Аналіз маркетингової діяльності підприємства

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Маркетинг


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

з дисципліни: «Економічний аналіз»

на тему: «Аналіз маркетингової діяльності підприємства»

Зміст

Вступ

1. Теоретичні засади формування маркетингової діяльності підприємства

1.1 Поняття маркетингової діяльності підприємства

1.2 Види маркетингової діяльності підприємства

1.3 Характеристика підприємства та його ринкового середовища

2. Аналіз господарської діяльності підприємства

2.1 Характеристика основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

2.2 Аналіз ефективності використання основних фондів

2.3 Аналіз ефективності використання оборотних коштів на підприємстві

2.4 Аналіз ефективності використання підприємством трудових ресурсів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність дослідження. У сучасних ринкових умовах недостатньо просто реагувати на розвиток обстановки та реєструвати параметри оточення — необхідно намагатися змінювати ці параметри.

Основна мета роботи полягає в проведенні комплексного дослідження теоретичних та практичних аспектів організації ефективного управління маркетинговою діяльністю сучасного підприємства.

Об'єктом дослідження в роботі виступає маркетинговий комплекс товариства з обмеженою відповідальністю ПСК «Корецький хлібкомбінат».

Предметом дослідження в роботі є питання аналізу організації, оцінки ефективності а також шляхів та напрямків удосконалення комплексу маркетингу підприємства ПСК «Корецький хлібкомбінат».

Актуальність обраної теми дослідження та основна мета обумовлюють визначення наступних завдань дослідження:

1. Дослідити теоретичні засади визначення складових комплексу маркетингу підприємства.

2. Провести аналіз організації та ефективності господарського комплексу, як невід'ємну складову маркетингової системи на підприємстві ПСК «Корецький хлібкомбінат».

3. Запропонувати шляхи та напрямки удосконалення господарського комплексу ПСК «Корецький хлібкомбінат».

Джерельна база. Під час виконання курсової роботи було використано праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, що стосуються теоретичних та практичних аспектів управління системою маркетингу на підприємствах. Серед основних робіт необхідно виділити праці таких економістів-маркетологів як: Глазов М. М., Фирова И. П., Соломенникова Е. А., Гренбэк Г. В., Маркова В. Д., Писаренко В. В., Эриашвили Н. Д., Ховард К., Цыпкин Ю. А., Романов А. Н., Жуков Г. А., Майоров С. И., Перерва П. Г., Тимофєєв В.М., Погорєлов М.І., Крамаренко В. И., Холод Б. И., Ванеева И. В., Ковальчук І.В., Дудяк Р. П., Липчук В. В., Микитюк В. М., Мельник С.І., Васильев Г. А., Горфинкель В. Я., Ибрагимов Л. А., Азарян О. М., Баширов І.Х., Воробйов Б. З.

маркетинговий економічний труд

1. Теоретичні засади формування маркетингової діяльності підприємства

1.1 Поняття маркетингової діяльності підприємства

Робота підприємства вимагає удосконалювання організації, планування і управління виробничо-господарською діяльністю, розробки нових економічних підходів, вирішення наступних задач:

1. Швидко змінювати асортимент виробів, пристосовуватися до запитів різних груп споживачів;

2. Розширювати сферу гарантійного післяпродажного обслуговування шляхом створення додаткових сервісних послуг;

3. Постійно вести роботу з підвищення ефективності виробництва, зміцненню конкурентоспроможності товарів;

4. Підвищувати гнучкість виробництва; оперативно впроваджувати нову техніку і технологію;

5. Удосконалювати організацію збуту продукції шляхом дослідження ринку, стимулювання обсягу продаж. [4; c. 23−25]

Для вирішення всіх перерахованих вище задач і служить маркетинг. Маркетинг являє собою комплекс заходів для вивчення всіх питань, пов’язаних із процесом реалізації продукції: дослідження продукту (послуги, роботи); аналіз обсягу товарообігу підприємства; вивчення ринку, форм і каналів товароруху; конкурентоспроможність товару; дослідження мотивів поведінки покупця, рекламної діяльності; розробка ефективних способів просування товарів. В даний час економісти багато в чому розходяться по визначенню, що ж таке маркетинг. Однак головним є його орієнтація на споживача.

Безпосередньо термін «маркетинг» походить від англійського слова «маркет» (ринок) і тому означає діяльність у сфері ринку і збуту, тобто, з одного боку, він призначений для цілей всебічного вивчення ринку, попиту на товар, бажання покупців, урахування всього цього в діяльності виробника, а, з іншого боку — активний вплив на ці компоненти: комплексне вивчення ринку, планування виробництва товарів, виявлення незадоволеного попиту, вивчення каналів і способів стимулювання збуту, вплив на організацію і управління виробництвом. Усе це формує функції і зміст маркетингу, що дозволяє дати йому наступне визначення: Маркетинг — це комплексна система організації виробництва і збуту товару або надання послуг.

Основні принципи маркетингу в сучасних умовах такі: [14; c. 18−19]

Ж максимальне пристосування виробництва продукції і усієї виробничо-збутової діяльності виробника до вимог ринку;

Ж урахування потреб споживача, умов підприємницької діяльності, стану і динаміки попиту;

Ж активний вплив на попит різними методами, що не суперечать закону;

Ж прийняття стратегічних рішень по мірі виявлення проблеми збуту (ситуаційне управління);

Ж наявність багатоваріантності вирішення виникаючих проблем збуту;

Ж орієнтація на забезпечення довгострокового комерційного успіху; прояв маркетингової ініціативи як форми управління виробництвом і збутом продукції [2, c. 35].

Комплекс маркетингу являє собою сполучення елементів маркетингу, що впливають на попит товару і забезпечують бажану реакцію ринку. Усі ці елементи об'єднані в чотири групи: товар (послуга); ціна; розподіл (збут); стимулювання (просування). Управління маркетингом — це аналіз, планування, перетворення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення визначених задач організації, таких, як одержання прибутку, зріст обсягу збуту, збільшення частки ринку і т.п. Існує п’ять основних підходів, на основі яких комерційні організації ведуть свою маркетингову діяльність: концепція удосконалювання виробництва, концепція удосконалювання товару, концепція інтенсифікації комерційних зусиль, концепція маркетингу і концепція соціально-етичного маркетингу [18, c. 131]. Ці концепції уособлюють собою різні періоди в історії економіки й основні соціальні, економічні і політичні зміни за останні 50 років. Загальна тенденція розвитку — зміна акценту з виробництва і товару на комерційні зусилля, на споживача й все більша орієнтація на проблеми споживача і соціальної етичності.

1.2 Види маркетингової діяльності підприємства

Маркетинговий комплекс — сукупність маркетингових засобів, що піддаються контролю, які компанія використовує для отримання бажаної реакції цільового ринку. Маркетингові засоби можна поділити на чотири основні групи: товар, ціна, розподіл, просування; так звані «4Ps»: product (продукт, товар), price (ціна), place (місце, розподіл, збут), promotion (просування) (рис. 1).

Товар становить комбінацію товарів і обслуговування, які компанія пропонує цільовому ринку. 16; 179 c. ]

Перша група включає інструменти, які передусім націлено на задоволення потреб потенційного споживача, таких як різноманітність товарів, їхня якість, дизайн, характеристики, торгові марки, упаковка, розміри, супровідні послуги тощо.

Ціна — кількість грошей, яку повинні сплатити покупці, щоб отримати товар.

Друга група включає інструменти, які в основному визначають розмір і способи оплати в обмін на товар або послугу. Це ціни, знижки, виплати, терміни оплати тощо.

Розподіл товару — дії компанії, які роблять товар доступним цільовим споживачам.

Третя група інструментів визначає інтенсивність і спосіб представлення товару або послуги. Наприклад, вибір каналів збуту або використання наявних магазинів і їх місцезнаходження.

Просування товару — дії, за допомогою яких компанії поширюють інформацію про переваги товару та переконують цільових споживачів купувати його.

Четверта група має комплексну природу і своєю чергою також ділиться на п’ять основних груп: реклама, стимулювання збуту, персональний продаж, прямий маркетинг, зв’язки з громадськістю. Кожна з перелічених груп охоплює інструменти, які тією чи іншою мірою націлено на залучення уваги потенційних споживачів до запропонованого товару і вплив на їхні почуття й уподобання щодо товару.

Рис. 1.1 Комплекс маркетингу підприємства [19]

Маркетингова діяльність є одним з найбільш важливих складових функціонування сучасних підприємств. Однак, маркетинг розуміється українськими менеджерами неоднозначно, а види маркетингової діяльності освоюються дуже нерівномірно. Одні ототожнюють маркетинг безпосередньо з організацією продаж, інші зводять його до активного просування на ринок товарів і послуг, треті зосереджуються на дослідницькій функції. Підприємства, здебільшого, ще не виявляють належної готовності до організаційної перебудови, необхідної для впровадження системи маркетингу як механізму узгодження взаємодії підрозділів, як усередині підприємства, так і за його межами для посилення орієнтації на споживача. Ця неготовність обумовлена, по-перше, спрощеним розумінням маркетингу, що існує в середовищі керівників підприємств. У кращому випадку, воно зводиться до перерахування функцій маркетингу у відриві від системної перебудови підприємства. По-друге, досить сильно відчувається опір сформованих структур управління впровадженню і повноправному розвитку нової ланки на високому рівні управлінської ієрархії.

Практика показує, що і самі керівники служб маркетингу психологічно не готові прийняти на себе всю повноту відповідальності за дії, що рекомендуються ними, і рішення, що не обмежуються організацією і проведенням рекламних і PR-акцій. Їх цілком влаштовує формально високий статус в ієрархічній структурі підприємства, що не припускає адекватної відповідальності за підготовку ключових рішень. У зв’язку з цим ще досить рідкі випадки, коли служба маркетингу безпосередньо бере участь у формуванні асортиментної політики підприємства, аналізі кон’юнктури ринку і можливих тенденцій його зміни, розробці прогнозів збуту на коротко — і середньострокові періоди, ініціюванні реформування організації взаємодії підрозділів у рішенні оперативних і стратегічних задач [17; c. 94].

Хоча служби маркетингу сьогодні створені практично на всіх підприємствах, але цілі і задачі їх поки ще багато в чому обмежені рамками задач тактичного плану в сферах просування, реклами і PR. Стратегічна компонента маркетингової діяльності, якщо така є, досить формальна. Формування стратегії маркетингу залишається ахіллесовою п’ятою для більшості менеджерів. Неузгодженість рішень керівників різних ієрархічних рівнів спостерігається повсюдно. Рішення, прийняті керівниками напрямків в оперативній діяльності, дуже часто суперечать кінцевим цілям підприємства.

Як і раніше, переважна більшість менеджерів так і не розглядають усю господарську діяльність як єдиний бізнес процес, спрямований на створення товару, що користується попитом і приведення всіх ресурсів підприємства у відповідність з вимогами і можливостями ринку для одержання прибутку. Нерідкі ще випадки розтаскування задач у сфері маркетингу по цілому ряду підрозділів компанії. Так, для багатьох українських підприємств характерна ситуація, коли відсутня єдина служба маркетингу, зате практично в кожному великому структурному підрозділі є співробітники, що відповідають за даний напрямок.

Найбільш часто це приводить до того, що функція служби маркетингу обмежується тільки організацією товароруху і рекламою. Вона практично не бере участі в аналізі й оптимізації ключових бізнес — процесів, включаючи визначення характеру і масштабів діяльності, розробки асортиментної і цінової політики, пошуку шляхів ефективного використання потенціалу підприємства з урахуванням аналізу поточної кон’юнктури ринку, розробки прогнозів попиту і т.д.

В залежності від орієнтації маркетингової діяльності: [29; c. 58−60]

маркетинг, орієнтований на продукт. Передбачає концентрацію уваги саме на товарі, визначенні його споживчих характеристик, позиціювання товару на ринку, розробку асортименту та засобів маркетингової підтримки на різних етапах життєвого циклу товару;

маркетинг, орієнтований на споживача. Передбачає концентрацію основної уваги на споживачах: вивченні їх поведінки, формуванні в них певного уявлення про фірму та її товари за допомогою комунікативних засобів;

змішаний маркетинг. Передбачає комплексне застосування заходів, спрямованих як на товар так і заходів, спрямованих на споживача

В залежності від періоду, на який розробляється маркетингова політика підприємства: [23]

стратегічний маркетинг. Являє собою перспективний аналіз потреб ринку, прогнозування довгострокових тенденцій розвитку, планування майбутньої розробки ефективних товарів, яким притаманні певні особливості, що відрізняють їх від товарів конкурентів. Етапи стратегічного маркетингу такі: аналіз потреб; аналіз конкурентоспроможності; аналіз потенціалу ринку; сегментація ринку; вибір довгострокової маркетингової стратегії.

тактичний маркетинг. Передбачає розробку та реалізацію середньострокової маркетингової програми;

оперативний маркетинг. Активний процес отримання запланованих результатів на поточний момент за рахунок практичної реалізації товарної політики, цінової політики, збутової політики та політики просування товарів на ринку. [21; c. 36−37]

В залежності від основних суб'єктів уваги, кінцевої мети та засобів її досягнення:

виробничий маркетинг;

товарний маркетинг;

збутовий маркетинг;

ринковий маркетинг.

Незважаючи на те, що представлені вище чотири складових елементи присутні як у маркетинговому комплексі споживчих, так і у маркетинговому комплексі промислових товарів, все ж для маркетингу у промисловій сфері характерними є певні особливості, які перш за все пов’язані зі специфікою промислових ринків та їх відмінностями від ринків споживчих товарів.

1.3 Характеристика підприємства та його ринкового середовища

Корецький хлібокомбінат засновано в 1955 році. До його складу входять дві хлібопекарні - Корецька та В. Межирицька. В. Межирицька хлібопекарня була заснована в 1966 р. і в 1996 р. об'єднана з Корецькою хлібопекарнею і створено Корецький хлібокомбінат. Підприємство споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат» Корецької райспоживспілки є підприємством Корецької районної спілки споживчих товариств. Підприємство є юридичною особою, керується в своїй діяльності Законом України «Про споживчу кооперацію», Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Центральної спілки споживчих товариств України. Повне найменування підприємства: підприємство споживчої кооперації «Корецький хлібокомбінат» Корецької райспоживспілки. Скорочене найменування підприємства: ПСК «Корецький хлібокомбінат». Місцезнаходження підприємства: Україна, 34 700, Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 20. Хлібокомбінат належить до підприємств кооперативної форми власності.

Хлібокомбінат спеціалізується на виробництві хлібобулочних виробів і реалізує свою продукцію в м. Корець, населених пунктах району, а також має свої торгові магазини в м. Рівне, смт. Славута та Городниця.

Виробництво хліба та хлібобулочних виробів в останні роки підприємство збільшує, хоча знаходиться у стані збитковості. Це пояснюється різким підвищенням цін на паливно-енергетичні ресурси, зниження купівельної спроможності населення, випічка хліба в домашніх умовах сільськими жителями, поява конкурентів на ринку збуту.

Для випікання хлібобулочних виробів використовують борошно, яке одержують за рахунок переробки зерна, що закуповують в місцевих виробників, а також купують борошно від інших його виробників — Білої Церкви, Вінниці. Борошно засвідчується якісними посвідченнями про якість переробки. Підприємство здійснює такі види діяльності:

1. Комерційна, товарообмінна, заготівельна, торгівельна, торгівельно-закупівельна, постачально-збутова, консигнаційна, дилерська, дистриб’юторська та посередницька діяльність. Оптова й роздрібна реалізація продукції власного і невласного виробництва, комісійна й комерційна торгівля.

2. Виробництво, переробка, закупівля й реалізація продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, сільськогосподарської та харчової продукції в Україні та за її межами, виготовлення та реалізація хлібопекарної продукції.

Корецький хлібокомбінат виготовляє і реалізує різноманітну продукцію: хліб дієтичний, хліб Київський, хліб селянський, хліб святковий, батон нарізний, рогалик здобний, булочка здобна, булочка шкільна, ватрушки та інше. Велику питому вагу серед цього асортименту займає хліб Київський, хліб селянський, батон нарізний.

Метою створення підприємства і його подальшої діяльності є отримання прибутку. Щоб спланувати прибуток, доцільно скласти точний прогноз доходів і витрат. А для цього треба бути впевненим у тому, що підприємство зможе реалізувати визначену кількість своєї продукції за визначеною ціною. Для цього досліджуються канали реалізації та прогноз збуту продукції, який безпосередньо пов’язаний з ринком товарів. Відсутність такої інформації означає, що підприємство виходить на ринок з великим ризиком, не знаючи своїх шансів на успіх. Підприємство ставить перед собою виробниче завдання, визначає потребу в робочій силі, матеріальних ресурсах, основних засобах, складає кошторис витрат, визначає потреби у фінансових ресурсах та планує джерела їх покриття.

Корецький хлібокомбінат належить до підприємств харчової промисловості, яка є однією з провідних галузей не лише агропромислового й промислового комплексів, а й усієї національної економіки України.

Виробничий процес, який виникає на підприємстві, дуже складний за своїм характером, бо, з одного боку він передбачає участь людини у виготовленні продукції, а значить її праці, а з іншого проходження природних процесів. Природні процеси, як правило проходять без участі людини, наприклад процес дозрівання борошна, бродіння тіста, тощо. Водночас виробничі процеси на підприємстві складаються з цілого ряду окремих процесів, які в економічній літературі мають назву основного, допоміжного, обслуговуючого господарств. Крім того, у складі підприємств прийнято виділяти виробничі й невиробничі підрозділи.

На підприємстві існує своя технологія виробництва продукції, яка в принципі забезпечує реалізацію стратегії та цілей організації. Відомо, що одним із способів досягнення «конкурентної переваги» є запровадження нових технологій у виробництво. На сучасному етапі підприємство має відповідні технології, які можуть забезпечити реалізацію стратегії та досягнення цілей організації.

Основні виробничі проблеми на ПСК «Корецький хлібокомбінат»: часткове використання виробничих потужностей, застаріле обладнання, дуже рідко запрошуються спеціалісти для консультацій щодо покращення виробничого процесу, є частка обладнання, яка підлягає заміні на більш ефективне.

ПСК «Корецький хлібокомбінат» реалізує свою продукцію лише на внутрішніх ринках, зокрема в м. Корець, м. Рівне, м. Славута, смт. Городниця. Попит на продукцію повноцінний, оскільки вся виготовлена продукція реалізується.

