Аналіз інвестиційної діяльності підприємства (за матеріалами ДП "Бершадське МПД "Укрспирт")

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Теоретико-методологічні засади аналізу інвестиційної діяльності підприємства
  • 1.1 Сутність і структура інвестиційної діяльності
  • 1.2 Організація аналізу інвестиційної діяльності підприємства
  • 1.3 Нові підходи до методики аналізу інвестиційної діяльності підприємства
  • 1.4 Закон України «Про інвестиційну діяльність»
  • Висновки по розділу 1
  • Розділ 2. Аналіз інвестиційної діяльності ДП «Бершадське МПД «УКРСПИРТ» за період 2009−2011рр.
  • 2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності ДП «Бершадське МПД «Укрспирт»
  • 2.2 Основні напрямки інвестицій ДП «Бершадське МПД «Укрспирт»
  • 2.3 Інвестиційний проект ДП «Бершадське МПД «Укрспирт» з виробництва біо-палива
  • Висновки по розділу 2
  • Розділ 3. Основні аспекти застосування інформаційних технологій на підприємствах
  • 3.1 Необхідність економічного обгрунтування ефективності автоматизації керування
  • 3.2 Автоматизована система керування підприємством
  • 3.3 Застосування комп’ютерних технологій на робочих місцях
  • Висновки до розділу 3
  • Розділ 4. Шляхи вдосконалення інвестиційної діяльності ДП «Бершадське МПД «УКРСПИРТ»
  • 4.1 Напрями покращення управління інвестиційною діяльністю підприємства
  • 4.2 Рекомендації щодо підвищення ефективності інвестиційної діяльності ДП «Бершадське МПД «Укрспирт»
  • Висновки до розділу 4
  • Розділ 5 Забезпечення належного стану охорони праці на ДП «Бершадське МПД «УКРСПИРТ»
  • 5.1 Закон України «Про охорону праці»
  • 5.2 Вимоги санітарії до чистоти повітряного середовища виробничих приміщень ДП «Бершадське МПД «Укрспирт»
  • 5.3 Інструктаж і навчання з охорони праці, іх види та зміст на ДП «Бершадське МПД «Укрспирт»
  • Висновки до розділу 5
  • Висновки та пропозиції
  • Список використаної літератури

Вступ

У сучасній Україні в умовах виходу економіки з кризового стану особливо важливого значення набуває активація інвестиційної діяльності, оскільки без неї неможливо здійснити прогресивні зрушення в економіці, підвищити конкурентоспроможність та загалом забезпечити сталий соціально-економічний розвиток держави. [2. ст. 74]

Проблемам інвестиційної політики підприємства присвячені дослідження цілого ряду відомих вітчизняних і іноземних вчених-економістів. Дослідження з проблеми прийняття iнвестицiйних рiшень започатковані у середині ХХ сторіччя в працях С.К. Майєрса, Й.Ф. Магі, Г. А. Сіка, В. Н. Беренса, П. М. Хавранека та iнших авторiв. Вітчизняні і зарубіжні учені І.А. Бланк, І.Т. Балабанов, Т. Г. Бень, І.В. Багрова, А. В. Верба, О. С. Галушко, А.Б. Ідрисов, С. О. Москвин, В. П. Савчук, C.Я. Салига, В. А. Ткаченко, Р. Б. Тян, В. Г. Федоренко та інші частину наукових досліджень присвятили теоретичним і методологічним питанням розробки та реалізації інвестиційних проектів на підприємствах, формуванню механізму регулювання інвестиційної діяльності на рівні країни, регіонів і галузей господарства, вдосконаленню математичного апарату оцінювання ризику та ефективності проекту, впровадженню заходів «ризик-менеджменту». Але нинішні методи оцінювання інвестиційних проектів, спрямовані, як правило, на вирішення локальних питань визначення їх ефективності без створення єдиного механізму забезпечення надійності під впливом заходів «ризик-менеджменту». Теперішній механізм регулювання інвестиційної діяльності поки що не в повній мірі відповідає сучасним вимогам і не має необхідної методологічної основи. [14. ст. 216]

Розробка інвестиційних проектів потребує врахування багатьох чинників, оскільки зовнішні умови постійно змінюються. При оцінці інвестиційного проекту потрібно додатково врахувати ще той ризик, який пов’язаний з тимчасовою вартістю грошей, особливо при зростанні інфляції. Рентабельність інвестицій завжди має бути вище за індекс інфляції. Від правильності і об'єктивності такої оцінки залежать терміни повернення вкладеного капіталу і перспективи розвитку підприємства. Інвестиції в реальні проекти — тривалий за часом процес. Тому проект має бути ретельно оцінений з максимальним урахуванням всіх чинників.

Проблема полягає у тому, що на даний час інвестиційним проектам приділяється мало уваги: існує мала кількість організацій, що займаються їх розробкою, а також незначна кількість підприємств, де для оцінки інвестиційних проектів у штатному розкладі передбачена посада аналітика. Тому проекти приймаються чи відхиляються без ретельного аналізу.

