Аналіз протипожежного режиму підприємств

ВСТУП

Вирощування зернових культур є одним з найголовніших напрямків діяльності агропромислового комплексу України. Збирання зернових культур, їх заготівля та зберігання є основними виробничими операціями цього напрямку.

Достатньо велика пожежонебезпечність цих процесів та важливість досягнення високих показників збирання врожаю для агропромислового комплексу безпосередньо та економіки України взагалі вимагає посиленої уваги до забезпечення сприятливих умов для досягнення цих показників, в тому числі забезпечення належного протипожежного режиму при реалізації всіх виробничих процесів вирощування зернових.

Заготівля та зберігання зерна — один з найважливіших процесів, так як прямо пропорційно впливає на кількість засіву, його якість, а, отже, на врожай зернових взагалі. В таких умовах достатньої ваги набувають підприємства, призначені для заготівлі та зберігання зернових — елеватори. Їх важливість та достатньо висока пожежовибухонебезпечність стали основними причинами приділення подібним об'єктам посиленої уваги з боку пожежної охорони. Таким чином актуальність цього курсового проекту достатньо обґрунтована і не повинна викликати особливих сумнівів. Також достатньо вагомими доказами актуальності вибору даної теми являються непоодинокі, на жаль, випадки виникнення надзвичайних ситуацій на подібних об'єктах та особливі тяжкі наслідки від них.

Так в Харківській області, в смт. Двурічне 1981 року стався вибух, спричинений несправністю норії, загинув 1 чоловік; в Херсонській області 1982 року відбувся вибух, спричинений коротким замиканням електрокабеля, загинуло 9 чоловік; в Куйбишевській області 1988 — вибух, спричинений самозайманням зернових відходів, загинуло 2 чоловіки; с. Савинці Харківської області в 1992 році в результаті вибуху були знищені тисячі тон зернопродуктів, зруйнована монолітна залізобетонна споруда елеватора та загинуло 11 чоловік із 24-х, які знаходились на зміні; а в 2001 році через пробуксовку транспортної лінії згоріла транспортна галерея припортового елеватора в м. Херсон.

Пожежно-рятувальні підрозділи оперативно-рятувальної служби ДСНС створюються з метою захисту життя і здоров’я громадян, приватної, колективної і державної власності. Відповідно до Кодексу ЦЗ України задачами пожежної охорони є:

— здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

— запобігання пожеж і нещасливих випадків на них;

— гасіння пожеж, рятування людей і надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих;

За 11 місяців 2013 року в Україні було зафіксовано 60 502 пожежі. У порівнянні з минулим роком, це на 17,6% більше і це багато. Це майже на 10 тисяч пожеж більше. За останні 11 місяців в результаті пожеж загинули 2340 осіб, а співробітникам МНС вдалося врятувати 2599 осіб. Кількість загиблих на 7,1% менша, ніж за аналогічний період 2011 року, проте, в цьому році більше постраждалих — на 8,3%.

В середньому на протязі 2013 року щоденно виникало 184 пожежі, економічні втрати від яких складали 15 млн. гривень. Кожного дня на пожежах гинуло в середньому 7 і отримувало травми 7 осіб.

Місце виникнення первинних вибухів

— силоси і бункери — 33%

— норії і транспортери — 24.2%

— аспіраційні системи і пневмотранспортер — 24.2%

— дробильні машини і вальцеві станки4.5%

— промислові та інші приміщення — 4.6%

Мета курсової роботи полягає у аналізі протипожежного режиму подібних підприємств, зокрема ВАТ, Близнюківський КХП'', його оцінці та запропонуванню заходів, що можуть реально покращити його рівень. Відповідно до поставленої мети випливають задачі бакалаврської роботи, що полягають у:

— проведенні позапланової перевірки об'єкта;

— уточненню категорій його приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою та порівнянню його з існуючими даними;

— встановленні відповідності ступені вогнестійкості будівельних конструкцій протипожежним вимогам;

— розрахункові сил та засобів при гасінні умовної пожежі ;

— розробці заходів по забезпеченню екологічної безпеки, охорони праці та безпеки життєдіяльності під час виникнення надзвичайної ситуації.

Тому, для успішного виконання задач державна служба з питань надзвичайних ситуацій, пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС в гарнізонах повинні постійно удосконалювати свою боєздатність та постійно її підвищувати. Це можливо забезпечувати як матеріально-технічними засобами, так і підготовкою висококваліфікованих фахівців, які повинні володіти глибокими знаннями, вміннями та навичками по гасінню пожеж в реальних умовах.

Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що якісна підготовка та проведення детального пожежно-технічного обстеження забезпечують необхідні умови для недопущення пожеж в населених пунктах та на промислових підприємствах, що є дуже важливими.

пожежа безпека гасіння перевірка

РОЗДІЛ 1. ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ, БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ КХП''

ВАТ, Близнюківський КХП'' розташований за адресою: Харківська область, Близнюківський район, смт Близнюки, вул. Комсомольська 11, займає територію 6,572 га та має два автомобільних та два ж/д в'їзди.

Маршрут прямування від частини: вул. Південна, ліворуч на вул. Радянська і по головній дорозі вул. Радянська прямує до вул. Комсомольська буд. 11, де знаходиться ВАТ, Близнюківський КХП''

Покриття доріг тверде, таке що задовольняє прямування пожежної техніки без обмежень (V прям=40 км/год). Загальна відстань від СДПЧ — 10 до об'єкту складає 3 км.

Навколо об'єкту знаходиться житловий масив, залізничний шлях «Харків — Ростов-на-Дону», через дорогу знаходиться кафе «Корчма», ліворучВАТ «Укртелеком».

На підприємстві працює в денну зміну 40 чоловік. В нічний час 2 чоловіки.

Адміністративна будівля і усі виробничі будинки необладнані установкою автоматичної пожежної сигналізації.

На території підприємства розташовано: адміністративний корпус; блок підсобних приміщень, МОБ (молотильно-очисна башта), зерносушилка одноагригатна, зерносушилка двохагригатна, пожежне депо, склад ПММ, механічна майстерня, кузня, 8 зерно складів, трансформаторна підстанція, вагова з двома навісам, лабораторія, прийомна лабораторія з візировочним підмостком, прохідна.

ВАТ, Близнюківський КХП'' забезпечує:

— прийом зерна з автомобільного транспорту;

— прийом зерна з залізничного транспорту;

— відпуск зерна на автомобільний транспорт;

— відпуск зерна на залізничний транспорт;

1.1 Опис конструктивних елементів будівлі

На об'єкті знаходиться:

Споруда елеватора — 1 ступеню вогнестійкості, розмірами 125×27×40, сім поверхів, стіни з/б плити, перегородки цегляні, перекриття з/б, покрівля рубероїдна по бітумній мастиці, освітлення електричне, опалення відсутнє. Будівля елеватора повністю механізована з диспетчерським автоматизованим управлінням, з усіма механізмами технологічного процесу.

Будівля елеватора має робочу вежу та 36 силосів. Робоча вежа являє собою 7-ми поверхову будівлю 1-го ступеню вогнестійкості висотою 40 м, стіни та перекриття залізобетонні. Робоче будівля розміром 15X25 м прийнято з урахуванням розміщення необхідного обладнання та ємностей. Загальна висота будівлі з надбудовою над центральною частиною 49 м. Виробничі приміщення займають чотири поверхи центрального прольоту будівлі, а також підсилосними і надсилосні частини з таким розміщенням основного технологічного обладнання по поверхах робочої будівлі:

на 1-му поверсі площею 15×25 м і висотою 6 м розташовані черевики шести норій, приводні станції підсилосних транспортерів прийому із залізниці і відпустки відходів на автотранспорт;

на 2-му поверсі площею 15×9 м і висотою 4,8 м — ваги;

на 3-му і 4-му поверхах площею 15×9 м і висотою 4,8 м кожен — зерноочисні машини-сепаратори;

на 5-му поверсі площею 15×9 м і висотою 6 м — сепаратори;

на 6-му поверсі (надсилосного) площею 12X25 м і висотою 7,2 м — поворотні труби розподільних пристроїв і натяжні станції надсилосних конвеєрів;

на 7-му поверсі площею 12×12 м і висотою 4,8 м — головки шести норій. Вентиляція приточно-витяжна з механічним збудженням. Є система аспірації.

1.2 Технологічний процес та його пожежовибухонебезпека

На ВАТ, Близнюківський КХП'' виконуються такі основні технологічні операції як: прийом зерна та іншої продукції з автотранспорту та залізничних вагонів; підйом його норіями до місця очистки (сепараторна установка); очищення продукту; сушіння; розподіл у зерносклади та силоси елеватора для збереження продукції; переміщення зерна з одного зерноскладу в інший, з одного силосу в інший з метою запобігання його злежування; вивантаження продукції.

З транспорту зерно по підземним транспортерним галереям направляється на очистку, а звідти по самопливним трубам діаметром 250 мм. Потрапляє в прийомний бункер, з якого потрапляє в нижню головку норії, яка підіймає його в верхню частину норійної вишки. З верхньої частини норійної вишки зерно по транспортній стрічці потрапляє на зберігання, або при необхідності по транспортним галереям на сушку або переробку.

Після сушки зерно по транспортним галереям направляється в нижню головку норії, яка підіймає зерно в верхню частину норійної вишки і по транспортним стрічкам направляється в силоси на зберігання.

При розгрузці зерно з нижньої частини силосу по самопливним трубам потрапляє на транспортні стрічки, які переміщують зерно в приймальний бункер звідти норія підіймає його вверх, а вже звідти воно потрапляє на сушку, переробку завантаження транспорту по транспортним галереям.

1.2.1 Пожежовибухонебезпека конкретних речовин, які знаходяться на ВАТ, Близнюківський КХП''

На елеваторі знаходяться такі вибухо та пожежонебезпечні матеріали:

— зерно — твердий горючий матеріал, який при температурі > 350 °C починає тліти, температураякогосягаєза 700 °C. Пов’язано це з тим, що при тривалому зберіганні вологого зерна в глибині його маси відбувається процес самонагрівання та акумуляції тепла (окислювально-відновлювальніреакції);

— зерновий пил вибухо та пожежонебезпечний, легкозаймається, але потре-бує великого джерела тепла з високою температурою. Поряд зтрадиційними джерелами високої температури до виникнення вогню призводять й розряди статичноїелектрики. Нижня межа вибухонебезпечної концентрації зернового пилу становить від 40 до 90 г/м3.

