Необхідність та сутність і склад позабюджетних фондів України

Необхідність та сутність і склад позабюджетних фондів України

Реферат.

на тему:

Необхідність та сутність.

і склад позабюджетних фондів України.

Позабюджетний Національний фонд соціального захисту матерів і дітей «Україна—дітям» (далі — Фонд) створений у листопаді 1996 p. з метою поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім" ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національними програмами з питань материнства і дитинства та залучення для цього недержавних джерелфінансування, тобто позабюджетних коштів.

Позабюджетний фонд створений Президентом України Л. Д. Кучмою на виконання Національної Програми «Діти України», яка є довгостроковим Державним документом, спрямованим на поліпшення всіх сторін життя дітей в нашій незалежній державі. У межах Національної програми «Діти України» введена в дію українська дитяча спеціалізована лікарня — унікальний заклад по наданню найвищого рівня спеціалізованої медичної допомоги, яка ще не надається в інших лікарнях нашої держави.

Мета створення фонду — поліпшення соціальногозахисту інтересів дітей, матерів та сім" ї, забезпеченнягармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національною програмою з питань материнства і дитинства.

Фонд створено для реалізації в Україні положеньКонвенції ООН про права дитини, в якій визначеноправо на використання найбільш досконалих системохорони здоров" я, щоб жодна дитина в державі не булапозбавлена в разі потреби доступу до повноцінної медичної допомоги.

Фондом надається пріоритет дітям, що опинилися вособливо тяжких умовах (діти-сироти, діти-інваліди, постраждалі від аварії на ЧАЕС), тобто єдиний критеріййого діяльності — пріоритет дітям.

Створення позабюджетного Фонду викликане значним дефіцитом коштів у бюджетах всіх рівнів, а томуФондом залучаються для розв" язання найнагальнішихпроблем охорони материнства і дитинства позабюджетніджерела фінансування, тобто підприємств, об" єднань іорганізацій усіх форм власності та фізичних осіб.

Перехід до ринкових відносин викликав різкузміну доходів бюджету і позабюджетних доходів.Свідченням цього є утворення різних централізованихпозабюджетних фондів: пенсійного, зайнятості, соціального страхування, Чорнобильського тощо, які є споживачами коштів бюджету, їхня діяльність врегульована законодавством та іншими нормативними документами, але їхньою доходною базою є господарська діяльність підприємств та організацій усіх форм власності.

При дефіциті бюджету не обійтися без залученнякоштів підприємств для потреб міст і селищ. У зв" язку зцим органи місцевого самоврядування формують позабюджетні і цільові фонди, які, поряд з іншими, залучають кошти фондів соціального розвитку підприємств, об" єднань, організацій та установ пропорційно кількості робітників і службовців, що постійно проживають умістах, селищах, селах, для розвитку їх житлово-комунального господарства. На практиці формуваннякоштів породжує суперечності між підприємствами і ви-конкомами з приводу обсягів відрахувань, оскільки ме-ханізм розрахунків залишається невизначеним.

В умовах дефіциту бюджету органи влади і управлін-ня залучають кошти підприємств для будівництва житла, об" єктів соцкультпобуту тощо. На наш погляд, вирішен-ня цієї проблеми залежить від: визначення суми коштів, необхідних на ці цілі, — С, наявності бюджетнихкоштів — Б, коштів, яких не вистачає, — Н, питомоїваги робітників і службовців даного підприємства у за-гальній кількості жителів міста, селища — У. Тоді визна-чити суму коштів, необхідну для внесення до позабюд-жетного фонду підприємством чи організацією, можназа такою формулою:

При розробці програми, наприклад благоустроюміста, без залучення бюджетних коштів формула матимевигляд:

В умовах кризових явищ підхід до формування позабюджетних коштів в рахунок дольової участі підприємства у благоустрої чи будівництві приміщень соціально-культурних установ або житла єнайперспективнішим. При стабілізації економіки формування позабюджетних коштів можна провадити і від чисельності робітників, що примусить підприємства вишукувати резерви підвищення рентабельності.

Практика роботи рад показує, що формування позабюджетних коштів провадиться за рахунок:

залучення коштів населення (будівництво водо-провідних та газових мереж), добровільних внесків і по-жертвувань,.

доходів від місцевих позик, грошово-речових лоте-рей та аукціонів,.

плати за реєстрацію і перереєстрацію підприємствусіх форм власності тощо,.

штрафів за забруднення навколишнього середовища, встановлюваних радами залежно від завданих збитків, підприємствами усіх форм власності.

Цей захід спрямований, до того ж, на виховання утрудових колективів відповідальності за збереженняприроди, бо сплата штрафу сприяє розумінню того, щозабруднювати природу економічно невигідно. Нагро-мадження коштів на позабюджетних фондах не тількирозширює права рад усіх рівнів, а й дає необхідні засобидля фінансування соціально-економічного розвитку районів, міст, областей.

Позабюджетні фонди формуються з використаннямтаких методів: нормативного, коефіцієнтів, добровільнихінвестицій. Нормативний метод на практиці — це твердовстановлені нормативи відрахувань у фонди — 88% відсум соціального страхування до Пенсійного фонду і12% — до фонду соцстраху, або ж, приміром, 3% відфонду заробітної плати до фонду зайнятості. Нормативизмінюються з плином часу, але вони завжди виступаютьяк твердо встановлені відрахування до того чи іншогопозабюджетного фонду. Норматив може встановлюватись не тільки у відсотках, що зовсім не обов" язково, а йу твердих грошових сумах.

Метод коефіцієнтів, як ми вже згадували, сприйнятливіший при дольовій участі підприємств усіх формвласності у благоустрої міст і селищ, будівництві житлата об" єктів соцкультпобуту.

Метод добровільних інвестицій об" єднує добровільніпожертвування фізичних і юридичних осіб, коштів допозабюджетних фондів на проведення соціально-культурних заходів або інші адресні цілі — будівництвошколи, лікарні, дитячого садка, допомога на лікуванняконкретної дитини або на інші цільові заходи, — рішен-ням органів влади чи управління. Такі централізованідержавні фонди, як соціального страхування, пенсійний, Чорнобильський, в умовах економічної кризи маютьцільову спрямованість на послаблення негативних явищ, пов" язаних із скороченням виробництва, зростаннямцін, насамперед у соціально-культурній сфері, і захистоммалозабезпечених громадян. Тому вони розрахунковеповинні входити до складу Державного бюджету.