Нормування обігових коштів

Нормування обігових коштів

Задача 1. Оволодіти розрахункам показників ефективності використання основних фондів. Використовуючи дані таблиці 1(дод.5) визначити: вартість основних фондів на кінець року, середньорічну вартість основних фондів, фондовіддачу, фондоозброєність, рентабельність активів, коефіцієнт вибуття і оновлення основних фондів.

Дані показники:

1. Випуск товарної продукції в оптових цінах, тис.грн. 2400.

2. Собівартість річного випуску товарної продукції, тис.грн. 1410.

3. Вартість основних фондів на початок року, тис.грн. 1730.

4. Введено основних фондів протягом року, тис.грн. 600.

в тому числі по кварталах.

І 150.

ІІ 150.

ІІІ —;

І(300.

5. Вибуло основних фондів протягом року, тис.грн. 200.

в тому числі по кварталах.

І —;

ІІ 150.

ІІІ —;

І(50.

6. Середньорічна вартість нормованих оборотних коштів 915.

7. Середньоспискова чисельність промислово-виробничого.

персоналу, тис.чол. 6,35.

Розрахунок.

Основні фонди — це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється частинами в міру спрацювання.

Вартість основних фондів на кінець року визначається:

Фкін.р = Фпоч. р + Фвв — Фвиб., де.

Фпоч. — початкова вартість основних фондів на початок року, тис.грн.,.

Фвв, Фвиб. — вартість основних фондів, що вводиться чи виводиться протягом року, тис.грн.

Фкін.р = 1730тис.грн. + 600тис.грн. — 200тис.грн. = 2130тис.грн.

Середньорічну вартість основних фондів можна визначити таким чином:

Фсер.р = (Фпоч.р + Фпоч.(І) + Фпоч.(ІІ) + Фпоч.(ІІІ) + Фпоч.(І()) / 5, де.

Фпоч.(І) — Фпоч.(І() — початкова вартість основних фондів на кінець І - І(кварталів, тис.грн.,.

Вартість основних фондів на кінець кожного кварталу визначається із вартості основних фондів в попередньому періоді і рухам основних фондів в даному кварталі.

Фпоч.р = 1730тис.грн.

Фпоч.(І) = 1730тис.грн. + 150тис.грн. — 0тис.грн. = 1880тис.грн.,.

Фпоч.(ІІ) = 1880тис.грн. + 150тис.грн. — 150тис.грн. = 1880тис.грн.,.

Фпоч.(ІІІ) = 1880тис.грн. + 0тис.грн. — 0тис.грн. = 1880тис.грн.,.

Фпоч.(І() = 1880тис.грн. + 300тис.грн. — 50тис.грн. = 2130тис.грн.,.

Фсер.р = (1730 + 1880 + 1880 + 1880 + 2130) тис.грн. / 5 = 1900тис.грн.,.

Фондовіддача (за показником обсягу продукції та прибутку) визначається відношенням обсягу продукції (прибутку) до середньорічної вартості основних фондів.

Фвід = Q (П)/Фсер.р, грн.

Фвід = 2400тис.грн. / 1900тис.грн. =1,26грн.

Показник фондоозброєності праці характеризує рівень оснащення робітників основними фондами.

Фозб = Фсер. р / Чпвп, грн./чол., де.

Фсер.р — середньорічна вартість основних фондів, тис.грн.

Чпвп — середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.,.

Фозб = 1900тис.грн. / 6,35тис.чол. = 299грн./чол.

Рентабельність активів характеризує ефективність використання всього наявного підприємства і обчислюється за формулою:

Ра = (Пз / Ка) * 100%, де.

Пз — загальний прибуток підприємства за рік, тис.грн.,.

Ка — середня сума активів за річним балансом (в нашому прикладі це сума основних фондів і нормованих оборотних коштів), тис.грн.,.

Ра = (2400 — 1410) тис.грн. / (1900 + 915) тис.грн. * 100% = 990тис.грн. / / 2815тис.грн. * 100% = 35,2%.

Коефіцієнт вибуття основних фондів визначається як відношення вартості фондів, які вибули протягом року до їх загальної вартості на початок року.

Квиб = Фвиб / Фпоч. р

Квиб = 200 / 1730 = 0,12.

Коефіцієнт оновлення основних фондів — це доля введених в році основних фондів в загальній вартості на кінець року. Він визначається за формулою:

Кон = Фвв / Фкін.р, тис.грн., де.

Фкін.р — вартість основних фондів на кінець року, тис.грн., вартість основних фондів на кінець року визначається виходячи із вартості основних фондів (в загальній їх вартості на кінець року) на початок року і рухам основних фондів протягом року.

Кон = 600тис.грн. / 2130тис.грн. = 0,28.

Відповідь: таким чином вартість основних фондів на кінець року становить 2130тис.грн., середньорічна вартість основних фондів становить 1900тис.грн., фондовіддача становить 1,26грн., фондоозброєність становить 299 грн./чол., рентабельність активів становить 35,2%, коефіцієнт вибуття і оновлення основних фондів відповідно 0,12 і 0,28.

Задача 2. Оволодіти методикою розрахунків обсягів товарної, валової, реалізованої і чистої продукції. На основі вихідних даних, приведених в табл. 2 (дод.5) визначити обсяги товарної, валової, реалізованої і чистої продукції по машинобудівному об'єднанню.

Дані показники табл. 2:

Готові вироби в тому числі:

Виріб А.

Гуртова ціна підприємства одиниці продукції, грн. 1390.

Річний випуск по плану шт. 14 800.

Виріб Б.

Гуртова ціна підприємства одиниці продукції, грн. 21 800.

Річний випуск по плану шт. 19 000.

Виріб В.

Гуртова ціна підприємства одиниці продукції, грн. 1850.

Річний випуск по плану шт. 16 560.

Виріб Г.

Гуртова ціна підприємства одиниці продукції, грн. 1630.

Річний випуск по плану шт. 10 600.

2) Інша продукція, тис.грн. 290.

3) Вартість виконаних на сторону робіт промислового характеру і послуг,.

тис.грн. 1340.

4) Вартість матеріалів замовника, що поступили в промислову переробку,.

тис.грн. 790.

5) Вартість капремонту обладнання і транспортних засобів підприємства,.

тис.грн. 1400.

6) Зміни залишків незавершеного виробництва, тис.грн. 370.

7) Зміна залишків напівфабрикатів, тис.грн. 240.

8) Залишки готової продукції на складах, тис.грн.

на початок планового року 695.

на кінець планового року 375.

9) Затрати на виробництво і реалізацію продукції визначені у плановому.

кошторисі у сумі тис.грн. 88 845.

в тому числі:

— сировина і матеріали (за мінусом відходів) 38 555.

— допоміжні матеріали 5710.

— куповані напівфабрикати 17 350.

— паливо та енергія на технологічні цілі 1185.

— заробітна плата основна і додаткова 13 500.

— відрахування на соціальні заходи 1245.

— амортизація основних фондів 10 430.

— інші грошові витрати 870.

10) Питома вага матеріальних витрат в інших грошових витратах, % 24.

Розрахунок.

Товарна продукція являє собою загальну вартість усіх видів готової продукції, робіт і послуг виробничого характеру, що призначені для продажу або реалізації різним споживачам (капітальний ремонт свого підприємства, напівфабрикати і запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств свого підприємства, роботи пов’язані з освоєнням нової техніки, товару, що не входить у гуртову ціну виробу).

Обсяг готової продукції (ТП) визначають за формулою.

де.

Ці - гуртова ціна підприємництва одиниці виробу і-го виду, грн.,.

n — кількість видів продукції, що виготовляється на підприємстві,.

Ni — випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях, шт.

Р — вартість робіт і послуг на сторону, тис.грн.

ТП = (14 800шт. * 1,39тис.грн.) + (19 000шт. * 2,18тис.грн.) + (16 560шт. * * 1,85тис.грн.) + (10 600шт. * 1,63тис.грн.) + 1340тис.грн. + 290тис.грн. + + 240тис.грн. + 1400тис.грн. = 113 176тис.грн.

Валова продукція — продукція, окрім елементів, які входить до складу товарної продукції включаючи також зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового року і вартість сировини і матеріалів замовника та деякі інші елементи в залежності від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства.

ВП = ТП — (НЗВп — НЗВк) + ВМ, де.

НЗВп, НЗВк — вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, тис.грн.

ВП = ТП + ЗНВ + ВМ, де.

ЗНВ — зміна залишків незавершеного виробництва, тис.грн.

ВМ — вартість матеріалів замовника, що поступили в промислову переробку, тис.грн.

ВП = 113 176тис.грн. + 370тис.грн. + 790тис.грн. = 114 336тис.грн.

Реалізована продукція — це продукція, яка відвантажена споживачеві, за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства постачальника або мають надійти у зазначений термін.

РП = ТМ + (Гп — Гк) + (Внп — Внк), де.

Гп, Гк — залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, тис.грн.

Внп, Внк — залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав і продукція на відповідальному зберіганні у покупців відповідно на початок і кінець року, тис.грн.

РП = 113 176тис.грн. + (695 — 375) тис.грн. = 113 496тис.грн.

Обсяг чистої продукції підприємства обчислюється за формулою.

ЧП = ТП — (М + А), де.

М — матеріальні витрати на виробництво продукції, тис.грн.

А — сума амортизаційних відрахувань за відповідний період.

М = 38 555тис.грн. + 5710тис.грн. + 17 350тис.грн. + 1185тис.грн. + 0,24 * * 870тис.грн. = 63 008,8тис.грн.

ЧП = 113 176тис.грн. — (63 008,8 + 10 430) тис.грн. = 60 597,2тис.грн.

Відповідь: обсяг товарної продукції становить 113 176тис.грн., валової продукції - 114 336тис.грн., реалізованої продукції - 113 496тис.грн., чистої продукції - 60 597,2тис.грн.

Задача 3. Виробничий підрозділ підприємства, побудований за технологічним принципом, включає устаткування трьох різновидів. У підрозділах виготовляється продукція, на яку є стабільно зростаючий попит. Характеристика продукції і устаткування, а також необхідні дані для розрахунків приведенні в таблиці 3(дод.Б).

Завдання: для формування бізнес-плану на наступний рік керівництво підприємства доручило виробничому відділу обґрунтувати можливості виготовлення продукції, представленими такі розрахунки.

Аналіз пропускної здатності (виробничої потужності) підрозділу щодо річної програми випуску продукції в поточному році, виходячи з фактичної інтенсивності праці.

Яку кількість виробів можна виготовити протягом року, врахувавши підвищену інтенсивність праці і фактичну пропускну здатність устаткування?

Яку кількість виробів можна виготовити протягом року, якщо пропускна здатність (виробнича потужність) кожної групи устаткування буде дорівнювати максимальній пропускній здатності з врахуванням підвищеної інтенсивності праці.

Довідково: режим роботи двох змінний, тривалість зміни 8год., число робочих днів в році 255. Основні робітники перевиконують норми виробітку на всіх верстатах однаково на 20%, тобто коефіцієнт виконання норм виробітку Квн = 1,4. Річна виробнича програма 40 000 шт. виробів для кожного виду станків.

Дані показники. Табл. 3.

Трудомісткість виготовлення виробу, нормо-год.

в т. ч. роботи.

шліфувальні 0,5.

стругальні 1,2.

револьверні 1,5.

Зниження трудомісткості по плану на роботах, %.

шліфувальні 12.

стругальні 19.

револьверні 10.

Кількість верстатів на початок року, шт.

шліфувальні 5.

стругальні 15.

револьверні 16.

Зміна числа верстатів протягом року, шт.

Введення:

шліфувальні 1.

стругальні -;

револьверні -;

Вибуття:

шліфувальні -;

стругальні 2.

револьверні 2.

Регламентовані простої обладнання від режимного фонду часу, %.

Розрахунок.

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально — можливий річний обсяг випуску продукції, заздалегідь визначених номенклатур асортименту та якості за умови найбільш повного використання устаткування і виробничих площ, застосування програмних технологій та організації виробництв.

І. 1. У самому загальному вигляді виробнича потужність цеху з виготовлення однорідної продукції можна визначити за формулою:

IV = Tpm / ti, де.

Тр — річний фонд часу роботи устаткування,.

m — середньорічна кількість устаткування,.

ti — трудомісткість виготовлення одиниці продукції, год.

2. Річний фонд часу роботи устаткування визначається за формулою:

Тр = Др. * З * tзм.

Др. — кількість робочих днів у році,.

З — число змін роботи обладнання,.

tзм — тривалість зміни, год.,.

Тр = 255*2*8 = 4080 (год.).

3. Фактичний фонд часу роботи устаткування обчислюється:

ТрФ = Тр * (100 — %пр) / 100, де.

%пр — регламентовані прості обладнання, %.

Трф = 4080 * (100 — 12) / 100 = 3590,4 (год.).

4. Кількість одиниць устаткування на кінець року визначається:

mк = mпоч. + mвв — mвиб,.

mпоч. — кількість одиниць устаткування на початок року, шт.

mвв — кількість введених одиниць устаткування на кінець року, шт.

mвиб — кількість виведених одиниць устаткування протягом року, шт.

mкшл = 5 + 1 — 0 = 6 (шт.).

mкстр = 15 + 0 — 2 = 13 (шт.).

mкрев = 16 + 0 — 2 = 14 (шт.).

5. Середньорічна кількість один6иць устаткування визначається:

mпоч. + mк / 2.

mсер.ршл = 5 + 6 / 2 = 5 (шт.).

mсер.рстр = 15 + 13 / 2 = 14 (шт.).

mсер.ррев = 16 + 14 / 2 = 15 (шт.).

Трудомісткість виготовлення виробу з врахуванням зникнення трудомісткістю плану обчислюємо:

tпл = tбаз — ((tбаз * %) / 100), тоді.

tплшл = 0,5 — ((0,5 * 12) / 100) = 0,44 (нормо-год).

tплстр = 1,2 — ((1,2 * 19) / 100) = 0,97 (нормо-год).

tплрев = 1,5 — ((1,5 * 10) / 100) = 1,35 (нормо-год).

Визначаємо середньорічну трудомісткість виготовлення одиниці продукції, год.

tсер.р = (tбаз + tпл) / 2.

tсер.ршл = (0,5 + 0,44) / 2 = 0,47(год.).

tсер.рстр = (1,2 + 0,97) / 2 = 1,08 (год.).

tсер.ррев = (1,5 + 1,35) / 2 = 1,42 (год.).

Отже, виробнича потужність кожної групи устаткування дорівнює:

ВП = (Трф * mсер. р) / (t / Квн * 40 000),.

ВПшл = (3590,4 * 5) / (0,47 / 1,2 * 40 000) = 1,14(річних програм).

ВПстр = (3590,4 * 14) / (1,08 / 1,2 * 40 000) = 1,39(річних програм).

Впрев = (3590,4 * 15) / (1,42 / 1,2 * 40 000) = 1,13(річних програм).

Виходячи з наведених даних, можна зробити висновок, що на підприємстві найбільш повно використовуються стругальні верстати, оскільки їх виробнича потужність найбільша і дорівнює 1,39.

ІІ. Для відповіді на друге питання повторимо наведені розрахунки, замінивши коефіцієнт виконання норм, оскільки існує можливість збільшення інтенсивності праці до Квн = 1,4.

ВПшл = (3590,4 * 5) / (0,47 / 1,4 *40 000) = 1,33(річних програм).

ВПстр = (3590,4 * 14) / (1,08 / 1,4 * 40 000) = 1,6(річних програм).

Впрев = (3590,4 * 15) / (1,42 / 1,4 * 40 000) = 1,32(річних програм).

З врахуванням індивідуальних особливостей устаткування необхідно взяти номінальну виробничу потужність, для визначення кількості виробів.

N = 1,32 * 40 000 = 52800(шт.).

Враховуючи підвищену інтенсивність праці і фактичну пропускну здатність устаткування протягом року можна виготовити вироби кількістю 52 800 штук.

ІІІ. Визначаємо кількість виробів, яку можна виготовити протягом року, якщо пропускна здатність кожної групи устаткування буде дорівнювати максимальній пропускній здатності з врахуванням підвищеної інтенсивності праці:

N = 1,6 * 40 000 = 64000(шт.).

Висновок: враховуючи максимальну пропускну здатність та підвищену інтенсивність праці, найбільша кількість виробів, яку можна виготовити протягом року, буде становити 64 000 штук.

Задача 4. Обчислити можливе підвищення продуктивності праці, обумовлене дією окремих чинників у машинобудівному обєднанні, користуючись даними таблиці 4(дод.Б).

Дані показники таблиці 4.

1) обсяг товарної продукції в звітному році, тис.грн. 45 080.

2) збільшення обсягу продукції в плановому році, % 17.

3) виробіток продукції в розрахунку на одного працівника, грн. 10 050.

4) верстатний парк машинобудівного об'єднання, шт.

звіт 865.

план 985.

5) ріст продуктивності нового верстату в порівнянні з середнім за строком служб в наявному парку устаткування, % 22.

6) кількість найбільш застарілих верстатів, які будуть замінені на нові, шт. 90.

7) ріст продуктивності нових верстатів в порівнянні з замінюваними, % 41.

8) кількість верстатів, які будуть модернізовані у плановому періоді, шт. 43.

9) ріст продуктивності модернізованих верстатів, % 28.

10) частка робітників — верстатів у загальній чисельності персоналу обладнання в плановому році становить, % 42.

11) питома вага купованих виробів і напівфабрикатів, %.

звіт 26.

план 30.

12) кількість днів, що мають бути відпрацьовані одним робітником протягом року.

звіт 252.

план 256.

13) частка виробничих робітників у загальній чисельності працівників в об'єднанні у звітному році становила, % 82.

14) витрати від виробничого браку від валових витрат на виробництво продукції, %.

звіт 3,2.

план 1,6.

Довідково: деякі виробничі підрозділи, об'єднання передбачається перевести на без цехову структуру управління. Значно підвищиться комп’ютеризація планово-економічних, обліково-бухгалтерських та інженерних робіт. Буде введено в плановому році автоматизований контроль якості продукції і відмінено проведення між операційного контролю якості деталей. Здійснення зазначених заходів дозволить відносно вивільнити один відсоток працівників від загальної кількості працюючих в об'єднанні у звітному році.

Розрахунок.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляє один працівник за одиницю робочого часу або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання робіт чи послуг). У практиці реального управління підприємством завжди є актуальною необхідність кількісного визначення впливу окремих факторів (чинників) на рівень продуктивності праці. Розрахунки базується на виявленні резервів зростання продуктивності праці, що виявляється просторі, так і в часі.

1. загальний вплив на зміни у продуктивності праці на підприємстві визначається у такому порядку:

розраховується вихідна чисельність промислово-виробничого персоналу в розрахунковому періоді (Чвихпл.), тобто чисельність, що була б необхідною для забезпечення планового обсягу виробництва за збереження базового рівня виробітку продукції на одного працівника,.

визначається зміна (зменшення «- «, зростання» + «,) вихідної чисельності працівників під впливом окремих чинників продуктивності праці, а також загальна зміна чисельності Езаг.,.

розраховується загальний приріст продуктивності праці у розрахунковому періоді () відносно базового періоду за формулою:

2. Визначаємо економію чисельності працівників внаслідок підвищення технологічного рівня виробництва шляхом уведення в дію нового і модернізації діючого устаткування з урахуванням коефіцієнтів продуктивності певних його видів користуючись формулою:

де.

Qрв — частка робітників відрядників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, %.

(0і, (1і - частки і-тої групи устаткування в загальному його парку відповідно у звітному і плановому роках, %.

Кni — коефіцієнт продуктивності і-тої групи устаткування.

n — кількість груп устаткування.

— вихідна чисельність виробничо-промислового персоналу в розрахунковому періоді.

= Qпл. / В, де.

Qпл — обсяг виробництва в плановому періоді, тис.грн.

В — виробіток продукції на одного працівника в базовому періоді, грн.

Qпл = 1,17 * Язв.

Qпл = 1,17 * 45 080 = 57 243,6 (тис.грн.).

= 57 243,6 / 10,05 = 5695 (чол.).

Отже,.

3. Визначаємо економію робочої сили за рахунок розвитку кооперативних зв’язків шляхом збільшення частки купованих виробів і напівфабрикатів у собівартості товарної продукції за такою формулою:

Екз = * (1- (100 — q0кв) / (100 — q1кв)), де.

q0кв, q1кв — частка купованих виробів і напівфабрикатів у повній собівартості продукції відповідно у звітному і плановому роках, %.

Екю = 5695 — (1 — (100 — 26) / (100 — 30) = -284(чол.).

4. Розраховуємо економію робочої сили внаслідок кращого використання робочого часу за формулою:

Ерг = * (вр (1 — (К0рд / К1рд)), де.

К0рд, К1рд — кількість робочих днів відповідно у звітному та плановому роках,.

(вр — частка виробничих робітників у загальній чисельності персоналу підприємства, %.

Ерг = 5695 * 0,82 (1 — 252 / 256) = 93(чол.).

5.Враховуємо, що деякі виробничі підрозділи об'єднання передбачається перевести на без цехову структуру управління. Значно підвищиться комп’ютеризація планово-економічних, обліково-бухгалтерських та інженерних робіт. Буде введено у плановому році автоматизований контроль якості продукції і відмінено проведення між операційного контролю якості деталей. Здійснення зазначених заходів дозволить відносно вивільнити один відсоток працівників від загальної кількості працюючих в об'єднанні у звітному році.

Ев = 45 080 000 / 10 050 * 0,01 = 44(чол.).

розрахуємо економію робочої сили за рахунок скорочення витрат від браку:

Евб = (Бзв — Бпл) * Чзвосн. р / 100, де.

Бзв, Бпл — витрати від виробничого браку в звітному та плановому роках від валових витрат на виробництво продукції.

Чзвосн.р — чисельність основних робітників у звітному періоді, чол.

Чзвосн.р = (45 080 / 10,05) * 0,82 = 3678(чол.).

Евб = (3,2 — 1,6) * 3678 / 100 = 58(чол.).

Визначаємо загальну зміну чисельності за формулою:

Езаг = Етрв + Екз + Ерг +Ев + Евб.

Езаг = 406 + 284 + 93 + 44 + 59 = 885(чол.).

Таким чином, ПП = 885 * 100 / (5695 — 885) = 18,3(%).

Задача 5. Визначити прямий (основний), погодинний, денний, місячний і річні фонди заробітної плати робітників — відрядників цеху, а також середньомісячну заробітну плату робітника.

Вихідні дані приведенні в табл. 5(дод.Б).

Довідково:

годинні тарифні ставки 3, 4, 5 розрядів відповідно: 75,0, 85,0, 97,0 коп.

оплата робітників ведеться по відрядно-преміальній системі.

кількість робочих днів в році 262 дні.

годині тарифні ставки робітників, які працюють в нічний час збільшується на 15%.

Дані показники. Табл. 5.

витрати по нормах часу на роботи, людино-год.

ІІІ розряд 50 300.

І(розряд 81 250.

(розряд 87 150.

середній розмір премії за перевиконання норми виробітку в % до відрядної зарплати 25.

кількість незвільнених бригадирів, чол. 8.

склад бригади, чол. 4.

середня годинна ставка бригадира, коп. 97.

доплата за керівництво бригадою в % до тарифного заробітку 10.

відроблено робітниками в нічний час, людино-год.

ІІІ розряд 31 700.

І(розряд 11 500.

(розряд —;

8. кількість навчених нових робітників, чол. 8.

9. оплата за 20.

10. кількість матерів-годувальниць, чол. 5.

11. середнььогодина ставка матері годувальниці, коп. 84,0.

12. плановий % невиходів на роботу в зв’язку з,.

— відпуском 8,2.

— виконанням державних і суспільних обов’язків 0,7.

13. ефективний фонд часу одного робітника за рік, год 1858.

Розрахунок.

Фонд заробітної плати основних робітників за окремими альтернативами визначається в певні послідовності. Спочатку розраховується прямий фонд (основний), потім — погодинний, денний, місячний і річний, які відрізняються між собою включеними в них елементам заробітної плати.

Визначаємо тарифний фонд зарплати.

де.

Сгод — годинна тарифна ставка робітника відрядника і-того розряду, грн.,.

Тгод — фактично відпрацьований час робітниками даного розряду в рік, нормо-год,.

Фтар = 50 300 * 0,75 + 81 250 * 0,85 + 81 150 * 0,97 = 19 1323(грн).

Якщо до тарифного фонду оплати праці додати суму доплат по систем, то одержимо фонд основної зарплати.

Фосн. = Фтар + Дпр, де.

Дпр — сума доплат по окремих системах, грн.

Дпр = Фтар * (Рпр / 100), де.

Рпр — розмір премій за перевиконання норми виробітку в % до відрядної зарплати.

Дпр = 191 323 * (25 / 100) = 47830(грн).

Якщо до фонду основної зарплати додати суму доплат за роботу в нічний час, керівництво бригади (незвільненим бригадиром), то ми одержимо годинний фонд оплати праці: Фгод = Фон + Дпр + Днг + Днб + Дну, де.

Днг — розмір доплат за роботу в нічний час, грн.

де.

Снг — годинна тарифна ставка робітника відрядника і-того розряду при роботі в нічний час, грн.

Тнг — фактично відпрацьовано робітниками даного розряду в нічний час, нормо-год.

n — число розрядів робітників відрядників.

Днг = (0,1125 * 31 700) + (0,1275 * 11 500) + (0,1455 * 0) = 5032,5(грн.).

Днб — розмір доплат незвільненим бригадирам, грн.

Днб = Снб * Fеф * Чнб * (Рнб / 100), де.

Снб — середня година тарифна ставка бригадирів, грн.

Fеф — ефективний фонд часу одного робітника за рік, год.

Чнб — кількість незвільнених бригадирів, чол.

Рнб — доплата за керівництво бригадою в % до тарифного заробітку.

Днб = (40,97) * 1858 * 8 * (10 / 100) = 5767,23(грн.).

Дну — розмір доплат за навчання учнів, грн.

Дну = Чну * Вну, де.

Чну — кількість навчених учнів, чол.

Вну — витрати на навчання одного учня, грн.

Дну = 8 * 20 = 160(грн.).

Фгод = 191 323 + 47 830 + 5032,5 + 5767,23 + 160 = 250 112,73(грн).

Якщо до годинного фонду заробітної плати додати суму додати суму доплат кормлячи матерям за одну невідпрацьовану годину, виділену на годування дітей, то одержемо дитячий фонд заробітної плати.

Фден = Фгод + Дкм, де.

Дкм — розмір доплати кормлячи матерям за одну невідпрацьовану годину, виділену на годування дітей, грн.

Дкм = Скм * Fрд * fн * Чкм, де.

Скм — середня годинна тарифна ставка кормлячи матерів, грн.

Fрд — число робочих днів в році, днів.

Fн — число недопрацьованих годин в день, fн = 1год.

Чкм — кількість кормлячи матерів, чол.

Дкм = 0,84 * 262 * 1 * 5 = 1100,4(грн).

Фден = 250 112,73 + 1100,4 = 251 213,13(грн).

Визначаємо місячний фонд зарплати: сума деного фонду заробітної плати і доплат за чергові і додаткові відпустки, виконання державних і громадянських обов’язків за формулою:

Фмк = Фден + Дгдв + Двдо, де.

Дгдв — доплати за чергові і додаткові відпустки, грн.

Двдо — доплати за відсутність на роботі у зв’язку з черговим виконанням державних і громадських обов’язків, грн.

Дгдв = Фден * (Ргдв / 100), де.

Ргдв — процент невиходів на роботу у зв’язку з черговими і додатковими відпустками, %.

Дгдв = 251 213,13 * (8,2 / 100) = 20 599,5(грн).

Двдо = Фден * (Радо / 100), де.

Радо — процент невиходів на роботу у зв’язку з виконанням державних і громадських обов’язків, %.

Двдо = 251 213,13 * (0,7 / 100) = 1758,5(грн).

Фміс = 251 213,13 + 20 599,5 + 1758,5 = 273 571,13(грн).

Визначаємо річний фонд заробітної плати:

Фрн = Фміс * 12.

Фріч = 273 571,13 * 12 = 3 282 853,56(грн).

Визначаємо середньомісячну заробітну плату робітника відрядника за формулою:

Зсер.м = Фміс / (Чсп * 12), де.

Чсп — спискова чисельність робітників, чол.

Чсп = Тгод / Fеф.

Чсп = (50 300 + 81 250 + 87 150) / 1858 = 117(чол.).

Зсер.м = 273 571,13 / (117 * 12) = 194(грн).

Відповідь: Фпр = 191 323 грн.

Фгод = 250 112,73 грн.

Фден = 251 213,13 грн.

Фміс = 273 571,13 грн.

Фр = 3 282 853,56 грн.

Зсер.м = 194 грн.

Задача 6. Внаслідок проведення технологічного переозброєння і здійснення комплексної механізації і виробничих процесів на молочному заводі поліпшилась технологія виробництва молочних продуктів, суттєво збільшився їх добовий випуск, розширився асортимент та суттєво підвищилась якість продукції.

Виробнича потужність заводу (у перерахунку на молоко, що підлягає переробці) збільшилась, збільшився коефіцієнт її використання. Суттєве підвищення якості продукції уможливило отримання в розрахунку на кожну тонну молочної продукції додаткового прибутку. Вихідні показники, необхідні для відповідних розрахунків, наведені в табл.6(дод.Б).

На підставі наведених вихідних даних визначити:

валові витрати на виробництво (виробничу собівартість) одиниці продукції за порівнюваними варіантами ситуацій на заводі,.

термін окупності додаткових інвестицій у здійснені комплексної механізації виробництва.

річний економічний ефект від здійснення механізації молочного заводу.

Дані показники табл.6.

виробнича потужність заводу,.

до здійснення комплексної механізації 3515.

після здійснення комплексної механізації 5015.

коефіцієнт використання потужності заводу.

до здійснення комплексної механізації 0,86.

після здійснення комплексної механізації 0,92.

3. додатковий прибуток на кожну тонну технологічної продукції, грн. 66.

4. валові витрати на виробництво (виробнича собівартість) річного обсягу продукції за елементами, що змінюються, грн.

а) заробітна плата робітників з нарахуванням до здійснення комплексної механізації 232 996.

після здійснення комплексної механізації 330 650.

б) електроенергія.

до здійснення комплексної механізації 31 461.

після здійснення комплексної механізації 89 495.

в) олоджувальні матеріали.

до здійснення комплексної механізації 140 584.

після здійснення комплексної механізації 156 414.

г) утримання і ремонт устаткування.

до здійснення комплексної механізації 97 348.

після здійснення комплексної механізації 198 229.

д) амортизації відрахування.

до здійснення комплексної механізації 172 491.

після здійснення комплексної механізації 401 200.

умовно-постійна частина витрат на виробництво продукції, грн.

до здійснення комплексної механізації 468 963.

після здійснення комплексної механізації 468 963.

вартість устаткування й засобів механізації, грн.

до здійснення комплексної механізації 1 151 150.

після здійснення комплексної механізації 2 675 100.

коефіцієнт прибутковості інвестиційних ресурсів.

до здійснення комплексної механізації 0,15.

після здійснення комплексної механізації 0,15.

Розрахунок.

Визначаємо загальні валові витрати виробництва річного обсягу продукції.

Взаг = Взм + Впост, де.

Взм — валові витрати на виробництво річного обсягу продукції за елементами, що змінюються, грн.,.

Впост — умовно-постійна частина витрат на виробництві продукції, грн.,.

Взм = Взп + Ве + Вом + Вуру + Вав + Вуп, де.

Взаг — загальні валові витрати на виробництво річного обсягу продукції, грн.,.

Взп — витрати на заробітну плату робітників з нарахуваннями, грн.,.

Ве — витрати на електроенергію, грн.,.

Вом — витрати на охолоджувальні матеріали, грн.,.

Вуру — витрати на утримання і ремонт устаткування, грн.,.

Вав — витрати на амортизаційні відрахування, грн.,.

Вуп — умовно постійна частина витрат на виробництво продукції, грн.,.

Розраховуємо загальні валові витрати відповідно до і після здійснення комплексної механізації.

= 232 996 + 31 461 + 140 584 + 97 341 + 172 491 + 468 963 = 114 3836(грн).

= 330 650 + 89 495 + 156 414 + 198 229 + 401 200 + 468 963 = 164 4951(грн).

Виробнича потужність заводу у перерахунку на молоко, що підлягає переробці до здійснення комплексної механізації становила 3515 тон (після здійснення комплексної механізації - 5015 тон), а коефіцієнт використання потужності заводу до здійснення комплексної механізації 0,86 (після здійснення 0,92). Враховуючи, що коефіцієнт використання потужності визначається Квп =, де.

Q — річний випуск продукції, тон.

N — середньорічна виробнича потужність, тон.

Масло Q = Kвп * N.

= 0,86 * 3515 = 3022,9(тон).

= 0,92 * 5015 = 4613,8(тон).

Валові витрати на виробництво одиниці продукції за порівнюваними варіантами ситуації на заводі складають.

термін окупності додаткових інвестицій у здійсненні комплексної механізації виробництва визначається:

Ток = Кд / ?П, де.

Кд — додаткові інвестиції у здійсненні комплексної механізації виробництва, грн.

?П — додатковий прибуток за суттєве підвищення якості продукції після здійснення комплексної механізації, грн,.

де.

— вартість устаткування й засобів механізації після здійснення комплексної механізації, грн.,.

— вартість устаткування й засобів механізації до здійснення комплексної механізації, грн.,.

Кд = 2 675 100 — 1 151 150 = 152 3950(грн).

де.

р — додатковий прибуток в розрахунку на кожну тонну молочної продукції, одержаної за суттєве підвищення якості продукції після проведення комплексної механізації, грн.

?П = 66 * 4613,8 = 304 511,8(грн).

Тому, Ток = 1 523 950 / 3 045 110,8 = 5(років).

Річний економічний ефект від здійснення комплексної механізації молочного заводу розраховуємо за формулою:

Ер = (р — Ен * Кд) * Nnкм, де.

Р — додатковий прибуток від реалізації одиниці продукції, грн,.

N — додатковий обсяг випуску продукції, тон,.

Ен — коефіцієнт прибутковості інвестиційних ресурсів,.

Кд — додаткові інвестиції у здійсненням комплексної механізації, грн.

Ер = (66 — 0,15 * 330) * 4613,8 = 76127(грн).

Де Кд = 1 523 950 / 4613,8 = 3309(грн).

Відповідь: внаслідок проведення технологічного переозброєння і здійснення комплексної механізації виробничих процесів на молочному заводі на виробництво валові витрати зменшились від 378 до 357 гривень. Термін окупності додаткових інвестицій у здійсненні комплексної механізації становить 5 років. При цьому річний екологічний ефект складає 76 127 грн. Технологічне переозброєння молочного заводу за даних умов є ефективним.

Задача 7. Для організації випуску товарів народного споживання з деревини в комплексних лісових підприємствах потрібні нові верстати — автомати, потреба яких визначена на основі перспективного плану розвитку галузі. Для переробки нових верстатів на науково-дослідні і конструкторські роботи, а також на організацію виробництва нових верстатів на машинобудівному заводі потрібні одноразові верстати. Нові верстати будуть використовуватись комплексними лісовими підприємствами для випуску товарів народного споживання.

Виробництво нових верстатів, їх поступлення на підприємства лісового комплексу і списання передбачається рівномірне на протязі року. При використанні нової техніки покращаться умови виробництва, що знаходить своє відображення в вартісній оцінці сукупних результатів.вихідні дані для виконання цієї задачі приведені в таблицях 7, 8, 9, додатку Б. На основі вихідних даних визначити екологічний ефект розробки, виробництва і використання нового верстату. Розрахунок екологічного ефекту заходу НТП звести в таблицю 10 (дод.Б).

Довідково:

Середньорічне число нових верстатів у сфері використання в кожному році розрахункового періоду (2002 — 2011 р.р.) визначається як кількість цих верстатів на початок року збільшена на 50% річного обсягу виробництва і зменшення на 50% річного обсягу списання верстатів.

Нове устаткування для виготовлення нових верстатів буде мати залишкову вартість, яка визначається по формулі (7.10).

Дані показники табл.7.

одноразові витрати на НД і КР по створенню нового верстату.

2000 60,0.

2001 45,0.

Одноразові витрати на організацію виробництва нових верстатів (придбання і монтаж устаткування), тис.грн.

2001 169,0.

Експлуатаційні нормативи устаткування нового виробництва верстатів.

— строк служби, років 10.

— ліквідаційне сальдо, % 6.

Обсяг виробництва нових верстатів, шт.

2002 8.

5.Поточні витрати на виготовлення 1-го верстату, тис.грн. 6,3.

Експлуатаційні нормативи верстату.

— строк служби, років 5.

— ліквідаційне сальдо 1-го верстату, грн. 3000.

Одноразові витрати на підготовку виробництва предметів народного споживання з використанням нових верстатів, тис.грн.

2000 26,0.

2001 32,0.

8. Оцінка одиниці продукції, випущеної на нових верстатах, грн. 22,0.

9. Поточні витрати на виробництво одиниці продукції, тис.грн.

в 2002 — 2003 р.р. 0,5.

останні роки 0,4.

10. Вартість супутних результатів на 1 верстат, грн. 5000.

11. Річна продуктивність 1 верстату, тис.шт. 300.

12. Транспортні витрати на доставку 1 верстату, грн. 4000.

Таблиця 8.

Абсолютні значення коефіцієнтів приведення (t для відповідних років t розрахункового періоду.

К-сть років, що передують.

розрахунковому.

(t.

К-сть років, що йдуть за розрахунковим.

(t.

Число років, після розрахункового року.

(t.

10.

2,5937.

1.

0,9091.

11.

0,3505.

9.

2,3579.

2.

0,8264.

12.

0,3186.

8.

2,1436.

3.

0,7513.

13.

0,2897.

7.

1,9487.

4.

0,6830.

14.

0,2533.

6.

1,7716.

5.

0,6209.

15.

0,2394.

5.

1,6105.

6.

0,5645.

20.

0,1486.

4.

1,4641.

7.

0,5132.

25.

0,0923.

3.

1,3310.

8.

0,4665.

30.

0,0573.

2.

1,2100.

9.

0,4241.

40.

0,0221.

1.

1,1000.

10.

0,3855.

50.

0,0085.

0.

1,0000.

;

Таблиця 9.

Значення коефіцієнта реновації (Кр) основних фондів з врахуванням фактору часу.

Строк служби.

Кр

Строк служби.

Кр

Строк служби.

Кр

1.

0,9000.

8.

0,0874.

15.

0,0315.

2.

0,4762.

9.

0,0736.

20.

0,1 750.

3.

0,3021.

10.

0,0627.

25.

0,1 020.

4.

0,2155.

11.

0,0540.

30.

0,610.

5.

0,1638.

12.

0,0468.

40.

0,226.

6.

0,1296.

13.

0,0408.

50.

0,86.

7.

0,1054.

14.

0,0357.

Таблиця 10.

Розрахунок економічного ефекту розробки, виробництва і використання нового верстату.

Показники.

Символ показника.

Роки.

2000.

2001.

2002.

2003.

2004.

2005.

2006.

2007.

2008.

2009.

2010.

2011.

Всього:

Коефіцієнт приведення результатів і затрат.

(t.

1,1.

1,0.

0,9091.

0,8264.

0,7513.

0,6830.

0,6209.

0,5645.

0,5132.

0,4665.

0,4241.

0,3855.

1. Результати.

1.1 Обєм виробництва нових виробів, шт.

;

8.

16.

22.

24.

25.

;

;

;

;

;

95.

1.2 Обєм описання нових верстатів, шт.

;

;

;

;

;

;

;

;

8.

16.

22.

24.

25.

95.

1.3 Середньорічне число нових верстатів у сфері використання, шт.

Аt.

4.

16.

35.

58.

82.

91.

79.

60.

37.

13.

47.

1.4 Річна продуктивність 1 верстату, тис.шт.

Wt.

300.

300.

300.

300.

300.

300.

300.

300.

300.

300.

1.5 Ціна одиниці продукції, грн.

Цt.

22.

22.

22.

22.

22.

22.

22.

22.

22.

22.

1.6 Вартість виготовленої продукції, тис.грн.

Pt0.

26 400.

105 600.

231 000.

382 800.

541 200.

600 600.

521 400.

396 000.

244 200.

85 800.

1.7 Вартісна оцінка загального результату, тис.грн.

Ptc.

20.

80.

175.

290.

410.

455.

395.

300.

185.

65.

1.8 Вартісна оцінка загального результату, тис.грн.

Pt.

26 420.

105 680.

231 175.

383 090.

541 610.

601 055.

521 795.

396 300.

244 385.

85 865.

1.9 Те ж з врахуванням коефіцієнту приведення, тис.грн.

Pt (t.

24 018.

87 334.

173 682.

261 650.

336 286.

339 296.

267 785.

184 873.

103 644.

33 101.

2. Витрати.

2.1 У сфері виробництва верстату.

;

2.1.1. Одноразові витрати на розробку нової техніки, тис.грн.

Крвир

60,0.

45,0.

105.

2.1.2. Одноразові витрати на створення нового виробництва нових верстатів, тис.грн.

Кнвир

169,0.

2.1.3. Залишкова вартість нового застосованого устаткування, тис.грн.

Лt.

-110.

-110.

2.1.4. Поточні витрати на виробництво нових верстатів, тис.грн.

Ctвир

50,4.

100,8.

138,6.

151,2.

157,5.

;

;

;

;

;

598,5.

2.1.5. Всього витрат у сфері виробництва верстатів, тис.грн.

Вtвир

60.

214.

50,4.

100,8.

138,6.

151,2.

157,5.

-110.

762,5.

2.2. У сфері використання верстату.

2.2.1. Одноразові витрати на підготовку виробництва, тис.грн.

Кnвих.

26.

32.

58.

2.2.2. Транспортні витрати на доставку верстатів, тис.грн.

Ктвих.

32.

64.

88.

96.

100.

380.

2.2.3. Ліквідаційне сальдо списаних верстатів, тис.грн.

Флік.

-32.

-64.

-88.

-96.

-100.

-380.

2.2.4. Поточні витрати на виробництво 1 тис.грн. продукції, тис.грн.

;

0,5.

0,5.

0,4.

0,4.

0,4.

0,4.

0,4.

0,4.

0,4.

0,4.

2.2.5. Те ж на весь об'єм продукції, тис.грн.

Сtвих.

13 200.

52 800.

92 400.

153 120.

216 480.

240 240.

208 560.

158 400.

97 680.

34 320.

1 267 200.

2.2.6. Всього витрат у сфері використання верстатів, тис.грн.

Вtвих.

26.

32.

13 232.

52 864.

92 488.

153 216.

216 580.

240 208.

508 496.

158 312.

97 584.

34 220.

1 567 258.

2.3. Всього витрат на реалізацію продукції, тис.грн.

Вt.

86.

246.

1328,4.

52 964,8.

92 626,6.

153 367,2.

216 737,5.

240 098.

508 496.

158 312.

97 584.

34 220.

1 568 020,5.

2.4. Вартісна оцінка витрат на реалізацію продукції, тис.грн.

Вt (t.

94,6.

246.

12 075.

43 770.

69 590.

104 750.

134 572.

135 535.

260 960.

73 853.

41 385.

13 192.

890 022,6.

3. Економічний ефект по роках.

;

-94,6.

-246.

11 943.

43 564.

104 092.

156 900.

20,714.

203 761.

6825.

111 020.

62 259.

19 909.

922 327,6.

4. Сумарний економічний ефект (наростаючим підсумком), тис.грн.

;

-304,6.

12 189.

55 507.

147 656.

260 992.

358 614.

405 475.

210 586.

117 845.

173 279.

82 168.

1 824 651,6.

Задача 8. Необхідно вибрати найбільш ефективний, розрахувати річний ефект від його впровадження, а також показники фондовіддачі, рентабельності активів підвищення продуктивності праці по порівнювальних варіантах, абсолютної економічної ефективності і дати висновки по роботі.

Вихідні данні проведенні в таблиці 11−18(дод.Б).

Дані показники таблиці 11.

1. річний обсяг продукції, виробів, шт.

— базовий варіант 6000.

— І проектний варіант 10 800.

— ІІ проектний варіант 9780.

терміни реалізації розширення підприємництва і роз приділення капітальних вкладень по роках, %.

а) 1-й рік.

варіант 1 15.

варіант 2 10.

б) 2-й рік.

варіант 1 30.

варіант 2 20.

в) 3-й рік.

варіант 1 20.

варіант 2 30.

г) 4-й рік.

варіант 1 15.

варіант 2 20.

д) 5-й рік.

варіант 1 20.

варіант 2 20.

Таблиця 12.

1. стальний прокат.

— маса основного матеріалу, кг 710.

— відходи основного матеріалу, % 43.

2. труби стальні.

— маса основного матеріалу, кг 39.

— відходи основного матеріалу, % 13.

3. литво чорних металів.

— маса основного матеріалу, кг 3215.

— відходи основного матеріалу, % 34.

4. литво кольорових металів.

— маса основного матеріалу, кг 7,1.

— відходи основного матеріалу, % 22.

5. витрати на основні матеріали, грн.

— прокат кольорових металів 2,7.

— лакофарбові матеріали 21,5.

інші матеріали 678.

Таблиця 13.

1. ціна основного матеріалу, грн.

— стальний прокат 1,48.

— труба стальна 2,42.

— литво чорних металів 3,8.

— литво кольорових металів 260.

2. ціна відходів основного матеріалу, грн.

— стальний прокат 0,26.

— труби стальні 0,26.

— литво чорних металів 0,26.

— литво кольорових металів 3,7.

3. витрати купівельних комплектуючих виробів на одиницю продукції, грн.

— електромотори, електронасоси, електроапаратура 149.

— шафа управління 220.

— гідроапаратура 40.

— пневмообладнання 24.

— вузли і деталі 996.

— інші комплектуючі вироби 182.

Таблиця 14.

Вихідні дані розрахунку заробітної плати виробничих робітників в собівартості виробу по базовому варіанту.

1. заготівельні роботи.

а) трудомісткість, нормо-годин 8,1.

б) середній розряд 3.

в) годинна тарифна ставка, грн. 0,75.

г) доплати по преміальній системі, % 24.

2. механічні роботи.

а) трудомісткість, нормо-годин 106.

б) середній розряд 4.

в) годинна тарифна ставка, грн. 0,85.

г) доплати по преміальній системі, % 26.

3. складальні роботи.

а) трудомісткість, нормо-годин 43.

б) середній розряд 5,5.

в) годинна тарифна ставка, грн. 1,02.

г) доплати по преміальній системі, % 26.

4. малярні роботи.

а) трудомісткість, нормо-годин 28.

б) середній розряд 4.

в) годинна тарифна ставка, грн. 0,85.

г) доплати по преміальній системі, % 24.

5. інші роботи.

а) трудомісткість, нормо-годин 81.

б) середній розряд 4.

в) годинна тарифна ставка, грн. 0,85.

г) доплати по преміальній системі, % 24.

Таблиця 15.

Вихідні дані для розрахунку інших сталей собівартості, ціни на виріб по базовому варіанту.

Найменування сталей.

Проценти.

Підстава.

Паливо і електроенергія для технологічних цілей.

10.

Від вартості матеріалів та комплектуючих виробів.

Додаткова заробітна плата виробничих робітників.

10.

Від основної заробітної плати.

Відрахування на соціальні потреби.

37,84.

Від суми основної і додаткової заробітної плати.

Витрати на уримання і експлуатацію машин і обладнання.

170.

Від основної заробітної плати виробничих робітників і без доплат по преміальних системах.

5. Загально виробничі витрати.

30.

Від суми основної заробітної плати виробничих робітників (без доплат по преміальних системах) і витрат на утримання і експлуатацію машин і обладнання.

в тому числі.

умовно-змінні.

10.

умовно-постійні.

20.

9. Норматив рентабельності.

60.

До виробничої собівартості за вирахуванням прямих матеріальних витрат.

Довідково: по варіантах проекту виробнича собівартість виробу в порівняні з базовим варіантом змінюється. Дані для розрахунку по варіантах проекту приведені в таблиці 16.

Таблиця 16.

1. зниження трудомісткості, %.

варіант 1 26.

варіант 2 28.

2. зниження витрат стального прокату, чорного і кольорового литва, %.

варіант 1 23.

варіант 2 20.

3. зниження витрат всіх інших видів матеріалів і вартості комплектуючих виробів, %.

варіант 1 11.

варіант 2 10.

4. приріст умовно-постійних витрат, %.

варіант 1 6.

варіант 2 6.

Таблиця 17.

Вихідні дані для розрахунку капітальних вкладень по варіантах.

1. загальна сума капітальних вкладень, тис.грн.

а) базовий 36 940.

б) проектний 1.

в) проектний 2.

в тому числі.

— в основні фонди.

а) базовий 14 000.

б) проектний 1 13 000.

в) проектний 2 12 800.

— в оборотні кошти.

а) базовий 5190.

б) проектний 1.

в) проектний 2.

2. залишкова вартість основних фондів, які використовуються в новому варіанті виробництва, %.

а) проектний 1 32.

б) проектний 2 42.

3. залишкова вартість основних фондів, які повинні піти на лом або дальніше використання яких невідоме, %.

а) проектний 1 9.

б) проектний 2 7.

4. витрати на проектно-пошукові роботи, тис.грн.

а) проектний 1 700.

б) проектний 2 700.

5. супутні капітальні вкладення, тис.грн.

а) проектний 1 880.

б) проектний 2 810.

6. витрати, пов’язані з пуском, наладкою і освоєнням виробництва, тис.грн.

а) проектний 1 570.

б) проектний 2 528.

7. сполученні капітальні вкладення, тис.грн.

а) проектний 1 8160.

б) проектний 2 7860.

Таблиця 18.

1. річні витрати по кошторису витрат на виробництво, тис.грн.

— по допоміжних матеріалах.

варіант 1 1030.

варіант 2 930.

— по інструменту, запасних частинах.

варіант 1 3530.

варіант 2 3200.

— по паливу.

варіант 1 689.

варіант 2 573.

2. норма запасу.

— по основних матеріалах, купівельних напівфабрикатах комплектуючих виробах.

варіант 1 67.

варіант 2 64.

— по допоміжних матеріалах.

варіант 1 57.

варіант 2 57.

— по інструменту, запасних частинах, інвентарю.

варіант 1 125.

варіант 2 125.

— по паливу.

варіант 1 60.

варіант 2 60.

— по готовій продукції.

варіант 1 15.

варіант 2 10.

3. тривалість виробничого циклу виготовлення виробу, днів.

варіант 1 35.

варіант 2 35.

Розрахунок.

Розрахунок планової собівартості оптової ціни по виробу в умовах даного виробництва проводиться по наступних калькуляційних статтях витрат.

сировина і матеріали (зворотні відходи відраховуються),.

потужні комплектуючи вироби, напівфабрикати,.

паливо, електроенергія для технологічних цілей,.

заробітна плата основних виробничих робітників,.

відрахування на соціальні страхування,.

витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання,.

загально виробничі витрати,.

виробнича собівартість,.

1). Визначаємо витрати сировини і матеріалів.

ВТі = mі * Ці,.

ВТі - витрати основного матеріалу і-го виду, грн.,.

mі - маса основного матеріалу і-го виду, кг.,.

Ці - ціна 1 кг. Основного матеріалу і-го виду, грн.,.

ВТст.пр = 710 * 1,48 = 1050,8(грн.).

ВТтр.ст. = 39 * 2,42 = 94,38(грн.).

ВТлгм = 3215 * 3,8 = 12217(грн.).

ВТлкм = 7,1 * 260 = 1846(грн.).

До витрат сировини і матеріалів за умови задачі включено також: — витрати на прокат кольорових металів, які становлять 2,7грн.

витрати на лакофарбові матеріали, які становлять 21,3грн.

витрати на інші матеріали, які становлять 618грн.

Вартість визначаємо, відходів виробництва, які викликаються із суми калькуляційної статті під назвою: витрати на сировину і матеріали.

Вст.пр = 710 * 0,26 * 0,43 = 79,4(грн.).

Втр.ст. = 39 * 0,26 * 0,13 = 1,32(грн.).

Влчм = 3215 * 0,26 * 0,34 = 284,20(грн.).

Влкм = 7,1 * 3,7 * 0,22 = 5,78(грн.).

Вартість відходів основних матеріалів становить:

В = Вст. пр + Втр.ст. + Влчм + Влкм.

В = 79,4 + 1,32 + 284,20 + 5,78 = 370,7(грн.).

Отже, витратина сировину, матеріали становлять.

ВСМ = 1050,8 + 94,38 + 12 217 + 1846 + 2,7 + 21,5 + 678 + 370,7 = 15 539,68(грн.).

2). Визначаємо витрати на покупки комплектуючих вироби і напівфабрикати. Виходячи із даних таблиці 13 отримаємо.

ВПВН = 149 + 220 40 24 + 996 + 182 = 1611(грн.).

3). Витрати на паливо і електроенергію для технологічних цілей визначаємо із даних табл. 15 і коли становлять 10% від вартості матеріалів та комплектуючих виробів. ВПЕС = (15 539,68 + 1611) * 0,1 = 1715,07(грн.).

4). Визначаємо заробітну плату (ЗП) виробничих робітників (яка включає основну і додаткову заробітну плату) в собівартості виробу по базовому варіанту:

Зпосл = ЗПпар + Дн,.

Зпосл — заробітна плата основних виробничих робітників, грн.

Запар — тарифна заробітна плата виробничих робітників, грн.

Дн — доплати по преміальних системах, %.

ЗПпар = Ті * Сі ,.

Ті - трудомісткість (нормо-годин),.

Сі - година тарифна ставка, грн.

А) заготівельні роботи ЗПтар1 = 8,1 * 0,75 = 6,075(грн.).

Б) складальні роботи ЗПтар2 = 43 * 1,02 = 43,86(грн.).

В) механічні роботи ЗПтар3 = 106 * 0,85 = 90,1(грн.).

Г) столярні роботи ЗПтар4 = 28 * 0,85 = 23,8(грн.).

Д) інші роботи ЗПтар5 = 81 * 0,85 = 68,85(грн.).

Загальна тарифна зарплата виробничих робітників в собівартості виробу по базовому варіанту становить: ЗПтарз = ЗПтар1 + ЗПтар2 + ЗПтар3 + ЗПтар4 + ЗПтар5.

ЗПтарз = 6,075 + 43,86 + 90,1 + 23,8 + 68,85 = 232,685(*грн.).

а) загально звітні роботи Дн1 = 6,075 * 0,24 = 1,458(грн.).

б) механічні роботи Дн2 = 90,1 * 0,26 = 23,426(грн.).

в) складальні роботи Дн3 = 43,86 * 0,26 = 11,404(грн.).

г) столярні роботи Дн4 = 23,8 * 0,24 = 5,712(грн.).

д) інші роботи Дн5 = 68,85 * 0,24 = 16,524(грн.).

загальна сума доплат по преміальній системі становить:

Днз = Дн1 + Дн2 + Дн3 + Дн4 + Дн5 ,.

Днз = 1,458 + 23,426 + 11,404 + 5,712 + 16,524 = 58,524(грн.).

ЗПон = 232,685 + 58,524 = 291, 209(грн.).

Додаткова заробітна плата виробничих робітників становить 10% від основної заробітної плати. ЗПдод = 291,209 * 0,1 = 29,12(грн.).

Отже, зарплата виробничих робітників становить ЗП = 291,209 + 29,12 = 320,33(грн.).

5). Відрахування на соціальне страхування становить 37,84% від суми зарплати виробничих робітників.

ВСС = 320,33 * 0,3784 = 121,2(грн.).

6). Витрати на утримання, експлуатацію машин і обладнання становить 170% від основної заробітної плати виробничих робітників без доплати преміальних системах ВУЕМ = 232,685 * 1,7 = 395,56(грн.).

7). Загально-виробничі витрати становлять 30% від суми основної заробітної плати виробничих робітників (без доплат по преміальних системах) витрат на утримання і експлуатацію машин і обладнання.

ЗВВ = (232,685 + 395,56) * 0,3 = 188,5(грн.).

В тому числі: умовно-змінні витрати становлять:

ЗВВуз = (232,685 + 395,56) * 0,1 = 62,8(грн.).

умовно-постійні витрати становлять:

ЗВВуп = (232,685 + 395,56) * 0,2 = 125,6(грн.).

8). У базовому році виробнича собівартість становить:

ВСПб = ВСМ + ВПВН + ВПЕС + ЗП + ВСС + ВУЕМ + ЗВВ.

ВСПб = 15 539,68 + 1611 + 1713,07 + 320,33 + 121,2 + 395,56 + 188,5 = 19 891,3(грн.).

Визначимо ціну на виріб по базовому варіанті за нормативом рентабельності по відповідно до виробничої собівартості за вирахуванням прямих матеріальних витрат Р = П / С * 100%,.

Рнорматив рентабельності, %.

П — прибуток по базовому варіанті, грн.

С — собівартість виробу, грн.

Зведем П = С * з / 100,.

П = (19 811,34 — 15 539,68 — 1611 — 1715,07) * 60 / 100 = 615,4(грн.).

Ціна = С + П = 19 891,34 + 615,4 = 20 506,74(грн.).

Вираховуючи, що по практичних варіантах собівартості виробу зменшилась, обчислимо собівартість виробу по 1 і 2 пронектних.

обчислюємо трудомісткість після зниження.

а) заготівельні роботи Т1 = 8,1 * (1 — 0,26) = 5,9(нормо-годин).

Т2 = 8,1 * (1 — 0,28) = 5,8(нормо-годин).

б) механічні роботи Т1 = 106 * (1 — 0,26) = 78,44(нормо-годин).

Т2 = 106 * (1 — 0,28) = 76,32(нормо-годин).

в) складальні роботи Т1 = 43 * (1 — 0,26) = 31,82(нормо-годин).

Т2 = 43 * (1 — 0,28) = 30,96(нормо-годин).

г) стлярні роботи Т1 = 28 * (1 — 0,26) = 20,72(нормо-годин).

Т2 = 28 * (1 — 0,28) = 20,16(нормо-годин).

д) інші роботи Т1 = 81 * (1- 0,26) = 59,94(нормо-годин).

Т2 = 81 * (1 — 0,28) = 58,32(нормо-годин).

Т1 = 196(нормо-годин) Т2 = 191(нормо-годин).

визначити витрати основних матеріалів по 1 і 2 варіантах з урахуваннями того, що в 1 варіанті зменшились на 22%, а у 2-му на 20%.

А) стальний прокат СП1 = 1050,8 * (1 — 0,23) = 809(грн.).

СП2 = 1050,8 * (1 — 0,20) = 840,6(грн.).

Відходи: СП1 = 79,4 * (1 — 0,23) = 61,14(грн.).

СП2 = 79,4 * (1 — 0,20) = 63,52(грн.).

Б) труби стальні: СТ1 = 94,38 * (1 — 0,23) = 72,6(грн.).

СТ2 = 94,38 * (1 — 0,20) = 75,5(грн.).

Відходи: СТ1 = 1,32 * (1 — 0,23) = 1,02(грн.).

СТ2 = 1,32 * (1 — 0,20) = 1,06(грн.).

В) литво чорних металів: ЛЧМ1 = 12 217 * (1 — 0,23) = 9407,09(грн.).

ЛЧМ2 = 12 217 * (1 — 0,20) = 9773,6(грн.).

Відходи: ЛЧМ1 = 284,20 * (1 — 0,23) = 218,8(грн.).

ЛЧМ2 = 284,20 * (1 — 0,20) = 227,36(грн.).

Г) литво кольорових металів: ЛКМ1 = 1846 * (1 — 0,23) = 1421,42(грн.).

ЛКМ2 = 1846 * (1 — 0,20) = 1476,8(грн.).

Відходи: ЛКМ1 = 5,78 * (1 — 0,23) = 4,45(грн.).

ЛКМ2 = 5,78 * (1 — 0,20) = 4,62(грн.).

Д) прокат кольорових металів ПКМ1 = 2,7 * (1 — 0,23) = 2,08(грн.).

ПКМ2 = 2,7 * (1 — 0,20) = 2,16(грн.).

Е) лакофарбові матеріали ЛФМ1 = 21,5 * (1 — 0,23) = 16,56(грн.).

ЛФМ2 = 21,5 * (1 — 0,20) = 17,2(грн.).

Є) інші матеріали ІМ1 = 678 * (1 — 0,23) = 522,06(грн.).

ІМ2 = 678 * (1 — 0,20) = 542,4(грн.).

Всього по варіанту 1 = 12 250,81(грн.), відходи по варіанту 1 = 285,41(грн.).

Всього по варіанту 2 = 12 728,26(грн.), відходів по варіанту 2 = 296,56(грн.).

визначаємо витрати купівельних комплектуючих виробів на одиницю продукції.

електроапаратура: В1 = 149 * (1 — 0,26) = 110,26(грн.).

В2 = 149 * (1 — 0,28) = 107,28(грн.).

В1 = 220 * (1 — 0,26) = 162,8(грн.).

В2 = 220 * (1 — 0,28) = 158,4(грн.).

В1 = 40 * (1 — 0,26) = 29,6(грн.).

В2 = 40 * (1 — 0,28) = 28,8(грн.).

В1 = 24 * (1 — 0,26) = 17,76(грн.).

В2 = 24 * (1 — 0,28) = 17,28(грн.).

— деталі В1 = 996 * (1 — 0,26) = 737,04(грн.).

В2 = 996 * (1 — 0,28) = 717,12(грн.).

— інші комплектуючі вироби В1 = 182 * (1 — 0,26) = 134,68(грн.).

В2 = 996 * (1 — 0,28) = 133,2(грн.).

Всього по варіанту 1 = 1192,14(грн.).

Всього по варіанту 2 = 1162,08(грн.).

розрахуємо тарифну заробітну плату в собівартості виробів по 1 і 2 варіантах.

А) заготівельні роботи: В1 = 5,9 * 0,75 = 4,42(грн.).

В2 = 5,8 * 0,75 = 4,35(грн.).

Б) механічні роботи: В1 = 78,44 * 0,85 = 66,67(грн.).

В2 = 76,32 * 0,85 = 64,87(грн.).

В) складальні роботи: В1 = 31,82 * 1,02 = 32,46(грн.).

В2 = 30,96 * 1,02 = 31,58(грн.).

Г) столярні роботи: В1 = 20,72 * 0,85 = 17,61(грн.).

В2 = 20,16 * 0,85 = 17,14(грн.).

Д) інші роботи: В1 = 59,94 * 0,85 = 50,95(грн.).

В2 = 58,32 * 0,85 = 49,57(грн.).

Всього по варіанту 1 = 172,11(грн.).

Всього по варіанту 2 = 167,51(грн.).

доплатити по преміальних системах по роботах ставлять по варіантах 1 і 2,.

А) заготівельні роботи: Д1 = 4,42 * 0,24 = 1,06(грн.).

Д2 = 4,35 * 0,24 = 1,04(грн.).

Б) механічні роботи: Д1 = 66,67 * 0,26 = 17,33(грн.).

Д2 = 64,87 * 0,26 = 16,86(грн.).

В) складальні роботи: Д1 = 32,46 * 0,26 = 8,44(грн.).

Д2 = 31,58 * 0,26 = 8,21(грн.).

Г) столярні роботи Д1 = 17,61 * 0,24 = 4,23(грн.).

Д2 = 17,14 * 0,24 = 4,11(грн.).

Д) інші роботи Д1 = 50,95 * 0,24 = 12,2(грн.).

Д2 = 49,57 * 0,24 = 11,9(грн.).

Всього по варіанту 1 = 43,26(грн.).

Всього по варіанту 2 = 42,12(грн.).

Звідси ЗГон1 = 172,11 + 43,26 = 215,37(грн.).

ЗПон2 = 167,51 + 42,12 = 209,63(грн.).

розраховуємо інші статті собівартості і ціну виробу 1 і 2 варіантах:

— паливо і електроенергія для технологічних цілей.

варіант 1 :(12 250,81 — 285,41 + 1192,14) * 0,1 = 1315,75(грн.).

варіант 2: (12 728,26 — 296,56 + 1162,08) * 0,1 = 1359,38(грн.).

— додаткова заробітна плата виробничих робітників.

варіант 1: 215,37 * 0,1 = 21,53(грн.).

варіант 2: 209,63 * 0,1 = 20,96(грн.).

— витрати на утримання і експлуатацію обладнання.

варіант 1: 172,11 * 1,7 = 292,59(грн.).

варіант 2: 167,51 * 1,7 = 284,77(грн.).

— відрахування на соціальні потреби.

варіант 1 :(215,37 + 21,53) * 0,3784 = 89,64(грн.).

варіант 2: (209,63 + 20,96) * 0,3784 = 87,26(грн.).

загально виробничі витрати:

— умовно-змінні варіант 1: 0,1 * (215,37 + 292,59) = 50,8(грн.).

варіант 2: 0,1 * (209,63 + 284,77) = 49,44(грн.).

для визначення умовно-постійних витрат спочатку обчислюємо скільки умовно-постійних витрат у загально вироблених витратах у базовому році 125,6 — (125,6 * *0,3) = 87,92(грн.) абсолютна сума умовно постійних витрат на одиницю продукції. На весь обсяг продукції становить: 87,92 * 6000 = 52 7520(грн.).

визначимо умовно-постійні витрати по 1 і 2 практичних варіантах, враховуючи, що порівняно з базовим ваш зріс відповідно на 6% і 6%.

варіант 1: 527 520 * 1,06 = 55 9171(грн.).

варіант 2: 527 520 * 1,06 = 55 9171(грн.).

шукаємо питомі умовно-практичні витрати по 1 і 2 варіантах шляхом ділення на обсяг виробництва: варіант 1: 559 171 / 10 800 = 51,8(грн.).

варіант 2: 559 171 / 9780 = 57,2(грн.).

Визначимо виробничу собівартість по 1 і 2 варіантах.

ВСП1 = 12 250,81 — 285,41 + 1192,14 + 1315,75 + 215,37 + 21,53 + 89,64 + 50,8 + +51,8 + 292,59 = 15 195,02(грн.).

ВСП2 = 12 728,26 — 296,56 + 1162,08 + 1359,38 + 254,77 +20,96 + 209,63 + 87,26 + +49,44 + 57,2 = 15 662,42(грн.).

Визначити ціну на виріб:

Варіант 1 П1 = (15 195,02 — (12 250,81 — 285,41) — 1142,14 — 1315,75) * 60 / 100 = =433(грн.) П2 = (15 662,42 — (12 728,26 — 296,59) — 1162,08 — 1339,38) * 60 / 100 = =426(грн.).

Ціна 1 = 433 + 15 195,02 = 15 628,02(грн.).

Ціна 2 = 426 + 15 662,42 = 16 088,42(грн.).

Визначаємо загальну суму капітальних вкладень на верстатах. Залишкова вартість основних фондів діючого виробництва, які будуть використовуватись в практичних варіантах виробництва визначається за формулою Квих = (Кбаз * К%) / 100,.

Кбаз — загальна сума капіталовкладень в валові фонди по базовому варіанту,.

К% - процент основних фондів, які будуть використовуватись в новому варіанті:

Квих1 = (14 000 * 32) / 100 = 4480(тис.грн.).

Квих2 = (14 000 * 42) / 100 = 5880(тис.грн.).

Залишкова вартість основних фондів, які повинні піти на лом або подальше використання.

Клом1 = (14 000 * 9) / 100 = 1260(тис.грн.).

Клом2 = (14 000 * 7) / 100 = 980(тис.грн.).

Загальна сума капітальних вкладень по варіантах представляє собою суму вкладень в розширення даного підприємства і в суміжні галузі.

Кі = Косн + Коб + Кпд + Ксуп + Кпно + Клом + Квич + Ксп ,.

де Кі - загальна сума капітальних вкладень по і-му варіанту, грн.

Косн — капіталовкладення на створення основних фондів, грн.

Коб — витрати на створення нормативу обігових коштів, грн.

Кпд — витрати на проектно-дослідницькі роботи, грн.

Ксуп — супутні капіталовкладення, грн.

Кпно — витрати, пов’язані із пуском, і освоєнням виробництва, грн.

Клом — залишкова вартість основних фондів, які повинні піти на лом або подальше використання,.

Квих — залишкова вартість основних фондів діючого виробництва, які будуть використовуватись в новому варіанті, грн.

Ксп — сполученні капіталовкладення, грн.

— норматив обігових коштів по і-тому елементу, грн.

— норматив обігових коштів у незавершеному виробництві, грн.

= (Qi * Тнор) / Fріч,.

Qi — сумарні витрати по і0тому елементу обігових коштів в кошторисі витрат на виробництво по плановому періоді, грн.

Тшр — норма запасу, встановлення для і-го елемента обігових коштів.

Fріч — тривалість періоду, днів.

Визначаємо норматив обігових коштів по допоміжних матеріалах:

Ндмок1 = (1030 * 57) / 360 = 163 (тис.грн.).

Ндмок2 = (930 * 57) / 360 = 147,3 (тис.грн.).

по інструменту, запасних частинах.

Нізок1 = (3530 * 125) / 360 = 1225,7(тис.грн.).

Нізок2 = (3200 * 125) / 360 = 1111,1(тис.грн.).

— по паливу:

Нпок1 = (689 * 60) / 360 = 114,8(тис.грн.).

Нпок2 = (573 * 60) / 360 = 95,5(тис.грн.).

— по основних матеріалах, купівельних напівфабрикатах і комплектуючих виробах:

Номок1 = ((12 050,81 + 285,41 + 1192,14) * 67 * 10 800)) / 360 * 1000 = 27192(тис.грн.).

Номок2 = ((12 728,26 + 296,56 + 1162,08) * 64 9780)) / 360 * 1000 = 24666(тис.грн.).

— по готовій продукції.

Нгпок1 = (10 800 * 15 195,02 * 15) / 360 * 1000 = 6838(тис.грн.).

Нгпок2 = (9780*15 662,42*10)/360*1000=4255(тис.грн.).

Норматив оббігових коштів у незавершеному виробництві розраховується за формулою:

Ннвок =(Nпл*Sвс*Ту*Кнв)/Fріч,.

Nпл. — програма виробництва продукції на планові період, шт.

Sвс -виробнича собівартість виробу, грн.

Ту — тривалість виробничого циклу, днів,.

Кнв — коефіцієнт наростання витрат,.

Можна користуватись виразом:

.

m — доля одноразових початкових витрат у виробничій собівартості продукції. До початкових витрат можна віднести всі матеріальні витрати, тобто основні матеріали, купівельні напівфабрикати, допоміжні матеріали.

m1 =(12 050,81+285,41+1192,14)/15 195,02=0,9.

m2 =(12 728,26+296,56+1162,08)/15 662,42=0,91.

звідси: Кнв1=(0,9+(1−0,9))/2=0,5.

Квн2=0,91+(1−0,91))/2=0,5.

Тоді: Ннвок1=(10 800+15195,02*35*0,5)/360*1000=7977(тис.грн.).

Ннвок2=(9780*15 662,42*35*0,5)/360*1000=7446(тис.грн.).

З вище отриманих результатів визначаємо:

Коб1=163+1225,7+114,8+27 192+6838+7977=43 510,5(тис.грн.).

Коб2=147,3+1111,1+95,5+24,666+4255+7446=37 720,9(тис.грн.).

Кі1=13 000+43510,5+700+880+570+1260+4480+8160=72 560,5(тис.грн.).

Кі2=12 800+37720,9+700+810+528+980+5880+7860=67 278,9(тис.грн.).

Для розрахунку ефективності капіталовкладень по варіантах необхідно врахувати різницю по термінах будівництва. Різночасові витрати проводяться до року початку робіт з допомогою коефіцієнта приведення.

Кпр — загальна сума приведених до року початку робіт капіталоавкеладень, тис.грн.

Т — загальний термін освоєння капіталовкладень.

Кпр1=72 560,5+0,15+72 560,5*0,3/1,1+72 560,5*0,2/1,21+725 695*0,15/1,331=50843(тис.грн.).

Кпр2= 61 278,9*0,1+67 278,9*0,2/1,1+67 278,9*93/1,21+67 278,9*0,2/1,331=45752(тис.грн.).

Зпр0 = 19 891,34+(0,15*36 940)/6000=19892(тис.грн.).

Зпр1=15 195,02+0,15*50 843/10800=15196(тис.грн.).

Зпр2= 15 662,42+0,15*45 752/9780=15663(тис.грн.).

Найбільш ефективним е 1 варіант. Визначимо загальну економічну ефективність капіталовкладень для найбільш-ефективного варіанту Ер=?П/К.

Пі=(Ці-Сі)*Ni,.

Пбаз=(20 506,74−19 891,34)*6000=3 692 400грн.

П1=(15 628,02−15 195,02)*1000=4 676 400грн.

?П=П1-Пбаз,.

?П=4 676 400 -3 692 400=984000грн.

Ер=984 000/50843000=0,019.

Розрахуємо термін окупності за формулою:

Ток=1/Ер Ток=1/0,19=5,2років.

Розрахуємо загальну рентабельність підприємства:

Рв=П/Ко*100%.

П — прибуток підприємства, грн.

Ко — середня величина основних виробничих фондів і оборотних коштів за рік.

Рв=4 676 400/(13 000 000+43510500)*100%=8,3.

Ріст продуктивності праці визначається: ?П=(t*100)/100-t,.

?П=(25*100)/100−26=35,1%.

Найбільш ефективний варіант капіталовкладень є 1-й варіант, оскільки сума зведених витрат по цьому варіанту є найменшою. Вкладення коштів у дані проект є доцільним, так як Ер (Еи (0,19(0,15).

Обчислимо фондовіддачу.

Фвід = N/Коф.

N — обсяг виробництва продукції.

Коф — вартість основних фонів капіталовкладень.

Фвід = 10 800*15628,02/13 000 000=12,98грн.

Річний економічний ефект при використання 1-го проекту варіоліту може бути обчислений як різниця приведених витрат може бути обчислений як різниця приведених витрат по базовому і проектному варіантах.

Еріч = (Зпрб — Зпр1) * N1.

Еріч = (19 892 — 15 196) * 10 800=50716800(тис.грн.).