В зв’язку з тим, що в процесі обробки утворюється велика кількість зернового пилу, відбувається зміна пожежовибухонебезпеки властивостей матеріалів. Так з твердих горючих речовин здатних до самозаймання і горіння виникають продукти які в свою чергу утворюють дисперсне середовище, котре у в звішаному стані вибухонебезпечне.

Під час зберігання і сушки зернових культур виникає можливість загоряння від мікробіологічного і теплового самозаймання. Мікробіологічне самозаймання характерне для органічних, дисперсних та волокнистих матеріалів, в середині якого можлива життєдіяльність мікроорганізму. Таким мікроорганізмом є бактерії або гриби які під час респірації виділяють тепло. Підвищення температури в об?ємі сприяє прискоренню езотермічних реакцій і виникненню вторинного процесу самонагрівання матеріалів які закінчуються самозайманням.

Мікроорганізми які мають можливість визвати утворення горючих з?єднань, які в свою чергу окислюються киснем повітря з виділенням великої кількості тепла. Таким чином генерація тепла в об?ємі викликається спочатку мікробіологічним, а потім хімічним імпульсом.

З практики зберігання зернових матеріалів знаємо, що особливо схильні до самозаймання матеріали які мають вологість від 40 до 60%.

Волога та тепло сприяє збільшенню мікроорганізмів. Оптимальними умовами існування мікроорганізмів є велика кількість тепла і утримання вологи в матеріалі.

Самозаймання відбувається в період від 10 до 35 діб з моменту початку процесу, а небезпека самозаймання на протязі декількох місяців. Самозаймання речовин та матеріалів при підігріванні з? вязано з хімічним процесом розкладу.

Горючі продукти розкладу як правило збільшують загальну швидкість окислення речовин які розкладаються. Суть теплового самозаймання в тому, що під час деяких критичних умов, швидкість тепловиділення за рахунок екзотермічної реакції більше швидкості тепловідводу, що супроводжується самостійним тепловиділенням температури реагуючих сумішей до самозаймання.

Як правило, теплове самозаймання відбувається в нерухомій тарі матеріалу, в об?ємі якого протікає езотермічна реакція при локальному або об?ємному джерелі нагрівання. Джерело зовнішнього нагріву може знаходитись як в середині так і на зовні об?єму матеріалу.

Це може бути підігріта поверхня матеріалу, потік нагрітого повітря, прямі сонячні промені. Факторами які збільшують процес підігріву служать пористість матеріалу та приток кисню із зовнішнього середовища в область дисперсного слою. Окрім того теплове самозаймання може бути визване тлінням, яке виникає при більш низькій температурі. Проміжним продуктом розпаду органічних матеріалів є вугілля, яке здатне окислюватися при кімнатній температурі. Ці властивості пояснюють можливість самозаймання матеріалу і після закінчення дії одного із збуджувачів процесу.

Оскільки зерновий пил окрім пожежонебезпечних властивостей, які належать зерну, ще мають і вибухонебезпечні властивості необхідно розглянути основні показники, які характеризують вибухонебезпеку пилу. Основними показниками є група горючості, температура спалаху, температура самозаймання, нижня концентраційна межа поширення полум’я, температура самонагрівання, температура тління, умови теплового самозаймання, мінімальна енергія запалення, здатність вибухати і горіти при взаємодії з киснем повітря, мінімально вибухонебезпечне утримання кисню, мінімальна флегматизуюча концентрація флегматизатора, мінімальний тиск вибуху, швидкість росту тиску при вибуху.

Зерновий пил легкогорючий матеріал, який в підвищеному стані вибухонебезпечний. Нижня межа вибуху пилу зернових елеваторів залежить від місця їх накопичення в аспераційній системі. Характеристика окремих властивостей пожежовибухонебезпеки пилу приведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Показники пожежовибухонебезпечності пилу

Дивлячись на дані, зазначені в таблиці, можно зробити висновок, що найбільш небезпечним є пил з пшениці. Пил цих речовин відноситься до першого класу найбільш вибухобезпечних, з нижньою концентраційною межею спалаху до 16 г/м³.

Пил вибухає при наступних умовах:

— якщо в повітрі виробничих приміщень концентрація пилу не менше нижньої межі вибуху;

— при наявності джерела запалення з температурою не нижчою температури самоспалахування;

— при наявності достатньої кількості кисню повітря.

Для проведення дезінфекції зерна та силосів використовують такі легкозаймисті рідини, як сірковуглець, дихлоретан, суміш дихлоретана хлорпікрином та концентратом зеленого масла.

Однією з найбільш пожежонебезпечних рідин є сірковуглець CS₂. Сірковуглець — легкозаймиста рідина з температурою спалаху -43 ⁰С, температурою самозаймання 90 ⁰С та нижньою концентраційною межею спалаху 1−50%.

При змішуванні парів сірковуглецю с зерновим пилом в підвішеному стані утворюється вибухонебезпечна суміш, при підігріві якої до 100 ⁰С відбувається вибух. Оскільки сірковуглець дуже токсичний і небезпечний в пожежному відношенні, то його можливо використовувати тільки для дезінсекції зерна на відкритому просторі бід брезентом. При цьому забороняється проїзд транспорту та прохід людей ближче 30 м.

В якості рідини для дезінфекції на об'єкті використовується дихлоретан C₂H₄Cl_2, який має наступні параметри: температура спалаху 9⁰С, температура само спалаху 413⁰С, нижня концентраційна межа спалаху 6,2−16%, температурна межа спалаху 8−31⁰С.

1.3 Протипожежне водопостачання ВАТ, Близнюківський КХП''

Внутрішнє - в споруді елеватора встановлено 20 ПК діаметром 51 мм. Пожежні крани розташовані на входах на драбинних клітках і в приміщеннях елеватора. Запитка проводиться по внутрішніх сухо трубах і в наружньому зовнішньому від пожежних автомобілів.

Зовнішнє протипожежне водопостачання здійснюється від місцевої кільцевої мережі діаметром 150 мм на якому знаходиться 2 ПГ. Тиск водопровідної мережі 2 атмосфери, надає одна насосна. Найближче вододжерело на території ВАТ, Близнюківський КХП'' до споруди елеватора є ПВ № 1 — 600 м куб.

Також в будівлі елеватора є:

Вогнегасники: ВП-5 — 10шт.; ВВК-3 — 15шт; ВВК-2−10шт; ВВК-5−5шт.

Електропостачання.

Будівлі мають розгалужену систему електропостачання з джерелом від трансформаторних підстанцій (потужність 1000 кВт), розташованих на території ВАТ, Близнюківський КХП''. Основні споживачі електроенергії - технологічне обладнання, яке використовується на елеваторі та освітлення.

Для відключення живлення на елеваторі використовують централізований диспетчерський пульт управління та ручним способом, вимкненням рубильників на електрощитах. Для відключення живлення складів необхідно використовувати рубильники, які встановлені із зовнішньої сторони складів. Відключення живлення на дільницях здійснюються на трансформаторах. Головний електрощит знаходиться біля зерноскладу № 7.

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ПОЖЕЖІ

2.1 особливості розвитку пожеж на елеваторах

На сучасних елеваторах основним спалимим навантаженням є зерно, зерновий пил, транспортні стрічки та спалимі елементи обладнання і окремі конструкції будинків. Зерно за нормальних умов займається та горить погано. Вогонь масою зерна розповсюджується повільно і тільки тоді, коли у ньому є залишки соломи. Швидкість горіння зерна у потоці повітря під час роботи технологічного обладнання значно зростає.

На елеваторах і млинах можливо швидке поширення вогню по вентиляційних, аспіраційних систем, з систем транспортування зерна, крупи, борошна, через отвори в перекриттях і стінах, а також з обладнання, будівельним конструкціям і галереям з горючих матеріалів. Горящі зерно або напівфабрикат може бути підхоплено працюючим обладнанням (норіями, потоком повітря) і переміститися на інше обладнання і поверхи будівель. У дерев’яних будівлях елеваторів та млиновий-круп'яних виробництв вогонь швидко поширюється по технологічному устаткуванню, конструкціям будівель і приховано по пустотах, а також під обшивкою металевими або асбофанернимі листами стін на значну висоту, що багато в чому ускладнює доступ до вогнищ горіння. У будинках елеваторів можуть бути такі особливості розвитку пожеж :

— при виникненні пожежі в надсилосного приміщенні вогонь швидко поширюється в бік башти і силосів;

— при виникненні в підсилосними приміщенні, вогонь швидко поширюється вздовж приміщення в бік башти, силосів і під обшивку по пустотах. У цих умовах задимлюються всі поверхи робочої вежі;

— при виникненні пожежі в башті, вогонь швидко поширюється в усі поверхи, проникає в надсилосного приміщення, а також в сушарку, млиновий корпус і приймальне відділення (у надсилосного приміщення вогонь поширюється рідше). При перегорання транспортерних стрічок і стрічок норій можуть виникати нові вогнища горіння. При пожежах на млиновий-круп'яних підприємствах вогонь і дим швидко проникають через отвори і прорізи з поверху на поверх, а також можуть поширюватися в склади готової продукції, на циклони і склади висівок і в башти елеваторів.

Аварійна ситуація при самовозгорянні у силосах і бункерах характеризується наступними небезпечними чинниками:

виникненням осередку самонагрівання, а потім самовозгоряння (горіння, тління) в нутрі насипу продукту;

створенням пальних і токсичних газоповітрянних сумішей у вільному обсязі підсводного і надзведеного простору силосів і бункерів, наслідком чого при наявності джерела загоряння (осередок горіння (тління)) може бути вибух;

виникненням пожежі (загоряння) у підсилосному поверху при розвантаженні палаючого продукту із силосів і бункерів і виникненням осередку пожежі;

2.2 Особливості гасіння пожеж на елеваторах

При виникненні пожежі на елеваторі ускладнюють процес її ліквідації такі основні чинники:

— потенційні вибухи елеваторного пилу;

— висока швидкість поширення пожежі;

— великі обсяги приміщень, багатоповерховість будівлі.

Пожежі в елеваторах гасять, як правило, водою. Використовують стволи-розпилювачі РС-70, а при розвинутих пожежах-лафетні. Кількість стволів визначають залежно від інтенсивності подачі води, яка для елеваторів і млинів дорівнює 0,14 л / (мс). Оперативні позиції ствольників, а також оперативні ділянки визначають виходячи з місця виникнення і характеру розвитку пожежі. Якщо пожежа виникла в надсилосного приміщенні, то стволи подають по маршовим і стаціонарних пожежним драбинам з боку вежі та автодрабина у віконні прорізи з торцевого боку і на дах надсилосного приміщення. Для випускання диму і зниження температури розкривають дах і вікна надсилосної галереї. Для швидкого введення стволів на гасіння використовують внутрішні пожежні крани. При цьому необхідно пам’ятати, що якщо внутрішній пожежний водопровід підключений до водонапірним баків, то запасу їх води достатньо всього на 10−20 хв при роботі відповідно 1−2 стволів РС-50. У процесі гасіння пожежі в надсилосного приміщенні необхідно закривати люки силосів, щоб у них не проник вогонь, а також не потрапляла вода і не могли провалитися люди. При пожежі в підсилосному приміщенні перші стволи подають через входи з боку вежі, а також з протилежного боку через віконні отвори. При розвинутих пожежах в підсилосними приміщення подають стволи РС-70 і лафетні в надсилосного приміщення стволи РС-50. При нестачі сил і засобів і для запобігання швидкого розповсюдження вогню в башту по нижніх транспортерах КГП може приймати рішення на випуск зерна з одного або декількох силосів. При проникненні вогню всередину силосів використовують подачу повітряно-механічної піни середньої кратності з одночасним розвантаженням силосу.

Ліквідація аварійної ситуації складається з наступних основних операцій:

локалізація осередка пожежі у масі робочої суміші шляхом максимально можливої герметизації (ізоляції) силоса і бункера;

флегматизації інертними газами вільного об'єма надсводного і підсводного простору палаючого і суміжних з ним силосів, або заповнення надсводного простору силосів і бункерів повітрянно-механічної піною середньої кратності (ПМП), а підсводного простору — інертними газами;

вивантаження робочої суміші з силосів і бункерів і гасіння осередків пожежі у підсилосному просторі.

Якщо пожежа виникла у вежі елеватора, то стволи подають з боку підсилосного приміщення, а потім знизу вежі по внутрішній сходах. Резервні стовбури подають у галереї, що ведуть з башти в млин, сушарку й інші приміщення.

2.3 Розробка тактичного задуму

Розробка тактичного задуму передбачає можливість відпрацювання оперативних дій з гасіння умовної пожежі з подачею діючих стволів; залучення посадових осіб об'єкта для роботи в оперативному штабі, господарської техніки, членів ДПД, робітників, спеціальних служб міста та відпрацювання з ними питань взаємодії згідно з наявними інструкціями.

Приймаю, що пожежа виникла по центру торцевої стіни на надсилосному поверсі, внаслідок перегріву транспортної стрічки при терті її об несправний підшипник. Пожежу виявив механік, через 3 хвилини від її початку, та негайно повідомив пожежно-рятувальний підрозділ смт Близнюки та ДПД ВАТ, Близнюківський КХП'' протягом 4 хвилини.

Час збору та виїзду — 1хв Відстань до об'єкту — 3 км .

Швидкість прямування ПА -40 км/год.(Покриття дороги — асфальт) Час прямування пожежного автомобіля — .

Час оперативного розгортання — 2 хв.

Лінійна швидкість розповсюдження пожежі - =1,2 м/хв.

Для гасіння приймаю вогнегасну речовину — вода (виходячи з властивостей матеріалів, які горять та за відсутності речовин, які при реагуванні з водою можуть призвести до вибуху)

Інтенсивність подачі води приймаю — =0,14 л/(с· м²);

2.4 Розрахунок параметрів поширення пожежі

2.4.1 Визначаю вільний час розвитку пожежі:

_віл. = _приб. +_ор = 12,5+ 2 = 14,5хв,

2.4.1.1 Час розвитку пожежі на момент прибуття підрозділу:

_приб. = _вияв. + _спов. + _зб. +_прям = 3 + 4 + 1 + 4,5 = 12,5хв, де _вияв. — час до виявлення пожежі;

_спов. — час до повідомлення в пожежну охорону;

_зб. — час збору і виїзду;

_ор — час оперативного розгортання до подачі першого ствола.

2.4.2 Визначаю радіус пожежі на момент виявлення:

R_п.1 = 0,5• • _вияв = 0,5 •1,2•3= 1,8 м.

де — лінійна швидкість розповсюдження пожежі;

Шляхом нанесення отриманого з розрахунку радіуса пожежі, визначаю форму розвитку пожежі.

Форма розвитку пожежі - кутова.

2.4.3 Визначаю площу пожежі:

S_п.1 =

2.4.4 Визначаю радіус пожежі на момент введення сил та засобів:

R_п.2 = 0,5 • • _віл = 0,5 • 1,2• 14,5 = 9 м.

Шляхом нанесення отриманого з розрахунку радіуса пожежі, визначаю форму розвитку пожежі.

Форма розвитку пожежі - прямокутна.

2.4.5 Визначаю площу пожежі:

S_п.2 = а • b = 9 • 18 = 162 кв. м

2.4.5.1 Визначаю фронт пожежі:

Фп.2 =n•b=1 •18=18 м

2.5 Прогнозування температурного режиму та газообміну на пожежі

Визначаю загальну площу відкритих отворів та площу отворів, що працюють на всмоктування повітря .

Вважаю, що окрім попередньо відкритих дверей вскриваються усі вікна, що потрапили у зону горіння.

При газообміні скрізь вікна та двері, що знаходяться на одному рівні, визначається як:

.

Виходячи з умов розвитку пожежі, приймаємо, що на момент виявлення пожежі, повітрообмін здійснюється через відкриті двері.

Виходячи з умов розвитку пожежі, приймаємо, що на момент введення сил та засобів, повітрообмін здійснюється через відкриті двері та два вікна.

Приймаємо:

Проводжу розрахунок питомого фактичного об'єму продуктів горіння по формулі:

де — питомої теоретичної витрати повітря,; - питомої теоретичної об'єм продуктів згорання, .

Визначаю масову швидкість вигорання зерна на визначений час розвитку пожежі:

де — масова швидкість вигорання речовини, що горить, .

Визначаю об'ємну теплоємність середовища в приміщені на визначений час розвитку пожежі за формулою:

де — температура, яка передбачається на даному етапі розвитку пожежі, .

Приймаю значення температури пожежі рівним:

t 3хв =450

t 14,5хв =600

Визначаю приведений ступінь чорноти системи:

.

Визначаю повну площу поверхні конструкцій будівлі:

.

Проводжу розрахунок адіабатичної температури горіння по формулі:

К,

де коефіцієнт недопалу горючої речовини; масова теплота згорання горючої речовини, .

Визначаю середньооб'ємну температура в приміщенні на визначений час розвитку пожежі:

.

За результатами розрахунку температурного режиму пожежі будується графік зміни температурного режиму пожежі.

Визначаю висоту нейтральної зони в приміщенні на визначений час розвитку пожежі.

Якщо газообмін відбувається через відкриті дверні отвори, висоту нейтральної зони розраховують по формулі:

де — повна висота прорізу, через який здійснюється повітрообмін, м; - температура продуктів горіння (середньооб'ємна температура пожежі), К; - температура повітря, К.

За результатами розрахунку, я роблю висновок що робота о/с без засобів захисту органів дихання можливе.

2.6 Розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі на ВАТ «Близнюківський КХП» згідно тактичного задуму

Виходячи з тактичних умов для здійснення оперативних дій по гасінні пожежі надсилосного приміщенні, необхідно застосовувати на гасіння пожежі стволи «А», для захисту — стволи «Б» з глибиною гасіння hг=5м.

Оперативні позиції ствольщиків, а також оперативні ділянки визначають виходячи з місця виникнення і характеру розвитку пожежі. Оскільки пожежа виникла в надсилосному приміщенні, то стволи подають по маршовим і стаціонарним пожежним драбинам з боку вежі та автодрабинам у віконні прорізи з торцевої сторони і на дах надсилосного приміщення. Для випуску диму та зниження температури розкривають дах і вікна надсилосної галереї.

Можлива площа гасіння:

по фронту:

S_гас = Фп hгас = 18*5= 90 кв. м

де h — глибина гасіння ручними пожежними стволами;

Визначу потрібні витрати води на гасіння:

л/с Визначу необхідну кількість стволів «А» на гасіння пожежі:

Приймаю 2 стволи «А» .

Визначу потрібні витрати води на захист:

л/с

де =0,25=0,25 0,14=0,035 л/(с· м²);

Визначаємо кількість стволів «Б» на захист надсилосного приміщення та суміжно розташованої будівлі:

Приймаю 2 стволи «Б». Але враховуючи те, що необхідно захищати підсилосне приміщення та дах для подальших розрахунків приймаю 3 ствола «Б»

Визначу загальну фактичну витрату води на гасіння пожежі та на захист:

л/с Крім того на території підприємства знаходиться пожежне водоймище об'ємом V=600 куб.м., при встановленні машин на ПВ час подавання стволів буде становити:

Визначу можливість подавання води при установці пожежно-рятувальної техніки на пожежне водоймище шляхом визначення можливої граничної відстані.

де — напір на насосі, м;

z м — висота місцевості, м;

z ств — висота, на якій працює ствольщик, м;

S рук — опір рукава;

Приймаю 3 рукава.

Визначу відстань в метрах на місцевості :

м Приймаю 50 м.

Визначу необхідну кількість пожежних автомобілів для забезпечення подачі води на пожежогасіння:

Приймаю 1 ПА Визначу кількість о/с, що необхідний для виконання всіх робіт на пожежі:

особи, де — кількість стволів, подаваних ланками ГДЗС.

— кількість стволів на захист;

— кількість постів безпеки;

— кількість авто драбин;

— кількість людей для зв’язку;

— кількість людей, що працюють на розгалуженні(на автоцестерні);

Визначаємо необхідну кількість відділень:

відділень.

Приймаю 4 відділень.

Висновок: таким чином, провівши розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі в надсилосному приміщенні сил та засобів СДПЧ-10 у складі двух відділень на АЦ-40(130)63Б та АД-30 та одного відділення ДПД на АЦ-40(130)63Б буде не достатньо. Тому КГП повинен доповісти до ОДС ОКЦ, що виклик № 2 підтверджено, а також визначити точку збору прибуваючих додаткових сил та засобів та організувати їх зустріч та розтановку на пожежі.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

3.1 Дії обслуговуючого персоналу ВАТ, Близнюківський КХП''

Під час виникнення пожеж на елеваторах для обмеження швидкого поширення вогню обслуговуючий персонал повинен негайно зупинити роботу усіх механізмів робочої вежі, а також припинити навантажувально-розвантажувальні роботи силосів, прийом та видачу зерна.

— всьому обслуговуючому персоналу відповідно до плану евакуації приступити до евакуації людей з будівлі;

— знеструмити об'єкт в електрощитовій;

— сповістити ДПД ВАТ, Близнюківський КХП'' та СПРЧ-10 смт. Близнюки

— первинними засобами приступити до гасіння пожежі;

3.2 Дії першого КГП

По прибуттю на пожежу, перший КГП з’ясовує, чи проведені всі заходи щодо зупинки технологічного устаткування. Якщо не проведені, то організовує їх виконання. Також КГП очолює ланку ГДЗС та проводить розвідку в декількох напрямах одночасно. У розвідці визначають можливість поширення вогню по вентиляційних та технологічного обладнання, з систем транспортування зерна в силоси, в місця прийому та видачі зерна. У розвідці враховують конструктивні особливості будівель і можливість розповсюдження вогню по конструкціях. Одночасно з розвідкою пожежі здійснюють оперативне розгортання. При цьому КГП повинен враховувати місце виникнення пожежі та особливості його розвитку. У верхню частину елеватора подача вогнегасних засобів організується за схемами для гасіння пожеж у будівлях підвищенної поверховості. Для подачі води в надсилосні приміщення і в верхні поверхи вежі використовують сухотруби.

Також КГП вживає заходів щодо зупинки і перекривання вентиляційної та аспіраційної систем, визначає вид зернопродуктів (сировини), їх кількість та організовує у приміщеннях, які не горять, захист зерна і борошна від води.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ ОПЕРАТИВНИХ ДІЙ

З метою забезпечення умов безпечної роботи о/с згідно «Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України «необхідно:

— провести інструктаж з прийманням заліку з особистим розписом з правил роботи усього о/с при гасінні пожежі;

— керівному складу безперервно вести спостереження за діями о/с, зміною обстановки на пожежі та вживати заходів, які запобігають нещасним випадкам;

— надавати негайну допомогу потерпілим.

Під час розгортання забороняється:

— освітлювати колодязі пожежних гідрантів, газоі теплокомунікацій відкритим вогнем;

— спускатися в колодязь водокомунікацій без ізолюючих протигазів та рятувальних мотузок Пожежні драбини мають встановлюватись так, щоб вони не могли бути відрізані вогнем або не опинились в зоні горіння у разі розвитку пожежі. У разі перестановки пожежних драбин слід попереджати про це тих осіб, шо піднялися по них, вказати нове місце встановлення драбин та інші шляхи спуску.

Рятування та саморятування починають тільки переконавшись, що довжина мотузки забезпечує повний спуск, рятувальна петля надійно закріплена, а рятувальна мотузка правильно намотана на карабін. Саморятування і рятування проводиться особовим складом у рукавицях, щоб запобігти травм рук.

Весь особовий склад що задіяний у проведення оперативних дій на пожежі повинен бути у бойовому одязі та спорядженні. Під час проведення оперативних дій в непридатному для дихання середовищі особовий склад повинен працювати в ізолюючих протигазах. У разі недостатньої видимості слід застосовувати додаткове освітлення і засоби зв’язку.

Перед гасінням пожежі в будівлях і спорудах, за необхідністю, потрібно:

— відключити електромережу з залученням представників енергослужб;

— проводити зниження температури і видалення диму з приміщення;

— проводити охолодження виявлених балонів з газом та їх евакуації.

— Забороняється використання усіх видів піни для гасіння електричних приладів і обладнання, які перебувають під напругою, а також речовин і матеріалів, взаємодія яких з піною може призвести до спінювання, викиду, вибуху, посилення горіння.

При роботі на висоті слід застосовувати страхувальні пристрої, які виключають можливість падіння. При цьому:

— під час перебування на покрівлі необхідно страхуватися рятувальною мотузкою;

— для роботи зі стволом має бути виділено не менше двох чоловік;

— забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після припинення подачі води, а також знаходження особового складу на вкритій кригою покрівлі, на покриттях, що провисли, та на ділянках перекриттів з ознаками горіння;

Після закінчення роботи необхідно прибрати й скласти в спеціально відведеному місці інструменти, пристосування тощо. Зняти засоби індивідуального захисту та спецодяг. Відсутність із невідомих причин у місці проживання рятувальника або групи рятувальників повинна розглядатися як надзвичайна подія, що вимагає вжиття термінових заходів для їх розшуку.

Про всі несправності й поломки обладнання і устаткування доповісти командиру підрозділу, або його заступнику.

Рятувальники зобов’язані дотримуватися правил особистої гігієни.

Про недоліки, виявлені підчас ведення аварійно-рятувальних робіт, рятувальник повинен доповісти керівнику робіт.

РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ НА ЕЛЕВАТОРІ

Відношення до стану навколишнього середовища й здоров’я людей відповідає міжнародним нормам та вказує на турботу про велике майбутне країни. В статті 16 конституції України записано «Забеспечення кологічної безпеки і подолання наслідків чорнобильської катастрофи, збережання геноциду Українського фонду являється об’язком держави».

ВАТ, Близнюківський КХП'' при нормальних умовах являє собою практично безпечне виробнитство для навколишнього середовища. В випадку винекнення пожежі небезпеку для навколишнього середовища будуть являть можливі вибухи пилу в будівлі елеватора, бункерів для пилу і відходів, велика кільсть диму і продуктів неповного згоряння .

Основним небезпечним фактором впливаючим на здоров’я людей при процесі транспорування, зберігання, і відвозу зерна є наявність великої кількості зернового пилу.

Можливо розрізнити три різновіди дії пилу на організм людини: фізичний, хімічний і фізіологічний.

Фізичний виражається в дії на шкіру людини і органи зору.

Фізіологічний проявляється в тому, що пил накопучується в внутішніх органах і призводить до захворювання на антропоз. В зв’язку зцим концентрація пилу не повина перевущувати гранично допустиму, зідно ГОСТ — 12.1 -004−85.

Ступінь пожежонебезпечності пилу характеризується температурою його самоспалахування. Чим нижче ця температура, тим пил більш пожежонебезпечний. Ступінь вибухонебезпеки залежить від величини нижньої межі вибуху пилу. Чим менша нижня концентраційна межа вибуху для даного пилу, тим частіше і швидше можуть виникати вибухонебезпечні концентрації. За ступенем пожежоі вибухонебезпеки пил можна класифікувати на:

1-й клас — найбільш вибухонебезпечний, з нижньою концентраційною межею вибуху до 15 г/м (млиновий сірий пил висівок);

2-й клас — вибухонебезпечний, з нижньою концентраційною межею вибуху від 16 до 65 г/м (борошняний пил, пшенична січка);

3-й клас — найбільш пожежонебезпечний, з температурою самоспалахування до 250 С (пил зерноочисних відділень);

4-й клас — пожежонебезпечний, з температурою самоспалахування вище 250 С (елеваторна)

висновки

Таким чином, в моїй курсовій роботі було розглянуто оперативно-тактичну характеристику ВАТ «Близннюківський КХП», яка необхідна для проведення детального пожежно-технічної перевірки та для розробки плану пожежегасіння.

Слід зазначити про те, що достатньо болюче є питання, щодо дотримань прав пожежної безпеки самими обслуговуючого персоналу елеватора.

Також встановив, точніше переконався в тому, що елеватор є об'єктом підвищеної вибухота пожежонебезпеки, який вимагає постійного удосконалення, як самої конструкції та технологічного обладнання, так і засобів попередження можливих аварій і швидкої їх ліквідації. Ремонт систем автоматичного протипожежного захисту, їх модернізація — це тільки перші і найменші кроки, які повинні передбачити керівництво ВАТ" Близннюківський КХП" для покращення і приведення до належного рівня протипожежного стану об'єкту.

Також, слід відзначити, що на сьогодні, найефективнішим способом для елеваторів є система раннього виявлення критичних температур зерна. Ця система дозволяє визначити вогнище з критичною точкою і запобігти загорянню.

ЛІТЕРАТУРА

1. ДБН В.2.2−8-98 «Підприемства будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна» .

2. ДСТУ 2272−06 «Система стандартів. Пожежна безпека. Терміни та визначення»

3. ДБН В. 1.1 -7−2002. «Пожежна безпека об'єктів будівництва» .

4. А. К. Костерин. «Пожарная профилактика в мукомольно-крупяной промышленности». -М.: Издательство Министерства коммунального хозяйства РСФСР, 1961, 87 с.

5. СНиП 2.09.02−85*. «Производственные здания». 16. СНиП П-89−80. «Генеральные планы промышленных предприятий

6. Пожарная безопасность. Взрьівобезопасность. Справ. Изд. /А.Н.

Баратов, Е Н. Иванов, А. Я. Корольченко й др. — М.: Химия, 1987.-;

272с.

7. Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України. Наказ МНС України № 312 від 07.05.2007 р.

8. Клюс П. П., Палюх В. Г"Пустовой А.С., Сенчихін Ю. М. Сировой В.В. Пожежна тактика. — X., Основа, 1998. 592 с.

9. Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту від 13.03.2012 № 575.

10. Вогман Л. П., Горшков ВИ., Дегтярев А. Г. Пожарная безопасность злеваторов. — М.: Стройиздат, 1993.