Аналіз можливостей текстового редактора MS Word

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Программирование


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

  • Вступ
  • 1. Вставка спеціальних символів і знаків
  • 2. Табуляція в документі
  • 3. Встановлення нумерованих або маркірованих списків
  • 4. Операції з колонками
  • 5. Буквиця
  • Висновок
  • Список використаної літератури

Вступ

Перші комп’ютери і перші програми для них були спроектовані заради розв’язання фізичних та математичних задач. Проте дуже швидко користувачі ЕОМ виявили її корисність для підготовки друкованих документів. Спочатку це були результати обчислень, запис програм, а згодом і звичайні тексти «людською», а не машинною мовою. Так з’явилися перші редактори текстів. Розвиток обчислювальної техніки поступово дозволяв перекладати на плечі програм усе більше й більше функцій людини по підготовці різноманітних документів: розміщення та оформлення тексту, перевірка орфографії та граматики, побудова складних графічних об'єктів тощо. Такі програми стали настільки потужними та важливими, що їх стали на відміну від редакторів називати текстовими процесорами.

Текстовий процесор Microsoft Word за результатами широкого опитування фахівців усього світу, відомий журнал «PC World» у 1997 році, вже в котрий раз, визнав найкращим у відповідній категорії. Word — один із програмних продуктів славнозвісної фірми Microsoft, мабуть, найпоширеніший у світі, входить до складу інтегрованої системи Microsoft Office і працює у середовищі Microsoft Windows.

Microsoft Word дозволяє готувати документи з використанням української, російської, білоруської, англійської і більшості інших європейських мов.

Для тих, хто вперше знайомиться з Word, варто звернути увагу на такі можливості:

§ створення, відкриття, закриття, вставка документа;

§ введення та правка тексту;

§ виділення, копіювання, переміщення фрагментів документів;

§ форматування шрифтів та абзаців;

§ розмітка сторінки;

§ створення та правка таблиць;

§ перевірка орфографії;

§ створення та правка діаграм, формул та малюнків;

§ попередній перегляд та друк документів.

Microsoft Word дозволяє включити в документ графічні зображення, таблиці, звуковий супровід, фрагменти відеофільмів. Текстовий процесор прискорює створення документа за рахунок скорочення кількості дій, що виконуються користувачем. Word автоматизує набір тексту, оформлення змісту і наочного покажчика, перевірку правопису. Наприклад, при введенні тексту в кінці рядка курсор введення автоматично переходить на новий рядок і не треба натискувати клавішу Enter, як це робиться на друкарській машинці.

Можливість використання багаточисельних функцій, точного форматування наближають Word до настільних видавничих систем. Microsoft Word можна використовувати для створення і редагування документів електронної пошти, при колективній роботі над документами.

Мета дипломної роботи полягає у дослідженні таких можливостей Microsoft Word, як вставка спеціальних символів, табуляція, створення списків, колонок та буквиці.

Завдання дипломної роботи обумовлені її метою:

виявити та опрацювати літературу з теми дипломної роботи;

розкрити особливості вставки спеціальних символів та знаків у документ;

проаналізувати роль табуляції в документі;

визначити особливості створення нумерованих та маркірованих списків;

охарактеризувати особливості розбиття тексту на колонки;

проаналізувати способи створення буквиці.

Об'єктом дослідження для даної дипломної роботи є Microsoft Word.

Предметом є дослідження таких можливостей Microsoft Word, як вставка спеціальних символів, табуляція, створення списків, колонок та буквиці.

Структура роботи обумовлена логікою розгляду теми.

Дипломна робота складається з вступу, основної частини, висновку та списку використаної літератури. Основна частина складається з п’яти розділів:

Вступ до дипломної роботи формує її сприйняття. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження. Висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження.

1. Вставка спеціальних символів і знаків

Word передбачає можливість вставки в документ спеціальних символів і знаків.

Спеціальні символи не є частиною стандартного набору символів, тому їх немає на клавіатурі. Це, наприклад, такі символи, як грецький алфавіт, міжнародні символи грошових одиниць, букви національних алфавітів, декоративні, математичні символи, всілякі стрілки, товарний знак, знак авторського права, картинки із зображенням годин, конвертів, телефонів і т.д.

Office 2003 дозволяє змінювати розміри таблиці з відкритою вкладкою Символи, переміщаючи її кордони мишею (мал. 1). Клацання миші на символі дозволяє побачити його в збільшеному масштабі. Утримуючи натиснутою ліву кнопку миші, переміщаючи покажчик, можна проглянути всі символи в збільшеному масштабі.

Для вставки спеціального символу треба розташувати курсор у потрібному місці і застосувати команду Insert/ Вставка > Symbol/ Символ.

В діалоговому вікні Symbol/ Символ на закладці Symbols/ Символы вибирають символ і натискають на кнопку Insert/ Вставить. У нижньому полі біля напису Shortcut Key/ Клавіша може бути назва клавіатурної комбінації цього символу. Якщо це поле порожнє, а символ використовується доволі часто доцільно натиснути на клавішу Shortcut Key/ Клавиша і призначити символу певну клавіатурну комбінацію.

текстовий редактор word вставка

Мал. 1. Вікно таблиці символів

Якщо потрібного символу в діалоговому вікні немає, то можна скористатися зовнішньою програмою Characted Map/ Таблица символов середовища Windows. (Start/ Пуск > Programs/ Программы > Acсessories/ Стандартные > Characted Map/ Таблица символов) (мал. 2).

