Аналіз системи формування доходів підприємства на прикладі СВК "Урожай"

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

Аналіз системи формування доходів підприємства на прикладі СВК «Урожай»

Вміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічна сутність та класифікація доходів підприємства

1.2 Методичні підходи до аналізу доходів підприємства

1.3 Джерела інформації для аналізу доходів підприємства

РОЗДІЛ 2

ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ СВК «УРОЖАЙ»

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Технологічна структура виробництва молока

РОЗДІЛ 3АНАЛІЗ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Аналіз динаміки доходів на СВК «Урожай»

РОЗДІЛ 4 РОЗРОБКА ПРОЕКТУ АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО, ПОТОЧНОГО І ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ ПІДПРИЄМСТВА

ВИСНОВКИ

стратегічний план управління динаміка доходи

ВСТУП

Найважливіше місце і значення в діяльності будь-якого підприємства в умовах ринкової економіки є отримання відповідного доходу. Доходи є узагальнюючим показником роботи підприємства, що виражає результати його виробничої, фінансової та інвестиційної діяльності. Від отримання доходів в кінцевому підсумку залежить можливість функціонування підприємства, його конкурентоспроможність та фінансовий стан. Тому в сучасних умовах зростає роль аналізу доходів підприємств як джерела необхідних даних для забезпечення належного протікання процесів формування результатів діяльності суб'єктів господарювання. Приділення уваги цій проблемі дозволить вчасно виявити перспективні шляхи розвитку, а не вирішувати питання про виживання.

Теоретичною й методологічною основою дослідження є наукові праці та роботи сучасних вітчизняних вчених, законодавчі і нормативні акти органів державної влади щодо регулювання діяльності підприємств України. У вирішенні та обґрунтуванні питання велику увагу приділяють такі автори як Камінська Т. Г, Ковтун С. Є, Блонська В. І, Андрєєва В. О, Пономарьов Ю. В, Сідун В. А, Шульміна О.І. Фактичні дані отримано з матеріалів фінансової звітності досліджуваного підприємства.

Метою курсової роботи є розкриття сутності доходу підприємства та методики його обчислення, аналіз та оцінка практичного формування доходів на прикладі СВК «Урожай».

У відповідності з зазначеною метою були поставлені наступні завдання:

— розкрити економічну суть, класифікацію та оцінку доходів;

— дослідити методику аналізу доходів підприємства;

— навести приклади джерел інформації для аналізу доходів підприємства;

— дослідити організаційну та технологічну структуру об'єкта дослідження;

— провести аналіз доходів тваринництва СВК «Урожай»;

— розробити проект ефективного використання доходів підприємства, яке досліджувалось в ході написання курсового проекту.

Об'єктом дослідження виступає СВК «Урожай».

При дослідженні аналізу доходів підприємства застосовувалися методи статистичного, графічного й математичного аналізу, які були використані для побудови відповідних схем, графіків, таблиць та економічних розрахунків, необхідних для більш наочного зображення показників формування прибутку і рентабельності підприємства. Також для аналізу було проведено факторний аналіз, проведений аналіз структури та динаміки доходу від реалізації молока.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічна сутність та класифікація доходів підприємства

В умовах ринкової економіки підприємства здійснюють свою діяльність з метою отримання відповідного доходу. Отримання доходів свідчить про те, що продукція підприємства знайшла свого споживача і вона відповідає вимогам та попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними, функціональними характеристиками та властивостями. Отримання доходів створює основу для самофінансування підприємства за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат, виконання зобов’язань та утворення чистого прибутку.

Економічну сутність поняття «дохід» досліджують протягом багатьох століть у тісному взаємозв'язку з такими термінами, як «економічна діяльність», «прибуток» у працях Ф. Кене, А. Сміта, Д. Рікарда, Дж. Мілля, Дж. Хікса, В. Палера, Ф. Найта, А. Маршалла, Л. Вальраса та інших.

На сучасному етапі досліджень категорії «дохід» акцент робиться на поглиблення теоретичних і методичних аспектів формування, розподілу та використання доходу на рівні окремих суб'єктів господарювання. Поняття «дохід підприємства» висвітлюється в наукових публікаціях багатьох сучасних дослідників, зокрема: І.О. Бланка, Н. М. Бондаря, Ф. Ф. Бутинця, Є.В. Мниха, Л.Г. Медвідь, В. О. Озерана, В.І. Блонської, В.П. Грузінова, Л. Г. Мельника, В.П. Ніколаєва, Т.Г. Камінської, Н. М. Шмигаля, Ю. В. Борисейко та інших. Однак і на сьогодні серед науковців не сформувалося єдиної та однозначної думки щодо економічної сутності поняття доходу.

Вчені багатьох країн світу, незалежно від періоду їх творчості, висвітлювали категорію доходу в найрізноманітніших її аспектах. Незважаючи на відмінні напрями їх наукових досліджень, поняття «дохід» траплялось у працях майже всіх дослідників. Ця категорія була предметом широких дискусій серед представників різних економічних шкіл і течій (табл. 1).

Відомий англійський економіст Джон Річард Хікс зазначав, що така розбіжність у тлумаченні сутності доходу пояснюється широкою сферою його застосування на макро- й мікрорівнях (національний доход, дохід держави, доход підприємця, доход підприємств, сукупний доход, доход громадян тощо).

Про складність категорії «доход» зазначав Дж.М. Кейнсу своїй праці «Загальна теорія зайнятості, процента та грошей», в якій він вказував на труднощі, що виникали в нього під час написання. Першою перешкодою він назвав вибір одиниць виміру, придатних для дослідження економічної системи в цілому, другою — роль, яку в економічному аналізі відіграють пропозиції, а третьою — визначення доходу [4].У розумінні сутності доходу Дж.М. Кейнсом важливу роль відігравала різниця в мікро- й макроекономічному підходах. Залежно від цих підходів він розрізняв поняття «дохід підприємця» й «сукупний дохід».

Представники класичної школи (А. Сміт, Д. Рикардо, Ж. Сісмонді, Д.С. Мілль) створили теорію заробітної плати, яка була першою теорією засобів існування. Вони вважали, що первинним джерелом доходу є заробітна плата, земельна рента та прибуток, які визначають вартість товару. Аналіз поняття дохід призводить Сміта до виділення в ньому трьох основних частин: заробітної плати, прибутку й ренти, — кожна з яких являє собою чийсь доход.

Заробітна плата є доходом найманих робітників, прибуток — доходом капіталістів, рента — доходом землевласників.

Представники історичної школи Г. Шмоллер, Л. Брентано, К. Бюхер, А. Вагнер розглядали проблему диференціації доходів. Представник нової історичної школи Л. Брентано у трактуванні сутності прибутку дотримувався погляду, що він складається «з надлишку вартості нового продукту, який виникає в ньому через поєднання всіх елементів виробництва, понад вартість цих елементів до їхнього поєднання». Відтак він ототожнював прибуток ізпідприємницьким доходом, із винагородою підприємцевіза його «творчий дух».

Розглядаючи еволюцію поглядів українських економістів на проблему розподілу доходів, потрібно брати до уваги передусім те, що формування політичної економії як науки в Російській імперії «затягнулося» порівняно з

країнами Заходу принаймні на півстоліття, розпочавшись у другій половині XIX ст., тобто саме тоді, коли завершувався процес розвитку першої класичної ситуації (Шумпетером),

Розвиваючи власну теорію розподілу, М. Туган-Барановський в «Основах політичної економії» зазначив, що «категорія доходу є однією із своєрідних історичних категорій обмінного господарства». Доходи суспільних класів, на його думку, залежать одні від одних.

Проблема диференціації доходів також розглядалася представниками маржиналістської економічної теорії(Е. Брем-Баверк, У. Джевонс, Л. Вальрас, А. Маршалл).

Зокрема, А. Маршалл був проти зрівняльного розподілу національного доходу, але й не схвалював нерівномірності в розподілі багатства суспільства. Він вважав, що немає жодної реальної потреби для існування крайньої бідності поруч із величезним багатством.

Незважаючи на відмінні напрями наукових досліджень, дефініція «дохід» траплялася у працях більшості дослідників (табл. 1. 1).

Таблиця 1.1 Тлумачення економічної сутності категорії доходу представниками різних економічних шкіл і течій

п/п

Представники наукових шкіл і течій

Концепція економічної сутності доходу

1

2

3

1

Економічна теорія меркантилізм у (У. Стаффорд, Т. Мен, С. Фортрей,

Г. Скаруффі, Ж. Бо-

ден, А. Монкретьєн,

Ф. Прокопович)

Представники меркантилізму вважали джерелом доходу країни зовнішню торгівлю, а оскільки матеріал для експорту постачаються ремеслами, то процвітання ремесла є умовою багатства країни. Так, обґрунтовуючи значення промислового виробництва, Томас Мен висловлював думку про те, що виробництво готових виробів приносить більше доходу, ніж видобуток тієї або іншої сировини.

2

Економічна теорія

фізіократів (Ф. Ке-

не, А. -Р. -Ж. Тюрго,

П.С. Дюпон де Не-

мур, В.Р. Мірабо

Основоположник цієї економічної школи Франсуа Кене у теорії вартості фізіократів бачив джерело доходу в дії матеріальних чинників природи — землі й води. Продуктивною вважалася праця селян, що створювала чистий продукт.

3

Класична еконо-

мічна теорія

(У. Петті,

А. Сміт,

Ж.Б. Сей, Дж.

Міль, Д. Рікардо

Джерело вигоди виявлялося не тільки на стадії виробництва продукції у формі скорочення витрат, а й у процесі обміну товарами у формі збільшення обсягу продажів. Звідси випливало, що будь-яка суспільно корисна праця могла сприяти зростанню доходу.

Адам Сміт висловлював такі думки щодо джерел доходів: «За-

робітна плата, прибуток і земельна рента є трьома первісними

джерелами будь-якого доходу, так само як і будь-якої мінової

вартості. Усякий інший дохід в остаточному підсумку одержують з одного або іншого із цих джерел"

4

Маржиналістська

економічна теорія

(Е. Бем-Баверк,

Л. Вальрас, У. Дже-

вонс, В. Парето,

І. Фішер, Дж. Хікс

Ця економічна теорія досліджувала проблему формування доходу не з боку пропозиції, через витрати, як це робила класична школа, а з боку попиту, через ставлення людини до речі, що виявляється у сфері особистого споживання й обміну. Вихіднимбуло положення про те, що на дохід впливають не тільки особисті інтереси виробника, а й інтереси споживачів товарів і послуг

5

Неокласична

Маржиналістська теорія (М. Блауг)

Основний акцент економіст Марк Блауг робить власне на теорії доходів з позиції макроекономіки, розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, не визнаючи теорію зарплати, прибутку, ренти й відсотка основою цього питання.

6

Кейнсіанська

економічна теорія

(Дж. М. Кейнс

Кейнсіанська концепція розглядала як додаткове джерело доходу мотиви поведінки індивідів: «виникнення й рух доходу… можуть бути пов’язані з поведінкою людей». Джон Мейнард Кейнс стверджував, що економічна система має потребу в державному регулюванні.

7

Неокласична

економічна теорія

(Дж. Кларк,

А. Пігу,

Ф. Хайєк,

Г. Хаберлер

Джон Бейтс Кларк дав пояснення створенню доходів. Вчений-неокласик сформулював закон природного порядку: «Кожному фактору — певна частка в продукті й кожному — відповідна винагорода — ось природний закон розподілу». Висновок Джона Кларка, що стосується розподілу створеної вартості, полягав утому, що дохід кожного фактора пропорційний кількості й вартості його граничного продукту.

Український вчений Михайло Туган-Барановський, наоснові теорії Джона Кларка, розробив соціальну теорію розподілу, де вказав на два чинники, від яких залежить заробітна плата: економічний та соціальний. Економічний чинник — це зростання продуктивності суспільної праці, соціальний — соціальна дієвість робочого класу. Тими самими чинниками, що формують заробітну плату, Михайло Туган-Барановський визначає й абсолютну величину прибутку, водночас протиставляючи заробітну плату і прибуток, як трудові та нетрудові доходи. Дохід, що заснований на експлуатації робітника капіталістом, — це прибуток.

8

Марксистська

економічна теорія

(К. Маркс,

Е. Бернштейн,

Р. Гільфердінг,

К. Каутський,

В. Ленін)

Марксистський підхід до формування доходів ґрунтується на теорії трудової доданої вартості. Відповідно до теорії Карла Маркса, джерелом доходу є праця. У створенні нової вартості бере участь тільки один фактор — робітник, власник робочої сили. Іншівиди доходів є лише результатом неоплаченої праці робітників. Справедливість розподілу доходів, за Карлом Марксом, полягає утому, що доходи учасників трудової діяльності формуються відповідно до суспільно необхідних витрат праці на виробництво товарів. Вимірювання частки кожного працівника здійснюєтьсяпрацею, що забезпечує рівність у розподілі трудових доходів.

9

Неоінституці-

ональна еконо-

мічна теорія

(Р. Коуз, Д. Норт,

О. Вільямсон)

Питання формування доходу розглядається через призму поняття прав власності. Під системою прав власності в неоінституціоналізмі розуміється безліч норм, що регулюють доступ до рідкісних ресурсів. Ці норми можуть санкціонуватися не тільки державою, а й суспільством — у вигляді звичаїв, моральних установок, релігійних заповідей, і охоплювати як фізичні об'єкти, так і об'єкти безтілесні (результати інтелектуальної діяльності). Права власності регулюють доступ до ресурсів, право на використання ресурсу, право на одержання від нього доходу, право на передачу всіх повноважень. Чим ширший набір повноважень, закріплених за ресурсом, тим вища його цінність.

Сучасні вітчизняні науковці термін «доход» розглядають у всіх його аспектах, хоча трактуванню терміна приділяють мало уваги. Серед економістів, які розглянулиди поняття «дохід» і дали йому чітке визначення, слід назвати Ф. Бутенця, О. Соколова, Т. Ленейка, С. Панчишина, Н. Холода, О. Савенка та інших. Визначення вчених подані у таблиці 1. 2

Таблиця 1.2 Визначення економічної сутності поняття «дохід»

п/п

Автор

Концепція економічної сутності доходу

1

2

3

1

Бутинець Ф.Ф.

[1, с. 524]

Як економічна категорія дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманий відпродажу продукції, товарів, робіт, послуг

2

Мочерний С. В

[2, с. 363]

Дохід — 1) різниця між виторгом з реалізації продукції, робіт та послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут цієї продукції. До матеріальних витрат у визначенні доходу зараховують вартість використаних у процесі виробництва матеріалів, виробів, конструкцій, палива та енергії, а також амортизаційних відрахувань, кошти на соціальне страхування та ін.

3

Продіус Ю.І.

[3, с. 254−255]

Дохід — це виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат. Він є грошовою формою чистої продукції підприємства, тобто охоплює оплату праці та прибуток

4

Волков О. І

[4, с. 364]

Дохід підприємства — це приріст суми грошей над їх витратами неспожиті в процесі виробництва засоби, який отримує підприємство від реалізації новоствореної вартості

5

Сідун В.А., По-

номарьов Ю.В.

[5, с. 382]

Дохід підприємства — це виторг з реалізації продукції, послуг та виконання робіт без урахування податку на додану вартість та акцизного збирання

6

Блонська В.І.

[6, с. 79]

Дохід підприємства — це надходження, одержані внаслідок його господарської діяльності за певний період часу у вигляді конкретних економічних вигод, отриманих внаслідок використання у господарському процесі залучених для цього економічних ресурсів в умовах прийнятного рівня підприємницького ризику

7

Ковтун С. Є

[13, с. 78]

Поняття приватногосподарського доходу обов’язково передбачає певну затрату, необхідну для його одержання, дохід завжди є винагородою або платою за певну господарську діяльність або надану послугу. Під приватногосподарським доходом потрібно розуміти тільки ті надходження, що виникли на основі процесу ціноутворення. Тобто дохід, з податної точки зору, — це всі надходження, що виникають на основі процесу ціноутворення, за винятком виручки від продажу майна

8

Швабій К.І.

[7, с. 25]

Дохід підприємства — це збільшення економічних вигід внаслідок надходження активів і/або погашення зобов’язань, що приводить до зростання капіталу організації, за винятком внесків учасників (власників майна), та отримане внаслідок використання в господарському процесі залучених для цього економічних ресурсів та конкурентних переваг в умовах прийнятного рівня підприємницького ризику

9

Біла О.Г.

[8, с. 72]

Грошові надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — це загальний дохід від основної діяльності підприємства, його внесок у валовий внутрішній продукт країни

10

Камінська Т.Г.

[9, с. 123]

Доходами організації визнаються збільшення економічних вигод протягом звітного періоду внаслідок надходження активів і / або підвищення їх вартості, і / або зменшення зобов’язань, які приводять до збільшення капіталу організації, за винятком внесків власників

Отже, бачимо, що дохід — надзвичайно поширене, часто застосовуване та водночас надзвичайно багатозначне поняття, що вживається у різноманітних значеннях. У сучасних умовах цей термін починає набувати ширшого значення і тлумачення: по-перше — як основне джерело прибутку (чистого доходу); по-друге — як складна за структурою категорія, що вимагає теоретичного й методологічного уточнення.

Тлумачення категорії доходу підприємства у науковій літературі базується загалом на двох принципових підходах, які визначають його зміст у широкому й вузькому розумінні. Своєю чергою, широке розуміння змісту цього поняття охоплює економічний та бухгалтерський підхід до його визначення.

Підґрунтям економічного підходу щодо визначення поняття доходу є термін «виручка», тобто обсяг продажу виробленої підприємством продукції(робіт, послуг). Інколи цей термін ототожнюється з поняттям «дохід підприємства», що містить з останнього такі притаманні йому елементи, як отримана орендна плата (під час надання основних засобів в оренду), роялті (отримані підприємством платежі за використання його інноваційного або програмного продукту, торгової марки тощо), дивіденди та відсотки зі сформованого підприємством портфеля фінансових інвестицій у цінні папери сторонніх організацій тощо. Тому очевидно, що поняття «дохід підприємства» потрібно розглядати ширше, ніж «виручка від продажу продукції (робіт, послуг)». Найпоширенішим серед сучасних економістів стало визначення поняття «дохід підприємства» як суми виручки від реалізації продукції і майна, а також від здійснення позареалізаційних операцій.

Бухгалтерське трактування поняття доходу підприємства викладено в НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Доходи — це збільшення економічних вигоду вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) [10]. Таке трактування поняття доходу підприємства переважно базується на терміні «економічна вигода».

Відповідно до Податкового кодексу України доходи — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами [11].

Таким чином, із вищенаведених визначень випливає, що доход із Податковим кодексом фактично і є доходом, отриманим у результаті господарської діяльності підприємства, але ці два поняття не є тотожними. Відповідно дозаконодавчо-правової бази України, існує ряд критеріїв визнання доходів, які і призводять до несумісності обліку доходів за П (С)БО та податковим законодавством.

Доходи включаються до складу об'єктів облікового процесу на підставі принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому, доходи визнаються тоді, коли вони виникли (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти) і відображаються в бухгалтерському обліку в тому періоді, до якого вони належать.

З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від: реалізації продукції, товарів, інших активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій у цінні папери); надання послуг; використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом яких є отримання відсотків, дивідендів, роялті тощо.

Згідно з П (С)БО 15 «Дохід», визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи [12].

Важливим у практиці управління доходами підприємства є їх поділ за характером оподаткування на доходи, що підлягають оподаткуванню, та доходи, що не підлягає оподаткуванню згідно з Податковим кодексом України [11].

Класифікація доходів, на думку вченого Ф. Ф. Бутинця, більше відповідає цілям фінансового обліку, ніж управлінського. Він класифікує доходи з метою визначення суми доходу від реалізації продукції, надання послуг, використання активів; залежно від місця виникнення на доходи центрів інвестицій, центрів доходів, центрів прибутку та загальний дохід підприємства [1, с. 383].

Вчений Ф. Ф. Бутинець також наводить класифікацію доходів за видами діяльності: доходи від звичайної та надзвичайної діяльності [1, с. 384]. Звичайну діяльність він традиційно поділяє на операційну, інвестиційну, фінансову та іншу. Однак, до доходів від інвестиційної діяльності вчений відносить доходи від участі в капіталі, до доході ввід фінансової діяльності - фінансові доходи, до доходів від іншої звичайної діяльності - інші доходи. На нашу думку, така класифікація доходів за видами діяльності є більш логічнішою. Класифікація доходів за видами діяльності має важливе значення для оцінки діяльності підприємства. Чітко структуризовані доходи дозволяють правильно зрозуміти їх економічний зміст, визначити склад і структуру, оцінити тенденцію зміни у часі та прийняти оптимальні управлінські рішення.

Аналіз публікацій з проблематики доходів у науково-методичних виданнях дає змогу зробити висновок про відсутність єдиного підходу щодо визначення сучасними економістами сутності цього поняття. Натомість розгляд сучасних напрямів економічної теорії та її практичної реалізації у господарській діяльності підприємств дає змогу визначити найважливіші характеристики категорії доходу, що притаманні їй у реальних економічних відносинах суб'єктів господарювання: 1) дохід підприємства становить економічний результат його господарської діяльності за певний період часу, що ідентифікується з метою визначення чистого прибутку (збитку) за цей же період; 2) формування доходу характеризує процес отримання підприємством конкретних економічних вигод, спрямованих на збільшення власного капіталу; 3) дохід підприємства є результатом використання ним економічних ресурсів (факторів виробництва); 4) дохід характеризує конкретний рівень підприємницької активності суб'єкта господарювання в умовах невизначеності (ризику); 5) рівень доходу підприємства формується з

урахуванням конкретного рівня конкурентних переваг, що базуються на його

інноваційній активності; 6) формування доходу підприємства відбувається у тісному зв’язку з його конкурентним (монопольним) становищем на певному сегменті ринку товарів та послуг.

Таким чином, найбільш узагальню вальним, прийнятним з погляду використання у термінології визначенням поняття доходу можна вважати визначення, що навів Н. М. Шмиголь: «Дохід підприємства — це збільшення економічних вигід внаслідок надходження активів і/або погашення зобов’язань, що приводить до зростання капіталу організації, за винятком внесків учасників (власників майна), та отримане внаслідок використання у господарському процесі залучених для цього економічних ресурсів та конкурентних переваг в умовах прийнятного рівня підприємницького ризику». Таке трактування сутності доходу повною мірою відповідає чинному законодавству та враховує значення в розвитку діяльності підприємства.

1.2 Методичні підходи до аналізу доходів підприємства

Аналіз доходів спрямований на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат підприємства, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної і своєчасної оплати всіх видів податків, обов’язкових платежів та забезпечення отримання прибутку. Досягнення цих умов пов’язане з:

1) обґрунтуванням цін на товари, які закуповують ся;

2) раціональністю умов комерційних угод;

3) встановленням економічно обґрунтованих цін продажу товарів, які стимулюють збільшення попиту і, відповідно, реалізації;

4) скороченням кількості ланок товаропросування, яке дозволяє збільшити розміри доходів за рахунок скорочення кількості посередників;

5) диверсифікацією діяльності (асортиментної, регіональної, за видами діяльності), що дозволяє забезпечувати компенсацію можливих втрат доходу у випадку несприятливих змін на окремих товарних, регіональних ринках чи погіршення можливостей здійснення окремих видів діяльності.

Шульміна О.І виділяє такі основні завдання аналізу доходів підприємства:

1) дослідження рівня та структури доходів у звітному періоді;

2) порівняння рівня та структури доходів у звітному і попередньому (базовому) періодах;

3) оцінка зміни структури доходів і виявлення її причин.

Для вирішення цих завдань складається аналітична таблиця, в якій наводяться абсолютні величини доходів підприємства, їх частка в загальній сумі доходів звітного і базового періодів, зміна абсолютних величин доходів та їх часток у звітному періоді порівняно з базовим.

Загальні величини доходів і витрат є узагальненими факторами формування чистого прибутку підприємства, а їх зміни -- факторами зміни чистого прибутку. Тому після аналізу доходів і витрат доцільно оцінити рівень і динаміку сумарних значень доходів і витрат та чистого прибутку підприємства, провести факторний аналіз зміни чистого прибутку під впливом зміни факторів його формування.

Кількісно оцінюють вплив зміни кожного узагальненого фактора на зміну чистого прибутку () за такою моделлю:

(10. 1)

де -- зміна абсолютної величини сумарних доходів підприємства в звітному періоді порівняно з попереднім (базовим) періодом чи плановим показником; -- зміна абсолютної величини сумарних витрат і вирахувань підприємства в звітному періоді порівняно з попереднім (базовим) періодом чи плановим показником.

Факторний аналіз зміни чистого прибутку в звітному періоді порівняно з попереднім (базовим) періодом чи плановим показником можна деталізувати, виділивши окремі складові доходів і витрат за певними ознаками, наприклад, видами господарської діяльності:

(10. 2)

Індексами «о», «і», «ф», «н» у моделі позначені відповідні види господарської діяльності підприємства: операційної, інвестиційної, фінансової, надзвичайної

Андрєєва В. О зазначає, що існують такі основні етапи аналізу доходів підприємства:

1. Аналіз загального обсягу та складу доходів. На цьому етапі аналітичної роботи визначаються загальний обсяг доходів підприємства, його абсолютна та відносна зміна порівняно з попередніми періодами. Аналізується склад доходів, тобто питома вага окремих джерел формування доходів в їх загальному обсязі (від реалізації, іншої реалізації, позареалізаційних операцій тощо).

2. Аналіз обсягу та джерел формування валового доходу (від реалізації товарів) торгового підприємства. Цей етап аналітичної роботи передбачає вивчення основних джерел формування валового доходу (реалізація товарів, дрібний опт, операції з тарою, операції з перемірюванням тканин, платні послуги тощо), обсяг формування доходів від кожного джерела, питому вагу в загальному обсязі доходів.

3. Аналіз зміни рівня валового доходу. На цьому етапі визначається рівень валового доходу та розраховується його зміна порівняно з попереднім періодом. Об'єктом аналізу може бути також рівень торговельної надбавки у відсотках до ціни закупівлі товарів;

4. Оцінка рівня доходності інших видів діяльності підприємства. На цьому етапі аналітичної роботи розраховуються та аналізуються в динаміці відносні показники отримання доходів від інших видів діяльності підприємства: інвестиційної, посередницької, кредитної, орендної тощо.
Рівень доходності інших видів діяльності порівнюється з рівнем валового доходу для визначення пріоритетних напрямів розвитку підприємства, його диверсифікації. Порівняння та оцінка здійснюються за допомогою розрахунків доходності витрат (співвідношення між сумами доходів та витрат) та доходності активів (обсяг формування доходів на одиницю активів, що використовуються) різних видів діяльності підприємства.

5. Кількісна оцінка факторів, що обумовлюють зміну обсягу формування валового доходу. Цей етап дослідження передбачає:

-- вивчення впливу на величину доходу таких факторів, як обсяг товарообороту (у фактичних та зіставних цінах) та середній рівень доходу шляхом застосування методу ланцюгових підстановок або індексного методу;

-- кількісну оцінку впливу на середній рівень валового доходу структурних зрушень, а саме: асортиментної структури товарообороту, складу товарообороту за формою продажу, складу постачальників (каналів отримання товарів) шляхом застосування методу відсоткових чисел.

Залежність між обсягом та рівнем доходів торгового підприємства та фактори, що їх обумовлюють, можуть бути встановлені також на базі проведення кореляційно-регресивного аналізу. На завершення факторного аналізу результати окремих розрахунків узагальнюють.

6. Оцінка невикористаних можливостей з отримання доходів. Для виконання цього етапу аналітичної роботи потрібна інформація про ціни продажу окремих видів та різновидів товарів на підприємствах-аналогах та конкурентних або інформація про ціни придбання за альтернативними каналами товаропостачання. При наявності такої інформації розраховуються невикористані можливості зростання доходів підприємства за рахунок удосконалення політики товаропостачання (зменшення ціни закупівлі) або цінової політики використання можливостей збільшення цін реалізації. Оцінка невикористаних можливостей з отримання доходів проводиться вибірково, за товарними групами, що мають для підприємства найбільш вагоме значення.

7. Аналіз достатності формування доходів. Достатність формування доходів оцінюється в цілому за підприємством на основі аналізу напрямів використання отриманих доходів (на оплату податків, покриття постійних та змінних витрат, формування чистого прибутку). Для цього визначаються обсяги, динаміка та питома вага кожного напряму використання доходів у загальному обсязі їх формування, аналізуються показники доходності витрат та прибутковості доходів. Оцінка достатності формування доходів дозволяє зробити висновок щодо виконання вимог самоокупності та самофінансування розвитку торгового підприємства.

1.3 Джерела інформації для аналізу доходів підприємства

У структурованому вигляді інформацію, яка є основою інформаційних потоків та використовується під час проведення економічного аналізу на підприємстві, найбільш доцільно представити двома групами:

— нормативно-довідкова інформація: включає як нормативну, так і довідкову інформацію;

— фактографічна інформація: включає облікову, звітну та поза облікову інформацію.

До нормативної інформації відносяться основні законодавчі та нормативні акти, які регулюють діяльність підприємств.

Довідкова інформація передбачає її застосування під час проведення аналітичної оцінки об'єкту дослідження.

Найбільш повний обсяг інформації, який необхідний при проведені аналітичних процедур, суб'єкти аналізу отримують з числа фактографічної інформації.

Максимальна частина фактографічного інформаційного забезпечення економічного аналізу формується бухгалтерськім підрозділом підприємства. Але крім облікової, до складу фактографічної інформації входять дані, які надає відділ кадрів, відділ податкового обліку, фінансовий відділ підприємства.

Характеристику основного фактографічного інформаційного забезпечення, яке застосовується під час проведення економічного аналізу, надано в табл. 1.1.

Таблиця 1.3 Характеристика основного фактографічного інформаційного забезпечення економічного аналізу

Фактографічне інформаційне забезпечення

Стисла характеристика в контексті економічного аналізу

1

2

Облікова інформація

Журнали-ордери і дебетові відомості

Узагальнюють інформації щодо окремих об'єктів обліку та застосовуються для оцінці структури та динаміки об'єкту аналізу.

Аналітичні відомості

Застосовуються для оцінки наявності, стану, динаміки та структури об'єкту оцінки взагалі, по окремих групах та об'єктах.

Звітна інформація

Фінансова звітність:

Баланс

Форма фінансової звітності, яка містить інформацію щодо майна підприємства та джерел його формування.

Звіт про фінансові результати

Розкриває інформацію відносно:

— доходів, витрат та фінансових результатів підприємства від усіх видів діяльності;

— елементів операційних витрат;

— показників прибутковості акцій.

Звіт про рух грошових коштів

Узагальнює інформацію щодо надходження, витрачання та залишків грошових коштів підприємства за видам діяльності.

Звіт про власний капітал

Відображає інформацію відносно змін у власному капіталі, які пов’язані з переоцінкою активів, розподілом прибутку, внесками учасників, вилученням капіталу, тощо.

Примітки до фінансової звітності

Деталізує інформацію з інших форм фінансової звітності відносно окремих статей активів (нематеріальні активи, основні засоби, матеріальні запаси, тощо); доходів та витрат.

Податкова звітність:

Декларація з податку на прибуток підприємства

Відображає інформацію щодо сум валових доходів та валових витрат підприємства; його амортизаційних відрахувань; суми зміни балансової вартості оборотних матеріальних цінностей; прибутку, який підлягає оподаткуванню; суми податку на прибуток.

Декларація з податку на додану вартість

Відображає податкове зобов’язання та податковий кредит підприємства у розрізі різних ставок ПДВ, суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету.

Статистична звітність:

Звіт із праці (форма № 1-ПВ)

Деталізує інформацію щодо:

— складу фонду оплати праці та інших виплат;

— кількості та фонду оплати праці окремих категорій працівників;

— розподілу працівників за розмірами заробітної плати;

— руху робочої сили.

Звіт про використання робочого часу (форма № 3-ПВ)

Відображає інформацію щодо відпрацьованого та невідпрацьованого фонду робочого часу; змін у складі робітників, які відбулися за звітний період.

Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) (форма № 11−03)

Розкриває інформацію щодо наявності, надходження, вибуття та нарахування зносу на основні засоби за видами; наявності окремих видів основних засобів на кінець періоду.

Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства (форма № 3-торг)

Є специфічною формою звітності підприємств роздрібної торгівлі. Відображає залишки та продаж товарів у розрізі класифікаційних груп.

Поза облікова інформація

Результати перевірок державних та недержавних контролюючих органів

Є одним з найсуттєвіших видів інформаційного забезпечення економічного аналізу, бо надає впевненості у його об'єктивності, а значить і у об'єктивності результатів аналітичної оцінки.

Штатний розклад

Застосовується для оцінки відповідності фактичної наявності трудових ресурсів запланованим показник, як вцілому по підприємству так і по його структурних підрозділах, групах робітників.

Бізнес-план підприємства

Містить інформацію планового характеру; застосовується для оцінки виконання плану за окремими об'єктами аналізу: собівартість продукції, доходи, витрати, продуктивність праці, рентабельність підприємства, тощо.

Довідкове інформаційне забезпечення економічного аналізу можна з певною долею умовності поділити на декілька груп:

1. Статистичні показники:

— середньогалузеві показники, які дають змогу порівнювати інформацію щодо підприємства, діяльність якого аналізується, з інформацією, середньою по галузі;

— індекс інфляції. Застосовується для нівелювання впливу інфляції та обчислення показників у порівняних цінах.

Обидва види інформації формуються органами державної статистики та публікуються у періодичних (щомісячних, щоквартальних, щорічних) збірниках. Ці збірники формуються як у розрізі регіонів, галузей, так і в цілому по країні.

2. Нормативні показники:

— норми виробітки обладнання застосовуються для оцінки ефективності роботи обладнання та повноти застосування виробничої потужності підприємства. Ці показники залежать від технологічних характеристик обладнання, які відображені в його паспортах; - норми витрати сировини та матеріалів на виробництво готової продукції дають змогу оцінити відхилення фактичних показників від запланованих; вплив факторів на зміну собівартості виробленої продукції. Ці норми визначаються технологічними картами та калькуляційними викладками. Таким чином, ефективне розв’язання аналітичних задач стає можливим при наявності повного обсягу необхідного інформаційного забезпечення, яке всебічно характеризує об'єкт оцінки та своєчасно надходить до аналітичної функції системи управління підприємством.

Важливу роль у забезпеченні дійовості аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів мають зміст та якість інформаційної бази аналітичних досліджень.

Для розв’язання поставлених завдань використовується планова, облікова та нормативно-довідкова інформація.

Джерелами інформації для аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів є такі дані:

— планові дані, які використовуються для аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями: плановані обсяги запасів та обсяги надходження (портфель замовлень), договори, угоди, контракти на постачання сировини та матеріалів;

— облікові дані, які використовуються для: а) аналізу забезпеченості підприємства необхідними запасами, тобто всі дані документів складського, синтетичного й оперативного обліку; б) аналізу використання матеріальних ресурсів, тобто дані зі звітності про матеріальні витрати на виробництво, віднесені на собівартість товарної продукції;

Інформаційною основою аналізу доходів підприємства є матеріали бухгалтерської звітності ф. № 2 «Звіт про фінансові результати діяльності», ф. № 1 «Баланс», оборотна відомість з рахунків, за якими ведеться аналітичний облік отриманих доходів; статистичної звітності -- ф. № 3-торг «Звіт про надходження, реалізацію та залишки товарів», ф. № 1 «Звіт про товарообіг», ф. 24 «Стан тваринництва», ф. 13-заг «Надходження молока на переробні підприємства», ф. 50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств», матеріали оперативного та управлінського обліку, пов’язані з цінами закупівлі та продажу товарів, договори оренди торгових приміщень та обладнання, програми інвестицій.

Розділ 2 ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ СВК «Урожай»

2. 1 Загальна характеристика підприємства

Підприємство СВК «Урожай» це сільськогосподарський кооператив. Основною метою діяльності кооперативу є отримання прибутку.

СВК «Урожай» здійснює:

1) виробництво сільськогосподарської продукції, переробку сільськогосподарської продукції як власного виробництва так і придбаної у інших виробників;

2) закупку с/г продукції, худоби, товарно матеріальних цінностей, в тому числі у населення за готівку або шляхом товарообміну на взаємовигідних умовах;

3) надання транспортних та комунальнопобутових послуг членам кооперативу та іншим категоріям громадянам;

4) фінансово-кредитна, облікова та інша діяльність, пов’язанна з залученням і використанням грошових коштів, випуском та обігом цінних паперів тощо;

5) забезпечення взаємовигідних контактів на комерційній основі;

6) проведення господарської, комерційної та фінансової діяльності, що не заборонена відповідно до чинного законодавства України;

7) має поточні рахунки в установах банку;

8) печатку та штамп зі своїм найменуванням;

9) бланки та інші реквізити для здійснення своєї діяльності.

Майно СВК «Урожай» становлять основні та оборотні фонди, продукція, що виготовлена Кооперативом у результаті його господарської діяльності, отримані доходи та інше майно та майнові права, що були надбані Кооперативом на законних підставах. Майно СВК формується на здійсненні Вступного внеску та внеску Паю та Додаткового паю кожним із Членів Кооперативу.

Для оцінки ефективності діяльності підприємства необхідно зробити аналіз виробничо-господарської діяльності за основними техніко-економічними показниками: динаміка доходів від реалізації продукції, рівня собівартості продукції, прибутку та чистого прибутку його діяльності. Показники виробничо-господарської діяльності підприємства СВК «Урожай» за 2010 -2012 рр. наведена у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Основні показники діяльності СВК «Урожай»

п/п

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Відхилення

Абсолютне,

тис. грн.

Відносне,

%

2011/

2010р.

2012/

2011р.

2011/

2010р.

2012/

2011р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Дохід (виручка) від реалізації продукції

16 476

21 634

22 694

5158

1060

31,31

4,9

2

Непрямі податки та інші відрахування з доходу

2746

3 606

3 782

860

176

31,32

4,98

3

Чистий дохід (виручка) від реалізації товарів

13 730

18 028

18 912

4298

884

31,3

4,90

4

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

10 489

12 657

13 912

2198

1255

20,96

9,92

5

Інші операційні доходи

2099

1 188

2 816

-911

1628

-43,10

137,04

6

Адміністративні витрати

844

1 022

978

178

-44

21,09

4,3

7

Інші операційні витрати

57

155

404

98

249

171,93

160,65

8

Чистий: прибуток (збиток)

4212

5 153

6 720

941

1567

22,34

30,4

Дані, представлені в табл. 2. 1, характеризують загальні результати й ефективність виробничо-господарської діяльності СВК «Урожай"за роки, що аналізуються, і є основою для економічного аналізу. Аналіз виробничо-господарської діяльності товариства провадиться з метою виявлення динаміки основних техніко-економічних показників, на підставі даних річних балансів підприємства.

На основі даної таблиці можна зробити висновок про те, що дохід від реалізації продукції у 2011 році у порівнянні з 2010 роком зріс на 5158 тис. грн., а у 2012 році у порівнянні з 2011 роком — на 1060 тис. грн.

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у 2011 році зросла на 2198 тис. грн., а у 2012 році - на 2198 тис. грн. Це пояснюється збільшенням обсягу виготовленої продукції.

Чистий: прибуток у 2011 році у порівнянні з 2010 роком зріс на 941 тис. грн., а у 2012 році - на 1567 тис. грн.

Дані про стан активів СВК «Урожай» за основними показниками (стан та динаміка змін власного та статутного капіталів, необоротних та оборотних активів) за 2010 — 2012 рр. надані в таблиці 2. 2

Таблиця 2.2 Динаміка активів і власного капіталу СВК «Урожай» за основними техніко — економічними показниками за 2010 — 2012 рр.

Показники

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Темп зростання, %

2011/2010 р.

2012/2011 р.

1

2

3

4

5

6

Необоротні активи, тис. грн.

9687

12 322

13 765

127,2

111,71

Оборотні активи, тис. грн.

10 679

14 080

18 681

131,85

132,68

Власний капітал, тис. грн.

13 992

19 149

25 786

136,86

134,66

Аналізуючи результати розрахунків бачимо, що необоротні активи у 2011 році збільшилися на 27, 2% у порівнянні з 2010 роком, а у 2012 році зросли на 11,71%, це пояснюється придбанням нового обладнання та інших необоротних активів. Оборотні активи у 2011 році зросли на 31,85%, а у 2012 році - на 32,68%, оскільки протягом цих років відбувалося значне збільшення незавершеного виробництва і готової продукції. Власний капітал у 2011 році зріс на 26,86%, оскільки відбулося збільшення резервного і пайового капіталів. У 2012 році розмір власного капіталу у порівнянні з 2011 роком зріс на 34,66%

Дані, представлені в табл. 2.1 і табл. 2. 2, характеризують загальні результати й ефективність виробничо-господарської діяльності СВК «Урожай» за роки, що аналізуються, і є основою для економічного аналізу. Аналіз виробничо-господарської діяльності товариства провадиться з метою виявлення динаміки основних техніко-економічних показників, на підставі даних річних балансів підприємства. (Див. Додаток А)

В таблиці 2.3 відображено основні економічні показники діяльності СВК «Урожай».

Таблиця 2.3 Економічні показники діяльності СВК «Урожай»

Показник

Од. виміру

Значення показників у відповідному періоді

Відхилення абсолютне

2010

2011

2012

2011/2010

2012/2011

1

2

3

4

5

6

7

1.

Середньоспискова чисельність працюючих

чол

171

171

171

-

-

2.

Власний капітал

тис. грн.

13 992

19 149

25 786

5157

6637

3.

Вартість основних засобів

тис. грн

10 911

13 708

15 426

2797

1718

4.

Оборотні кошти

тис. грн

59

127

26

68

-101

5.

Дебіторська заборгованість

тис. грн

1326

1470

1147

144

-323

6.

Кредиторська заборгованість

тис. грн

6344

7229

6616

885

-613

7.

Коефіцієнт зносу основних засобів

0,35

0,33

0,35

-0,02

0,03

8.

Коефіцієнт оновлення основних засобів

0,09

0,21

0,12

0,12

-0,09

9.

Коефіцієнт вибуття основних засобів

0,01

0,01

0,01-

-

-

10.

Обсяг реалізованої продукції

тис. грн

13 730

18 028

18 912

4298

884

11.

Собівартість реалізованої продукції

тис. грн

10 489

12 657

13 531

2168

874

12.

Чистий прибуток

тис. грн

4212

5153

6720

941

1567

13.

Коефіцієнт обіговості основних засобів

1,31

1,46

1,30

0,15

-0,16

14.

Рентабельність активів

%

20,68

10,67

17,51

-10,01

6,84

15.

Рентабельність діяльності

%

30,68

28,52

35,53

-2,16

7,01

16.

Рентабельність продукції

%

40,16

40,71

49,66

0,55

8,95

Провівши аналіз ми маємо такий результат:

1) обсяг власного капіталу зростав на протязі 3 років. У 2010 році він становив 13 992 тис. грн, а у 2011 і 2012 роках відповідно — 19 149 і 25 786 тис. грн. ;

2) вартість основних засобів збільшувалась на протязі досліджуваного періоду. Оборотні кошти у 2012 році зменшилися на 101 тис. грн. у порівнянні з 2011 роком.

3) коефіцієнт зносу основних засобів -коефіцієнт рівний відношенню суми нарахованої амортизації до первісної вартості основних засобів. Даними для його розрахунку служить бухгалтерський баланс. Він показує, наскільки амортизовані основні засоби, тобто якою мірою профінансована їхня можлива майбутня заміна по мірі зносу. І у 2012 році він збільшився у 0,03 рази у порівнянні з 2011 роком;

4) коефіцієнт оновлення основних засобів -коефіцієнт рівний відношенню балансової вартості надійшли за певний період основних засобів до балансової вартості основних засобів на кінець цього періоду. Даними для його розрахунку служить бухгалтерський баланс. Коефіцієнт оновлення основних засобівпоказує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби. У 2012 році він зменшився у 0,09 разів у порівнянні з 2011 роком;

5) коефіцієнт вибуття основних засобів -коефіцієнт рівний відношенню вартості вибулих основних засобів до вартості основних засобів на початок періоду. Даними для його розрахунку служить бухгалтерський баланс. Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частка основних засобів, що були до початку звітного періоду, вибула за звітний період через знос. Він на протязі трьох років не змінювався.

6) обсяг реалізованої продукції і чистий прибуток збільшувалися, що є позитивним явищем. Собівартість реалізованої продукції теж зростала і в 2012 році на 874 тис. грн.

Отже, з вище наведених показників можна зробити висновок, що підприємство успішно функціонує на ринку, та забезпечує реалізацію товарів та послуг самостійною.

Відповідно для підвищення обсягів продажу продукції підприємству необхідно залучати нових споживачів. Для цього потрібно постійно вести моніторинг ринку, здійснювати пошук нових ринків, стимулювати свій збут, щоб знати, як змінюються вподобання споживачів та як їх можна задовольнити.

2.2 Технологічна структура виробництва молока

Найважливішими елементами технології виробництва молока є утримання, годівля, доїння корів та видалення гною. Від звичайних ферм спеціалізовані підприємства з виробництва молока відрізняються концентрацією поголів'я, взаємопов'язаністю технологічних процесів, комплексною механізацією та автоматизацією виробничих процесів.

Спеціалізовані молочні підприємства розміщують у місцях, де є можливість створити міцну кормову базу з використанням культурних пасовищ. Необхідною умовою є обґрунтування їх розмірів із врахуванням матеріальних витрат і затрат праці на виробництво одиниці продукції, обсягів і структури кормо виробництва, складу земельних угідь, рельєфу місцевості, наявності природних кормових угідь та їх розміщення і забезпечення відповідними кадрами. Для роботи на таких підприємствах потрібні висококваліфіковані кадри, здатні організувати й вести виробництво молока в умовах промислової технології.

На СВК «Урожай» увесь процес виробництва молока зосереджений на трьох фермах ВРХ. На СВК «Урожай» використовують прив’язний спосіб утримання корів. Він передбачає постійне місце відпочинку, годівлі та доїннія корови. При такому способі утримання корови цілорічно перебувають на прив’язі у приміщеннях. Для прогулянок побудовані спеціальні вигульні майданчики, де корови перебувають у період між технологічними циклами годівлі-доїння. Прив’язне утримання ВРХ дає можливість ретельно нормувати годівлю, роздоювання корів, спостерігати за станом здоров’я, але воно потребує значно більших затрат на роздавання кормів, доїння, видалення гною, проведення прогулянок.

На СВК «Урожай» велика молочна ферма має приміщення для утримання корів (корівники), кормоцех, сховище зберігання кормів. На СВК «Урожай» для годування корів використовують концентровані, грубі та соковиті корми.

Після кожного надою молоко відправляється по молокопроводу до холодильного обладнання, де воно може зберігатися до самої реалізації.

Втрати на виробництво молока на СВК «Урожай» за економічними елементами включають:

1) Оплата праці робітникам, які зайнятті у виробництві молока (завідувач ферми, доярки, підвожчики);

2) Відрахування на соціальні заходи.

3) Амортизація приміщення і обладнання;

4) Корми (використовують концентровані, грубі та соковиті);

5) Підстилка;

6) Інші, до яких належать ветеринарні препарати, вода, електроенергія.

Велика рогата худоба у процесі свого використання дає не лише молоко, а й приплід живої маси теличок, які формують основне стадо і биків, які СВК «Урожай» у подальшому реалізовує.

Технологічна структура виробництва молока на СВК «Урожай» наведена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 Технологічна структура виробництва молока

РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Аналіз динаміки доходів на СВК «Урожай»

Для детальної характеристики доходів, які отримує СВК «Урожай» необхідно проаналізувати динаміку рівня доходів за три останні роки.

Таблиця 3.1 Динаміка доходів підприємства СВК «Урожай»

Показник

2010

2011

2012

Відхилення

абсолютне

відносне

2011/

2010

2012/

2011

2011/

2010

2012/

2011

1

2

3

4

5

6

7

8

Доходи — всього

10 709,7

15 434,8

16 212,0

4725,1

777,2

44,12

5,0

рослинництво

3373,5

5 531,6

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой