Безпека праці в промисловості

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет Кафедра прикладної екології

КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни «Охорона праці»

Студ. 4 -го курсу Гр._СУз — 81с Балакірєвої Н.М.

Викладач: Трунова І. О.

СУМИ — 2012

Розділ 1. Економічна оцінка заходів з охорони праці

Задача 1

На підприємстві працює Р=550 чоловік, з них Р1=160 чол. з шкідливими речовинами і Р2 =240 чол. — на роботах з підвищеної небезпеки.

Розрахуйте кількість працівників М служби охорони праці.

Рішення:

Кількісний склад працівників служби охорони праці, чол., розраховуємо за формулою:

де Р — кількість працівників на підприємстві, Р=550 чол.;

К2 — коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва;

Ф — ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 год., який враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку.

Коефіцієнт К2 розрахуємо за формулою:

де Р1 — кількість працівників, що працюють зі шкідливими речовинами, чол.;

Р2 — кількість працівників, що працюють на роботах з підвищеною небезпекою, чол.

Підставляючи числові значення, маємо:

Отже, чол.

Відповідь: кількість працівників служби охорони праці має становити 2 чол.

Задача 2

У цеху середньоспискова кількість робітників Р = 450 чол. За шість місяців роботи сталося N = 25 нещасних випадків. Втрата працездатності Д = 55 робочих днів.

Визначте коефіцієнт частоти травматизму КЧ, коефіцієнт тяжкості травматизму КТ і кількість людино-днів непрацездатності КН.

Рішення:

Коефіцієнт частоти травматизму:

де — кількість постраждалих від нещасних випадків, чол.

Р — середньоспискова кількість робітників, чол.

=

Коефіцієнт тяжкості травматизму:

де D — число днів втрати непрацездатності за звітний період:

Кт =

Кількість людино-днів непрацездатності:

КН =

Відповідь: коефіцієнт частоти травматизму 55,5, коефіцієнт тяжкості травматизму 2,2, кількість людино-днів непрацездатності 122,22.

Задача 3

Оцініть: а) загальну економічну ефективність витрат підприємства на охорону праці, грн., загальних витрат; б) загальноекономічну ефективність капітальних вкладень в охорону праці, грн./1 грн. капіталовкладень і зробити висновок про доцільність впровадження фінансового комплексу заходів охорони праці. Загальні капіталовкладення в реалізацію комплексу = 7200 тис. грн., річні експлуатаційні (поточні витрати) Р = 130 тис. грн., загальна річна економія за рахунок поліпшення умов праці від реалізації комплексу Е0 = 1507 грн.

Рішення:

а) Загальна економічна ефективність витрат підприємства на охорону праці:

де — загальна річна економія за рахунок поліпшення умов праці від реалізації комплексу заходів охорони праці;

Р — річні витрати на обслуговування і експлуатацію систем забезпечення охорони праці;

ЕН — нормативний коефіцієнт ефективного капітальних вкладень в охорону праці,

ЕН=0,8;

КЗ — капітальні витрати в заходи охорони праці.

Підставляючи числові значення, маємо:

Виходячи з розрахунку (робимо висновок про неефективність загальних витрат підприємства на охорону праці.

б) Загальноекономічна ефективність капіталовкладень в охорону праці:

Оскільки, то капітальні витрати підприємств в охорону праці неефективні.

Відповідь: розрахунок економічної ефективності загальних витрат та капіталовкладень підприємства на охорону праці дозволяє зробити висновок про недоцільність впровадження фінансового комплексу заходів з охорони праці.

Задача 4

Визначте суму компенсації, що належить до оплати підприємством потерпілому внаслідок травми, а також його можливий заробіток без втрати компенсації. Нещасний випадок стався з вини підприємства. Заробіток потерпілого до одержання травми становить, А = 170 грн. Лікарсько-трудова експертиза комісія (ЛТЕК) встановила втрату працездатності на Б = 55%. З коштів соціального державного забезпечення потерпілому була призначена пенсія в розмірі В=40 грн.

Рішення:

Підприємство має виплатити компенсацію потерпілому з урахуванням пенсії, яка призначена внаслідок шкоди, завданою здоров’ю:

Х1 = А — В = 170 — 40 = 130 грн.

Враховуючи висновки комісії охорони праці, що встановила розмір провини потерпілого, розмір компенсації підприємства потерпілому:

Х2 = Х1 — (Х1хВ) = 130 — (130×0,55) = 58,5 грн.

Відповідь: підприємство повинно сплатити потерпілому внаслідок травми працівнику компенсацію в розмірі 58 грн. 50 коп.

Задача 5

У результаті нещасного випадку на виробництві потерпілий втратив професійну працездатність і йому була встановлена інвалідність III групи з виплатою пенсії Б = 50 грн. Адміністрація, з урахуванням висновку комісії охорони праці, визначила його провину на В = 35%.

Визначте розмір відшкодування збитку потерпілому з урахуванням його середньомісячного заробітку Г = 210 грн.

Рішення:

Розмір відшкодування збитку потерпілому з урахування його середньомісячного заробітку:

Х2 = (1 — В) (Г — Б) = (1 — 0,35) (21−50) = 104 грн.

Відповідь: розмір відшкодування становить 104 грн.

Задача 6

Розрахуйте для харчової промисловості:

а) витрати ВТ, грн., на виплату за листками непрацездатності внаслідок травматизму з тимчасовою втратою працездатності Д = 85 500 днів;

б) витрати ВТР, грн., в результаті недовиробництва продукції через вказану причину.

Середньодобова заробітна плата одного працівника ЗП = 29,8 грн.

Середньозмінний виробіток одного працівника ВС = 410,5 грн.

Рішення:

а) Річні витрати на виплату за листками непрацездатності внаслідок травматизму з тимчасовою втратою працездатності:

ВТ = ДД ЗП = 85 500 29,8 = 2 547 900 грн.

б) Річні витрати на виплату за листками непрацездатності:

ВТР = ДД ВС = 85 500 410,5 = 35 097 750 грн.

Відповідь: річні витрати на виплату за листками непрацездатності становлять Вт = 2 547 900 грн., річні витрати на виплату за листками непрацездатності Втр = 35 097 750 грн.

Задача 7

Розрахуйте для харчової промисловості сумарний річний збиток, нанесений за поточний рік загальною ХЗ, грн., і виробничо-зумовленими захворюваностями ХВ, грн. Витрати робочого часу внаслідок загальної захворюваності склали ДЗ = 4 322 500 днів, а коефіцієнт втрат від захворюваності, зумовленої умовами праці, від загальної. У розрахунках візьміть середньоденну зарплату одного працівника ЗП = 30,2 грн., а його середньозмінний виробіток ВС = 416,5 грн.

Рішення:

Сумарний річний збиток, спричинений загальним захворюванням:

ХЗ = ДЗ (ЗП + ВС) = 4 322 500 (30,2 + 416,5) = 1 930 860 750 грн.

Сумарний річний збиток середньо виробничого зумовленою захворюваністю:

ХВ = ХЗ 1 930 860 750 0,3 = 579 258 225 грн.

Відповідь: сумарний річний збиток, нанесений за поточний рік загальними захворюваностями, становить 1 930 860 750 грн., виробничо-зумовленими захворюваностями — 579 258 225 грн.

Розділ 2. Виробнича санітарія і гігієна праці

Задача 8

У приміщені, площа якого SП = 10×2 м3 і висота h = 4,5 м, розміщене джерело шуму з рівнем звукового тиску L = 86 дБ, з переважною частотою 1000 Гц. Стіни виконані із будівельного матеріалу Кбуд (цегла, поштукатурена фарбою) з коефіцієнтом звукопоглинання бСТ = 0,015 дБ. Перекриття і підлога бетонні з коефіцієнтом звукопоглинання бп=0,018 дБ. Віконні прорізи мають площу SС = 6 м². Коефіцієнт звукопоглинання скла бС = 0,027 дБ.

Визначте рівень звукового тиску в приміщенні після його акустичного оброблення звукопоглинальним матеріалом М (склотканина) з коефіцієнтом звукопоглинання бСЕР = 0,69 дБ. Зробіть висновок про доцільність використання звукопоглинального матеріалу.

Рішення:

1. Визначаємо сумарну площу огороджувальних приміщень конструкцій:

де — площа підлоги

м2

— площа стін

м2

— площа перекриття

м2

Отже, м2

2. Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання огороджувальних поверхонь у приміщенні до його акустичної обробки:

0,02

Оскільки то звукопоглинаюча обробка приміщення є доцільною. Звукопоглинальну облицьовку розміщуємо на стелі і перекритті.

3. Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання огороджувальних поверхонь приміщення після акустичної обробки:

Визначаємо рівень зниження звукового тиску:

дБ

5. Визначаємо рівень звукового тиску в приміщенні після акустичної обробки:

дБ

Згідно з ГОСТ 12.1.003.83 «Шум. Общие требования безопасности» допустимий рівень звукового тиску з переважною частотою 1000 Гц складає 75 дБ.

Отже, використання даного матеріалу для звукопоглинання не дає бажаного результату.

Відповідь: рівень звукового тиску в приміщенні після акустичного оброблення плитами «Акмініх» становитиме 80,66 дБ. Використовувати плити «Акмініх» для звукопоглинаючої обробки даного приміщення не є доцільним.

Задача 9

Розрахуйте необхідну площу віконних прорізів у виробничому приміщенні розміром м, для зберігання мінімально норманованого коефіцієнта природної освітленості для розряду зорових робіт К=III. Віконні прорізи підприємства не затемняються іншими будівлями.

Рішення:

Площа віконних перерізів визначається формулою:

де — нормановане значення КПО;

— коефіцієнт запасу, =1,52;

— світлова характеристика вікон. При відношенні А/Б = 40/10 =4 приймаємо hB=8

— площа підлоги, S = 40×10 = 400 м²;

— коефіцієнт запилення вікон будівель, що стоять навпроти, =1;

— загальний коефіцієнт світло пропускання. Для двійкових дерев’яних рам без світлозахисних конструкцій та втрат світла в несучих конструкціях приймаємо = 0,5.

— коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні за рахунок світла, що відбивається від поверхонь приміщення та підстелюючого шару. При бічному односторонньому розташуванні світлових перерізів згідно ДБН В.5−28−2006 приймаємо r1=3.

Мінімальне нормативне значення КПО визначаємо за формулою:

де =1,6% - табличне значення для III розряду зорової роботи при бічному освітленні

m=0,6 — мінімальний коефіцієнт світлового клімату (для IV світлового розряду);

c=0,6 — мінімальний коефіцієнт сонячного клімату (для IV світлового розряду);

Отже

Необхідна площа віконних перерізів:

19 м²

Відповідь: необхідна площа віконних перерізів складає 19 м².

Задача 10

Виберіть раціональну схему і визначте потужність загально обмінної вентиляції для цеху розміром м. В цех виділяються шкідливі речовини (аміл-ацетат) з інтенсивністю N=4,0 кг/г. Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі X=0,050% за об'ємом. Коефіцієнт рівномірності розподілення вентиляційного повітря по цеху К=0,9.

Рішення:

Потужність загальної вентиляції для цеху визначаємо за формулою:

де — інтенсивність виділення шкідливих речовин (амілацетату),

— коефіцієнт рівномірності розподілення вентиляційного повітря;

С1 — ГДК газу в повітрі, що надходить в приміщення. Згідно з СН 245−71 для амілацетату С1=100 мг/м3.

С2 — масова концентрація газу в повітрі, яке видаляється із приміщень:

де Х — об'ємна концентрація газу в повітрі, %.

Mr — молярна маса амілацетату, Mr=130,19 мг;

Vm — молярний об'єм, Vm=22,4 м³

Підставляючи числові дані, маємо:

Об'єм приміщення

Кратність повітрообміну в приміщенні:

Відповідь: для незначної кратності повітрообміну n=0,32 год-1, з урахуванням, що амілацетат відноситься до IV групи шкідливих речовин, доцільно використовувати природну вентиляцію.

Задача 11

Розрахуйте кратність повітрообміну у виробничому приміщені об'ємом Vп= 12×103 м3 за надлишком тепловиділення. Площа тепловиділення поверхні F=9,0 м³; температура нагрітої поверхні; нормальна допустима температура повітря у приміщенні; маса нагрітої продукції М=120 кг; питома теплоємність нагрітої маси; температура маси за факичним заміром; кофіцієнт, що враховує нерівномірність охолодження маси Загальна встановлена потужність електордвигунів Р=45 кВт; ККД електродвигунів взяти таким, що дорівнює 0,6; температура повітря, що подається

Рішення:

Для виробничого приміщення з надлишком тепловиділення кількість приливного повітря визначається із умови асиміляції цього тепла:

де — кількість тепла, яке виділяється у приміщенні, Вт;

С= - теплоємкість повітря;

— питома густина повітря.

У виробничому приміщенні є три джерела тепловиділення:

а) поверхні, що виділяють тепло:

де — коефіцієнт тепловіддачі від поверхні обладнання в повітря приміщення;

Вт б) тепловиділення від поверхонь, що охолоджуються:

де М=120 кг — маса нагрітої продукції;

С=0,23 — питома теплоємкість нагрітої маси;

— температура маси за фактичним заміром;

=1,5 — коефіцієнт, що враховує нерівномірність охолодження маси.

Вт в) електродвигуни, що при роботі виділяють тепло:

Вт Сумарне тепловиділення у виробничому приміщенні:

Вт Отже,

Кратність повітрообміну:

год-1

Відповідь: кратність повітрообміну у виробничому приміщені становить 1,7 год-1.

Задача 12

Розрахуйте кратність повітрообміну у виробничому приміщені об'ємом Vn=700 м3 для виділення надлишкової вологи, якщо: площа поверхні випаровування води F=12 м2; швидкість руху повітря над витоком випаровування V=0,2 м/с; фактор гравітації рухливості навколишнього середовища беремо; тиск водяної пари в навколишньому середовищі повітря Р1=22,61 гПа; тиск водяної пари, що насичує повітря приміщення Р2=42,27 гПа. Кількість водяної пари в повітрі, що видаляється з приміщення, dвид=22,56 г/м3; кількість водяної пари у повітрі, що надходить у приміщення, dвх=15,96 г/м3.

Рішення:

Для видалення надлишкової вологи із приміщення продуктивність вентиляції, м3/год, розраховують за формулою:

де — питома густина повітря; ;

— маса водяної пари, яка виділяється в приміщенні;

г/год Кратність повітрообміну:

год-1

Відповідь: кратність повітрообміну у виробничому приміщені становить 0,52 год-1.

Задача 13

Приміщення площею АхВ=40×16 м освітлюється світильниками, в яких установлено лампи типу ЛБ-80. Підрозряд зорової роботи IVв; розрахункова висота підвісу світильників Нс=2,0 м; коефіцієнти відбиття: стелі сс=50%, стін сст=30%. Коефіцієнт нерівномірності освітлення Z=1,1; коефіцієнт запасу Кз=2,0.

Визначте методом коефіцієнта використання світлового потоку необхідну кількість світильників.

Рішення:

Необхідну кількість світильників визначаємо за формулою:

де — нормована освітленість.

Згідно ДБН В.5−28−2006 для використання робіт зоряного розряду IV в приймаємо

комбіноване освітлення з Е=400 лк

— площа приміщення,

— коефіцієнт запасу; ;

— коефіцієнт нерівномірності освітлення; ;

— світловий потік однієї лампи. Для світильника ЛБ-80 згідно з ГОСТ 6825–91

лм;

— коефіцієнт використання світлового потоку, визначається в залежності від

індексу приміщення та коефіцієнтів відбиття світла

від стелі і стін Приймаємо з=0,67.

n — кількість ламп у світильнику, n=2 шт.

Отже, Приймаємо шт.

Відповідь: необхідно 81 світильник.

Задача 14

Визначте кратність повітрообміну загально обмінної вентиляції в приміщенні розміром АхВхН=48×10×6 м, в якому виділяється діоксид вуглецю з інтенсивністю М=1,3 кг/год. Його вміст в атмосферному повітрі дорівнює Х=0,1% за об'ємом. Коефіцієнт рівномірності розподілення вентиляційного повітря по цеху k=0,55.

Рішення:

Потужність загально обмінної вентиляції визначається за формулою:

де — кількість шкідливих виділень, ;

— коефіцієнт нерівномірності розподілення вентиляційного повітря в цеху,

— концентрація СО2 в повітрі;

де — об'ємна концентрація СО2

— молярна маса СО2,

— молярний об'єм СО2,

Отже, Кратність повітрообміну:

Відповідь: кратність повітрообміну загально обмінної вентиляції складає 0,42 год-1

Задача 15

У батарею циклонів надходить для очищення Q=8000 м3 повітря, що містить N=1200 г борошняного пилу. Концентрація пилу в повітрі після фільтру К=12 мг/м3. ГДК борошняного пилу в повітрі робочої зони в мг/м3.

Визначте ККД повітроочисника і допустиму концентрацію пилу, що викидається в атмосферу. Дайте висновок.

Рішення:

Концентрація пилу в повітрі до повітря очисника складає:

ККД повітроочисника (батареї циклонів):

Допустима концентрація борошняного пилу в повітрі, що надходить в атмосферу при :

де, А — коефіцієнт, який залежить від ГДК. Згідно з ГОСТ 12.1.005−88 для борошняного пилу ГДК=6 мг/м3, отже А=1,0.

Концентрація борошняного пилу в повітрі, очищеному батареєю циклонів, нижче допустимої.

Відповідь: ККД повітроочисника становить 92, а допустима концентрація борошняного пилу в повітрі, що надходить в атмосферу,

Задача 16

У виробничому приміщенні розміром АхВ=50×18 м з нормальним середовищем за запиленістю виконуються роботи, що потребують розрізнення предметів розміром 0,8−1,0 мм на світлому фоні. Контраст об'єкта розрізнення з фоном малий. Приміщення освітлюється n=30 світильниками розсіюваного світла з лампами розжарювання потужністю Р=130 Вт. Висота підвішування світильників над рівнем підлоги h=6 м. Висота робочої поверхні hп=0,8 м. Коефіцієнти відбиття: стелі сс=50%, стін сст=30%, робочої поверхні сп=10%.

Визначте за методом коефіцієнта використання світлового потоку ступінь освітленості.

Рішення:

Основне розрахункове рівняння методу світлового потоку:

де — нормована освітленість. Згідно ДБН В.5−28−2006 для використання робіт що потребують розрізнення предметів розміром 0,8…1,0 мм на світловому фоні при малому контрасту об'єктів розрізнення з фоном при загальному штучному освітленні Е=200 лк

— площа приміщення,

— коефіцієнт запасу. Згідно ДБН В.5−28−2006 для виробничих приміщень з концентрацією пилу та диму менше для експлуатаційної групи світильників 1−4 приймаємо ;

— коефіцієнт нерівномірності освітлення, для ламп розжарювання ;

— кількість світильників, n=30 шт;

n — кількість ламп у світильнику n=1 шт,

— коефіцієнт використання світлового потоку. Визначається по таблиці в залежності від індексу приміщення

та коефіцієнтів відбиття світла від стелі, стін і робочої поверхності. Для світильників типу «Універсаль» з=0,59.

Отже, Лампа розжарювання типу «Універсаль» потужністю 130 Вт має світловий потік Fл=1800 лм.

Коефіцієнт використання світлового потоку:

Відповідь: ступінь освітленості виробничого приміщення становить 10

Розділ 3. Техніка безпеки і пожежна безпека Задача 17

У мережу з ізольованою нейтралью підключено n=10 електродвигунів. Опір ізоляції кожного відгалуження до електродвигуна Rіз=0, 5 мОм.

Визначте струм, який пройде через людину за наявності і відсутності захисного заземлення, якщо опір заземлення Rз=3, 2 Ом; опір людини Rл=5000 Ом; напруга мережі 380/220 В. Накресліть схему і зробіть висновок Рішення:

За відсутності захисного заземлення при пошкоджені однієї фази (замикання на корпус), людина потрапляє під дію фазної напруги.

За законом Ома струм, що протікає через людину:

де — загальний опір ізоляції,

Отже За наявності захисного заземлення:

Загальний струм розподіляється між опором заземлення і людиною обернено пропорційно опором. Струм, що протікає через людину при наявності захисного заземлення:

Висновок: за відсутності захисного заземлення при пошкоджені однієї фази через тіло людини проходитиме струм 44 мА, при наявності захисного заземлення теж 44 мА. В даній ситуації захисне заземлення не ефективне.

Задача 18

Визначте силу струму, що проходить через людину при двофазному ввімкнені в електричну мережу, а також у разі доторкання її до фазного провідника напругою U=380 В для двох режимів мережі: нейтраль ізольована і нейтраль заземлена.

Покажіть, в яких випадках доторкання небезпечніше. В розрахунках прийняти опір тіла людини Rл=1600 Ом, опір ізоляції провідників Rіз=85 кОм, опір ділянки кола, на якій стоїть людина Rк=60 кОм, опір взуття людини Rвз=50 кОм. Опір заземлення нейтралі Rн=4 Ом. Ємкісний опір ізоляції мережі беремо таким, що дорівнює нулю.

Рішення:

А) При двофазному дотику людини в трифазній мережі через її тіло проходить струм:

охорона праця санітарія повітрообмін Таке значення струму з частотою 50Гц є смертельним для людини.

Б) При однофазному дотику до струмоведучих частин в мережі з ізольованою нейтралью, за умови малого ємкісного опору ізоляції мережі, через тіло людини проходить струм:

Такий струм є відчутним для людини, але не небезпечним.

В) При однофазному дотику в мережі із заземленою нейтралью можливі два варіанти:

I варіант — людина дотикається до нульового провідника. В цьому випадку струм через тіло людини не проходить () і дотик безпечний для людини.

II варіант — людина дотикається до фазного провідника. В цьому випадку через тіло людини проходить струм:

Такий струм також є відчутним для людини, але не небезпечним.

Відповідь: сила струму, що проходить через людину при двофазному дотику становить 411,4 мА, при однофазному дотику до струмоведучих частин в мережі з ізольованою нейтраль 2,5 мА, а в мережі із заземленою нейтраль 3,4 мА. Найнебезпечнішим є випадок двофазного дотику людини в трифазній мережі.

Задача 19

На паровому котлі встановлено два запобіжних клапана з умовним проходом d=55 мм. Продуктивність котла Gк=3000 кг/год, за тиском насиченої пари Р=0,3 МПа і при температурі t єС.

Визначте пропускну здатність клапана, порівняйте її з продуктивністю котла і визначте, чи мають клапани достатню пропускну здатність. Коефіцієнт витрати пару б=0,50.

Рішення:

Площа прохідного перетину клапана:

Пропускна здатність запобіжного клапана:

Пропускна здатність двох клапанів:

Продуктивність котла, за умовою задачі,

Отже, клапани мають достатню пропускну здатність.

Відповідь: пропускна здатність клапана складає 2374,625 кг/год. Клапани мають достатню пропускну здатність.

Задача 20

У виробничому приміщенні розмірами АхВхН=45×25×4,5 м розміщено виробництво категорії Д; ступінь вогнестійкості будівлі IV.

Визначте запас води на зовнішнє і внутрішнє тригодинне пожежогасіння, а також мінімальний діаметр труб для пропускання пожежної витрати води. Швидкість руху води в трубах V=2,0 м/с.

Рішення:

Розрахункові витрати води на зовнішнє та внутрішнє 3-х годинне пожежогасіння:

де 3600 та 1000 — перевідні коефіцієнти відповідно годин в секунду і літрів у метри кубічні;

— витрати води на внутрішнє пожежогасіння, приймаємо

— витрати води на зовнішнє пожежогасіння. Для IV ступеня вогнестійкості будівлі об'ємом, категорії виробництва Д згідно з СНиП 2.04.02−84 приймаємо

Отже, Витрати води за годину:

Мінімальний діаметр труб для пропускання пожежної витрати води Відповідь: запас води на зовнішнє і внутрішнє тригодинне пожежогасіння складає, а мінімальний діаметр труб для пропускання пожежної витрати води 126 мм.

Список використаної літератури Безпека праці в промисловості. Довідник. (К.Н. Ткачук, П. Я. Галушко та інші)/ Під ред. К. Н. Ткачука. Київ: «Техніка», 1982. 231 с.

Денисенко Г. Ф. Охорона праці. М.: «Вища школа», 1995. 320 с.

Нікітін В.С., Бурашников Ю. М. Охорона труда на підприємствах харчової промисловост. М.: «Агропроміздат», 1991. 350 с.

Князевский Б.А., Долин П. А., Марусова Т. П. та інші. Охорона праці /Під ред. Б. А. Князевского. М.: «Вища школа «, 1982. 311 с.

Сегеда Д.Г., Дашевський В.І. Охорона праці в харчовій промисловості. М.: Легка і харчова промисловість, 1983. 344 с.