Мал. 2. Вікно таблиці символів

Кнопка Автозаміна (Autocorrect) використовується для додавання символу в список діалогового вікна Автозаміна з тим, аби вибраний символ вставлявся в документ автоматично після натиснення певного поєднання клавіш.

Кнопка Поєднання клавіш (Shortcut Кеу) відкриває вікно, що дозволяє задати поєднання клавіш виділеному символу.

В разі вибору шрифту, що містить набір, наприклад Arial або Times New Roman, в діалоговому вікні з’являється додатковий список Набор. Він містить список наборів символів шрифту. Потрібно вибрати набір, який слід відображувати в таблиці, наприклад грецький основний, кирилиця або знаки пунктуації.

Шрифт Symbol містить букви грецького алфавіту, математичні, хімічні і логічні символи. Ряд надрядкових і підрядкових символів з нижнього ряду таблиці можна об'єднати для здобуття нового знаку, наприклад інтеграла. Забавні символи із зображенням симпатичних облич, телефонів і всіляких стрілок з’являються при виборі шрифту Wingdings (мал. 3).

Мал. 3. Вікно «Символ»

Вставка символів в документ.

Аби вставити символ з таблиці в документ, потрібно виконати наступні дії:

· Встановити курсор на місце вставки, вибрати команду Символ (Symbol) з меню Вставка (Insert).

· У вікні Символ (Symbol) відкрити вкладку Символи (Symbols) і в списку, що розкривається Шрифт (Font), вибрати потрібний шрифт, наприклад Times New Roman.

· Вибрати символ і двічі клацнути його або натиснути кнопку Вставити (Insert). Перейти до наступного символу і повторити операцію.

· Закрити вікно, клацнувши кнопку Закрити (Close). До тих пір, поки символ не вибраний, на цій кнопці буде написано Відміна (Cancel).

Вибір спеціальних знаків.

Мал. 4. Діалогове вікно, що відображує спеціальні символи

Обширний список спеціальних знаків приведений в діалоговому вікні Символ на вкладці Спеціальні знаки: довге тире (-), багатокрапка (.), нерозривний дефіс, м’яке перенесення, авторське право та інші (мал. 4).

Для вибору потрібного знака треба його виділити і натиснути кнопку Вставити (Insert).

2. Табуляція в документі

Табуляція дозволяє задати відступи абзацу і першого рядка, забезпечує вертикальне вирівнювання тексту або чисел, дає можливість розташувати текст в декілька колонок. Вона використовується при створенні списків, змісту, чисел, вирівняних по крапці в десяткових дробах і тому подібне.

Для переміщення курсору на наступну позицію табуляції треба натискувати клавішу Tab. Завдяки цій властивості можна вирівнювати колонки даних, створювати відступи абзаців і рядків.

Значення табуляції визначаються вживаним шаблоном і вибраним стилем. За замовчуванням ця відстань рівна 1,27.

Символ табуляції має вигляд стрілки, направленої управо. Для його відображення на екрані натискуйте кнопку Недруковані символи (Shaw/Hide) на панелі інструментів Форматування (Formatting).

Табуляцію часто застосовують для представлення даних в табличному форматі. Символи табуляції допомагають вирівняти стовпці або задати відступи окремих рядків абзацу. Символ табуляції замінює декілька символів пропуску, виконуючи при цьому і інші завдання.

Натиснувши клавішу < Таb>, ви вставите у документ символ табуляції. Цей символ переносить курсор і текст, що вводиться, до наступної позиції табуляції.

Натиснення клавіші < Таb> не вставляє пропуски. Якщо ви видаляєте символ табуляції за допомогою клавіш < Backspace> або < Delete>, то відбувається видалення одного-єдиного символу — символу табуляції.

Коли вам буде потрібно, Word відобразить на екрані символ табуляції. Він виглядає як маленька стрілка, направлена управо. Щоб побачити цей символ в документі, потрібно вибрати команду Сервис > Параметры, відкрийте вкладку Вигляд і в групі Знаки форматування встановите прапорець Знаки табуляції. Клацніть на кнопці ОК.

Word встановлює позиції табуляції через напівдюймові інтервали, якщо ви не змінили цю установку вручну.

Позиції табуляції задаються окремо для кожного абзацу. Якщо, задаючи позиції табуляції, ви не виділили текстовий фрагмент, то вони вплинуть тільки на той абзац, в якому встановлений курсор. Перед розстановкою позицій табуляції обов’язково вкажіть область їх дії.

При роботі з позиціями табуляції зручно користуватися лінійкою. Якщо лінійка на екрані відсутня, виберіть команду Вид > Линейка. Якщо команди Лінійка немає в меню, клацніть на кнопці з направленою вниз стрілкою в кінці меню.

Назва клавіші < Таb> походить від англійського слова tabulator (табуляція). Це слово має загальний корінь з латинським словом table (таблиця). Тому в самій назві цієї клавіші закладене її основне призначення — працювати з таблицями. За допомогою табуляції зручно вибудовувати дані в таблицях. Правда, в Word існують інші спеціальні команди для роботи з таблицями.

Маркери табуляції.

На мал.5 показані маркери табуляції, що визначають вирівнювання тексту по лівому краю. Для зміни маркера табуляції, що визначає вирівнювання, натискуйте на кнопку, розташовану на лівому краю лінійки. Позицію табуляції можна встановити клацанням миші по лінійці в тому місці, де повинна розташовуватися нова позиція табуляції. Для набуття чисельних значень розташування маркера табуляції відносно полів сторінки, натискуйте клавішу Alt, вкажіть на маркер і натискуйте кнопку миші.

Мал. 5. Інформація про розташування маркерів табуляції

Позиції табуляції.

У Word передбачена наявність двох областей, в яких можна встановлювати позиції табуляції. Перша з них — лінійка, показана на мал.6. Друга — діалогове вікно Табуляція. Багато користувачів чудово обходяться лінійкою, але є окремі опції, які можна задати тільки в діалоговому вікні Табуляція.

Мал. 6. Елементи лінійки, пов’язані з табуляцією

Для установки позицій табуляції в першу чергу потрібно звернутися до лінійки, оскільки на ній (з лівого боку) розташована кнопка типу табуляції (мал. 6). Ця кнопка дозволяє встановлювати один з п’яти типів табуляції.

Найпоширенішою є табуляція з вирівнюванням по лівому краю. Її кнопка схожа на маленьку жирну L. Вона працює так само, як клавіша < Таb> друкарської машинки: при її натисненні новий текст вводиться з найближчої позиції табуляції.

Мітки табуляції з вирівнюванням по лівому краю — найтиповіші, найпоширеніші і найпопулярніші. Ще їх називають лівими мітками табуляції.

Лівими ці мітки табуляції називаються з тієї причини, що текст, який ви набираєте після натиснення клавіші < Таb>, вирівнюється по лівому краю щодо позиції табуляції. Як це виглядає, показано на мал.7. Кожен фрагмент тексту вирівнюється по лівому краю щодо відповідної позиції табуляції.

Мал. 7. Вирівнювання тексту по мітці табуляції з вирівнюванням по лівому краю

Щоб створити в поточному абзаці нову мітку табуляції з вирівнюванням по лівому краю, потрібно виконати наступні дії.

1. Ввести абзац, для якого потрібно встановити табуляцію.

2. Переконатися, що курсор знаходиться в необхідному абзаці.

Спочатку краще ввести текст, а потім за допомогою однієї позиції табуляції перемістити його у вибрану область. Однієї позиції завжди достатньо — незалежно від того, на яку відстань ви хочете відсунути текст. Багато користувачів не знають цього і натискають клавішу < Таb> три-чотири рази. Так робити зовсім не обов’язково. Достатньо натиснути клавішу < Таb> один раз, а потім за допомогою лінійки встановити у вибраній області позицію табуляції.

3. Клацаючи на кнопці типу табуляції, вибрати табуляцію по лівому краю.

Клацати на кнопці типу табуляції до тих пір, поки на ній не з’явиться символ табуляції по лівому краю.

4. Клацнути кнопкою миші на лінійці в тій частині, в якій хочете встановити нову позицію табуляції.

На мал.7 перша позиція табуляції встановлена на відмітці 3 см, друга — 6 см, третя — 9 см.

Табуляція з вирівнюванням по центру дозволяє вирівнювати текст по центру щодо позиції, в якій вона встановлена.

Табуляція з вирівнюванням по центру звичайно використовується для форматування абзаців, що складаються з одного або декількох слів. В результаті ви дістаєте унікальну можливість, завдяки якій одне або декілька слів можна вирівняти по центру, не вирівнюючи сам абзац.

1. Набравши новий абзац з текстом, який ви хочете вирівняти по центру, натисніть клавішу < Таb>.

2. Наберіть текст, який вирівнюватиметься по центру.

3. Натисніть клавішу < Enter>.

Цим ви закінчуєте рядок. Тепер можна встановити мітку табуляції з вирівнюванням по центру.

4. Клацніть кнопкою миші в будь-якій частині тільки що введеного рядка, щоб встановити на ній курсор.

5. Клацайте на кнопці типу табуляції до тих пір, поки не з’явиться символ мітки з вирівнюванням по центру.

Він має вид переверненої букви Т.

6. Клацніть кнопкою миші у середині лінійки, щоб встановити табуляцію з вирівнюванням по центру.

Текст повинен бути вирівняний так само, як на мал.8. Заголовок «Виховання немовлят» знаходиться в центрі сторінки. Весь абзац вирівняний по лівому краю, а ця частина тексту — по центру.

Мал. 8. Частина тексту, вирівняна по центру за допомогою відповідної мітки табуляції

Табуляцію з вирівнюванням по центру краще всього використовувати в одному рядку тексту і без інших типів табуляції. Інших обмежень на її застосування не існує.

Найчастіше табуляція з вирівнюванням по центру використовується у верхніх і нижніх колонтитулах.

Табуляція з вирівнюванням по правому краю вирівняє текст по правому краю, зафіксованому цією позицією. З її допомогою можна досить незвичайним чином вирівнювати абзаци, що складаються з одного рядка.

Табуляція по правому краю вирівнює текст так само, як параметр вирівнювання по правому краю, тільки вирівнювання здійснюється не по полю сторінки, а по позиції табуляції. На мал.8 приведений приклад такого вирівнювання.

Щоб встановити позицію табуляції з вирівнюванням по правому краю, виберіть відповідний символ на кнопці типу табуляції. Потім клацніть на лінійці в тій частині, в якій необхідно встановити мітку табуляції.

На мал.8 показана позиція табуляції з вирівнюванням по правому краю. Після установки мітки табуляції по правому краю слід натиснути клавішу < Таb> і ввести дату.

При наборі тексту в місці позиції табуляції по правому краю текст, що вводиться, зміщується вліво (а не управо, як завжди), тому він і вирівнюється по правій стороні.

Як і табуляцію з вирівнюванням по центру, табуляцію по правому краю краще використовувати в одному окремо взятому рядку, звичайно при оформленні колонтитулів або деяких видів заголовків (наприклад таких, як на мал. 8).

Табуляція з вирівнюванням числа по десяткових розрядах. Ця функція використовується при введенні в стовпці числа з десятими і сотими долями (наприклад, ціни).

Використання табуляції по десятковому розряду подібне до інших типів табуляції (мал. 9).

Відмінність полягає в наступному: у тій частині, в якій встановлена мітка табуляції по десятковому розряду, текст, розташований зліва від десяткової крапки, розміщується до знаку табуляції, а текст, розташований після десяткової крапки, розміщується праворуч від знаку табуляції.

Мал. 9. Вирівнювання чисел за допомогою десяткової табуляції

Якщо потрібно змінити розташування елементів тексту (наприклад, колонок, які виявилися дуже близько розташованими один до одного), потрібно виділити всі рядки. За допомогою миші пересунути мітку десяткової табуляції вліво або управо по лінійці. Так ви зможете по-новому упорядкувати всі числа у виділеному текстовому фрагменті.

Табуляція з межею.

Якщо ви встановили табуляцію з межею, то у позиції табуляції в документі з’являтиметься вертикальна межа (мал. 10).

Мал. 10. Табуляція з межею

Табуляція з межею насправді не вимагає розстановки позицій табуляції. При натисненні клавіші < Таb> курсор не переміщається до межі-роздільника. Наприклад, моделюючи ситуацію, представлену на мал. 10, натискаючи клавішу < Таb> на початку другого рядка, курсор переміщався до позиції табуляції по десятковому розряду.

Клацання на кнопці табуляції висвічують кожний з описаних символів по черзі.

До кнопки типу табуляції відносяться також Лівий відступ і Виступ, хоча вони не мають нічого спільного з табуляцією.

Щоб встановити нову позицію табуляції, потрібно виконати наступні дії.

1. Клацайте на кнопці типу табуляції (вона розташована в лівій частині лінійки), поки не з’явиться необхідний значок.

Наприклад, після декількох клацань з’являється символ лівої табуляції - велика L.

2. Клацніть кнопкою миші на лінійці в тій частині, в якій хочете встановити нову позицію табуляції.

Це непростий момент. Ви повинні клацнути точно на необхідній вам цифрі.

Наприклад, щоб встановити позицію табуляції в положенні 1,25 см, клацніть кнопкою миші в області, показаній на мал. 11.

Після установки позиції табуляції ви можете переміщати мітку, перетягуючи її по лінійці управо і вліво за допомогою миші. Під час перетягування в області тексту з’являється вертикальна пунктирна лінія, яка допоможе вибрати місце для позиції табуляції (мал. 11).

Вибравши таке місце, відпустіть кнопку миші.

3. Щоб встановити ще одну позицію табуляції, повторіть п. 2.

При кожному клацанні на лінійці ви встановлюєте нову позицію табуляції. Мітка табуляції, яка при цьому відображається на кнопці табуляції, визначає тип встановлюваної табуляції.

4. Закінчивши установку позицій табуляції, клацніть кнопкою миші в тій частині документа, в якій збираєтеся вводити новий текст. Потім приступайте до роботи.

Натиснення клавіші < Таb> переносить курсор до нової позиції табуляції - на 1,25 см, як показано на мал. 11.

Мал. 11. Установка табуляції з вирівнюванням по лівому краю

При додаванні нових міток табуляції ви змінюєте задані за умовчанням мітки табуляції (з кроком 1,25 см). При цьому віддаляються тільки автоматичні мітки табуляції, розташовані зліва від доданих вами. Всі автоматичні мітки табуляції, додані праворуч від встановлених вами, залишаються на своїх місцях.

Установка нової позиції табуляції змінить тільки той абзац, в якому розташований курсор. Якщо потрібно, щоб зміни були внесені в декілька абзаців або у весь документ, виділіть відповідну частину тексту.

Однією з найбільш вдалих властивостей є те, що після установки всіх позицій табуляції текст вирівнюється точно по ним. Натисненням клавіші пропуску такого не доб'єшся.

Видалити позицію табуляції досить легко: досить «стягнути» символ табуляції (L) за межі лінійки. Іншими словами, клацніть на ньому кнопкою миші і, не відпускаючи кнопку, перетягніть символ табуляції в область тексту. Відпустіть кнопку.

При виділенні декількох абзаців іноді з’являється «примара» позиції табуляції. Це відбувається, коли відповідна позиція табуляції встановлена тільки в одному з виділених абзаців, а в інших її немає. Ви можете позбавитися «примари», «прогнавши» її з лінійки, або «повернути її до життя» — клацання на позиції табуляції зробить її діючою для всіх виділених абзаців.

Діалогове вікно Табуляція.

Більшості користувачів для установки позицій табуляції цілком досить лінійки. Цей спосіб подобається своєю наочністю: перетягуєш позицію табуляції і бачиш, як її зміна позначається на тексті. Проте слід приділити увагу діалоговому вікну Табуляція.

Для виклику діалогового вікна Табуляція потрібно виконати наступні дії.

1. Вибрати команду Формат > Табуляция.

З’явиться діалогове вікно Табуляція (мал. 12).

2. У поле Позиції табуляції ввести значення, що визначає розташування міток табуляції.

Значення вказується в одиницях вимірювання за замовчуванням.

3. Вибрати тип мітки табуляції в розділі Выравнивание.

За замовчуванням вибрана опція по лівому краю.

4. Клацнути на кнопці Установить.

Саме на кнопці Установить, а не ОК. В результаті позиції табуляції додаються в область під полем Позиции табуляции (значення позиції табуляції округляється до десяткового розряду).

5. Додати всі необхідні позиції табуляції. Повторити пп. 1−3.

6. Клацніть на кнопці ОК.

Після закінчення ви побачите всі додані мітки табуляції на лінійці у вікні документа.

Працювати з цим вікном досить незручно, в першу чергу, тому, що точно знаєш про існування лінійки, яка значно спрощує процес установки табуляції. Але для того, щоб встановити позиції табуляції на 1,1875 і 3,49 см, без діалогового вікна Табуляція не обійтися!

Мал. 12. Діалогове вікно Табуляція

Якщо потрібно встановити серію міток табуляцій, наприклад через кожні 2 см, введіть в поле По умолчанию відповідну величину і клацніть на кнопці ОК. Word автоматично визначить позиції табуляції і розставить їх. Позиції табуляції, які встановлені за замовчуванням, можна побачити на сірій смужці, розташованій відразу під лінійкою, у вигляді темних рисок.

Щоб видалити певну позицію табуляції, в діалоговому вікні Табуляція виберіть її в списку під полем Позиції табуляції. Клацніть на кнопці Удалить.

Для видалення всіх позицій табуляції в діалоговому вікні Табуляція клацніть на кнопці Удалить все.

Табуляція із заповненням.

Існує, проте, табуляція, яку не можна встановити за допомогою лінійки — це табуляція із заповненням. Для її установки доведеться звернутися до діалогового вікна Табуляція.

Табуляція із заповненням виводить на екран лінію крапок при кожному натисненні клавіші < Таb>. Побачити це «явище» можна в різного роду покажчиках і таблицях. Word надає у розпорядження три типи табуляції:

Точкова табуляція… 147

Штрихова табуляція----147

Підкреслююча табуляція ____147

Щоб вибрати табуляцію з певним заповненням, потрібно:

1. Встановити курсор на рядок, в якому вирішили використовувати табуляцію із заповненням.

2. Встановити на лінійці позицію табуляції по лівому краю.

Клацайте на кнопці табуляції до тих пір, поки не з’явиться символ необхідного типу табуляції, потім клацніть кнопкою миші у області лінійки на цифрі 3. Цим ви встановлюєте табуляцію в трьох сантиметрах від лівого поля сторінки. На лінійці з’явиться буква L.

3. Вибрати команду Формат > Табуляция. З’явиться діалогове вікно Табуляція.

4. Виберіть позицію табуляції, яка буде відокремлена від першої позиції заповнювачем. Наприклад, в трьох сантиметрах від першої позиції.

5. Виберіть стиль заповнення в області Заполнитель.

Клацніть мишею на одному із стилів, представлених на початку розділу: точковому, штриховому або підкреслюючому.

6. Клацнути на кнопці Установить.

7. Клацнути на кнопці ОК.

3. Встановлення нумерованих або маркірованих списків

При роботі з різними документами треба виконати різні особливості і правила їх оформлення, а іноді виникає потреба у наявності в документах списків.

Під списком розуміють послідовність рядків, в яких містяться дані одного типу. Списки полегшують читання і розуміння тексту. Word дозволяє надати абзацам форму списку, де кожен абзац буде помічений певним маркером або номером.

Прийнято виділяти два типи списків: маркіровані та нумеровані.

Маркіровані списки, чи як їх ще називають списки-бюлетені, використовуються при перерахуванні чи виділенні окремих фрагментів тексту. Для виділення фрагментів тексту використовуються так звані кульки чи будь-які інші оригінальні елементи шрифту.

Нумеровані списки використовуються у тих випадках, коли потрібно визначити порядок розташування чи порядок викладу подій чи речей.

У маркірованих списках перераховуються пункти, пов’язані з однією темою. У нумерованих списках перераховуються пункти, наступні один за одним. Кожен пункт списку є окремим абзацом і має свій маркер або номер. У нумерованому списку перед кожним абзацом стоїть цифра. Якщо добавити або видалити пункт в списку, то нумерація всіх подальших пунктів зміниться автоматично.

Здійснюється за допомогою елементів панелі інструментів «Форматирование»:

а б в г

Мал. 13. Панель інструментів «Таблицы и границы». Списки.

а. Включення (відключення) нумерованого списку

б. Включення (відключення) маркірованого списку

в. Зменшення рівня нумерованого списку

г. Збільшення рівня нумерованого списку

Після натиснення однієї з цих кнопок на панелі інструментів Форматування в документі використовується раніше вибраний формат списку. Цей формат застосовується для поточного документа до тих пір, поки в діалоговому вікні команди Список (Bullets and Numbering) у меню Формат (Format) не буде визначений інший формат маркіровки або нумерації. Повторне натиснення кнопки закінчує введення тексту у вигляді списку.

Для створення списків використовується меню Формат команда Список, після чого вибирається необхідний тип стилю списків: маркіровані чи нумеровані.

Маркірований або нумерований список можна створити таким чином:

· встановити курсор на місце розташування списку;

· вибрати команду Список (Bullets and Numbering) у меню Формат (Format) або на панелі інструментів Форматування (Formatting).

