Вінцінгероде Фердінанд Федорович

Винцингероде Фердинанд Федорович (1770−1818)

Барон, генерал від кавалерії і генерал-ад'ютант; служити почав у гіссенській і австрійської арміях, але у 1797 р. перейшов до російську службу. Наступного те року він був призначений ад’ютантом до великого князю Костянтину Павловичу. Зробивши з нею Італійську кампанію 1799 р. і швидко просуваючись в чинах, Винцингероде вже у 1802 р. був зведений у звання генерал-ад'ютанта. Під час війни 1805 р. він був посланий Кутузовим на переговори з Мюратом. Завдяки митецькому ведення цих переговорів, російська армія виграла два переходу при своєму скрутному отступлении.

У 1812 р. після сполуки наших армій під Смоленськом Винцингероде отримав під начальство особливий загін, з яким прикривав Петербурзький тракт.

По вступі ворога у Москві Винцингероде зайняв Тверський шлях інший і став вести партизанську війну. Коли Наполеон виступив із своєї армією з господарів Москви, Винцингероде рушив до з нею й 10 жовтня прибув зі своїми авангардом до Тверській заставі. Тут, дізнавшись про даному маршалу Мортье наказі підірвати Кремль, Винцингероде подався до нього для переговорів, але його узято й у полон, і майже розстріляний Наполеоном, котрий знав, що Винцингероде вийшли з Гессена, що входив у склад Вестфальського королівства. Тільки загрози імператора Олександра врятували його від смерті. При дотриманні під конвоєм до західних меж Росії він було звільнено партизанським загоном Чернышева.

На початку 1813 р. Винцингероде командував кавалерійським загоном, а бої під Люценом — всієї кіннотою союзників. Після перемир’я брав участь у боях під Грос-Береном, Денневицем і Лейпцигом, та був брав участь й у кампанії 1814 г.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.