Державна податкова адміністрація у системі органів оперативного управління бюджетом

Державна податкова адміністрація у системі органів оперативного управління бюджетом

Тема курсової:

Державна податкова адміністрація у системі органів оперативного управління бюджетом.

ЗМІСТ.

ВСТУП.

1. Система оподаткування в Україні.

Податки як складова дохідної частини бюджету.

Основні принципи побудови та призначення системи оподаткування.

Напрями удосконалення податкової політики.

Державна податкова адміністрація у системі органів оперативного управління бюджетом.

Організація виконання бюджету чинники, які обумовили необхідність створення податкових служб.

Державна податкова адміністрація — головний контролер виконання бюджетів по доходах.

Статус та правові основи діяльності ДПА. Контрольні функції ПА.

Удосконалення контролю у сфері оподаткування.

Взаємодія ДПА з іншими контролюючими органами у боротьбі з прихованням прибутків від оподаткування.

Використання досвіду зарубіжних країн.

Список використаної літератури.

ВСТУП.

Проведення ринкових реформ значною мірою залежить від стану фінансів держави та їх складового бюджету, через бюджет держава акумулює кошти для фінансування пріоритетних напрямків виробництва, соціального розвитку, активізує заходи щодо економії кошті і їх надходження.

Бюджетні відносини потребують державного регулювання. Воно ж досягається, зокрема, шляхом чіткої регламентації бюджетної діяльності через впровадження виваженої податкової політики.

Забезпечує ж виконання законів держави по мобілізації надходжень доходів у бюджет Державна податкова адмінстрація (ДПА).

Мета даної роботи розкрити місце ДПА в системі органів оперативного управління бюджетом та їх роль у виконанні бюджетів по доходах.

Робота складається з трьох розділів, 8 підрозділів (пунктів, вступу і заключення).

Оскільки основна місія ДПА — забезпечення повного і своєчасного надходження в бюджет податкових платежів, перший розділ присвячений характеристиці системи оподаткування в Україні, або стану її податкової політики.

Чільне місце в цьому розділі посідає питання удосконалення податкової системи.

В другому розділі розкрита основна тема роботи — ДПА, її завдання, функції і роль у боротьбі із злочинністю у сфері оподаткування.

Оскільки у сфері оподаткування мають місце значні правопорушення, третій розділ роботи висвітлює питання удосконалення роботи органів контролю та підвищення ефективності попередження злочинності. Це може бути досягнуто при взаємодії ДПА з іншими контролюючими органами та використанням досвіду зарубіжних країни в боротьби із злочинністю у сфері оподаткування.

При підготовці роботи використання учбова, методична спеціальна література, статті монографії в журналах «Економіка України» та «Фінанси України» по темі дослідження.

Робота містить сторінок, додається список використаної літератури.

1.1.Податки як складова доходної.

частини бюджету.

Базуючись на філософській концепції, що система — це сукупність елементів, що знаходяться у відношеннях і зв" язках один з одним, яка утворює цілісність, «єдність», і виходячи з того, що кожний компонент системи, в свою чергу можна розглядати як окрему систему, а кожна система являє собою один з компонентів більш широкої системи, можна дати таке визначення поняття податкової системи.

Податкова система — це сукупність податків, зборів, інших платежів і внесків до бюджету і державних цільових органів, платників податків та органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати їх у встановленому законом порядку.

Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов" язки і відповідальність, які є невід" ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Податки — найбільш важливий і впливовий інструмент регулювання економічних відносин та інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян. Вони відіграють значну роль у формуванні доходної частини бюджету.

Податки є основним джерелом надходження доходів бюджетів усіх рівнів, їх введення проводиться тільки на основі закону (на додатну вартість, акцизний збір, податок на прибуток та ін., які передбачають в обов" язковому порядку такі елементи: суб" єкт по податках та строки сплати податку. Визначення цих елементів у законі зобов" язує платника до чіткого виконання закону по забезпеченню сплати податків у бюджет. Основне джерело дохідної частини бюджету (понад 70%) — податки на прибуток, на додану вартість, плата за землю, прибутковий податок з громадян і акцизний збір.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов" язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податки мають стимулювати розвиток усього прогресивного та ефективного, регулювати суперечності, що виникають у процесі реалізації економічних інтересів. За оцінкою фахівців, система оподаткування тим ефективніша, чим вона зручніша як для того, хто податки сплачує, так і для того, хто здійснює контрольні функції.

Вивчення цієї проблеми показала, що становлення податкової системи України проходить у складних умовах.

Аналіз динаміки вирішальних показників, які характеризують економічну могутність держави, свідчить, що за 1992 — 1994 рр. обсяг валового внутрішнього продукту України в поточних цінах зріч у 210 разів. Разом з тим у 1995р. за цінами 1991р. його реальна величина становила тільки 44, 9% від рівня 1992р.

Через економічну кризу, характерними рисами якої є: істотний спад виробництва ВВП і НД при загальному падінні фізичного обсягу товарної продукції та послуг, інфляційні процеси, що деформують національні системи грошового і кредитного обігу, посилення бюджетного дефіциту і дефіциту платіжних балансів, бурхливе соціальне розшарування населення, та інші об" єктивні і суб" єктивні причини, податкова система не була стабільності і має багато недоліків та суперечностей. До останнього часу не було чіткої концепції побудови системи оподаткування. Це стосується співвідношення підсистем оподаткування юридичних і фізичних осіб, складу податків, співвідношення прямих і непрямих податків, визначення об" єктів оподаткування і джерел сплати податків рівня податкових ставок і принципів їх диференціації і напрямів та умов надання податкових пільг.

Податки відображають складні економічні відносини і тому мають бути адекватними цим відносинам. У протилежному випадку вони не зможуть повною мірою виконувати покладені на них функції.

На сьогодні відомо декілька схем оподаткування однак серед них правомірно визначити три основні:

а) стягнення податків з особи як такої в залежності від прибутку або інших властивостей,.

б) стягнення податків з використовуваних загальних або неподільних ресурсів,.

в) оподаткування результатів комерційної діяльності фізичних і юридичних особі, а також частково їх власності.

Але, незалежно від схем оподаткування, будь-яка податкова система має забезпечувати надійне надходження коштів у доходну частину бюджету.

Прибуток підприємств і добавлена вартість в умовах кризової економіки — величини дуже мінливі і не завжди можуть бути придатними як базові показники при оподаткуванні. Про це свідчить практика і, зокрема різниця між прогнозованою і фактично одержаною в бюджет сумою податкових надходжень, яка іноді сягає 40 і більше відсотків.

В умовах гострої нестачі бюджетних коштів, постійного зростання недоліки з платників до бюджету, основною стала функція активізації контролю за повнотою обліку платників і своєчасністю сплати ними податків.

1.2. Основні побудови та призначення.

системи оподаткування.

До найбільш важливих принципів побудови та призначення системи оподаткування слід віднести принцип одноразовості оподаткування, який означає, що один і той же об" єкт може підлягати лише одному виду оподаткування і тільки один раз протягом оподаткованого періоду, соціальної справедливості, що передбачає встановлення рівних умов оподаткування для всіх підприємств і організацій, незалежно від форм власності, обов" язковості - означає, що порушення посадовими особами податкового законодавства тягне за собою адміністративну, кримінальну, чи дисциплінарну відповідальність, економічної доцільності, який є основоположним у визначені переліку як об" єктів оподаткування, так і видів податків, розміру ставок подання та інших платежів.

Деякі автори дотримуються іншої точки зору щодо принципу економічної доцільності. Так В. Філіпов, О. Папїка, О. Белінський вважають, що даний принцип дуже розпливчастий, і тому замість нього пропонують встановити принцип створення дійових стимулів до підвищення ефективності виробництва, економічного використання ресурсів і охорони навколишнього середовища. 1.

Науковці, економісти вважають що податкова система України має базуватися на таких принципах:

анти циклічний характер,.

цільове призначення податків,.

погодження податкових ставок,.

рівність і справедливість оподаткування,.

відносна стабільність,.

гнучкість податкової системи,.

однозначність тлумачення,.

недопустимість необґрунтованих пільг,.

автоматична індексація податків і зборів,.

відповідальність платників податків,.

системний підхід,.

численність податків. 2.

Іх втілення має сприяти нейтралізації протиріч, які виникають між.

державою в особі податкових органів і платниками податків, спонукуючи всіх суб" єктів підприємницької діяльності в Україні своєчасно і в повному обсязі виконувати обов" язки щодо сплати до бюджету частини свого прибутку на потреби держави.

1 Філіпов В., Папаїка О., Обов" язки і відповідальність платників у системі оподаткування України (Економіка України — 1994, № 10, с47).

2 Базилевич В., ВасиленкоА, Бондарєва Г. Як поповнити бюджет, або роздуми про податкову модель України (Бізнес — 1994 — 19.04).

1.3. Напрями удосконалення.

податкової політики.

Сьогодні є чимало робіт, присвячених податковій політиці, проблемам.

удосконалення податкової системи. Методології бухгалтерського обліку та порядку проведення документальних перевірок. Серед них слід назвати:

В.М.Федосов «Податкова система України», Ф. О. Фоменко «До нас прийшов податковий інспектор», «Порушення податкового законодавства», А.З.Бєляєв «Як уникнути великих російських податків», М. М. Скворцов «Все про податки в Україні», І.З. Зуйков «Як покращити податковий контроль», І.Є. Криницький, М. П. Кучерявенко «Податкове право», В. Філіпов, О. Папаїка, О. Белінський «Обов» язки і відповідальність платників у системі оподаткування України" .

Однак багато питань, пов" язаних з кримінологічною характеристикою стану, структуру і динаміки злочинності у сфері оподаткування, способів учинення цих злочинів, причини і умови які їм сприяють, та розробку спеціальних заходів, спрямованих на їх попередження, не досліджувались, наукові публікації з цих питань відсутні.

Особливе місце серед робіт, присвячених проблемам удосконалення податкової системи, посідає монографія П. Т. Гега «Правовий режим оподаткування в Україні» .

У книзі додається загальна характеристика податкової системи в Україні, розглядаються умови, які сприяють вчиненню правопорушень у сфері оподаткування, найбільш характерні способи ухилення від сплати податків, інших обов" язкових платежів, методи виявлення таких правопорушень та їх викриття, класифікація діянь правопорушників.

Монографія має теоретично — прикладний характер. автор аналізує стан правового забезпечення структурного формування та функціонування податкової системи, динаміку і структуру злочинності у сфері оподаткування в Україні, висвітлює тенденції такого антисоціального явища, як ухилення від сплати податків і пов" язаних з ним інших супутніх злочинів, досліджує причини, що породжують в умови, які сприяють учиненню злочинів у даній сфері, класифікує найбільш поширені способи ухилення злочинів у сфері оподаткування, пропонує науково обґрунтовані заходи, спрямовані на удосконалення чинного законодавства і діяльності контролюючих органів.

Автором розглядаються положення науково-теоретичного і практичного характеру, які в сукупності розкривають зміст та протиріччя, що мають місце в структурному формуванні податкової системи, основні принципи її діяльності та методи захисту від злочинних посягань. Впровадження розроблених пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства, підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ та взаємодії з іншими контролюючими органами, пільгового оподаткування, зарубіжного досвіду може позитивно вплинути на результати роботи з виявлення та попередження злочинності у сфері оподаткування.

У літературних джерелах висловлюються різні думки щодо напрямів і підходів удосконалення податкової системи.

Свою точку зору на це питання висловлюють: Бадида М. П. в статті «Україні потрібна ефективна система оподаткування» (ФУ № 8, 199р.), Вдовиченко М.І. «Про ефективність податкової системи в Україні» (ФУ № 3, 199р.) та «Податкове регулювання: досвід США і його використання в умовах України» (ФУ № 3, 2000р.), кайзерман В.О. «Податкова служба області в умовах удосконалення податкової системи України» (ФУ № 7, 2000р.), Воронкова О. М. «Контрольна і аналітична робота податкової служби України» (ФУ № 8, 2002р.), Бабич Л., Барсук Р, Давиденко С., Остапенко Л. «Податкове реформування в Україні, напрями удосконалення» (ЕУ № 8, 1999р.), Луніна Г. «Податкова політика України у контексті створення умов для економічного зростання» (ЕУ № 9, 2000р.), Найдвонов В., Махмудов О. «Про рефорування податкової системи» (ЕУ № 12, 2002р.), Мельник П. «Деякі суперечності в розвитку податкової системи та шляхи її подолання» (ЕУ № 7, 2001р.).

Автори публікацій характеризують сьогоденний стан податкової системи України, викривають її недоліки, дають рекомендації по удосконаленню податкової системи, наводять статистичні дані та дані ДПА про надходження податків в бюджет за видами, їх динаміку за ряд років, ста, структуру і динаміку злочинів у сфері оподаткування.

Податкова політика в Україні до 1997р. була спрямована на максимальне вилучення доходів господарчих суб" єктів, що позбавляло їх стимулів до виробництва, можливості інвестування коштів у виробництво. Така політика призвела до того, що підприємства втратили оборотні кошти, а разом з ними і можливість відновлення матеріальних ресурсів. Якщо суб" єкт господарювання будь-якої форми власності потрапляє в умови, коли практично весь його доход так чи інакше вилучається в бюджет і позабюджетні фонди, то він або згортає виробництво, або всілякими способами приховує прибуток від оподаткування. Якщо не змінити в таких умовах податкову політику, виробництво зупиниться.

Заслуговує на увагу таке реформування податкової політики, яке забезпечує зменшення податкового тиску на виробника, що відповідає загальновідомим принципам податкової політики — гнучкості і стабільності.

Надання податковим адміністраціям широких повноважень щодо порушників законів про оподаткування дало змогу залучити до бюджету до 30% коштів від загальної суми податків, одержуваних в бюджет, які раніше приховувались від оподаткування.

Поступове удосконалення податкової системи проводиться в напрямі її лібералізації, децентралізації за рахунок розширення прав регіонів, зменшення тієї частки ВВП, яка перерозподіляється через бюджет. Потребує удосконалення і механізм оподаткування, який стимулював би виробництво у пріоритетних напрямах економіки і сприяв би впровадженню у виробництво нових технологій та високоефективного обладнання, а це потребує зміни податкової політики держави як на макро -, так і на мікро рівні.

За період 1992;1998рр. здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформовано саму податкову систему. Як результат, ми маємо досить чітко визначене правове податкове поле. Існують і функціонують основні законодавчі акти з податку на додану вартість і податку на прибуток. Практика функціонування підтверджує необхідність продовження реформування існуючої податкової системи в інтересах захисту прав вітчизняних товаровиробників та розвитку держави.

2.1. Організація виконання бюджету.

Чинники які обумовили необхідність.

створення податкових служб.

Виконання бюджету — це забезпечення повного і своєчасного надходження доходів по кожному джерелу і безперебійне фінансування усіх передбачених бюджетом заходів.

Основним критерієм, на якому базується виконання бюджетів, є забезпечення надходжень податків до бюджетів усіх рівнів. Ця функція покладена на Головну податкову державну адміністрацію при Кабінету МІНУ.

В умовах кризи платежів основним завданням держави поряд із відтворенням виробництва є регулювання відносин при формуванні доходів бюджету, щоб платежі до нього надходили регулярно і повністю. Для цього необхідно забезпечити прийняття законодавчих та нормативних актів, які б регулювали відносини між платниками і бюджетом при мобілізації доходів (податків, зборів та інших платежів). Сьогодення настійливо вимагає своєчасної заміни тих нормативних актів, які перестають сприяти розвиткові економічних відносин, максимальній мобілізації надходження коштів у бюджет.

Тому й прийнято рішення про вилучення зі структури МФУ Головної державної інспекції і створення при КМУ Державної податкової адміністрації з широкими правами. До її складу передані і структурні підрозділи податкової міліції, які виведені з підпорядкування МВСУ. Дії держави по реформуванню структури управління податковими органами дають змогу встановити жорсткий контроль за надходженнями податків у доходи бюджетів усіх рівнів.

Українська податкова система формується в складний для країни період переходу від адміністративно-командної економіки до економіки ринкового типу, супроводжуючись кризовими явищами практично в усіх сферах суспільного життя.

За таких умов широкого поширення набувають порушення податкового законодавства.

Низький рівень правосвідомості «нових» підприємств у поєднанні з надто високими податковими ставками криміналізували виробництво, торгівлю та інші сфери господарської діяльності. Щоб уникнути оподаткування деякі підприємства вишукують прогалини в чинних законодавчих актах, замість безготівкових розрахунків впроваджують розрахункові, відкривають по декілька гривневих і валютних рахунків, вдаються до інших хитрощів.

Вивчення кримінальної характеристики злочинів у сфері оподаткування та осіб, що їх скоїли. переслідує в кінцевому результаті основну мету — удосконалення робота органів контролю та підвищення ефективності попередження злочинності.

За даними ДПА значна кількість суб" єктів підприємницької діяльності взагалі не сплачують податки та інші платежі до бюджету. Серед правопорушників: 25,7% - товариства, 34,4% - підприємства з іноземними інвестиціями, 16,3% - страхові організації, 46,1% - інші види підприємницьких структур, 31,1% - громадяни — підприємці. Багато суб" єктів підприємницької діяльності реєструються за фіктивною адресою, тому в розшуку за несплату податків перебуває понад 70 тис. таких підприємств.

Широке розповсюдження порушень податкового законодавства викликано впливом багатьох обставин. Одні з них діють на загальносуспільному рівні і відображають недоліки, пов" язані з кризовим станом економіки, інші - обумовлені специфічними особливостями функціонування податкової служби, зокрема умовами виконання обов" язків їх працівниками в умовах жорсткої протидії з боку правопорушників. До найбільш поширених з них належать недоліки соціально-економічного, організаційно-управлінського та нормативного-правового характеру.

Дія великої кількості законодавчих актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування, часті їх зміни, неоднозначність тлумачення їх норм створюють значні перешкоди, в практичній діяльності як для суб" єктів оподаткування, так і для органів контролю. До того ж недостатній рівень підготовленості значної частини працівників ДПА та органів внутрішніх справ не дає можливості вести активну боротьбу із зловживаннями у сфері оподаткування.

Характерно, що при опитуванні 135 працівників служб боротьби з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування і економічною злочинністю, на питання: які найбільш суттєві труднощі. Ви визначаєте в процесі збору доказів та вирішенні питання про порушення кримінальних справ ч.1. 69,6% відповіли — недосконалість чинного законодавства 54,8% - відсутність методичність посібників щодо методів викриття злочинів у сфері оподаткування, 64,4% - відсутність достатнього досвіду у працівників ПА по збору доказів про порушення законодавства, 38,4% - низький рівень орієнтування контролюючих органів у документообігу суб" єктів оподаткування.

В сукупності перелічені та інші обставини можуть розглядатися як умови, що сприяють поширенню злочинів у сфері оподаткування.

Актуальність розробки даної проблеми випливає з необхідності вироблення комплексу правових, організаційно управлінських та інших заходів, спрямованих на виявлення і попередження правопорушень у сфері оподаткування, які повинні проводитися тільки в рамках чинного законодавства і ні в якому випадку не обмежувати або порушувати права і законні інтереси платників податків.

Актуальність проблеми боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування обумовлюється тим, що, як свідчить практика боротьби з цими злочинами, в державі спостерігається тенденція росту і підвищення їх суспільної небезпеки. Крім того, на динамічність процесів, які відбуваються в економіці країни, значною мірою впливають об" єктивні і суб" єктивні обставини, які сприяють вчиненню злочинів у цій сфері, що безумовно відбувається на заходах щодо їх попередження.

2.2. ДПА — головний контролер виконання.

бюджетів по доходах.

Державна податкова адміністрація України належить до системи органів податкової служби.

Для забезпечення контролю за повним і своєчасним надходженням у бюджет державних податків та інших платежів ДПА і її органи на місцях проводять роботу платників податків та інших обов" язкових платежів. Для цього використовують відомості про реєстрації. підприємств усіх форм власності, дані про відкриті розрахункові рахунки в установах банків, дозволи рад народних депутатів та їх виконкомів, державних адміністрацій у районах на відкриття підприємств, організацій чи заняття різними видами промислів. Усі ці та інші дані заносяться в базу даних комп" ютерів в усіх органах ДПА по області, місту, району, що дає змогу зберігати в пам" яті ЕОМ інформацію про фінансовий стан як підприємств і організацій, так і приватних осіб.

Основними завданнями ДПАУ є:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства правильного обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов" язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі),.

здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у т.ч. тими, майно яких перебуває в податковій заставі,.

здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна,.

прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування,.

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов" язкових платників та єдиного банку даних про платників податку — юридичних осіб,.

роз" яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів,.

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесених законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У своїй діяльності ДПА та її органи на місцях керуються Конституцією.

України, постановами КМУ, а регіональні органи ДПА — рішеннями відповідно обласних та районних державних адміністрацій, виконкомів міських рад народних депутатів в частині контролю за надходженням податків, зборів та інших платежів бюджету.

ДПА, її органи у своїй діяльності не підзвітні регіональним органам влади й управління, вони підпорядковуються КМУ.

Видатки на утримання ДПА визначаються КМУ і фінансуються з державного бюджету.

В цілому ДПА втілює в життя податкову політику держави.

Податкова політика визначає суть та роль системи оподаткування і належить до виняткових повноважень держави. Через бюджет, податки, пільги й різні санкції держава регулює відносини як із виконавчими органами, так і господарськими організаціями, бюджетними установами, населенням, тобто юридичними і фізичними особами.

Таким чином, ДПА забезпечує виконання законів держави по мобілізації надходжень доходів у бюджет, а Державне казначейство — організацію виконання Державного бюджету України.

2.3. Статус та правові основи.

діяльності ДПА. Контрольні функції ДПА.

Державна податкова адміністрація України (далі ДПАУ) є центральним органом виконавчої влади за спеціальним статусом.

ДПА забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики. Вона організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

ДПА узагальнює практику застосування законодавства з питань що належать до її повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку виносить їх на розгляд Президентові України та КМУ.

ДПА є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатку і штампи, відповідні бланки, рахунки в установах банків.

ДПА у своїй діяльності, керується Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу України» та іншими законами, актами Президента України, КМУ, іншими нормативно-правовими актами. Положенням про ДПА України, затвердженим Президентом України від 13.07.2001р. № 886/2000.

Відповідно до покладених на неї завдань ДПА здійснює такі функції:

виконує безпосередньо, а також організує роботу державних податкових адміністрацій, та державних податкових інспекцій, пов" язану із:

здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням контрольно-касових апаратів, комп" ютерських систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб" єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності,.

здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету,.

видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування,.

затверджує форми податкових розрахунків. звітів, декларацій та інших документів, пов2язаних з обчисленням і сплатою податків інших платежів, декларацій про валютні цінності та інших документів, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.

роз" яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі та організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби,.

подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану,.

розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок додержання податкового та валютного законодавства,.

передає відповідальним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції,.

подає МФУ та Головному управлінню Державного Казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів,.

вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування,.

надає фізичним особам — платникам податків та інших обов" язкових платежів ідентифікаційні номери і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання нею доходів чи місцезнаходженням об" єкта оподаткування,.

прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерел податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету,.

вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства,.

організовує в межах своїх повноважень роботу, щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби.

вивчає причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів щодо їх усунення,.

збирає, аналізує, узагальнює інформацію про порушення податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов" язаних з оподаткуванням, розробляє заходи щодо протидії переведенню доходів у нелегальний обіг та забезпечує їх реалізацію в установленому порядку.

здійснює відповідно до законодавства функції з управління майном, що є у державній власності,.

здійснює їхні функції, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

Чинним законодавством України значно розширені контрольні функції.

податкових адміністрацій, чітко регламентовано їх обов" язки і відповідальність за проведення податкової політики держави.

Податковим органам та їх посадовим особам надані певні повноваження на здійснення контролю за правильністю і своєчасністю справляння податків. Зокрема їм надано право перевірки всіх документів, пов" язаних з обчисленням та сплатою податків, а також отриманню пояснень, довідок та іншої документації з питань, що виникають при перевірках, обстеження будь-яких використовуваних для одержання доходів приміщень платників податків призупинення їх операцій на розрахункових рахунках у банку.

ДПА також мають право:

подавати до народних і арбітражних судів позови про визнання угод недійсними і стягувати в доход держави все одержування при цьому та в деяких інших випадках,.

давати доручення органам державної контрольно-ревізійної служби на проведення ревізій в разі виявлення зловживань під час здійснення контролю за надходженням валютної виручки, використанням товарно-касових книг та інше,.

передавати інформацію, одержану під час здійснення контрольних функцій, про злочинну діяльність або створення умов для такої діяльності відповідним спеціальним органам з боротьби з організованою злочинністю.

передавати правоохоронним органам матеріали про факти правопорушень, за які передбачена кримінальна відповідальність,.

Новим законодавством на ДПА покладено обов" язки контролю за додержанням порядку витрачення лімітів готівки в касах та її використання для розрахунків за товари, роботи і послуги з вилученням до бюджету сум, які витрачені готівкою понад норми і перевищують ліміти залишків готівкою, встановлені в Україні.

Успішне виконання цих та інших обов" язків потребує від ДПА тісної співпраці з фінансовими органами установами банків, народними та арбітражними судами, службою безпеки України, органами внутрішніх справ і прокуратури та іншими контролюючими органами.

3.Удосконалення контролю.

у сфері оподаткування.

3.1 Взаємодії ДПА з іншими контролюючими органами.

у боротьби з приховуванням прибутків.

від оподаткування.

Ефективна боротьба із злочинністю в сфері оподаткування можлива лише при тісній взаємодії працівників ДПА підрозділів органів внутрішніх справ та інших контролюючих органів, в основі діяльності яких лежить спільна мета щодо забезпечення повної і своєчасної сплати податків та інших платежів всіма суб" єктами підприємницької діяльності. Поставлена мета досягається:

систематичним взаємним інформуванням про стан забезпечення вимог податкового законодавства і обставини, що сприяють їх порушенню,.

формуванням банку даних про порушників податкового законодавства та спільним використанням його в практичній діяльності,.

розробкою і погодженням планів щодо проведення спільних організаційно-управлінських і практичних заходів з перевірки господарської діяльності платників податків,.

підведення підсумків і аналітична оцінка роботи щодо забезпечення податкового законодавства та направленням заходів по усуненю недоліків,.

підготовкою та внесенням спільних пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства,.

спільною перевіркою конкретних фактів порушень податкового законодавства та вирішення питань щодо притягнення винних до відповідальності.

Вивчення стану взаємодії між працівниками названих органів свідчить.

про те, що на рівні районної ланки в ряді регіонів вона здійснюється незадовільно. при низький її рівень свідчить той факт, що у 1999р. 81,6% справ, закінчених провадженням було закрито, в т. ч. 48.1% згідно зі ст. 6.п. 1−2 КПК України за відсутністю складу злочину. До суду в цілому по Україні направлено лише 18,4% справ, у 2000р. відповідно 57%, 11% і 43% справ.

Треба зазначити, що в тих регіонах де налагоджена чітка взаємодія між.

податковими адміністраціями та правоохоронними органами, помилок при порушенні кримінальних справ допускається значно менше.

Такий стан у боротьбі із злочинністю в сфері оподаткування пояснюється тим, що у працівників правоохоронних органів і податкових адміністрацій різні підходи щодо:

кваліфікації виявлених правопорушень,.

оцінки зібраних доказів,.

оформлення матеріалів за результатами перевірок фінансово-господарської діяльності платників податків,.

Щоб уникнути недоліків і підвищити ефективність організації боротьби із.

злочинами у сфері оподаткування, працівники органів внутрішніх справ і податкових адміністрацій у своїй практичній діяльності повинні керуватись вимогами статей 148 2 «Ухилення від сплати податків», 1483 «Порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю», 1485 «Шахрайство з фінансовими ресурсами», 801 «Приховування валютної виручки», та статей глави VII «Посадові злочини» (164, 165, 167, 172), а також спільною вказівкою МВС, Генеральної прокуратури, Головної державної податкової інспекції України «Про порядок передачі державними податковими інспекціями України органам ВС матеріалів, що містять ознаки злочину і їх розгляд» №№ 108, 16−26 окв/108, 212/10 — 4790 від 22.11.1999р.

При розслідуванні кримінальних справ, пов" язаних з ухиленням від сплати податків та прихованням валютної виручки важливе значення має те, наскільки правильно та обґрунтовано на стадії до слідчої перевірки і збору матеріалів складено акт перевірки сплати податків. він має містити всі необхідні реквізити і до нього повинні додаватися розрахунки, пояснення тощо (оригінали).

З метою посилення контролю за справлянням податків, зменшення виконавчої дисципліни працівників податкових органів та підвищення рівня взаємодії з іншими контролюючими органами Президент України 22.08.1996р. видав Указ «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій», згідно з яким підрозділи МВС України з боротьби з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

ДПА України координує свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного Казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державною митною та контрольно-ревізійними службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

3.2 Використання досвіду.

зарубіжних країн.

Вивчення досвіду боротьби із злочинами, у сфері оподаткування розвинутих країн показала, що система оподаткування є основним інструментом регулювання економіки. Оподаткування це не тільки джерело великої частини доходів держави, а й один з найважливіших важелів державного впливу на сферу бізнесу.

З ростом податкового тягаря в багатьох країнах світу потенційні вигоди від ухилення від податків стають все більше привабливими для платників податків. Щоб протистояти діям недобросовісних платників податків при оподаткуванні законодавством багатьох країн віднесені до податкових злочинів та проступків.

Коло злочинних дій, пов" язаних із оплатою податків, у кожній конкретній країні відрізняється своїми особливостями. Відповідальність за ці правопорушення наступає за нормами цивільного, адміністративного та кримінального права. Слід зазначити, що кримінальні санкції за злочини у сфері оподаткування встановлюються не кримінальними кодексами, а нормами, які входять до податкового законодавства.

В США, наприклад, на рівні федерації відповідальність за злочини в сфері оподаткування регулюється Кодексом внутрішніх державних доходів, у Франції - Загальним Кодексом про податки, У Німеччині - Положенням про податки, а у Великобританії та Італії окремими спеціальними законодавчими актами про податки.

Ухилення від сплати податків — основний вид правопорушень у сфері оподаткування. До них відносять: неподання в податкові установи інформації про доходи, приховання реальних доходів шляхом внесення неправильних або перекручення відомостей в документах, використання підроблених документів.

Приховання або перекручення інформації про доходи шляхом обману шахрайства або підробки, як правило, належить до злочинних дій. Законодавством більшості країн за такі дії передбачається кримінальна відповідальність у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк від 1 до 5 років. Крім того, у Франції, наприклад, в рівній мірі карається як закінчений злочин, що проявляється у викривленні або прихованні даних, суттєвих для оподаткування, так і замах на такий злочин.

У США відповідальність настає навіть за спробу уникнути сплати податків. Податкові злочини відносяться до категорії діянь, які дуже важко викрити і розслідувати. Тому в багатьох країнах передбачено особливий порядок їх розслідування і судового розгляду.

Спільним у цій проблемі є те, що і в Україні і за кордоном не всі бажають сплачувати податки належним чином, але за кордоном проводять чітку різницю між мінімізацією податків та ухилення від їх сплати шляхом приховання доходів. Приховання доходів від оподаткування є злочином, а мінімізація податків, тобто намагання зменшити їх суму, за оцінкою західних фахівців є цілком законом справою і забезпечує роботу великої кількості спеціалістів у галузі податкового законодавства та бухгалтерського обліку.

Ухилення від сплати податків дуже складно, а точніше, практично неможливо, але до зменшення суми прагне багато платників. Існують різноманітні законні та напівзаконні способи, які допомагають наблизиться до цієї мети. Одні відраховують від суми, призначеної для сплати податків, кошти, витрачені на широко тлумаченні «представницькі витрати» інші вдаються до маніпуляції своїм капіталом, щоб одержати пільги, якими преміюються капіталовкладення в якісь проекти або програми, треті використовують з вигодою для себе інфляцію, спекулюють цінними паперами тощо.

За обов" язковими платежами, які вилучає держава з юридичних та фізичних осіб, у ряді країн стежать податкові інспекції.

В США така інспекція носить назву служби внутрішніх доходів (СВД). Представників цієї служби американські громадяни бояться більше, ні поліцейських, агентів ФБР, ЦРУ, інших спецслужб. ці страхи не позбавлені підстав. Навряд чи яка інша державна установа в США може зрівнятися з податковою інспекцією за широтою наданих повноважень.

Відповідно до федерального законодавства вищі адміністративні повноваження в сфері оподаткування надані міністру фінансів. Але практичну діяльність щодо збору податків здійснює фінансова служба внутрішніх доходів, яка організаційно входить до складу Міністерств фінансів.

Ця державна організація існує на кошти платників податків і не від кого не приймає ніякої фінансової допомоги. Це покликано максимально забезпечити чесність і неупередженість усіх працівників управління.

У США інспектор-контролер покликаний не тільки займатися викриттям порушників закону, а й всіляко допомагати платникам податків оформити відповідну анкету, нагадати забудькуватим платникам про сплату податків, а коли реакції не по слідує, то вжити до них санкції.

СВД має свій слідчий апарат який проводить позасудове переслідування громадян. Судові позови за справами про несплату або недоплату податків порушуються тільки тоді коли мова йде велику суму або несплати мають регулярний характер.

В Італії розкриття і розслідуванням економічних злочинів у сфері оподаткування, поряд з Державною поліцією та Корпусом карабінерів, займається Генеральне командування фінансової гвардії (ГКФГ), яке структурно знаходиться в Міністерстві фінансів. Основними функціями ГКФГ є попередження, викриття та розслідування фінансових злочинів. Підрозділи ГКФГ певною мірою діють автономно. Однак фактично координація з відповідними структурами поліції в рамках здійснення оперативних і слідчих заходів з боротьби з економічними злочинами має характер підпорядкованості їм, оскільки в даному разі офіцери ГКФГ реалізують свою поліцейську функцію.

Головна відміна особливості правоохоронної діяльності в Італії в сфері боротьби з економічною злочинністю — це винятково широка компетенція ГКФГ, надання рядом законодавчих актів, серед яких основними є норми щодо припинення порушень фінансових законів, передбачені законом від 07.01.1929р.

В англійській судовій практиці ухилення від сплати податків віднесено до категорії шахрайства в сфері комерції. такі шахрайства англійське законодавство визнає злочинами. Справи про їх злочини розслідуються спеціальними відділами поліції з боротьби із шахрайством. Ухилення від сплати податків в Англії карається тюремним ув2язненням (в деяких випадках до 10−12 років).

В Німеччині податкова служба виконує функції фінансового правоохоронного органу. Місцеві податкові органи мають добре підготовлені слідчі відділи з відповідними повноваженнями і звукозапису лабораторії, де проводиться аналіз справжності документів, поданих платниками податків, почеркознавчі, хімічні та інші криміналістичні експерти.

Інформацію на осіб, які ухиляються від сплати податків органи Німеччини отримають від поліції, прокуратури, служби безпеки, а також громадян.

Податкові служби Німеччини мають право вилучати фінансові документи з банків, страхових компаній тощо. У своїй діяльності вони застосовують такі методи як конфіскація ділової документації у фірм і громадян, зайнятих приватною практикою.

Проводять розслідування по звинуваченню адвокатів і консультантів з питань ухилення від податків.

За нинішніх умов становленням недержавного сектора економіки в країнах СНД постало питання про правове регулювання в фінансовому і кримінальному законодавству від повільності за ухилення від сплати податків і утворення органів, які забезпечують економічну безпеку. У зв" язку з цим у Росії прийнято закон про федеральні служби податкової поліції і Положення про проходження служби в органах податкової поліції.

Федеральні органи податкової поліції є самостійним відомством правоохоронних органів і складовою частиною сил по забезпеченню економічної безпеки Росії Його структурні підрозділи — правонаступники головного управління податкових розслідувань при Державній податковій служби Росії управлінь, відділів податкових розслідувань при державних податкових інспекціях автономних областей, округів, країв, міст.

Федеральні органи податкової поліції мають широкі повноваження, зокрема вправі проводити оперативно-пошукові заходи і дізнання з метою виявлення, попередження і припинення фактів і ухилення від сплати податків, здійснювати перевірки платників податків, призупиняти операції по рахунках в банках і кредитних установах на строк до1 місяця у випадках ненадання документів, пов" язаних із сплатою податків і т.п.

ЗАКЛЮЧЕННЯ.

Отже в даній роботі було розглянуте питання про ДПА як складову податкової політики України.

З цього викладеного вище можна зробити таки висновки:

Основну частину дохідної частини бюджету України становлять податки, збори та інші платежі.

Сукупність податків, зборів та інших платежів складають податкову систему України. Суть та роль системи оподаткування визначає податкова політика держави.

У зв" язку з наявністю великого числа правопорушення, обумовлених різними причинами, виникає питання удосконалення податкової політики.

Забезпечення повного і своєчасного надходження доходів по кожному джерелу і безперебійне фінансування усіх передбачених бюджетом заходів — це є виконання бюджету.

Функція виконання бюджету покладено на Державну податкову адміністрацію при КМУ, яка має свій статус, завдання, права й обов" язки.

Виходячи з кримінологічної ситуації у сфері оподаткування, стану, структури і динаміки злочинів, способів їх учинення, причин і умов, що їм сприяють, постає питання про удосконалення контролю у сфері оподаткування, розробки спеціальних заходів, спрямованих на їх попередження. серед них певне місце посідають питання взаємодії ДПА з іншими контролюючими органами та використання досвіду зарубіжних країн.

Підбиваючи підсумки можна зазнати, що податкова система України сформована і функціонує. Важливим фактором у подальшому її розвитку є створення Податкового Кодексу, що дасть змогу значною мірою спросити, наблизити до розуміння платником податків податкового законодавства, що є наріжним каменем чистоти його взаємовідносин із бюджетом. Запровадження Податкового кодексу дасть змогу скоординувати дії фінансової, кредитної і податкової систем, усунути різночитання в законодавстві, чітко зафіксувати правові відносини платника податків і держави.