Актуальність даної теми роботи полягає у тому, що наша країна знаходиться у процесі розвитку, для якого потрібно застосовувати залучення коштів з різних джерел: інвестиційні фонди, кошти приватних інвесторів і особливо іноземні інвестиції. Тобто розробка і оцінка інвестиційного проекту займає одне з перших місць в умові успішної реалізації цього проекту в життя. [5. ст. 68]

Метою роботи є аналіз інвестиційної діяльності підприємства та обґрунтування напрямів її підвищення.

Для досягнення мети були поставлені та виконані такі завдання:

розкрити сутність інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства;

висвітлити методику оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства;

дати загальну характеристику результатам діяльності підприємства;

проаналізувати дані з інвестиційних проектів різними методами;

виявити проблеми інвестиційної діяльності в Україні;

розробити систему з декількох методів для максимально достовірної оцінки інвестиційного проекту.

Об'єктом дослідження є економічні відносини, які виникають між підприємством і його контрагентами в процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Предметом дослідження є інвестиційна діяльність «Бершадське МПД «Укрспирт».

Аналітична частина роботи виконувалася за допомогою методів аналізу і синтезу, статистичних методів — порівняння, величини структури, динаміки, графічний і табличний метод. Цими методами були проведені аналіз показників підприємства та оцінка привабливості інвестиційних проектів. Також в роботі використані засоби економіко-математичного моделювання, а саме кореляційно-регресійний аналіз та побудова на основі його результатів аналітичних моделей для визначення кореляційного зв’язку між показниками.

Інформаційною базою дослідження є підручники, навчальні посібники, статті, автореферати дисертацій та інші наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, закони України, декрети Кабінету Міністрів України, інструкції, фінансова і бухгалтерська звітність «Бершадське МПД «Укрспирт».

інвестиційний аналіз інформаційна технологія

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади аналізу інвестиційної діяльності підприємства

1.1 Сутність і структура інвестиційної діяльності

Термін «інвестиції» походить від латинського слова «іnvеst», що означає вкладення коштів. У більш широкій трактовці інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення.

За фінансовим визначенням, інвестиції - це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов’язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал. [15. ст. 98]

Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками:

1. За об'єктами вкладень виділяються реальні та фінансові інвестиції.

Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи — як матеріальні, так і нематеріальні (іноді вкладення коштів у нематеріальні активи, пов’язані з науково-технічним прогресом, характеризуються як інноваційні інвестиції).

Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фінансові активи, серед яких найбільш значущу частку посідають вкладення коштів у цінні папери.

2. За характером участі в інвестуванні виділяються прямі та непрямі інвестиції.

Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування.

Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції.

Під короткостроковими інвестиціями розуміють звичайно вкладення капіталу на період, не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів і т.д.).

Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року.

У практиці великих інвестиційних компаній довгострокові інвестиції деталізуються таким чином: а) до 2 років; б) від 2 до 3 років; в) від 3 до 5 років; г) понад 5 років.

4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні.

5. За регіональною ознакою виділяють інвестиції всередині країни та за кордоном. [32. ст. 257]

Під внутрішніми інвестиціями розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені в межах даної країни.

Під інвестиціями за кордоном (Іноземні інвестиції) розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені за межами даної країни.

Під інвестиціями звичайно розуміються довгострокові вкладення капіталу в підприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, в соціальні програми, в охорону навколишнього середовища. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої формується прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Державні інвестиції можуть здійснюватись і з метою регулювання розвитку економіки.

Основними цінностями інвестицій є: рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); кошти, цільові банківські внески, кредити, акції та інші цінні папери; майнові права, похідні від авторського права — ліцензії, «ноу-хау», досвід та інші інтелектуальні цінності; право користування землею та іншими природними ресурсами, а також інші майнові права. [46. ст. 273]

Інвестиції у відтворення основних фондів здійснюються у формі капітальних вкладень. Слід відзначити, що до 1991 року поняття інвестицій ототожнювалось з терміном «капітальні вкладення», що характеризує діяльність замовників (інвесторів).

Капітальні вкладення розглядались у двох аспектах: як економічна категорія; як процес, пов’язаний з рухом грошових ресурсів. Капітальні вкладення як економічна категорія — це система грошових відносин, пов’язаних з рухом вартості, авансованої у довгостроковому порядку в основні фонди від моменту виділення коштів до моменту їх відшкодування. [26. ст146]

Головним об'єктом вивчення виступали капітальні вкладення як процес руху вартості, авансованої у розширене відтворення основних фондів. Основна увага приділялась вивченню структури джерел фінансування капітальних вкладень, договірним стосункам замовників та підрядників, ролі банків як установ, що здійснюють фінансування та кредитування капітальних вкладень. Позитивним фактором виявилось внесення до складу капітальних витрат на фінансування обігових коштів підприємств-новобудов у зв’язку з наданням їх новобудовам один раз на весь період функціонування підприємства.

За обсягом та значущістю капітальні вкладення є основною складовою частиною інвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвестицій.

