Визначні педагоги

Визначні педагоги

Визначні педагоги, теоретики дитячої літератури неодноразово підкреслювали педагогічну цінність малих фольклорних жанрів для дітей.

Загадки і прислів" я, які К. Д. Ушинський рекомендував для читання дітям, є першою сходинкою для розуміння переносного значення слів і сприяють формуванню образного мислення.

Прислів" я мають значення при початковому навчанні мови, по-перше, своєю формою і, по-друге, своїм змістом.

За формою — це животрепетний вияв рідного слова, що вилетіло безпосередньо з його живого, глибокого джерела вічно юної душі народу, яка вічно розвивається. Ці прислів" я і приказки, самі дихаючи життям, пробуджують до життя й насіння рідного слова, що завжди корениться, хоч і несвідомо, в душі дитини. Німецькі педагоги також вміщують у свої азбуки народні прислів" я, але не сліпий патріотизм змушує мене сказати. Що наші прислів" я різноманітніші і глибші, і головне більш художні формою і поетичні духом. У німецьких прислів'ях переважає розсудковий, утилітарний елемент, і крім того їх переписували педагоги, пристосовуючи до дитячого розуміння й виправляючи стиль за граматикою. Ще більш наші прислів'я суперечать нашій граматиці і майже кожне коріння прислів'я є глузуванням з громадського правила.

Але, якщо наші прислів" я непридатні для граматичного розбору, навряд чи є кращий засіб привести дитину до живого джерела народної мови і виховати в душі дитини несвідомо такт цієї мови.

За змістом наші прислів" я важливі для початкового навчання тим, що в них, як у дзеркалі, відбилося народне життя з усіма своїми мальовничими особливостями. Можливо нічим не можна, так ввести дитину в розуміння народного життя, як через пояснення їй значення народних прислів'їв. У них відбилися всі сторони життя народу: домашня, сімейна, польова, лісова, громадська, його потреби, звички, його погляди на природу, на людей, на значення всіх явищ життя.

Але зауважать багато людей, чи не надто рано ознайомлювати дитину з народним життям, коли йдеться поки про те, що навчити її добре читати і писати? І справді, це було б надто рано, коли б я говорив тут про ознайомлення критичне, але я розумію тут ознайомлення безпосереднє і хотів тільки, щоб дитина подивилась на предмети по-дитячому зіркими очима народу і висловила його влучним словом, вірним духові народної мови, хоч воно часто розриває всякі граматичні пута. Звичайно у нас багато розуміння, але багато й таких, які йому цілком доступні. Завдяки багатій збірці Доля мені було з чого вибирати.

Якщо я брав інколи й такі прислів" я, моральний зміст якого надто глибокий для дитини, то брав тому, що в цих прислів'ях два змісти: один — зовнішній, мальовничий цілком доступний дитині, а другий — внутрішній, недоступний, для якого зовнішній є мальовничим одягом. У таких прислів'ях дитину слід ознайомлювати тільки із зовнішнім змістом, так прислів" я: куй залізо, поки гаряче — можна пояснити дітям тільки із зовнішнього боку, нехай діти скажуть, чому треба кувати гаряче залізо, а не прохолоне — з них і досить. Або, наприклад, у прислів'ї: горщик котлу не товариш — нехай діти пояснять, чому не товариш. моральний зміст прислів" я можна не пояснювати.

Прислів" я ним самим й хороше, що в ньому, майже завжди, незважаючи на те, що воно коротше за пташиний ніс є дещо, що дитині слід зрозуміти: являє собою маленьку розмову задачу, яка цілком дитині під силу.

Приказки, примовки й скоромовки, іноді позбавлені змісту, я вмістив для того, щоб поламати дитячу мову на російський лад і розвинути в дітей чуття до звукових красот рідної мови. особливо я розрахував на дітей, так званого освіченого класу, того класу, який зіпсував свою рідну мову, позбавивши її кольору, барв поезії і життя.

Загадки в вміщував не для того, щоб дитина відгадала саму загадку, хоч це може часто статися, бо багато загадок прості, а для того, щоб дати розумові дитині корисну вправу, пристосувати відгадку, сказано можливо вчителем, до загадки і дати привід до цікавої і корисної класної бесіди, яка закріпиться в розумі дитини саме тому, що мальовнича й цікава для неї загадка заляже міцно в її пам" яті, приєднавши до себе й усі пояснення до неї пов" язані. Так, скільки цікавих і корисних для дитини пояснень можна зв’язати з такою поетичною загадкою: зоря-зоряниця, красна дівиця, по лісу гуляла, ключі загубила, місяць бачив не сказав, сонце бачило підняло. Припустимо, що дитина не відгадає, що ключі означає роса, але нехай вона пояснить чому зорю називають красною дівицею, чому говориться що зоря губить росу, чому місяць не підняв роси, як сонце піднімає росу? Яка жвава і корисна бесіда може бути закріплена в душі дитини такою мальовничою загадкою! Словом, я дивився на загадки, як на мальовничий опис предмета.

Жанрове багатство і різноманітність дитячого фольклору дає змогу відбирати з народнопоетичної скарбниці саме ті твори, які найкраще відповідають віком особливостям дітей та навчально-виховним цілям роботи з ними.

Література:

К.Д. Ушинський. «Вибрані педагогічні твори».

«Педагогічні ідеї К.Д. Ушинського». Київ. 1974 р.

Укр. дит. літ. «Усна народна творчість для дітей».