Основні види продукції та частки цих видів продукції в загальному обсязі виробництва наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1. 1- Види та обсяги виробництва продукції підприємства

Види продукції

Обсяги виробництва

Частка у загальному обсязі, %

2009

2010

2011

2009

2010

2011

1

Хліб дарницький

173

238

259

20,5

19

14,5

2

Хліб особливий

138

186

236

16,4

14,9

13,2

3

Хліб селянський

72

97

148

8,5

7,7

8,3

4

Хліь дарницький формовий

110

163

143

13,1

13

8

5

Хліб хотинський

30

40

80,9

3,6

3,2

4,5

6

Хліб білий пшеничний

60,7

38

61

7,2

3

3,4

7

Хліб клесівський

25

46

62

3

3,7

3,5

8

Хліб клесівський формовий

43

38,7

88

5,1

3,1

4,9

9

Хліб подовий

18

44

122

2,1

3,5

6,8

10

Плетінка з маком

115

156

186

13,6

12,5

10,4

11

Батон

20

95

193

2,4

7,6

10,8

12

Вироби здобні

38

110

203

4,5

8,8

11,4

Загальний обсяг виробництва продукції

842,7

1251,7

1781,9

100

100

100

Отже, ПСК «Корецький хлібокомбінат» виготовляє досить широкий асортимент хлібобулочних виробів і в останні два роки обсяги виробництва продукції зростають. В ході аналізу динаміки виробництва різних видів хлібобулочних виробів протягом п’яти років, виявлено, що найбільшу питому вагу в загальному обсязі виробництва протягом п’яти років займає хліб дарницький, а найменшу хліб хотинський та батон, спостерігається помітне зростання обсягів виробництва хліба подового, плетінки з маком, що вказує на зростання попиту на ці види продукції. Зростання обсягів виробництва на підприємстві сприяє покращенню його фінансового становища.

Аналіз продукції наведено в таблиці 1.2.

Отже, основними видами продукції на підприємстві є хліб, батони і здобні вироби. Щодо життєвого циклу цих товарів, то хліб перебуває на етапі зрілості батони — на етапі спаду, здобні вироби — на етапі зростання. Проаналізувавши дану інформацію, можна зробити висновок, що підприємство повинно збільшити обсяги виробництва хліба і здобних виробів, оскільки прибуток від їх реалізації максимальний і знизити обсяги виробництва батонів, бо прибутковість їх реалізації низька. Взагалі хлібобулочні вироби хлібокомбінату відповідають параметрам якості, недоліком є невідповідність упакування та ціна на деякі види.

Таблиця 1. 2- Аналіз продукції

Основні види продукції

Етапи життєвого циклу, прибутковість

Конкурентні переваги

Недоліки

Хліб

Даний продукт перебуває на етапі зрілості: загострення конкурентної боротьби, вихід на інші ринки, зниження ціни, прибуток максимальний

Відповідність параметрам якості (відповідність ваги, форми, поверхні, пористості, вологості, смаку, запаху, кислотності нормативно-технічній документації), помірна ціна на хліб

Невідповідність упакування міжнародним стандартам, невідповідність споживчих властивостей та енергетичної цінності нормативно-технічній документації

Батони

Продукт перебуває на етапі спаду: загострюється конкурентна боротьба, ціни падають, виникає питання щодо зняття товру з ринку у звязку з його низькою прибутковістю

Помірна ціна

Невідповідність якості національним стандартам невідповідність упакування

Здобні вироби

Продукт перебуває на етапі зростання: обсяги реалізації зростають, зростає конкуренція, прибуток інтенсивно зростає

Відповідність параметрам якості, відмінні споживчі властивості та енергетична цінність

Невідповідність упакування, підвищення ціни

Перелік основних споживачів продукції наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 — Основні споживачі продукції

Назва споживачів

Вид продукції

Частка окремих споживачів в загальному обсязі %

Фірми

Хліб та інші хлібобулочні вироби

5

Малі підприємства

Хліб та інші хлібобулочні вироби

15

Магазини

Хліб та інші хлібобулочні вироби

60

Фізичні особи

Хліб та інші хлібобулочні вироби

20

Отже, потенційними споживачами продукції підприємства є магазини, у які постачається 60% хлібобулочних виробів та фізичні особи, які споживають 20% продукції.

Аналіз ринків збуту наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 — Аналіз ринків збуту

Сегмент ринку

Вид продукції

Частка ринку, %

Тип споживачів

Ступінь задоволення попиту на ринку

Цінова політика

Ринок харчових продуктів

Хлібобулочні вироби

1,2

Вимогливі до якості

3

Низьких цін

Отже, підприємство реалізує свої хлібобулочні вироби на ринку харчових продуктів, проводить політику низьких цін, яка використовується як прийом для розширення і захоплення ринку. Споживачі вимогливі до якості продукції.

Відомості про конкурентів підприємства наведені в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 — Відомості про конкурентів

Конкуренти та їх місцезнаходження

Вид продукції

Сегмент ринку

Ціна грн. /од.

Конкурентні переваги

Недоліки

Відкрите акціонерне товариство «Славутський хлібокомбінат» м. Славута, вул. Борисенка, 22-Б, тел. 25 206, 26 124, факс (4 622)

Хліб хотинський, білий пшеничний, клесівський, батон нарізний, вироби здобні

Хмельницька обл., Рівненська обл.

2,5

Висока якість продукції, помірні ціни на хліб

Невеликі потужності підприємства, обмежені ринки збуту, застаріле обладнання

ПСК «Новоград-Волинський хлібокомбінат"Житомирська обл., м. Новоград-Волинський хлібокомбінат, вул. Нова, 70

Хліб дарницький, селянський, подовий, батон, плетінка, вироби здобні

Житомирська обл., Рівнеська обл.

2,7

Міцні позиції підприємства на ринку серед конкурентів, широкий ринок збуту, високі потужності підприємства

Висока собівартість продукції

Отже, основними конкурентами хлібокомбінату є ВАТ «Славутський хлібокомбінат» та ПСК «Новоград-Волинський хлібокомбінат». Це є два досить потужні підприємства, асортимент продукції яких є схожим до асортименту аналізованого підприємства, якість продукції висока, продукція користується попитом. На хлібокомбінаті рекомендовано ввести посаду маркетолога для розробки маркетингової стратегії і тактики, щоб розширити ринки збуту і мати можливість бути гідним конкурентом для інших підприємств.

Основні постачальники підприємства наведені в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 — Основні постачальники

Вид сировини, матеріалів

Назва постачальника

Частка в загальному обсязі %

Альтернативні постачальники

Борошно

Біла Церква

52

-

Борошно

Вінниця

30

-

Борошно

Рівне «ОСР»

10

-

Отже, основною сировиною, яку закупляє хлібокомбінат є борошно, а головним постачальником борошна, частка в загальному обсязі постачання становить 52% є Біла Церква. Альтернативних постачальників підприємство не має.

Рекламної політики підприємство не проводить.

Щодо стратегії підприємства, то планується протягом наступних років застосувати атакуючу стратегію, або стратегію наступу, яка передбачає активну, агресивну позицію підприємства на ринку і має за мету завоювати і розширити ринкову частку, довести її до оптимальної. Оскільки, хлібокомбінат довгий час працював за вимушеною стратегією відступу, то атакуюча стратегія допоможе за досить малий строк отримати стійке положення на ринку і продовжувати зростання. Однак, перш ніж розробляти стратегію, на базі якої здійснюється стратегічне управління підприємством, необхідно оцінити готовність підприємства саме до такого, стратегічного підходу в керуванні. Для того щоб реалізувати дану стратегію потрібно обрати чітку і правильну тактику підприємства на ринку.

2. Аналіз господарської діяльності підприємства

2.1 Характеристика основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

№ п/п

Назва показника

2009

2010

2011

2010−2009

2011−2010

Абс. зн.

Тр, %

Абс. зн.

Тр, %

1

Обсяг виготовленої продукції

842,7

1251,7

148,534

1781,9

142,358

409

530,2

2

Собівартість виготовленої продукції

851,7

1257,6

147,6577

1807,4

143,7182

405,9

549,8

3

Обсяг реалізованої продукції

842,7

1251,7

148,534

1781,9

142,358

409

530,2

4

Собівартість реалізованої продукції

851,7

1257,6

147,6577

1807,4

143,7182

405,9

549,8

5

Середньорічна вартість основних виробничих фондів

1382,6

1487,3

107,5727

1554,1

104,491

104,7

66,8

Річні амортизаційні відрахування

70,4

117,7

167,187

104,4

88,7001

47,3

-13,3

6

Рівень зносу основних виробничих фондів

9

9,3

103,333

10

107,527

0,3

0,7

7

Фондовіддача основних виробничих фондів

0,6

0,84

140

1,15

136,905

0,24

0,31

8

Коефіцієнт віддачі спожитих фондів

5,11

2,42

47,358

2,99

123,54

-2,69

0,57

9

Середньорічні залишки оборотних коштів

8,3

7,9

95,18 072

10,1

127,848

-0,4

2,2

10

Коефіцієнт обіговості обротних коштів

101,5

158,4

156,0591

176,4

111,364

56,9

18

11

Чисельність працівників

101

48

47,525

55

114,583

-53

7

12

Середньорічний виробіток одного працівника

8,34

26,08

312,7098

32,4

124,233

17,74

6,32

13

Середньомісячна заробітна плата одного працівника

422

742

175,8293

837

112,8032

320

95

14

Валовий прибуток

531

67,1

12,636

120

178,8376

-463,9

52,9

Отже, позитивним явищем на підприємстві є зростання обсягів виробництва продукції, що виводить підприємство зі стану збитковості і сприяє отриманню прибутку у 2011 році - 900 грн. У зв’язку зі зростанням обсягів виробництва продукції зростає собівартість виготовленої продукції, оскільки зростають витрати на її виготовлення. Збільшилась середньорічна вартість ОВФ та річні амортизаційні відрахування у зв’язку із закупівлею нових ОВФ, зокрема потужної печі. Простежується збільшення фондовіддачі ОВФ, що свідчить про зростання ефективності виробництва. Зважаючи на скрутне фінансове становище на хлібокомбінаті зменшується чисельність працюючих, але значно зростає виробіток одного працівника і середня заробітна плата. Отже, проаналізувавши всі техніко-економічні показники підприємства, можна зробити висновок, що становище хлібокомбінату дуже скрутне, хоча і у 2011 році підприємство отримало незначний прибуток.

2.2 Аналіз ефективності використання основних фондів

Аналіз стану та руху основних фондів

Аналіз основних фондів підприємства проводять через аналіз ефективності використання основних фондів на підприємстві. Показники стану та руху основних фондів підприємства розраховуються в таблиці.

Таблиця 2.1. Показники стану та руху основних фондів

№ п/п

Показники

Роки (квартали)

Відхилення

2009

2010

2011

3 від 1 року

3 від 2 року

1

Вартість основних фондів на початок звітного періоду, тис. грн.

1473,2

1501,3

1410,4

-62,8

-91

2

Вартість основних фондів на кінець звітного періоду, тис. грн.

1501,3

1410,4

1677,9

176,6

267,5

3

Надійшло основних фондів, тис. грн.

43,5

17,6

275,5

232

257,9

4

Вибуло основних фондів, тис. грн.

15,4

108,5

8

-7,4

-100,5

5

Знос основних фондів, тис. грн.

674,3

678,3

833,0

158,7

154,7

6

Коефіцієнт надходження

0,0289

0,0124

0,164

0,1351

0,1516

7

Коефіцієнт вибуття

0,0105

0,072

0,0057

-0,005

-0,067

8

Коефіцієнт зносу

0,456

0,452

0,591

0,133

0,139

9

Коефіцієнт придатності

0,542

0,548

0,409

-0,133

-0,139

Проаналізувавши показники стану та руху основних фондів, можемо сформулювати наступні висновки: по-перше, відразу звертається увага на нестійку динаміку зміни всіх показників, що спричинено нестійким рівнем забезпеченості і прибутковості підприємства, а також фінансування даної галузі і підприємства в цілому за рахунок як власних коштів, так і кредитування та державної допомоги. В загальному, найкращі показники у 2009 році, у 2010 році показники, що стосуються стану основних засобів значно погіршилися, але у 2011 році знову спостерігаємо поступове їх зростання.

Збільшення фінансування дасть можливість закуповувати нову техніку та виробниче устаткування, відновлювати будівлі та споруди підприємства, проводити підготовку та перепідготовку працівників.

На даний час підприємство достатньо забезпечене основними фондами, оскільки отримало великі надходження на 275,5 тис грн., а вибуття досить незначні - 8 тис. грн, відповідно коефіцієнт надходження у 2011 році становить 0,164, а коефіцієнт вибуття — 0,0057. Але коефіцієнт зносу у 2011 році порівняно з двома попередніми є найвищим — 0,591,тому дещо знизився коефіцієнт придатності, який тепер становить 0,409.

Аналіз ефективності використання основних фондів на підприємстві

Аналіз ефективності використання основних фондів на підприємстві здійснюється на основі розрахунків основних показників ефективності використання основних фондів:

1) Фондовіддача:

,

де Q — обсяг товарної продукції;

— середньорічна вартість виробничих основних фондів основного виду діяльності.

Фондовіддача є основним показником ефективності використання основних фондів; вона показує, який обсяг товарної продукції створено із використанням кожної гривні вартості основних фондів.

2) Фондомісткість:

;

Цей показник показує вартість основних фондів, які припадають на одну гривню товарної продукції.

3) Фондоозброєність праці:

,

де Чпр — середньоспискова чисельність працівників основного виду діяльності.

Фондоозброєність характеризує технічну озброєність праці працівників.

4) Рентабельність основних фондів:

,

де П — прибуток підприємства.

Наведені показники ефективності використання основних фондів розраховуються в таблиці.

Таблиця 2.2 Показники ефективності використання основних фондів підприємства

№ п/п

Показники

Роки (квартали)

Відхилення

2009

2010

2011

3 від 1 року

3 від 2 року

1

Обсяг товарної продукції, тис. грн. ()

842,7

1251,7

1781,1

938,4

529,9

2

Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн. ()

1487,25

1455,85

1544,15

56,9

88,3

3

Середньоспискова чисельність працівників основного виду діяльності, чол. ()

101

48

55

-46

7

4

Прибуток підприємства, тис. грн. ()

531

67,1

120

-441

52,9

5

Фондовіддача, грн. /грн. ()

0,6

0,85

1,15

0,55

0,7

6

Фондомісткість, грн. /грн. ()

1,765

1,163

0,867

-0,898

-0,296

7

Фондоозброєність праці, грн. /чол. ()

14,7

30,3

28,07

13,37

-2,23

8

Рентабельність основних фондів, % ()

35,7

4,6

7,77

-27,93

3,17

Проаналізувавши показники ефективності використання основних фондів підприємства, бачимо що з кожним роком фондовіддача основних фондів зростає, а фондомісткість знижується, тобто обсяг продукції створеної із використанням кожної гривні вартості основних фондів збільшується, а вартість основних фондів, які припадають на одну гривню продукції зменшується. Це великий плюс для підприємства.

Малозмінною лишається протягом досліджуваного періоду фондоозброєність працівників, яка лишається на рівні 14,7 грн. /чол.- вона не є досить високою, щоб забезпечувати високу продуктивність праці, яка супроводжується присутністю прибутків і стимулюванням праці. Рентабельність основних фондів є в усі роки додатною, що відображає прибутковість підприємства.

Завершується аналіз основних фондів підприємства розрахунком впливу забезпеченості і ефективності використання основних фондів на виконання виробничої програми підприємства. Для цього використовується факторна модель:

Розрахунок впливу факторів можна здійснювати будь-яким методом детермінованого факторного аналізу, оскільки дана модель є мультиплікативною. Виконаємо індексним методом.

тис. грн.

Вплив кожного фактора розраховуємо через розрахунок субіндексів.

тис. грн.

Балансова перевірка

тис. грн.

Показники індексів зміни обсягу продукції за рахунок факторів середньорічної вартості основних фондів та фондовіддачі мають додатні значення більше одиниці - це свідчить про раціональне використання і відсутність прямих резервів.

2.3 Аналіз ефективності використання оборотних коштів на підприємстві

Аналіз використання оборотних коштів на підприємстві здійснюється на основі розрахунку таких основних показників ефективності їх використання:

1) коефіцієнт оборотності - характеризує кількість оборотів за звітний період, розраховується за формулою:

,

де — кількість днів досліджуваного періоду;

— обсяг реалізованої продукції (виручка від реалізації продукції);

— середній залишок оборотних коштів за період,

2) тривалість одного обороту в днях:

3) коефіцієнт завантаження коштів в обороті - характеризує величину оборотних коштів, що припадає на одну гривню реалізованої продукції:

Розрахунки зводять у таблицю.

Таблиця 2.3. Показники використання оборотних коштів

Показники

Роки (квартали)

Відхилення

3 від 1 року

3 від 2 року

2009

2010

2011

абс.

відн.

абс.

відн.

1

Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.

842,7

1251,7

1781,9

939,2

0,527

530,2

0,298

2

Середньорічний залишок оборотних коштів, тис. грн.

8,3

7,9

10,1

1,8

0,178

2,2

0,218

3

Кількість днів досліджуваного періоду,

365

365

365

0

0

4

Коефіцієнт оборотності,

101,53

158,443

176,426

74,896

0,425

17,983

0,102

5

Тривалість одного обороту, днів,

3,595

2,304

2,069

-1,526

-0,738

-0,235

-0,113

6

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті,

0,01

0,006

0,006

-0,004

-0,738

-0,001

-0,113

7

Економічний ефект

-4,428

-1,146

-1,146

1

3,282

-2,863

Особливу увагу в аналізі використання оборотних коштів підприємства варто приділити розрахунку економічного ефекту (втрат), отриманого від прискорення (зниження) оборотності оборотних коштів. Такий розрахунок здійснюють з використанням коефіцієнтів завантаження коштів в обороті:

Обсяг реалізованої продукції та показник середньорічного залишку оборотних коштів прогресивно збільшується, досить суттєва різниця між величинами в порівнянні 2011 року з 2009 роком. Коефіцієнт оборотності, що характеризує кількість оборотів за звітний період, поступово збільшується з кожним роком, а тривалість одного обороту навпаки зменшується, як і коефіцієнт завантаження коштів в обороті, що свідчить про скорочення величини оборотних коштів, що припадають на одну гривню реалізованої продукції.

2.4 Аналіз ефективності використання підприємством трудових ресурсів

Дослідження забезпеченості підприємства трудовими ресурсами проводиться на основі структурно-динамічного аналізу персоналу підприємства.

Таблиця 2.4 Структурно-динамічний аналіз персоналу підприємства у 2009−2011 роках

Назва показника

2009

2010

2011

Відхилення

абс.

%

абс.

%

абс.

%

від б.р.

від м.р.

абс.

за пит. ваг.

абс.

за пит. ваг.

Середньоспискова чисельність, осіб, всього

199

100

80

100

85

100

-114

з них:

— робітники

98

49,246

32

40

30

35,294

-68

-13,952

-2

-4,706

— фахівці

45

22,613

20

25

25

29,412

-20

6,799

5

4,412

— спеціалісти

52

26,131

24

30

26

30,588

-26

4,458

2

0,588

— керівники

4

2,010

4

5

4

4,706

0

2,696

0

-0,294

Аналіз руху і плинності кадрів

Аналіз руху кадрів виконується шляхом розрахунку таких показників:

— коефіцієнт обороту по прийому Кпр — розраховується як відношення чисельності прийнятих на роботу до середньоспискової чисельності за звітний період:

— коефіцієнт обороту по звільненню Кзв — розраховується як відношення чисельності звільнених працівників до середньоспискової чисельності персоналу:

— коефіцієнт плинності кадрів Кпл— це відношення звільнених за власним бажанням, за прогули, порушення трудової дисципліни та з інших суб'єктивних причин до середньоспискової чисельності персоналу за звітний період:

Вихідні дані та результати розрахунків зводяться у таблицю.

Таблиця 2.5 Показники руху кадрів

Назва показника

2009

2010

2011

Відхилення

від б.р.

від м.р.

Середньоспискова чисельність працюючих, осіб

199

80

85

-114

5

Чисельність прийнятих, осіб

48

28

17

-31

-11

Чисельність звільнених, осіб, всього:

24

35

25

1

-10

з них:

— за власним бажанням

6

10

5

-1

-5

— за порушення трудової дисципліни

13

20

12

-1

-8

— за скороченням

5

5

8

3

3

Коефіцієнт обороту по прийому, %

0,241

0,35

0,2

-0,041

-0,15

Коефіцієнт обороту по звільненню, %

0,121

0,438

0,294

0,174

-0,143

Коефіцієнт плинності, %

6,065

10,250

5,141

-0,924

-5,109

Рис. 2.1. Динаміка коефіцієнтів руху та плинності кадрів

Здійснивши аналіз руху і плинності кадрів за допомогою коефіцієнтів можемо побачити, що на підприємстві досить висока плинність кадрів, це може бути викликано низьким рівнем задоволеності умовами праці чи її оплати. Коефіцієнти обороту по звільненню є досить високими протягом 3 років, але не набагато відрізняється і коефіцієнт по прийому — це свідчить про постійне оновлення персоналу. Наявність такого руху на підприємстві не завжди позитивно впливає на рівень розвитку, але з іншого боку постійна зміна працівників дає більші можливості для працевлаштування безробітних молодшого віку з потенційно вищими показниками продуктивності праці.

Аналіз використання робочого часу здійснюється на основі складання балансу робочого часу (таблиця 2. 6).

Таблиця 2.6. Показники використання робочого часу

Роки (квартали)

Відхилення

№ п/п

Показники

3 від 1 року

3 від 2 року

2008

2009

2010

абс.

від.

абс.

відн.

1

Календарний фонд робочого часу, днів

365

365

365

0

0,000

0

0,000

2

Вихідні і святкові дні

114

114

114

0

0,000

0

0,000

3

Номінальний фонд робочого часу, днів

252

251

251

-1

-0,004

0

0,000

4

Неявки на роботу (з зазначенням причин), днів

18

31

24

6

0,250

-7

-0,292

5

Корисний фонд робочого часу, днів

233

221

222

-11

-0,050

1

0,005

6

Середньоспискова чисельність працівників, чол.

62

64

67

5

0,075

3

0,045

7

Загальна кількість відпрацьованих людино-днів

14 446

14 144

14 874

428

0,029

730

0,049

8

Середня тривалість робочого дня, год.

8

8

8

0

0,000

0

0,000

9

Коефіцієнт використання номінального фонду робочого часу

0,9283

0,877

0,8845

-0,0438

-0,050

0,0075

0,008

Відповідно до даних балансу робочого часу можна зробити висновок про те, що найменш раціонально використовувався робочий час у 2009 році. Протягом цього року спостерігався найнижчий за досліджуваний період корисний фонд робочого часу — 221 день, що у 2009 складав 233 дні, найбільше неявок -31 день, найменша загальна кількість відпрацьованих людино-днів -14 144 — це в порівняні з 2010 роком на 730 людино-днів менше. Коефіцієнт використання номінального фонду робочого часу протягом трьох років наближений до 1 — це свідчить про те, що використовується номінальний фонд максимально раціонально.

Таблиця 2.7. Аналіз показників використання робочого часу

Назва показника

2010

2011

Відхилення

абс.

відн. ,%

Календарний фонд часу

365

365

0

0

Максимально можливий фонд часу

246

246

0

0

Табельний фонд часу

251

251

0

0

Корисний фонд часу

234

238

4

0,017

Коефіцієнт використання корисного фонду часу

0,957

0,475

-0,482

-1,016

Коефіцієнт використання календарного фонду часу

0,614

0,611

-0,003

-0,004

Коефіцієнт використання максимально можливого фонду часу

0,911

0,907

-0,004

-0,004

Коефіцієнт використання табельного фонду часу

0,892

0,888

-0,004

-0,004

Тривалість робочого дня, годин

8

8

0

0

Коефіцієнт використання внутрішньозмінного робочого часу

1

1

1

Рис. 2.3. Динаміка коефіцієнтів використання робочого часу

Висновок: Проаналізувавши динаміку коефіцієнтів використання робочого часу, використання максимально можливого фонду часу та використання табельного фонду часу можна сказати, що простежується чітка тенденція до зменшення всіх коефіцієнтів.

Таблиця 2.8. Аналіз продуктивності праці здійснюється на основі розрахунку таких основних її показників

Назва показника

2009

2010

2011

Відхилення від

б. р.

м. р.

абс.

%

абс.

%

Обсяг виробленої продукції, тис. грн.

842,7

1251,7

1781,9

939,2

52,708

530,2

29,755

Середньоспискова чисельність персоналу, осіб

199

80

85

-114

-134,118

5

5,882

Середньорічна продуктивність праці працівника, грн.

4,235

15,646

20,964

16,728 856

79,800

5,317

25,364

Чисельність робітників, осіб

98

32

30

-68

-226,667

-2,000

-6,667

Середньорічна продуктивність праці робітника, грн.

8,599

39,116

59,397

50,798

85,523

20,281

34,145

Число явок, днів

233

224

223

-10

-4,484

-1,000

-0,448

Продуктивність праці середньоденна, грн.

36,905

174,623

266,353

229,447

86,144

91,729

34,439

Середня тривалість робочого дня, год.

8

8

8

Середньогодинна продуктивність праці робітника, грн.

4,613

21,828

33,294

28,681

86,144

11,466

34,439

Показники середньорічної продуктивності праці робітника та працівника за період аналізу збільшився, що викликало аналогічне збільшення обсягу виробництва.