Існує також таке розуміння інвестування, яке характеризується витратами матеріальних, трудових та грошових ресурсів на створення основних фондів галузей народного господарства шляхом капітальних вкладень. У капітальному будівництві планування, управління та організація, разом з проектуванням, ресурсо-забезпеченням будівництва в сукупності складають зміст процесу інвестування. [45. ст. 148]

Головними етапами інвестування є: перетворення ресурсів у капітальні вкладення (витрати), тобто процес спрямування інвестицій у конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власне інвестування); перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості, що характеризує кінцеве перетворення інвестицій та отримання нової споживчої вартості; приріст капітальних вартостей у формі доходу або соціального ефекту, тобто кінцева мета інвестиційної діяльності.

Початковий та кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи новий взаємозв'язок: прибуток — ресурси, тобто процес нагромадження повторюється. При цьому слід мати на увазі, що процес нагромадження грошових ресурсів, не входячи в інвестиційну діяльність, є його необхідною передумовою.

Інвестиційна діяльність є основою індивідуального кругообігу інвестицій на підприємстві. Інвестиційний цикл (період) містить один оборот інвестицій, тобто рух вартості, авансованої у капітальне майно від моменту акумуляції коштів до моменту їх відшкодування. Держава стимулює інвестиційну діяльність підприємств шляхом надання їм податково-амортизаційних преференцій (пільг з оподаткування прибутку або пільгових норм амортизації). [52. ст. 345]

Кругообіг виробничих інвестицій, поділяючись на окремі стадії, породжує кругообіг фінансових інвестицій. Кругообіг фінансових інвестицій виявляє зворотний вплив на кругообіг реальних інвестицій. У кінцевому підсумку це приводить до злиття, неподільності потоків виробничих та фінансових інвестицій за межами даного підприємства, на локальних та національних ринках капіталів.

Усі фінансові інвестиції оцінюються за прибутком, що приноситься ними. З цієї точки зору всі цінні папери однорідні, усі вони зрештою являють собою право на прибуток, незалежно від того, в яку галузь або сферу економіки посвідчують вони вкладення позикового капіталу. Капіталізована оцінка прибутку, що приноситься цінними паперами і є, власне, ціна або курс даних паперів. Динаміка курсу цінних паперів відбиває, з одного боку, стан та найближчі перспективи розвитку економіки в цілому (фаза циклу, рівень інфляції, стан платіжного балансу, дефіцитність держбюджету і т.п., а з іншого боку — фінансовий стан конкретного підприємства — емітента даних цінних паперів. Таким чином, реалізується суспільний взаємозв'язок ринків капіталів, ринків інвестиційних товарів та рух реальних активів (дійсного капіталу) в процесі відтворення. [1. ст. 89]

1.2 Організація аналізу інвестиційної діяльності підприємства

Поняття «інвестиції» на сьогоднішній день активно використовується в економічній літературі.

У загальному розумінні, з точки зору економічної теорії, інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення, тобто інвестиції можуть розглядатися як рушійна сила самозростання вартості капіталу суб'єкта господарювання і, відповідно, подальшого економічного зростання в масштабі держави. При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім для того, щоб компенсувати інвестору відмову від використання наявних коштів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик, відшкодувати втрати від інфляції в наступному періоді. [17. ст. 160]

Як свідчать статистичні дані, через стагнацію світової економіки обсяги інвестування в Україну у сучасний час продовжують знижуватись. За І кв. 2010 р. обсяги притоку прямих іноземних інвестицій в Україну, оцінені в 957 млн. дол. США, що на 17,1% менше ніж у IV кв. 2009 р. (Додаток Д т. 12) Накопичений обсяг інвестицій в економіку України на кінець І кв. 2010 р. оцінений в 47,6 млрд. дол. США. Із загального обсягу накопичених інвестицій у фінансовому секторі зосереджено 30,1% капіталу іноземних інвесторів, в оптовій торгівлі - 21,1%, у посередництві в оптовій торгівлі - 7,2%, у металургійному виробництві - 12,7%. Частки інших видів економічної діяльності не перевищують 5%. У розрахунку на одну особу, обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій склав 1 034 дол. США, що на 2% більше ніж на початок року. [14. ст. 248]

Організація процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства — це сукупність дій, які застосовуються суб'єктом до об'єкта дослідження для досягнення сформованої мети. Графічна інтерпретація організації процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства представлена на рис. 1. 1

Рис. 1.1 Організація процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства та елементи його забезпечення

Отже, структурно сама організація процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства складається з процедур аналізу (виміру) фактичного стану об'єктів, а також процедур порівняння результатів із встановленими законодавчими актами і нормами, стандартами нормативними показниками. За межами процесу організації аналізу інвестиційної діяльності підприємства перебувають необхідні умови його реалізації: організаційне, методичне та інформаційне забезпечення. Проявом останнього є встановлення параметрів стану об'єктів дослідження.

У зв’язку з цим виникає об'єктивна потреба у детальному вивченні об'єктів і суб'єктів організації процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства. [4. ст. 314]

Варто зазначити, що сукупним об'єктом аналізу є основна діяльність підприємства.

Акцентуємо увагу на суб'єктах організації аналізу інвестиційної діяльності підприємства.

Можна припустити, що суб'єкти інвестиційного ринку можуть виступати й суб'єктами аналізу. Суб'єктами інвестиційної діяльності в Україні є: інвестори, виконавці, користувачі об'єктів інвестиційної діяльності, постачальники товарно-матеріальних цінностей, устаткування й проектних розробок, юридичні особи, громадяни України, іноземні юридичні або фізичні особи, державні й міжнародні організації та ін. [19. ст. 257]

Послідовність етапів організації процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства можна представити, як:

організаційне;

інформаційне;

методичне.

Основою наукової організації процесу аналізу інвестиційної діяльності підприємства є системний підхід, що являє собою одну з найважливіших сторін діалектичного методу дослідження, одну з форм конкретизації принципів діалектики, насамперед принципу взаємозв'язку явищ.

Однією з відмітних рис системи є наявність її складових елементів, які у свою чергу можуть виступати в ролі системи більш низького порядку й які так само складаються з окремих взаємозалежних елементів. Аналіз інвестиційної діяльності підприємств може розглядатися як самостійна система і як один з елементів у системі більш високого порядку (рис. 1. 2).

Рис. 1.2 Система аналізу інвестиційної діяльності підприємств

Очевидним є той факт, що аналіз інвестиційної діяльності підприємств виступає підсистемою в системах більше високого порядку і є одним із елементів, що забезпечує ефективне функціонування всієї системи. [20. ст. 268]

1.3 Нові підходи до методики аналізу інвестиційної діяльності підприємства

Узагальнюючи існуючі методики аналізу інвестиційної діяльності промислових підприємств слід констатувати, що традиційно вони спрямовані на оцінку ефективності інвестиційних проектів та базуються на застосуванні методу дисконтування. Однак сучасний етап розвитку вітчизняних підприємств зумовлює необхідність удосконалення існуючих методик та забезпечення їх відповідності потребам.

Основним підходом до аналізу інвестиційної діяльності промислових підприємств за сучасних умов, на мою думку, слід обрати балансовий підхід, який визначає, що потреба підприємства в інвестиційних ресурсах повинна бути адекватна можливостям їх забезпечення. Застосування балансового методу та співставлення реальних потреб та існуючих можливостей дасть можливість керівництву та власникам підприємств в повній мірі оцінити нагальність проблеми активізації інвестиційної діяльності та можливості здійснення відповідних заходів за рахунок різноманітних джерел.

Узагальнено-комплексний аналіз інвестиційної діяльності запропоновано проводити у вигляді наступних етапів:

1 етап. Аналіз потреби підприємства в інвестиційних ресурсах.

Потреба підприємства в інвестиціях залежить від змісту інвестиційної стратегії, яку реалізує підприємство. У разі, якщо мова йде про стратегію розвитку підприємства, то вона повинна базуватись на здійсненні активної різнобічної інвестиційної діяльності. Відповідно оцінка потреби підприємства в інвестиціях повинна здійснюватись в розрізі реальних (капітальні, інноваційні та інвестиції приросту матеріальних цінностей) та фінансових інвестицій.

Аналіз потреби в інвестиціях з позицій необхідності підвищення ефективності використання всіх виробничих ресурсів підприємства, перш за все, трудових ресурсів, основних засобів. За сучасних умов, особливо для спиртових підприємств набувають значення нематеріальні активи, інвестиції в які, залишаються на вкрай низькому рівні.

Загалом потребу підприємства в інвестиційних ресурсах можна виразити наступним чином:

, (1. 1)

загальна /

потреба підприємства в інвестиційних ресурсах;

потреба /

підприємства в інвестиціях для здійснення фінансових інвестицій;

потреба /

підприємства для здійснення реальних інвестицій;

— потреба підприємства в інвестиціях для оновлення основних засобів;

— потреба підприємства в інвестиціях для розвитку трудових ресурсів;

— потреба підприємства в інвестиціях для придбання нематеріальних активів;

— потреба підприємства в інвестиціях для збільшення запасів матеріальних активів.

Виходячи із необхідності забезпечення розширеного виробництва за рахунок збільшення виробничих потужностей підприємства, а також виходячи зі стану основних засобів рекомендуємо проводити оцінку потреби в інвестиціях з позиції традиційних показників їх наявності та руху, складу і структури, технічного стану за класифікаційними групами. Найбільш важливою є інформація щодо: коефіцієнтів оновлення, вибуття, зносу, придатності та приросту основних засобів. Для характеристики вікового складу і морального зносу фонди групують за тривалістю експлуатації, розраховують середній вік обладнання. Традиційно аналіз рівня забезпеченості підприємства основними засобами виробництва проводять на основі показників фондоозброєності та технічної озброєності праці. Узагальнену інформацію щодо змісту ІІД можна отримати на підставі аналізу використання виробничих потужностей підприємства.

2 етап. Аналіз інвестиційної діяльності. Узагальнення існуючих підходів вітчизняних науковців і власні дослідження дають змогу запропонувати наступні основні напрями аналізу інвестиційної діяльності, а саме: а) аналіз динаміки загальних обсягів інвестицій; б) аналіз структури інвестицій підприємства; в) аналіз джерел формування інвестиційних ресурсів.

Аналіз динаміки загальних обсягів інвестицій доцільно проводити з позицій визначення типу відтворювальних процесів, що дасть можливість оцінити достатність загального обсягу здійснених інвестицій та порівняти з економічно необхідними. Для цього, на нашу думку, можна використати коефіцієнт відтворення (), який пропонуємо розраховувати як відношення загального обсягу інвестицій () в основні засоби та суми нарахованої за відповідний період амортизації ():

, (1. 2)

Оскільки розрізняють три типи відтворення, розрахований коефіцієнт може мати наступні значення, які відповідатимуть: звуженому типу відтворення — (здійснені інвестиції не забезпечують відшкодування нарахованої амортизації); простому типу відтворення — (здійснені інвестиції дорівнюють сумі амортизації); розширеному відтворенню — (інвестиції забезпечили не лише відшкодування амортизації за спрацювання обладнання, а й свідчать про розширення масштабів виробництва).

Аналіз структури інвестицій підприємства. Дослідження структури реальних інвестицій доцільно проводити в розрізі традиційних видів: реальних і фінансових інвестицій. Під час аналізу реальних інвестицій слід розширити дослідження їх складу в розрізі наступних груп: придбання цілісних майнових комплексів, нове будівництво, перепрофілювання, реконструкція, модернізація тощо. Основною ознакою поділу фінансових інвестицій є строк інвестування. Відповідно їх склад можна проаналізувати в розрізі поточних і довгострокових.

Аналіз джерел фінансування інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства. Підприємства можуть використовувати різні схеми фінансування інвестиційно-інноваційного розвитку (за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел). У розрізі наведених джерел і слід проаналізувати інвестиційні ресурси підприємства.

За сучасних умов доцільно, на нашу думку, провести більш детальний аналіз потенціалу активізації інвестиційної діяльності за рахунок власних ресурсів, якими є прибуток та амортизація. Відповідно рівень використання доступного інвестиційного ресурсу () складає:

, (1. 3)

де — здійсненні підприємством капітальні інвестиції;

прибуток /

підприємства, спрямований на капітальні інвестиції;

сума /

нарахованої амортизації.

Сума здійснених інвестицій повинна перевищувати суму нарахованої амортизації на величину чистого прибутку, який підприємство спрямовує на інвестиції.

Інвестиційна привабливість підприємства, є багатогранним явищем, а отже, повинна досліджуватись на основі системи показників, які комплексно характеризують діяльність підприємства загалом. Зосередження уваги виключно на тому чи іншому аспекті не забезпечить якісного результату в частині визначення змісту інвестиційної стратегії.

Для визначення рівня перспективної інвестиційної привабливості виробничої системи з урахуванням інноваційності здійснюваних інвестицій пропонуємо розраховувати індекс інвестиційної активності () за наступною формулою:

, (1. 4)

де — ваговий коефіцієнт групи показників інвестиційної складової;

— показники, що характеризують рівень інвестиційної привабливості;

— кількість показників, що беруть для аналізу інвестиційної складової індексу.

У процесі розрахунку показників, що характеризують рівень інвестиційної привабливості, застосуємо процедуру нормалізації критеріїв, тобто приведення їх до безрозмірних величин.

Використаємо наступні формули:

, (1. 5)

де — значення і-того показника інвестиційної привабливості досліджуваного підприємства;

, — мінімальне та максимальне значення і-того показника інвестиційної привабливості k-того підприємства;

, — мінімальне та максимальне значення j-того показника інвестиційної привабливості k-того підприємства;

кількість /

підприємств (- досліджуване підприємство).

Для оцінювання інвестиційної привабливості підприємства та недопущення значної трудомісткості робіт з формування інформаційної бази (адже існує досить велика кількість показників фінансового стану) пропонуємо використовувати окремі показники експрес-аналізу фінансової звітності.

Таким чином, інвестиційно-привабливим є те підприємство, яке має реальні можливості забезпечувати інвестиційні потреби розвитку: чи за рахунок внутрішніх джерел (прибутку, амортизації), чи за рахунок зовнішніх джерел (кредити, стратегічні чи портфельні інвестиції)

1.4 Закон України «Про інвестиційну діяльність»

Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. Він спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування народного господарства України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Інвестиції

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності;

Стаття 2. Інвестиційна діяльність

1. Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

2. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі: інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності; державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління України, Кримської АРСР, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів; іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами; спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.

Стаття 3. Об'єкти інвестиційної діяльності

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Стаття 4. Суб'єкти інвестиційної діяльності

1. Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

2. Інвестори — суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

3. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Стаття 5. Законодавство про інвестиційну діяльність

Відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України. Інвестиційна діяльність суб'єктів України за її межами регулюється законодавством іноземної держави, на території якої ця діяльність здійснюється, відповідними договорами України, а також спеціальним законодавством України.

II. ЗДІЙСНЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 6. Права суб'єктів інвестиційної діяльності

1. Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.

2. Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

3. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

4. Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик. Майно інвестора може бути використано ним для забезпечення його зобов’язань. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов’язань може бути реалізовано відповідно до чинного законодавства.

Стаття 7. Обов’язки суб'єктів інвестиційної діяльності

1. Інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов’язаний: подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела

здійснюваних ним інвестицій; одержати дозвіл на виконання будівельних робіт у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»

2. Суб'єкти інвестиційної діяльності зобов’язані: додержувати державних норм і стандартів, порядок встановлення яких визначається законодавством України; виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що пред’являються в межах їх компетенції; подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність; не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги законодавства про захист економічної конкуренції;

3. Для проведення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню, учасники інвестиційної діяльності повинні одержати відповідну ліцензію, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 8. Відносини між суб'єктами інвестиційної діяльності

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов’язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності. Інвестування та фінансування однієї квартири в об'єкті будівництва кількома інвесторами можливе виключно за умови укладення між ними договору в письмовій формі, в якому визначаються частка кожного інвестора та порядок внесення ним відповідної інвестиції.

Стаття 9. Джерела фінансування інвестиційної діяльності

1. Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок: власних фінансових ресурсів інвестора; позичкових фінансових коштів інвестора; залучених фінансових коштів інвестора; бюджетних інвестиційних асигнувань; пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

III. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 10. Цілі державного регулювання інвестиційної діяльності

Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і соціальної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України, республіканськими і регіональними програмами розвитку народного господарства, республіканським і місцевими бюджетами, передбачуваними в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності.

Стаття 11. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності

1. Державне регулювання інвестиційної діяльності включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності і контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.

2. Управління державними інвестиціями здійснюється республіканськими і місцевими органами державної влади й управління та включає планування, визначення умов і виконання конкретних дій по інвестуванню бюджетних і позабюджетних коштів.

Стаття 12. Прийняття рішень щодо республіканських державних інвестицій

1. Рішення щодо республіканських державних інвестицій приймаються на основі прогнозів економічного і соціального розвитку республіки, схем розвитку і розміщення продуктивних сил, цільових науково-технічних і комплексних програм та техніко-економічних обгрунтувань, що визначають доцільність цих інвестицій.

2. Проекти цільових комплексних республіканських програм розробляються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України з участю заінтересованих державних органів і громадських організацій, і подаються Кабінетом Міністрів України на затвердження Верховній Раді України у складі Основних напрямів економічного і соціального розвитку республіки.

3. Верховна Рада України затверджує у складі Основних напрямів економічного і соціального розвитку республіки обсяги державних інвестицій, здійснюваних за рахунок коштів республіканського бюджету.

Стаття 13. Порядок розміщення державного замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві

1. Однією із форм реалізації республіканських державних інвестицій є республіканське державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві.

2. Державне замовлення розміщується, як правило, на конкурсній основі з урахуванням економічної вигідності цих замовлень для підприємств та організацій.

3. Прийняття в експлуатацію об'єктів республіканського державного замовлення провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14. Державна експертиза інвестиційних програм

1. Обов’язковій державній експертизі підлягають інвестиційні програми (проекти), що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії.

2. Державна експертиза інвестиційних програм (проектів) проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 15. Регулювання інвестиційної діяльності Верховною Радою Кримської АРСР та місцевими Радами народних депутатів Верховна Рада Кримської АРСР та місцеві Ради народних депутатів у межах своїх повноважень здійснюють регулювання інвестиційної діяльності на своїй території, в тому числі шляхом погодження питань про створення виробничих і соціальних об'єктів, використання природних ресурсів суб'єктами інвестиційної діяльності.

Стаття 16. Ціноутворення в інвестиційній діяльності

Вартість продукції, робіт і послуг у процесі інвестиційної діяльності визначається за вільними цінами і тарифами, в тому числі за підсумками конкурсів (торгів), а у випадках, передбачених законодавчими актами, за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами.

IV. ГАРАНТІЇ ПРАВ СУБ'ЄКТІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЙ

Стаття 17. Гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності

1. Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.

2. Державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб. Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 18. Захист інвестицій

1. Захист інвестицій — це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.

2. Інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них не можуть бути застосовані заходи, тотожні за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному обсязі збитків, заподіяних у зв’язку з припиненням інвестиційної діяльності. Порядок відшкодування збитків інвестору визначається в зазначених актах.

3. Спори, що виникають в результаті здійснення інвестиційної діяльності, розглядаються відповідно судом або третейським судом.

4. Інвестиції можуть, а у випадках, передбачених законодавством, мають бути застраховані.

Стаття 19. Відповідальність суб'єктів інвестиційної діяльності

При недодержанні договірних зобов’язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами. Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють винну сторону від виконання зобов’язань, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 20. Умови припинення інвестиційної діяльності

Зупинення або припинення інвестиційної діяльності провадиться за рішенням: інвесторів, при цьому інвестори відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності; правомочного державного органу. Рішення державного органу про зупинення або припинення інвестиційної діяльності може бути прийнято з таких причин: якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом; оголошення в установленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності; стихійного лиха; запровадження надзвичайного стану. [31]

Висновки по розділу 1

Інвестиційна діяльність у тім чи іншому ступені присутня на будь-якому підприємстві. Ухвалення інвестиційного рішення неможливо без врахування наступних факторів: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, кількість доступних проектів, обмеженість фінансових ресурсів, доступних для інвестування, ризик, зв’язаний із прийняттям того чи іншого рішення й ін.

Причини, що обумовлюють необхідність інвестицій, можуть бути різні, однак у цілому їх можна підрозділити на три види: відновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробничої діяльності, освоєння нових видів діяльності. Ступінь відповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамках того чи іншого напрямку різна. Так, якщо мова йде про заміщення наявних виробничих потужностей, рішення може бути прийняте досить безболісно, оскільки керівництво підприємства ясно уявляє собі, у якому обсязі і з якими характеристиками необхідні нові основні засоби. Задача ускладнюється, якщо мова йде про інвестиції, зв’язані з розширенням основної діяльності, оскільки в цьому випадку необхідно врахувати цілий ряд нових факторів: можливість зміни положення фірми на ринку товарів, доступність додаткових обсягів матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, можливість освоєння нових ринків і ін.

Нерідко рішення повинні прийматися в умовах, коли є ряд альтернативних чи взаємно незалежних проектів. У цьому випадку необхідно зробити вибір одного чи декількох проектів, ґрунтуючись на якихось критеріях. Очевидно, що таких критеріїв може бути декілька, а імовірність того, що якийсь один проект буде переважати інших за всіма критеріями, як правило, значно менше одиниці.

У даному розділі: — розкрито сутність інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства; - висвітлено методику оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства; - висвітлено методику аналізу інвестиційної діяльності підприємства; - розглянуто законодавчу базу.

Розділ 2. Аналіз інвестиційної діяльності ДП «Бершадське МПД «УКРСПИРТ» за період 2009−2011рр.

2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності ДП «Бершадське МПД «Укрспирт»

Нещодавно Бершадському спиртовому заводу, що на Вінниччині, виповнилося 150 років. Нелегко складалася його доля: були і злети, і падіння. А сьогодні Бершадський спиртовий завод є взірцем вмілого використання всіх можливостей і резервів для налагодження повноцінного виробництва та справжньої турботи про людей.

За три останні роки виробництво на спиртзаводі зросло більш як утричі. Надзвичайно важливо, що разом зі збільшенням виробництва підприємство створює додаткові робочі місця. Лише останнім часом 45 працівників поповнили його трудовий колектив, який нараховує тепер майже 450 осіб.

Позитивні зміни на заводі на краще люди справедливо пов’язують з приходом три роки тому нового керівника Михайла Бурлаки, який до того працював заступником голови райдержадміністрації. За короткий час новий директор зумів мобілізувати колектив, переконати людей у тому, що вони здатні подолати будь-які труднощі на їхньому шляху. Люди повірили директорові, бо побачили в ньому справжнього господаря, вимогливого і до себе, і до інших. На заводі працюють сумлінні та досвідчені спеціалісти, тож директорові є з ким працювати, на кого спертися.

За короткий час Бершадський спиртзавод не тільки повернув собі авторитет стабільного та надійного підприємства, а й вийшов у лідери галузі в області та Україні. На заводі було комп’ютеризовано технологічні процеси, бухгалтерський облік та банківські розрахунки. Особлива увага надавалася заощадженню енергоресурсів. Чималу їх економію обіцяло впровадження в технологію використання ферментних препаратів.

З дня на день розширюється асортимент продукції заводу. Паралельно з виробництвом зернового спирту вищої якості завод виробляє спирт «Екстра» — ректифікований вищого очищення з цукрової сировини (меляси). Налагоджено також виробництво горілки. У цьому напрямі завод співпрацює з низкою столичних наукових установ, аби дати споживачеві не просто хмільний напій, а високоякісний продукт, який міг би на рівних конкурувати з найкращими світовими зразками.

Налагоджуючи ринкові засади, керівництво дбає, щоб відносини заводу з партнерами були взаємовигідними. Нині завод стабільно працює із такими відомими в Україні фірмами, як кіровоградська «Артеміда», київські «Росинка» та «Оболонь», кримські «Чорноморська перлина», «Масандра», горілчаними заводами Одеси, винзаводами Молдови.

Щодо товарного оформлення продукції, просування її на ринок, бершадці співпрацюють зі споживчими ринками Івано-Франківщини, Житомира, Донецька, Криму. Крок за кроком вони завойовують вітчизняний ринок.

Нині у Києві та багатьох інших містах України споживають безалкогольні напої, виготовлені на базі поставленого Бершадським спиртзаводом концентрату квасного сусла, який використовується і в кондитерській та хлібопекарній промисловості. Це один із тих нових видів супутної продукції, які дають досить відчутні прибутки. Окрім того, колектив наполегливо освоює такі види продукції, які раніше не вироблялися на підприємствах спиртової промисловості. Наприклад, на базі технічного спирту планується виробляти розчинники для лакофарбувальних робіт, морилки для дерева, скломиючі рідини, біо-паливо, тощо.

Докорінно змінився характер роботи з постачальниками сировини: маючи деякі заощадження, завод став кредитувати господарства, що для них особливо важливо перед польовими кампаніями.

Прикметно, що повсякчас зростає віддача кожного працівника, зміцнюються засади колективізму, відповідальність кожного і всіх за якість роботи. Колектив спиртзаводу дбає про тих, кому сьогодні найтяжче — про своїх пенсіонерів. Окрім того, спиртовики виділяють кошти на житло (завершено будівництво 9-квартирного житлового будинку), надають доброчинну допомогу лікарні, церкві, Товариству Червоного Хреста, асоціації багатодітних сімей тощо. Бершадці свято шанують і примножують славні традиції своїх попередників. Віриться, що третє тисячоліття стане для підприємства періодом найбільшого розквіту.

Основною діяльністю компанії є виготовлення таких видів продукції: спирт етиловий; горілка ІІ ґатунку; горілка І ґатунку; спирт сухий; пиво безалкогольне; пиво «Бершадь» та відносно новий вид продукції - біо-паливо.

За даними річного звіту ДП «Бершадське МПД «Укрспирт» прибуток від продажів в 2011 році склав 3 773,7тис. грн., Чистий прибуток 2 052,0 тис. грн. (У 2010 р. прибуток від продажів становив 3 ??417тис. грн.).

Розрахуємо динаміку основних показників компанії (табл.2. 1)

Таблиця 2. 1

Значення і динаміка основних показників фінансово-економічної діяльності ДП «Бершадське МПД «Укрспирт»

Найменування показника

Од.

вим.

2009р.

2010р

2011р

приріст у 2011 році щодо 2010 р. ,%

приріст у 2011 році щодо 2009 р. ,%

1

Вартість чистих активів

грн

1 688 581

7 348 531

9 400 393

27,92

456,70

2

Капітал і резерви

грн

1 682 547

7 348 531

9 400 393

27,92

458,70

3

Відношення суми залучених коштів до капіталу та резервів

%

206,99

54,32

56,94

4,82

-72,49

4

Відношення суми короткострокових зобов’язань до капіталу та резервів

%

101,27

33,21

23,7

-28,64

-76,60

5

Оборотність дебіторської заборгованості

разів

7,91

8,61

6,92

-19,63

-12,52

6

Продуктивність праці

грн. / чол

-

1501,71

1481,48

-1,35

-

7

Амортизація до обсягу виручки

%

-

1,6

2,12

32,50

-

За 3 років приріст чистих активів збільшився більш ніж на 450%. Приріст цього показника у 2011 році склав майже 28%. Це пов’язано в першу чергу з різким підвищенням інвестицій в основний капітал. Також скоротилася частка короткострокових зобов’язань щодо резервів і капіталу, що означає підвищення фінансової стійкості компанії. Амортизаційні відрахування виросли, і в 2011 році відносно попереднього приріст склав 32,5%. З негативних тенденцій можна відзначити скорочення оборотності дебіторської заборгованості (на 12,52% відносно 2009 року), продуктивності праці (на 1,35% відносно 2010 року).

У спостережуваний період на підприємстві знизився приріст частки залучених коштів щодо капіталу та резервів. З одного боку, це позитивний момент, тому що означає підвищення стійкості. З іншого боку, залучений капітал при ефективній роботі підприємства підвищує його економічну ефективність. У даному випадку приріст за 3 років був негативним, і склав — 72,5%.

З урахуванням того, що заплановано збільшення потужності підприємства шляхом реалізації інвестиційних проектів, рекомендується збільшити обсяги залучених коштів.

У 2011 році підприємством було вироблено продукції на загальну суму 16 631,2 тис. грн., т. ч. по продукції див. таб.2. 2

Таблиця 2. 2

Структура виробленої продукції ДП «Бершадське МПД «Укрспирт» за 2011р

Продукція

Сума, тис. грн.

Уд. вес,%

Горілка ІІ гатунку

3 418,5

20,6

Спирт етиловий

5 024,1

30,2

Горілка І гатунку

1 209,6

7,3

Спирт сухий

1 454,4

8,7

Пиво безалкогольне

2 414,8

14,5

Пиво «Бершадь»

766,7

4,6

Інша продукція та послуги

2 343,1

14,1

РАЗОМ

16 631,2

100

На сильно алкогольну продукцію доводиться 66,8% від усього обсягу діяльності підприємства. Таким чином, сильно алкогольні продукти є основними. На безалкогольне пиво припадає 14,5% у вартісному вираженні, більшість продукції споживається залежними підприємствами (тобто має гарантований збут). Безалкогольне пико не відносяться до основної діяльності, і служить лише додатковим продуктом, що дозволяє забезпечувати потреби холдингу.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой