Русский Едісон

Русский Эдисон

Геннадий Ващенко Уже під час навчання у Інституті корпусу інженерів шляхів Карл Эрнестович Шуберский розробив новий метод розрахунку многораскосных ферм. Справжню ж популярність молодий інженер придбав по винайденні з так званого «маховозного приладу для розвитку рушійної сили на рейкових путях».

«Мне здалося природніше та простіше, натомість, щоб застосовувати землю до залізниці, зриваючи гори і засипаючи яри, пристосувати залізниці до землі; досягти того думав б так: скористатися работою, развиваемою силою тяжкості поїзда на схилі яру, у тому, щоб вжити в підйомі і вже цим, створивши нову дешеве засіб, сходити по крутим підйомами, долаючи труднощі місцевості майже великими підйомами, а чи не дорого що стоять насипами, виїмками, мостами значними викривленнями шляху. Засіб, мною придуманий, залежить від застосування до експлуатації залізних доріг особливого снаряда, що складається з системи махових коліс і названого як наслідок маховозом».

Описание самого устрою вперше було опубліковане в 1860 року. Чимало фахівців дуже скептично зустріли новинку, але було чимало прибічників. Утворилося навіть суспільство, яке фінансувало будівництво маховоза. На жаль, з невідомих нам причин довести до кінця зірвалася. Десятиліття через, як у Парижі увійшли до моду «російські гірки», Шуберский вказував, що «дія несущихся із них колясок грунтується на вдалому застосуванні його теорії маховоза.

Широкий простір для винахідницької діяльності відкрився перед Шуберским, коли він працював на будівництві вузькоколійній Ливенской залізниці. Ось лише деякі його ідеї, використані потім у вузькоколійках таки в Індії і навіть Австралії: безпечна система зчеплення вагонів, новим типом товарного вагона — при власному вазі 1650 кг він перевозив 5 т (пам'ятаймо, йдеться про вузькоколійці!), особлива конструкція буфера і мастильної коробки і т.д.

Тогда ж Шуберскому запропонували мені очолити «справу з будівництві рухомого складу для російських залізниць». Та перешкодити йому була до душі обов’язкова казенна служба. Поїхав зарубіжних країн, він заснував особливе, який ми зараз назвали, конструкторське бюро, размещавшееся то Парижі, то Відні, то Брюсселе.

Живя у Парижі, Шуберский звернув увагу до недосконалість що існувала там системи опалення. І відразу розпочав її поліпшення. У результаті виникло винахід, яка набула поширення в усьому світу і що принесло автора і популярність, і великі кошти, — так звана «піч Шуберского». Навіть свій магазин у Парижі він оформив дуже оригінально, встановивши систему дзеркал таким чином, що невеличке приміщення здавалося у кілька разів просторіше. Після нього цей спосіб почали застосовувати скрізь і є досі пор.

Шуберский придумав масу різноманітних речей, починаючи із удосконалення казана водяного опалення й закінчуючи ножем для відкривання консервних банок. Він неодноразово повторював, що великі винаходи нерідко приносять користі значно менше, ніж винахід звичайних, але потрібних у побуті предметов…

Но у чомусь не знаходив задоволення цей неспокійний, зовні благополучний і життєрадісний людина: у листопаді 1841 року К. Э. Шуберский, 56 років від народження, покінчив життя самоубийством.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.