Аналіз інвентаризації як методу бухгалтерського обліку загалом

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика інвентаризації, її значення і види на ТОВ *АГРО ЛЕНД*

1.1 Значення, сутність та види інвентаризації

1.2 Основні завдання інвентаризації та умови її проведення

1.3 Нормативні документи, якими регулюється порядок підготовки та проведення інвентаризації на підприємствах України

Розділ 2. Порядок проведення й оформлення інвентаризації окремих видів господарських засобів на ТОВ *АГРО ЛЕНД*

2.1 Поняття запасів, їх інвентаризація та облік її результатів

2.2 Проведення інвентаризації грошових коштів і розрахунків

2.3 Порядок визначення результатів інвентаризації та їх облік

2.4 Відображення нестач і надлишків, виявлених при інвентаризації

Розділ 3. Шляхи регулювання та вдосконалення процесу інвентаризації на ТОВ *АГРО ЛЕНД*

Висновки

Список використаної літератури

Розрахункова частина

Варіант 1

Вступ

Формування ринкової економіки, існування різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв’язків українських підприємств та наявність права вибору і його реалізації зумовлюють впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики, яку підприємство виконує самостійно. Виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації. Де інвентаризація є одним з важливих методів бухгалтерського обліку, яким забезпечується перевірка і документальне підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку про наявність і стан матеріальних і нематеріальних активів, іншого майна, капіталу, інвестицій, розрахунків, резервів і зобов’язань.

Актуальність теми дослідження. Зміни, що відбулися в політичному і економічному житті, а також курс України на поступову інтеграцію в розвинуту економічну спільноту, зумовили проведення кардинальних змін в методології та організації бухгалтерського обліку, прийняття Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Це зумовлює й посилення контрольних функцій як держави, так і власника за проведенням та результатами фінансово-господарської діяльності.

Метою роботи є дослідження та аналіз інвентаризації як методу бухгалтерського обліку загалом, так інвентаризації окремих видів господарських засобів. Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:

— З'ясування сутності інвентаризації. Розгляд нормативних документів, якими регулюється порядок підготовки та проведення інвентаризації;

— Дослідити інвентаризації ТМЦ, грошових коштів і розрахунків та облік її результатів;

— З'ясувати вдосконалення процесу інвентаризації та шляхи регулювання.

— По завершенню зробити висновки, щодо розгляду даної теми.

  • Структура роботи. Курсова робота складається з трьох розділів, висновків щодо досліджуваного матеріалу, списку використаної літератури та додатків до курсової роботи. У першому розділі досліджуються теоретичні аспекти відповідної теми курсової роботи, з’ясовуються суть та завдання інвентаризації, нормативні документи щодо її підготовки та проведення. Висвітлено трактування основних термінів, як із точки зору економіки так і згідно Конституції України. В другому розділі зроблений аналіз і оцінка конкретних сфер діяльності предмета дослідження та середовища, що його оточує. Досліджено проведення інвентаризації грошових коштів і розрахункі, порядок визначення результатів інвентаризації та їх облік, відображення нестач і надлишків, виявлених при інвентаризації. Третій розділ зорієнтований на регулюванні та вдосконаленняі процесу інвентаризації.

Об'єктом дослідження є процеси інвентаризації в фінансовому обліку.

Предметом дослідження є особливості проведення інвентаризації ТМЦ, грошових коштів та розрахунків.

Методи дослідження — метод теоретично аналізу і практичного. Методи дослідження, застосовані в курсовій роботі, зумовлені необхідністю повного і всебічного аналізу матеріалу. Відповідно до мети і завдань роботи застосовано описовий і прикладні методи дослідження. Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських, практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій.

Зважаючи на актуальність питання дану проблематику досліджували ряд науковців таких як: Г. Ващинський, А. Яковлев, В. Єрмолаєв, І.І. Синельников, А. Н. Стрижев, І.Г. Джавадов, Р. Ш. Муфазулова, А.И. Ботвієнко, В. Н. Виноградного та інші.

Розділ 1. Загальна характеристика інвентаризації, її значення і види на ТОВ *АГРО ЛЕНД*

1. 1 Значення, сутність та види інвентаризації

Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансовий облік в Україні», Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку для підтвердження правильності і достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями і госпрозрахунковими організаціями (незалежно від форм власності) інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов’язань.

Інвентаризація — це перевірка фактичної наявності та стану об'єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризація активів і зобов’язань підприємства регулюється ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», згідно з якою перевіряються й документально підтверджуються їх наявність і стан.

Існування різних тлумачень поняття інвентаризації не дозволяє розкрити сутність і зміст даного поняття. Це суттєво ускладнює її практичне значення.

Під інвентаризацією слід розуміти перевірку наявності та стану об'єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних. Зміст інвентаризації розкриває комплекс господарсько-правових ознак, який дозволяє відрізнити інвентаризацію від складання інвентарю, самоперевірки (як виду самоконтролю), переобліку, обміру виконаних робіт, перепису тощо.

Інвентаризація в обліковому циклі ТОВ *АГРО ЛЕНД* наведена у Рис. 1.1., а сутність і зміст інвентаризації - у Рис. 1.2.

Рис. 1.1. Інвентаризація в обліковому циклі підприємства

Рис. 1.2. Сутність і зміст інвентаризації

Статус інвентаризації - Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язує кожне підприємство за результатами звітного року провести інвентаризацію активів та зобов’язань.

За аудиторськими спостереженнями, і процедури, і результати інвентаризації на багатьох підприємствах залишаються переважно формальними та не відображають реальних показників стану активів і зобов’язань.

За характером проведення інвентаризації бувають повними, вибірковими, плановими (передбачувані) і раптові. Повні інвентаризації охоплюють (вид майна, місце зберігання, відповідальну особу).

Вибіркові інвентаризації мають на меті встановити стан і наявність окремих цінностей у місці зберігання. Наприклад, вибіркову інвентаризацію слід обов’язково провести за типи цінностями, за якими підприємством від постачальника отримано відмову задовольнити презентації щодо їх недовантаження або отримано такі презентації від покупців.

Строки планових інвентаризацій на підприємствах попередньо затверджується, а підготовка до них полягає в проведенні комплексу підготовчих робіт з групування, розкладання матеріальних цінностей у порядку, зручному для підрахунку, вимірювання та зважування.

Кожна раптова інвентаризація починається виконанням підготовчої роботи в присутності інвентаризаційної комісії.

В порівнянні з плановими, раптові інвентаризації є більш дієвими, вони дисциплінують матеріально-відповідальних осіб, допомагають виявити зловживання.

Обов’язковими називають інвентаризації, які передбачені відповідними актами. До ініціативних відносяться інвентаризації, проведення яких не є обов’язковим, але ініціюється повноважними особами (власником, керівником, судовими або слідчими органами, контролерами-ревізорами тощо).

Окремо виділяють такий вид інвентаризації як добровільні. Суть їх полягає у тому, що матеріально відповідальна особа добровільно, у вільний від основної роботи час перераховує матеріальні цінності, що знаходяться під його матеріальною відповідальністю, і результати своєї перевірки за бажанням повідомляє керівництву та бухгалтерії. Звичайно, сьогодні, на відміну від історичних фактів, коли матеріально відповідальні особи спеціально проводили інвентаризацію з метою доведення правильності ведення ними обліку, такі інвентаризації не проводяться. Якщо інвентаризаціяпроводитьсязаініціативоювласника, керівника, бухгалтерії, її теж можна вважати добровільною по відношенню до підприємства.

Іншими видами інвентаризацій, які виділяє значна кількість авторів, є наступні:

— залежно від об'єкту перевірки розрізняють натуральну (полягає в безпосередньому перерахунку об'єктів і визначенні їх кількості (маси) тощо, шляхом зважування, обміру та застосування для цього певних засобів) та документальну інвентаризацію, яка полягає в підтвердженні документами наявної дебіторської заборгованості, фінансових зобов’язань та застосовується також при визначенні величини нарахованої амортизації, нематеріальних активів, витрат майбутніх періодів, оціночних резервів;

— залежно від об'єкту перевірки розрізняють інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, фінансових вкладень, товарно-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва (будівництва) і витрат майбутніх періодів, грошових коштів, грошових документів і бланків документів суворої звітності та розрахунків.

Виділення видів інвентаризації різними авторами показано на Рис. 1.3.

Рис. 1.3 Виділення видів інвентаризації різними авторами.

Бардаш С.В., стверджує, що суб'єктом в інвентаризаційному процесі (від лат. subectum — лежить в основі) виступають носії прав і обов’язків, тобто суб'єктами інвентаризації є зовнішні органи контролю, що мають право здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства, його підрозділами.

У словниках термін «суб'єкт» трактується як джерело, рушій, носій цілеспрямованої активно-вольової предметно-практичної діяльності. Тобто, якщо спроектувати дане визначення на інвентаризацію, то «рушієм» інвентаризації є той, хто її проводить, а саме — інвентаризаційна комісія. Орган, що призначив комісію, має право контролю за її діяльністю. Він розглядає її результати, ухвалює відповідне рішення.

1. 2 Основні завдання інвентаризації та умови її проведення

Останнім часом багато хто з власників (керівників) ставиться до інвентаризації, що називається, ніяк — або як до чогось зайвого, непотрібного. Дедалі частіше трапляються факти проведення формальної (кабінетної) інвентаризації, коли члени комісії просто переписують дані для описів із бухгалтерських книг. Така інвентаризація нікому не потрібна. Кошти та час, витрачені на проведення такої інвентаризації, пропадуть даремно. На практиці бувають випадки, коли така інвентаризація призводить до негативних наслідків. Можливо, це неправдоподібно, дивно, але в більшості випадків ігнорують цю могутню зброю і контролюючі органи.

Інвентаризація є просто необхідним і незамінним, безальтернативним важелем в руках керівництва підприємства в галузі управління матеріальними ресурсами. Особливо велику роль інвентаризація відіграє на підприємствах з матеріалоємним виробництвом, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування, де з її допомогою можна вчасно і майже безпомилково виявити нестачі або лишки сировини чи товарів, миттєво позбутися нечесних і непорядних працівників, оперативно і, головне, вчасно вносити корективи в бухгалтерський облік.

При проведенні інвентаризації на ТОВ *АГРО ЛЕНД* перевіряється реальність вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошових коштів у касах, на поточному та валютному рахунках у банках, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Для проведення інвентаризації на підприємствах розпорядчим документом керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких включаються досвідчені працівники, а очолюють такі комісії керівник підприємства, його заступник або представник керівника.

За наслідками інвентаризації робоча інвентаризаційна комісія повинна скласти протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації і висновків щодо них, а також пропозицій про залік нестач та лишків, списання нестач у межах норм природного убутку та понаднормових нестач і втрат.

При проведенні інвентаризації інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені в строк покупцями відвантажені товари і цінності та ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці).

Дозволяється складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівників, із зазначенням відповідальних за ці предмети осіб.

При інвентаризації незавершеного виробництва в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія або ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт. Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих описах.

Інвентаризація витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів полягає в перевірці обґрунтованості залишку вказаних сум на дату інвентаризації та відповідності затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства переліку створюваних резервів.

Основними завданнями інвентаризації на ТОВ *АГРО ЛЕНД* є:

a) виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

b) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

c) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделів, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

d) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

e) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів наступних витрат і платежів.

Івентаризація, як і раніше, проводиться обов’язково у випадках, передбачених Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою Наказом Міністерства фінансів від 11. 08. 1994 р. № 69:

— при передачі активів державного унітарного підприємства в оренду, їх купівлі-продажу;

— при реорганізації або ліквідації підприємства;

— перед складанням річної бухгалтерської звітності;

— при зміні керівника організації і (або) матеріально відповідальних осіб;

— при виявлення фактів розкрадання і (або) псування активів;

— у разі виникнення непереборної сили, тобто надзвичайних і непередбачуваних за даних умов обставин;

— за рішенням керівника організації;

— за рішенням контролюючих органів або ревізійної групи в ході проведення перевірки (ревізії) в порядку, встановленому законодавством;

— приколективній (бригадні) матеріальній відповідальності, у разі зміни керівника (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше 50% його членів, а також на вимогу одного або декількох членів колективу (бригади);

— у інших випадках, передбачених законодавством.

Інвентаризації підлягає все майно установи, незалежно від його місцезнаходження, і всі види фінансових зобов’язань. Інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами.

Інвентаризація всіх цінностей на ТОВ *АГРО ЛЕНД* проводиться в встановлені терміни, включаючи цінності, на предмет наявності яких проведено позапланові перевірки протягом року. У зазначені терміни підлягають інвентаризації матеріальні цінності, які не належать установі -- як такі, що перебувають на обліку (в орендному користуванні, на відповідальному зберіганні тощо), так і не враховані з будь-яких причин

Інвентаризація всіх цінностей проводиться в установлені терміни, включаючи цінності, на предмет наявності яких проведено позапланові перевірки протягом року.

Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення й перелік майна та зобов’язань, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником установи -- крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

Варто відзначити, що в основі інвентаризації лежить один із загально наукових методичних прийомів дослідження — порівняння, оскільки обов’язковою умовою проведення інвентаризації є порівняння фактичних і облікових даних. Методичний прийом інвентаризації використовують для контролю достовірності даних бухгалтерського обліку, звітності і балансу підприємства.

Основні завдання інвентаризації полягають у встановленні фактичного стану і наявності товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, обсягів незавершеного виробництва, реальності обліку коштів у дорозі, розрахунково-кредитних операцій, витрат майбутніх періодів, резерву наступних витрат та інших фондів підприємства. Крім того при проведенні інвентаризації можуть частково використовуватись такі органолептичні прийоми, як опитування і контрольний запуск. Отже, інвентаризація — органолептичний методичний прийом контролю фактичного стану підконтрольних об'єктів, здійснюваний з метою забезпечення збереження цінностей і раціонального використання їх у фінансово-господарській діяльності кооперативних підприємств. Її етапи проведення відображені у Таблиці 1.1.

Таблиця 1. 1

Етапи провдення інвентаризації

а/п

Етапи інвентаризації

Виконавці

Документи

1

2

3

4

1

Організаційно-підготовчий

Керівники, власники підприємства та інші суб'єкти інвентаризації, інвентаризаційна комісія, матеріально відповідальні особи

План-графік проведення інвентаризації, розпорядчий документ на створення постійно діючої (робочої) інвентаризаційної комісії, розпорядчий документ на проведення інвентаризації, розписка матеріально відповідальної особи

2

Технологічно-документальний

Інвентаризаційна комісія, матеріально відповідальні особи

Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, акти взаємозвіри, довідки про дебіторську і кредиторську заборгованість, щодо якої минув термін позовної давності

3

Порівняльно-аналітичний

Інвентаризаційна комісія, працівники бухгалтерського підрозділу

Порівняльні відомості, розрахунки норм природного збитку, завданої шкоди винною особою, протоколи інвентаризаційної комісії

4

Результативний (підсумковий)

Керівники, власники підприємства та інші суб'єкти інвентаризації, працівники бухгалтерського підрозділу

Наказ про затвердження результатів інвентаризації, відомість результатів інвентаризації, первинні документи та облікові регістри бухгалтерського обліку

1.3 Нормативні документи, якими регулюється порядок підготовки та проведення інвентаризації на ТОВ *АГРО ЛЕНД*

Інвентаризація — це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану, оцінка активів та зобов’язань (майно, вкладення підприємства в статутні фонди інших підприємств, розрахунки з дебіторами та кредиторами) підприємства.

Інвентаризація є одним з елементів бухгалтерського обліку і відіграє роль обов’язкового доповнення до поточної документації господарських операцій.

Стаття 10 Закону про БО, пункти 1 і 2, стверджує, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) ТОВ *АГРО ЛЕНД*, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з чинним законодавством України.

Випадки обов’язкового проведення інвентаризації задекларовані п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 28. 02. 2000 р. № 419. Що стосується РІЧНОЇ інвентаризації, то вищеназваний пункт цієї постанови однозначно стверджує, цитую: «Перед складанням річної фінансової звітності обов’язкове проведення інвентаризації активів та зобов’язань підприємства». Ширше, щодо обов’язкової інвентаризації декларує відома Інструкція № 69.

