Ернесто Біттеті

Эрнесто Битетти

Эрнесто Битетти /Ernesto Bitetti/ народився Росаріо (Аргентина) в 1943 г. Отримав музичне освіту у Вищому музичному інституті СантаФе при національному університеті Літораль. У університетському центрі він пройшов курс гри на гітарі у Грасьелы Помпонио і Хорхе Мартинеса Сарате, відомих концертирующих музикантів (дует «Помпонио — Сарате »).

Несмотря на свою молодість Ернесто Бітетті з 1962 року почала виступати з концертами у багатьох країн світу: Італії, Франції, Бельгії, Англії, Голландії, Швейцарії, країнах Америки.

Лично я познайомився має з доробком Ернесто Бітетті в 1977 завдяки фірмі «Мелодія» (див. заслання «Основні джерела»). На платівці було записано: перекладення для гітари сюїти для вилончели-соло І.С. Баха і «Сюїта у стилі Вайса» М. М. Понсе (на конверті платівки було зазначено, що це сюїта С.Л. Вайса). Слід зазначити: раніше вітчизняних слухачів невідь що балували записами зарубіжних гітаристів, щасливе виняток тут, мабуть, становить Андрес Сеговия. — «Мелодією» був випущено подвійний лонг-плей (2LP) із записом виконання Маестро. Кілька будь-якому іншому плані зазначена традиція, і зараз має місце: вітчизняний CD-рынок наводнён піратськими компіляціями а-ля «Іспанська гітара — кращі хіти», де немає вказуються ні виконавці, ні автори записаних творів. «Про темпос, про морес», — як говорив Батько Махно…

Привожу тут МР3-примеры виконавчої майстерності Ернесто Бітетті. Твори Луїса Нарваэса в транскрипції Еге. Пухоля просто заворожують, деяка «затянутость» темпу в «Пісні Імператора» ні скільки корисно сприйняттю і сумно звучить органічно (запис 1969 р. «HISPAVOX»). І хоча ми чуємо гітарний тембр, а чи не виуэлу, — майстерність Битетти, на коротка мить, занурює нашій епоху Карла V — золоте століття іспанської культури — «Siglo de Oro » :

Luys de Narvaez. Diferencias sobre «Guardame las vacas» (Transc., E. Pujol).

Luys de Narvaez. Cancion del Emperador. (Transc., E. Pujol).

Искусство варіаційного розвитку — diferencias, що виник саме у Іспанії, багато в чому зобов’язане іспанським виуэлистам, воно закономірно увійшло гітарну традицію, й у іспанську, та й світову музику загалом. І це є основою музики фламенко. Як характерного прикладу гітарного мистецтва варіаційного розвитку може бути п'єса Фернандо Сміття — являющая варіації на задану тему опери У. А. Моцарта «Чарівна флейта», природно, тут наводиться у виконанні Ернесто Битетти:

Ф. Сміття варіації на задану тему Моцарта «Чарівна флейта».

На згаданої мною «знаменитої» платівці, що її перепечатана фірмою «Мелодія», Ернесто Битетти блискуче демонструє мистецтво стилізації давньої музики в відомої «Сюїті у стилі Вайса» написаної Мануелем Понсе: Allemande, і якщо загляньте до біографію цього композитора, то можете почути й інші п'єси з цього сюїти у виконанні Битетти.

Список литературы

Рецензия до грамплатівці фірми Мелодія (ця платівка була передруком грамзапису фірми «Испавокс », зроблений Апрелевским заводом грамзапису Л.1977г.).

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.