Педагогічна деонтологія

Педагогічна деонтологія

РЕФЕРАТ.

на тему:

«Педагогічна деонтологія».

ПЛАН.

Висвітлення поняття «деонтологія» як розділу етики.

Моральний обов" язок — одна зморальних вимог.

Почуття обов" язку у молодших школярів.

Деонтологія (від грецької належне вчення) — розділ етики, що розглядає проблеми обов" язку, сферу належного (того, що повинно бути), всі форми моральних вимог та їхнє співвідношення. Термін запровадив 1834 І.Бентам, який вживав його для позначення теорії моральності в цілому.

Наскільки важливою для людської моральності є позитивна ціннісна орієнтація на благо добра. Однак важливо й те, що в суспільному житті людей, у вирі випадковостей, внутрішніх і зовнішніх колізій, часом і трагічних конфліктів, з котрими стикається людина у своєму безпосередньому існуванні, така позитивна ціннісна орієнтація не може бути збережена без елементу самопримусу, обов" язковості, вольового зусилля, що якраз і втілюється в уявленні про належне.

Можна чудово усвідомлювати, що чомусь, чого тепер немає, належить бути, що якісь зміни конче потрібні - і водночас самому нічого не робити.

Так, обов" язок вояка вимагає в разі крайньої потреби вбити ворога, тимчасом як моральний обов" язок виходить із категоричної заборони: «не вбий», Не слід заплющувати очі, що людське життя відкрите для подібних конфліктів: саме тому дотримання морального обов" язку здатне переростати у справжній відповідальний вчинок, засвідчувати індивідуальність і силу волі людини, її здатність ризикувати заради власних переконань.

Існують гіпотетичні форми веління — це такі, що вказують на необхідність якоїсь дії, якогось учинку як засобу для досягнення певної мети. Так, скажімо, студент має прочитати певну книжку, аби вдосконалити свої знання з певної дисципліни чи просто скласти залік. Або: якщо ми хочемо бути сильними й здоровими, ми маємо займатися фізичними вправами і т.д.

Серед молодших школярів є невелика група дітей (~ у 4−5 класі), які майже ніколи не можуть самостійно виконати навчальне завдання. Причини тут різні: незрілість дитини, слабка підготовка, глибока занедбаність. Навчання молодших школярів полівмотиване, тобто дитиною керують, залежало від ситуації, різні мотиви. Мотиви учіння молодших школярів: почуття обов" язку, бажання заслужити похвалу вчителя, страх перед покаранням, звичка виконувати вимогу доросли і ін.

Організація навчання, тобто зовнішні умови, опосередковано впливають на мотивацію учіння, яка є глибоко індивідуальною і не може бути негайним наслідком ізольованого використання навіть дуже ефективного засобу.

У навч. д-сті для самостійного досягнення результату потрібна особливість зосередженість розуміння вольових зусиль. Це відбувається, коли діяльність учня цілеспрямована, коли він усвідомлює і «приймає» мету, а не йде лише у «фарватері цілі яку намічає вчитель».

ЛІТЕРАТУРА:

Віктор Малахів // Етика.// Київ. «Либідь» 2000.

Історія Дошкільної педагогіки. Хрестоматія. // Сім" я виховання дітей.// «Вища школа». Київ. 1974.

О.Я. Савченко.// Дидактика початкової школи.