Разом із цим, відповідно до законів України «Про прокуратуру», «Про службу безпеки в Україні», «Про міліцію», «Про державну податкову службу в Україні» та організаційно-правових основ боротьби з організованою злочинністю судово-слідчі органи, що проводять дізнання, можуть призначати повторні або додаткові ревізії з тих чи інших питань з обов’язковим проведенням інвентаризацій цінностей на об'єктах. Потреба в таких інвентаризаціях здебільшого виникає у тих випадках, коли попередня ревізія проводилася без інвентаризації цінностей.

В окремих випадках потреба в інвентаризації цінностей виникає під час ревізій за завданням судово-слідчих органів, коли неправильно визначена наявність і розмір нестач, лишків та інших матеріальних витрат, період їх виникнення та відповідальні особи.

Про це необхідно знати керівнику та головному бухгалтеру підприємства і ніколи цього не забувати. Виходячи зі сказаного необхідність безперервної (перманентної) інвентаризації стає безперечною, оскільки у разі її проведення вас напевне не приголомшать несподіваною інформацією. Ви завжди матимете достовірну інформацію про стан активів підприємства, контролюватимете вчасне оформлення господарських операцій первинними документами (перевірка наявності документів та повноти їх заповнення є одним із ключових завдань, які вирішує інвентаризація) та якість самого бухгалтерського обліку. Інвентаризація проводиться за рахунок документів наведених у Таблиці 1.2.

Таблиця 1. 2

Документальне забезпечення інвентаризації

Документи

1

Наказ про створення постійно діючої (робочої) комісії

2

Наказ про проведення інвентаризації

3

Інвентаризаціні описи

4

Порівняльні відомості

5

Акти інвентаризації

6

Протоколи засідання інвентаризаційної комісії

7

Наказ про затвердження протоколу засідання інвентаризаційної комісії

Потреба в інвентаризації виникає і в разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або одержання від покупця претензії щодо недовантаження товарів. Тоді проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені зазначені претензії.

При цьому вартість таких запасів не повинна брати участь у розрахунку приросту/спаду балансової вартості запасів по механізму, передбаченому п. 5.9 ст. 5 Закону про прибуток, оскільки у підприємства відсутні валові витрати, пов’язані з придбанням запасів.

Інвентаризація, як елемент методу бухгалтерського обліку дає змогу визначити фактичний розмір активів, капіталу та зобов’язань, й зіставити отримані результати з даними бухгалтерського обліку. Таким чином, ми зустрічаємося з такими двома визначальними процесами: опис факту та його підтвердження.

Законом № 996 (п. 1 ст. 10) регламентовано, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Це означає, що кожне підприємство принаймні раз на рік повинно проводити інвентаризацію.

Інструкцією № 69 (п. 2) передбачено, що відповідальність за організацію інвентаризації покладається на керівника підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення. Також керівником або власником підприємства, відповідно до п. 2 ст. 10 Закону № 996 та п. 2 Інструкції № 69, визначаються об'єкти і періодичність проведення інвентаризації, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством. Обов’язкові випадки проведення інвентаризації активів, капіталу і зобов’язань представлено в п. 3 і п. 4 Інструкції № 69 та п. 12 Постанови № 419.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку не містять норми щодо обов’язкового проведення інвентаризації, проте сам її факт є необхідним для виконання інших вимог. Зокрема, згідно з ПБО 9 у бухгалтерському обліку i фінансовій звітності запаси відображаються за найменшою оцінкою: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації; згідно з ПБО 7 підлягають переоцінці об'єкти основних засобів, якщо залишкова вартість на дату балансу відрізняється від справедливої більш ніж на 10%.

Підприємство вправі передбачити в наказі про організацію бухгалтерського обліку такі моменти, як: об'єкти, періодичність і терміни проведення інвентаризації; визначення складу постійно діючої інвентаризаційної комісії; забезпечення документування інвентаризаційного процесу; порядок оформлення і подання звіту про результати інвентаризації.

Інвентаризація є ефективним методом контролю не лише за збереженням майна підприємства, а й за дотриманням фінансової дисципліни. При цьому, вирішальне значення при інвентаризації, як і у будь-якій справі, належить зацікавленості у результаті.

Розділ 2. Порядок проведення й оформлення інвентаризації окремих видів господарських засобів на ТОВ *АГРО ЛЕНД*

2. 1 Поняття запасів, їх інвентаризація та облік її результатів

Інвентаризація запасів ставить перед собою наступні завдання: виявлення фактичної наявності запасів; установлення лишку або нестачі запасів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення запасів, які частково втратили свою первісну якість, що не використовуються; перевірка дотримання умов та порядку збереження запасів; перевірка реальної вартості зарахованих на баланс запасів.

Якщо в результаті проведення інвентаризації запасів було виявлено певну кількість запасів, які втратили свою первинну якість, або надмірну (наднормативну) кількість запасів, то згідно з П© БО № 9 п.п. 25−27, підприємство повинне їх уцінити.

Зниження ціни запасів повинно проводитися по кожній одиниці запасів. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид) (П© БО № 9 п. 7). Але не завжди виникає необхідність уцінити всю кількість запасів, що входять в дану одиницю запасів. Тому, вважаємо за необхідне виводити з одиниці запасів тільки ту її частину, яку необхідно уцінити, в окрему групу обліку.

Результати інвентаризації запасів мають бути оформлені документально разом із заходами по підвищенню відповідальності за економічну доцільність придбання та використання виробничих запасів. Крім того, результати інвентаризації необхідно відобразити в обліку та у примітках до фінансової звітності, в яких наводяться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій.

За словами М. Вергієва (адміністративний директор ТОВ *АГРО ЛЕНД*): «Інвентаризацію звикли вважати звичайною ревізією. Іноді навіть проводять її тільки для того, щоб попередити зловживання комірників, щоб вони не розслаблялися. Але ціль інвентаризації в іншому — в аналізі результатів праці. Це один із самих потужних інструментів оцінки ефективності складських операцій.

Як показує практика, майже третина усіх розбіжностей в кількості товарів, які є у наявності і обліковані документально, виникають з причини поганої роботи комірників, інші дві третини розбіжностей виникають тому, що складські процеси або погано організовані або застарілі. Саме це і повинна виявляти інвентаризація, проводити яку бажано регулярно, за планом".

Дозвіл на списання з балансу матеріальних цінностей надається керівником установи, установою вищого рівня або головним розпорядником бюджетних коштів з урахування вартості матеріальних цінностей і причин списання.

Інвентаризація запасів на ТОВ *АГРО ЛЕНД* проводиться наступним шляхом.

Крок 1. Підготовка запасів для проведення інвентаризації.

Крок 2. Проведення інвентаризації.

Крок 3. Звірка показників.

Крок 4. Прийняття рішень про відображення виниклих інвентаризаційних різниць.

Крок 5. Відображення результатів інвентаризації в обліку.

Під час проведення інвентаризації запасів складаються документи, перелік яких наведений у таблиці 2.1.

Таблиця 2. 1

Документальне забезпечення інвентаризації запасів

Код документу

Назва

Чим затверджена форма

Типова форма №М-21

Інвентаризаційний опис

Наказ Мінстату україни № 193

Інв. -3

Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей

Постанова № 241

Інв. -5

Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання

Інв. -6

Акт інвентаризації матеріалів і товарів, що знаходяться в дорозі

Інв. -7

Інвентаризаційний опис незавершеного виробництва

Документально зафіксований факт наявності інвентаризаційних різниць повинен бути відображений і в податковому обліку. Результат такого відображення перш за все залежить від характеру наявних різниць.

В багатьох випадках оприбуткування надлишків запасів, що виявлені в результаті інвентаризації, відображаються платником податків як безкоштовне отримання запасів. Операція по безкоштовному отриманню запасів передбачує збільшення валового доходу на підставі пп.4.1.6. ст. 4 Закону про прибуток.

Інвентаризацію ОЗ і ТМЦ проводять усі підприємства незалежно від форм власності на підставі наказу керівника підприємства, складеного у довільній формі:

1) не раніше 1 жовтня перед складанням річної бухгалтерської звітності, для:

— виявлення фактичної наявності ОЗ і ТМЦ;

— встановлення лишків або недостачі ОЗ і ТМЦ шляхом порівняння фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

— виявлення ОЗ, які частково втратили свою первісну якість і які не придатні для використання;

— перевірки дотримання правил утримання та експлуатації ОЗ;

— перевірки реальної вартості зарахованих на баланс ОЗ і ТМЦ;

— виявлення об'єктів, не придатних для експлуатації у майбутньому;

— виявлення об'єктів, що зазнали відновлення, реконструкції, розширення або переобладнання і внаслідок цього змінили основне своє призначення (об'єкти вносять до інвентаризаційного опису під назвою, що відповідає новому призначенню);

2) протягом року, відповідно до п. 3 Інструкції № 69.

Комісія у затвердженому наказом складі починає інвентаризацію:

— ОЗ -- з перевірки наявності як власних ОЗ, які безпосередньо є на підприємстві, так і ОЗ, зданих (отриманих) в оренду (прокат) або на відповідальне зберігання;

— ТМЦ -- з переважування, обмірювання, підрахунку в порядку розміщення цінностей у приміщенні. Якщо ТМЦ зберігаються у різних приміщеннях, інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання для перевірки цінностей, після чого вхід до приміщення опечатується.

Інвентаризація нематеріальних активів проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків від 11. 08. 94 № 69.

У бухгалтерському обліку вартість виявлених у результаті інвентаризації не взятих на облік об'єктів нематеріальних активів зараховується в доход підприємства записом по дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» в кореспонденції з кредитом рахунка 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Виявлена недостача нематеріальних активів списується з кредиту рахунка 12 «Нематеріальні активи» на дебет рахунка 976 «Списання необоротних активів». Визначена спеціальним розрахунком вартість недостачі об'єктів нематеріальних активів, що підлягає відшкодуванню винними особами, відноситься на їх рахунок записом по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» у кореспонденції з кредитом рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Порядок інвентаризації готової продукції слід розпочинати з організаційних питань. Перед проведенням інвентаризації вся готова продукція повинна бути згрупована, розкладена за назвами, сортами, розмірами в порядку, зручному для підрахунку. В разі позачергової інвентаризації готову продукцію підготовляють у присутності інвентаризаційної комісії.

Якщо на підприємстві передбачено зберігати готову продукцію на декількох складах або в ізольованих приміщеннях, то інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання від одного місця до іншого. Перевіривши одне місце зберігання, вхід до нього опломбовують, і комісія переходить до наступного.

2.2 Проведення інвентаризації грошових коштів і розрахунків

Підприємство обліковує готову продукцію на рахунку 26 за плановою собівартістю протягом місяця, а наприкінці місяця коригує її до фактичної собівартості. Під час інвентаризації готової продукції в інвентаризаційній відомості відображено суму відхилення -- залишок на рахунку 26, який не належить до конкретних одиниць продукції і який не можна співвіднести з відповідними позиціями, зазначеними у відомості. Як правильно оформити суму такого відхилення під час інвентаризації готової продукції?

Насамперед пригадаймо, що така оцінка готової продукції називається оцінкою за нормативними витратами -- вона передбачена п. 21 П (С)БО 91. Застосовується (у цьому випадку) при передачі готової продукції з виробництва на склад, а також при оцінці продукції під час її переміщення і відвантаження покупцям.

1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20. 10. 99 р. № 246.

Для її застосування підприємство мусить розробити норми витрат на одиницю продукції з урахуванням нормального рівня матеріальних витрат, оплати праці, амортизації основних засобів, причому всі ці статті формуються виходячи з актуальних цін на матеріальні ресурси, роботи і послуги сторонніх організацій та актуальних розцінок оплати праці персоналу.

З метою забезпечення збереження готівки та цінних паперів у касі проводиться її інвентаризація. Відповідно до п. 3 інструкції № 691 обов’язкова інвентаризація каси проводиться:

ѕ перед складанням річної фінансової звітності;

ѕ у разі зміни матеріально відповідальної особи;

ѕ при виявленні крадіжок, нестач або псування цінностей;

ѕ у разі пожеж чи іншого стихійного лиха.

Згідно з п. 4. 10 Положення № 637 у підприємстві можуть бути проведені позапланові інвентаризації, строки здійснення яких установлює керівник підприємства.

До актуальних питань обліку готівки та дотримання касової дисципліни належить розрахунок ліміту каси підприємства, який встановлюють самостійно за рішенням керівника підприємства на підставі використання одного із методів розрахунку: 1) середньоденного надходження готівки в касу; 2) середньоденної видачі готівки з каси.

Основними завданнями організації обліку грошових коштів є:

— належний порядок приймання і видачі готівки, її зберігання та ведення касової книги:

— своєчасне і правильне оформлення документів та відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху грошових коштів;

— контроль за дотриманням касової дисципліни;

— проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

Інвентаризація використовується для підтвердження фактичної наявності грошових коштів та їх еквівалентів у касі підприємства.

При прямому методі складання звіту про рух грошових коштів аудитор на основі виписок банку абота касових документів здійснює окрему вибірку надходжень і окрему вибірку витрачань грошових коштів за фінансовою та інвестиційною діяльністю. Для цього доцільно складати наступні аналітичні відомості ті (відповідно до обраного виду господарської діяльності).

Під час інвентаризації розрахунків з юридичними і фізичними особами проводяться наступні заходи: виявляється дотримання правил розрахунків з фізичними особами (з підзвітними особами, з працівниками по оплаті праці, з депонентами); оцінюється дотримання розрахунково-платіжної дисципліни (по розрахунках з бюджетом і позабюджетними фондами, постачальниками і підрядчиками, із засновниками і ін.); оцінюється робота по виявленню і запобіганню втратам від невчасного стягнення дебіторської заборгованості всіх видів, пропуску термінів позовної давності.

2.3 Порядок визначення результатів інвентаризації та їх облік

За матеріалами інвентаризації контролер складає порівняльні відомості. Для цієї мети він використовує інвентаризаційні описи, звіти про рух матеріальних цінностей та сальдові відомості. Якщо виявлена нестача, визначають природну втрату за кожним втраченим продуктом, згідно з спеціальним розрахунком (крім продуктів, які відпускаються без зважування або не зберігалися на складі, а були направлені прямо до їдальні, а також списаних за актами в наслідок псування).

Фактичну вартість нестачі відносять на дебет рахунку 947 «Нестачі та витрати від псування цінностей» з кредиту рахунків 27−1, 27−2, 27−3.

Нестачу продуктів у межах норм природних втрат відносять на реалізацію з обліком залишку (рахунки 27−1, 27−2, 27−3), а нестачу понад норму природних втрат, якщо виявлені винні особи, відносять на рахунок 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків», а якщо не виявлені - на рахунок 791 «Результат операційної діяльності».

Матеріали інвентаризації (описи, акти, порівняльні відомості, протоколи) оформлюються в одному примірнику і є підставою для відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства за участю інвентаризаційної комісії складає порівняльні відомості цінностей, фактична наявність яких при інвентаризації відхиляється від даних обліку.

До складання порівняльних відомостей, визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства перевіряє всі підрахунки в інвентаризаційних описах (актах). Виявлені помилки у цінах, таксуванні та підрахунках повинні бути виправлені й завірені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальних осіб.

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність складання порівняльних відомостей, на підставі одержаних пояснень встановлює характер виявлених лишків, нестач цінностей. Висновки та пропозиції про покриття нестач та регулювання встановлених різниць комісія відображає у протоколі.

Порядок урегулювання інвентаризаційних різниць:

— Нестача цінностей, а також втрати від їх псування відшкодовуються винними особами відповідно до порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Матеріали про нестачі та втрати, що виникли внаслідок зловживань, протягом п’яти днів підлягають передачі органам попереднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.

— Якщо винних не встановлено або суд не задовольнив позов про відшкодування, то нестача цінностей та втрати від їх псування списуються на результати господарської діяльності.

— Цінності, що виявились у надлишку, підлягають оприбуткуванню і зарахуванню на результати господарської діяльності.

У Таблиці 2.3 відображено бухгалтерський облік результатів інвентаризації запасів ТОВ *АГРО ЛЕНД*

Таблиця 2. 3

Бухгалтерський облік результатів інвентаризації запасів

Зміст господарчої операції

Дебет

Кредит

Відображення нестачі запасів в рамках норм природного спаду

Відображена в складі витрат звітного періоду сума нестачі (згідно обліковим даним)

901,903, 91, 93

20

Відображена нестача запасів понад норми природного спаду

2

Відображена в складі витрат звітного періоду сума нестачі (згідно обліковим даним)

947

20

3

Відображена сума нестачі за балансом

072

-

4

Відображено нарахування суми податкових зобов’язань (виходячи зі звичайної ціни бракуючих запасів)

947

641

5

Визнана заборгованістю винної особи і відображена у складі доходів звітного періоду, що підлягає відшкодуванню сума нестачі (облікова ціна плюс ПДВ)

375

716

6

Списана з забалансового рахунку сума нестачі, що підлягає відшкодуванню

-

072

7

Списана з забалансового рахунку сума нестачі, що підлягає відшкодуванню

661

375

8

Частково внесена до каси підприємства сума, що підлягає відшкодуванню

301

375

Відображення надлишків запасів

9

Визнані активами надлишки, виявлені в результаті інвентаризації (по вартості, встановленої інвентаризаційною комісією)

20

719

10

Відображено взаємний залік вартості бракуючих запасів, що виявлені в результаті інвентаризації (такий залік відображається в аналітичному обліку згідно обліковій ціні бракуючих запасів)

20

20

11

Відображена нестача запасів, що залишилась після відображення заліку в обліку

947

20

12

Відображено нарахування суми податкових зобов’язань (виходячи зі звичайної ціни бракуючих запасів)

947

641

13

Визнана заборгованістю винної особи і відображена в складі доходів звітного періоду, що підлягає відшкодуванню сума нестачі (облікова ціна плюс ПДВ)

375

716

14

Списана з забалансового рахунку сума нестачі, що підлягає відшкодуванню

-

072

15

Частково утримана з заробітної плати сума, що підлягає відшкодуванню

661

375

16

Частково внесена в касу підприємства сума, що підлягає відшкодуванню

301

375

17

Відображено надлишок запасів, що залишились після відображення заліку в обліку.

20

719

інвентаризація нестача документ надлишок

За результатами інвентаризації складаються інвентаризаційні описи для об'єктів, відображених та не відображених у бухгалтерському обліку. При цьому комісією обов’язково аналізується строк корисного використання кожного об'єкта чи групи однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів (місяці) і вивчається питання стосовно ймовірності надходження (отримання) економічних вигід від їх використання.

Інформація про об'єкти, які не відображені в бухгалтерському обліку або дані інвентаризаційних описів яких не відповідають даним бухгалтерського обліку, заноситься до звіряльної відомості.

Визначення результатів інвентаризацій продукції проводиться шляхом складання порівняльної відомості, в якій облікові залишки кожного виду, найменування і сорту цінностей співставляються з фактичними даними. При цьому інвентаризаційні описи можуть служити одночасно і порівняльними відомостями.

Після закінчення інвентаризації й оформлення опису фактичних залишків продукції, бухгалтерія в інвентаризаційному описі (який являється одночасно і порівнювальною відомістю) проставляє звітні дані про кількість, ціну і вартість відповідних найменувань і сортів цінностей. Потім у порівняльній відомості виводять результати інвентаризацій за кожним найменуванням, номенклатурою і сортом цінностей та визначають суму нестач чи лишків.

Перед початком проведення інвентаризації керівник проводить інструктаж з інвентаризації даного об'єкта членам комісії, а саме:

ѕ ознайомлює з виданим наказом в якому зазначена мета, завдання та способи інвентаризації;

ѕ уточнює об'єкт та специфіку його інвентаризації;

ѕ забезпечує відповідними документами (бланками), канцтоварами та іншими необхідними матеріалами;

ѕ розглядає випадки та заходи при необхідності проведення повторної інвентаризації;

ѕ висвітлює обов’язки, права та відповідальність кожного члена інвентаризаційної комісії;

ѕ вирішує інші організаційні питання.

Важливим моментом перед початком проведення інвентаризації є те, що відповідальна особа за введення операцій по розрахунках в банку та витрат майбутніх періодів в присутності комісії складає розписку про те, що всі здійснені операції в частині витрат майбутніх періодів своєчасно та в повному обсязі відображені у відповідних регістрах обліку.

Як відзначалось, результати інвентаризацій цінностей оформляють порівняльною відомістю, яка поєднується з бланком інвентаризаційного опису. У порівняльній відомості шляхом співставлення залишків за найменуваннями і сортами продукції з обліковими даними в такому ж розрізі визначають суму нестач чи лишків.

У випадку виявлення нестач цінностей визначають суму природних втрат, яку списують за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм, які встановлюються залежно від зони і умов зберігання цінностей.

Під природними втратами розуміють зменшення початкової ваги окремих видів цінностей (продукції, сировини, палива тощо), які відбуваються без причин, що неможливо усунути в процесі їх зберігання, перевезення і відпуску (висихання, випаровування тощо).

2.4 Відображення нестач і надлишків, виявлених при інвентаризації

У бухгалтерському обліку будь-які нестачі товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) відносять до інших витрат операційної діяльності і відображають на субрахунку 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей». Одночасно (до встановлення винних осіб) ці суми показують на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Після встановлення винних осіб на суму, що підлягає відшкодуванню, складають проводку: Дт — 375 Кт — 716.

Якщо ж винну особу не встановлено, суму нестачі обліковують на позабалансовому рахунку 072 не менше строку позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факту нестачі. При цьому інвентаризаційна комісія має навести вичерпні пояснення причин, через які нестачу понад норми природного убутку не можна віднести на винних осіб.

При віднесенні нестачі ТМЦ на винних осіб використовують формулу відповідно до п. 2 Порядку № 116, який установлює, що розмір шкоди має бути не нижче 50% балансової вартості на момент установлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору:

Рз = ((Бв — А) х Іінф + ПДВ + Азб) х 2 + Вп + Вр, (1), де:

ѕ Рз — розмір збитків, грн. ;

ѕ Бв — балансова вартість на момент установлення нестачі ТМЦ, грн. ;

ѕ А — амортизаційні відрахування від дати початку експлуатації, грн. ;

ѕ Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховують від дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції, грн. ;

ѕ ПДВ — розмір податку на додану вартість, грн. ;

ѕ Азб — розмір акцизного збору, грн. ;

ѕ Вп — фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей, грн. ;

ѕ Вр — фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів та усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення, грн..

Розглянемо практичну ситуацію. За результатами інвентаризації на складі овочевої бази виявлено нестачу 15 кг цвітної капусти, придбаної за ціною 9 грн. на суму 135 грн. (в т. ч. ПДВ — 22,50 грн.). Завідуючий складом визнав свою вину. На підприємстві укладено із завідуючим складом Договір про повну матеріальну відповідальність.

Цвітна капуста зберігалася на складі у кількості 1 т., норма природного убутку 1,2% первісної маси (для осені), тобто 12 кг (1000 кг х 1,2%).

Розмір нестачі - 3 кг (15 кг — 12 кг). Вартість нестачі - 27 грн. (3 кг х 9 грн.), в т. ч. ПДВ — 4,50 грн. Розрахуємо суму збитків, враховуючи, що загальний індекс інфляції становить 103%:

Рз = (22,50×103% + 4,50) х 2.

Згідно розрахунку Рз складає 55,35 грн.

Відобразимо в обліку кореспонденцію рахунків стосовно встановлення та відшкодування нестачі цвітної капусти, табл. 2.4.

Таблиця 2. 4

Кореспонденція рахунків з обліку встановлення та відшкодування нестачі цвітної капусти винною особою

№ з/п

Зміст господарської перації

Д

К

Сума, грн.

1

Списано нестачу ТМЦ на овочевому складі в межах норм природного убутку

974

201

90,00

2

Списано решту нестачі

974

201

22,50

3

Відкореговано податковий кредит з нестачі методом *сторно*

641

644

4,50

4

Списано відкорегований податковий кредит на витрати

947

644

4,50

5

Віднесено суму збитків на винну особу, яку вона має відшкодувати:

Підприємству

Бюджету

375

375

716

642

27,00

28,35

6

Внесено завідуючим складом до каси підприємства суму збитку

301

375

55,35

7

Перераховано суму нестачі до бюджету

642

311

28,35

Однією з основних умов відображення доходу чи витрат в бухгалтерському обліку є їх достовірна оцінка.

Якщо у бухгалтерському обліку визнається дохід (надлишки, відшкодування нестач винною особою), виникають підстави для визнання податкового доходу. При цьому щодо доходу не існує поняття «доходи, пов’язані з господарською діяльністю».

Якщо в бухгалтерському обліку визнаються витрати (зокрема, від нестачі), то у податковому обліку вони відображаються у разі дотримання двох умов:

ѕ нестача підтверджена документами, складеними під час проведення інвентаризації;

ѕ витрати стосуються тих запасів, що беруть участь у господарській діяльності.

ПКУ встановлює загальне обмеження для нестачі запасів, згідно з яким до податкових витрат не включається сума фактичних витрат товарів, крім витрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) витрат.

У разі виявлення пересортиці, коли спостерігається наявність надлишків ТМЦ одного сорту (кольору, розміру, ціни тощо), при недостачі ТМЦ такого ж найменування, але іншого сорту тощо).

Пересортиця зазвичай відбувається внаслідок недостатнього контролю за рухом ТМЦ. При виявленні пересортиці під час інвентаризації за надлишками та недостачами ТМЦ одного найменування та кількості проводиться взаємозалік, за умови, що такі надлишки та недостачі утворилися в однієї і тієї ж матеріально-відповідальної особи і за один перевіряючий період.

Залік проводять у тотожній кількості. Пересортицю не відображають у податковому обліку. Опишемо конкретну ситуацію відображення результатів інвентаризації запасів. У результаті інвентаризації запасів на підприємстві встановлено:

— нестачу рису круглого в сумі 10 000,00 грн. (рахунок 281.1. 1);

— надлишок рису довгого в сумі 15 000,00 грн. (рахунок 281.1. 2);

— нестачу твердого сиру в сумі 8000,00 грн., у тому числі в межах норм природного убутку — 2000,00 грн. (рахунок 281. 2).

Інвентаризаційна комісія прийняла рішення зарахувати як пересортицю нестачу і надлишок за товарами 281.1.1 та 281.1.2 в сумі 10 000,00 грн. У нестачі твердого сиру на суму 3500,00 грн. визнано винну особу — завідуючого складом.

Якщо результатом пересортиці стали нестача або надлишки, то їх відображають у податковому обліку. Якщо ж після проведення зарахування з пересортиці з’ясується, що сума вартості ТМЦ, що опинилися в надлишку більша від сум вартості ТМЦ, що виявлені в недостачі, таку сумову різницю вважають недостачею понад норми природного убутку за цим видом ТМЦ і відносять у бухгалтерському обліку на винних осіб або списують на інші операційні витрати, і навпаки.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой