Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу

Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу

Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу.

Практика застосування доплат і надбавок.

За функціональним призначенням доплати й надбавки є самостійними елементами заробітної плати, які призначаються для компенсації або винагороди за суттєві відхилення від нормальних умов праці, котрі не враховано в тарифних ставках і посадових окладах. Вони відрізняються від тарифної заробітної плати (посадового окладу) необов" язковістю і непостійністю, а також рухливістю залежно від співвідношення фактичних і нормативних умов праці. Закон України «Про оплату праці» передбачає, що умови запровадження і розміри надбавок, доплат, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій чинного законодавства і згідно з генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Доплати до заробітної плати класифікуються передусім за ознакою сфери трудової діяльності (прикладання праці). За цією ознакою розрізняють доплати, які: 1) не мають обмежень щодо сфер трудової діяльності, 2) застосовуються тільки в певних (окремих) сферах прикладання праці.

До першої групи зараховують доплати.

за роботу в наднормовий час,.

особам, які не досягли вісімнадцяти років і мають скорочену тривалість робочого часу,.

робітникам, які внаслідок виробничої необхідності виконують роботи за нижчими від наданих ним тарифних розрядів,.

за час простою та в разі невиконання норм виробітку й виготовлення бракованої продукції не з вини робітника.

Класифікацію доплат до заробітної плати, що здійснюються лише в певних (окремих) сферах прикладання праці, наведено в табл.

Стосовно сутності надбавок до заробітної плати варто наголосити, що вони мають бути чітко вираженого стимулюючого характеру і завжди зв" язуються з діловими якостями конкретного працівника. Найчастіше використовуються надбавки до заробітної плати за: а) високу професійну майстерність робітників, б) високі досягнення службовців у праці, в) вислугу років (трудовий стаж), г) виконання особливо важливої роботи (на певний термін), д) знання й використання в роботі іноземних мов.

За нових економічних умов господарювання значно зростає роль доплат і надбавок спеціалістам за високі досягнення в праці, а також за виконання особливо важливих і відповідальних робіт. Широке застосування цих доплат і надбавок зумовлюється трьома обставинами. По-перше, уможливлюється більш об" єктивна оцінка трудових зусиль конкретних спеціалістів і здійснення спонукального мотиву щодо виконання ними найвідповідальніших робіт. По-друге, спеціалісти, внесок яких у загальні результати діяльності підприємства (організації) виявиться найбільшим, матимуть завдяки цьому й вищу оплату По-третє, доплати й надбавки до посадових окладів спеціалістів дають змогу систематично коригувати їхній заробіток подібно до збільшення заробітної плати робітників-відрядників за виконання та перевиконання ними встановлених норм виробітку.

Надбавки до заробітної плати за високі досягнення в праці мають відповідати конкретним результатам діяльності спеціаліста (керівника) і запроваджуються на тих ділянках роботи, де застосовуються показники вимірювання досягнень. Доцільно встановлювати такі надбавки передовсім лінійному персоналу (майстрам, начальникам дільниць і цехів), а також спеціалістам, які забезпечують стабільне поліпшення показників діяльності відповідного підрозділу та підприємства в цілому.

Таблиця.

КЛАСИФІКАЦІЯ ДОПЛАТ ДО ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, ЩО ІСНУЮТЬ У ПЕВНИХ СФЕРАХ ДІЯЛЬНОСТІ.

Група доплат.

Перелік можливих доплат.

• Перша: доплати, що мають водночас стимулюючий і компенсуючий характер

 — За суміщення професій (посад).

— За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

— На період освоєння нових норм трудових витрат.

— Бригадирам з робітників, яких не звільнено від основної роботи.

— За ведення діловодства та бухгалтерського обліку.

— За обслуговування обчислювальної техніки.

• Друга: доплати компенсаційного характеру за умови праці, що відхиляються від нормальних.

 — За роботу у важких, шкідливих та особливо важких і.

шкідливих умовах.

— За інтенсивність праці.

— За роботу в нічний час.

— За перевезення небезпечних вантажів.

• Третя: доплати, зв" язані з особливим характером виконуваних робіт (сезонністю, віддаленістю, невизначеністю об" єкта праці тощо).

 — За роботу у вихідні дні, що є робочими за графіком.

— За багатозмінний режим роботи.

— Водіям, які працюють на автомобілях, за ненормований робочий день і роз" їзний характер праці.

— За дні відпочинку (відгулу), що надаються за роботу понад нормальну тривалість робочого часу в разі вахтового методу організації робіт.

— За роботу понад нормальну тривалість робочого часу в період масового приймання й закладання на зберігання сільсько-господарської продукції.

— За роз" їзний характер праці.

Окреслюючи конкретні напрями пошуку найліпших варіантів встановлення розмірів доплат і надбавок до заробітної плати, варто звернути увагу на доцільність:

1) переходу до нарахування компенсаційних виплат в однаковому абсолютному розмірі всім категоріям персоналу за умови праці, що відхиляються від нормальних (нормативних), незалежно від рівня їхньої кваліфікації та посади,.

2) обов" язкового використання доплат компенсаційного характеру, які не зв" язані з певною сферою діяльності, тобто поширюються на всіх працівників (передовсім за роботу у святкові, неробочі й вихідні дні, у надурочний час тощо).