Головною причиною збільшення продуктивності праці працюючого є значне збільшення продуктивності праці робітника, зумовлене зміною наступних факторів:

збільшення числа явок, що призвело до значного збільшення продуктивності праці;

збільшення середньогодинної продуктивності праці прискорило збільшення показника середньорічної продуктивності праці.

Рис. 2.4. Порівняння продуктивності праці працівників і робітників

Аналіз оплати праці

Аналіз оплати праці здійснюється у такій послідовності:

1) аналіз динаміки та структури (табл) фонду оплати праці;

2) факторний аналіз фонду оплати праці;

3) аналіз співвідношень фонду оплати праці та продуктивності праці на основі графічного представлення їх динаміки та розрахунку коефіцієнта випередження;

4) аналіз ефективності оплати праці.

Для аналізу динаміки та структури фонду оплати праці працівників підприємства користуються традиційними статистичними способами розрахунку, результати яких зручніше відображати в табличній формі.

Таблиця 2.9. Структурно-динамічний аналіз фонду оплати праці

Назва показника

2009

2010

2011

Відхилення

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

від б.р.

від.м.р.

абс.

за пит. вагою

абс.

за пит. вагою

Фонд основної заробітної плати

492,4

100

455,3

100

425,8

100

-66,6

0

-29,5

0

Фонд додаткової заробітної плати

98,2

90,801

85,500

18,779

73,300

17,215

24,900

73,586

12,200

1,564

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати

45,2

9,180

39,200

8,610

42,200

9,911

-3,000

0,731

3,000

1,301

Рисунок 2. 5

Проаналізувавши структурно-динамічний аналіз фонду оплати праці можна сказати, що простежується чітка тенденція до зменшення всіх фондів оплати праці (тобто фонд додатково оплати праці та інші компенсаційні витрати.

Висновок

Маркетинг можна розглядати, по-перше, як принцип поведінки підприємства, що полягає в послідовному спрямуванні всіх рішень щодо ринкової діяльності на вимоги та потреби споживачів (маркетинг як частина процесу управління підприємством); по-друге, маркетинг визначає зусилля щодо отримання переваг в очах споживачів стосовно конкурентів за допомогою спеціальних ринкових заходів (маркетинг як засіб); по-третє, маркетинг можна описати як систематичний пошук рішень, що спирається на сучасний інструментарій (маркетинг як метод).

Сучасний маркетинг ототожнюється передусім з масовим маркетингом (збутом). Більшість напрацьованих теоретичних матеріалів і методик, що існують нині у світі, спрямовані саме на масові ринки (зокрема, на ринок товарів швидкого обертання). На відміну від масового промисловий маркетинг часто потребує специфічних підходів, для яких не завжди можна дати універсальні поради або інструменти. Кожний окремий промисловий ринок потребує персонального підходу у формуванні та використанні набору маркетингових інструментів.

Таким чином, маркетинг — слід розглядати як функцію внутрішньофірмового управління, призначення якої полягає в тому, щоб забезпечити діяльність фірми, виходячи із всебічного, глибокого вивчення і ретельного врахування ринкового попиту, потреб і вимог конкретних споживачів до продукту, щоб одержати максимальний і стійкий прибуток. Тому застосувати маркетинг означає управляти виробництвом або здійснювати іншу підприємницьку діяльність з чітко поставленою метою, тобто орієнтувати на певного покупця й одночасно розвивати виробництво. формувати попит. Тому в даній роботі маркетинг буде ототожнюватися з ефективною господарською діяльність підприємства.

Список використаної літератури

1. Грузинов В. П. Экономика предприятия: Учебник. Практикум. — 3-е изд., перераб. и доп. / В. П. Грузинов, В. Д. Грибов. — М.: Финансы и статистика, 2005. — 336 с.

2. Меркулов, Я. С. Экономическая оценка эффективности инвестиций и финансирования инвестиционных проектов. / Я. С. Меркулов. -- М.: 2003. --159 с.

3. Крутик, А. Б. Маркетинг и экономический рост предпринимательства: учебник / А. Б. Крутик, Е. Г. Никольская. -- М.: Лань, 2010. -- 544 с.

4. Гуськова, Н. Д. Инвестиционная деятельность: федеральный и региональный аспекты / Н. Д. Гуськова. -- Саранск: Изд. Мордов. Ун-та, 2000. -- 132 с.

5. Клавденко В. Маркетинг и экономический рост / В. Клавденко //

М.: 2002. -- № 7. -- С. 40−46.

6. Игошин, И. Роль банков в маркетинговом процессе / И. Игошин //

М.: -- 2002. -- № 2. -- С. 10−17.

7. Дегтяренко, В. Н. Оценка эффективности маркетинг проектов / В. Н. Дегтяренко. -- М.: Экспертное бюро. -- М, 2004 -- 144 с.

8. Гринько Т. Щодо інноваційного потенціалу як складової частини інноваційної активності підприємств / Т. Гринько // Вид-во Інноваційний аспект, 2010. — С. 56−58

9. Прахалад К. К. Рамасвамі, Венкат. Майбутнє конкуренції. Творення унікальної цінності спільно з клієнтами / К. К. Прахалад, М. Рамасвамі, Н. Венкат. — К.: Вид-во Олексія Капусти (підрозділ «Агенції «Стандарт»), 2005. — 258 с.

10. Чухрай Н.І. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове і логістичне забезпечення: Монографія. / Н.І. Чухрай. — Л.: Вид-во НУ «ЛП», 2002. — 315 с.

11. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: навч. Посібн. / С.М. Ілляшенко. -- Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. — 581 с.

12. Гончарова М. Л. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку підприємств цукробурякового підкомплексу./ М. Л. Гончарова // Вісник Сумського національного аграрного університету: науково-методичний журнал. № 8/2 (32), 2008. — С. 66−72.

13. Крылов, Э. И. Анализ эффективности маркетинговой и инновационной деятельности предприятия [текст]: учебное пособие / Э. И. Крылов, В. М. Власова, И. В. Журавлева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2009. — 608 с.

14. Язлюк, Б. Економічний зміст інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств та напрямки її трансформації [Текст] / Б. Язлюк // Наука молода: зб. наук. праць молодих вчених Терноп. нац. екон. ун-ту. — Тернопіль: Економічна думка, 2010. — № 6. — С. 47−51.

15. Савчук, А. В. Теоретические основы анализа маркетинга в промышленности: монография [Текст] / А. В. Савчук. — Донецк: 2003. — 448с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой