Леся Українка. 
Біографія для дітей у початковій школі (1-3 клас)

Леся Українка. Біографія для дітей у початковій школі (1−3 клас)

РІЛЬКЕ.

Раймер Марія Рільке — відомий австрійський поет. Народився 4 грудня 1875р. Прага, син чиновника. Дитинство і юність провів у Празі, після того жив в Берліні, Парижі, Швейцарії. Важливе значення для нього дві поїздки в Росію (1899р. і 1900р.), де він зустрівся з Л. Н. Толстим і зблизився з християнським поетом С.Д. Дрожніним.

«Россия в известной мере стала основой моих переживаний» — писав Рільке.

Вивчивши російську мову і літературу, він пробує писати вірші на російській мові, багато перекладає («Слово о полку Ігореве»). Пізніше Рільке переписувався з Пастернаком, посвятив вірші М. Цвєтаєвой. Починавши з 1902р., Рільке писав вірші на французькій мові, попробувавши вплив символістів. Розквіт поезії Рільке починається з другої половини 90-х років і початку 900-х років. Почавши з наслідування Гейне, він рано пізнав творчу самотність. Його збірки: «Жертви Ларам» 1896р., «вінчаний снами» — 1897р., «Канун Рождества" — 1898р., «Меню на праздник» — 1900р, «Книга образов» — 1902, части 1−3.

1899−1903 — повне видання 1905р. «Новые стихи» частина 1−2 1907 — 08 роки — зі всією народжувальною силою, його поетичною індивідуальністю, швидко видають йому славу.

Одночасно Рільке пише драматичні і прозові витвори, серд який вирізняється ритмізована новела «Песня о любви и смерти корнета Кристофа Рильке» — 1906р. Ранні вірші тісно пов (язані з чеською культурою, з пейзажами Праги і її околиць, картини, народжені життям Рільке, розрізняє інтонацію чеського народу пісні («Народый гнев» — 1895). Тоді ж виробляються своєрідний демократизм Р., в його відносинах до поезії і словнику поета («Слова простые сестры — замарашки…» — 1897) взагалі з проблемами прекрасного в культурі «Прекрастное вырастает в пыли» — говорить Рільке, з віршів «Ты не горюй, что давно отцвели (астры в саду)», сб. «Лирика», М — Л. 1965р.

Його вірші не лишають суспільство мотивів. Співчуття жінці, жалість приниженим знаходять вираження в узагальнених портретах. В кінці 900-х років переживає поетичну кризу тимчасово відходить від поезії, звертаючись до прози, де в лірико-автобіографічній формі виражено глибоке розчарування справжністю фактів («Заметки Мальте Лагуридся Брегге» — 1910р.).

Перша світова війна кидає поета в жахні відчай. В 1918 році він переживає підйом у зв (язку з революцією, подіями в Германії, все рівно не зрозумівши всієї революції, невдовзі закривається в собі. Муки та пошуки приводять од стоврення «Дуезских елегий». — 1912;1922 — опубліковано — 1923. Якщо в ранній період Рільке шокував вихід в суб (єктивному злитті поета зі світом, то тепер, в об (єктиві він бачить спасіння в від трагічних проти речей часів життя в при ображаючому впливі мистецтва, символізованому в образі Орфея.

«Он в той стране, куда заказан путь.

Ему не бремнуть ладони мира,.

Он поспешил все пути разомкнуть".

Рільке не одноразово використовує Орфея в своїй творчості як світло з темряви, яке було на той час, яке спіткнуло автора, він багато роздумує над життям, у нього Орфей звучить як символ чистоти.

Только вот эты одны вирвалась.

Тянется ввысь.

О, не сломайся! Согнись в.

Миру Орфея.

Однак головне в Рільке — відчуття страху і тревоги, передчуття великих перемін в наступаючому столітті.

«На рубеже веков, мой век тягот…"1899р. Релігійні панеїстичні думки, набрали вираження в збірці «Часослолов», де Р. предстає перед читачем в образі російського монаха, напрямлений на пошук стійкої життєвої основи в постунепроведному світі.

Вищі і люи, міста і планети для Рільке рівні і одинокі, відірвані один від одного.

«Вечером стали опять все на сирот похожи.

самые близкие тоже чужими успели стать".

Навіть маленький острів для Р. «скиталец на дорогах мировозданья"(цикл «Остров» — 1906;1907). Один вихід у той універсальної розбещеності, поет знаходить в любові до людей і речей, в творчості і литті з ними.

«В моих об (ятья лес нашел поко.

я сам — его трезвон и трепетанье".

Глибоке філософське розуміння речей навколишнього світу поступово стає основою поетичних шукань Р. В цьому зв (язку поет постімпесіонізму, для якого мистецтво його попередників було недостатнім проникненням. Гори величезній діяльності і конкретності зображення Р. добивається високої символічності своїх образів. Так, пантера в паризькому зоопарку втілює для нього трагедію утрати свободи могутньою, вільною істотою («Пантера» — 1903).

Життя дерева стає символом всякого органічного існування («Плод» — 1924) явлення процеси природи представляють у Р. в посіндеферированому вигляді, без важких поетичних штампів і умов. Поет дарує світ природи глибиною почуттів і переживань від частини сприраючись на досягнення Росії і Європи роман 19−20 в.в. «Для Рильке живописуещие и психологические прийомы современных романистов (Толстого, Флобера, Пруста, скандинавов)». Невіддільні в мові і стилі його поезії, «Новий мир», 1967. Новаторство Р. — в знятті всього умовно-традиційного, «поетизмів» поезії, повне в зберіганні його тем і образів.

Поезія Р. відмічена глибокою думкою, емоційною силою, музикою, ритмічністю і інтонацією свободи, вплив на розквіт німецької лірики. Бехер назвав Рільке посланцем кращої частини свого народу, що збагатив поезію на німецькій мові, прекрасним творінням є збірка «Великий гнів» — 1943р. На російській мові вірші Рільке перекладали В. Ельснер, Ю. Анісімов, Гордон, Б. Пастернак, В. Куприянов і інші.