Технічна документація на локальну мережу

Технічна документація на локальну мережу

МІНIСТЕРСТВО ОСВIТИ УКРАIНИ.

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ IНДУСТРIАЛЬНИЙ ТЕХНIКУМ.

До захисту допускається.

Завідуюча відділенням.

Савченко Л.М.

" «.

Інтерфейс користувача в системі управління основними засобами.

Пояснювальна записка до.

дипломного проекту.

ДП 000 000 036 ПЗ.

Розробив: Приходько О.С.

ст. гр. МП-952.

Керівник.

поекту: Пакуліна Л.Г.

Консультант з.

економічної частини: Бульба Т.М.

Норм.контроль: Малєнченко Є.Р.

Зміст.

Введення …

Загальна частина.

1.1 Постановка задачі …

1.2 Інфологічна модель задачі …

1.3 Математичне забезпечення ЕОМ …

2. Спеціальна частина.

2.1 Розробка алгоритму …

2.2 Програма задачі та її опис …

2.3 Відлагодження програми …

2.4 Результати розрахунків …

2.5 Робота з програмою …

3. Елементи технічного забезпечення обчислювальної системи.

3.1 Призначення та основні технічні характеристики.

обчислювальної системи …

3.2 Призначення та будова блоків обчислювальної.

системи …

Організація економічної частини.

4.1 Розрахунок економічної доцільності використання розробленої програми …

5. Охорона праці та правила техніки безпеки.

5.1 Охорона оточуючого середовища …

5.2 Правила техніки безпеки при роботі обчислювальної.

системи …

Висновки …

Література …

Введення.

В процесі свого розвитку людство рік за роком дійшло до того часу коли вийнайшли комп’ютер. Спочатку це були рахуючі машини, які могли виконувати лише прості арифметичні дії. Згодом можливості комп’ютерів збільшились, але великі можливості вимагали і великих розмірів.

На сучасному етапі є поширеною електронiзацiя народного господарства. Вона передбачає комплекс органiзацiйних, технiчних, методичних i юридичних міроприємств по забезпеченню всiх сфер виробництва та суспiльного життя країни засобами обчислювальої технiки з метою пiдвищення продуктивностi працi, прискорення науково-технiчного прогресу в народному господарствi, а також з метою якiсної перебудови невиробничої сфери.

Електронiзацiя народного господарства передбачає в першу чергу рiшення таких задач, як:

— супер-ЕОМ нового поколiння з швидкодiю бiльше 10 млрд. операцiй в секунду, з використанням принципiв штучного iнтелекту, досконалих засобiв спiлкування людини з машиною,.

— масові засоби обчислювальної технiки, персональні ЕОМ з розвитком програмного забезпечення для широкого насичення галузей народного господарства, науководослiдницьких i конструкторських органiзацiй, комп" ютерiзацiї сфери освiти та застосування в побутi,.

— єдиної системи передачi цифрової iнформацiї, що забезпечує рiзке пiдвищення пропускної здатностi i надiйностi системи зв" язку та унiфiкацiї застосованих технiчних засобiв,.

— швидкiсні волоконно-оптичні засоби зв" язку i телебачення, якi забезпечують передачу повiдомлень та телевiзiйних програм на далекiй вiдстанi,.

— широкі гами рiзноманiтних приладiв, датчикiв, контрольно-вимiрювальних засобiв на основi передових досягнень мiкроелектронiки для неруйновного контролю деталей машин i будiвельних конструкцiй, вимiрювання складу i структури речовин та матерiалiв, автоматизацiя контролю навколишнього середовища i прискоренного проведення наукових дослiджень, якi дозволяють пiдвищити ефективнiсть виробництва, надiйнiсть та якiсть продукцiї,.

— єдина унiфiкована система виробiв електронної технiки, i в першу чергу нового поколiння більш великих i більш швидких iнтегральних схем високої надiйностi та високої степенi мiнiатюрiзацiї, а також спецiалiзованного технологiчного обладнання для їх виробництва.

Автоматизацiя процесiв управлiння — об" єктивна необхiднiсть нашого часу, визвана тим, що вже в 60-х роках нашого столiття економiка розвинених країн представляла собою настiльки складну систему, що обсяг iнформацiї, необхiдний для управлiння нею, досяг своєрiдного iнформацiйного бар" єру.

Основнi цiлi автоматизацiї управлiння:

— звiльнити людину вiд виконання великого обсягу ручних операцiй,.

— по збору, обробцi, зберiганню, передачi та перевiрцi управлiнської iнформацiї i орiєнтувати людину на аналiтичну дiяльнiсть, на виробiтку оптимальних для конкретної ситуацiї управлiнських операцiй, на органiзацiю їх виконання, тобто на виконання творчих задач управлiння,.

— забезпечити оперативнiсть i повноту збору даних,.

— забезпечити оперативнiсть обробки даних на базi найновiших наукових теорiй i методiв,.

— забезпечити оперативне представлення, яке дуже зручне для вiдновлення у виглядi достовiрної, сучасної, повної та вiдпо-вiдаючої конкретним запитам iнформацiї керiвникам всiх рiвней даної органiзацiї, по їх разовим запитам або у режимi регулярного iнформацiйного обслуговування,.

— звiльненняти людей, зайнятих у сферi управлiння, з метою забезпечення фахiвцями тих галузей народного господарства, якi вiдчувають нехватку трудових ресурсiв.

Розвиток сучасного суспiльства характеризується пiдвищен-ням технiчного рiвня, ускладненням органiзацiйної структури виробництва, поглибленням суспiльного розподiлу працi, пред" явленням високих вимог до методiв планування та господарського управлiння.

Одним iз гoлoвних напрямкiв науково-технiчного прогресу на сучасному етапi являється зростання оснастки галузей народного господарства найновiшими ЕОМ, роботами, приладами i засобами автоматизацiї i переведення на цiй основi економiки народного господарства на iнтенсивнi рейки розвитку.

Широка автоматизацiя технологiчних процесiв на основi примiнення автоматизованих станкiв, машин та механiзмiв, унiфiкованих моделей обладнання, робототехнiчних комплексiв, гнучких автоматизованих виробничих систем i засобiв обчислювальної технiки складає один iз головних напрямкiв науково-технiчного процесу. Створення засобiв автоматизацiї на базi обчислювальної технiки (ОТ), здатних управляти приладами, станками, обладнанням, механiзмами, неможливо без застосування науково пiдтвержених методiв конструктування.

Новi задачi економiчного та соцiального розвитку неможливо вирiшити, використовуючи старий господарський механiзм. Необхiдно пiдвисити ефективнiсть управлiння народним господарством i перебудувати методи господарювання так, щоб вони сприяли iнтенсивному розвитку економiки.

В останнє десятирiччя комп`ютери почали активно проникати в наше життя. Особливо це стало помiтним з появою персональних комп`ютерiв, якi знайшли широке примiнення i на виробництвi i в побутi.

Особливе мiсце серед мiкро-ЕОМ належить персональним ЕОМ (ПЕОМ), дякуючи яким обчислювальнi потужностi ОТ стають доступними великiй кiлькостi спецiалiстiв рiзного фаху (конструкторам, технологам, математикам, економiстам, працiвникам сфери управлiння).

Зараз в нашії країні реалізується широка програма по вдосконаленню технічного рівня засобів обчислювальної технології і впровадженню прогресивних технології їх виробництва.

Постіїно розширюеться сфера примінення ЕОМ, яка забезпечує більш інтенсивниї розвиток практично всіх галузеї народного господарства.

Комп" ютери в нашiй країнi знайшли широке застосування в 20 тисячах областей народного господарства. Ступiнь автоматизацiї обробки даних i органiзацiї доступу до них визначає рiвень розвитку окремих галузей народного господаства i суспiльства в цiлому.

Вдосконалення технологiї виробництва мiкропроцесорних систем, як одного iз найбiльш перспективних напрямкiв розвитку обчислюваної технiки в останнї десятирiччя привело до створення i виробництва в безприцедентних масштабах мiкро-ЕОМ iндивi-дуального використання, одержавших назву персональних ЕОМ.

Найбiльш важливими задачами, що вирiшуютьсмя за допомогою таких засобiв обчислювальної технiки, являються формування, зберiгання, поновлення i вiдтворення даних самого рiзного призначення i структури в формi так званих файлiв даних. Для збеpiгання iнфоpмацiї великих pозмipiв бажано мати пpогpамний засiб, який зменшував би pозмipи файлу в декiлька pазiв.

Найважливішою в наш час є розробка сучасних інформаційних технологій, які використовуються при розробці програмного забезпечення для автоматизованих інформаційно-пошукових сиситем (АІПС) .

Автоматизована інформаційно-пошукова система дуже зручна: вводиш або вибираєш із списку, наприклад, ім'я робітника заводу, про якого бажаєш одержати інформацію, натискаєш ENTER (або OK) і одержуеш всю інформацію, яка міститься у комп’ютері стосовно цього робітника. Такі програми під WINDOWS дозволяє написати Access, який використовує мову програмування Visual Basic. Access дозволяє парцювати з базами данних (таблицями), звітами, формами, запитами, складати макроси та писати програми і відправляти їх на друк.

Також програму для АІПС дозволяє написати VISUAL FOXPRO.

Visual FoxPro 5 новий потужний продукт, який дозволяє примінювати при розробці баз данних всю гнучкість об'єктно-орієнто-ванного програмування. Найбільш значним нововеденням версії 3.0 був перехід до бази даних в її класичному розумінні і реалізації технології обробки данних за допомогою SQL-операторів.

У версії 5.0 додано багато нових функцій, які дозволяють використовувати SQL-оператори, збільшениї словник бази даних, представленні бібліотеки додаткових елементів керування, введенні нові команди та функції для підтримки OLE-технології.

Visual FoxPro є потужним та зручним засобом розробки баз дан-них з архітектурою клієнт-сервер. Професійна версія Visual Foxpro має спеціальні засоби переноса баз данних VisualFoxPro на SQL-сервер.

Visual FoxPro має широкий спектр можливостей розробки баз дан-них з архітектурою клієнт-сервер, серед яких можна виділити слідуючі: використання баз даних, тригери та правила перевірки, встроєна буферізація даних, транзакція, об'єктно-орієнтоване програмування, візуальне програмування, продвинутий графічний інтерфейс користувача, підтримка OLE та встроєна мова SQL.

При відсутності таких зручних та гнучиких мов програмуваня, як Visual Basic та Visual FoxPro організація автоматизація інформаційно-пошукових систем з використання інших додатків WINDOWS, які містять в собі багато корисної та цікавої інформації, була б неможлива, або ж незручна.

Написання програми для вирішення данної задачі має на меті автоматизувати процес управління основними засобами.

Майбутня програма набагато спростить роботу підрозділу, який займається цим питанням, вивільнить час працівників, який вони можуть використати для інших виробничих завдань, що прискорить виробничий процес. А це в свою чергу збільшить кругообіг виробництва. Наприклад, якщо раніше облік основних засобів займав дуже багато часу то тепер з існуванням цієї програми він займає одну або декілька годин. декілько годин (в залежності від обставин — трудоємність робіт, кількості аркушів, прінтера і т.п.).

Програма має спростити роботу відділу і забезпечити зручність її використання.

Загальна частина.

1.1. Постановка задачі.

Постановка задачi — це етап на якому велику pоль пpидiляють визначенню кiнцевої мети. Визначається загальний пiдхiд до piшення, тобто з" ясовують чи має дана задача piшення, а якщо має, то чи воно єдине. А також на цьому етапi визначаються piзнi хаpактеpистики задачi.

Написана програми використовується для автоматизації роботи бухгалтерів по обліку основних засобів (ОЗ) на підприємствах, в організаціях з будь-якими формами особистості, включно організації, які стоять на державному бюджеті. Облік ОЗ призначений для ведення інвентарних карток по об'єктам, створення розрахунків аналітичного обліку, формування інформації про наявність ОЗ на місцях зберігання і експлуатації, розрахунку зносу ОЗ і витрат по нормам амортизації.

Ця програма набагато спрощує роботу бухгалтерів, які займаються цим питанням, вивільнює час працівників, який вони можуть використати для інших завдань. Програма має спростити роботу відділу і забезпечити зручність її використання.

Вхідною інформацією в програмі є бази даних та заповнена специфікація. Структура головной баз даних в яку заноситься вся інформація про рух об'єкта по підприємству знаходиться в файлі sred01. dbf і має назву RABMAS. Структура бази приведина на рисунок 1.1.1. Також до вхідної інформації відносяться ще шість баз даних з такими полями, як: FDATA (dataras-дата ввода), KODZ (kz-код затрат), KOD_CEX (cex-цех, name_cex-найменування цеха), NORMA (fio-пріз-вище, mol-матеріально відповідальна особа), SETUP (hw-норма, shifr-шифр), SREDSTV.

Вихідною інформацією є форми: акт прийомки, амортизаціїні відрахування, історія об'єкта, акт на списання, накладна на переміщення, накладна на переміщення (групами), просмотр стану об'єкта, а також бази даних: kod_cex, norma, setup.

Все це спрощують роботу допомогають швидко отримати інформацію про потрідні об'єкти.

Акт прийомки відображае дату ввода прийома об'єкта, цех в, якиї був прийнятиї об'єк, дебіт рахунка, аналітіку, інвентарниї номер, найменування принятого об'єкта та іншу інформацію про прийом об'єктів. Цеї акт зображениї на рисунку 1.1.2.

Номер

П/п.

Назва.

Тип Довжина Призначення.

1.

In.

C 6 інвентарний номер

Npp.

C 2 номер по порядку.

Cex.

C 5 цех.

Mol.

C 3 мат. відповід. особа.

Ds.

C 3 дебіт рахунка.

Du.

C 8 аналітека дебіта.

Ks.

C 4 кредіт рахунку.

Ku.

C 8 аналітіка кредіта.

St.

N 15 початкова вартість.

Kz.

N 4 код затрат.

Ha.

N 5 код амортизаційного звіта.

Hw.

N 5 норма аморт звіта.

Di.

N 4 дата виготовлення.

Dv.

N 4 дата ввода.

Si.

N 15 сума зносу.

Aw.

N 12 аморт відрах на початок року.

Name.

C 150 назва.

So.

N 15 сума на початок року.

Sumb.

N 12 баланс.

Awn.

N 10 аморт на початок року.

Grn.

C 1 нова група.

Vido.

C 2 вид.

Kof.

C 6 код основних фондів.

Wag.

N 11 срібло.

Wau.

N 11 золото.

Wpt.

N 11 платина.

Wc.

N 11 алмаз.

Wpd.

N 11 паладій.

Рис 1.1.1 Структура бази RABMAS.

АКТ ПРИЙОМКИ.

дата ввода 1262.

цех 32 000 мво 529.

дебіт рахунка 010 код аналітичного обліку 11 001 000.

код аналітичного обліку 1 010 000.

початкова вартість 14 358.

код затрат 2311 нова група 1.

код амортизації 10 002 норма амортизації 1.20.

найменування будівля гаража легкових автомобілеї.

дата виготовлення 1162 знос 5507.07.

Рис 1.1.2 Форма AKT.

Акт на списання показує інформацію про списання об'єктів з цехів. При вказані інвентарного номер об'єкта відобразиться інформація з якого цеху цеї об'єкт, матеріально відповідальна особа, початкова вартість, сума зносу, код затрат, код норми амортизації, норма амортизації, а також дата ліквідації, дебіт та аналітека рахунка, кредіт рахунка і аналітика кредіта. Структурацієї акту зображена на рисунку 1.1.3.

АКТ НА СПИСАННЯ.

Вказати інвентарний номер 62.

цех 33 200 дата ліквідації.

мво 352 дебіт рахунка 010.

початкова.

вартість 546 286 аналітика дебіта 11 001 000.

сума зносу 148 630 кредіт рахунка 851.

код затрат 2300 аналітика кредіта 1 010 000.

код норми амортизації 10 001.

норма амортизації 1.00.

Рис. 1.1.3. Форма VID.

Історія та перегляд стану об'єкта дозволяє швидко отримати інформацію про той чи іншиї об'єкт та його стан на цей час та де цеї об" єкт знаходиться.

По накладнії на переміщення видно з якого цеху в якиї було переміщено один об" єкт або групу об" єктів, найменування цього об" єкта та інші відомость про об'єкт. Структура накладної зображена на рисунку 1.1.4.

В формі амортизаціїних відрахувань висвічується найменування об'єкта, цех, початкова вартість та амортизаціїні відрахування за попередні місяці.

АКТ НА СПИСАННЯ.

Вказати інвентарний номер 62.

цех 33 200 дата ліквідації.

мво 352 дебіт рахунка 010.

початкова.

вартість 546 286 аналітика дебіта 11 001 000.

сума зносу 148 630 кредіт рахунка 851.

код затрат 2300 аналітика кредіта 1 010 000.

код норми амортизації 10 001.

норма амортизації 1.00.

Рис. 1.1.3. Форма VID.

Накладная на перемещення.

Вкажіть інвентарниї номер 112.

цех (старий) 6 600 дебіт рахунка 010.

мво (стар) 352 кредіт рахунка 651.

код затрат 2399 код норми амортизації 30 109.

сума зносу 40 292.00 норма амортизації 5.00.

початкова вартість 40 292.

найменування.

Куди буде переміщуватися? дата переміщення 07/02/2000.

цех (новий) 6 800 мво (нова) 015 код затрат.

аналітика дебіта 11 003 000 аналітика кредіта 1 010 000.

рис. 1.1.4. Форма.

1.2. Інфологічна модель.

1.3. Математичне забезпечення ЕОМ.

В систему математичного забезпечення обчислювальної машини повиннi входити слiдуючi групи програм:

1) операцiйна система програм,.

2) система засобiв програмування,.

3) додаток до програм,.

4) система програм пiдтримки математичного забеспечення,.

5) система дослiдних програм, призначенних для контроля справностi ЕОМ.

Сучасне програмне забезпечення обчислювальних систем підрозділяється на загальне та спеціальне пограмне забезпечення (ПЗ).

До складу спеціального прогамого забезпечення входять функціоальні програми, які реалізують конкретні алгоритми розв" язку певних прикладних задач або конкретні алгоритми взаємодії з об" єктами уравління.

До складу загального програмного забезпечення входять програмні засоби, які безпосередньо неповязані з розв" язком конкретної фунціональої задачі, але які суттєво впливають на ефективність розробки та фунціонування пикладних задач. Обсяг загального програмного забезпечення в більшості випадках значно перевищує обсяг спеціального програмного забзпечення.

Під загальним програмним забезпеченням розумiють сукупнiсть систем управлiння обчислювальним процесами та системи функцiонального контролю. Загальне програмне забеспечення реалiзує функцiї, пов" язанi з роботою обчислювальної системи, i включає в себе системи програмування, операцiйнi системи, комплекс програм технiчного обслуговування.

Загальне ПЗ можна розділити на два компонента:

— програмне забезпечення обчислювального процесу,.

— програмне забезпечення технології розробки та супроводження програмних засобів.

Поділ загального програмого забезпечення на компоненти зображено на рис 3.1.1. Вказані компоненти дозволяють застосо-вувати однотипні комп" ютори для різних задач змінюючи тільки алгоритм та програму розв" язку функціональної задачі.

Спецiальне програмне забезпечення — це набiр програмних засобiв, що використовуються для рiшення конкретного класу задач. Спецiальне програмне забеспечення включає в себе пакети прикладних програм, якi проблемно-орiєнтованi на рiшення досить визначного класу задач.

Загальне програмне забезпегення.

Програмне забез-печення обчислю-вального процесу.

Програмне забез-печення технології і розробки.

Програма почат-кового запуску.

Діагностичні тести.

Мови проекту-вання програм.

Мови відладки і тестування.

Програма диспечерізації.

Програма аналізу збоїв.

Система транс-ляції програм.

Транслятори тестів і відла-дочних завдань.

Програми обмі-ну з зовнішні-ми пристроями.

Програми фу-нкціонального контролю.

Система комп-лексування програм.

Інтерпритатори команд управ-ління ЕОМ.

Програми обмі-ну з зовнішніми запоминаючими пристроями.

Програми функціональ-ного контро-лю.

Проектування баз даних.

Інформуюча система.

Програми взає-модії комплек-сованих ЕОМ.

Програма контролю задачі.

Система підго-товки докумен-тів і їх розмно-ження.

Моделі зовнішніх абониментів.

Система оброб-ки результатів.

Операційна система.

Система функціональ-ного контролю.

Система автоматизації програмування.

Система автоматизації відладки.

Рис 3.1.1. Структура загального програмного забезпечення.

Кpiм пакетiв пpикладних пpогpам в склад спецiального пpогpамного забеспечення входить також комплекс програм технiчного обслуговування. Данний комплекс мiстить текст програми, які по функцiональному призначенню дiляться на вiдладочнi, перевiрочнi i дiагностичнi:

1.Вiдладочнi програми використовують для перевiрки правильностi роботи пристроїв i блокiв ЕОМ пiд час налагодження машини. Вони розробленi для центральних процесорiв, основної памятi, каналiв вводу-виводу, зовнiшнiх пристроїв. Вiдладочнi програми є автономними i виконуються без участi операцiйних систем.

2.Перевiрочнi програми призначені для перiодичної перевiрки правильностi функцiонування пристроїв, блокiв i машини в цiлому i для знаходження несправностей в процесi експлуатації.

3.Дiагностичнi програми дозволяють класифiкувати вiдмови i локалiзувати мiсця несправностей.

Перевiрочнi i дiагностичнi програми працюють пiд керiвництвом спецiальної програми-монiтора, в функцiї якої входить виклик, виконання кожного окремого теста i керування ним.

Однiєю з головних складових частин програмного забес-печення ЕОМ є операцiна система, яка представляє собою органiзовану сукупнiсть програм i структур даних, призначених для керування функцiонуванням ЕОМ, збiльшуючи її перепускну здiбність, розширення сфери примiнення, автоматизацiї пiдготовки, складних програм до виконання на ЕОМ.

Склад програмного забезпечення приведено на рисунку 1.3.2.

Visual FoxPro 5 новий потужний продукт, який дозволяє примінювати при розробці баз данних всю гнуцкість об'єктно-орієнтованного програмування. Найбільш значним нововеденням версії 3.0 був перехід до бази даних в її класичному розумінні і реалізації технології обробки данних за допомогою SQL-операторів.

У версії 5.0 додано багато нових функцій, які дозволяють використовувати SQL-оператори, збільшен словник бази даних, представленні бібліотеки додаткових елементів керування, введенні нові команди та функції для підтримки OLE-технології.

Visual FoxPro є потужнім та зручним засобом розробки баз данних з архітектурою клієнт-сервер. Професійна версія Visual Foxpro має спеціальні засоби переноса баз данних Visual FoxPro на SQL-сервер.

Visual FoxPro має широкий спектр можливостей розробки баз данних з архітектурою клієнт-сервер, серед яких можна виділити слідуючі:

— використання баз даних,.

— тригери та правила перевірки,.

— встроєна буферізація даних,.

— транзакція,.

— об'єктно-орієнтоване програмування,.

— візуальне програмування,.

— продвинутий графічний інтерфейс користувача,.

— підтримка OLE та встроєна мова SQL.

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

ЗАГАЛЬНЕ СПЕЦIАЛЬНЕ.

КЗС-керування системою забезпечення.

Рис. 1.3.2. Склад програмного забезпечення.

Спеціальна частина.

2.1. Розробка алгоритму.

Принципова блок-схема алгоритму повинна вiдображати етапнiсть алгоритмiчного процесу. Етапнiсть зображується у виглядi блокiв (сукупнiсть процедур рiшення задачi) з вказанням взаємного зв" язку. В серединi кожного блоку коротко описується змiст вiдповiдного етапу алгоритма з використанням прийнятих в данiй задачi умовних позначень реквiзитiв. Блоки нумеруються арабськими цифрами над правим верхнiм кутом.

Даний етап заключається врозкладені обчислювального процесу на можливі складові частини встановлення порядку їх послідовності.

2.3. Відлагодження програми.

При розробцi програми найбiльш важким являється етап вiдладки і тестування програми.

Мета тестування полягає у виявленнi існуючих в програмi помилок.

Мета вiдладки складається у виявленнi та знищеннi помилок.

Вiдладку програми починають з складання плану тестування. Такий план повинен уявляти собi кожний програмiст.

Cкладання плану спирається на поняття про джерела i характер помилок.

Основними джерелами помилок являються:

недостатньо глибоке вивчення математичної моделi або алгоритму рiшення задачi,.

порушення вiдповiдностi мiж схемою алгоритму або записом його на алгоритмiчнiй мовi i програмою, написанiй на мовi програмування,.

помилкове оголошення початкових даних на програмному бланку,.

невiдповiднiсть при наборi програми i початкових даних на клавiатурi пристрою вводу.

Порушення вiдповiдностi мiж детально розробленим записом алгоритму в процесi кодування програми вiдносиься до помилок, що трапляються внаслiдок неуважностi програмiста.

Вiдключення уважностi приводить i до всих останнiх помилок, виникаючими в процесi пiдготовки початкових даних і вводу програми в ЕОМ. Помилки, які виникають внаслiдок неуважностi, можуть мати непередбаченi наслiдки.

Враховуючи рiзновиди джерел помилок, при складаннi плану тестування класифiкують помилки на два типи :

— синтаксичнi,.

— семантичнi (змiстовi).

Синтаксичні помилки — це помилки в запису конструкцiй мови програмування (чисел, змiнних, функцiй, виразiв, операторiв, мiток i пiдпрограм).

Знаходження бiльшостi синтаксичних помилок автоматизо-вано в основних системах програмування.

Семантичні помилки — це помилки, пов" язанi з невiрним змiстом дiй i використанням недопустимих значень величин.

Пошук семантичних помилок набагато менш формалiзова-ний, нiж синтаксичних, частина їх з" являється при виконаннi програми в порушеннях процесу автоматичних обчислень та iндифiкуються або видачею дiагностичних повiдомлень робочої програми, або вiдсутнiстю друку результатiв із-за нескiнченого повторення однієї i тієї ж частини програми, або появою непередбаченої форми чи змiсту друку результатiв.

Вiдладка програми включає в себе слiдуючi етапи:

Порiвняння програми зi схемою алгоритму.

Вiзуальний контроль програми на екрані дисплею або вiзуальне вивчення лiстингу програми та порiвняння його з оригiналом на бланку.

Цi два етапи тестування здатнi знищити велику кiлькість помилок, як синтаксичних, так i семантичних (що дуже важливо, так як дозволяє виключити їх трудомісткий пошук в процесi подальшої вiдладки).

3. Трансляцiя програми на машинну мову. На цьому етапi виявляються синтаксичнi помилки. Компiлятори з мов пргограмування видають дiагностичнi повiдомлення про синтаксичнi помилки в лiстiнгу програми (ЛIСТИНГОМ називаеться вихiдний документ транслятора, який супроводжує вiдтрансльовану програму на машиннiй мовi — об" єктний модуль).

4. Редагування зовнiшнiх зв" язкiв та компановка програми. На етапi редагування зовнiшнiх зв" язкiв програмних модулiв програма-редактор зовнiшнiх зв" язкiв, або компановщик задач, знаходить такi синтаксичнi помилки, як невiдповiднiсть числа параметрiв в опису пiдпрограми i в зверненнi до неї, виклик неiснуючої стандартної програми, рiзнi довжини загального блоку пам" ятi в викликаючому та викликаємому модулi i ряд iнших помилок. Поява помилки в процесi вводу початкових данних або в процесi розрахунку приводить до переривання розрахунку та видачi дiагностичного повiдомлення робочої програми. Поява помилки дає привiд для виконання вiдладочних дiй, вiдсутнiсть же повiдомлень про помилки не означає їх вiдсутностi в програмi. План тестування включає при цьому перевiрку правильностi отриманних результатiв для яких-небудь допустимих значень початкових данних.

5. Виконання програми. Пiсля знищення знайдених транслятором i редактором зовнiшнiх зв" язкiв (компановщиком задач) синтаксичних помилок переходять до слiдуючого етапу — виконанню програми на ЕОМ на машиннiй мовi: програма завантажується в оперативну пам" ять, у вiдповiдностi з вимогами програми вводяться початковi данi i починається розрахунок.

6. Тестування програми. Якщо програма виконується успiшно, бажано завершити її випробування тестуванням при заданних початкових данних, приймаючих граничне для програми значення, а також виходячi за допустимi рамки значення на входi. Контрольнi приклади (тести) — це спецiально пiдiбранi задачi, результати яких вiдомi попередньо можуть бути визначенi без iстотних витрат. Як вже говорилось вище, при вiдладцi програми необхiдно довести правильнiсть роботи програми. Iснує два способи доведення правильностi програми:

Перевiрка працездатностi всих гілок програми. Даний метод примiнюється для логiчно побудованих простих програм.

Метод «чорного ящика «. Цей метод заключається в перевiрцi, як реагує програма на можливi критичнi дiї оператора.

Тому при вiдладкі програми були виконанi слiдуючi дiї, які, у випадку непрацездатностi програми могли привести до неправильного результату: видача повідомлень при збої роботи програми, після яких програма закінчує роботу або повертається на точк, в якій трапився збій і дозволяє виконати необхідні дії для правильної роботи програми.

Також при відладкі були допущені такі помилки і відповідно були одержані такі діагностичні повідомлення :

1."Error loading file — record number 4(або 5) form1< or one of its members>. Loadind form or the data environment: Index tag is not found.".

Це повідомлення видається у випадку коли не знаходиться індексний файл.

2."File is in use" - Видається при спробі відкрити вже відкриту таблицю.

3." Програма виполнила недопустимую операцию и будет закрыта" -Видається при збої програми.

4."Data type mismatch" — недопустимий тип даних.

тощо.

Взагалi помилки були допущенi при написаннi деяких операторiв мови, а також в самому синтаксисi операторiв. Помилки в неправильному використаннi операторiв. Пiсля виправлення цих помилок та компiляцiї, компановки i трансляцiї програма добре запрацювала та видавала вірний результат роботи.

2.4 Результати розрахунків.

3. Елементи технічного забезпечення.

обчислювавальної системи.

3.1. Призначення та основні технічні характеристики обчислювальної системи.

Можливості і сфера примінення ЕОМ в значній мірі визначає її технічі і єксплуатаційні характеристики. Це такі, як продуктивність ЕОМ, ємність основної пам" яті, точність обчислення, швидкість передачі інформації і потужність, яка потрібна.

Продуктивність ЕОМ є наважливішою технічною характе-ристикою. Вона визначає кількість задач, виконуємих ЕОМ в одиницю часу. Також продуктивність залежить від типа вирішуємої задачі, кількості і різноманітності виконуємих операції, логічної структури і харакеристики її деяких пристроїв. Продуктивність сучасних ЕОМ лежить в таком діапозоні: від декількох тисяч до декількох сотен мільоїнів опеації за хвилину.

Ємність основної пам" яті має особливе значення при рішені задач, пов" язаних з обробкою і зберіганням великих інформаціїних масивів. Емність основної пам" яті ЕОМ досить велика і для різних моделеї ЕОМ знаходиться в межах від 64 Кбайт до 16 Мбайт.

Точність обчислення визначається кількістю цифрових розрядів, які відводяться для представлення інформації. Для підвищення досить збільшити розряд машинного слова або довжину розрядної сітки.

Швидкість передачі інформації між центральною частиною і перефірійними пристроями ЕОМ визначається характеристиками використовуємих каналів керування вводом/виводом. Найбільш бистродіючими являються селекторні і блок-мультиплексні канали для яких максимальна швидкість передачі даних досягає 1500 Кбайт в хвилину.

Персональний комп" ютер Pentium включає слiдуючi пpистрої:

— процесор, виконуючий управлiння комп" ютером i забезпе-чуючий органiзацiю обчислювань,.

— монiтор для зображення текстової i графiчної iнформамацiї,.

клавiатуру, дозволяючу вводити символи в комп" ютер,.

миш, для введення iнформацiї в комп" ютер,.

накопичувач на жоpсткому магнiтному диску (вiнчестер), який призначений для читання, запису i постійного зберiгання iнформацiї часто викоpистовуємої при работi з комп" ютером.

пристрій для читання компакт-дисків (CD ROM),.

порти COM та LTP.

Крiм того до комп" ютеру можуть пiдключатися:

прiнтер, для виводу на друк текстовоi i графiчноi iнформацii,.

аудіо-, відеота ігрові контроллери,.

різні сетьові пристрої.

При необхiдностi до складу периферiйних пристроїв можуть включатись також iншi пристрої спецiального призначення.

Для бiльш квалiфiкованої роботи на ЕОМ велике значення має математичне забеспечення.

Операцiйна система мiстить в собi програми, визначаючi режим роботи ЕОМ i розширюючi її операцiйнi можливостi. В склад операцiйної системи входить ряд програм, з яких основними є слiдуючi:

— супервiзор, або монiтор — програма, яка забеспечує роботу, задаваєму машинi людиною — оператором в рамках встановленого для неї режима,.

— ряд службових програм, таких, як програми вводу почат-кових даних, програми редактування i видачi результатiв, загрузчик-програма для вводу в оперативну пам" ять так званих робочих програм, бiблiотекарь-програма для ввода пiдпрограм по виконанню макрооперацiй i самих пiдпрограм макрооперацiй, програма спiлку-вання операцiйної системи з людиною-оператором.

3.2. Призначення та будова блоків обчислювальної системи.

Розгленемо загальні блоки електронної обчислювальної машини. Початкова інформація в вигляді програми обчислень і даних для розрахунків поступає на пристрії ввода. Вводиться інформація в ЕОМ за допомогою дисплея.

Інформація, яка вводиться поступає на оперативниї запам’ятовуючий пристрій, який призначениї для зберігання програми обчислень, початкових даних, проміжних і кінцевих результатів розрахунка.

Зовнішнії запам’ятовуючий пристрії ЕОМ в «отличие» від оперативного має сильно велику ємність але меньшу бистродію. В зовнішнії пам’яті зберігаються стандартне програмне забезпечення ЕОМ.

Арифметично-логічниї пристрії виконує арефметичні і логічні операції над числами в процесі обчислення.

Пристрії управління «керує» роботою ЕОМ в відповідності з введиною в неї програмою.

Арифметично-логічниї пристрії і пристрії управління «образует» процесор-головну складову частину ЕОМ. В склад процесора інколи вклічається оперативна пам’ять.

Вивод результатів обчислення з ЕОМ «осуществляется» на друкуючиї пристрії (принтер), дисплеї або графопостроітель (плотер). Пристрії управління ЕОМ призначенно також для контроля якості функціонування комп’ютера, «осуществляемого» обслуговуючим персоналом.

Зовнішнії запам’ятовуючий.

пристрії.

Устройство Оперативно запам’ятовуючий Устройство.

ввода пристрії вивода.

Арифметично-логічниї.

пристрії.

Процесор

Персональний комп" ютер Pentium включає в себе слiдуючi пристрої:

процесор, який виконує управлiння комп" ютером, обчислення ,.

клавiатуру, яка дозволяє вводити символи в комп" ютер,.

монiтор (або дiсплей) для зображення текстової i графiчної iнформацiї,.

накопичувачi (або дисководи) для гнучких магнiтних дискiв, що використовуються для читання i запису на гнучкi магнiтнi диски (дискети),.

накопичувач на жорсткому магнiтному диску, що призначе-ний для читання i запису на жорсткий магнiтний диск (вiнчес-тер).

Крiм того, до комп" ютеру можуть пiдключатися:

прiнтер — для виводу на друк текстової i графiчної iнформацiї,.

миш — пристрiй, що полегшує ввод iнформацiї в комп" ютер та iншi пристрої .

Центром обчислювальної системи являється її процесор. Саме процесор володiє здiбнiстю виконувати команди, якi складають комп" ютерну програму.

Персональнi комп" ютери будуються на базi мiкро-процесорiв, якi виконуються в теперiшнiй час на одному кристалi або «чiпi». Процесор персонального комп" ютеру Pentium мiстить:

— основний мiкропроцесор, який керує роботою комп" ютеру i виконує всi обчислення. В даному персональному комп" ютерi вико-сристовується 32-х розрядний мiкропроцесор. Загальна перевага 32-х розрядних процесорiв в значному пiдвищеннi їх швидкодiї, потужностi, зручностi їх набору команд. Крiм цього, суттєво збiльшується обсяг адресуємої пам" ятi,.

оперативну пам" ять, в якiй розташованi програми, що викону-ються комп" ютером, i данi, що використовуються програмами. Ємнiсть оперативноi пам" ятi дорiвнюї 32 Мбайт,.

електронi схеми (контролери), якi управляють роботою рiзноманiтних пристроїв, що входять до комп" ютера (монiтору, накопичувачi на магнiтних дисках),.

— порти вводу-виводу, через якi процесор обмiнюється даними з зовнiшнiми пристроями.

4.Організація економічної частини.

4.1. Розрахунок економічної доцільності використання розробленої програми.

Економічна частина дипломного проекту передбачає розрахунок ефективності використання програми розробленої в дипломному проекті.

Економічна ефективність використання програми може бути розрахована порівнянням витрат на обробку інформаціїдо впровадження програми і витрат після її впровадження.

Для цього потрібно розрахувати витрати на ручниї облік та витрати на автоматизованиї облік основних засобів. Після розрахунку визначити: чи доцільно розроблювати таку програму або доцільніше висти облік в ручну.

Початкові дані :

ЗПп= 130 грн. ЗПп — оклад програміста.

ЗПрр= 120 грн. ЗПрр — оклад робітника зайнятого заповненням.

Фд= 160 год. відомості.

ЗПд= 20% Фд — середньомісячний фонд часу.

Кн= 1.01 ЗПддодаткова зарплата.

n= 1440 Кн — коефіцієнт накладних витрат.

Смч= 0.4 грн. n — фактична к-ть рішення задачі.

Тр= 0.05год. Смчвиртість 1 машиногодини.

Nзап= 35 Трвитрати часу на ручну обробку по 1 зап.

Твід=115год. Nзап — середньоописочна к-ть записів.

Qпр=475год. Твід — час на відлагодження.

Тп=0.8 год. Qпр-витрати часу на розробку програми.

Так= 0.32 год. Тпчас на підготовку початкових даних.

Тр=0.4 год. Так — час на аналіз і контроль.

Трозм=0.03 год. Тр — машиний час на обробку інформації.

Nарк= 4 Трозм — маш. час на розмноження вих. даних.

Nарк — кількість аркушів.

Розрахунок економічної доцільності рішення задачі включає в себе:

1.Визначення кількості варіантів, при якій собівартість вирішення задачі на ЕОМ нижче собівартості ручної обробки інформації:

n > Cрп / (Ср-Са), де.

n — фактична кількість рішень задачі за рік.

1440 > 952.95/(6.16- 2.12).

1440 > 236.

2. Річна економія витрат на обробку інформації. Визначається шляхом співставлення витрат на автоматизовану обробку інформації (Са) та витрат, які проводяться при рішенні задачі вручну (Са):

Е=(СрСа)*n.

E=(6.16 — 2.12)*1440 = 5817,6 грн.

3. Відносне вивільнення працівників при переході на автоматизовану обробку інформації:

Ч=n*(Тр-Та)/Фд, де.

Тр — час, необхідний для рішення задачі при ручній обробці.

Та — час, необхідний для рішення задачі при автоматизованій обробці інформації.

Та=Тп+Так+Тр+Трозм.

Ч = 1440*(0.05*35 — (0.8 +0.32+0.4+0.048))/160=1.62 чол.

Висновок: впровадження програми для автоматизації юбліку основних засобів доцільна, так як :

1. умовна річна економія від впровадження програми становить 5817.6 грн.,.

2. вивільнить час двох працівників, який вони можуть використати для інших виробничих завдань, що прискорить виробничий процес, а це в свою чергу збільшить кругообіг виробництва .

Крім того впровадження програми окупить себе вже після 236-го використання програми.

5.Охорона праці та правила техніки безпеки.

5.1. Охорона оточуючого середовища.

Охорона навколишнього середовища — це комплексна проблема, що потребує зусиль вчених багатьох спеціальностей, в тому числі і прграмістів.

Природне середовище, яке оточує людину, є місцем її існування і життезабезпечення. Штучні зміни, які привносить сама людина в природну рівновагу, особливо ті, які пов’язані з забрудненням біосфери шкідливими для людського організму компонентами, стають загрозливо небезпечними для життя.

Останім часом через надмірне використання рослин, тварин, грунту, водних ресурсів, корисних копалин, посилився негативний вплив на навколишне середовище. Загрозливих маштабів набуло забруднення води, грунтів та атмосфери продуктами неповного згорання вугілля, переробки нафти, газу та інших природних ресурсів, а такрж хімічними речовинами.

Дуже велику загрозу для існування життя становить забруднення води. Скидання стічних вод у відкриті водойоми в остані роки дуже збільшилося. Неблагополучним є також і стан грунтів. Вони деградуються, їхня родючість щороку зменьшується.

Розширення промислового виробництва, лісового і сільского господарства зумовлює значне порушення природних екосистем.

Згідно із «Законом про охорону навколишнього природного середовища» державні установи, обласні, районні, міські організації розробляють і реалізують заходи з охорони водних ресурсів, лісових багатств, рідкісних і зникаючих рослин і тварин.

Представники ціх організації регулерно беруть участь у рейдах з перевірки екологічного стану річок, ставків, озер, зелених зон навколо населених пунктів.

Для реалізації завдань охорони навколишнього середовища затвердженно п’ять програм.

Науково-технічний прогрес поставив перед людством цілий ряд нових, досить складних проблем, з якими воно до цього часу і не стикалося зовсім або вони не були настільки масштабними. Серед них особливе місце займають відношення між людиною і навколишнім середовищем.

Найбільш активною формою захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу викидів промислових підпри-ємств являється повний перехід до безвідходних та маловідходних технологій і виробництв. Це потребує комплексу складних тех-нологічних, конструкторських та організаційних задач, основаних на використанні новітніх науково-технічних досягнень. Таким досягненям можна вважати комп’ютер. Ця машина завоювала велику популярність завдяки тому, що вона дозволяє автоматизувати рішення багатьох важливих задач, звільнюючи час робітників, які до цього часу вирішували відповідні задачі вручну .

Найважливішим напрямком екологзації промислового вироб-ництва слідує вважати:

— вдосконалення технологічних процесів і розробку нового обладнання з меншим рівнем викидів домішок і відходів в навколишнє середовище,.

— екологічну експертизу всіх видів виробництв і промислової продукції,.

— заміну токсичних відходів на нетоксичні,.

— заміну утілізованих відходів на неутілізовані,.

— широке застосування додаткових методів і заходів для охорони навколишнього середовища.

В якості додаткових засобів захисту застосовуються:

— апарати і системи для чищення газових приладів, викидів, сточних вод від домішок,.

— заглушувачі шуму при викиді газів в атмосферу,.

— віброізолятори технологічного обладнання,.

— екрани для захисту від електромагнітного поля та ін.

Ці засоби захисту постійно вдосконалюються і широко впроваджуються в технологічні та експлуатаційні цикли в усіх галузях народного господарства.

Найважливіша роль в захисті навколишнього середовища від-водиться міроприємствам по раціональному розміщенню джерел забруднення:

— винесення промислових підприємств з великих міст в.

малонаселені райони з непридатними і малопрдатними для сільськогосподарського використання землями,.

— оптимальне розташування промислових підприємств з врахуванням топографії місцевості і типи вітрів,.

— встановлення санітарно-захисних зон навколо промислових підприємств,.

— раціональне планування міської забудови, що забезпечує оптимальні екологічні умови для людини і рослин,.

— організація руху транспорта з метою зменшення викидів ток-сичних речовин в зонах жилої забудови.

Засобом рішення проблеми являється розробка екологчно чистих технологій і техніки, тобто організація взаємодії людини з природою, при якій відходи нашої діяльності стали б сировиною для побудови наступного циклу кругооберту речовин. Харатерна для сучасного виробництва послідовність «природні ресурси — вироби — відходи» в більшості випадків завершується руйнуванням природних систем. Тому сьогодні ставиться задача розробки так названних безвідходних технологій з послдовністю «природні ресурси — вироби — відходи — природна сировина «.

Отже, науково-технічний процес відкриває не тільки нові можливості і нові шляхи в задоволені потреб людини, але й створює нові можливості для збереження і відновлення природних умов на Землі .

Стан навколишнього середовища потребує від створювачів нових технологій і машин пильної уваги до питань екології. Довільне технічне рішення повинне прийматись з врахуванням не тільки технологічних і економічних аспектів. Проектні рішення в обов" язковому порядку повинні підлягати економічній експертизі, а знову створені технологічні процеси, обладнання і матеріали при їх впровадженні на ряду з народногосподарським ефектом повинні забезпечувати високий рівень екологічної безпеки.

5.2. Правила техніки безпеки при роботі на обчислювальній системі.

Правила техніки безпеки для операторів, обслуговуючіх ЕОМ:

всі робітники повинні приступати до роботи в справленій та охайній спецодежі,.

перед початком роботи перконайтися у наявності заземлення всіх пристроїв, за якими прийдеться працювати та в їх справності, а також у наявності бумаги у пристроях друку ,.

візуально перевірити загальний стан машини,.

не вмикати машину при несправній розетці, штепсельній вільці та оголеному щнурі,.

під час роботи потрібно невідлучно знаходиться у машинній залі, з увагою стежити за роботою як всіх пристроїв, так і за виконанням дій підлеглих операторів (учнів операторів):

— дозволяти знаходження в машинній залі тільки особ, які мають пряме відношення до роботи, яка виконується на ЕОМ,.

знати місце знаходження та уміти користуватися засобами екстремального вимкнення напруги та окремих пристроїв всього комплекса ЕОМ,.

не відкривати дверцята, не знімати кожухів та панелі пристроїв, окрім випадків, які передбачені інструкцією по експлуатації для цілей перемкнення та пуска-останова пристроїв,.

бути виключно застережливими при роботі біля рухомих частей механізмів вводу-виводу, особливо пристроїв широкого друку (АЦПУ-128),.

не виконуватти роботи з приміненням АЦПУ-128 у випадку відсутності біля нього резинового килимка,.

у випадку відчуття електричних ударів при доторканні до будь-якого пристрою, негайно остановити роботу та довисти до відома вартовому електроніку (механіку),.

при знайденні неісправностей негайно доповістти начальнику або особі, яка його заміщує та диспетчеру ПДБ,.

не допускати паління у машинній залі,.

всі випадки відмови ЕОМ відображати у журналі,.

слідкувати за відсутністю у проходах предметів заважаючих пересуванню,.

не класти на поверхню пристроїв журнали, бумагу, магнітні диски тощо.

по закінченню роботи вимкнути машину, пересвідчитись у нормальному закінченні роботи всіх пристроїв, прибрати своє робоче місце,.

особи, які порушують техніку безпеки, притягуються до відповідальності відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.