Аналіз діяльності ТОВ НТЦ "Лан"

Тип работы:
Отчет
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Загальні відомості про підприємство

Розділ 1. Організація роботи планово-економічної служби

Розділ 2. Система планів і організація планування

Розділ 3. Розробка бізнес-плану розвитку підприємства

Розділ 4. Складання річних виробничих програм для структурних підрозділів підприємства

Пропозиції по покращенню планування на підприємстві

Список використаних джерел

Загальні відомості про підприємство

Розташовано підприємство на півдні Україні, недалеко від обласного центру, що дозволяє ефективно налагоджувати мережу збуту та постачання. Всі природні умови є сприятливі для сільськогосподарської діяльності - тепле літо та нехолодна зима. 90% земель займають чорноземи. Дуже висока, до 85%, розораність сільськогосподарських угідь. Розвинені зернопереробний, олієжировий, плодоовочеконсервний, виноградо-виноробний, ефіроолійний комплекси. Виробляється 48% зерна (озима пшениця, кукурудза, ячмінь), 100% рису, 81% соняшнику, 96% винограду. Вирощують сою, арахіс, ефіроолійні, баштанні культури. Дуже поширені садівництво та виноградарство. Недостатньо розвинена кормова база стимулює тут розвиток тваринництва. Переважає м’ясо-молочний його напрям.

Організаційно-виробнича структура підприємства залежатиме від його розмірів, кількості населених пунктів.

Транспортне сполучення здійснюється по асфальтованому шосе.

Територія підприємства знаходиться у центральній частині південно-західного степу України — в помірно-континентальному кліматі. Клімат даного району характеризується відносно високою температурою влітку і порівняно низькою температурою взимку з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря взимку -20 — 23 С, влітку — +37,6 С. Кількість без морозних днів 220 — 240. Середня дата першого осіннього заморозку 25 листопада. Найраніше заморозок 15 листопада. Пізні весні заморозки 15 квітня. Найпізніші весняні заморозки 20 квітня. Виходячи з наведених даних можна стверджувати, що кількість днів з відповідною кількістю тепла цілком достатньо для росту і розвитку всіх районованих культур і багаторічних насаджень. Кількість опадів за рік складає 432 мм. Розподілення їх на протязі року по місяцях нерівномірне. Кількість опадів за вегетаційний період (квітень — жовтень) в середньому дорівнює 282 мм. Найбільша їх кількість випадає в квітні - липні і опади носять характер зливних дощів. Найменша їх кількість випадає взимку у вигляді снігу. Висота снігового покрову не перевищує 3−4 см.

Переважне направлення гарячих вітрів південне та східне носить характер суховіїв, утворюючи куряві бурі, які приносять шкоду сільськогосподарським рослинам.

Земельний масив товариства розташований неподалік річки Південний Буг, яка складається з трьох терас. Перша проймена тераса являє собою рівнину з великою кількістю мезо-мікровпадин, в яких ґрунтова вода знаходиться близько від поверхні; ґрунти цієї тераси відносяться до четвертої лугово-наносної солонцеватої агро-виробничої групи. Перехід до другої піщаної тераси відбувається різко. На межі переходу від пройденої тераси є вузька лінія пониження, де ґрунтові води часто виходять на поверхню. Частина цієї тераси, розташована ближче до третьої дерново-піщаної і п’ятої лугово-болотної. Ґрунтове покриття третьої тераси представлене звичайним та піщаним чорноземами, які відносяться до першої і третьої агро виробничої групи.

Джерелом зрошення являється річка Південний Буг.

ТОВ «Лан» займається рослинництвом та тваринництвом, що є ефективним в умовах Півдня України, особливо Миколаївської області. За останні 2010−2012 роки на підприємстві відбувається зростання основних засобів, що є позитивним показником діяльності аграрного підприємства.

За даними таблиці 1.1 визначимо розмір виробництва ТОВ НТЦ «Лан». Дані свідчать про рослинницьку спеціалізацію господарства.

У 2102 році грошова виручка скоротилася на 14,6% та відбувається скорочення і чисельності персоналу на 12,5% та площ с/г угідь на 5,18%. За останні роки грошова виручка зростає на 44,35% у 2010 році та на 10,09% у 2011 році. Зростання середньої чисельності працівників у 2010 році свідчить про зростання врожайності та підвищення обсягів сезонних робіт. З роками зростає вартість основних виробничих фондів, що свідчить про розширення та оновлення основних фондів та технічного парку господарства.

Таблиця 1. 1

Показники розміру виробництва в ТОВ НТЦ «Лан»

Показники

ТОВ НТЦ «Лан»

2010р.

2011р.

Відхи-лення, %

2012р.

Відхи-лення, %

Вартість валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2009 р.), тис. грн.

4824,01

5310,61

10,09

4989,5

-6,05

Грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, тис. грн.

6663,0

7335,1

10,09

6264,3

-14,60

Середньорічна чисельність працюючих, чол.

142

120

-15,49

105

-12,50

Площа сільськогосподарських угідь, га

3006

2895

-3,69

2745

-5,18

Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн

2616

2496

-4,59

2612

4,65

Важливе значення для розвитку підприємства також має спеціалізація, яка дозволяє:

більш ефективно використовувати природно — кліматичні та економічні умови господарства;

концентрувати матеріальні та фінансові ресурси на виробництво продукції більш вигіднішої з економічної точки зору;

покращувати технології виробництва процесів шляхом комплексної механізації та автоматизації.

Спеціалізація сільського господарства — це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах чи їх підрозділах. Відповідно до цього спеціалізація характеризується переважним розвитком тих галузей сільського господарства, які забезпечують виробництво даних видів продукції. У свою чергу вона вимагає зосередження засобів виробництва та робочої сили для організації розвитку цих галузей і виробництва певних видів продукції.

У структурі грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції найбільшу питому вагу займає соняшник (табл.1. 2).

Таблиця 1. 2

Розмір та структура грошової виручки від реалізації ТОВ НТЦ «Лан» за 2009 — 2011 р.р.

Галузі та види продукції

Грошова виручка, тис. грн

2010р.

2011р.

2012р.

В середн. за 3 роки

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Зерно

2386,2

35,81

3201,3

43,64

1240,1

21,23

2275,87

35,95

Соняшник

2898,5

43,50

3558

48,51

4438,1

75,99

3631,53

57,37

Ріпак озимий

843,1

12,65

133

1,81

0,00

325,37

5,14

Соя

0,00

24,8

0,34

77,0

1,32

33,93

0,54

Баштанні

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

Плоди

84,3

1,27

17,4

0,24

0,00

33,90

0,54

Інша

0,3

0,00

3,3

0,04

85,3

1,46

29,63

0,47

Разом по рослинництву

6212,4

93,24

6937,8

94,58

5840,5

93,23

6330,23

93,72

ВРХ

4,5

0,07

43,7

0,60

264,1

86,82

104,10

29,17

Молоко

367,4

5,51

344,4

4,70

31,2

10,26

247,67

69,39

Інша

2,4

0,04

4,2

0,06

9,4

3,09

5,33

1,49

Разом по тваринництву

374,3

5,62

392,3

5,35

304,2

4,86

356,93

5,28

Всього по сільськогосподарському виробництву

6586,7

98,85

7330,1

99,93

6144,7

98,09

6687,17

99,01

Виконання робіт, надання послуг

76,3

1,15

5

0,07

119,6

1,91

66,97

0,99

Всього по господарству

6663

100

7335,1

100

6264,3

100

6754,13

100

виробничий бізнес план бюджет

За результатами розрахунків за даними таблиці 1.2 видно, що ТОВ НТЦ «Лан» займається вирощуванням соняшника та зернових, так як соняшник складає в середньому 42,72% в структурі грошової виручки від реалізації, зернові 36,39%. Тваринництво займає четверту позицію в пріоритетних напрямках розвитку аграрного підприємства «Лан».

Серед обслуговуючих виробництв господарства — автопарк, електрогосподарства, ремонтна майстерня та будівельна бригада; серед підсобних — млин, хлібопекарський цех.

За останні роки зростає грошова виручка з 4615,9 тис. грн. в 2009 році до рівня 7335,1 тис. грн. в 2011 році, до рівня 6264,3 в 2012 році. Господарство не реалізовувало іншої продукції та незначно надавало послуги.

Розділ 1

Організація роботи планово-економічної служби

Основними функціями планово-економічного відділу підприємства ТОВ «Лан» є:

У галузі планування:

-- організація і загальне керівництво розробкою проектів перспективних і поточних планів підприємства;

-- участь у плануванні виробничо-господарської діяльності структурних підрозділів підприємства;

-- обґрунтування внесення відповідних змін у плани підприємств та їхніх підрозділів у разі зміни виробничо-господарської ситуації.

У галузі організації планово-економічної роботи:

-- підготовка необхідних матеріалів для розгляду проектів планів, підсумків роботи підприємства та його підрозділів у різних органах управління підприємством;

-- організація госпрозрахунку на підприємстві;

-- організація роботи з нормування та оплати праці, а також з ціноутворення на підприємстві;

-- організація розробки заходів щодо виконання планів.

У галузі аналізу та оперативно-статистичного обліку:

-- контроль за виконанням підрозділами підприємства річних та оперативних планів;

-- організація і керівництво роботою з комплексного, економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства;

-- подання необхідних узагальнюючих матеріалів і довідок за результатами такого аналізу.

У галузі методологічної роботи:

-- методичне керівництво, розробка форм і документації, порядку і строків планово-економічної роботи;

-- вивчення і розповсюдження передового досвіду планово-економічної роботи, оперативного обліку та аналізу господарської діяльності підприємства та його підрозділів.

Важливим структурним елементом ефективної організації планування є його інформаційне забезпечення: збір, аналіз та опрацювання інформації, формування бази даних. Є три основні джерела прогнозованої інформації: нагромаджений досвід, що ґрунтується на знанні закономірностей перебігу і розвитку досліджуваних явищ, процесів та подій; екстраполяція існуючих тенденцій, закономірність яких у минулому і зараз досить відома; побудова моделей прогнозних об'єктів відповідно до очікуваних або ж передбачуваних умов

Організацією роботи по діяльності підприємства в галузі економіки з метою ефективного працевикористання доведення планових завдань по виробництву і обліку результатів виробничої діяльності, дотримання режиму економії, досягнення найвищих результатів при найменших затратах матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, розробці виконанню заходів по удосконаленню організації і нормуванню праці, управління виробництвом і використання трудових ресурсів, здійснення обліку і складання звітності займається економічна служба. У галузі служби створено планово-економічний відділ і відділ організації праці і заробітної плати, а також інформаційна група на базі двох персональних комп’ютерів.

Головним економістом у господарстві є Петрова Наталія Миколаївна, яка у своїй роботі керується посадовою інструкцією:

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ГОЛОВНОГО ЕКОНОМІСТА на ТОВ «Лан»

I. Загальні положення

Головний економіст належить до професійної групи «Керівники».

Призначення на посаду головного економіста та звільнення з неї здійснюється наказом керівника підприємства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю.

Головний економіст безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.

II. Завдання та обов’язки

Головний економіст:

Керує науково-економічним та організаційно-економічним забезпеченням діяльності підприємства.

Розробляє і організує впровадження заходів щодо підвищення продуктивності, ефективності та рентабельності виробництва, якості продукції, зниження собівартості, забезпечення зростання продуктивності праці, досягнення ефективних результатів за умов раціоналізації витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Координує діяльність економічних підрозділів підприємства щодо складання перспективних планів роботи в умовах конкуренції згідно з укладеними господарськими договорами, розробки поточних планів з необхідними обґрунтуваннями і розрахунками, організаційно-технічних заходів з удосконалення господарського механізму, економічної діяльності, виявлення і використання резервів виробництва.

Сприяє підвищенню обґрунтованості економічних розрахунків, установленню планових показників на основі прогресивних техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових витрат з урахуванням досягнень науки і техніки, організації виробництва та праці.

Проводить роботу з удосконалення планування економічних показників діяльності підрозділів підприємства, досягнення високого рівня їх обґрунтованості, створення і поліпшення нормативної бази планування, норм витрат товарно-матеріальних цінностей, обігових коштів і використання виробничих потужностей.

Організує розробку методичних матеріалів з техніко-економічного планування роботи виробничих підрозділів підприємства, розрахунків економічної ефективності капітальних вкладень, необхідності впровадження раціоналізаторських пропозицій та винаходів, нової техніки і технології.

Здійснює методичне керівництво і організацію роботи з упровадження, удосконалення та підвищення ролі економічних методів управління, розширення сфери дії внутрішньогосподарського розрахунку.

Забезпечує суворе додержання режиму економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на усіх напрямах господарської діяльності підприємства.

Бере участь у роботі з удосконалення організації виробництва, готує пропозиції, спрямовані на підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва, зміцнення господарської самостійності підприємства та економічної відповідальності працівників.

Організує розробку раціональних форм первинної планової, облікової та звітної документації, яка застосовується на підприємстві, а також бере участь у впровадженні автоматизованих систем управління і обчислювальної техніки для проведення економічних розрахунків у галузі планування, обліку і аналізу господарської діяльності.

Організує проведення комплексного економічного аналізу і оцінки наслідків виробничо-господарської діяльності підприємства та його підрозділів, розробку заходів щодо використання внутрішньогосподарських резервів, проведення атестації та раціоналізації робочих місць.

Керує економічними дослідженнями, що проводяться на підприємстві, укладає договори про творче співробітництво з науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами, організує розробку методів економічної оцінки заходів, спрямованих на розвиток техніки, удосконалення організації виробництва, а також пропозицій щодо практичного використання результатів наукових досліджень у галузі економіки.

Здійснює заходи щодо впровадження в практику досягнень економічної науки.

Сприяє розвитку громадської економічної роботи на підприємстві, подає методичну допомогу творчим громадським об'єднанням працюючих, які здійснюють економічний аналіз та пошук резервів виробництва, залучає їх до вирішення питань, пов’язаних з розвитком економіки підприємства.

Організує проведення економічних розрахунків та аналізу ефективності впровадження нової техніки і технології, а також нових видів продукції під час їх створення і освоєння.

Керує проведенням порівняльного аналізу показників роботи підприємства та інших підприємств, упровадженням передового досвіду економічної роботи.

Бере участь у розробці та впровадженні заходів з поліпшення економічних показників роботи підприємства (щодо обсягу виробництва, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку тощо), в реалізації прогресивних форм і методів економічної роботи.

Керує роботою з підвищення рівня економічних знань працівників.

Контролює своєчасність подання звітів про результати економічної діяльності у відповідні органи.

Керує структурними підрозділами підприємства, які виконують економічну роботу, сприяє впровадженню економічно доцільних рішень з управління виробництвом.

III. Права

Головний економіст має право:

Представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах зі структурними підрозділами підприємства та іншими організаціями.

Перевіряти діяльність структурних підрозділів підприємства.

В межах своєї компетенції підписувати та візувати документи.

Вносити пропозиції керівнику підприємства про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб за результатами перевірок.

В межах своєї компетенції повідомляти керівнику підприємства про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення.

Вимагати та отримувати у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов’язків.

Залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань.

IV. Відповідальність

Головний економіст несе відповідальність:

За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, — в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, — в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

За завдання матеріальної шкоди — в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

V. Головний економіст повинен знати:

Закони, постанови, укази, розпорядження, рішення, інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності підприємства.

Керівні, методичні і нормативні матеріали з організації економічної роботи на підприємствах.

Профіль, спеціалізацію і особливості структури підприємства.

Перспективи технічного і економічного розвитку галузі.

Виробничі потужності підприємства.

Основи технології виробництва продукції.

Порядок розробки та затвердження програм і планів виробничо-господарської діяльності.

Економічні методи управління і керування підприємством.

Організацію, форми і методи планової роботи на підприємстві.

Порядок розрахунку економічної ефективності від упровадження нових видів продукції, техніки, технології, раціоналізаторських пропозицій та винаходів.

Порядок розробки нормативів матеріальних, трудових і фінансових витрат.

Порядок укладання та виконання господарських договорів.

Вітчизняні та світові досягнення науки і техніки у відповідній галузі виробництва та досвід передових підприємств з організації і вдосконалення економічної роботи.

Економіку, організацію виробництва, праці та управління.

Чинне господарське законодавство.

Основи трудового законодавства.

Правила та норми охорони праці.

VI. Кваліфікаційні вимоги

Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж економічної роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра — не менше 2 років, спеціаліста — не менше 3 років.

Керівник підприємства

Розділ 2

Система планів і організація планування

В таблиці 2.1 покажемо графік розробки планів на ТОВ «Лан».

Таблиця 2. 1

Графік розробки виробничого плану та бюджету ТОВ «Лан»

№ п/п

Галузь

Назва таблиці

Розробка на філіях

Розробка в ЦО

виконавець

строк

виконавець

строк

1

Використання основних засобів

Розрахунок орендної плати за користування майном

Бухгалтерія

10. 11

Бухгалтерія

10. 11

2

Розрахунок амортизаційних відрахувань по основних засобах

Бухгалтерія

10. 11

Бухгалтерія

10. 11

3

Придбання основних засобів

План придбання техніки, транспортних засобів, машин і обладнання

Деп. мех-ї

30. 10

4

План будівництва та капітального ремонту будівель і споруд

ВПА

30. 10

5

Землекористування

Баланс земельних угідь та їх використання

Гол. агроном

30. 9

6

Відомість оренди земельних ділянок та розрахунок орендної плати за землю

30. 10

7

Рослинництво

План розміщення полів в сівозмінах + структура посівних площ

Гол. агроном

30. 9

8

Технологічні карти

Агрономи, економісти

30. 10

9

Розрахунок потреби та балансу насіння

Борідченко

30. 10

10

Розрахунок потреби в ЗЗР

Столяр

30. 10

11

Розрахунок потреби в добривах

Столяр

30. 10

12

Виробництво і собівартість продукції рослинництва

ВПА

15. 12

13

Баланс продукції рослинництва

Економісти

10. 11

ВПА

15. 12

14

Помісячний бюджет прямих витрат в рослинництві

ВПА

01. 12

15

Тваринництво

Рух поголів'я худоби, план парувань і надходження приплоду

Зоотехнік

30. 10

16

Розрахунок потреби в кормах

Зоотехнік

30. 10

17

Помісячний виробничий бюджет по тваринництву

Економісти

30. 10

ВПА

30. 11

18

Виробництво та собівартість продукції тваринництва

Економісти

15. 11

19

Калькуляція собівартості живої ваги тварин

Економісти

15. 11

20

Насінневий завод

Розрахунок нормативів витрат, виробництва та собівартості продукції насінневого заводу

Економісти

15. 11

21

Помісячний план переробки насіння та бюджет витрат насінневого заводу

Костів, ВПА

30. 10

22

Обсл. і допоміжні виробництва

План механізованих робіт та розрахунок потреби в техніці

Деп. мех-ї, ВПА

20. 10

23

План автоперевезень

Економісти

15. 11

24

План ремонтів та розрахунок витрат на ремонт техніки

Гол. інженер

30. 10

25

Бюджет витрат та розрахунок собівартості продукції обсл. і допоміжних виробництв

Економісти

15. 11

26

Підсобні і переробні виробництва

Бюджет витрат та розрахунок собівартості продукції опідсобних і переробних виробництв

Економісти

30. 11

27

ПММ

Розрахунок потреби в ПММ

Гол. інженер

15. 11

Деп. мех-ї

30. 11

28

Праця

Штатний розпис

Відділ кадрів

30. 10

Деп. кадрів

15. 11

29

Розрахунок чисельності працівників і фонду оплати праці

Економісти

30. 11

ВПА

15. 12

30

Витрати

Бюджет зальновиробничих витрат

Економісти

15. 11

31

Бюджет адміністративних витрат

Економісти

15. 11

ВПА

15. 12

32

Бюджет витрат на збут

Економісти

15. 11

ВПА

15. 12

33

Інші вирати та доходи (операційні, фінансові, інші звичайні, надзвичайні)

ВПА, фін. відділ

15. 12

34

Податки та збори

ВПА

15. 12

35

Розрахунок сум ФСП

ВПА

15. 12

36

Розрахунок потреби в банк. кредитах та суми процентів

фін. відділ

30. 12

37

Помісячний бюджет витрат (кошторис)

ВПА

20. 12

38

Фінансові результати

Фінансовий план (розрахунок грошових надходжень і результатів від реалізації)

Економісти

30. 11

ВПА

15. 12

39

Розрахунок чистого фінансового результату

ВПА

20. 12

40

Кредиторська, дебіторська заборгованість

План повернення кредиторської та дебіторської заборгованості

фін. відділ

30. 11

41

Грошові кошти

Розрахунок планових грошових потоків

ВПА

20. 12

До головних особливостей планування в ТОВ «Лан», як і інших подібних формуваннях, слід віднести:

всі стратегічні і більшість головних поточних рішень (спеціалізація підприємства та його філій, структура посівних площ, розвиток тваринництва, технології, системи добрив і захисту рослин, інвестиції і т. п.) приймається керівництвом «Лан» за погодженням з директором;

поглиблення спеціалізації підприємства на основних рентабельних галузях. Зокрема, в «Лан» -- це виробництво насіння зернових і кукурудзи на зерно. Як допоміжна галузь на основі простого відтворення функціонує тваринництво;

своєчасне (до початку планового року) складання річного виробничо-фінансового плану підприємства (слід відмітити, що підприємство реанімувало традиційну назву поточних планів). У табл. 2.1. вказані строки розробки окремих показників і розділів плану (які, до речі, були дотримані);

детальна помісячна проробка показників виробничо-фінансового плану підприємства і бюджетів його підрозділів. Починається все з нормативних технологічних карт, де по кожній операції вказуються ймовірні оптимальні строки їх виконання. Ці дані використовуються потім для побудови графіків раціонального використання техніки на протязі року (графіки Ганта). І завершується ця робота помісячними планами витрат і доходів підприємства;

комп’ютеризація планових розрахунків в Excel. З метою поліпшення оперативного контролю виконання планів в 2013 р. передбачаються комп’ютерні програми з планування, ув’язати з бухгалтерською програмою 1-С.

Доцільно виділити ще один пласт аграрного планування, що знаходить широке розповсюдження в останні роки -- планування переробними підприємствами виробництва сировини в господарствах сировинної зони. Обумовлено це різким загостренням конкурентної боротьби за сировину: комплекс агротехнічних заходів для одержання запланованих обсягів виробництва (потреба в насінні, добривах, засобах захисту рослин і т. д.). Для цього була розроблена технологічна карта вирощування соняшника на вказаній площі і на її основі визначена потреба у вказаних ресурсах, а також загальна потреба в технічних засобах і додаткове їх придбання.

Особливо слід підкреслити, що цим планом передбачаються не тільки річні обсяги та вартість робіт, але і в помісячному розрізі, а також чітка система щоденного, щотижневого і щомісячного контролю за виконанням плану.

Розділ 3

Розробка бізнес-плану розвитку підприємства

Резюме

Рослинні олії - дуже важливі харчові продукти. Їх поживна цінність визначається високим вмістом тригліцеридів вищих жирних кислот, фосфатидів, стеринів, токоферолів.

Виробництво рослинних олій здійснюється на підприємствах олійножирової промисловості. Олійножирова промисловість також виробляє маргарин, майонез, гліцерин, мила та миючі засоби на жировій основі, оліфи і деякі інші продукти, при виробництві яких рослинні олії використовуються в якості сировини. Рослинні олії отримують з насіння або плодів рослин шляхом віджиму або екстрагування. Розрізняють рослинні олії, що висихають (лляна, конопляна), що напіввисихають (соняшникова, бавовняна) і не висихають (касторова, кокосова). Сировиною для виробництва рослинних олій є насіння соняшнику, соя, оливки, кукурудза та інші рослини.

Виробництво рослинної олії в Україні є потужною галуззю агропромислового комплексу, яка об'єднує виробників насіння і олійножирової продукції. В основному ця галузь орієнтована на виробництво соняшникової олії й продуктів, пов’язаних з нею. У загальному обсязі виробництва олійних культур в Україні соняшник займає понад 90%, а в структурі посівних площ — не менше 10%. Щорічний валовий збір постійно збільшується. Країна займає третє місце в світовому рейтингу після Аргентини та Росії, забезпечуючи від 7 до 12% світового виробництва соняшнику.

Насіння соняшнику як один із ліквідних видів продукції довгий час використовувався як спосіб платежів сільськогосподарськими підприємствами. Не дивно, що посівні площі під соняшником збільшуються. Соняшник — культура вигідна, він здатен дати прибуток до 89%. Він менше залежить від погодних умов, хоча дощове літо знижує вміст олії в насінні. Якщо наприкінці 80-х років врожайність соняшнику в нашій країні була на рівні європейських країн, то зараз спостерігається щорічний спад врожайності, в середньому на 7% на рік. Це відбувається з двох причин: порушення агротехнології й виснаження земель (через порушення агротехнології).

Незалежні в умовах ринкової економіки фермери сіють соняшник з порушенням всіх агротехнічних норм. Садити соняшник на одному і тому ж місці можна тільки раз у шість-сім років. В останні роки врожайність соняшнику істотно знизилася. Це пов’язано в основному з матеріальними можливостями сільськогосподарських виробників. Внесення добрив скоротилося в кілька разів, і сьогодні урожай соняшнику отримують виключно за рахунок природних ресурсів.

У споживанні рослинних олій в Україні переважає соняшникова олія, яка використовується населенням як один з основних продуктів харчування, а також виступає в якості сировини для одержання різної продукції (майонезу, консервів та ін.) Слід зазначити, що 90% населення Україні віддають перевагу саме соняшниковій олії. Ще за радянських часів більшість українців звикли до нерафінованої олії жовтого, майже оранжевого відтінку із запахом смаженого насіння. Цю традицію підтримує і український ДСТУ, який серйозно відрізняється від світового стандарту: два найважливіших показника — кислотне та перекисне число в Україні вище в кілька разів.

В нинішній час жителі великих міст воліють купувати рафіновану олію, яка не має ні смаку, ні запаху. У регіонах з низькою купівельною спроможністю населення більшою популярністю користується нерафінована, тобто неочищена олія з насіння соняшнику, що вироблена на місцевих підприємствах. Перевага, яку в провінції віддають нерафінованій олії, легко пояснюється її дешевизною.

Основним видом олії на українському ринку залишається соняшникова, що становить близько 70% всього обороту ринку, на другому місці - пальмова олія з часткою близько 20% від загального обсягу продажів. Всі інші види рослинних олій сумарно займають 10% ринку.

Відкриття виробництва соняшникової олії -- високоприбутковий і рентабельний бізнес, що користується значним попитом у Південному регіоні України. Соняшникова олія — є основним продуктом українського столу, так як православні під час посту використовують саме соняшникову олію та історично традиційно склалося, що запашна олія добре смакує з картоплею.

Концепція — соняшникова олія від виробника!

Ми пропонуємо нашу продукцію як громадян та корпорацій, організацій, установ. Споживачі є найбільш чутливими до ціни та якості послуг, що надаються.

На ринку соняшникової олії попит з кожним роком буде підвищуватися. Але високий попит це ще не все, необхідно врахувати також конкуренцію, яка у галузі зі зростаючим попитом також буде зростати.

Маркетингова стратегія заснована на забезпеченні максимальних вигод споживачам. Підприємство буде доставляти оптовим покупцям продукцію власноручно. Заради розвитку компанії та збільшення об'ємів продажу олії необхідно постійне інформування про це клієнтів. Зважаючи на специфіку товару, будуть застосовуватися такі засоби реклами: радіо, рекламні листівки, реклама через Інтернет. Також серед засобів просування товару можна виділити співпрацю з велики торгівельними супермаркетами та ринками міста та області.

Виходячи з середнього асортименту що може бути реалізований за місяць для нормального функціонування підприємства необхідно такий склад персоналу: директор — головний бухгалтер — адміністратор — 1, 3 спеціаліста.

З урахуванням необхідного обсягу інвестицій планується організувати виробництво олії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, статутний капітал якого буде формуватися за рахунок внесків його засновників. Статутний капітал формується за рахунок внесків 2-х засновників. Сума якого становить 43 370 грн. (частки: 50% та 50%)

При розрахунку чистої теперішньої вартості проекту прийнято коефіцієнт дисконтування на рівні 25%, щоб забезпечити власникам не тільки без ризиковий відсоток прибутку, а й передбачити премію за ризик. В результаті розрахунку визначено, що на кінець 3-го року NPV= 75 333,29 грн. Також було визначено, що строк окупності проекту дорівнює 10,5 місяців.

Зважаючи на специфіку діяльності виробничого процесу, можна визначити такі основні ризики: зростання витрат на оплату праці, підвищення орендної плати, зменшення обсягу надання послуг, зростання цін на матеріали, погіршення економічної ситуації, зниження якості насіння та олії.

Проведений аналіз ризиків показує, що навіть у песимістичному сценарії розвитку проект виходить прибутковим. Строк окупності проекту з урахуванням ризиків становить 1,1 року.

Загальна характеристики послуги

Планується на базі фермерського господарства «Лан» у Миколаївській області відкрити міні масло бойню рослинної олії. Саме олії рослинної тому, що фермерське господарство займається рослинництвом та вирощує соняшник, зерно, овочі.

Масложирова продукція дає можливість розвитку ще одного суміжного виробництва — вироблення біопалива. Особливістю галузі є впровадження енергозберігаючих технологій. Підприємства використовують лузгу, яка виходить в результаті переробки соняшнику. Спалюють її, виробляючи пар, а на деяких заводах ще й електроенергію. Це свідчить про унікальність даної галузі.

Проведені маркетингові дослідження свідчать про те, що попит населення на рослинну олію з кожним роком зростає. Її використовують в їжу як висококалорійний продукт, також її використовують в лікарському та дієтичному харчуванні, і іще в різних галузях харчової промисловості і на технічні потреби.

В сусідніх населених пунктах підприємств з виробництва олії немає, тому продукцію, що буде вироблятися на технологічний лінії, що проектується можна буде реалізовувати в торгівельній мережі на території цих населених пунктів. На незначних відстанях від господарства знаходяться міста, які мають велику кількість населення, тому реалізація продукції також буде відбуватися для забезпечення потреб в олії міського населення. Отже ринок збуту олії буде забезпечений.

Орні землі в господарстві займають досить велику площу і розвитку господарства приділяється велика увага. Для виготовлення олії можна використовувати насіння різних культур, але в господарстві велика увага приділяється посівам соняшника, які займають велику площу, щорічно площа посівів складає близько 1500 га. Отже для господарства необхідно розробити технологічну лінію з переробки насіння соняшника в олію. Також велику роль в забезпеченні сировиною відіграє сусідні одноосібні фермерські господарства, які не мають таких технологічних ліній і соняшник який вони вирощують в значних кількостях будуть поставляти на переробку в цех, що проектується. Отже майбутня технологічна лінія буде повністю забезпечена сировиною.

Подальший розвиток переробної галузі для господарства має дуже велике значення, а саме розробка технологічної лінії з виробництва соняшникової олії. Це пояснюється тим, що при переробці соняшника в господарстві значно зменшаться витрати на транспортування сировини, а саме головне, що вартість сировини тобто соняшника значно нижче ніж вартість олії. Крім того, частково вирішиться проблема зайнятості населення, так, як з’являться нові робочі місця в майбутньому цеху. Все це суттєво відобразиться на економіці господарства, що приведе до одержання значних прибутків.

Оцінка галузі

Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька і Луганська області, а також частина Криму — перспективні райони для відкриття бізнесу з виробництва рослинної олії. Кліматичні особливості цієї місцевості сприяють отриманню високих врожаїв соняшнику, а наявність портів у південних берегів — розвитку експорту.

Виробництво рослинного масла в останні роки стабільно збільшується. Наприклад, в I кварталі 2011 року порівняно з аналогічним періодом 2010-го темп приросту виробництва соняшникової олії в Україні склав 12%, імпорту — 18%, а обсяг експорту зріс на 40%. Безумовно, цей бізнес потребує істотних капіталовкладень і сил, але в той же час і рентабельність показує не менше 20%. Причому міні-завод з виробництва рослинної олії може окупитися всього за 5−6 місяців. Найбільш придатними регіонами для розвитку даного бізнесу в нашій країні вважаються степові райони — Миколаївська, Херсонська, Одеська області. Саме вони вигідно відрізняються сировинною базою і розвиненою портовою інфраструктурою.

Помірно-континентальний клімат степових регіонів нашої країни створює відмінні умови для вирощування соняшнику (основної сировини для виробництва рослинного масла). Сумарна площа степової зони — 245 тис. кв. км, або 41% території країни, і включає в себе Одеську, Миколаївську, Херсонську, Дніпропетровську, Запорізьку, Донецьку і Луганську області та частину Криму. Ці регіони відрізняються теплим і сухим кліматом, родючими грунтами. Такі кліматичні характеристики сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, зокрема соняшнику.

Однак є ще один важливий критерій при виборі місця для розміщення потужностей з виробництва соняшникової олії, орієнтованих на експорт, — близькість до портів. Основний шлях транспортування вантажів у всьому світі - море. Водні ворота Україні «відкриті» на півдні: в Херсонській, Миколаївській та Одеській областях. Миколаївська, Одеська область, як і інші південні регіони, виграє наявністю сировинної бази та порту — сприятливими умовами для експорту продукції.

Разом з цим, за інформацією асоціації «Укроліяпром», в силу різних причин логіка розміщення виробництва до недавніх пір виглядала інакше: заводи будувались в великих містах, тобто там, де найбільше споживалась олія. В сучасних умовах значно зросли транспортні витрати, тому переважає так званий «аргентинський» варіант, який передбачає будівництво заводів в портах — місцях, де олія відвантажується на експорт. Тому нові заводи по виробництву рослинного масла будуються саме в Одесі, Миколаєві, Херсоні.

Це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Аналізу підлягають сильні сторони, слабкі сторони внутрішнього середовища, а також можливості і загрози зовнішнього середовища підприємства. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв’язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії підприємства.

Таблиця 3. 1

Матриця SWOT-аналізу

Можливості

Загрози

Збільшення обсягів виробництва; вихід на нові ринки; збільшення обсягів збуту.

Загострення конкуренції; випуск конкурентами більш якісної продукції; коливання рівня цін.

Сильні сторони

СИМ

СИЗ

Стабільність наявності каналів реалізації;

кваліфікований персонал.

Реалізація продукції за договорами;

використання знань і досвіду персоналу у процесі виходу на нові ринки.

Послаблення позицій конкурентів на ринку за рахунок більш якісної продукції, а також приваблення споживачів низькою ціною.

Слабкі сторони

СЛМ

СЛЗ

Застаріла техніка;

обмеженість фінансових ресурсів.

За рахунок отриманого прибутку оновити технічну базу;

шляхом виходу на нові ринки звернути на себе увагу потенційних інвесторів.

Втрата частки ринку за рахунок підвищення якості продукції конкурентів;

через обмеженість фінансування піддається коливанню цін.

Розробка вектору рекомендованої стратегії у системі координат SPAIS.

Таблиця 3. 2

Дані для побудови вектору SPAIS-аналізу

Критерії

Оцінка (бал)

Вага

Зважена оцінка

Фінансова сила (ФС)

Рентабельність вкладеного капіталу

5−7

0,3

1,5−2,1

Ліквідність

5−6

0,2

1,0−1,2

Рентабельність інвестицій

5−7

0,1

0,5−0,7

Виробничі витрати

6−8

0,1

0,6−0,8

Стабільність отримання прибутку

6−8

0,2

1,2−1,6

Структура заборгованості

7−9

0,1

0,7−0,9

Конкурентоздатність підприємства (КП)

Ринок та його обсяги

7−9

0,2

1,4−1,8

Частка підприємства на ринку

5−6

0,3

1,5−1,8

Зв’язки зі споживачами

6−8

0,1

0,6−1,6

Можливість активного впливу на рівень цін

4−5

0,1

0,4−0,5

Асортимент продукції

5−7

0,2

1,0−1,4

Здатність здійснювати маркетингові заходи

5−7

0,1

0,5−0,7

Привабливість галузі (ПГ)

Залежність розвитку галузі від кон’юктури

5−7

0,2

1,0−1,4

Характеристика конкурентних ситуацій

4−6

0,1

0,4−0,6

Стадії життєвого циклу галузі

4−6

0,2

0,8−1,2

Суспільна привабливість сектору

6−8

0,2

1,2−1,6

Використання виробів галузі в інших галузях

7−9

0,3

2,1−2,7

Стабільність галузі (СГ)

Стабільність прибутку

7−9

0,4

2,8−3,6

Ступінь інновацій в галузі

5−7

0,3

1,5−2,1

Маркетингові дії

5−6

0,3

1,5−1,8

ФС=5,5--7,3; КП=5,4--7,8; ПГ=5,5--7,5; СГ=5,8--7,5

Розрахунок точок координат: у=ФС-СГ; х=ПГ-КП

у=-0,3; -0,2; х=0,1; -0,3

Рис. 3.1. Вектор вибору стратегії

Підприємство має можливість обрати захисну або конкурентну стратегію, на мою думку краще діяти за конкурентною стратегією, тим самим посилювати свої позиції на ринку.

Для повного аналізу ринку необхідно проаналізувати головних конкурентів по виробництву соняшникової олії в районі, з отриманої інформації конкурентом виступає ПП «Олія». Для аналізу побудуємо бенчмаркінг.

Таблиця 3. 3

Бенчмаркінг

Індекатори аналізу

Власне вир-во олії

ПП «Олія»

частка ринку

8

9

собівартість продукції

10

8

обсяг продаж

9

10

якість продукції

10

10

кваліфікація персоналу

10

10

рівень цін

10

9

технологічні переваги

10

9

маркетингові переваги

8

10

зручна упаковка

10

10

конкурентні переваги

7

10

Сума балів

92

95

Головному конкуренту дане підприємство уступатиме по деяким показникам, а саме: частка ринку, конкурент займає велику частку ринку, оскільки виробляє і реалізує лише олію; обсяг продажів, маркетингові переваги, конкурентні переваги, бо продукція конкурента вже досить відома і користується великим попитом, тому для приваблення споживачів до своєї продукції здійснюємо такі заходи, як технологічне оновлення, зниження ціни, підвищення якості, тобто пропонуємо ринку продукцію нову за технологією переробки, за нищію ціною, гарної якості.

В 2011 році вироблено соняшникової олії для реалізації 951тис.л., у 2012 році--1431тис.л. Ціна на олію в 2011 році--12,7 грн/л., у 2012--16,5 грн/л.

Розрахунок коефіцієнта еластичності:

E=;

Е =

Розрахуємо темп приросту: Тпр=(1431/951)*100−100=50,5. За період 5 років попит збільшився на 50,5%, тобто кожен рік попит зростав на 10,1%, тому можна спрогнозувати, що в наступному році попит буде дорівнювати 1431*0,101=1575,53 тис.л. Звідси розрахуємо частку на ринку яку можна зайняти: 1575,53−1431=144,53 тис.л.

В результаті проведення аналізу конкурентного середовища та безпосередньо основних конкурентів можна зробити висновок, що великі фірми, що виробляють олію мають доволі стійку позицію на ринку. Їхньою перевагою є вже сформована клієнтська база, досвід. Слабкою стороною конкурентів на ринку цього товару є якість та ціна. Конкуренти у зв’язку з тим що займаються виробництвом олії працює на застарілому обладнанні, що потребує оновлення, і не дає змогу проводити повний виробничий цикл.

Отже, розглянувши дані дослідження ринку, необхідно звернути увагу на формування таких конкурентних переваг: якість олії, формування стійких каналів розподілу, впровадження оптимальної цінової політики.

Процес входження на ринок є поступовим. У 1 кварталі підприємство буде надавати 45% послуг у зв’язку освоєнням на ринку. У 2 кварталі 75%, у 3 кварталі 95%, на 2 му році існування проекту відбудеться ріст продажу олії у зв’язку з тим що підприємство добре себе зарекомендує на ринку. З 3 року можливий незначний спад продажу послуг у зв’язку з входженням на ринок нових компаній та заходами конкурентів, спрямованими на покращення конкурентних переваг.

План маркетингу

Фахівці підприємства розраховують завоювати частина ринку міста Миколаєва та області. Відповідно до цього мета рекламної компанії - проінформувати потенційних споживачів про новий товар і переконати їх спробувати новинку.

Численні тести, проведені фахівцями, і аналіз цих тестів дають нам впевненість у тім, що з числа обізнаних споживачів (споживачі, що розрізняють товар з ряду аналогічних і мають мінімум інформації про його споживчі властивості), принаймні 30% захочуть випробувати товар. Для цього кожен зі споживачів повинен зустріти рекламу не менш 40 разів, тобто необхідно 40 рекламних контактів на кожного представника цільової аудиторії. У свою чергу, з числа, що випробували як мінімум 45% стануть його прихильниками.

Процес розробки бюджету реклами складається з наступних етапів.

1. Встановлення контрольного показника частки ринку. Виробник хоче завоювати 3% ринку споживачів олії (аналіз смаків і переваг споживачів дозволив визначити це число). Оскільки ринок міста та області складається з 648 000 людей, що використовують олію, підприємство хоче, щоб на новий сорт переключилися 19 440 з них. У цьому випадку ціль рекламної компанії була б досягнута.

2. Визначення процентного числа обізнаних споживачів, яких необхідно переконати спробувати новий сорт олії. Як випливає з вищесказаного, 45% з числа, що випробували олію, стануть прихильниками даного сорту = 8748 чоловік.

3. Визначення загального числа обізнаних споживачів. З викладеного випливає, що з загального числа обізнаних споживачів 30% захочуть випробувати товар. Оскільки число споживачів, що повинні спробувати товар, складає 8748 чоловік, то шукана загальна кількість обізнаних споживачів складає 2624 чол.

4. Визначення процентної частки ринку, яку варто охопити рекламою нового сорту олії. Відповідно до розрахунків рекламою необхідно охопити 480 000 чоловік, що складає 74% від загальної кількості споживачів (648 000 чоловік). У цьому випадку буде досягнутий намічений контрольний показник частки ринку 3% (19 440 чол.).

5. Визначення розмірів рекламного бюджету. Рекламу передбачається проводити в телевізійних передачах (місцеві канали), розміщувати в місцевих газетах і на обласному радіо. Реклама розміщається в газетах, у популярних передачах (тривалість рекламного ролика 30 с), що відповідно читають і дивляться різні групи споживачів, що розподіляються в такий спосіб:

· телевізійна реклама на каналі «Миколаїв» — 20% (15 грн. за хвилину);

· реклама на радіо «Всесвіт» — 7% (3,5 грн. за хвилину);

· друкована реклама в газеті «Південна правда» — 11% (350 грн. за сторінку 260*375 мм);

· друкована реклама в газеті «Подзвони» — 23% (7,5 грн. за оголошення розміром 60 символів);

· телевізійна реклама на каналі СТБ — 31% (2,5 грн. за рядок, що біжить, у 40 символів);

· реклама на радіо «Хіт ФМ» — 8% (5,0 грн. за хвилину).

Вартість виготовлення телевізійного рекламного ролика 100 грн., складання рекламного тексту на радіо 15 грн.

Розрахуємо вартість реклами на рік:

15 * 0,5 * 40 = 300 грн.

3,5 * 0,5 * 40 = 70 грн.

100 * 40 = 4000 грн.

7,5 * 40 = 300 грн.

2,5 * 40 = 100 грн.

5,0 * 0,5 * 40 = 100 грн.

Всього на рекламу на рік необхідно виділити 4870 грн. Однак ряд передач одночасно дивляться представники різних груп споживачів, що необхідно враховувати (коефіцієнт повторення), це ж стосується газет і радіо. У той же час частина споживачів може не дивитися всі передачі, читати газети, слухати радіо. Оскільки ці частини приблизно рівні, то виправлення не робимо.

Самим зручним місцем розташування міні масло бойні на території фермерського господарства «Лан». Дане фермерське господарство є постачальником насіння та власником приміщення та складу. Приміщення під олійницю відповідає всім вимогам СЕС: бетонна підлога, виштукатурюють, побілені і пофарбовані фарбою до висоти 2 м від підлоги стіни. Для виробництва 200 кг рослинної олії на годину вистачає приміщення площею 50−60 кв. м. фільтрувальний цех можна розмістити окремо, а можна обидві виробничі операції виконувати в одному приміщенні.

Крім цього необхідний склад для зберігання сировини. Для цього потрібно приміщення приблизно 50−80 кв.м. Адже в тісному приміщенні насіння можуть зіпсуватися.

Для зберігання відходів виробництва потрібно ще одне приміщення 30−40 кв.м. Але обов’язково врахуйте, що макух схильний до самозаймання, тому приміщення повинно бути оснащено протипожежними системами і його температуру потрібно постійно тримати під контролем. Робити це можна по-старому: за допомогою дерев’яного прутика. Увіткнути в макух паличку і якщо він став гарячим — відходи потрібно терміново вивозити.

Для того щоб зберігати готове рослинне масло, необхідні ємності загальною місткістю 10−15 кубів. Їх розміщують по 5−7 в приміщенні площею 20−30 кв.м. Кращим варіантом є ємності з нержавіючої сталі. Якщо використовувати звичайні - можуть виникнути проблеми з СЕС, адже при зберіганні олії в нержавіючої сталі погіршуються якісні показники продукту. Але для економії можна використовувати і стандартні алюмінієві молочні бідони.

Мінімальний необхідний комплект обладнання: прес для віджиму олії вартістю від 2500 гривень, фільтр від 1200 гривень. сушарка, фусів прес, жаровня, калібратор насіння, навантажувач, ємності для олії, інструменти. Основні засоби та інструменти загальною вартістю 12 000. Близько 8000 грн. необхідно для закупівлі першої партії насіння соняшнику. Головне, що відкривати цей бізнес реально і при наявності всього 20 000 гривень.

Технологія виробництва соняшникової олії проста: чищення насіння від домішок, видалення лузги, віяння (за допомогою сепаратора або семевейкі), вальцювання (подрібнення насіння), отримання мезги, обтиск олії з мезги.

Насіння соняшнику містять від 30% до 55% олії. Для збільшення маслянистості має сенс використовувати удосконалене обладнання, що дозволяє стабільно отримувати маслянистість близько 40%.

Зараз найкращим методом тиску масла вважається, так званий, шнековий. Він дозволяє зберігати в олії корисні речовини і вітамін Е. Примітно, що для шнекових пресів можна подавати насіння навіть у лушпинні, що скорочує виробничий процес. Шнекові преси мають принцип м’ясорубки. Вони складаються з подачі частини, подрібнюють і остаточного вижиму.

Масло, що вийшло з-під преса, охолоджують до 60 градусів, очищають і рафінують його. Спочатку очищають від домішок та воску. Це робиться або відстоюванням або фільтрацією. Зазвичай відстоювати потрібно тиждень. Для відціджування олії можна використовувати будь-які харчові промислові фільтри.

Альтернативний спосіб очищення — вакуумування. Спосіб полягає в прогоні масла через шар перлиту за допомогою вакууму. В результаті масло стає світлим і зберігається довше.

У невеликому цеху можна обійтися всього одним працівником для обслуговування всього устаткування в цеху. При пошуку устаткування для маслоробні звертайтеся тільки до тих постачальникам, які не тільки продають і запускають цех, а й навчають працювати на ньому.

Плануємо виробляти на місяць при середній маслянистості 36% з 1 тони насіння 360 кг. масла. за ціною 13 грн.

Таблиця 3. 4

Середній асортимент протягом операційного циклу та очікувані обсяги виробництва

Вид

Ціна

кіл-ть на місяць

Всього виручка (місячна)

Олія

13

2520

32 760

Виходячи з середнього асортименту що може бути реалізований за місяць для нормального функціонування підприємства необхідно такий склад персоналу: основні технічні робітники -3 особи, адміністратор — директор — 1 ос. Заробітна плата технічного персоналу складається з окладу 2500 грн. + відсоток від обсягів за місяць сукупних замовлень. Адміністратор — директор має оклад (3000) + відсоток від обсягів за місяць сукупних замовлень.

План постачання

Для початку роботи необхідно закупити насіння на суму 7500 грн. та встановити необхідну денну потребу у розмірі 100 кг.

Виходячи з асортименту послуг можна розрахувати необхідний запас витратного матеріалу:

Таблиця 3. 5

Необхідний місячний запас витратного матеріалу

Найменування матеріалу

Одиниця вимірювання

Денна потреба

Запас на місяць

Насіння

кг

100

2000

У процесі діяльності обсяги необхідних запасів будуть коригуватися залежно від зміни попиту на олію.

Фінансовий план

Для перевірки доцільності вкладення коштів у проект з виробництва олії необхідно обчислити ряд фінансових показників та провести їх аналіз.

Таблиця 3. 6

Розрахунок амортизації

сума

термін

Місячна норма

Річна

Професійне обладнання

12 000

8

125,00

1500

Інструменти

8000

4

166,67

2000

Всього

20 000

291,67

3500

Таблиця 3. 7

Витрати на заробітну плату

Посада

кіл-ть

з/п на 1

Всього на місяць з/п

з/п на рік

нарахування на рік

Всього з нарахуваннями

Директор — адміністратор

1

1

3500

3500

42 000

15 414

Спеціалісти

3

2500

7500

90 000

33 030

123 030

Всього:

11 000

132 000

48 444

180 444

Порахувавши всі витрати можна визначити необхідну суму інвестування для відкриття даного підприємства. Для відкриття й нормального функціонування необхідно врахувати суми основних витрат за І квартал, оскільки відбуватиметься освоєння виробництва і вихід на ринок. У наступних кварталах роботи витрати на оренду приміщення, матеріальні затрати та інші витрати будуть погашатися за рахунок валового прибутку. Також доцільно створити резерв для непередбачених витрат, тому що в перші місяці роботи такі ситуації є високо ймовірними, а прибутки є мінімальними і їх може не вистачити на покриття усіх витрат. З нарощенням обсягів надання послуг ця ситуація виправиться.

Таблиця 3. 8

Розрахунок обсягу необхідних інвестицій

Найменування витрат

Сума, грн.

Обладнання

20 000

Оренда

1500

Ркеєстрація

1000

реклама

4870

Матеріали

7500

Інше

3500

Непередбачене

5000

43 370

Таблиця 3. 9

Розрахунок чистої теперішньої вартості проекту

Показник

0

1кв

2кв

3кв

4кв

1-й рік

2-і1 рік

3-й рік

Інвестиці

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой