондовіддачі, т. грн.

(Фв1-Фв0)*Ф0

-

1189,63

564,97

-468,24

3. 2

основних виробничих фонів, т. грн.

10)*Фв1

-

403,07

-176,47

-419,86

4.

Перевірка

-

1592,7

388,5

-888,1

5.

Віддача нематеріальних активів, грн. /грн.

ТП / Не

11 578,54

15 131,64

12 617,26

8072,60

6.

Ефективність використання нематеріальних активів, грн. /грн.

Пб / Не

147,92

169,09

126,37

75,00

Ефективність використання оборотного капіталу

7.

Коефіцієнт оборотності нормованих оборотних коштів (Ко)

ТП/НОЗ

12,66

15,33

14,20

11,70

8.

Тривалість одного обороту (Т)

360 / Ко

28,43

23,49

25,35

30,78

9.

Коефіцієнт ефективності використання оборотних фондів

Пб/НОЗ

0,16

0,17

0,14

0,11

10.

Вивільнення (залучення) оборотних коштів, тис. грн.

12)* ТП/360

-

-228,49

88,05

243,54

11.

Приріст товарної продукції за рахунок зміни:

ДТП

-

1592,7

388,5

-888,1

12.

коефіцієнта оборотності, тис. грн.

(Ко1-Ко0)* НОЗ0

-

3166,61

-1221,82

-3004,93

13.

обсягу нормованих оборотних коштів, тис. грн.

(НОЗ1-НОЗ0)* Ко1

-

-1573,91

1610,32

2116,83

14.

Перевірка

-

1592,70

388,50

-888,10

Ефективність використання трудового потенціалу

15.

Продуктивність праці (Пп), грн.

ТП/Ч

55,75

60,75

59,98

58,92

16.

Прибуток на 1-ого працівника, грн.

Пб/Ч

0,71

0,68

0,60

0,55

17.

Ефективність управлінських витрат, грн. /грн

БП/УП

0,18

0,16

0,12

0,12

19.

Приріст товарної продукції за рахунок зміни:

ДТП

-

1592,7

388,5

-888,1

20.

продуктивності праці, тис. грн.

(Пп1-Пп0)*Ч0

-

1349,71

-211,26

-298,86

21.

чисельності промислово-виробничого персоналу, тис. грн.

10)*Пп1

-

242,99

599,76

-589,24

22.

Перевірка

-

1592,70

388,50

-888,10

Ефективність використання підприємницького потенціалу

23.

Рентабельність продукції, %

Пб/ТП*100

1,28

1,12

1,00

0,93

24.

Потенціаловіддача, %

ТП / Пп*100

-

5,72

2,90

5,95

25.

Ефективність використання підприємницького потенціалу, %

Пб / Пп*100

-

6,39

2,91

5,53

Проведений комплексний аналіз оцінки рівня використання потенціалу підприємства ВАТ «Поліссяхліб» на основі визначення системи показників ефективності використання основних фондів та нематеріальних активів, оборотного капіталу, трудового та підприємницького потенціалу дозволив встановити ряд як позитивних, так і негативних тенденцій використання потенціалу ВАТ «Поліссяхліб».

Таким чином, результати аналізу показників ефективності використання основних виробничих фондів засвідчили, що на ВАТ «Поліссяхліб» спостерігається позитивна тенденція до зростання фондовіддачі, хоч її величина у 2012 р. дещо зменшилася порівняно з 2011 р. у якому на 1 грн вартості основних виробничих фондів вироблялося 3,4 грн. продукції.

Знижується ефективність використання ОВФ з 4% до 3%, що пов’язано передусім зі зменшенням прибутку підприємства.

Ефективність використання основних виробничих фондів підприємства тісно пов’язана з обсягами товарної продукції. Так, у 2011 р. за рахунок збільшення фондовіддачі, товарна продукція ВАТ «Поліссяхліб» зросла на 1189,63 тис. грн., а за рахунок збільшення вартості ОВФ — на 403,07 тис. грн. У 2012 р. спостерігається протилежна тенденція: обсяг товарної продукції зменшився на 888,1 тис. грн. (на 468,24 тис. грн. через зниження фондовіддачі і на 419,86 тис. грн. — основних виробничих фондів).

Віддача нематеріальних активів та ефективність їх використання на ВАТ «Поліссяхліб» зменшуються зокрема через те, що темп зростання нематеріальних активів перевищує темп зростання товарної продукції та прибутку.

У зміні показників ефективності використання оборотного капіталу ВАТ «Поліссяхліб» з 2011 р. також спостерігаються негативні тенденції зменшення ефективності їх використання та коефіцієнта оборотності, зростання тривалості одного оберту. Таким чином вивільнення оборотних коштів спостерігалося лише у 2010 р. (228,49 тис. грн.), а з 2011 р. йде їх додаткове залучення, що зменшує можливості підприємства використати їх на інші цілі.

Тобто вцілому спостерігається підвищення ефективності використання потенціалу підприємства ВАТ «Поліссяхліб». А виявлені негативні тенденції дозволяють встановити ВАТ «Поліссяхліб» має досить великий потенціал, який необхідно лише розкрити та ефективно використовувати. Потенціал ВАТ «Поліссяхліб» розрахований на виробництво більшого обсягу продукції, ніж на сучасному етапі. Виконання цієї умови стане ключем до розв’язання усіх існуючих на підприємстві проблем і спричинить значне покращення всіх техніко-економічних показників його діяльності, в тому числі прибутку та рентабельності.

3. Визначення управлінського рішення щодо вдосконалення потенціалу підприємства

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой