Политическая філософія Аполлона Майкова

Политическая філософія Аполлона Майкова

А.Н. Майкова — чудовий російський поета. Крім поетичного творчості він цікавий як політичний публіцист і письменник слов’янофільського напрями думки. Мало хто знає, що він у дусі панславізму, багато в чому підтримуваний Ф. И. Тютчев, статтю «Всеславянство », опублікованій у слов’янофільському виданні «Розмова «в 1871 року. Сам Майков себе називав духовним хрещеником Ф. И. Тютчева.

А.Н. Майков народився 23 травня 4июня 1821 року у дворянській сім'ї. Поет виховувався в атмосфері, насиченою інтересом мистецтва. У 1837- 41годах Майков навчався на юридичному Петербурзького університету. З 1844 року — помічник бібліотекаря при Румянцевском музеї, з 1852 року й на все життя — цензор, потім голова іноземної цензури. Заодно він неодноразово виїжджав зарубіжних країн, головним чином в Грецію й Італію.

В 1837−41 рр. навчався на юридичному Петербурзького університету. З 1844 року став помічником бібліотекаря при Румянцевском музеї, і з 1852 року й остаточно свого життя працював цензором у фінансовому комітеті іноземної цензури, тобто. у тому самому місці в якій служив його друг Ф. И. Тютчев і чий посаду голови цього цензурного відомства він блискуче замінив після відставки останнього.

В 1852 року Майков одружується з російської німкені лютеранського віросповідання Ганні Іванівні Штеммер (1830 — 1911). Вони мали четверо дітей: їх до повноліття дожили лише три сини: найвідоміший із них Аполлон був одним із провідних публіцистів чорносотенного руху на початку сучасності.

В жовтні 1852 року Майков визначився в Петербурзький комітет іноземної цензури виконуючим обов’язки молодшого цензора. Притому, що служба була складним і важким, поет полюбив її, особливо тоді, коли з його раді головою комітету призначили його одного й іншого великого поета Ф. И. Тютчева, а 1860-му року секретарем став Я. П. Полонський. У 1875 року вона сама очолив комітет. «Мені нічого більше зайве: що й померти хочу, як і Тютчев, у дорогому моєму серцю комітеті «- якось освідчився Аполлон Миколайович. У підсумку, він у тому відомстві пропрацював 45 років, тобто. аж до смерті. Як голова ученого комітету іноземної цензури Майков перебував також членом ученого комітету Міністерства народної освіти. У 1853 році Академія наук обрала його чл.- до по відділенню російської мови й словесності, а Київський ун-т почесним членом.

В час його погляди різко змінюються: він більше і більше схиляється до почвенническим і слов’янофільським ідеям, ні погоджуючись із остаточними висновками про петровській епосі старих слов’янофілів. Заодно він повністю стикався з ідеями Ф. И. Тютчева, Ф.М. Достоєвського, А.А. Григор'єва. Та все-таки величезну роль зміні позиції поета у ставленні до ролі й місця Росії у світі зіграло насамперед, його спілкування і дружба з Ф. И. Тютчев. «Ознайомлення з Тютчев та її розташування до мене, — зазначає Майков, все скреплённою п’ятнадцятирічної службою разом й навіть приватними бесідами і побаченнями, остаточно поставила мене ноги, дало високі погляду життя і світ, Росію безкультурну й її долі у минулому, сьогодення та майбутнє, і повідомило той підвалина думки, на якому стою і тепер разом і на якому виховую своє сімейство ». І самий підвалина врятував самого Майкова від нігілізму і атеїзму. Ось як він закінчує свій лист з Константинополя свого приятеля М. Л. Златковському: «Навпаки, сам вивів (підвалинаС.Л) багатьох із мороку і хитання. Отже, завершився період пошуків правди у філософії, релігії, політиці. Моральна євангельська щоправда одна з дитинства була похитнулася, плюс деякі фамільні перекази. Коли усе це встановилося і відійшло на задній план, лише тоді розпочалося справжнє творчість, у зв’язку з почасти з непредвидимыми подіями життя, почасти із перебігом внутрішньої роботи думки » .

Крымская війна 1853−56 років сколихнула патріотичні і монархічні почуття Майкова. У на самому початку 1855 року вийшла невеличка книжка його віршів «1854-й рік «(СП — б.). Сама війна, настрій, що охопила російське суспільство настільки емоційно та значною мірою мимоволі сообщилось чуйному поетові, спосіб мислення якої досяг повної зрілості.

После Кримської війни Аполлон Миколайович зблизився із молодою редакцією «Москвитянина », пізніми слов’янофілами і «державниками ». На грунті слов’янофілів, але з твердої ідеєю держави, із освідченням післяпетровській історії Майков стає прибічником ідей М.П. Погодіна, М. Н. Каткова, Ф. И. Тютчева.

В листопаді 1857 року Майков призначений діловодом Тимчасового комітету з питань перегляду цензурного статуту, а серпні 1858 року Морське міністерство запросила Аполлона Миколайовича приинять що у експедиції на корвете «Баян «до Греції. Корвет довго залишалися, а Ніцці, Рагаузе, Палермо, Неаполі. Звідси виник «Неаполітанську альбом (Міс Мері) «(1858). У ньому він чудово відбив риси красивою пристрасті, вільного веселощів Італії, яких залишився небайдужим поет. Відвідання Іспанії позначилося історичної баладі «Сповідь королеви ». Готуючись до цього плавання поет вивчив новогрецька мову. Проте, до Греції у результаті «Баян «не потрапив, але Майков в 1858−62 написав великий цикл «Новогреческих пісень ». Вони він оспівує героїв маленького, але героїчного і православного народу, який обстоює свою віру, волю постійної боротьби з гнобителями — турками. Загалом може бути нехитрими, але у них чудово виражений дух народу, його настрій і своєрідної мудрість, вони за цьому також сповнені чарівної щирості, настрої та тихій принади. Крім цього, надалі вона їздила в Німеччину, Францію, Туреччину, де лікувався і відвідував синів.

Но найбільше його вабили духовні риси минулого Росії, стійкість рідного народу, подвиги і страждання «двох сил », які йшли рука разом чи державній справі: князя народу, вождів землі, багаторічна доля будівельників російського держави, бачили на своєму віці стільки страждань заради любові до до народного краю. Всі ці величні картини минулого з великим внутрішнім підйомом малює Майков. Християнське настрій російської душі часто давало наснагу Аполлона Миколайовича, у своїй даючи їжу щодо його натхнення. Він благоговійно ставився до побожності російського народу і із гарячою любов’ю характеризував його храмах, обителях, святителях, благочестивих князів і подвижників російської землі.

Глубоко віруючий християнин у особистому житті і геть уяснивший собі значення християнства, Майков настільки ж християнином позначився у творах, навдивовижу у своїй оспівуючи рідну природу, століття і народи, або ті події, які як Росію, і інших країнах. Зумівши своєї чуйної душею зрозуміти як події, але цілком зрозуміти їх істинний сенс, Аполлон Миколайович, за словами Бестужева-Рюмина, намагався «піднестися до вищої релігійному початку й у ньому злитися з своїм народом ». Подібно Тютчеву, поет вважав Росію «за своєю природою християнським царством і хранителькою істинного християнського духу » .

В цьому разі що природно Майков виявляв інтерес до давньоруської відчуття історії і слов’янському фольклору. Це допомогло створити їй з найкращих поетичних перекладів «Слова про похід Ігорів «(1866−70). Його переклад визнано зразковим багатьма знавцями давньоруської літератури (зокрема Ф. И. Буслаевым, М. С. Тихонравовым, О.Н. Афанасьєвим). Будучи істинним знавцем витонченого, Майков якнайкраще проникнулся поетичної стороною «Слова… », у якій бачить і реальність фарб та їх життєвість. У цьому, поет намагався зберегти слова висловлювання першотвору. Сам Аполлон Миколайович називав цей четырёхлетний період перекладу «Слова. «» другим університетом » .

На зміну безтурботності, аристократичного эпикуризма, прагнення до насолоди життям виступають думи подвиги духу, міркування вищих питаннях людського буття. Тут фокусуються як б відбувається свого роду перетворення: Аполлон Миколайович все більш переймається релігійним духом, все яскравіше відбиває християнські погляди і ідеали, загалом можна говорити, що образів поступається місце поэту-мыслителю. Самоспоглядання, вдумчивость, міркування над сутністю життя, скорботні думи щодо багатьох явищах сучасності - ось основний зміст більшості творів Майкова цього періоду.

В 1882 року повністю опублікована лірична драма «Два світу », рання редакція якої вийшла 1872 року. Сам поет вважав цей витвір головним працею свого життя, основними віхами якої є «Олинф і Есфір », «Три смерті «і «Смерть Люція » .

В 1883 року вийшло 4-те зібрання творів Майкова — трёхтомное «Повне зібрання творів О. Н. Майкова ». У 1888 року російське суспільство відсвяткувало 50-річний ювілей його творчої діяльності. Олександр III на присутніх справив поета в таємні радники і збільшив його пенсію. У його ювілею Майков у громадському свідомості був як як наступник О.С. Пушкіна та М. Ю. Лермонтова, а й як послідовний монархіст, консерватор і «державник », показуючи цим реальну силу в протидії революційного руху. Може б бути набагато тому його ім'я досі забуте. У цій зв’язку цілком закономірна реакція У. Соловьёва з його дивовижне за духом патріотизму вірша «Біля домовини Грозного », де цар виправдовує свою жорстокість і страти бояр інтересами держави, православ’я і і називає себе зачинателем справ, хто був продовжені іншими російськими царями. Соловйов ж дорікнув Майкова у цьому, що він «лукавими словами… злий силу оспівував ». Не більше, незгірш від!

В віршах 80-х-90-х років у Аполлона Миколайовича видно прекрасні афоризми, такі, як наприклад: «Що глибша скорбота, то ближчий Бог », «Поезія — вінець пізнання », «Вище всіх століть — є Вічність! «тощо.

В побуті Майкову був притаманний тонкий безтурботний гумор і доброта серця. Оскільки за своєму характеру чуйною й, він постійно підтримував молодих літераторів, і навіть якось, проживаючи дачі у станції Сиверской, він став головою опікунської ради при місцевої Петропавлівської церкви у своїй переймаючись будівництві нової школи, церкви, богадільні, витрачаючи багато часу грошей.

27 лютого 1897 року Майков посів вулицю занадто вже легко одягненим, невдовзі захворів і крізь 1,5 місяця (20 березня) помер. Він був похований у Петербурзі цвинтарі Воскресенського Новодівичого монастиря. Майже ціле століття цей чудовий російський поет був невиправдано відданий забуттю тому, що було консерватором.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.