База даних Internet-ресурсів з інформаційних технологій

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Программирование


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

на тему

База даних Internet-ресурсів з інформаційних технологій

РЕФЕРАТ

база програма інформаційний

Об'єктом курсової роботи є інформація з інформаційних технологій, що міститься на Інтернет-ресурсах.

Предметом курсової роботи є проектування, експлуатація та обслуговування інформаційної системи.

Метою проектування є закріплення теоретичних знань, отриманих при вивченні навчальної дисципліни «Проектування та експлуатація інформаційних систем» і придбання навичок у використанні сучасних інформаційних технологій для виготовлення програмних продуктів, що підтримують функціонування інформаційних систем. Теоретична значущість курсової роботи: розроблена інформаційна система, на базі якої були засвоєні теоретичні відомості про інформацію, її обробку та зберігання; етапи проектування ІС, алгоритм та необхідність нормалізації; загальні відомості про роботу з базами даних та їх супроводження у середовищі MS Access.

Практична значущість проектування: була розроблена інформаційна система, що дозволяє отримувати у зручному, простому для сприйняття, та, як наслідок, зрозумілому користувачеві вигляді довідкову інформацію. Результати дослідження можуть бути використані в ВНЗ для швидкого пошуку інформації з інформаційних технологій, для використання в освітніх цілях.

СУТНІСТЬ, АТРИБУТ, ЗВ’ЯЗОК, РЕЛЯЦІЙНА БАЗА ДАНИХ, АДМІНІСТРАТОР, КОРИСТУВАЧ, ПРЕДМЕТНА ОБЛАСТЬ, ПРОЕКТУВАННЯ, ТАБЛИЦЯ, ЗАПИТ, ФОРМА, ЗВІТ, МОДУЛЬ, МАКРОС, ER-ДІАГРАМА, НОРМАЛІЗАЦІЯ, СУБД, ІНФОЛОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ, ДАТАЛОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ, ФІЗИЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОПИС ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

2. ІНФОЛОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

2.1 Побудова ER- діаграми

2.2 Нормалізація даних

3. ДАТАЛОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ БАЗ ДАНИХ

4. ФІЗИЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

4.1 СУБД MS Access

4.2 Об'єкти MS Access

4.3 Створення таблиць

4.4 Створення запитів

4.5 Створення форм

5. ОПИС РОБОТИ ПРОГРАМИ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Значення інформації в житті людини порівнюється зі значенням речовини та енергії, які до останнього часу визначали темпи розвитку світової цивілізації. Інформація стає цінним продуктом та основним товаром. Інформаційний ресурс визначає економічну, політичну й військову могутність держави. Наукове визначення поняття «інформація» — одна з найбільш актуальних та фундаментальних проблем в умовах сучасної інформатизації суспільства. Термін «інформація» означає сукупність деяких даних, знань, посилань на джерела.

У процесі розвитку інформаційних технологій в електронному вигляді накопичується величезна кількість інформації. Основним завданням в цій ситуації є не тільки збереження, але і систематизація за якимись ознаками, обробка інформації потрібним чином для отримання вже нових узагальнених даних, які в свою чергу так само повинні класифікуватися і впорядковано зберігатися. Різні види інформації мають різні характеристики, різні критерії сортування та пошуку. Набір подібних даних, організованих певним чином для здійснення деяких стандартних дій називають Базами Даних (БД). База даних — це організована структура, яка слугує для зберігання інформації, тобто це деякий аналог електронної картотеки, електронного сховища даних, яке зберігається в комп’ютері у вигляді одного чи декількох файлів. Бази даних створюються і функціонують під управлінням спеціальних програмних комплексів, які називаються системами управління базами даних (СУБД) [1].

Актуальність даного проекту полягає у тому, що він являє собою новітню базу даних, яка не має аналогів та сприяє ефективній роботі пошуку інформації із заданої тематики. Також база даних має нескладну та зрозумілу для користувача структуру й може сприяти в нагоді будь-якому користувачеві.

В даній курсовій роботі представлена інформація Internet-ресурсів з інформаційних технологій, яка структурована і представлена у вигляді бази даних. Створення даної бази даних є актуальною для студентів, викладачів, а також для всіх користувачів, що зацікавлені інформаційними технологіями. Структурована інформація є дуже зручною тому, що користувачу не потрібно переглядати багато сайтів для того, щоб знайти потрібну інформацію. Для цього потрібно лише скористатися даною базою даних і обрати потрібний сайт.

1. ОПИС ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

База даних «Internet-ресурси з інформаційних технологій» призначена для зберігання, обробки та пошуку інформації з інформаційних технологій, яка розташована в мережі Інтернеті.

Головним конструктором баз даних є адміністратор. Адміністратор здійснює роботу з супроводу баз даних у комп’ютерних системах.

До його основних обов’язків належить забезпечення збереження інформації, коректування БД за завданнями користувачів, визначення ефективності баз даних, консультування користувачів. Користувач — це особа, яка користується інформацією, що міститься у базах даних. Зокрема, Користувач автоматизованої системи — особа, яка бере участь у функціонуванні автоматизованої системи або використовує результати її функціонування.

З точки зору інформаційної безпеки, користувачем є тільки людина. Програма ж, що працює за її завданням, є вже суб'єктом. З її допомогою користувач взаємодіє з системою, можливо включеною в мережу, і отримує створюване нею робоче середовище.

Користувачем є людина, що використовує систему або мережу для вирішення поставлених перед нею завдань. Її називають кінцевим користувачем, але вона також може додавати та редагувати дані в базі даних, якщо в цьому є потреба. Базою даних «Internet-ресурси з інформаційних технологій» можуть користуватися студенти, викладачі, а також всі користувачі, що цікавляться інформаційними технологіями.

Рисунок 1 — Схема використання бази даних «Internet-ресурси з інформаційних технологій»

2. ІНФОЛОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Під предметною областю розуміють стійкий зв’язок між іменами, поняттями та об'єктами зовнішнього світу, що не залежить від самої інформаційної системи та кола її користувачів. Введення в розгляд поняття предметної області бази даних обмежує і робить доступним для огляду простір інформаційного пошуку в базі даних і дозволяє виконувати запити за кінцевий час.

Проектування бази даних — це впорядкований процес створення такої моделі предметної області, яка зв’язує дані, що зберігаються в базі з об'єктами предметної області, що описуються цими даними.

Проектування баз даних, як правило, відіграє одну з ключових ролей у більшості проектів. Грамотно спроектована база дозволяє без особливих проблем вносити зміни, змінювати структуру системи.

Повний цикл проектування бази даних складається з чотирьох частин:

1. Предпроектна стадія.

2. Концептуальне (або інфологічне) проектування.

3. Даталогічне проектування.

4. Фізичне проектування.

Перші три рівні виконуються без використання комп’ютера, а лише на четвертому рівні база даних створюється програмно.

Незалежно від методів і об'єктів проектування слід пам’ятати про ітераційний характер проектування баз даних, тому що немає меж для досконалості.

Будь — яка база даних — це не тільки програми, дані і комунікації, але і люди (замовники, користувачі, аналітики, розробники), організаційні структури, а також цілі, стимули роботи підприємства або окремих людей. Всі ці компоненти мають бути зрозумілі як проектувальнику, так і користувачу, а також непротирічним чином з'єднані в одне ціле з системою.

Зазвичай, предпроектна стадія включає роботу з документацією, яка має відношення до бази даних, яка проектується. В даному випадку, замість документації аналізувалися різноманітні Internet — ресурси, та відбиралися окремі необхідні сайти, які містять необхідну інформацію. Інфологічна модель — це опис предметної області, виконаний з використанням зрозумілої мови, математичних виразів, таблиць, графів і інших засобів, зрозумілих всім особам, які працюють над проектуванням баз даних. Проектування бази даних складається з кількох етапів і починається з попередньої структуризації предметної області. Перш за все, необхідно виділити всі об'єкти, які будуть використовуватися в базі даних, вказати їх властивості (характеристики) та встановити зв’язки між ними. Цей етап називають концептуальним проектуванням бази даних. Одним з найбільш популярних засобів представлення предметної області інформаційних систем є модель «Сутність — Відношення». Для опису предметної області використовують три основні конструктивні елементи: сутність, атрибут і зв’язок. Сутність — це узагальнене поняття для позначення безлічі однорідних об'єктів, інформацію про які необхідно збирати і зберігати в інформаційній системі. Сутність визначається своїм унікальним ім'ям і переліком атрибутів, що характеризують властивості сутності. Атрибут — це пойменована характеристика сутності, яка приймає значення з деякої множини допустимих значень. Атрибути моделюють властивості сутності.

Зв’язок — це графічно зображена асоціація, призначена для позначення виділеної відносини між двома або більше сутностями.

2.1 Побудова ER-діаграми

ER-модель є однією з самих простих візуальних моделей даних (графічних нотацій). Вона дозволяє визначити структуру в загальних рисах. Це загальний опис структури називається ER-діаграмою або онтологією вибраної предметної області.

На етапі переходу до реалізації даної ER-діаграми у вигляді реальної інформаційної системи або програми, відбувається відображення ER-моделі в більш детальну модель даних реляційної (об'єктної, мережевої, логічної, або ін.) бази даних, яка називається фізичною моделлю даних по відношенню до вихідної ER-діаграмі.

Модель Сутність-Зв'язок (ER-модель) (англ. entity-relationship model або entity-relationship diagram) — це модель даних, що дозволяє описувати концептуальні схеми. Вона надає графічну нотацію, засновану на блоках і з'єднуючих їх лініях, за допомогою яких можна описувати об'єкти і відносини між ними будь-якої іншої моделі даних. У цьому сенсі ER-модель є мета-моделлю даних, тобто є засобом опису моделей даних.

ER-модель зручна при проектуванні інформаційних систем, баз даних, архітектур комп’ютерних програм, і інших систем (далі -- моделей). З її допомогою можна виділити ключові сутності, що присутні в моделі, і позначити зв’язки, які можуть встановлюватися між цими сутностями. Важливо відзначити, що самі зв’язки також є сутностями (виділяються в окремі графічні блоки), що дозволяє встановлювати зв’язки на безлічі самих відносин.

Для цього використовуються наступні позначення:

1. Сутність зображується прямокутниками.

2. Атрибути позначаються овалами (або прямокутниками з закругленими кутами).

3. Зв’язки зображуються ромбами.

Після проведення усіх необхідних досліджень отримуємо ненормалізовану ER — діаграму (рис. 2. 1).

Рисунок 2.1 — Ненормалізована ER- діаграма

2.2 Нормалізація даних

У базі даних можуть перебувати дані, що повторюються, які призводять до надмірності даних. Надмірність даних є причиною аномалій, які виявляються в некоректному оновленні, видаленні та редагуванні даних, що в свою чергу стає причиною порушення таких властивостей бази даних, як цілісність, несуперечність, логічна і фізична незалежність. Мінімальна надмірність досягається шляхом виключення повторюваних записів. Але іноді повне усунення надмірності недоцільно. Нормалізація — це розбиття таблиці на дві або більше, що володіють кращими властивостями при включенні, зміні та видаленні даних. Остаточна мета нормалізації зводиться до отримання такого проекту бази даних, в якому кожен факт з’являється лише в одному місці, тобто виключена надмірність інформації. Це робиться не стільки з метою економії пам’яті, скільки для виключення можливої суперечливості збережених даних. Процес нормалізації складається з кількох етапів, на кожному з яких визначаються так звані нормальні форми: 1НФ, 2 НФ, 3 НФ, НФБК, 4НФ, 5НФ (форма проекції зв’язків). У більшості проектів третя нормальна форма завершує процес нормалізації. Таблиця знаходиться у першій нормальній формі (1НФ) тоді і тільки тоді, коли жоден з її рядків не містить у будь-якому своєму полі більше одного значення і жодне з її ключових полів не порожнє. Таблиця знаходиться в другій нормальній формі (2НФ), якщо вона задовольняє визначенням 1НФ і всі її поля, що не входять до первинного ключа, пов’язані повною функціональною залежністю з первинним ключем. Таблиця знаходиться в третій нормальній формі (3НФ), якщо вона задовольняє визначенням 2НФ і не одне з її не ключових полів не залежить функціонально від будь-якого іншого не ключового поля. Таблиця знаходиться в нормальній формі Бойса-Кодда (НФБК), тоді і тільки тоді, коли будь-яка функціональна залежність між її полями зводиться до повної функціональної залежності від можливого ключа. Таблиця знаходиться у п’ятій нормальній формі (5НФ) тоді і тільки тоді, коли в кожній її повній декомпозиції всі проекції містять можливий ключ. Таблиця, яка не має жодної повної декомпозиції, також знаходиться в 5НФ. Повною декомпозицією таблиці називають таку сукупність довільного числа її проекцій, підключення яких повністю збігається з вмістом таблиці. Четверта нормальна форма (4НФ) є окремим випадком 5НФ, коли повна декомпозиція повинна бути з'єднанням рівно двох проекцій.

Рисунок 2.2 — Нормалізована ER- діаграма (3НФ)

3. ДАТАЛОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ БАЗ ДАНИХ

На даному етапі об'єкти й зв’язки між ними перетворюють в логічну модель даних. Існує кілька логічних моделей даних. Серед них виділяють реляційну (від англ. Relation — відношення), ієрархічну і мережеву.

Ця база даних є реляційної. У ній об'єкти й зв’язки між ними представляються у вигляді таблиць (відносин), що складаються з рядків і стовпців. Стовпець — це поле, рядок — це запис. Кожне поле має ім'я і тип. Імена полів — це атрибути (вони визначаються властивостями об'єкта). Тип задає спосіб представлення атрибуту.

Реляційна модель даних має такі властивості:

· кожен елемент таблиці - один елемент даних;

· всі поля в таблиці є однорідними, тобто мають один тип;

· кожне поле має унікальне ім'я;

· однакові записи в таблиці відсутні.

Для правильної нормалізації бази даних потрібно використати універсальну таблицю (табл. 2. 1) — таку, в якій є наявними всі поля і заповнено декілька записів (не менше трьох), для того, щоб відстежити ті поля, в яких є збитковість — об'єкт нормалізації даних, а після цього ліквідувати її. Це робиться за допомогою розбиття БД на декілька таблиць.

Таблиця 2.1 Таблиця універсального відношення

№ з/п

1

2

3

Код сайта

1

2

19

Название

Информационные технологии

Генерация документов

IT Аналитика

Адрес сайта

http: //technologies. su/

http: //gendocs. ru/v34924/

http: //it. ridne. net/

Вид сайту

Про сайт

Информационная технология — это совокупность методов, производственных процессов и программно-технических средств, объединенных в технологическую цепочку, обеспечивающую сбор, обработку, хранение, передачу и отображение информации…

Информационная технология — это совокупность методов, производственных процессов и программно-технических средств, объединенных в технологическую цепочку, обеспечивающую сбор, обработку, хранение, передачу и отображение информации…

Аналітичні матеріали та блог про сучасні інформаційні технології. Основні теми: Інтернет та WWW, комплексна автоматизація підприємств та установ, інформаційна безпека, системи аналітичної обробки інформації.

Реєстрація

-

-

+

Пошук

-

+

+

Контакти

форма обратной связи

-

-

Рік створення

-

-

-

Мова

російська

російська

українська

Підрозділи

ИТ в информатике

ИТ как система

Структура ИТ

Информационные системы

Распределенные системы

Корпоративные информационные системы и технологи

Информационные технологии в экономике

Информационные технологии

Корпоративные информационные системы и технологи

Програмне забезпечення

Новини

Складемо таблиці з відповідними їм атрибутами, використовуючи дані наведені вище. Для кожного атрибуту встановимо логічно відповідний йому тип даних.

Таблиця 2.2 Сайти

Поле

Тип даних

Розмір

Код сайта

Лічильник

Название

Текстовий

50

Адрес сайта

Гіперпосилання

Вид сайту

Поле об'єкта OLE

Про сайт

Поле МЕМО

Реєстрація

Логічний

Пошук

Логічний

Рік створення

Числовий

Таблиця 2.3 Мова

Поле

Тип даних

Розмір

Код мови

Лічильник

Мова

Текстовий

20

Таблиця 2. 4Підрозділи

Поле

Тип даних

Розмір

Код підрозділу

Лічильник

Підрозділ

Текстовий

50

Таблиця 2.5 Сайт_Підрозділ

Поле

Тип даних

Розмір

Код сайта

Числовий

Довге ціле

Код підрозділу

Числовий

Довге ціле

Таблиця 2.6 Сайт_Мова

Поле

Тип даних

Розмір

Код сайта

Числовий

Довге ціле

Код мови

Числовий

Довге ціле

Структура таблиць відноситься до 3 НФ:

1) кожен стовпець таблиці неподільний і в рамках однієї таблиці немає стовпців з однаковими за змістом значеннями.

2) первинні ключі таблиць однозначно визначають запис і не надмірні.

3) значення будь-якого поля не входить у первинний ключ, не залежить від значення іншого поля, що також не входить у первинний ключ.

4. ФІЗИЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Фізичний етап проектування полягає в реалізації створеного проекту на комп’ютері. Фізична модель бази даних визначає спосіб розміщення даних (файлів) на пристроях зовнішньої пам’яті ЕОМ, а також способи і засоби організації ефективного доступу до них. У цілому файлова структура та система управління є прерогативою операційної системи, тому по відношенню до баз даних, орієнтованих на роботу з елементами даних і високу інтенсивність обміну, ефективність введення / виводу, вона буде не оптимальна. Операційна система з завданнями баз даних справляється погано.

Система управління базами даних (СУБД), її мова, набагато більша, ніж набір файлової системи операційного середовища. Тобто СУБД бере на себе безпосередньо керування зовнішньою пам’яттю, мінімально використовуючи операційну систему.

Стадія фізичного проектування БД включає:

1) вибір способу організації БД;

2) розробку специфікації внутрішньої схеми БД засобами моделі даних;

3) опис відображення концептуальної схеми БД у внутрішній структурі управління файлами.

На відміну від ранніх СУБД багато сучасних системи, у тому числі і Access не надають розробнику будь-якого вибору на стадії фізичного проектування. На цій стадії можна говорити не про варіанти фізичного проектування, а про варіанти реалізації. Тобто, після створення даталогічної моделі фізичне проектування включає:

1) вибір СУБД;

2) оновлення структури таблиць;

3) призначення типів полів для розподілу атрибутів сутностей;

4) можливе створення таких додаткових об'єктів як індекси, тригери (обробники подій) і процедури, що зберігаються, що полегшують пошук в таблицях і обробку даних контролю цілісності [6].

Дана інформаційна система розроблена в СУБД Access, основною перевагою якої є можливість створення і експлуатації досить потужних баз даних без необхідності щось програмувати. Ще одна додаткова перевага Access — інтегрованість цієї програми з Excel, Word та іншими програмами пакета MS Office.

4.1 СУБД MS Access

Система управління базами даних (СУБД) — спеціалізована програма (частіше комплекс програм), що призначена для організації і ведення бази даних [6].

СУБД Access входить до складу широко розповсюдженого сімейства офісних додатків Microsoft Office. Microsoft Access на сьогоднішній день є одним з найпоширеніших настільних додатків для роботи з базами даних. Це пов’язано з тим, що Access володіє дуже широким діапазоном засобів для введення, аналізу та представлення даних. Ці засоби є не тільки простими і зручними, а й високопродуктивними, що забезпечує високу швидкість розробки додатків. Спочатку Access мала ряд унікальних можливостей, таких як вміння зводити воєдино інформацію з різних джерел (електронних таблиць, текстових файлів, інших баз даних), подання даних в зручному для користувача вигляді за допомогою таблиць, діаграм, звітів, інтеграція з іншими компонентами Microsoft Office. Вдосконалюючись від версії до версії, Access стала інструментом, який може задовольнити потреби самих різних категорій користувачів: від новачка, якому подобається дружній інтерфейс системи, що дозволяє йому впоратися із завданнями, до професійного розробника, який має весь необхідний інструментарій для побудови унікального рішення для конкретного підприємства середнього бізнесу.

4.2 Об'єкти MS Access

Таблиці -- це основні й найнеобхідніші об'єкти будь-якої БД. Саме в таблицях зберігаються всі дані. Реляційна БД може містити цілий набір взаємозв'язаних таблиць.

Запити -- це спеціалізовані структури, що створюються для здійснення обробки бази даних. За допомогою запитів можна упорядкувати дані, виконати їх фільтрацію, об'єднання, відбір або навіть зміну.

Форми -- це об'єкти, що дозволяють вводити в базу нові дані або переглядати вже існуючі у зручній для користувача формі (вигляді, поданні).

Звіти -- ці об'єкти говорять самі за себе. Вони видають дані на принтер або інший пристрій виводу (це може бути і монітор), у зручному та наочному вигляді. Наприклад, у вигляді бланку або рахунку.

Макроси -- це набір макрокоманд. Коли виникає необхідність частого виконання одних і тих же операцій з БД, є можливість згрупувати набір команд в один макрос. Після чого ініціалізацію його виконання закріплюють за певною комбінацією клавіш клавіатури. Простими словами, натискання цієї комбінації при роботі з базою призводить до виконання всієї послідовності дій, що записані у макрос.

Модулі -- це програми, що створені засобами мови Visual Basic. Вони дозволяють доповнити стандартні засоби Access, якщо наявних вже не вистачає для задоволення всіх вимог до роботи СУБД. Програміст може розширити можливості системи, дописавши необхідні модулі та додавши їх у БД [4].

4.3 Створення таблиць

У Microsoft Office Access дані організовуються в таблиці -- сукупності рядків і стовпців, аналогічні паперам бухгалтера або книзі Microsoft Office Excel. Визначення структури бази даних потрібно завжди починати зі створення її таблиць. Таблиці створюються раніше будь-яких інших об'єктів бази даних. Проста база даних може складатися всього з однієї таблиці. Більшість баз даних включають декілька таблиць. Наприклад, в одній таблиці можуть зберігатися відомості про продукти, у другій -- відомості про замовлення, а в третьому -- відомості про клієнтів.

Усі таблиці бази даних «Internet-ресурси з інформаційних технологій» були створені у режимі конструктора, але в MS Access, окрім режиму «Конструктор», є можливість створення таблиць в режимі «Майстра» та в режимі «Таблиці».

Рисунок 4.1 — Таблиця «Сайти»

Рисунок 4.2 — Таблиця «Мова»

Рисунок 4.3 — Таблиця «Підрозділи»

Рисунок 4.4 — Таблиця «Сайт_Мова»

Рисунок 4.5 — Таблиця «Сайт_Підрозділ»

Так як дана база є реляційною, то вона містить не окремі таблиці, а групи взаємопов'язаних таблиць. Для створення зв’язків між таблицями використовувалася команда Схема даних меню Сервіс.

Рисунок 4.6 — Схема даних

4.4 Створення запитів

Запити створюються користувачем для вибірки потрібних даних з одної або декількох пов’язаних таблиць. Запит може формуватися за допомогою запитів за зразком QBE або за допомогою мови структурованих запитів SQL. З допомогою запиту можна також оновити, видалити, додати дані в таблиці або створити нові таблиці на основі вже існуючих [6].

QBE -- запит за зразком -- засіб для пошуку необхідної інформації в базі даних. Він формується не на спеціальній мові, а шляхом заповнення бланка запиту у вікні Конструктора запитів. Існує кілька типів запитів: на вибірку, на оновлення, на додавання, на видалення, перехресний запит, створення таблиць. Найбільш поширеним є запит на вибірку. Запити на вибірку використовуються для відбору потрібної користувачу інформації, що міститься в таблицях. Вони створюються тільки для пов’язаних таблиць.

Рисунок 4.7 — Запит «Кількість підрозділів на кожному сайті»

Рисунок 4.8 — Результат запиту «Кількість підрозділів на кожному сайті»

Рисунок 4.9 — Запит «Пошук сайтів за датою створення»

Рисунок 4. 10 — Робота запиту «Пошук сайтів за датою створення»

Рисунок 4. 11 — Запит «Пошук сайтів за тематикою підрозділів»

Рисунок 4. 12 — Робота запиту «Пошук сайтів за тематикою підрозділів»

Рисунок 4. 13 — Запит «Сайти, на яких немає реєстрації»

Рисунок 4. 14 — Результат запиту «Сайти, на яких немає реєстрації»

Рисунок 4. 15 — Запит «Сайти на різних мовах» у режимі Конструктора

Рисунок 4. 16 — Робота запиту «Сайти на різних мовах»

4.5 Створення форм

Форми призначені для введення, перегляду та коректування взаємозв'язаних даних бази на екрані в зручному вигляді, який може відповідати звичному для користувача документу. Форми також можуть використовуватися для створення панелей управління в додатку користувача.

Зовнішній вигляд форми обирається в залежності від того, з якою метою вона створюється. Форми Access дозволяють виконувати завдання, які не можна виконати в режимі таблиці. Форми дозволяють обчислювати значення і виводити на екран результат.

Джерелом даних для форми є записи таблиці або запиту. Всі форми бази даних «Internet-ресурси з інформаційних технологій» були створені за допомогою «Майстра», окрім форми «Запити», яка була створена в режимі «Конструктор».

Відкриття форм здійснюється натисканням відповідних кнопок на кнопкові формі (рис. 4. 17), яка створена за допомогою Диспетчеру кнопкових форм (меню Сервіс -- Службові програми -- Диспетчер кнопкових форм).

При запуску БД кнопкова форма запускається автоматично.

Рисунок 4. 17 — Кнопкова форма

Форма «Сайти» (рис. 4. 18) має інформацію про всі поля, що є в базі даних з усіх таблиць. Їх можна переглянути за допомогою клавіш навігації. Також можна додавати записи в базу даних та видаляти їх по необхідності, натискаючи відповідні кнопки на формі. Форма містить підпорядковані форми «Мова» і «Підрозділи».

Рисунок 4. 18 — Форма «Сайти»

Рисунок 4. 19 — Форма «Підрозділи»

Рисунок 4. 20 — Форма «Мова»

Форма «Запити» (рис. 4. 21) має кнопки, за допомогою яких можна відкрити будь-який запит, який є в БД.

Рисунок 4. 21 — Форма «Запити»

Форма «Про автора» (рис. 4. 22) містить інформацію про розробника бази даних.

Рисунок 4. 22 — Форма «Об авторе»

5. ОПИС РОБОТИ ПРОГРАМИ

При запуску бази даних, з’являється вікно «Головна форма» (див. рис. 4. 18).

На формі розташовані кнопки, що відкривають відповідні форми для введення, перегляду та пошуку необхідної інформації що знаходиться у базі даних. Для відкриття форми «Сайти», треба натиснути на кнопку Введення та перегляд даних. Якщо необхідно додати інформацію з підрозділів треба натиснути на кнопку «Додати підрозділ» (рис. 5. 1).

Рисунок 5.1 — Форма «Сайти»

Для вибору запиту, необхідно натиснути на кнопку Запити та обрати необхідний запит, що цікавить вас.

Можна переглянути інформацію про автора проекту.

Для завершення роботи з базою даних треба натиснути на кнопку Вихід.

Рисунок 5.2 — Форма запиту «Пошук сайтів за тематикою»

Рисунок 5.3 — Форма запиту «Пошук сайтів за датою створення»

Рисунок 5.4 — Форма запиту «Сайти без реєстрації»

Рисунок 5.5 — Форма запиту «Сайти на різних мовах»

Рисунок 5.6 — Форма запиту «Кількість підрозділів на кожному сайті»

ВИСНОВКИ

база програма інформаційний

У даній курсовій роботі була спроектована та реалізована задача створення в СУБД MS Access бази даних «Internet-ресурси з інформаційних технологій».

Дана база даних спроектована і розроблена для наглядного зберігання інформації, яка була взята з Internet-ресурсів за темою «Інформаційні технології». В базі даних передбачені форми для зручного відображення, а також редагування інформації, вони дають можливість переглянути всю інформацію, яка міститься в базі даних, або інформацію за запитами.

Розробка бази даних пройшла чотири етапи проектування. На предпроектній стадії проектування був здійснений пошук сайтів по заданій темі, пошук інформації та її обробка. На інфологічному етапі структура бази даних була відображена у вигляді ER-діаграми, яка надалі була приведена до третьої нормальної форми. На даталогічному — представлена реляційною моделлю. У таблицях був усунений надлишок. Безпосередня робота з СУБД з формування таблиць і їх заповнення на комп’ютері була проведена на стадії фізичного проектування. Також, на стадії фізичного проектування були сформовані запити до створеної бази даних. Запити необхідні для швидкого пошуку інформації по базі даних. В базі даних «Internet-ресурси з інформаційних технологій» було створено 5 запитів: запити з параметром, статистичний запит, запити на вибірку, які безпосередньо допомагають шукати інформацію в базі даних.

Таким чином, в результаті проектування і створення бази даних, було створено 5 таблиць, 5 запитів, 13 форм, 1 макрос. Розмір файлу бази даних складає 349 Мб.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Дейт Д. Введение в систему баз данных. -- М., СПб.: BHV -- Кириллов В. В. Основы проектирования реляционных баз данных. Учебное пособие. -- СПб.: ИТМО, 1994.- 90 с.

Санкт-Петербург, 1977. -- 312 с.

Інформаційні системи і технології /Карпенко С.Г., Попов В. В., Тарнавський Ю. А. та ін. -- К.: МАУП, 2004. -- 192с.

Лук’янова В.В. Комп’ютерний аналіз даних: Посібник. -- К.: Академія, 2003. -- 344с.

Основи інформаційних систем: Навчальний посібник /Ситник В.Ф., Писаревська, Ерьоміна Н.В., Краєва О. С. Ред. Ситник В. Ф. -- К.: КНЕУ, 1997. -- 252с.

Оскерко В.С., Пунчик З. В. Практикум по технологиям баз данных: Учебное пособие. -- Минск: БГЭУ, 2004. -- 170с.

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Проектування і експлуатація інформаційних систем» для студентів спеціальності 6. 1 010 036 «Комп'ютерні технології в управлінні та навчанні"/ В. П. Карчевский, И. В. Ушакова. — Стаханов: УІПА, 2007. — 20 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой