Соціально-політичне середовище життєдіяльності

Соціально-політичне середовище життєдіяльності

Соціально-політичне середовище життєдіяльності.

Життєве середовище — другий елемент системи «людина — життєве середовище». Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.

У цьому розумінні воно не має постійних у часі і просторі кордонів, його межі визначаються передусім рівнем системи, тобто тим, що в даному разі розуміється під терміном «людина».

Життєве середовище людини складається з трьох компонентів — природного, соціального, або соціально-політичного, та техногенного середовищ.

Виділяють такі сфери суспільного життя:

* матеріальна — охоплює процеси матеріального виробництва розподілу, обміну, споживання,.

* соціально-політична — включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві - класові, національні, групові міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі явища и процеси, як революція, реформа, війна, класова боротьба У цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як партія держава, громадські організації,.

* духовна — це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень тобто весь спектр виробництва свідомості, трансформації її від однієї інстанції до іншої (засоби масової інформації), перетворення на індивідуальний духовний світ людини,.

* культурно-побутова — це такі явища, як виробництво культурних цінностей, життя сім" ї, побутові проблеми (організація відпочинку, вільного часу), освіта, виховання тощо.

Усі сфери суспільного життя взаємопов" язані. Важливу роль у суспільстві відіграють соціальні відносини. Соціальні відносини виникають між людьми у процесі їхньої діяльності та спілкування.

Вони характеризують життєдіяльність людини і поділяються на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культурні, побутові, сімейні та інші.

Соціальні відносини — це:

Норми життя суспільства: економічного, політичного, правового, морального.

Суспільні правила життя й поведінки людей.

В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтереси і потреби людей. В суспільстві постійно виникають і вирішуються різноманітні суперечності, зіткнення інтересів і суспільних цінностей, відносин. Завершальним етапом механізму вирішення суперечностей у системі суспільних відносин є конфлікт.

Таблиця 1. Основні типи конфліктів між людьми.

Соціальні конфлікти.

за учасниками.

за сферами.

за характером.

• внутріособистісні.

• міжособистісні.

• між особою і суспільством.

• між групами.

• міждержавні.

• економічні.

• політичні.

• ідеологічні.

• міжнаціональні.

• релігійні.

• побутові тощо.

• справжні.

• випадкові.

• давні.

Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьому зв" язку конфлікт виявляється не відхиленням від норми, а нормою співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у системі інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Люди конфліктують з різних причин — економічних, політичних, соціальних, екологічних, моральних, релігійних, ідеологічних тощо. Конфлікти бувають різними: між країнами і народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та установами, робітниками й адміністрацією, підприємцями та екологами, студентами й викладачами, чоловіками та жінками, молодшим і старшим поколінням.

Своєчасне нерозв" язання конфліктів може призвести до соціальної напруги у суспільстві, викликати появу гострих суперечностей, надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру, надзвичайних подій, що загрожуватимуть безпеці суспільства.

Люди в процесі життєдіяльності об" єднуються в соціальні групи. Соціальна група — це сукупність певного числа людей, об" єднаних спільним інтересом чи спільною справою. Об" єднання людей у соціальні групи відбувається на засадах не лише матеріальних інтересів. Деякі групи (релігійні) ґрунтуються на засадах духовності. Є групи, в основі яких лежать кровородинні зв" язки, взаємодопомога, відповідальність (рід, сім" ї тощо). Людей єднають також спільні етнічні особливості (народ, нація), соціально-політичні інтереси (партія, держава), громадсько-моральні та культурні пристрасті (суспільні організації, братства, спілки тощо).

Слід розрізняти малі, середні й великі соціальні групи.

* Малі соціальні групи — це групи, що об" єднують до декількох десятків осіб: сім" я, первинні виробничі об" єднання (бригади), сусідські спільності, дружні (товариські) компанії, шкільний клас тощо.

* Середні соціальні групи — цим терміном позначають жителів одного села чи міста, працівників одного заводу викладачів одного навчального закладу.

* Великі соціальні групи — класи, етнічні спільності (нація, народність, плем" я), вікові групи (молодь, пенсіонери), статеві об" єднання (чоловіки, жінки) — це численні об" єднання людей (до декількох десятків і com мільйонів).

Якісний стан компонентів соціально-політичного середовища буття людини значною мірою впливає на її здоров" я, життєдіяльність та тривалість життя.

Використана література:

1. Безпека життєдіяльності. Підручник для ВУЗів. — Київ, 2000.