Герман Оберт

Герман Оберт

Оберт, Герман (Oberth, Hermann) (1894−1989), німецький учений.

Родился 25 червня 1894 в Херманштадте (Австро-Угорщина, нині Сибиу, Румунія).

В Першу Першу світову війну воював на Східному фронті. Отримавши поранення, повернулося на Трансільванію.

Учился в університетах Клужа, Мюнхена, Гёттингена і Гейдельберга. Першу ракету на рідкому паливі запустив 7 травня 1931 біля Берліна. У 1924−1938 був професором коледжу в Медиаше, працював у Віденському технологічному інституті. У 1940 отримав німецьке громадянство. У 1941−1943 був консультантом військового дослідницького центру на Пенемюнде, був учасником створення ракети V-2 (ФАУ-2) під керівництвом В. фон Брауна. У 1943 було переведено в Рейнсдорф (Німеччина), працював на заводах вибухових речовин створення твердопаливних ракет. У 1945−1948 проводив приватні дослідження, у Швейцарії, в 1950—1953 жив у Італії, займався розробкою ракет для військово-морського флоту. У 1955 на запрошення фон Брауна Оберт приїхав до США, працював у Хантсвилле (прим. Алабама). У 1958 повернувся до Німеччини. У 1963 Оберт був обраний почесним доктором Берлінського технічного університету.

Среди робіт Оберта — Ракета в міжпланетному просторі (Die Rakete zu den Planetenräumen, 1923); Шляхи здійснення космічних польотів (Wege zur Raumschiffahrt, 1929); Люди у космосі (Menschen im Weltraum, 1954); Матерія і життя (Stoff und Leben, 1959). Був нагороджений золотою медаллю Р. Дизеля, медалями Міжнародної академії астронавтики. Помер Оберт у Нюрнберзі 29 грудня 1989.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.