Особенности праці жінок Сінгапуру й подростков

Особливості праці женщин.

Вимоги до місцевих умов праці женщин.

Вимоги до приміщенням обслуговування працюючих женщин.

Перелік умов і деяких видів робіт, у яких забороняється працю женщин.

Вимоги до місцевих умов праці жінок на період беременности.

Технологічні операції, устаткування, виробнича среда.

Вимоги до організації робочого места.

Особливості праці вагітних жінок Сінгапуру й жінок, мають детей.

Медичні огляди женщин.

Цитати з гол. 41 КЗпП (ст.253−264).

Особливості праці подростков.

Гранично допустимі величини показників тяжкості.

Перелік умов і деяких видів робіт, у яких забороняється працю подростков.

Нічний працю підлітків в промышленности.

Заключение

.

Літератур

У Європейської конвенції про захист людини та основних свобод, яку у Римі 4 листопада 1950 року, держави — члени Ради Європи домовилися забезпечити своїм народам громадянські й політичні правничий та свободи. Здійснення соціальних прав має забезпечуватися без дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних переконань, національну приналежність чи соціального происхождения.

Жінки і дівчатка і хлопчики рівні дитини з чоловіками права на працю, але вимоги до місцевих умов і видам праці їх мають коригуватися з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей їх організму. Необхідно запобігти негативні наслідків застосування праці жінок Сінгапуру й підлітків за умов виробництва, створити гигиенически безпечних умов роботи з урахуванням особливостей їх організму, зберегти здоров’я працюючих жінок Сінгапуру й підлітків з урахуванням комплексної гігієнічної оцінки шкідливих чинників виробничої середовища проживання і трудового процесса.

На важких роботах, і роботах з шкідливими чи небезпечними умовами праці забороняється застосування праці жінок Сінгапуру й осіб молодший вісімнадцяти років, і навіть осіб, яким зазначені роботи протипоказані станом здоровья.

Переліки важких робіт та виконання робіт з шкідливими чи небезпечними умовами праці, у яких забороняється застосування праці жінок Сінгапуру й осіб молодший вісімнадцяти років, затверджуються Урядом Російської Федерації з урахуванням консультацій із загальноросійськими об'єднаннями роботодавців, загальноросійськими об'єднаннями професійних спілок.

Основним законодавчим документом, визначальним умови праці працюючих, зокрема жінок Сінгапуру й підлітків, у складі Федерації є Кодекс Законів про Праці (КЗоТ).

Кодекс законів про працю Російської Федерації регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивність праці, поліпшити якість роботи, підвищення ефективності громадського виробництва та підйому цій основі матеріального і охорони культурної рівень життя трудящих, зміцненню трудовий дисципліни і поступового перетворенню праці в благо суспільства на першу життєву потреба кожного працездатного человека.

Кодекс законів про працю Російської Федерації встановлює високий рівень умов праці, всебічну охорону трудових прав працівників.

Кодекс законів про працю РРФСР, затверджений Законом РРФСР від 09.12.1971, утратив чинність із лютого 2002 року у з прийняттям Трудового кодексу РФ від 30.12.2001 N 197-ФЗ. Чинна норма у питанні міститься у статті 253 Трудового кодексу РФ.

Особливості праці женщин.

Жінки мають рівні дитини з чоловіками права на працю, але вимоги до місцевих умов і видам праці жінок повинні коригуватися з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей їх організму. Необхідно запобігти негативні наслідків застосування праці жінок на умовах виробництва, створити гигиенически безпечних умов роботи з урахуванням особливостей їх організму, зберегти здоров’я працюючих жінок з урахуванням комплексної гігієнічної оцінки шкідливих чинників виробничої середовища проживання і трудового процесса.

Вимоги до місцевих умов праці жінок.

Відповідно до Статті 253 КзпПр РФ обмежується застосування праці жінок на важких роботах, і роботах з шкідливими і (чи) небезпечними умовами праці, і навіть на підземних роботах, крім нефізичних робіт чи робіт з санітарному і побутовому обслуговування.

Забороняється застосування праці жінок на роботах, що з підйомом і переміщенням вручну тягарів, перевищують гранично припустимі їм норми.

Переліки виробництв, робіт, професій і посад з шкідливими і (чи) небезпечними умовами праці, у яких обмежується застосування праці жінок, і гранично припустимі норми навантажень тоді при піднесенні і переміщенні тягарів вручну затверджуються гаразд, встановленому Урядом Російської Федерації з врахуванням думки Російської тристоронньої комісії з регулювання соціально-трудових відносин.

Вимоги до виробничої середовищі і робочим местам.

Оцінка умов виробничої середовища робочому місці конкретної професії виготовляють відповідність допустимим рівням. Чинники виробничої середовища, рівень яких немає має бути вищим гранично допустимі концентрації (ГДК) — це шкідливі хімічні речовини, аерозолі (фиброгенного та мішаного типу дії), інфразвук, ультразвук, шум, вібрація, електромагнітні випромінювання, лазерне випромінювання, ионизирующие випромінювання, особливі параметри світловий среды.

Передбачається особливий виробничий микроклимат:

— на робочих місць жінок встановлюються оптимальні чи допустимі параметри микроклимата;

оптимальні мікрокліматичні умови забезпечують загальне та локальне відчуття теплового комфорту протягом 8-місячного годинниковий робочої зміни за мінімальної напрузі механізмів терморегуляції, не викликають відхилень стану здоров’я, створюють передумови задля збереження високого рівня працездатності протягом робочого смены;

— оптимальні параметри мікроклімату на робочих місць повинні відповідати вимогам Санітарних правив і норм «Гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень «стосовно виконання робіт різних категорій у холодний і теплий періоди года;

Вимоги до приміщенням обслуговування працюючих женщин.

Під час проектування виробничих об'єктів, де використовуватиметься працю жінок, слід передбачити санитарно-бытовые приміщення, спеціалізовані комплекси медичної профілактики, соціально-трудової реабілітації і оздоровчого призначення до відповідність до Санітарними нормами проектування промислових підприємств і БНІП «Допоміжні споруди та приміщення промислових підприємств » .

Перелік умов і деяких видів робіт, у яких забороняється працю женщин.

I. Роботи, пов’язані з підйомом і переміщенням тягарів вручную.

II. Підземні работы.

III. Металлообработка.

IV. Будівельні, монтажні і ремонтно — будівельні работы.

V. Гірські работы.

VI. Геологорозвідувальні і топографо — геодезичні работы.

VII. Буріння скважин.

VIII. Видобуток нафти і газа.

IX. Чорна металлургия.

X. Кольорова металургія.

XI. Ремонт устаткування електростанцій і сетей.

XII. Виробництво абразивов.

XIII. Електротехнічне производство.

XIV. Радіотехнічне та електронний производства.

XV. Виробництво і ремонт літальних аппаратов.

XVI. Суднобудування і судоремонт.

XVII. Хімічні производства.

XVIII. Виробництво переробка гумових смесей.

XIX. Переробка нафти, газу, сланців і вугілля, вироблення синтетичних нафтопродуктів, нафтових олій і смазок.

XX. Лісозаготівельні праці та лесосплав.

XXI. Виробництво целюлози, папери, картону і виробів із них.

XXII. Виробництво цемента.

XXIII. Обробка каменю й виробництво камнелитейных изделий.

XXIV. Виробництво залізобетонних і бетонних виробів і конструкций.

XXV. Виробництво теплоізоляційних материалов.

XXVI. Виробництво м’якої покрівлі і гідроізоляційних материалов.

XXVII. Виробництво скла і стеклоизделий.

XXVIII. Текстильна і легка промышленность.

XXIX. Харчова промышленность.

XXX. Залізничний транспорт і метрополитен.

XXXI. Автомобільний транспорт.

XXXII. Морський транспорт.

XXXIII. Річковій транспорт.

XXXIV. Громадянська авиация.

XXXV. Связь.

XXXVI. Поліграфічне производство.

XXXVII. Виробництво музичних инструментов.

XXXVIII. Сільське хозяйство.

XXXIX. Роботи, що їх у різних галузях экономики.

Вимоги до місцевих умов праці жінок на період беременности.

Технологічні операції, устаткування, виробнича среда.

Технологічні процеси та устаткування, призначені для праці вагітних жінок, нічого не винні бути джерелом підвищених рівнів фізичних, хімічних, біологічних і психофізіологічних чинників. При виборі технологічних операцій їхнього праці слід передбачати такі величини фізичні навантаження, що є припустимими для вагітних.

Нормативи розраховані виходячи з норм Постанови Ради Міністрів — Уряди Російської Федерації від 06.02.93 N 105 «Нових нормах і гранично допустимих навантажень тоді при піднесенні і переміщенні тягарів вручну » .

Підіймаючись і переміщенні тягарів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) дозволяється гранично допустима маса вантажу — 2,5 кг, при піднесенні і переміщенні тягарів постійно протягом робочого зміни — 1,25 кг.

Вагітні жінки нічого не винні виконувати виробничі операції, пов’язані з підйомом предметів праці вище рівня плечового пояса, підйомом предметів роботи з статі, переважанням статичного напруги м’язів ніг і черевного преса, вимушеної робочої позою (навпочіпки, навколішки, зігнувшись, упором животом і грудьми на устаткування й предмети праці), нахилом тулуба понад п’ятнадцять°. Для вагітних жінок були б неможливими роботи з устаткуванні, использующем ножную педаль управління, на конвеєрі з примусовим ритмом роботи, що супроводжуються нервово-емоційним напряжением.

Технологічні операції, підходящі до виконання вагітними жінками, вибираються у складі наявних для підприємства (або властивих цього підприємства), за умови, що вони задовольняють показниками припустимою трудовий навантаження. До таких роботам можна віднести легкі операції з складанні, сортування, упаковці, задовольняють гігієнічним вимогам до трудовому процесу, організації робочого місця та виробничої середовищі. Оцінюючи параметрів виробничої середовища на робочих місць вагітних слід керуватися гігієнічними показниками оптимальних умов виробничої среды.

Не допускаються вагітним жінкам до виконання робіт, пов’язаних з впливом збудників інфекційних, паразитарних і грибкових заболеваний.

Вагітні жінки нічого не винні працювати умовах впливу інфрачервоних променів. Температура нагрітих поверхонь устаткування й огороджень у робітничій зоні має перевищувати 35 °C.

Для вагітних жінок виключаються види діяльності, пов’язані з намоканием одягу та взуття, роботи з сквозняке.

Для жінок на період вагітності забороняється робота у умовах різких перепадів барометрического тиску (льотний склад, бортпровідниці, персонал барокамер і др.).

Вимоги до організації робочого места.

Для вагітних жінок повинні устаткуватися стаціонарні робочі місця щодо можливості виконання трудових операцій на вільному режимі позі, допускає зміну положення з бажанню. Постійна робота сидячи, стоячи, переміщуючись (ходьба) исключается.

Робоча місце вагітної жінки устатковується спеціальним обертовим стільцем, у яких регульовані за висотою спинку, підголівник, поперековий валик, підлокітники і сидінні. Спинка стільця регулюється по розі нахилу залежно від терміну вагітності та режиму праці та відпочинку. Сидіння і спинка мали бути зацікавленими вкриті полумягким нескользящим матеріалом, який легко піддається санітарної обробці.

Особливості праці вагітних жінок Сінгапуру й жінок, які мають дітей.

Не допускається притягнення до роботам у нічний час, до сверхурочным роботам і роботам у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок Сінгапуру й жінок, які мають дітей до трьох лет.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років, мають дітей-інвалідів чи інвалідів з дитинства до ними віку вісімнадцяти років що неспроможні залучатися до сверхурочным роботам і спрямовуватися у відрядження і їх согласия.

Вагітним жінкам відповідно до медичним укладанням знижуються норми вироблення, норми обслуговування або переводяться в іншу роботу, значно легшу і яка виключає вплив несприятливих виробничих чинників, зі збереженням середнього заробітку за старою работе.

Перш ніж вирішити питання про надання вагітної жінці, інший легшим і яка виключає вплив несприятливих виробничих чинників роботи вона підлягає визволенню від співпраці з збереженням середнього заробітку на пропущені як наслідок робочі дні рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Жінки, які мають дітей до півтора року, у разі неможливості виконання колишньої роботи переводяться в іншу роботи з збереженням середнього заробітку за старою роботі до дитиною віку півтора року .

Проблема перекладу вагітних жінок більш легку роботу вирішується з виробництва, особливо у галузях з переважно жіночим працею, вже протягом низки десятиліть. Інститут охорони праці жінок на Іванові, спеціально котрий розробляє цієї проблеми, особливо текстильних підприємств, ще тридцять тому розробив рекомендації, з яких робіт у текстильному виробництві якою місяці вагітності треба переводити вагітних жінок більш легку роботу. Цими рекомендаціями і керується адміністрація текстильних підприємств. У більшості інших виробництвах вагітним жінкам з висновку які вже з встановлення вагітності знижуються норми вироблення, норми обслуговування, або переводяться в іншу роботу, значно легшу і яка виключає вплив несприятливих виробничих чинників, зі збереженням середнього заробітку за старою работе.

Буває що ситуація з виробництва, що вагітну жінку не можна взагалі використовувати через несприятливих виробничих чинників жодній легшим роботи даному виробництві, а має бути забезпечено їй легку роботу у іншому місці. Наприклад, як встановили медики, з виробництва скловолокна сам повітря просякнуте пилом скловолокна і шкідливий для плоду. Тож вагітних у випадках треба організувати спеціальні ділянки работ.

Медичні огляди жінок.

Оцінка умов праці жінок має здійснюватися з урахуванням фізіологічних нормативів фізичної напруги і під час ними трудових операцій і з двох видам нормативних показань: гігієнічним і профессиографическим.

Для практично здорових жінок на підприємствах всіх видів власності повинні видаватись робочі місця з припустимими умовами труда.

Перед надходженням працювати жінки маємо проходити медичного обстеження, з урахуванням майбутньої професії, плюс медичний висновок про стан за результатами огляду комісією лікарів, включаючи акушера-гінеколога, відповідно до Наказом МОЗ Російської Федерації. Жінки, вступники на роботи, непередбачений Наказом МОЗ Російської Федерації, підлягають попередньому медичному огляду терапевтом і акушером-гинекологом.

Кілька цитат з гол. 41 КЗпП (ст.253−264).

Жінки, які мають дітей до півтора року, у разі неможливості виконання колишньої роботи переводяться як вони заявили в іншу роботи з збереженням середнього заробітку за старою роботі до дитиною віку півтора лет.

Жінкам як вони заявили і згідно із медичним укладанням надаються відпустки з вагітності і пологам тривалістю 70 (у разі багатоплідній вагітності - 84) календарних днів до родів та 70 (у разі ускладнених пологів — 86, при народженні двох чи більше дітей — 110) календарних днів ж після пологів із виплатою посібники з державного соціального страхування у встановленому законом розмірі.

Відпустку вагітним і пологам обчислюється сумарно і надається жінці повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних нею до пологів.

За заявою жінки їй надається відпустка для догляду дитину до їм віку трьох років. Порядок і продовжити терміни виплати посібники з державного соціального страхування під час зазначеного відпустки визначаються федеральним законом.

Відпустки після виходу дитину можна використовувати в цілому або частинами також батьком дитини, бабусею, дідом, іншим родичем чи опікуном, фактично що забезпечує те що дитину.

За заявою жінки чи осіб, вказаних у частині другій цієї статті, під час перебування у відпустках після виходу дитину можуть працювати за умов неповного робочого дня чи дому зі збереженням права отримання посібники з державного соціального страхування.

У період відпустки з догляду дитину за працівником зберігається місце роботи (посаду).

Відпустки після виходу дитину зараховуються у єдиний і безперервний виробничого стажу, соціальній та стаж роботи за фахом (крім випадків призначення пенсії на на пільгових умовах).

Працівникам, що усиновили дитину, надається відпустку на період із дня всиновлення і до закінчення 70 календарних днів із дні народження усыновленного дитини, а за одночасного усиновленні двох і більше дітей — 110 календарних днів із дня народження.

За бажання працівників, усыновивших дитини (дітей), їм надається відпустка для догляду дитину до їм (ними) віку трьох років.

Що стосується усиновлення дитини (дітей) обома подружжям зазначені відпустки надаються одного з подружжя з їхньої розсуду.

Жінкам, що усиновили дитину, за бажанням замість відпустки, вказаної у частини першої цієї статті, надається відпустка для вагітності і пологам на період із дня усиновлення дитину і до закінчення 70 календарних днів, а за одночасного усиновленні двох і більше дітей — 110 календарних днів із дня народження.

Порядок надання зазначених відпусток, який би збереження таємниці усиновлення, встановлюється Урядом Російської Федерації.

Працюючим жінкам, які мають дітей до півтора року, надаються крім перерви на відпочинок і продукти харчування додаткові перерви для годівлі дитини (дітей) не рідше як за щотри години безперервної роботи тривалістю щонайменше 30 хвилин кожен.

За наявності у працюючої жінки двох і більше дітей до півтора року тривалість перерви для годівлі встановлюється упродовж як мінімум години.

За заявою жінки перерви для годівлі дитини (дітей) приєднуються до перерви на відпочинок і продукти харчування або у суммированном вигляді переносяться як у початок, і наприкінці робочого дня (робочої зміни) з певним його (її) скороченням.

Перерви для годівлі дитини (дітей) входять у робочий час і підлягають оплати розмірі середнього заробітку.

Забороняються направлення у службові відрядження, притягнення до понаднормової роботі, роботі у нічний час, вихідні і неробочі святкові дні вагітних жінок.

Напрям в службові відрядження, притягнення до понаднормової роботі, роботі у нічний час, вихідні і неробочі святкові дні жінок, які мають дітей до трьох років, допускаються тільки з їхніх письмової згоди та за умов, що це заборонено їм медичними рекомендаціями. У цьому жінки, які мають дітей до трьох років, би мало бути ознайомлені в письмовій формах зі своїми правом відмовитися від напрямку в службову відрядження, притягнення до понаднормової роботі, роботі у нічний час, вихідні і неробочі святкові дні.

Гарантії, передбачені частиною другий цієї статті, надаються також працівникам, у яких дітей-інвалідів чи інвалідів з дитинства до ними віку вісімнадцяти років, і навіть працівникам, що забезпечує те що хворих членами їхнім родинам відповідно до медичним укладанням.

Перед відпусткою з вагітності і пологам або після нього або за закінченні відпустки з догляду дитину жінці за її бажанням надається щорічний оплачуваний відпустку незалежно від стажу роботи у цієї організації.

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з вагітними жінками заборонена, крім випадків ліквідації організації.

Що стосується закінчення термінового трудового договору період вагітності жінки роботодавець зобов’язаний з її заяві продовжити термін трудового договору до в неї права на відпустка для вагітності і пологам.

Розірвання трудового договору з жінками, мають дітей у три роки, самотніми матерями, які виховують дитини до чотирнадцяти років (дитини-інваліда до вісімнадцяти років), іншими особами, які виховують зазначених дітей без матері, з ініціативи роботодавця заборонена (крім звільнення за пунктом 1, підпункту «а «пункту 3, пунктах 5−8, 10 і одинадцять статті 81 справжнього Кодекса).

Працівникові, має двох чи більше дітей до чотирнадцяти років, працівникові, має дитини-інваліда до вісімнадцяти років, самотньою матері, котра виховує дитини до чотирнадцяти років, батькові, виховує дитину до чотирнадцяти років без матері, колективним договором можуть встановлюватися щорічні додаткові відпустки без збереження заробітної плати у зручний них час тривалістю до 14 календарних днів. І тут зазначений відпустка для заяві відповідного працівника то, можливо приєднано до щорічного оплачиваемому відпустці чи використаний окремо цілком або частинами. Перенесення цього відпустки наступного року робочий рік заборонена.

Особливості праці подростков.

Відповідно до принципів, проголошеним в Статуті ООН, про рівних і невід'ємні права всіх членів товариства, що є основою забезпечення свободи, справедливості та світу землі, Конвенція про права дитини 1989 р. визнала право дитини право на захист від економічної експлуатації і південь від виконання будь-який роботи, яка може бути небезпечним щодо його здоров’я або на перешкоді отриманні їм освіти, або завдавати шкоди його здоров’ю та фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціального развитию.

У цих цілях все державиучасниці даної Конвенции:

1) встановлюють мінімальний вік прийому на работу;

2) визначають необхідних вимог про тривалості робочого дня.

3) визначають необхідних вимог до місцевих умов труда;

4) передбачають відповідні види покарання або інші санкції задля забезпечення ефективного здійснення справжніх условий.

Відповідно до Генеральної Конвенцією Міжнародної Організації Праці, скликаній у Женеві Адміністративним Радою Міжнародного Бюро Праці і яка зібралася 6 червня 1973 року в свою 58 сесію, було прийнято низку пропозицій мінімальному віці прийому на работу.

Кожен Член Організації, котрій справжня Конвенція перебуває у силі, зобов’язується здійснювати національної політики, має метою забезпечити ефективне скасування дитячого праці та підвищення мінімального віку прийому працювати рівня, відповідного якомога повному фізичному і розумовому розвитку підлітків. Конвенцією було винесено, що мінімальний вік ні бути нижчою віку закінчення обов’язкового шкільної освіти й у будь-якому разі, ні бути нижчою п’ятнадцяти лет.

Мінімальний вік прийому на вид роботи з найму або інший роботи, яка за своїм характеру чи міністерстві, у яких вона здійснюється, може зашкодити здоров’ю, безпеки чи моральності підлітка, ні бути нижчою вісімнадцяти лет.

У Російській Федерації основним законодавчим документом, який регламентує умови праці підлітків, є Кодекс Законів про Праці (КЗоТ).

У розділі 42 (ст. 265−272) говориться про забороняється застосування праці осіб у віці до вісімнадцяти років на роботах з шкідливими і (чи) небезпечними умовами праці, на підземних роботах, і навіть на роботах, виконання яких може завдати шкоди їх здоров’ю та моральному розвитку (ігорний бізнес, робота у нічних кабаре і клубах, виробництво, перевезення і торгівля спиртними напоями, тютюновими виробами, наркотичними і токсичними препаратами).

Забороняються перенесення і пересування працівниками до вісімнадцяти років тягарів, які перевищують установлені їм граничні норми.

Перелік робіт науковців, у яких забороняється застосування праці працівників у віці до вісімнадцяти років, і навіть граничні норми тягарів затверджуються гаразд, встановленому Урядом Російської Федерації з врахуванням думки Російської тристоронньої комісії з регулювання соціально-трудових відносин.

Особи до вісімнадцяти років приймаються працювати тільки після попереднього обов’язкового медичного огляду й надалі, до віку вісімнадцяти років, щорічно підлягають обов’язковому медичному огляду.

Передбачені справжньої статтею медичні огляди здійснюються рахунок коштів роботодавця.

Щорічний основний оплачуваний відпустку працівникам до вісімнадцяти років надається тривалістю 31 календарний день була в зручний них время.

Забороняються направлення у службові відрядження, притягнення до понаднормової роботі, роботі у нічний час, у вихідні й неробочі святкові дні працівників у віці до вісімнадцяти років (крім творчих працівників засобів, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та інших осіб, що у створенні та (чи) виконанні творів, спортсменів-професіоналів відповідно до переліками професій, встановлюваними Урядом Російської Федерації з врахуванням думки Російської тристоронньої комісії з регулювання соціально-трудових відносин).

Розірвання трудового договору з працівниками до вісімнадцяти років за ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації організації) крім дотримання загального порядку можлива тільки з дозволу відповідної державної інспекції праці та комісії у справах неповнолітніх і захист їх прав.

Для працівників у віці до вісімнадцяти років норми вироблення встановлюються з загальних норм вироблення пропорційно встановленої тих працівників скороченою тривалості робочого дня.

При погодинної оплаті вести працівникам до вісімнадцяти років виплачується з урахуванням скороченою тривалості роботи. Роботодавець може рахунок власні кошти виробляти їм доплати рівня оплати праці працівників відповідних категорій за цілковитої тривалості щоденної роботи.

Праця працівників у віці до вісімнадцяти років, допущених до відрядним роботам, оплачується за встановленими відрядним розцінками. Роботодавець може встановлювати їм рахунок власних коштів доплату до тарифної ставки під час, яким скорочується тривалість їхнього щоденного роботи.

Особливості працевлаштування осіб у віці до вісімнадцяти років визначаються справжнім Кодексом, іншими федеральними законами, колективним договором, угодою.

Гранично допустимі величини показників тяжкості.

Неповнолітнім працівникам до 18 років обмежені граничні норми перенесення та пересування тягарів, оскільки з їхньою хребет ще зміцнів, хрящеобразный і зажадав від перенапруги вагами може искривиться, заболеть.

Особи до 18 років нічого не винні призначатися на роботи, лише з перенесенням і пересуванням тяжкості хоча б у невеликих їх розмірах понад 4,1 кг. Тому нічого не винні використовуватися на навантажувально-розвантажувальних работах.

Граничні норми перенесення та пересування неповнолітніми тягарів затверджені ще постановою НКТ РРФСР від 4 березня 1921 р. Відповідно до цих граничним нормам підліткам від 16 до 18 років вони встановлені 16,4 кг, для дівчат — 10,25 кг. Як кажуть, гранична норма для дівчат перевищує нових норм для дорослих жінок (10 кг і з урахуванням підйому на висоту, що немає для дівчат). Тому вказані граничні норми неповнолітнім підлягають перегляду і якомога швидше, оскільки прийом працювати тепер із 15-річного віку і її і з 14-річного учнів у внеучебное час (див. ст. 173 і коментар до неї). Нині і 16-річним юнакам, не хто звик з дитинства до перенесення тягарів, буває важко навіть підняти 16,4 кг, а про їх перенесені. До 16-річного віку цю межу обмежений 4,1 кг.

Граничні норми перенесення та пересування неповнолітніми тягарів на роботі передбачають також, що їхньої роботи по перенесені і пересуванню тягарів мусить бути не постійної, а займати трохи більше однієї третини робочого дня.

Перелік умов і деяких видів робіт, у яких забороняється працю подростков.

I. Роботи, пов’язані з підйомом і переміщенням тягарів вручную.

II. Гірничі роботи ведуться, будівництво метрополітенів, тунелів і підземних споруд спеціального назначения.

III. Геолого — розвідувальні і топографо — геодезичні работы.

IV. Чорна металлургия.

V. Кольорова металлургия.

VI. Виробництво і передачі електроенергії та теплоенергії (енергетичне хозяйство).

VII. Видобуток й торфа.

VIII. Буріння свердловин, видобуток нафти й газа.

IX. Переробка нафти, нафтопродуктів, газу, сланців, вугілля й обслуговування магістральних трубопроводов.

Х. Нафтохімічні производства.

XI. Хімічні производства.

XII. Мікробіологічні производства.

XIII. Виробництво медикаментів, вітамінів, медичних, бактерійних і біологічних препаратів і материалов.

XIV. Машинобудування й металлообработка.

XV. Суднобудування і судоремонт.

XVI. Виробництво і ремонт літальних апаратів, двигунів та його оборудования.

XVII. Електротехнічне производство.

XVIII. Радіотехнічне та електронний производство.

XIX. Виробництво радіоапаратури і апаратури провідного связи.

XX. Промисловість будівельних материалов.

XXI. Виробництво керамічних изделий.

XXII. Виробництво порцелянових і фаянсових виробів.

XXIII. Виробництво скла і стеклоизделий.

XXIV. Будівельні, монтажні і ремонтно — будівельні работы.

XXV. Лісозаготівельні роботи, лісосплав і подсочка лісу.

XXVI. Деревообробні производства.

XXVII. Целлюлозно — паперове, гидролизное, сульфатно — спиртове і лісохімічне производства.

XXVIII. Заготівля переробка тростника.

XXIX. Текстильна промышленность.

XXX. Ремизо — бердочное производство.

XXXI. Легка промышленность.

XXXII. Харчова промышленность.

XXXIII. Поліграфічне производство.

XXXIV. Транспорт.

XXXV. Связь.

XXXVI. Сільське хозяйство.

XXXVII. Виробництво мистецьких та ювелірні вироби, музичних инструментов.

XXXVIII. Кіностудії й українські підприємства, організації телебачення і радіомовлення; організації культури й мистецтв; рекламно — оформительские і макетні работы.

XXXIX. Виробництво грампластинок.

XL. Жилищно — комунальне господарство і побутове обслуговування населения.

XLI. Установи охорони здоров’я, медико — соціальної експертизи, ветеринарні установи, медичні науково — дослідницькі та навчальні заклади, підприємства з виробництва бактерійних і вірусних препаратів і фармацевтичні фабрики.

XLII. Виробництво учебно — наочних пособий.

XLIII. Роботи, що їх у різних галузях экономики.

Нічний працю підлітків в промышленности.

Відповідно до конвенції Міжнародної Організації Праці 1948 р. термін «ніч «означає період тривалістю, по крайнього заходу о дванадцятій послідовних часов.

Що стосується підлітків, які досягли шістнадцятирічного віку, цей період включає час між десятьма годинами вечора навчався і шістьма годинами утра.

Що стосується підлітків, досягли віку шістнадцяти років, але з досягли вісімнадцятирічного віку, цей період включає проміжок часу, встановлений компетентним органом влади, тривалістю, по крайнього заходу сім послідовних годин між десятьма годинами вечора навчався і сім'ю годинами ранку; компетентний орган влади може встановлювати різні часові відтинки щодо різноманітних районів, галузей промисловості, підприємств чи його філій, але він зобов’язаний консультуватися із зацікавленими організаціями підприємців та трудящих, як встановити проміжок часу після одинадцяти годин вечера.

Заключение

.

Нагляд контроль над дотриманням законодавства про працю охорони праці осуществляют:

1) державний нагляд контроль на підприємствах, у державних установах, організаціях незалежно від форм власності і підпорядкованості, спеціально уповноважені те що державні органи влади й інспекції відповідно до федеральними законами;

2) професійні спілки, і навіть що перебувають у їхньому віданні технічна і правова інспекції праці - відповідно до положень про ці інспекціях.

Рішення органів державного нагляду і місцевого контролю у сфері охорони праці, їх посадових осіб, прийняті межах наданих їм повноважень, є обов’язковими виспівати організаціями, роботодавцями й посадовими особами организаций.

Службові особи органів державного нагляду і місцевого контролю у сфері охорони праці відповідають у виконанні покладених ними обов’язків відповідно до законодательством.

Громадського контролю над виконанням законних правий і інтересів працівників у сфері охорони праці здійснюють професійні спілки від імені їх відповідних органів прокуратури та уповноважених (довірених) осіб із охорони праці, інші уповноважені працівниками представницькі органи, що потенційно можуть створювати у тих цілях власні инспекции.

Уповноважені (довірені) особи з охорони праці професійних спілок чи колективу діють у відповідність до рекомендаціями, розробленими органом державного управління сфері охорони труда.

Професійні союзи від імені їх відповідних органів захищають права працівників на охорону праці, здійснюють контролю над реалізацією цих прав, беруть участь у з розробки й узгодженні законодавчих та інших нормативних правових актів з охорони труда.

Профспілковий комітет підприємства, установи, організації, трудовий колектив розглядають питання застосування праці жінок Сінгапуру й підлітків, дотримання охорони їх праці та продовження ними навчання. Вони прагне до колективних договорах закріпити заходи щодо поліпшенню умов праці та побуту жінок Сінгапуру й молоді, розвитку культурно-масову і спортивної работы.

Державне управління охороною праці полягає: у реалізації державної політики у сфері охорони праці, розробці законодавчих та інших нормативних правових актів у цій галузі, і навіть вимог до засобів виробництва, технологіям та молодіжні організації праці, гарантує працівникам здорові, й безпечних умов труда.

Відповідно до Європейської Соціальною Хартии:

Кожна людина має матимуть можливість заробляти собі життя вільно обраним трудом.

Усі трудящі мають право справедливі умови труда.

Усі трудящі мають право умови праці, відповідальні вимогам безпеки і гигиены.

Діти та підлітки мають право особливу захисту від небезпеки фізичного і моральної шкоди, якому вони подвергаются.

Працюючі жінки під час вагітності та інші працюючі жінки у необхідних випадках мають право спеціальну охорону їх труда.

Сім'я, що є основний осередком суспільства, має право відповідну соціальну, правову і економічне захист у цілях забезпечення її всебічного развития.

Матері і, незалежно від своїх родинного стану і сімейні зв’язки, мають право відповідну соціальну і економічне защиту.

Нагляд контроль над дотриманням законодавства про працю охорони праці здійснюють спеціально уповноважені державні органи влади та інспекції не більше наданих повноважень у відповідність до федеральними законами.

1. Кодекс законів про працю Російської Федерації від 30 грудня 2001 р. № 197-ФЗ (КзпПр РФ).

2. Санітарні правил і норми СанПіН 2.2.0.555−96 «Гігієнічні вимоги до місцевих умов праці жінок «(утв. постановою Госкомсанэпиднадзора РФ від 28 жовтня 1996 р. N 32).

3. Європейська Соціальна Хартія (Турін, 18 жовтня 1961 р.).

4. Конвенція про права дитини (Нью-Йорк, 20 листопада 1989 г.).

5. Конвенція Міжнародної Організації Праці N 138 про мінімальному віці прийому працювати (Женева, 6 червня 1973 г.).

6. Постанова Міністерства праці та соціального розвитку РФ від 17.05.2000.

№ 38.

7. Постанова Уряди РФ N 163 від 25.02.2000.

8. Постановою Уряди Російської Федерації від 25 лютого 2000 р.