· у діалоговому вікні Список відкрити вкладку Маркірований (Bulleted) (мал. 14) або Нумерований (Numbered) і вибрати список потрібного типу. Після введення рядка списку натиснути клавішу Enter — на наступному рядку з’являється новий маркер. Для закінчення введення тексту у вигляді списку і повернення до звичайного формату абзаців потрібно двічі натиснути кнопку Введення (Enter).

Мал. 14. Маркірований список

Для створення нумерованого списку потрібно ввести цифри 1 або 1.1 або I (латинська буква) і крапку після цифри, потім поставити пропуск. Після натиснення клавіші Enter абзац відформатують як нумерований список. У Word 2003 ця можливість передбачається установкою відповідних прапорців на вкладці Автоформат при введенні (Autoformat As You Type) діалогового вікна Автозаміна (Autocorrect).

Вибір типу маркера.

У діалоговому вікні Зміна маркірованого списку (Customize Bulleted List) (мал. 15) в розділі Знак маркера (Bullet character) потрібно виділити вподобаний маркер.

Мал. 15. Діалогове вікно «Зміна маркірованого списку»

Щоб зробити маркер у вигляді логотипа, піктограми або картинки, треба скористатися кнопкою Customize/ Изменить. В діалоговому вікні Insert Picture/ Добавить рисунок вибирають графічний файл з піктограмою.

Після натискання на кнопку Customize/ Изменить з’явиться діалогове вікно Customize Bulleted List/ Изменение маркированого списка, в якому можна вибрати шрифт та вигляд маркера. У полі Bullet position/ Положение маркера вибирають відступ маркера від лівого поля, в полі Text position/ Положение текста відступ тексту від лівого поля.

Закладки Numbering/ Нумерованый та Outline Numbering/ Многоуровневый дають змогу створити нумеровані та багаторівневі списки. Налаштування параметрів нумерованих списків аналогічне до налаштування маркованих списків (мал. 16).

Мал. 16. Нумерований список

Word дозволяє створити багаторівневий список, що містить до дев’яти рівнів маркірованих і нумерованих списків. Кожен рівень може мати свій маркер або номер.

Створити багаторівневий список можна наступними способами:

· відкрити вкладку Багаторівневий (Outline Numbered) (мал. 17) діалогового вікна, що відображується після вибору команди Список (Bullets and Numbering), у меню Формат (Format) вибрати потрібний формат маркера або номера і натискувати кнопку ОК;

· виділити абзаци, відступ яких буде змінений, і натискувати кнопку Зменшити відступ (Decrease Indent) / Збільшити відступ (Increase Indent) на панелі інструментів Форматування (Formatting) або вибрати аналогічну команду в контекстному меню;

· виділити абзаци, відступ яких буде змінений, і перемістити маркери відступів на горизонтальній лінійці.

Мал. 17. Діалогове вікно, що дозволяє вибрати потрібний формат маркерів або нумерації багаторівневого списку

Для модифікації багаторівневого списку потрібно вибрати тип списку, який необхідно змінити, натиснути кнопку Змінити (Customize) і внести необхідні зміни. Для збереження і подальшого використання заново створеного формату маркіровки або нумерації потрібно відкрити шаблон, використовуваний для створення документа, змінити стиль, а потім зберегти його. У нових документах, заснованих на цьому шаблоні, використовуватиметься змінений стиль. Стиль застосовується до абзаців, які необхідно пронумерувати або маркірувати.

4. Операції з колонками

Колонки звичайно використовуються в газетних статтях, брошурах і подібних документах. Рядки тексту в колонках коротше звичайних, їх легше читати, крім того, колонки надають додаткові можливості при форматуванні документа з малюнками, таблицями і т.п.

Текст розбивати на колонки слід тільки в тому випадку, якщо його можна розмістити не менше, чим в двох з них. Текст в одну колонку на широкій сторінці виглядає непривабливо, та і читати його не зовсім зручно.

Щоб розділити документ на колонки, потрібно виконати наступні дії.

1. Помістити курсор в ту частину, з якої потрібно почати колонки.

Якщо документ вже містить набраний текст, потрібно встановити курсор в початок першого абзацу тієї його частини, яка підлягає розбиттю на колонки.

Якщо текст ще не набраний, але він повинен бути представлений у вигляді колонок, потрібно починати з п. 2.

2. Вибрати команду Формат > Колонки.

Команда Колонки може бути відсутньою в меню. Тоді потрібно клацнути на направленій вниз стрілці, розташованій в нижній частині меню.

З’явиться діалогове вікно Колонки, показане на мал. 18.

Мал. 18. Діалогове вікно Колонки

3. Вибрати тип колонок в розділі Тип.

Двох колонок цілком достатньо для естетичного вигляду документа. Якщо створити більше двох колонок, то вони вийдуть дуже вузькими, а текст в них читатиметься погано.

В області Зразок можна подивитися, який вигляд матиме документ після розбиття на колонки.

Якщо все ж таки потрібно створити три (або більше) колонки, треба вказати їх кількість в полі Число колонок.

Інші параметри колонок можна задати в області Ширина і проміжок діалогового вікна Колонки.

Для того, щоб розділити колонки вертикальною лінією, встановіть прапорець Разделитель.

4. У списку, що розкривається, Применить виберіть частину документа, яку ви хочете розбити на колонки.

У цьому списку можна вибрати три параметри: Ко всему документу — якщо на колонки розбиватиметься весь документ, До конца документа — колонки будуть введені з тієї частини, в якій знаходиться курсор, і до кінця документа, і К текущему разделу — щоб розбити на колонки тільки поточний розділ.

5. Клацніть на кнопці ОК.

Те, що відобразиться на екрані, залежатиме від режиму відображення документа.

Текст у вигляді колонок з’являються на екрані тільки тоді, коли ви працюєте в режимі Разметка документа.

У режимі Обычный на екрані з’явиться текст Разрыв раздела (на поточній сторінці), а за ним — одна вузька колонка. В такому форматі відображаються колонки в режимі Обычный. Щоб колонки набули нормального вигляду потрібно вибрати команду Вид > Разметка страницы, і колонки набудуть нормального вигляду.

Спроби перевести курсор з колонки в колонку за допомогою клавіш управління курсором не увінчаються успіхом. Дійте мишею.

Простір між колонками називається проміжком, або внутрішнім відступом. Word встановлює його рівним півдюйма.

Ширину окремих колонок можна змінити, вибравши необхідне значення в області Ширина і проміжок діалогового вікна Колонки. Але якщо ви нічого не станете міняти в цій області, Word сам сформує однакові колонки.

Кількість колонок на сторінці залежить від ширини самої сторінки. У Word найменша ширина колонки — півдюйма, тому на листі паперу стандартного розміру поміщається до 12 колонок.

Текст, розбитий на три колонки, добре виглядає при використанні альбомної орієнтації сторінки. Саме у такому вигляді випускаються більшість брошур.

Всі режими форматування тексту і абзаців можна застосувати до колонок. Відмінність полягає лише в тому, що лівою і правою межами тексту при форматуванні є не поля сторінки, а поля колонок.

Не дивлячись на те, що колонки можна застосувати до окремих розділів документа, Word дозволяє вводити і відміняти колонки в документі, навіть без розбиття їх на розділи.

Перехід до наступної колонки:

встановити курсор в кінець тексту колонки;

виконати команду «ВСТАВКА» ?> «РАЗРЫВ». З’являється вікно «Разрыв» (мал. 19);

у вікні вибрати надпис «Новую колонку» (мал. 19).

Мал. 19. Вікно «Разрыв»

Користувач може змінювати вже існуючі колонки: їх число, ширину і інтервал між ними. Для цього:

встановити курсор в колонку, яку хочете змінити.

виконати команду «ФОРМАТ» > ?"КОЛОНКИ";

далі внести необхідні зміни ширини колонок, проміжку між колонками.

Видалення колонок

Для того щоб перетворити текст, розбитий на колонки, в звичайний текст (в одну колонку), треба виконати наступні дії:

встановити курсор в останній рядок останньої колонки.

виконати команду «ФОРМАТ» ?> «КОЛОНКИ»;

у рядку «Число колонок» вказати «1»;

у рядку «Применить» вибрати «До конца документа».

Інший варіант швидкого створення колонок:

· перейдіть в режим розмітки;

· виділіть частину тексту, яка буде перетворена в колонки;

· натискуйте кнопку Колонки (Columns) на панелі інструментів Стандартна;

· утримуючи натиснуту кнопку миші, виділіть потрібне число колонок, які матимуть однакову ширину (мал. 20);

· для зміни ширини вже створених колонок можна перетягнути відповідні маркери на горизонтальній лінійці.

Мал. 20. Використання кнопки Колонки для завдання кількості колонок

Слід враховувати, що текст в колонтитулах, примітках і рамках не може бути оформлений у вигляді колонок. Для оформлення тексту в цих областях слід використовувати таблиці. Аби не включати в колонки заголовки певних рівнів, потрібно виділити їх в окремі розділи.

Для вирівнювання висоти колонок на останній сторінці перейдіть в режим розмітки і встановіть курсор в кінці тексту, який слід вирівняти. Виберіть команду Розрив (Break) у меню Вставка (Insert). Встановіть перемикач в положення на поточній сторінці (Continuous) (мал. 21).

Мал. 21. Діалогове вікно Розрив

5. Буквиця

Для барвистішого оформлення документа велику заголовну букву на початку розділу, глави або абзацу можна оформити так, щоб вона займала декілька рядків, як це зроблено на початку справжнього абзацу. Верхню частину буквиці часто вирівнюють по верхньому краю першого рядка абзацу.

«Буквиця» — це спеціальне форматування першої літери абзацу, в результаті якого її висота стає рівною декільком рядкам.

Зміну або перегляд буквиці слід виконувати в режимі розмітки.

Встановлення буквиці:

встановити курсор в потрібний абзац тексту;

виконати команду «Формат» > ?"Буквица". З’являється вікно (мал. 22);

Мал. 22. Вікно «Буквица»

вказати тип буквиці (в тексті; на лівому полі сторінки);

вибрати шрифт;

задати висоту буквиці в кількості рядків звичайного тексту і ОК.

Видалення буквиці:

встановити курсор в потрібний абзац тексту;

виконати команду «Формат» > ?"Буквица" (мал. 22);

вказати тип «Нет» і ОК.

У групі Положення (Position) можна виділити одне з полів:

· немає (None) — перетворить буквицю виділеного абзацу в звичайний текст;

· у тексті (Dropped) — вставляє вирівняну по лівому краю буквицю, обтічну текстом;

· на полі (In Margin) — вставляє буквицю, винесену на ліве поле, в початок першого рядка абзацу.

Призначення інших полів вікна:

· шрифт (Font) — дозволяє вибрати шрифт для написання буквиці;

· висота в рядках (Lines to drop) — використовується для завдання числа рядків по вертикалі, які повинні обтікати буквицю;

· відстань до тексту (Distance from text) — визначає відстань між буквицею і рядками основного тексту абзацу.

Висновок

Microsoft Word — текстовий редактор для створення і редагування текстових документів.

Word передбачає можливість вставки в документ спеціальних символів і знаків.

Спеціальні символи не є частиною стандартного набору символів, тому їх немає на клавіатурі. Це, наприклад, такі символи, як грецький алфавіт, міжнародні символи грошових одиниць, букви національних алфавітів, декоративні, математичні символи, всілякі стрілки, товарний знак, знак авторського права, картинки із зображенням годин, конвертів, телефонів і т.д.

Для вставки спеціального символу треба розташувати курсор у потрібному місці і застосувати команду Insert/ Вставка > Symbol/ Символ.

Табуляція дозволяє задати відступи абзацу і першого рядка, забезпечує вертикальне вирівнювання тексту або чисел, дає можливість розташувати текст в декілька колонок. Вона використовується при створенні списків, змісту, чисел, вирівняних по крапці в десяткових дробах і тому подібне.

Для переміщення курсору на наступну позицію табуляції треба натискувати клавішу Tab. Завдяки цій властивості можна вирівнювати колонки даних, створювати відступи абзаців і рядків.

Символ табуляції має вигляд стрілки, направленої управо. Для його відображення на екрані натискуйте кнопку Недруковані символи (Shaw/Hide) на панелі інструментів Форматування (Formatting).

При роботі з різними документами треба виконати різні особливості і правила їх оформлення, а іноді виникає потреба у наявності в документах списків. Під списком розуміють послідовність рядків, в яких містяться дані одного типу. Списки полегшують читання і розуміння тексту. Word дозволяє надати абзацам форму списку, де кожен абзац буде помічений певним маркером або номером. Прийнято виділяти два типи списків: маркіровані та нумеровані.

Маркіровані списки, чи як їх ще називають списки-бюлетені, використовуються при перерахуванні чи виділенні окремих фрагментів тексту. Для виділення фрагментів тексту використовуються так звані кульки чи будь-які інші оригінальні елементи шрифту. Нумеровані списки використовуються у тих випадках, коли потрібно визначити порядок розташування чи порядок викладу подій чи речей. У маркірованих списках перераховуються пункти, пов’язані з однією темою. У нумерованих списках перераховуються пункти, наступні один за одним. Кожен пункт списку є окремим абзацом і має свій маркер або номер. У нумерованому списку перед кожним абзацом стоїть цифра. Якщо добавити або видалити пункт в списку, то нумерація всіх подальших пунктів зміниться автоматично. Здійснюється за допомогою елементів панелі інструментів «Форматирование».

Колонки звичайно використовуються в газетних статтях, брошурах і подібних документах. Рядки тексту в колонках коротше звичайних, їх легше читати, крім того, колонки надають додаткові можливості при форматуванні документа з малюнками, таблицями і т.п.

Текст розбивати на колонки слід тільки в тому випадку, якщо його можна розмістити не менше, чим в двох з них. Текст в одну колонку на широкій сторінці виглядає непривабливо, та і читати його не зовсім зручно.

Для барвистішого оформлення документа велику заголовну букву на початку розділу, глави або абзацу можна оформити так, щоб вона займала декілька рядків, як це зроблено на початку справжнього абзацу. Верхню частину буквиці часто вирівнюють по верхньому краю першого рядка абзацу.

«Буквиця» — це спеціальне форматування першої літери абзацу, в результаті якого її висота стає рівною декільком рядкам.

Список використаної літератури

1. Белинский П. П. Информатика. — М.: КНОРУС, 2005. — 448 с.

2. Ботт Э. Использование Microsoft Office 2000. Специальное издание. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. — 1024 с.

3. Волобуєва Т. Б. Курс користувачів персональним комп’ютером. — К.: Освіта, 2006. — 354 с.

4. Глушаков С. В. Персональний комп’ютер. — Харків: Фомо, 2004. — 499 с.

5. Гурин Н. И. Работа на персональном компьютере. — М.: Наука, 2004. — 224 с.

6. Дейт К. Информатика. — М., 2000. — 324 с.

7. Евсеев Г. Новейший самоучитель работы на компьютере. — М., 2005. — 688 с.

8. Кирий В. Г. Информатика. — М.: Наука, 2004. — 38 с.

9. Леонтьев В. Р. Новейшая энциклопедия персонального комп’ютера. — М.: Олма-Пресс, 2004. — 311 с.

10. Макарова Н. В. Информатика. — М.: Финансы и статистика, 2005. — 768 с.

11. Макарчук О. М. Практичний курс інформатики. — К.: Либідь, 2001. — 366 с.

12. Руденко В. Д. Практичний курс інформатики/ За ред.В.М. Мадзігона. — К.: Фенікс, 2003. — 304 с.

13. Соколов П. Т. Інформатика в школі. — К.: Знання, 2000. — 394 с.

14. Степаненко О. С. Персональний комп’ютер: Навчальний курс. — К.: Знання, 2004. — 211 с.

15. Терьохін О. Є., Терьохін І. Є. Практичне застосування текстового редактора Microsoft Word. — К.: Знання, 2005. — 125 с.

16. Фролов И. М. Энциклопедия Microsoft Office 2003. — М.: Букпресс, 2006. — 912 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой